Заповідний степ на Луганщині в небезпеці

• Луганщина • Довкілля •

Майдан-ІНФОРМ: 23-01-2010 20:30 // URL: http://maidan.org.ua/static/news/2010/1264271431.html
Версія до друку // Редагувати // Стерти

Стало відомо, що на Луганщині варварськи розорано з метою заліснення 1/6 території заповідника «Трьохізбенський степ». На сьогодні цей факт є найбільш зухвалим і жорстоким ударом по останнім залишкам цілинних степів в Україні. Природоохоронці вбачають необхідність суворого покарання винних у порушенні.

За повідомленням директора Луганського природного заповідника Т.В. Сови у листі до Національного екологічного центр України, відділення заповідника "Трьохізбенський степ" у Новоайдарському районі може вже найближчим часом втратити природну цінність, задля якою його створювали.

Трьохізбенський степ - піщаний степ, що займає 310 га, один з останніх залишків цілинних степів на сході України. Однак, у травні 2009 р. Державним підприємстовм "Новоайдарське лісове мисливське гомподарство" тут здійснено заліснення 50 га степу (1/6 всієї площі заповідника!). Залісненню передувало розорювання території. Шансів на збереження зникаючих видів рослин на цій територій практично немає. У листопаді 2009 р. факт заліснення повторився. Заліснюючи сусідіню з заповідником територіюлісгосп знов "не помітив" кордону заповідника і провів заліснення там. Площа залісненного заповідного степу поки остаточно не обрахована. Важливо відмітити і те, що територія, яку Новоайдарський лісгосп заліснює поряд з кордоном заповідника є також цінними степовими ділянками, які в майбутньому мають увійти до складу заповідника а поки повинні становити його охоронну зону! Лишається загроза повторення ситуації вже навесні 2010 року.

На превеликий жаль, практика заліснення степових ділянок все частіше трапляється в Україні і має офіційну протекцію керівництва Державного комітету лісовогогосподарства України.

На думку природоохоронних організацій що працюють в рамках громадської кампанії «Збережемо українські степи!», безпрецедентний випадок у заповіднику «Трьохізбенський степ» повинен завершитись показовим покаранням винних. Нищення території природного заповідника, що є найвищою категорією заповідності в України, передбачає покарання згідно із ст.252 Кримінального кодексу України (до 5 років позбавлення волі). Природоохоронці звернулись до контролюючих органів з проханням вжити заходів по відношенню до порушників та притягнути їх до відповідальності з максимальною суворістю.
Про подальший розвиток подій буде повідомлено додатково.

Василюк Олексій
0971000473
vasyliuk@gmail.com

Національний екологічний центр України.
www.necu.org.ua

Громадська кампанія «Збережемо українські степи!»
www.pryroda.in.ua/step

Сіверський Донець: екологічні проблеми минулого і сьогодення

На сході України днями відзначили День Сіверського Дінця. Для трьох областей України ріка має особливе значення, адже є основним поверхневим джерелом прісної води. Варто лише сказати, що в Луганській області близько 30 відсотків всієї питної води береться безпосередньо з Сіверського Дінця. Та попри це, найбільша водна артерія Лівобережжя продовжує потерпати від недбалого ставлення до себе.

Сильно Сіверський Донець постраждав ще у XVIII столітті, коли були вирубані вікові дуби вздовж русла. В XIX столітті, через активну розробку корисних копалин на Донбасі, рівень підземних вод впав і річка скоротилася на 20 кілометрів. Шахти і сьогодні найбільше дошкуляють Дінцю. Вода з копалень, яка потрапляє в річку та її притоки, містить надмірну кількість солей,

«Десь 70 відсотків від загальної кількості забруднення припадає саме на підприємства вугледобувного комплексу», – зазначає начальник відділу водних ресурсів обласного управління екології Максим Никитенко.

Немало клопоту завдає і вічно занедбане житлово-комунальне господарство. Очисні споруди вже давно застарілі, тож каналізаційні стоки часто ллються не доочищеними.

Браконьєри відчувають безкарність

Від людини зазнає біти не лише вода Сіверського Дінця, а й рибні ресурси. Член громадської організації «Луганщина – за чисту екологію» Вадим Герасимов стверджує, браконьєри на Луганщині зараз як ніколи відчувають свою безкарність. Місця для рибальства, за його словами, продаються і купуються у заповідних зонах. В тому числі і на Сіверському Дінцю, в іхтіологічному заказнику.

«Там фактично ловлять рибу з дозволу начальника обласної рибінспекції Сергієнка. Вони ловлять спокійно і залишають сміття, – розповідає Вадим Герасимов. – Прості смертні туди не їздять, а ті у кого є гроші – купили і поїхали, спокійно відпочивають. Сміття залишили і поїхали. На них протокол ніхто не складає, ніхто не ганяє»

Рікою мають опікуватися на міждержавному рівні

Громадська організація з такими фактами вдіяти нічого не може. Кажуть, за бездіяльністю рибінспекції начебто стоять високі покровителі. Тим часом екологи готують спеціальну програму з використання і захисту ресурсів ріки. Щоправда, Сіверський Донець протікає не лише на Луганщині, а й в Донецькій і Харківські областях. При цьому бере свій початок і закінчується на території Росії. До речі, Україна на кордоні отримує воду в Дінці третьої категорії, а вже повертає росіянам – четвертої, тобто нижчої якості. Тож без взаємодії всіх регіонів і обох держав проблеми річки не вирішити.

Джерело : Радіо Свобода

Автор : Андрій Кузнецов