| ПВП | Дата: Четверг, 09.06.2011, 14:15 | Повідомлення # 1 |
 800-1200
Група: Керівник проекту
Повідомлень: 856
Статус: Оффлайн
| Керівнику Апарату Верховної Ради України В.О. Зайчуку
копія: Голові Верховної Ради України В.М. Литвину
ПРО НЕВИКОНАННЯ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ГОЛОВНОГО НАУКОВО-ЕКСПЕРТНОГО УПРАВЛІННЯ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
УКРАЇНИ СВОЇХ СЛУЖБОВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ
Шановний Валентин Олександрович!
20 травня на сайті Верховної Ради України з'явився "Висновок на проект Закону України "Про внесення
змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (щодо екологічного та мисливського
туризму) (реєстр. No. 8405 від 19.04.2011р.)", підписаний керівником Головного науково-експертного
управління В. Борденюком, виконавці - М. Єрофеєв та В. Рибачек
(http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=40187&pf35401=192732).
В першому абзаці цього документу йдеться, що "У законопроекті пропонується внести зміни до
статей 18, 21, 26, 40 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", за якими в заповідних
зонах, буферних зонах, зонах антропогенного ландшафту біосферних заповідників, зонах стаціонарної
рекреації національних природних парків, на території заказників та в охоронних зонах територій та
об'єктів природно-заповідного фонду має дозволятися екологічний та мисливський туризм". Це
твердження суперечить самому законопроекту, яким пропонується дозволити мисливський туризм тільки в
антропогенних зонах біосферних заповідників та в заказниках.
З усіх положень цього законопроекту у авторів Висновку лише два викликали зауваження: визначити
поняття "екологічний туризм" та "мисливський туризм" і вводити мисливський туризм на територіях
природно-заповідного фонду "лише з урахуванням обґрунтованих висновків державної та громадської
екологічної експертизи". Згідно останнього зауваження маємо зазначити, що згідно Закону України "Про
екологічну експертизу" полювання або "мисливський туризм", не відноситься до діяльності, що
становлять підвищену екологічну небезпеку, і тому не підлягає обов'язковій державній екологічній
експертизі. Тож, яким чином автори Висновку збираються піддати полювання або "мисливський туризм" на
територіях природно-заповідного фонду обов'язковій держекоекспертизі, незрозуміло. А висновки
громадської експертизи, згідно ст. 12 вказаного закону, взагалі мають рекомендаційний характер, і
чому суб'єкти полювання ("мисливського туризму") будуть враховувати її рекомендації, також
незрозуміло.
Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України"
(щодо екологічного та мисливського туризму) суперечить діючому законодавству, зокрема, Закону
України "Про природно-заповідний фонд", антиекологічний, недбало розроблений та внутрішнє
суперечливий.
Так, цим законопроектом до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" пропонуються
такі зміни:
1. До другої частини статті 18 додати "в тому числі дозволяється екологічний туризм":
"Стаття 18. Структура території та особливості управління біосферними заповідниками.
Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та
використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:
заповідна зона - включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних
природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду
рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних
заповідників, в тому числі дозволяється екологічний туризм; ..."
Сама ця частина саме цієї статті визначає, що режим заповідної зони біосферних заповідників
"визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників". Четвертою частиною
статі 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" туризм на території природних
заповідників забороняється.
Отже, ця зміна суперечить нормам Закону "Про природно-заповідний фонд України".
2. До третьої частини статті 21 після слова "парку" додати "дозволяється екологічний туризм":
"Стаття 21. Структура території та вимоги щодо охорони природних комплексів та об'єктів
національних природних парків
На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої,
наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх
особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання
згідно з функціональним зонуванням:
... зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших
об'єктів обслуговування відвідувачів парку; дозволяється екологічний туризм; тут забороняється
будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони
або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони
регульованої рекреації; ..."
Відповідно до статті 20 Закону "Про природно-заповідний фонд України", на національні природні парки
покладається, в тому числі, "створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів
рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних
комплексів та об'єктів". Згідно із статтею 21 цього Закону, рекреаційна діяльність дозволяється на
всій території національного природного парку, крім заповідної зони, режим якої прирівнюється до
режимів охорони природних заповідників.
Отже, в зоні стаціонарної рекреації національних природних парків туризм Законом "Про
природно-заповідний фонд України" не тільки дозволяється, а й ставиться одним з їх основних завдань.
І дане доповнення, запропоноване ініціаторами цього законопроекту лише дублює більш широку норму,
визначену Законом.
Ця зміна до Закону "Про природно-заповідний фонд України" недоречна.
3. До другої частини статті 40 після слова "мисливство" додати в дужках "за винятком мисливського
туризму в зонах антропогенних ландшафтів":
"Стаття 40. Основні вимоги щодо режиму охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного
фонду
Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням
характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на навколишнє
природне середовище.
В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, мисливство (за
винятком мисливського туризму в зонах антропогенних ландшафтів), розвиток господарської діяльності,
яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка
такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому
законодавством України. ..."
Згідно із статтею 39 Закону "Про природно-заповідний фонд України", "Для забезпечення необхідного
режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному
впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони". Тобто
самі охоронні зони не входять до складу певних територій природно-заповідного фонду.
Згідно статті 18 даного закону, зона антропогенних ландшафтів є частиною біосферного
заповідника.
Отже, зони антропогенних ландшафтів не є охоронними зонами територій та об'єктів
природно-заповідного фонду, тому ця зміна суперечить Закону "Про природно-заповідний фонд України".
4. Даним законопроектом пропонується організація мисливського туризму в антропогенних зонах
біосферних заповідників та в заказниках.
Як один з видів туризму мисливський туризм був введений Законом України "Про туризм". Але цей
же закон, його 4 стаття, визначає, що "особливості здійснення окремих видів туризму встановлюються
законом". Досі вони встановлені не були.
Тому введення мисливського туризму на частині природно-заповідного фонду України, фактично,
тотожне введенню полювання. А про неприйнятність відновлення полювання на територіях та об'єктах
природно-заповідного фонду вже багато було висловлено і офіційними особами, і громадськістю - у зв'язку
з розглядом Верховною Радою двох законопроектів, ідентичних цьому: проекту Закону про внесення змін
до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (щодо дозволу мисливства в зоні
антропогенних ландшафтів) No. 7288 від 22.10.2010, та проекту Закону про внесення змін до Закону
України "Про природно-заповідний фонд України" щодо зони антропогенних ландшафтів No. 7421 від
02.12.2010.
5. В "Фінансово-економічному обґрунтуванні" Пояснювальної записки до проекту Закону України "Про
внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (щодо екологічного та
мисливського туризму)" автори стверджують, що "Реалізація цього законопроекту не потребує коштів".
При цьому, в "Необхідності прийняття даного законопроекту" стверджується, що "Мисливський
туризм повинен базуватися на комплексних наукових розробках з обов'язковою екологічною експертизою.
До першочергових завдань у цьому плані слід віднести: розробку систем забезпечення відтворення
високопродуктивних популяцій; перегляд термінів полювання та обмежень на нього; створення сервісу
для мисливців; формування гнучких цін на добування мисливських тварин з урахуванням міжнародного
рівня вартості даного виду рекреації; формування сітки вольєрних господарств; популяризація трофеїв
мисливства; координація досліджень на рівні Міжнародної спілки мисливських товариств".
Якщо "Реалізація цього законопроекту не потребує коштів", за чиї кошти мають проводитися
"комплексні наукові розробки з обов'язковою екологічною експертизою", "розробка систем забезпечення
відтворення високопродуктивних популяцій", "формування сітки вольєрних господарств" тощо?
Слід зазначити, що ці зауваження листом No. 30/05-11 від 23. 05. 11 ми направили Керівнику Головного
науково-експертного управління В.І. Борденюку.
З огляду на те, що "Висновок на проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про
природно-заповідний фонд України" (щодо екологічного та мисливського туризму)" суперечить самому
законопроекту,
через те, що ним було проігнорована невідповідність законопроекту нормам Закону України "Про
природно-заповідний фонд України",
прошу:
1. Скасувати "Висновок на проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про
природно-заповідний фонд України" (щодо екологічного та мисливського туризму)" і відкликати його з
профільних комітетів Верховної Ради України.
2. Доручити Головному науково-експертному управлінню Апарату Верховної Ради України підготувати
на проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України"
(щодо екологічного та мисливського туризму)" новий висновок, ретельно розглянувши всі аспекти даного
законопроекту.
3. Провести службову перевірку фахової відповідності посадам, які вони займають, В. Борденюка,
М. Єрофеєва та В. Рибачека.
Відповідь на це звернення прошу надати згідно із нормами діючого законодавства.
З повагою,
Голова Ради ЕкГ "Печеніги" С.О. Шапаренко
vprystupa@inko.lviv.ua
|
| |
| |
