Важко сказати, хто вирішив святкувати цей день, але від імені усіх пухнастих і вусатих улюбленців варто подякувати ініціатору за таке свято. Адже, безперечно, кожен представник «котячої нації» заслуговує на увагу. Недарма Леонардо да Вінчі підмітив: «Навіть найменша кішечка – закінчений шедевр».

Хто має вдома кота чи кішку не може не погодитися, що з цими тваринами не буває сумно. Тонко підмітив Зігмунд Фрейд: «Час, проведений з кішкою, ніколи не витрачений дарма». Психологи вважають, що у кішки можна навчитися багатьом речам. Це досить мудрі створіння, хоча іноді бувають ліниві. Звичайно, кожна кішка – індивідуальність. І тому узагальнювати не можна ні в якому разі, але розуміти і поважати Її Величність – обов’язково.

Про серйозне ставлення та любов людини до сімейства котячих свідчить те, що існує навіть спеціальна «котяча» наука – фелінологія. «Фелінологія вивчає проблеми поведінки котів, методи «спілкування» з ними, «залагодження» можливих конфліктів між людиною та цими тваринами; фелінолгія, можна сказати, вивчає душу кота». – пояснює Сергій Коваленко, лікар ветеринарної медицини. – «Коти насправді дуже особливі тварини, до кожної з них потрібен власний, індивідуальний підхід. Коти – вільні та незалежні, кішки – непередбачувані та норовливі, хазяйки на власній території. Вони знають собі ціну, якщо не захочуть, то навіть не дозволять підійти до себе! Одним словом, проблемні пацієнти, але чарівні».

Пухнастики настільки нас зачарували, що ми намагаємось будь-якими засобами пов’язати з ними своє життя. Ми не лише хочемо чути кроки їх м’якеньких лапок вдома, а й бачити навколо предмети, які б нагадували про домашніх улюбленців. «Котячі» сувеніри, листівки, а ще котячі ніки користуються величезною популярністю. Пухнастий нік допомагає висловити в одному слові натуру та характер в безликому віртуальному світі, а ще одразу ж викликає позитивні емоції в Інтернет-співрозмовників, допомагає навіть на відстані зачарувати та прихилити до себе.

Сумчанки Тома та Міла обрали нік «cats». Одна з них народилась в рік Тигра, а інша сестра – Лев за знаком зодіаку, до того ж мають вдома руденьку кицьку Лакі. Тому й вирішили бути «кицьками» і у віртуальному світі. Нік однозначно привертає увагу! Дівчата діляться: «Некоторые нам пишут, потому что думают, что мы страстные кошатницы (те, кому за 40), а другие думают, что «страстные» и «дикие» кошки (те, кому до 25)». Щось від кішки є у кожної дівчини, вважають сестри, «ведь порой у каждой второй девушки бывают моменты, когда хочется выцарапать кому-то глаза или же, наоборот, ласково прижаться и замурлыкать». Про свою ж рідненьку пухнасту подругу і талісман на вдачу Лакі дівчата розповідають з любов’ю: «Так приятно, когда утром просыпаешься от массажа по спине (хоть и в 5 утра), когда открываешь дверь в квартиру, а тебя встречают довольным или нет мяуканьем, ощущать мягкий и пушистый комочек под боком, когда ты расстроен или болен, переживать, когда она болеет, заботиться, успокаиваться, когда видишь, как она спит или принимает разные утонченные кошачьи позы, воевать с ней за место в кровати, играть или дразнить, получать заслуженные царапины». А загалом же, впевнені Тома та Міла, коти істоти розумні – знають, коли можна дряпнути, а коли – заховатися під ліжком, щоб не потрапити під гарячу руку, «вони просто прекрасні»!

Чому ж коти викликають у нас так багато позитивних емоцій, таке шалене захоплення? Пояснює Тетяна Шиколенко, психолог, викладач кафедри практичної психології СДПУ ім. А. Макаренка: «Одна з причин позитивного ставлення до котів - тактильні відчуття. Нам приємне на дотик їхнє пухнасте хутро, коли ми їх гладимо. Взагалі, коти у більшості людей викликають позитивні емоції. Ці чарівні створіння - уособлення ніжності, лагідності, граційності, гнучкості та інших позитивних рис, які можна довго перераховувати. Тому нам подобається, коли нас асоціюють з сімейством котячих, називаючи «кицею», «котиком», «кицюнею» тощо. Негативні емоції від такого «величання» можуть викликати суб’єктивні причини: алергія на хутро, боязнь тварин, якісь історії тощо. Але це поодинокі випадки».

Якщо вас ласкаво й любовно називають «котик», «кицька», «кицюнька», ви, звичайно ж, посміхаєтесь і одразу готові розтанути від задоволення, якщо навіть не замурчати. А є люди, котрих інакше ніж «кот» чи «котик» не називають! Бо такі у них прізвища! Сумчанка Олена Зайцева, в дівоцтві Котик, зізнається, що коли виходила заміж, дуже не хотіла змінювати прізвище: «Так приємно, коли люди посміхаються, дізнаючись твоє прізвище, коли кличуть ласкаво кицькою, котиком». «Особливо ж позитивна реакція на прізвище, коли я додаю, що живу на вулиці Котовського – такий от збіг», – говорить пані Олена. Сумчанка з чудовим красномовним прізвищем впевнена: воно дуже впливає на характер! «Я людина дуже м’яка, миролюбна. А ще всі говорять, що у мене така ж, як у кішки, м’яка, легка хода. Можливо, прізвище таке, а, може, тому, що десять років займалась спортивною гімнастикою. Загалом же атмосфера в нашій сім’ї повністю відповідає прізвищу, – запевняє пані Олена, - у нас ніколи не було сварок, скандалів, непорозумінь, ми поважаємо та любимо одне одного». В родині Котиків шанують котів, а особливо – домашню улюбленицю кицьку Нюрку. «Вона у нас руденька з плямами – як симпатична дівчинка з ластовинням», - розповідає наша героїня. А ще додає: «Коти – тварини незалежні, самостійні, норовливі, вони уміють поважати себе та свої інтереси, зберігати власну гідність та гордість. Цього дуже не вистачає іноді людям».

Як би не старалися фелінологи, досконало вивчити складну натуру котячої душі неможливо. Залишається просто відчувати їх, шанувати, дарувати своє тепло і любов, а вони вам обов’язково віддячать. Рей Рєзнік застерігає: «Ті, хто ненавидить кішок, у наступному житті будуть мишами». Тож серйозно задумайтесь над цими словами і згадайте доброго Леопольда, який, поправляючи блакитного метелика, з посмішкою говорив: «Ребята, давайте жить дружно!»

Коти, кицьки та кошенятка – це, безперечно, створіння, які асоціюються в нас із найкращими почуттями… Теплотою дотику, приємним мурчанням на вушко, улесливим, солодким, а іноді – хитрим і підступним виразом мордочки… Нехай у вас немає вдома кота, але хоча б раз у житті ви на свою адресу чули «котяче» ласкаве звертання, або самі любите когось називати котиком чи коточком і приємними словами мурчати на вушко? Тоді це і ваше свято! Тож не забудьте привітати одне одного!