Щорічно 23 березня відзначається Всесвітній метеорологічний день в ознаменування набуття чинності Конвенції Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) від 23 березня 1950 р., згідно з якою ВМО стала спеціалізованою установою системи Організації Об’єднаних Націй у галузі метеорології (погода і клімат), оперативної гідрології та суміжних геофізичних наук. Членами ВМО є 188 держав і територій. «Погода, клімат і повітря, яким ми дихаємо: захист здоров’я людини і довкілля» — таке гасло Всесвітнього метеорологічного дня 2009 року.

IV доповідь Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), одним із спонсорів якої є ВМО, дістала високу оцінку — престижну Нобелівську премію миру 2007 року. Згідно з висновками фахівців, зміна клімату не викликає сумнівів і відбувається, найвірогідніше, внаслідок збільшення антропогенних викидів парникових газів. За висновком МГЕЗК, внаслідок зміни клімату на планеті очікується подальше збільшення частоти та інтенсивності повеней, посух та інших погодних і кліматичних екстремальних явищ, зокрема, теплових хвиль, які несприятливо впливають на здоров’я людини, посилюють забруднення атмосфери та викликають лісові пожежі.

З середини ХХ сторіччя уряди більшості країн світу вживають заходів, спрямованих на зниження ризику для здоров’я людини внаслідок забруднення повітря. Стимулом для цього став «Великий смог» у Лондоні в грудні 1952 р. Внаслідок викликаних ним захворювань померло близько 4 000 осіб, що привело до прийняття Закону про чисте повітря 1956 р., який обмежував димові викиди від спалення вугілля.

За підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у зв’язку із забрудненням повітря щорічно передчасно вмирає в середньому два мільйони осіб. Основними причинами цього є приземний озон і забруднюючі речовини, які входять до складу смогу, тверді частинки, двоокис сірки і окис вуглецю.

Збільшення населення планети неминуче призводить до повсюдного зростання великих міських агломерацій: зараз із 6 млрд. народонаселення Землі близько половини мешкає в містах. Згідно з даними агенції ООН UN-HABITAT, до 2030 р. троє з п’яти осіб населення планети або 4,9 млрд. осіб будуть міськими мешканцями. Зі зростанням народонаселення прямо пов’язане збільшення використання транспортних засобів, зростання попиту на електроенергію, обсяги спалення мінеральних палив, які все збільшуються, що призводить до викидів у атмосферу хімічно активних газів. У міру того, як мегаполіси розростаються та поширюються, проблема міського забруднення стає актуальною для все більшої кількості людей у всьому світі. 2006 р. в керівних принципах ВООЗ зазначалося, що скорочення обсягу вдихуваних зважених частинок у містах із високою мірою забруднення може зменшити кількість смертей, пов’язаних із забрудненням повітря на 15 %.

«Погода, клімат і повітря, яким ми дихаємо, нерозривно пов’язані одне з одним. Національні метеорологічні і гідрологічні служби в усьому світі працюють спільно над збиранням і оцінкою даних щодо якості повітря», — зазначив Мішель Жарро (Michel Jarraud), генеральний секретар ВМО на прес-конференції присвяченій Всесвітньому метеорологічному дню.

Відомо, що внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1986 року, наслідками якої стала хвиля ракових захворювань мешканців цього регіону України, було прийнято ухвалу про створення в рамках ВМО програми співпраці з реагування на надзвичайні ситуації. Тому я звернулася до пана Жарро з проханням детальніше розповісти про цю програму.

«Програма діяльності з реагування на надзвичайні ситуації ВМО сприяє національним метеорологічним і гідрологічним службам у використанні моделей для відстеження та прогнозування дисперсії забруднюючих речовин, які переносяться в атмосфері, в разі виникнення надзвичайної екологічної ситуації. У разі виникнення аварії на атомній станції чи хімічному підприємстві, передусім, необхідно визначити, куди прямує потік забрудненого повітря. Після вибуху на Чорнобильській АЕС, найбільш потерпілими районами виявилися ті, де під час проходження радіоактивної хмари випадали опади у вигляді дощів, які начебто «прибивали» радіоактивні частинки до землі. У цій ситуації важливо було передбачити не лише напрямок вітру, але й моменти, коли радіоактивні частинки потраплять на грунт. Чорнобильська катастрофа послужила уроком на майбутнє.

Зараз під егідою ВМО працює мережа центрів чисельного моделювання, розташованих у різних районах планети. Ці Регіональні спеціалізовані метеорологічні центри (РСМЦ) проводять моделювання стану атмосфери для передбачення переміщення радіоактивних речовин на великі відстані. Перебуваючи в бойовій готовності, вони можуть бути задіяні в будь-який момент дня чи ночі 365 днів у році, щойно з’явилася інформація про те, що в якомусь регіоні сталася аварія. Нам необхідно знати, де саме це трапилося і на якій висоті було викинуто шкідливі частинки. Потрібно зазначити, що вплив забруднюючих речовин буде не однаковим у випадкові, коли вони частково залишаються в нижніх шарах, або коли вибухова хвиля виносить їх високо в атмосферу. РСМЦ надають свої прогнози всім зацікавленим у інформації урядам. Протягом трьох годин вони можуть забезпечити надання інформації в реальному часі для МАГАТЕ і ВМО щодо реагування на певну надзвичайну ситуацію. Для забезпечення глобального і безперервного моніторингу ми регулярно проводимо контрольні тестування їхньої роботи».

Подібно до погоди, клімату і водного циклу забруднення повітря не знає державних кордонів, тому міжнародна співпраця в глобальному масштабі надзвичайно важлива для координування спільних зусиль із захисту здоров’я людини та довкілля. У цьому контексті працюватиме третя Всесвітня кліматична конференція, яка пройде в Женеві з 31 серпня до 4 вересня 2009 року. Зв’язок між кліматом і здоров’ям людини, вплив мінливості та зміни клімату на виникнення екстремальних кліматичних явищ, передбачення клімату як інформація для прийняття ухвал — такі питання майбутньої конференції, які вивчатимуть вчені, керівники державного і приватного секторів, політичні діячі великих і малих держав.