Сьогодні – міжнародний день відмови від паління

Щороку відзначаються дві дати, присвячені проблемі паління тютюну – 31 травня (Всесвітній день без тютюнового диму) і третій четвер листопада (Міжнародний день відмови від паління ) – з метою залучення уваги громадськості до негативних наслідків паління тютюну.

Міжнародний день відмови від паління відзначається з ініціативи Міжнародного товариства онкологів і за підтримкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ). У травні 2003 року ВООЗ прийняла Конвенцію щодо боротьби проти тютюну, до якої приєдналися більше 90 країн.

Існує вислів, що "крапля нікотину вбиває коня". Деякі вчені вважають, що ця крапля здатна вбити не одного, а трьох коней. Що ж стосується людей, то смертельна доза нікотину для людини – 50-100 міліграмів. При викурюванні в день 20-25 сигарет за 30 років курець пропускає через свої легені 150-160 кілограмів тютюну і не помирає тільки тому, що вводить його невеликими дозами.

Тютюновий дим викликає й загострює багато хвороб, діючи практично на всі органи. За статистикою, 45 відсотків смертей прямо або побічно пов'язані з тютюнопалінням. Вченими встановлено, що при викурюванні однієї пачки сигарет людина одержує дозу радіації в сім разів більше тієї, котра визнана гранично припустимою. А радіація тютюнового походження вкупі з іншими канцерогенними речовинами – головна причина виникнення рака.

За даними ВООЗ, від різних хвороб, пов'язаних з палінням, помирає 4,9 мільйони чоловік на рік. Смертність від раку легенів у курців у 20 разів вище, ніж у некурящих. Любителі тютюну в 13 разів частіше страждають стенокардією і в 10 разів частіше виразкою шлунку.

На жаль, сигарета міцно вписалася в життя суспільства. Для багатьох курити так само природно, як умиватися, чистити зуби, їсти, пити. У Російській Федерації з причин, пов'язаних з палінням, щорічно помирає 300-400 тисяч чоловік.

Встановлено, що до 90 відсотків людей починають курити з молодості. Середній вік починаючих курців у Росії – 11 років. У сьомих-восьмих класах систематично курять 8-12%, у дев'ятих-десятих – уже 21-24%. Американські дослідники стверджують, що саме молоді курці (до 18 років) не можуть надалі розстатися із сигаретою до кінця життя. Молоді люди впевнені, що кинути курити легко. Але далеко не всім вдається позбутися нікотинової залежності.

Пасивне паління не менш небезпечне – воно згубно впливає на дихальну систему, крім того, тютюновий дим – найсильніший алерген. Пасивний курець вдихає ті ж самі небезпечні речовини, що й любитель сигарет, незважаючи на їхню малу концентрацію.

Боротьба з палінням триває в усім світі. У 140 країнах були прийняті закони, що обмежують паління. У Сінгапурі в деяких містах існують цілі "некурящі" квартали. В Америці деякі фірми взагалі відмовляються брати на роботу курців. Існує заборона на виробництво деяких видів тютюнових виробів, наприклад, особливо міцних сигарет або сигарет без фільтра. Багато виробників будують свої заводи за кордоном – без права реалізації продукції на батьківщині.

My WebPage

Щорічно кожного третього четверга листопада в більшості країн світу відзначається Міжнародний день відмови від паління. Він був установлений Американським онкологічним товариством в 1977 році.

Ціль Міжнародного дня відмови від паління – сприяти зниженню поширеності тютюнової залежності, залучення в боротьбу проти паління всіх верств населення й лікарів всіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління й інформування суспільства про пагубний вплив тютюну на здоров’я.

За даними ВООЗ:

- у світі 90% смертей від раку легенів, 75% – від хронічного бронхіту й 25% – від ішемічної хвороби серця обумовлені палінням;

- - кожні 10 секунд на планеті вмирає один запеклий курець. До 2020 року цей рівень може підвищитися до однієї людини за 3 секунди;

- близько третини населення світу, або 1,1 млрд. осіб у віці 15 років і старше є курцями. На кожні 1000 тон виробленого тютюну в кінцевому рахунку припадає 1000 смертей. Виходячи з тенденцій сьогодення, близько 250 млн. дітей, що живуть сьогодні в світі, в майбутньому можливо будуть вбиті тютюном.

Загалом паління – найчастіша причина смерті, що може бути попереджена. У 2000 році хвороби, пов’язані із курінням, були причиною 13% всіх смертей в Україні. Цей показник для чоловіків становив 24%, для жінок – 2%.

Серед дітей, батьки яких курять, вдвічі більше тих, хто бажав би курити, ніж серед дітей, батьки яких не курять. 80% тих, хто викурив близько 100 сигарет, будуть палити наступні 2 роки, а половина з них палитимуть й через 20 років. За даними іншого дослідження 42% молодих людей, які викурили лише 3 сигарети, стають курцями.

За даними досліджень, проведених в США, близько 2/3 підлітків, які палять, хотіли б позбутися цієї шкідливої звички, а 70% відповіли, що взагалі б не починали палити, якщо б довелось знову обирати. 75-85% курців бажали б кинути курити і близько третини з них робили не менше З спроб позбутися шкідливої звички. Але лише менше половини досягли успіху.

Справа в тому, що вся тютюнова продукція містить у значній кількості нікотин, який визнаний наркотичною речовиною, що викликає залежність. Тютюнова залежність класифікована як психічний та поведінковий розлад згідно з Міжнародною Класифікацією Хвороб ВООЗ (Клас F 7). Експерти з наркології вважають тютюнову залежність майже такою ж сильною, як залежність від героїну або кокаїну.

До речі, якщо людина не прилучилася до паління у підлітковому віці, вона навряд чи будь-коли пізніше почне курити.

В багатьох країнах світу тютюнова індустрія заявляє, що не хоче, щоб діти палили й організує проведення так званих антитютюнових пропагандистських акцій серед дітей. Насправді ж такі акції є прикритою рекламою тютюнових виробів. Підвищуючи довіру до тютюнової індустрії, подібні заходи фактично заохочують молодь палити. Не згадуючи про небезпеку паління, ці пропагандистські дії підсилюють рекламну тему індустрії, яка представляє паління для дітей як засіб досягти незалежності й стати дорослими.

Всесвітня організація охорони здоров’я викриває справжні цілі тютюнової індустрії та застерігає від співпраці з тютюновими компаніями при проведенні пропагандистських протитютюнових акцій.

Україна посідає одне з найвищих місць в Європі за розповсюдженістю паління (34-39%).

Враховуючи таку масштабність та силу негативного впливу, невтручання держави в сферу виробництва та споживання тютюну було б однозначно неправильним підходом.

Піклування про здоров’я громадян с одним з обов’язків держави. Це піклування полягає не лише в наданні безпосередньої лікарської допомоги тим, хто її потребує, айв профілактичної діяльності. Проведення профілактичних запобіжних заходів вигідне й громадянам, що таким чином можуть уникнути неприємних захворювань, і державі, що може зекономити на витратах на лікарську допомогу та зберегти потенціал робочої сили.

Отже, ефективна запобіжна діяльність держави щодо споживання тютюну може призвести до покращання здоров'я нації. Серед непрямих наслідків також будуть вищезгадані: зменшення тягаря на бюджет витрат на надання медичної допомоги, збереження потенціалу робочої сили.

У Харківській області лікарями-наркологами тільки за 2006-207 роки проліковано від куріння 9101 людину, з них 2343 дитини.

Лікування проводиться безкоштовно у всіх районних наркологічних кабінетах та у обласному наркологічному диспансері (м. Харків, вул. Очаківська, 13).

Підготовлено Харківським обласним Центром здоров’я