http://k1.ua/uk/news/ukraine/2009/07/10/kharkiv

Виповнилося 37 років з дня першого ядерного вибуху на території України
22:03
Сьогодні виповнилося 37 років з дня першого ядерного вибуху на території України. Саме так - 72-й рік. Він був ретельно спланований. І стався не дуже далеко від Чорнобиля.

За два роки до того на Харківщині відкрили унікальні поклади газу - вчені підрахували, що під землею - 300 мільярдів кубів блакитного палива. Але у 71-му сталося лихо - газ вирвався назовні.

Тоді всі навколишні селища попередили - світло не вмикати, не курити, хати не опалювати. А вже за добу, аби не сталося вибуху, вирішили підпалити струмінь палива, що бив з-під землі.

Ще рік чиновники разом з вченими радилися, що робити з цим факелом. І зрештою вирішили - відмовитися від консервативних способів гасіння і спробувати експериментальний. Проект назвали "Факел". А розповіли про нього лише після розпаду Радянського Союзу. Про харківську Хіросіму детальніше - Алла Щоличева.

Це кадри підземного ядерного вибуху. Таку саму картину сімдесят другого побачили жителі села Першотравневе, що під Харковом. Тоді радянські вчені підірвали майже чотири тисячі тонн тротилу. У такий спосіб вони намагалися припинити витікання газу зі свердловини.

Надсекретну операцію "Факел" провели саме тут. Це і є місце ядерного вибуху. Зараз його навіть важко відшукати серед бур'янів. А про те, що тут сталося, нагадують лише шмат труби та ця табличка. Але вже за 500 метрів звідси починається село. Де і зараз живуть люди.

Наталі було двадцять, коли рано-вранці до будинку постукали. Порадили зібрати документи та харчі. Її родину разом з іншими односельцями посадили в автобус і вивезли. У сусіднє село. За п'ять кілометрів.

Наталя Таран, жителька с. Хрестище:

- Ми сиділи там коло школи, там лавки були. І воно так назад, а потім вперед, а потім знов назад - такий поштовх був. Всі побачили, як піднялася вгору хмара чорна, стовбур високо-високо, і пішов туди в сторону.

Він і зараз пам'ятає, як напередодні вибуху селом їздили військові машини, ходили наряди міліції та літали вертольоти. Від допитливих мешканців приховували все про спецоперацію.

В'ячеслав Бутенко, мешканець С. Хрестище:

- Та тут дід один у нас Гвоздік був, Пилип. Так в кукурудзі сховався. Так його вертольотом забрали і вивезли.

То були найпростіші заходи безпеки. Ніякої загрози не існувало, а проблему надумали. Так вважає науковець Олександр Мазілов. Саме він досліджував наслідки мирних ядерних вибухів в Україні.

Олександр Мазілов, начальник лабораторії радіаційних досліджень:

- Цель его была, чтобы погасить фонтан. А конкретно - сдвинуть породы и забить вот это отверстие, через которое выходил этот газ. В то время уже испытывались и гораздо более серьезные Хиросима и так сказать, Нагасаки, в три раза или четыре больше там взрыв. Но этот заряд относится к разряду малых.

Тим не менш, сила вибуху була така, що на жодній хаті в селі не залишилося цілого комину. Побиті шибки та обвалена стеля - В'ячеслав Бутенко тоді не впізнав свій новенький будинок.

В'ячеслав Бутенко, мешканець С. Хрестище:

- Там стояло ліжко. Все упало на нього. Якби вночі, то там би і поховали.

Повернутися селянам дозволили вже за дві години після вибуху. Відтоді пан В'ячеслав щороку латає тріщини на будинку.

Над ядерним вибухом працювали найсвітліші голови Союзу. Проте стихія виявилася сильнішою. Завдання не було виконане. Тільки за рік газ перекрили перевіреним способом.

З Харківщини Алла Щоличева, Олександр Яновський, К1.

Цікава деталь. Коли жителі навколишніх селищ дізналися про вибух, вони почали вимагати особливий статус. Утім довести, що постраждали, змогли лише на початку незалежності України.

А харківські газети, згадуючи ті події, вказують ще на один важливий момент. Тамтешні журналісти розповідають, що ледь не всі жителі села Хрестищі - близького до місця вибуху - згодом померли від онкологічних захворювань.

Лишається тільки здогадуватись, про які ще експерименти ми не знаємо.

http://kampot.org.ua/ukraine....ni.html

Атомні вибухи на території України
Створено:6-04-2010, 14:24 | Глянуло:336 | Коментарів: (0) | 0
12345 (голосів: 0)

А чи знаєте Ви, що атомна бомба народилася в Україні? З 1934 року в Харківському фізико-технічному НДІ (ХФТІ) АН УРСР, в лабораторії професора А. Лейпунського велися дослідження по «атомному проекту». Вже в 1940 співробітники ХФТІ В.А. Маслов і B.C. Шпінель направили в Народний Коміссаріат Оборони СРСР "заявку на винайдення» першої радянської атомної бомби (АБ).

І хоча автори «виробу» докладно описали цей пристрій, фізику вибуху АБ і навіть наслідки радіації, в НКО "заявку" положили «в стіл» ...

Проте в нацистській Німеччині до «харківської бомби» виявили інтерес - там до осені 1940 року в лабораторних умовах добилися поділу урану-235, а на початку 1941 року приступили до будівництва «атомного казана» (реактора) для виготовлення начинки АБ.

Саме тому однією з головних цілей вермахту в 1941 році було захоплення Харкова. У 1942-му у захоплене українське місто прибула група німецьких фізиків-ядерників на чолі з Ф. Хоутермасом, яка вивезла з ХФТІ документацію та обладнання по «атомному проекту».

А в 1945 році на «замовлення» Маслова і шпінель в НКО СРСР з'явився гриф «Рад. таємно », ще через рік і їм було видано, нарешті, авторське свідоцтво № 6353 з написом:« не підлягає опублікуванню »...

«МИРНИЙ АТОМ» для блага народу?
Екологи з Міжнародної організації «Зелений світ» навіть опублікували для населення карту «мирних атомних вибухів», таємно зроблених на території колишнього Радянського Союзу. Судячи по даній карті, в Україні з різницею в 19 років підірвали дві ядерні бомби!

Як не дивно, але після випробування 29 серпня 1949 першої радянської АБ тодішній міністр закордонних справ А.Я. Вишинський заявив: «За допомогою таких вибухів будуть прокладатися канали, добуватися корисні копалини, і атом стане служити на благо народу».

Для «блага народу» була розроблена програми «Мирний атом», відповідно до якої Європейську частину СРСР, Сибір і Якутію повинні були струснути 128 «мирних ядерних вибухів». Відомо, що з січня 1965 по вересень 1988 року таких вибухів було 19, в основному підземних. Але були й підводні ...

ЯДЕРНА МІНА В У КРИМУ
4 грудня 1960 на південне узбережжя Криму несподівано накотилася величезна хвиля. Вона зривала з якорів і викинула на берег рибацькі баркаси, буксири та баржі, руйнувала споруди.

Гідрометеослужби пояснила цю хвилю тим, що в 5-ти милях від мису Меганом на глибині 5-ти метрів сталося ... землетрус силою 3-4 бали. Про жертви цунамі повідомлень не було.

Однак, коли в 1999 році під Феодосією були взяті проби донного мулу, виявилося, що даний мул радіоактивний, і ця радіація, в десятки разів перевищує показники природного фону, «випала» в грудні 1960 року.

Крейсер Адмірал Нахімов

Сьогодні вже можна сказати, що тоді поблизу мису Меганом була випробувана «ядерна міна» на новітньому крейсері «Адмірал Нахімов». Після чого крейсер був виведений з корабельного складу Військово-морського флоту, а його вахтові журнали та інші документи були вилучені з Центрального держархіву ВМФ Комітетом державної безпеки СРСР.

Перед списанням «Адмірал Нахімов» пройшов ретельний огляд у сухому доці Севастопольського Морського заводу, де було виявлено велике пошкодження підводної частини Броньованого корпусу корабля довжиною більше 200 м у вигляді перебитого кіля і деформацій підводної обшивки.

Як розповів капітан II рангу інженер запасу В. Стефановський, ядерний вибух під водою проводився крейсером «Адмірал Нахімов» з усім особовим складом на борту - понад 1000 осіб. Оскільки мета «Експеремента» полягала в перевірці «комплексу заходів по боротьбі за живучість корабля в умовах ядерного удару».

Екіпаж перебував у внутрішніх приміщеннях крейсера, виконуючи команду «штормова готовність» і навіть не підозрюючи про пагубні наслідки випробування «ядерної міни» для організму людини.

А вони були, і ще які! Після того як «Адмірал Нахімов» отримав вм'ятини від «штормової хвилі», він піддався в доці повної дезактивації. З крейсера зірвали дерев’яний настил, сам корпус був очищений і покритий дуже дорогою фарбою - свинцевою (що оберігає від радіації!) Суриком. Але все одно корабель «фонив» ...

Вирішено було позбутися від радіоактивного судна - вивести його на великі глибини і розстріляти як «плавучу мішень». У червні 1961 даний крейсер відбуксирували на 50 миль від Севастополя у бік Одеси і залишили дрейфувати.

Потім ракетний корабель «Прозорливий» з відстані 72 км випустив по «Адмірала Нахімову» ракету, вона потрапила у лівий борт - між першою і другою артилерійськими вежами головного калібру. Від наскрізної пробоїни і розливу пального ракети на крейсері виникла пожежа, що тривала 12 годин, поки «радіоактивне судно» не вигоріло повністю ...

До моменту своєї загибелі «Адмірал Нахімов» був на плаву всього 7 років. Таке ставлення до крейсеру, на будівництво якого пішла велика кількість металу, грошей і людської праці, пояснюється позицією тодішнього Першого секретаря ЦК КПРС (і за сумісництвом Голови Ради Міністрів Радянського Союзу) Н.С. Хрущова. Він утвердився в думці, що «великі військові кораблі нам не потрібні, оскільки вони в умовах атомної війни Приречені на загибель».

Тому в порядку «експерименту» і підірвали «ядерну міну» під таким «великим військовим кораблем», який був конструктивно пристосований для відбивання «потужного вогневого удару», в тому числі ядерного.

Про те, як ядерний вибух відіб'ється на моряках, рибаках, кримчанах і курортниках, які щорічно приїжджають на Південний берег Криму, Микита Сергійович не думав. Головне, щоб була підтверджена правота його слів!

КОЛИ «рвонули» ПІД ДОНБАСОМ
Вже після Хрущова, при «дорогому Леоніді Іллічі Брежнєві», була створена Спеціальна геофізична експедиція Міністерства геології СРСР, що діяла в рамках програми з кодовою назвою «Програма-7». Остання передбачала підрив 80 ядерних зарядів на площі 70 тис. кв. кілометрів «в інтересах народного господарства СРСР».

У 1979 році «вчені уми з Москви» зацікавились Донбасом як новим полем діяльності. Тут вони звернули увагу на раптові викиди газу метану в шахтах (проблема викидів метану актуальна і понині, і в огні вибухів цього підступного газу гине чимало шахтарів).

У наукових працівників виникла ідея «підірвати ядерний заряд, який видавив би метан з вугільного пласта, після чого шахтарі безбоязно могли б трудитися на благо Батьківщини». З «благими» намірами для «експерименту» під кодовою назвою «Клеванж» в Донецькій області була обрана шахта «Юний Комунар». Вугілля в ній добували з кілометрової глибини, до того ж ця шахта була однією з вибухонебезпечних через викиди метану.

Потрібно підкреслити, що українські вчені попереджали «московських колег» про недопустимість даного експерименту в густонаселеному Донбасі, але їхні заперечення були проігноровані. «Камуфлетний» ядерний заряд «рвонули» в шахті так, що радіонуклідами були забруднені грунтові води. А вже через 6 годин шахтарів ... допустили до роботи без будь-яких засобів радіаційного захисту!

Ще через півроку на цій шахті відбувся черговий вибух метану. На здивовані питання шахтарів офіційну відповідь прийшов тільки через 20 років! У цій «відписатися», зокрема, були такі рядки: «Метою експерименту була не боротьба з викидами газу (!), А лише підтвердження або спростування викиду вугілля або газу шляхом дії на викидонебезпечні вугільні пласти потужними хвилями камуфлетного (підземного заряду без утворення воронки - прим. автора) вибуху ».

Причому в даному відповіді не було сказано, що в результаті аерофотозйомки (у тому числі з космосу) встановлений факт наявності над епіцентром вибуху радіоактивного «плями». Воно зберігається донині, несе загрозу проживаючим в даній місцевості населенню, будучи причиною ранніх смертей (від ракових захворювань) багатьох людей.

ХОТІЛИ ЯК КРАЩЕ ...
У 70-х роках XX століття жертвою «експериментаторів» з «мирним атомом» став п. Первомайський в Красноградському районі Харківської області. Там видобували газ (на північний-схід знаходиться знамените Шебелинське газове родовище), але свердловина з часом стала «протікати». І щоб зупинити витік газу, вирішили влаштувати «камуфлетний» ядерний вибух. У результаті жителі Первомайського називають своє селище «харківським Чорнобилем», а медики змушені мовчати про виявлені у пацієнтів наслідки для здоров'я через радіоактивну «пляму» на місці вибуху.

Є відомості, що аналогічним аналогічним способом був проведений підземний ядерний вибух і в Кіровоградській області «для видобування корисних копалин".