1900 — Петро Погребняк, український вчений-лісівник та ґрунтознавець, віце-президент АН УРСР

Погребняк Петро Степанович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.Перейти до: навігація, пошук

Петро ПогребнякПетро́ Степа́нович Погребня́к (10 липня 1900, Волохів Яр — †25 липня 1976) — український вчений-лісівник та ґрунтознавець, академік АН УРСР, віце-президент АН УРСР.

[ред.] Біографія
Народився 10 липня 1900 року в селі Волохів Яр Зміївського району (з 1957 р.Чугуївського району) на Харківщині в родині фельдшера.

Від 1923 року до своєї смерті працював у науковій сфері у галузі лісівництва. 1928 року захистив кандидатську, а 1939 року — докторську дисертацію. В 1935 р. отримав вчене звання професора. 1948 року став академіком АН УРСР. З 1948 по 1952 рік очолював Раду з вивчення продуктивних сил України. Одночасно був директором створеного ним Інституту лісу АН УРСР.

[ред.] Наукова діяльність
Погребняк — вчений із світовим ім'ям, був засновником теорії порівняльної екології рослин, що широко застосовувалася у лісовому господарстві України та всього СРСР, а також ряду зарубіжних країн. Він створив українську типологічну наукову школу у лісівництві і був засновником еколого-лісового напрямку у лісівництві. Йому належить фундаментальна праця «Основы лесной типологии» (К., 1955, 456 с.).

Могила Петра Погребняка на Байковому кладовищіПогребняк проводив значну науково-організаційну та громадську діяльність. Він брав участь у розробці нових методів заліснення нижньодніпровських пісків. Він був одним із ініціаторів створення Українського товариства охорони природи, яке очолював протягом 1950—1962 рр. Він був головою Комітету наукової термінології АН УРСР, членом регіональної комісії АН СРСР та АН УРСР з розвитку продуктивних сил західних областей України, членом багатьох рад і комісій. Вже не очолюючи Ради, Погребняк підтримував з нею наукові зв'язки, а протягом 1967—1970 років працював у Раді, очолюючи відділ географії ґрунтів.

Помер 25 липня 1976 року, похований на Байковому кладовищі.