Адресат петиції: Ющенко Віктор Андрійович, Президент України

Щодо неприпустимості знищення залишків степів

Шановний Вікторе Андрійовичу!
Ми, громадянин України, звертаємось до Вас, будучи стурбованими ситуацією, яка склалась наразі з українськими степами. Йдеться про необдумані з природоохоронної точки зору рішення державних органів влади.

Відповідно до п.2. Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень”, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям дане доручення визначити деградовані, малопродуктивні та техногенні забруднені землі, які доцільно заліснити, а також забезпечити додаткове виділення в установленому порядку земель із земель запасу для заліснення. Згідно із наказом Державного комітету лісового господарства від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України", для кожної з областей визначений оптимальний показник лісистості. Із показників, затверджених цим наказом, особливо частка заліснених територій має зрости для степових областей.

Велика потреба у вищезазначених нормативно-правових актах не викликає сумнівів, адже показники лісистості та якості українського лісу щороку дедалі знижуються. Разом з тим, у цих нормативно-правових документах присутні деякі неузгодження, які можуть призвести до знищення природних біотопів вже у найближчому майбутньому. У першу чергу йдеться про степові природні комплекси.

Переважну більшість земель запасу, особливо це стосується степового регіону, складають балки, кургани, прибережні смуги та схили вздовж річок та ставків, що представляють собою фрагменти степової рослинності. Степовий регіон, будучи найбільш розораною частиною України, має дуже невелику частку територій, які ще зберігають залишки степових природних комплексів і є останніми місцями збереження генофонду всього степового біологічного різноманіття. Степова рослинність складає близько 1 % від загальної площі території України і є притулком для десятків видів рідкісних та зникаючих, ендемічних та реліктових видів тварин і рослин, що охороняються не тільки вітчизняним природоохоронним законодавством, але й міжнародним. Саме ці об’єкти повинні стати мережею перспективних природно-заповідних об’єктів та основою екологічної мережі регіону. Натомість саме ці території стають полігоном для заліснення, що є прямим знищенням всіх зникаючих степових видів тварин і рослин та призведене до остаточного знищення степів на території України. Це порушує вимоги Закону Ураїни “Про Червону книгу України”. Водночас, чинним є Указ Президента України від 23.05.2005 №838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку заповідної справи в Україні», згідно з яким, розширення мережі природно-заповідного фонду є одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики.
Можливість розширення мережі природно-заповідних територій степового регіону України можлива лише за рахунок залишків степових біотопів. Таким чином, маємо конфлікт двох указів Президента України у галузі охорони навколишнього природного середовища. Йдеться про вкрай важливу проблему, дотичну до питань охорони навколишнього природного середовища та питань прийняття екологічно-шкідливих рішень, яким виявляється Указ Президента України 04.11.09 № 995/2008.

На превеликий жаль, при передачі ділянок під заліснення розглядається лише придатність чи непридатність їх як сільськогосподарських земель, проте зовсім не розглядається з точки зору їх природної цінності та потреб збереження рідкісних видів. Такі відведення ділянок погоджуються у тому числі і територіальними органами Мінприроди у областях. Проте погодження відведення ділянок екомережі, місць зростання зникаючих рослин, які у відповідності до законодавства є перспективними для оголошення їх природно-заповідними об’єктами, є протиправною дією для територіального органу Мінприроди. Адже погодження відведення таких ділянок грубо суперечить вимогам «Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів відведення земельних ділянок», що діє в рамках структури Мінприроди. Особливу небезпеку викликає те, що саме місцевим державним адміністраціям дано доручення визначити землі, придатні для заліснення. Вирішення питань відведення ділянок може бути проведено без фахової оцінки їхньої природної цінності та наявності на них видів, що знаходяться під охороною.

Так, вже зараз відомо, що Кіровоградською ОДА підписано розпорядження про створення лісових насаджень на території області, і значна їх частина планується створити на території південних районів області, де землі запасу представлені переважно степовими балками. Особливо резонансною стала справа щодо заліснення території степового заказника «Заплава річки Чингул» та інших цілинних степових ділянок у Токмацькому районі Запорізької області, що вже четвертий рік поспіль розглядається контролюючими органами. Лише на Луганщині планується заліснити понад 100 000 га степів!

Варто додати і те, що заліснення нових територій і особливо – деградованих, забруднених та інших, малопродуктивних земель степового регіону, є складною, напрочуд працемісткою та фінансово неефективною справою. Саме на цих територіях заліснення вимагатиме найбільших фінансових та людських ресурсів, при цьому даючи найменший вихід ділової деревної сировини. В час економічної та фінансової кризи в Україні, така діяльність є неприпустимим та економічно необгрунтованим кроком.

У зв’язку з цим, просимо вас внести зміни до Указу Президента України від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України" в частині попередження заліснення степових територій, що знаходяться в природному стані та дати доручення Раді Міністрів АР Крим, місцевим адміністраціям заборонити надавати під заліснення землі запасу, зайняті степовою рослинністю, натомість розглядати такі ділянки як перспективну мережу об’єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення.

Прошу також зупинити надання ділянок під заліснення до моменту винесення в натуру існуючих територій природно-заповідного фонду України, оскільки існує реальна загроза випадкового надання під заліснення територій існуючих природно-заповідних об*єктів.

З повагою,
ті, що підписалися нижче.