Вчені вивели формулу компетентності, яку ми вчителі що творчо працюють і цікавляться трансформаційними процесами в сучасному суспільстві повинні взяти за основу.

Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.

За мету своєї діяльності маю розвиток різних груп компетентностей у школярів, а саме:

Соціальна компетентність–залучаю дітей до проведення нестандартних
уроків : уроків – подорожей, уроків – телепередач,
ігор, конференцій;
стимулюю ініціативних дітей: проведення дис-
путів;
постійно ведемо природоохоронну, краєзнавчу,
туристську роботу.

Полікультурна компетентність – проводимо дидактичні ігри;
на уроках під час вивчення країн світу
використовую досягнення культури країн
(демонструю фото музеїв, національних т
костюмів, архітектурних пам’яток, звичаїв) ;
використовую випереджувальні завдання;
здійснюємо екскурсії до краєзнавчого музею, до
місцевої метеостанції;
стимулюю учнів до опрацювання питань
полі культурного характеру в періодиці.

Комунікативна компетентність - використовую загадки, вірші;
на уроках учні самі складають візитку –
презентацію країни при цьому
використовують елементи національного
вбрання представника країни, що вивчається
називають грошову одиницю, мову,
демонструють писемні знаки держави;
проводжу нестандартні уроки, які передбачають
активне спілкування учнів(конференція ,
брейн – ринг,);

Інформаційні компетентності - використовую завдання, пов’язані з
аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків;
консультую учнів щодо підготовки, проведення
та обробки матеріалів ;

залучаю школярів до краєзнавчої роботи
(збір фотоматеріалу, інформаційних даних),
які необхідні для успішної участі в МАНі,
конкурсі «Краса і біль»;
стимулюю роботу з різними джерелами
інформації ( підручник, довідники, карти
наукові журнали);
консультую учнів(як працювати з підручником,
картою, легендою, нагадую плани
характеристик географічних об’єктів);
формую вміння школярів скласти план, схеми,
ПСС, синквейн , робити висновки та
узагальнення, робити рецензії.

Компетентність самоосвіти та саморозвитку – формую і розвиваю інтерес до
предмета;
виготовляю картки для обдарованих і для дітей
з особливими потребами;
залучаю учнів до самостійного опрацювання
літератури з написанням рефератів,повідомлень;
розвиваю уміння працювати з текстом, картою;
залучаю дітей до складання планів, питань,
структурно – логічних схем, таблиць;
здійснюю обов’язків зворотній зв'язок в процесі
самоосвіти через проведення бесід, тестів
вікторин, проектів, презентацій.

Компетентність продуктивної творчої діяльності – навчаю учнів розв’язувати
проблеми в індивідуальній діяльності та в
групах;
заохочую ініціативу учнів;
залучаю школярів до складання ребусів, віршів,
реклам синквейнів, прогнозування явищ в
географічній оболонці, виготовлення
саморобного озера, вулкана, болота,
природної зони, гори, моря;
залучаю учнів до підготовки і проведення
предметного тижня, екологічної агітбригади,
виступу у місцевій газеті з висвітленням певних
питань;
обов’язково заохочую творчу діяльність.

Формування компонентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та техноло-
гій навчання.
У своїй діяльності я використовую активні методи навчання, які допомагають мені у формуванні перелічених раніше компетентностей .
Я розділяю думку вчених – педагогів, які підкреслюють, що активним методам навчання притаманна чітка пізнавальна діяльність учнів, тісний взаємозв’язок теорії з практикою, оволодіння діалектичним методом аналізу та розв’язку складних проблем, розвинена атмосфера співпраці та партнерства, розвиток необхідних навичок спілкування.

У своїй практиці я використовую такі активні методи навчання:

1.Аналіз конкретних ситуацій;
2.Мозкова атака;
3.Ігри;
4.Картинна галерея;
5.Незакінчені речення;
6.Метод помилок;
7.Метод рефлексії;
8.Метод самоорганізації;
9. Асоціативний;
10.Акваріум;
11.Метод проектів;
12.Сенкан;
13.ПСС.

Щоб учні відчували себе комфортно і хотіли творити я застосовую принципи сугестопедагогічного навчання, тобто розпочинаю урок такими словами, які є підтримкою і налаштуванням на творчість та активність:
1.Посміхніться вчителеві, однокласникам.
2.Гарний настрій і володіння собою допоможуть вам бути активними на уроці.
3.Будьте уважними й доброзичливими.
4.Не бійтеся помилитися, продемонструвати свої знання, уміння, пам'ять, увагу.
5.Робіть самостійно висновки.
6.Я бажаю всім вам успіхів.

Зупинюсь на методі – аналіз конкретних ситуацій(АКС).
Він полягає в тому, що в навчальному процесі я створюю проблемні ситуації. Від учнів вимагається глибокий аналіз ситуації та прийняття відповідного рішення. Цінність цього методу в тому, що у процесі розв’язання конкретної ситуації, учні використовують свій досвід, застосовують аналіз, не тільки здобувають потрібні знання, а й навчаються використовувати їх на практиці.
Залежно від дидактичних завдань та особливостей змісту матеріалу в навчальному процесі можуть знайти застосування різноманітні види ситуацій.

Так, на уроках географії у 7 класі пропоную учням текст з реальними та надуманими фактами по темі «Органічний світ Африки».
Учням цей метод подобається, бо в час дискусії вони виступають як експерти з даного питання і пропонують свої думки, виносять їх на суд усього колективу. І в ці моменти вони ростуть в очах однолітків.

Другий метод, який впроваджую в свою педагогічну діяльність – метод «мозкової атаки».
Це груповий метод у розв’язанні проблем, що активізують творче мислення, його широко застосовують у різних модифікаціях.
«Мозкова атака» може заздалегідь плануватися як фрагмент уроку, так і уроку у цілому.
Методика проведення складається з таких етапів:
а)формування проблеми, яку потрібно розв’язати, обґрунтування задачі для пошуку розв’язання;
б)тренувальна розминка (вправи в швидкому пошуку відповідей на поставлені питання);
в) «мозкова атака» - штурм поставленої проблеми (генерація ідей починається за сигналом учителя одночасно в усіх робочих групах; до кожної групи закріплюється експерт з числа учнів, який фіксує на папері запропоновані ідеї.);
г)оцінка та вибір найкращих ідей експертами;
д)повідомлення результатів «мозкової атаки», обговорення підсумків роботи груп, оцінка найкращих ідей, їх обґрунтування та публічний захист.

Учням 9 класу при вивченні теми «Економіко-географічна характеристика Запорізької області» пропоную обговорити географічні назви, їх походження, класифікувати топоніми. Клас об’єднується в групи, кожна група отримує своє завдання. Наприклад, перша група досліджує назви вулиць міста, розбиває їх на топонімічні групи, підраховує результати у відсотках, виявляє найбільш численну і висуває свою гіпотезу. Друга група досліджує назви сіл району, систематизує їх, підраховує кількість топонімів у кожній групі, повідомляє свої міркування, робить висновок. Третя група працює над гідрологією області. Тобто класифікує гідроніми і теж повідомляє результати.

Ефективність сучасного уроку географії характеризується насамперед активізацією пізнавальної діяльності учнів, їх творчим, дослідницьким характером. Адже навчання – це пошук істини тим, хто навчається.

Дидактичні ігри є одним із методів активного навчання.
Гра – одна з форм дидактичної взаємодії з учнем. Вона не має вікових обмежень та дозволяє учасникам відчути себе суб’єктами процесу. Ігри сприяють розвитку універсальних здібностей, ключових компетенцій:
- здатності до дослідження;
- здатності до ефективної комунікації;
- здатності до прийняття рішень та їх реалізації;
- здатності до саморозвитку та самореалізації.
Гра ефективно підвищує мотивацію, оскільки спрямована на результат, як на процес. Під час гри навіть пасивний учень швидко залучається до гри.

Ігри мають вимоги до їх організації. Наприклад: гра повинна відповідати матеріалу, що вивчається, та будуватися з урахуванням підготовленості учнів, їхніх психологічних особливостей; вона повинна будуватися на інтересі, учасники мають отримати задоволення від гри. Ігри мають такі функції:

1. Пізнавальна, спрямована на засвоєння (використання) знань.
2. Комунікативна (створення міні-колективів).
3. Розвивальна (розвиток мислення та фантазії).
4. Створення сприятливої психологічної атмосфери.

Вивчаючи у 6 класі тему «Літосфера» застосовую гру «Хто більше?»
За фіксований час учням пропонується скласти певну кількість запитань до сьогоднішньої теми. Бажано, щоб їх було якомога більше. Перемагає той, у кого їх буде найбільше і хто зможе на них відповісти.

У 7 класі при вивченні природних зон кожного материка використовую гру «Де я »? Під час гри один з учнів називає ознаки природної зони, другий повинен відгадати, що це за природна зона. Тобто, де знаходиться його товариш.

«Пінг – понг» використовую для перевірки домашнього завдання. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовлені вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Враховується оригінальність, винахідливість, ґрунтовність відповідей.

При вивченні у 8 класі теми «Мінерально-сировинні ресурси» під час повторення проводжу вікторину «Відгадай» з такими запитаннями:
1. Знаходиться в басейні, але не вода. (Кам’яне вугілля)
2. Використовується як паливо й добриво. ( Торф)
3. Корисна копалина, яку учні носять у пеналах. (Графіт)
4. Без чого вчитель не може працювати в класі? (Крейда)
5. У воді родиться, а води боїться. (Сіль)
6. У Никітівці видобувається, у градусник заливається. (Ртуть)
7. І планета Сонячної системи, і корисна копалина. (Уран)
8. Підстилка для відпочинку на морі, будівельний матеріал на суші.
(Пісок)
9. У надрах залягає, у труби поступає. (Газ)
10. Чорне золото планети. (Нафта)

Після вивчення материків – Австралія, Антарктида , Південна Америка у 7 класі на повторення вивченого матеріалу перевіряю рівень засвоєння матеріалу проводячи географічний диктант:
1. Австралія… (Материк)
2. Джеймс Кук… (Дослідник)
3. Мур рей і Дарлінг… (Річки)
4. Ейр… (Озеро Австралії)
5. Пустеля… (Природна зона)
6. Пінгвіни… (Тварини)
7. Тасманія… (Острів)
8. Калахарі… (Пустеля)
9. Аконкагуа… (Гора)
10. Найхолодніший материк… (Антарктида)
11. Сідней… (Місто Австралії)
12. Савани… (Степи)

Постійно здійснюю повторення і на уроках у 10 класах. Так на етапі закріплення вивченого матеріалу перевіряю знання учнів проводячи фронтальне опитування по таким запитанням:

1. Яку форму правління має Велика Британія? (Конституційна монархія)
2. Який з підрозділів ООН займається освітою? (ЮНЕСКО)
3. Яка частина світу найбільша за площею? (Азія)
4. Який регіон називається Новим Світом? (Америка)
5. Яка країна, не маючи власних корисних копалин, входить до Великої вісімки? (Японія)
6. Які країни колишнього СРСР першими вийшли з його складу?
(Країни Балтії)
7. Яка країна є батьківщиною бонсай? (Японія)
8. Який штат США найбільший за площею? (Техас)
9. Яка релігія вважає корову священною твариною? (Індуїзм)
10. Який об’єкт, побудований у Китаї, видно з космічних супутників?
(Великий китайський мур )

При вивченні теми «Гідросфера» 6 клас пропоную виготовити з підручного матеріалу якусь водойму ( водоспад, озеро, море, болото). Пропоную дітям домашнє завдання – вигадати явно неправдиві твердження, які зачитуються та спростовуються на уроці на етапі перевірки домашнього завдання. Мета – спростувати вигадки барона Мюнхаузена і продемонструвати свою фантазію та знання.

Метод « Картинна галерея» полягає у тому, що учні дивлячись на фотографії, які містять ознаки основного поняття або явища, працюючи у групі називають ознаки поняття, що зображені на картинах. Наведені ознаки спікери груп записують на дошці (по черзі, не повторюючись). Відбираються три найбільш характерні ознаки, з якими відбуватиметься подальша робота. Це вчить учнів виділяти основне.

Часто під час закріплення вивченого матеріалу використовую метод незакінчених речень. Учні по черзі демонструють як вони вивчили матеріал починаючи такими словами: я знаю що… я знаю як … я знаю для чого …

Або можна перевірити рівень засвоєння матеріалу за допомогою вписування пропущених слів у текст . Наприклад 9 клас тема «Харчова промисловість України»:

Та марка, що вже завоювала певну частину ринку називають брендом . Відомою торгівельною маркою, що постачає на наш стіл рафіновану олію є «Олейна».
Конкурентами «Чумак» , що виробляє кетчупи, соус та соки є «Верес», «Чудо», «Гайсин». Львів - це центр кондитерської галузі, що представлена торгівельною маркою «Світоч», яка постачає споживачу шоколад, цукерки.
Його історія почалась у 1934 році в Литві – там компанія Kraft Foods почала віиробляти й продавати свою продукцію під торгівельною маркою «Корона». «Рошен», «Корона». «АВК» є конкурентами «Світоч». Сприятливі умови для розвитку харчової промисловості- трудові ресурси, матеріально – технічна база,споживач, сировина.

Освітнім результатом навчання є тільки той, що усвідомлений учнем. Якщо учень не розуміє, що він робив і чого навчився то його освітній результат перебуває у прихованому, неявному виді, що не дозволяє використати його з метою подальшого навчання. Організація усвідомлення учнями власної діяльності має два основних види:
1) поточна рефлексія, яка здійснюється під час навчального процесу;
2) підсумкова рефлексія, яка завершує логічно і тематично замкнутий період діяльності.

Мета рефлексійного методу – виявити методологічний каркас здійсненої діяльності на його основі продовжити предметну діяльність. Результатом застосування рефлексивного методу може стати сконструйоване поняття, сформульоване протиріччя, знайдений функціональний зв'язок або закономірність, теоретична конструкція предмета, що вивчається, тощо. Рефлексивна діяльність здійснює функцію несучої методологічної конструкції усього освітнього процесу. Наприкінці уроку, теми, семестру, навчального року пропоную дітям здійснити рефлексію своєї діяльності, відповідаючи на запитання : «Що мені раніше не вдавалося, а тепер вдається?», «Які нові види і способи діяльності я застосовував і засвоїв?», «Чи є позитивні зміни у моїх знаннях?», «Що я навчився робити?», «Чи справдилися ваші очікування щодо сьогоднішнього уроку?», «Чи задоволені ви результатами власної діяльності, діяльності однокласників?» Цей метод дає можливість кожній дитині проаналізувати свій рівень навченості.

Практикую методи самоорганізації навчання, а саме :
- робота з підручником або навчальними посібниками, довідковою літературою, першоджерелами, приладами, реальними об’єктами, виконання вправ ;
- виготовлення моделей, виробів (природні зони Африки, пустеля Сахара, зона саван, тайга, тундра, болото, вулкан, гори );
- творчі дослідження ( яку кількість сміття виробляє кожний мешканець м. Гуляйполе? Скільки води використовує людина у своєму житті ?)

Психолого – педагогічні дослідження ( Л.І.Боковия, Г.С. Костюк,В.О.Сухомлинський, Г.І.Щукіна, П.М.Якобсон) указують на те, що почуття та емоції безперервно пов’язані з пізнавальною діяльністю людини. Саме переживання стимулюють зміни та наступний розвиток інтелекту. Почуття дитини стають рушійною силою дій, тому виконання учнями різних видів завдань, що передбачає поєднання раціонального та емоційного навчання, дає змогу посилити вплив навчання географії на розвиток у цілому. Емоції викликаються словами , які створюють образи різних географічних об’єктів, думки про них. Для посилення емоційності та емпатії використовую фотографії, афоризми, вірші, географічні загадки( додаток №4, №5, №6).
Застосування художнього слова є можливим на різних етапах уроку.
Найефективнішим, на мою думку, є використання поезії на етапі мотивації навчальної діяльності.
Тож наступний метод базується на емоціях дітей та їх всебічному розвитку.
Асоціативний метод застосовую на етапі актуалізації опорних знань та вмінь. Учням, наприклад, 10 класу задаю запитання : «З чим у вас асоціюється країна Китай?»
Кожний ученик самостійно працює в зошиті, записує свої асоціації.

Потім зачитуються вголос асоціації та визначається учень з їх найбільшою кількістю. Доцільно використовувати цей метод під час мотивації вивчення теоретичного матеріалу (ідеї, поняття).

У 8 класі під час вивчення теми «Моря України» теж пропоную дітям скласти асоціативний кущ.
Чорне море

- солоне - гарне - Керченська протока
- пісок - глибоке - кораблі
- сірководень - екологічна біда - 2245 м
- забруднене - риба - осетер

Їх можуть складати в групах, коли асоціації закінчуються , я пропоную учням з кожної групи відібрати по три найхарактерніших. Із відібраними асоціаціями відбуватиметься подальша робота.

Ці активні методи навчання стимулюють пізнавальну активність на уроці та сприяють утворенню позитивних емоцій, бо при перевірці творчого продукту учня, вчителю не дозволяється критикувати вислови чи гіпотези дітей.
Важливим засобом формування у дітей позитивного відношення до школи являються мотиви учіння, тому проблему мотивації навчання вважаю не менш актуальною для проведення уроку і намагаюся розв’язувати її на кожному уроці.

В психології і дидактиці виділяють кілька груп взаємопов’язаних мотивів учіння, серед них :
- широкі соціальні мотиви, пов’язані із суспільними взаємовідносинами
дітей ;
- комунікативні мотиви, пов’язані з потребами у самовихованні, з бажанням особистості до удосконалення ;
- пізнавальні мотиви, серед яких провідним являється інтерес до знань і до процесу їх здобуття ;
- мотиви відповідальності ;
- мотиви перспективи.
Роботу по керівництву мотиваційною сферою учнів веду на кожному етапі уроку різними способами. Це і постановка проблеми, і повідомлення практичної і теоретичної значимості матеріалу, що вивчається на уроці, і створення ситуацій задоволення своїми успіхами, і постановка далекої та близької перспективи, тощо. Всі ці способи мотивації допомагають формувати у школярів позивне відношення до навчання і приводять до покращення результатів учіння.
Загальна мета і засоби організації уроку конкретизуються на кожному уроці в залежності від призначення уроку, його тематичного змісту. Протягом уроку застосовую різні форми і методи організації навчальної діяльності учнів. Перевірку усного домашнього завдання здійснюю шляхом фронтального опитування. Перевіряю знання також і індивідуально.

Користуюся такими активними формами контролю : тест, бліц – опитування, понятійний диктант, вибірковий диктант, бліц – моніторинг « Знайди спільне», «Знайди відмінне», «Знайди головне» та усне парне опитування. Перевірка домашнього завдання є значним мотивуючим і стимулюючим фактором. Для мене перевірка домашнього завдання є своєрідним «відгуком» попереднього уроку, можливість виявити типові помилки і прогалини у знаннях, їх коригування.

Коли людина мислить,
Вона має сумнів, але
Вона впевнена, коли діє.
А. Франс.

Тож на мою думку метод проектів якраз і спонукає учнів діяти, бо цей метод передбачає розв’язання певної проблеми за допомогою різних прийомів, засобів навчання, інтегрованих знань.
У своїй практиці працювала з такими типами проектів:
1й тип – дослідницький проект. Під час якого проводяться досліди чи експерименти і результат обробляється. Приклад: «Особливості культури рідного краю», «Водопостачання Гуляйпільського району», «Лісонасадження Гуляйпільського району та міста».
2-й тип – літературно – творчі проекти. Приклад: лист іншим цивілізаціям. Лист учням іншої держави, «Жива і мертва вода».
3-й тип рольові проекти. Приклад : «Подорожі Лондоном», «Подорож Литвою».
4-й тип – прикладні. Приклад : «Маршрут вихідного дня».
5-й тип – телекомукаційні ( на комп’ютері). Приклад : «Вода – життя», «Багатогранна Болгарія», «Найцікавіші куточки Європи».
Цей метод завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову.) Проектна діяльність – це новий продукт.
Здатність підсумовувати інформацію, схоплювати складні ідеї, відчуття та уявлення і формувати їх декількома словами, є дуже важливою навичкою. Це вимагає ретельного обміркування на основі глибокого розуміння речей. Тож я пропоную дітям скласти синквейн, у якому синтезується інформація і факти у стислому висловлюванні, яке описує чи віддзеркалює тему.
Слово «синквейн» походить від французького слова «п’ять» і означає вірш, що має п’ять рядків. Складається мініатюра за схемою:
1. Тема.
2. 2 прикметника по темі.
3. 3 дієслова по темі.
4. Речення на тему синквейна.
5. Синонім до теми.

Усі учні охоче працюють над створенням синквейна.