Полтавська область - Форум
Меню сайту
Нові коментарі
Авторизация

Друзі сайту
Оновлення форуму
  • Закарпатська область (3)
  • Дом для Ваших родных (0)
  • Конференції, зїзди, семінари (38)
  • Наші печатні видання (15)
  • Релігії світу та екологічне виховання молоді (58)
  • Работа в интернете (1)
  • Здоров'я спини (0)
  • літературний журнал "Дніпро" (1)
  • Ділимось поезією. (2)
  • Росла собі ялиночка (5)
  • Хмара тегів
    Вестник Мечты ЗРЗ ПИТАНИЕ МАМА-86-Запорожье здоровье Вісник Мрії ВМ-НФ електронні відходи Мама-86 Республіка Мрія Мама-86-Запоріжжя живи органично Запорожье Экомарафон екомарафон Республика Мечта Запоріжжя конкурс екоосвіта Живи органічно
    Пошук
    Статистика



    mail.ru

    Сегодня работали на сайте:

    Сейчас на сайте

    Вітаю Вас, Гость · RSS 29.03.2024, 08:26

    [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    • Сторінка 1 з 1
    • 1
    Форум » Разом подолаємо кризу » "Зелена" антипремія України » Полтавська область (екологічні негаразди області)
    Полтавська область
    ПВПДата: Пятница, 20.11.2009, 07:47 | Повідомлення # 1
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    My WebPage

    Найбільша загроза екології Точка зору депутата
    Анатолій Шкарбан
    Голова постійної комісії обласної ради
    з питань екології та раціонального природокористування

    Майже в центрі Полтави, на території, що прилягає до садиби-музею Панаса Мирного, розташовані три ставки. На розчищення одного з них у цьому році виділені кошти з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Тож нещодавно я побував біля ставків, щоб подивитися як іде розчистка. І, чесно кажучи, був просто вражений побаченим. Казкової краси місця, які, здається, самою природою призначені для зони відпочинку, перетворені місцевими жителями на суцільне сміттєзвалище! Не як господарі землі, не як завбачливі батьки, які думають про місцину, де зростають їхні діти, навіть не як прагматики, які повинні б просто поміркувати, в яких умовах вони житимуть років за десять, а як варяги, які забрели на чужу територію і завтра вже опиняться далеко від цього місця, - так місцеві жителі захарастили береги водойм горами побутових відходів.
    Подібна ситуація, коли замість збереження довкілля, ми його планомірно знищуємо, я б сказав жорсткіше – запаскуджуємо з усіх сил свій життєвий простір, - проблема не тільки одного окремого міста. Це взагалі стало нормою нашого життя і, що найстрашніше, давно нікого не дивує.
    Я не беру на себе відповідальність назвати всі першопричини цієї проблеми, але думаю, що одна з них - та, що питання екології у роботі влади будь-якого рівня віднесені до числа другорядних. Міркуйте самі: якщо вирішення екологічних питань не входить до критеріїв оцінки діяльності посадовців ні виконавчої, ні представницької, ні судової гілок влади, не викликає хвилі протесту населення на адресу влади місцевої, то навіщо цим перейматися?
    Скажу, що такий підхід, як мінімум, є свідченням низького загального рівня культури цілого ешелону посадових осіб. Та, по суті, проблема ще глибша: нерідко люди наділені владою самі порушують екологічні норми. До послуг таких «любителів природи» швидкі катери, «круті» автомобілі, сучасна зброя і … вседозволеність, дарована, як індульгенція, займаною посадою та фінансовими можливостями. Це ж не новина, що тугий гаманець чи посада дають захист і в питаннях значно кримінальніших за екологічні порушення.
    І вже зовсім окремий пласт проблем – порушення екологічних норм виробництвом. Зрештою, хіба є принципова відмінність між тими, хто викидає недопалок на тротуар, пакет побутових відходів на берег річки, чи забруднює довкілля тоннами відходів виробництва? Як на мене, різниці між ними немає. Рівень громадянської свідомості і в тих, і в інших однаковий – близький до «нуля». Щоправда у них різні стартові можливості завдавати шкоду природі і уникнути за це відповідальності. За недопалок легше покарати… Можливості впливу на «серйозних» порушників екологічних норм нині мінімальні.
    Лише короткий перелік найбільших екологічних загроз у регіоні: скид у річки неочищених стоків виробництва в Пирятині, побутових у Карлівці, сміттєзвалища в Чорнухах і в Макухівці, а ще - засмічені лісосмуги й спалена стерня на тисячах гектарів чорнозему… Це все уже ставить під сумнів екологічне благополуччя Полтавщини.
    Або візьмемо таку величезну екологічну біду нашого регіону, як Кременчуцький ставок-випарник, споруджений нафтопереробним заводом. Наслідок його існування - понад десяток сіл залишилися без питної води. Що в результаті? Тисячі скарг місцевих жителів, сотні перевірок, десятки засідань екологічних комісій різних рівнів, численні звернення до прокуратури… А фахівці-екологи розводять руками: проблема з розряду економічних. От і маємо яскравий приклад домінування економіки над екологією.
    Ніхто з наділених владою осіб не хоче визнати, що коли завод скорочує життя частині регіону Полтавщини, то економічні інтереси групки власників апріорі не можуть бути вище інтересів здоров’я людей. Будь-яке виробництво в першу чергу повинно узгоджуватися з проблемами безпеки довкілля. Що головніше для суспільства: сьогоднішній прибуток мільярдера чи здоров’я людей на десятки років?
    Виходить, питання риторичне. Чимало такого, коли керівники підприємств отримують медалі за випущену продукцію, їх уславлюють і ставлять за приклад, а про те, яку шкоду довкіллю приносять відходи виробництва тих же підприємств, ніхто й не згадує!
    Шкідливе промислове виробництво, спорудження об’єктів поблизу водойм, нагромадження небезпечних та непридатних до використання отрутохімікатів, непрацюючі очисні споруди, неочищені каналізаційні стоки, що зливаються в річки, інші неподобства - екологічне неблагополуччя тієї чи іншої території – це відчутні наслідки «цивілізації».
    Іде широкомасштабна руйнація природи. Ми не думаємо про самозбереження, про своє здоров’я, про майбутнє наших дітей. Ми живемо одним днем.
    Взагалі багато дослідників вважають саме виникнення і поширення людини на Землі – це одна з найбільших екологічних катастроф. У результаті життєдіяльності людини на нашій планеті глобальна екологічна криза зайшла вже так далеко, що катастрофічні наслідки її практично невідворотні. Мова наразі може йти уже тільки про їх пом’якшення. Досягти цього можна лише за наявності «критичної маси» високоосвічених людей, які добре розуміють суть проблеми і здатні вплинути на суспільну думку.
    Однак практика показує, що більша частина людей ніяк не хоче усвідомити, що людству загрожує екологічна катастрофа. Сподіваються, що якось воно владнається, забуваючи, що стан природного середовища і здоров’я, життя людини - поняття абсолютно взаємопов’язані.
    Чи можна змінити ситуацію? Звичайно. Найперше - жорсткими адміністративними методами. Я не вірю, що можна змусити людей оберігати природу лише агітацією. Так, потрібно виховувати усвідомлене ставлення до екологічної культури. Але ще більше необхідно, щоб для поведінки людини в природі завжди була пересторога - відчутне і невідворотне покарання за порушення екологічного законодавства. Покарання, яке буде обов’язково застосоване в повній мірі, незалежно від займаної посади, фінансових можливостей порушника і, звісно, співрозмірне величині нанесеної екологічної шкоди.
    І все ж, попри невтішні реалії, я сподіваюся, що нове покоління - наші діти й онуки, а ще краще – нова когорта управлінців на всіх щаблях влади, будуть звертати на проблеми екології значно більше уваги.
    Полтавщина – своєрідний Клондайк природних ресурсів. Якби таке багатство ми уміли берегти, раціонально використовувати, то, безумовно, природа стовідсотково віддячувала б нам: прибутки від туризму, екологічного землеробства наповнювали б бюджети різних рівнів значно краще, ніж ті кошти, що отримуємо від шкідливого виробництва, а здоров’я жителів області було міцнішим.
    Інстинкт самозбереження повинен підштовхнути людей до охорони оточуючого середовища, реальної турботи про довкілля. Міліонери і мільярдери вже давно живуть за кордоном на екологічно чистих територіях, а нам потрібно думати про наших дітей і онуків, бо ми з вами ніколи не поїдемо в далекі краї. І наша земля – для нас і наших діток. Це єдине багатство, яке ми всі без винятку залишаємо нащадкам.

    "Зоря Полтавщини", №156-157 від 23.10.2009 р.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Воскресенье, 21.02.2010, 14:12 | Повідомлення # 2
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    My WebPage

    27 січня голова Постійної депутатської комісії з питань екології та природокористування Полтавської районної ради, голова обласної екологічної асоціації «ЕКО-СВІТ» Володимир Степанюк та голова Постійної депутатської комісії з питань АПК, земельних відносин та розвитку села Володимир Пілат провели інтернет-конференцію в ІА «Новини Полтавщини».

    Вони розповіли про земельні проблеми у Полтавському районі та численні зловживання із землею. Нижче пропонуємо ознайомитися зі спілкуванням учасників конференції та документами, які підтверджують їхні слова.

    Володимир Пілат: Дійсно, сьогодні є серйозним питання виділення земельних ділянок на території Полтавського району. Якщо говорити про рішення щодо виділення землі, які проходили через Полтавську районну раду, то ми бачили різні проекти - які виносились земельні ділянки, які приймались відповідні рішення - для комерційного призначення чи для індивідуального будівництва. Ви можливо знаєте, що згідно з розпорядженням Кабінету міністрів від 10 квітня 2008 року № 610 було прийнято відповідне рішення щодо вилучення земельних ділянок лісового та сільськогосподарського призначення, яке передбачає виставляти земельні ділянки на торгах-аукціонах. Після цього розпорядження всі питання по земельних ділянках, які знаходяться в межах населених пунктів, вирішуються головами сільрад за погодженням сесії. А ті, що знаходяться за межами населених пунктів - у розпорядженні райдержадміністрацій. Якщо сьогодні говорити виключно про те, що зроблено нами у відповідній профільній комісії з питань АПК та розвитку села, то хотів би навести приклад того, що ми підходимо до всіх питань дуже серйозно і скрупульозно. Всі питання ми розглядаємо згідно з відповідно підготовленими проектами щодо відводу земельної ділянки. Сьогодні багато є земельних проблем у Полтавському районі.
    Є факти порушення виділення земельної ділянки в лісовому господарстві на території Терешківської сільської ради.
    У нас нещодавно проходила сесія і ми порушили питання, які ми у 2008 році не прийняли на профільній комісії, а відправили на доопрацювання та створили контроль щодо подання проектної документації на побудову деяких об'єктів на території Терешківської сільської ради.

    Я б хотів сьогодні озвучити, що на сесію було винесено такі питання: виділення земельної ділянки ТОВ «Сучасний дім», ТОВ «Будкомплект», ФК «Полтава».
    На території Терешківської сільської ради футбольний клуб «Полтава» має земельну ділянку і свій стадіон, де можна без проблем розвивати спортивний комплекс, будувати тенісні корти та будувати оздоровчу базу для спортсменів. Чомусь тоді не зрозуміло для чого зараз ФК «Полтава» просить, щоб їм виділили земельну ділянку під будівництво футбольного поля, тенісних кортів та оздоровчої бази для спортсменів в кількості 2,7 га.

    Цікаво, що ці земельні ділянки ділять по 0,9 га на 3 організації: ФК «Полтава» - 0,9 га, ТОВ «Будкомплект» - 0,9 га і ТОВ «Сучасний дім» - 0,9 га. Тому в нас є думка, що це не законно, це відхід від торгів-аукціонів.
    Ми також переглянули нормативно-грошову оцінку, яка представлена на розгляд нашої комісії та рекомендована до сесії. Вона така: за 1 м. кв. лісового масиву - ціна 3,71 грн.

    Тобто один гектар лісу оцінили в 37 тис. грн.! Тому в нас знову виник сумнів. Чому сьогодні для військової частини, яка знаходиться на території Тростянецької сільської ради надали земельну ділянку для рекреаційного призначення при нормативно-грошовій оцінці у 18 грн. за 1 м. кв.
    (це для земельної ділянки, яка знаходиться в яру, а для тих трьох організацій, лісовий масив оцінили в сумі 3,71 грн. за 1 м. кв.). Тому є сумнів щодо нормативно-грошової оцінки. Ми прийняли відповідне рішення і за підтримки депутатів не пройшло це сумнівне питання. Ми створили робочу комісію щодо виділених в 2008-2009 роках земельних ділянок на території Полтавського району, щоб зробити детальний висновок, кому такі рішення «на руку». Я думаю, що тут є порушення. І, коли готувалась відповідна документація щодо підготовки висновків по земельних ділянках для ФК «Полтава», ТОВ «Сучасний дім» та ТОВ «Будкомплект» то ми виявили, що
    з висновків від 12.06.2009 р. було відкликано підпис начальником Управління екології в Полтавській області Ігорем Піддубним, а також було направлено листи зі сповіщенням про це до трьох даних організацій.
    Але з моєї точки зору не зрозуміло тоді, чому ФК «Полтава», ТОВ «Будкомплект» та ТОВ «Сучасний дім» не поставили до відома Полтавську райдержадміністрацію та інші відповідні структури, які надавали їм відповідні висновки по земельних ділянках, про те, що відкликав свій підпис Піддубний. Адже

    після цього даний висновок вважається вже не дійсним, і земельна ділянка повинна пройти повторне виділення. Чому цього не зроблено? Тому знову можна говорити про те, що є зловживання збоку цих підприємств. Я як голова комісії кажу, що всі земельні ділянки згідно закону повинні виділятися на торгах-аукціонах.
    Також в мене є матеріали, які були відправлені 1 грудня 2009 року в Прокуратуру Полтавської області, до першого заступника Прокурора Полтавської області Кириченка Олега. Також я відправив відповідне звернення до Секретаріату Президента, де нам відповіли, що матеріали нашого звернення направлені до Генпрокуратури. Генеральна прокуратура відповідно нас повідомляє, що перевірку доводів, наведених у нашому зверненні до Секретаріату Президента, щодо вилучення земель у підприємства «Полтавське лісове господарство», доручено Прокурору Полтавської області. Я від Прокуратури Полтавської області ще не отримав відповіді, але думаю, незабаром це станеться. Також я звернувся ще раз до Прокуратури Полтавської області, до Прокурора Віктора Войцишена про те, щоб вони дали детальну оцінку функціонування земельних ділянок на території Терешківської сільської ради. Побувавши там із депутатами районної ради та начальником Держземкому в Полтавському районі ми дійсно впевнились, що сьогодні землі відводяться в лісі, який посаджений людьми 60-70 років тому назад, а також там є молоде насадження віком 10-15 років. І прикро сьогодні розуміти це.

    Зараз молоде насадження сосен та беріз викорчовується екскаватором і паляться та руйнуються дерева великого масиву діаметром стовбура 20-30 см. Прикро сьогодні на це дивитися. І ми будемо робити все необхідне, щоб все таки призупинити таку незаконну діяльність щодо виділення земельних ділянок. Я хотів би звернутись до громади, щоб громада не проходила осторонь.
    А ще до мене звернулися з проханням жителі Заворсклянської сільської ради, де сьогодні на землях для рекреаційного призначення, які знаходяться поблизу дороги, вирізають лісові насадження.

    Володимир Степанюк: Я очолюю депутатську комісії з питань екології, але мене ніхто не запросив, щоб сказати свою думку по цих питаннях. Відкликаний підпис Ігоря Піддубного повинен був призупинити процес з виділенням земель для цих товариств, але ми були на цій ділянці нещодавно і бачили, що там продовжують працювати, руйнувати молоді насадження і т. д. Тобто Закон на них не діє.
    Чому вони посеред лісу виділили цю ділянку, невже не можна було на якомусь пустирі? До речі, ці всі будівельні роботи проводяться поряд з маєтком родини Матковських. Тобто там, я думаю, є якісь певні порушення і нюанси. Тому що не кожен громадянин міг би собі взяти ділянку прямо в лісі під забудову.
    Думаю, що серед вас, якби хтось звернувся чи в міську чи обласну чи в районну раду, не знайшлося б людини, якій дали можливість отримати такий ласий шматочок землі. Тому я думаю, що цьому ще буде продовження. Якщо ця тема буде актуальна і для громадськості, і для ЗМІ, то, я думаю, що ми інформацію будемо надавати по мірі надходження.

    Скажіть будь ласка, в Макухівці, де міське сміттєзвалище, мешканцям обіцяли поремонтувати дороги, провести водогін, освітлення за те, що їхня земля під звалищем. Вони й дорогу перекривали, протестували. Обіцяли також сміттєпереробний сучасний завод. Як там зараз ситуація? Що робить районна рада, сільська рада для поліпшення життя в цьому селі, вирішення екологічних проблем?

    Володимир Степанюк: На жаль, у Полтавському районі міське сміттєзвалище -одна з найбільших проблем. Воно знаходиться в селі Макухівка. Ми не раз збиралися разом з міською владою і окремо, але це питання зрушити з місця ми не могли. Є частина об'єктивних речей, а є частина суб'єктивних. На жаль, міська влада, не пішла на це, бо це - вічний бізнес і хто буде бізнесові гроші використовувати на вирішення питання сміттєзвалища так і не вирішено. Необхідно, щоб громада села займала більш виважену позицію
    Як там справи в Ковалівці, вже хтось сидить, чи далі розмов справа не пішла? Ходить в Полтаві багато байок стосовно Матковського, що він захапав в Копилах добрий шмат землі, повирубував дуби, побудував там супермаєток, це правда, чи байки? В. Демочко.

    Володимир Пілат: Я б хотів сказати, що не знаю чи Матковський чи ні, бо нам ніяк не можуть надати матеріали по тому, хто це будує. Але чутки ходять від громади, що це дійсно так. Ми виїжджали і бачили, що там забрано 10,6 га землі Полтавського лісового господарства і також було відправлено матеріали до Прокуратури та до Держземкому України.

    Від останніх я просто отримав формальну відповідь, що земля ця надана для індивідуального будівництва, що не суперечить закону.
    Після того, як я отримав відповідь, я знову направив листа до Генеральної прокуратури, щоб вони все таки надали інформацію щодо індивідуального будівництва, та списки тих, хто отримав відповідні земельні ділянки. Хоча самі жителі Терешківської сільської ради, тобто

    прості люди, подали більш ніж 200 заяв, але нікому з них не надали ділянок для індивідуального будівництва. Тому сьогодні й пішли сумніви та питання від громадян тієї території.
    А по Ковалівці я хотів би сказати, що ми виїжджали туди і теж бачили, що деякі громадяни забудовували територію без погодження плану проекту з забудовою села, займали самовільно земельні ділянки. І зараз ці питання вирішуються в правових органах в судовому порядку.

    Насправді, я хочу звернути Вашу увагу на зловживання, які відбуваються в Нижніх Млинах! Людина бере і відгороджує пів лісу огорожею, і при цьому голова нічого не робить! Куди ми так зайдемо?

    Володимир Степанюк: На жаль, в усіх сільських радах є проблема самозахоплення. Ці явища є під Полтавою і під Комсомольськом, Кременчуком і під іншими населеними пунктами. На жаль, сьогодні це питання дуже гостро стоїть, особливо земля, яка знаходиться поблизу важливих автомагістралей. А за Нижні Млини в нас поки що нічого конкретно нема. Тому в кого є якісь скарги, то вони можуть звертатися до нас і ми вже будемо якось розбиратися.

    Где можна узнать о свободных земельных участках в Полтавском районе, телефон и фамилию ответственного лица? Почему не отбирают землю, которую не используют по назначению, а взятую для перепродажи, ведь закон это позволяет?

    Володимир Степанюк: Ну, на жаль, телефонів ми дати не можемо, тому що ми вже говорили що в межах населеного пункту землю розподіляє сільська рада. Тобто людям необхідно звертатися в сільські ради і там дізнаватись чи є в них вільні ділянки чи немає. Але хочу вам сказати, що такі землі в приміських селах простим людям не даються. Вони вже всі розподілені і вільних немає. Тобто це не наша компетенція. А щодо того, що земля використовується не по призначенню, то звичайно таких випадків багато.

    Які найрезонансніші земельні зловживання вами зафіксовані?

    Володимир Степанюк: Я думаю, тут вже прозвучали резонансні справи. І ті ж Копили. Нас тепер звинувачують в тому, що ми не хочемо, щоб розвивався футбольний клуб «Полтава», хоча Полтавський район як такого прямого відношення до нього не має, бо це клуб міста Полтава. Це приватна структура, ви ж прекрасно розумієте. І тепер в нас кожен мер міста або великий олігарх хоче мати свою футбольну команду. От, під цю команду і хочуть взяти в лісі земельну діляночку і побудувати свій власний бізнес. Я особисто не проти, але ж не за рахунок інших людей, природи та дерев. Є для того інші місця, де можна робити свій бізнес.

    Володимир Пілат: В нас також виникали питання по території Супрунівської сільської ради, де є торговий центр «Метро».

    Там була зроблена занижена нормативно-грошова оцінка, і з ціни 32,87 грн. ми тоді добилися переоцінки в 82,77 грн. Як ви бачите розцінка нормативна зросла втричі.
    Це є один факт. А ще був в тій же сільській раді, де у фермерському наділі було задано ділянку у кількості в 10 га під будівництво торгово-розважального центру «Караван» і коли ми почали займатися даним питанням, то дана земельна ділянка виділена, але нічого там не побудовано. І ніяких обіцяних надходжень коштів в район по цей день нема. А обіцяли 18 млн. грн. І ми на сесії прийняли рішення, щоб створити відповідну комісію для перевірки цього питання. Я думаю, що всі земельні ділянки, які сьогодні не використовуються за призначенням і виділені під ту чи іншу структуру будівництва, будуть повернуті до земель запасу Полтавського району. А також ми розберемося чи надходили кошти від орендної плати. Тоді ми проінформуємо по даному питання. Зробити взагалі можна багато, але ми у кількості 5-6 чоловік не можемо піти проти маси. Якщо буде підтримка вас громадян, і ви будете підказувати, де є порушення, то ми будемо робити все, щоб земельні питання вирішувалися згідно закону


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Среда, 23.02.2011, 10:33 | Повідомлення # 3
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    http://www.poltava.pl.ua/news/2184/

    Новосанжарський район є одним із найбільш екологічно благополучних в області. Проте й тут назріли проблеми охорони довкілля, що потребують термінового вирішення
    9 квітня в районі відбулася виїзна нарада, в якій взяли участь заступник голови обласної ради Петро Ворона, голова постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування Анатолій Шкарбан, депутат обласної ради Григорій Перерва, начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації Михайло Андрусенко, начальник обласного виробничого управління водного господарства «Полтававодгосп» Володимир Фомічов, заступник начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в області Олександр Ткаченко, заступник голови районної ради Борис Федоренко.

    Учасники зібрання побували у селах Полузір’я, Малий Кобелячок, Руденківка, Соколова Балка та оглянули природоохоронні об’єкти, що пропонуються до фінансування з фонду охорони навколишнього природного середовища області в 2010 році.

    У Полузір’ї місцеву громаду турбує несправність зовнішньої каналізаційної мережі 16-квартирного житлового будинку, збудованого більше 20 років тому. Внаслідок технічних помилок каналізаційні стоки витікають прямо на прибудинкову територію. Втім, зарадити біді непросто. Навіть реконструкція каналізаційної мережі, на думку депутатів та фахівців, проблему остаточно не вирішить. Адже стоки планується вивозити на полігон твердих побутових відходів, що неодмінно створить екологічну небезпеку вже в іншому місці.

    Саме тому органам місцевої влади рекомендовано за допомогою екологічних та проектних служб визначити найбільш оптимальний шлях вирішення даного питання.

    Проблемою номер один для жителів Малого Кобелячка є забезпечення питною водою. У селі з населенням у понад тисячу осіб збудовано артезіанську свердловину та водогін. Але вода, що подається з 120-метрової глибини, за лабораторними дослідженнями містить шкідливі для організму людини речовини, має жовтий колір, різкий запах та дає осад. Стараннями сільської ради та місцевого комунального підприємства металеві труби водогону замінили на поліетиленові. Воду хлорували, проте вона залишилася непридатною для вживання.

    Проектно-кошторисну документацію на свердловину виготовлено за кошти місцевого бюджету, враховано поради гідрогеологів щодо водного горизонту, з якого очікується її видобування.

    З цього приводу заступник голови обласної ради Петро Ворона зазначив важливість прийняття та провадження обласної програми «Питна вода».

    Наразі депутати рекомендували Малокобелячківській сільській раді подати відповідний запит на фінансування до державного управління охорони навколишнього природного середовища в області та звернули увагу на необхідність тампонажу старої свердловини. Облдержадміністрації рекомендовано розробити та подати на розгляд профільної комісії проект обласної програми «Питна вода».

    По дорозі до Руденківки учасники наради заїхали на Новосанжарськкі селищні очисні споруди, що знаходяться на балансі обласного підприємства «Полтававодоканал» та оглянули їхній стан. Будинок без даху, зруйновані стічні канали, відсутність огорожі і жодної людини — ось таким представ перед депутатами та посадовцями цей важливий об’єкт життєзабезпечення селища.

    Відтак голова комісії Анатолій Шкарбан ініціював розгляд на профільній комісії обласної ради питання про стан каналізаційних очисних споруд в області. «У разі необхідності будемо рекомендувати внести це питання на розгляд сесії обласної ради» , - підкреслив він.

    Поблизу Руденківки (урочище Пудлівське) та у Соколовій Балці гості з Полтави оглянули місцеві стави, які здавна були окрасою цих сіл, а нині, замулені та порослі чагарником, справляють враження великих брудних калюж.

    У Пудлівському для відновлення ставу потрібно провести виїмку 32 тисяч кубометрів ґрунту. Проект виготовлено, загальна вартість робіт становить понад 750 тисяч гривень. У відновленні водоймища зацікавлені територіальні громади трьох найближчих сіл. Як запевнив Руденківський сільський голова Сергій Головко, біля ставу буде створена зона відпочинку для місцевих жителів. У фінансуванні робіт візьме участь районний бюджет — планується залучити кошти нафтогазового комплексу, підприємства якого працюють на території району.

    Дещо інша картина у Соколовій Балці. Став у багато разів більший за Пудлівський. Місцями мул сягає понад 2 метри у глибину. Проектування робіт ще ведеться, тому про фінансування можна говорити лише в перспективі. Втім, учасники наради переконані у необхідності проведення цих природоохоронних робіт, які матимуть значний екологічний і соціальний ефект.

    У Соколовій Балці сільський голова Олена Біленька та керівник ТОВ «Сокіл», депутат районної ради Володимир Замула показали гостям місцеву гордість — дві пари лебедів, яких оселили в центрі села на невеличкій водоймі. Завдяки піклуванню соколовобалківців птахи почуваються добре.

    Прес-служба Полтавської обласної ради


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    Форум » Разом подолаємо кризу » "Зелена" антипремія України » Полтавська область (екологічні негаразди області)
    • Сторінка 1 з 1
    • 1
    Пошук:

    Авторське право належить керівникам проекту та авторам матеріалів © 2024
    Сайт управляється системою uCoz