Додано (17.07.2009, 14:13)
---------------------------------------------
..............Про створення всеукраїнського дитячого екологічного обєднання мову
потрібно вести лише з тими хто в цьому обєднанні буде приймати участь.
А критерії на останній зустрічі в Житомирі ми здається вже визначили
ЕКОЛОГІЧНА, ГРОМАДСЬКА, ДИТЯЧА що має принципи ЛЮБИ, ОХОРОНЯЙ, ВИВЧАЙ.
А з того списку що вже дали згоду приймати участь у таборі деякі є не
зовсім ГРОМАДСЬКІ, а в деяких ВИВЧАЙ стоїть на першому місці. Думаю це
питання потрібно обговорювати в іншому місці, або по іншому формувати
список учасників табору.................

Додано (22.07.2009, 10:18)
---------------------------------------------
В дорослому екологічному русі розподіл "еколог" - "екологіст" уже відбувся. Думаю що настав час те саме зробити в дитячому екологічному русі чітко розділивши поняття „екологічна освіта” та „екологічне виховання”. Не давши чіткого визначення цим поняттям ми не зможемо рухатися далі, і знову і знову будемо до цього повертатися. Це питання постає майже в кожному з листів наших колег які займаються дітьми. Це і не дивно оскільки частина лідерів дитячих еко ГО вийшла з громадського руху, інша частина це є освітяни (викладачі, вчителі і т.д.). Як написано далі в листі всі мають право на існування, але нам потрібно визначитися саме в чому полягає головна роль ДЕГО - у екологічному вихованні чи в екологічній освіті. Зрозуміло, що ці питання переплітаються, але потрібно щось поставити на перше місце, а щось на друге. І тоді відпаде дуже багато питань які ми щоразу виносимо на поверхню.
При розгляді поняття виховання ми розглядаємо дві складові це батьки-діти і часково вчителі-діти. При цьому думаю потрібно додати ще один не об'єкт, а під об'єкт – це дорослі взагалі, з якими діти стикаються на вулиці кожен день і таким чи іншим чином контактують. Але при всіх цих позиціях ми чомусь розглядаємо вплив батьків, вихователів, та дорослих (взагалі) на дітей, і забуваємо вплив самих дітей на дітей. Навіть існує думка, що особистість формує вулиця, а на цій вулиці (на якій вони проводять значну частину свого часу) діти саме спілкуються з дітьми. Виховавши декількох дітей, які будуть переконаними екологістами, вони зможуть у себе на подвір'ї зробити більше користі ніж деякі ГО навіть з державною підтримкою. Спілкуючись кожен день з однолітками вони будуть формувати і думку інших дітей по відношенню до оточуючого їх світу.
Я думаю, що не потрібно перебільшувати ролі держави в цьому процесі. Якщо ми говоримо про освіту то роль держави тут може і велика, що стосується виховання то значно менша.
Навчальні заклади не завжди є осередками формування ГО, та і місце знаходження не завжди залежить знову ж таки від цих установ. Саме сприймаючи дитячі ГО як свого роду шкільні осередки ми стаємо залежними від держави, від школи, від..., від... Коли ГО в своїй роботі повністю спирається на шкільну установу існує небезпека того, що ця організація перетвориться на кишенькову. Буде виконувати те що скажуть згори, і нав’язувати дітям „правильну” думку стосовно навіть тих же самих підприємств забруднювачів. Будучи саме такою ГО важко входити в конфліктні ситуації з державою, які в екологічному русі є на кожному кроці. Вас завтра можуть лишити фінансування, вас завтра можуть виставити на вулицю, вам можуть зробити попередження на роботі. Як тоді формувати у дітей вірну думку про екологічну ситуацію коли ми будемо кожен день оглядатися назад і думати про те щоб нас не покарали. Ви можете сказати що писати легко але дійсність така яка є. Це не аморфні ідеї, це я можу сказати на прикладі нашої організації. Приміщення у нас немає. Організація зареєстрована за місцем мого проживання. Діти в організації з різних шкіл Львівської області. Керівники осередків дійсно в переважній (але не всі) більшості є вчителями шкіл. Але в себе в школі вони визначають чи афішувати це чи ні, в залежності від того, як керівництво школи ставиться до громадського руху. Та навіть і при негативному ставленні до ГО шкільне керівництво не завжди може вплинути на керівника осередку, оскільки він цю роботу може проводити в неробочий час, може використати декілька хвилин власного уроку (це проконтролювати важко).

Додано (22.07.2009, 10:26)
---------------------------------------------
Стосовно фінансування така сама ситуація. За 13 років свого офіційного існування ми не отримали від держави ні копійки. Ми декілька раз зверталися до ДЕРЖАВИ про виділення коштів, але коли вам прямо чи з ухилом говорять про відкати, відпадає будь-яка бажання отримувати ці кошти. Так що потрібно шукати інші джерела, не думаю що держава десть гроші на акції, заходи, які будуть іти в розріз з офіційною думкою тієї ж самої держави.
Але дпавайте знову повернемося до понять освіта і виховання. Якщо ми говоримо про екологічну освіту то дійсно „під супроводом педагогів”. Але як на мене (ще раз повторюсь) роль ГО екологічне виховання. А для цього не обов'язково бути освіченим педагогом. Наше завдання дати якісь мінімальні знання, і максимальне розуміння єдності всього живого. Я розумію нашу роль як виховання екологістів. Якщо діти забажають вони в подальшому можуть стати екологами, і тут думаю вже власне буде потрібна допомога шкільних та позашкільних установ Міністерства освіти
Попит на цей вид діяльності в дітей є. Просто потрібно розуміти його з підходів знову ж таки не екологічної освіти а виховання. Нехай пов'язують свої успіхи з юриспруденцією, банківською справою і т.д. і т.д., що заважає нам сформувати з них людей які будуть поважати і любити навколишній світ – це ж не суперечить одне одному. Зрозуміло що коли іде мова про освіту ми можемо відчувати супротив з боку дітей. В школі вчать, вдома вчать, а тут ще й ГО. Навала великої інформації на дитячі голови така, що вони її не завжди можуть сприймати. А от виховний процес можна проводити і інших умовах і іншими методами. Наведу такий приклад з нашої історії. Батьки однієї дитини (досить заможні) мали путівку в Голландію і мали їхати туди з дитиною. Так ця дитина відмовилася їхати бо у нас був табір. Дітям цікаво поїхати на природу, посидіти біля вогнища, пожити в наметах, побути трішки самостійними. Закордон від них не втече, а тут для них цікавіше. Ось і можна проводити як освітній так і виховний процес. В громадському русі потрібні інші підходи до насаджування екологічних ідей ніж існують в учбових закладах. Ми дколи пишемо про матеріальні цінності. Так, це їх цікавить, але коли батьки дітям купують дорогі речі попробуйте використати їх разом з ними для потреб довкілля. Мають цифровий фотоапарат – зацікавте фотографією. Нехай фотографують природу – може саме через це до них прийде любов і розуміння прекрасного. Це саме і з відеокамерою. Цікавляться комп'ютером – нехай переписують, записують, компонують фільми про екологічні заходи, цікаві природні об'єкти і т.д. які інші будуть знімати на відео. І т.д. і т.д. Потрібно використовувати все на свою користь – навіть тягу дітей, як дехто пише, до матеріальних цінностей.
Якщо ми створюємо дитячу організацію, як кузню кадрів для дорослої еко ГО тоді ще можна сперечатися що на першому місці освіта чи виховання. Але роль і завдання дитячої еко організації я особисто розумію по іншому. Якщо дитина буде мати вірну „екологічну орієнтацію”, що поганого в тому, що вона піде в НСНУ, БЮТ чи ще кудись. Вона буде сповідувати ідеї поваги до природи і там. Що поганого в тому що вона не піде ні в які партії чи ГО, але на кожному кроці своєю поведінкою, своїм життям буде прикладом бережливого ставлення до довкілля для оточуючих. Ось основна роль ГО і полягає у вихованні людини яка буде жити в гармонії з оточуючим середовищем, а з чим вона пов'яже своє майбутнє це вже її справа.
Кар'єрні успіхи можна показати якщо дитина в майбутньому хоче пов'язати своє життя з екологією, як з наукою і хоче стати фахівцем в цій галузі. Якщо ж молодь лише хоче приймати участь у громадському природоохоронному житті (русі) кар'єрний ріст вказувати не те що не потрібно але і небезпечно. Тоді молоді люди будуть іти в громадські організації не за переконанням і для служіння природоохоронній справі а для кар'єрного росту. Це ми сьогодні бачимо на прикладі багатьох ГО, які служать лише для того щоб привести певних осіб до влади.
Так всі мають право на існування. Але потрібно називати речі своїми іменами. Розділити поняття державної структури і ГО. Якщо держава формує-організовує громадську організацію – це вже не громадська організація. Я нічого в цьому поганого не бачу, але це не є громадська організація в повному розумінні цього слова. Я не розумію чому соромляться ці організації називатися державними, привласнюючи собі назву громадська. Може в цьому є якась користь? Я здогадуюсь, але як кажуть „Бог їм суддя”.

Додано (22.07.2009, 10:26)
---------------------------------------------
Якщо б у роботі дитячих екологічних організацій брали участь лише педагоги, то потрібно на сьогоднішній день розпустити половину ГО. Іншу позицію цього речення ми самі пропагуємо і разом з тим критикуємо. Ми хочемо створювати дитячі організації для поповнення дорослих організацій. Прив’язуємося до якоїсь конкретної будь то ЗС, ХФ чи ще хтось, а потім пишемо, що це погано, що можливий вплив, використання цією дорослою організацією дитячої ГО в своїх цілях. Ось тому я писав стосовно створення Всеукраїнського дитячого еко руху, що непотрібно прив'язки до будь-якої дорослої ГО (в даному випадку ішла мова про ХФ). Яка б не була хороша і „пухнаста” доросла ГО на певному етапі і певний час може виникнути спокуса використати дитячу у своїх цілях. Добре ще якщо ці цілі будуть хороші, а в іншому випадку все може бути навпаки.
Співпраця між організаціями, що займаються еко освітою та еко вихованням потрібна. Але підходи такі, що непотрібно лідерів ГО робити педагогами, а педагогів робити сподвижниками громадського руху. ГО займається екологічним вихованням, педагоги (освітяни) займаються відповідно екологічною освітою. Ось тут і співпраця. ГО допомагає у екологічному вихованні державним установам, державні установи (учбові заклади, як шкільні так і позашкільні) допомагають ГО в плані освіти. Кожен займається своєю справою, як кажуть „вовки ситі і вівці цілі”. Не потрібно створювати конфлікту між цими двома гілками одного процесу – формування екологічно високодуховної особистості.
Стосовно екологічної освіти, все вірно окрім одного. Дійсно база, методики і таке інше є. Їх багато, вони різні і т.д. АЛЕ. Багато з них створені і діють не для формування з дитини екологіста, а для галочки дорослих, для формування правильної з боку держави думки про екологічний стан, для піднесення авторитету дорослого наставника і т.д. Зрозуміло, що всім потрібно користуватися і все потрібно використовувати. Але при цьому потрібно до цього підходити обережно, розділити зерно від полови, не переслідуючи ідею „разрушим до основанья”.
Програми в школах дійсно складні і насичені. Але не потрібно забувати суботи, неділі (два вихідні), канікули (весняні, літні, осінні, зимові). Тай взагалі підходи повинні бути такі, що не потрібно вводити окремі учбові години чи окремі дисципліни. Я наприклад виступав і виступаю проти того щоб у школах викладався предмет екологія. Якщо вже він і має бути присутній в школі то як факультатив, як позашкільний процес. Потрібно використовувати вже існуючі предмети, причому всі. Потрібно працювати з вчителями. Чому вчитель викладаючи хімію не може декілька хвилин на своєму уроці розповісти, при цьому не відходячи від теми, про речовини які забруднюють повітря, воду і т. д.. На уроці анатомії про вплив цих речовин на організм людини. На уроці біології, зоології – про вплив цих речовин на рослин і тварин відповідно. На уроці малювання – вийти на природу і малювати з натури. На уроці музики вийти до парку і послухати спів птахів. І т.д. і т.д. Потрібна екологізація всього учбового процесу. Вводячи окремі години з екології ми можемо отримати і негативний результат. Ви знаєте які зараз навантаження в школі і як діти ставляться до додаткових уроків і дисциплін
Було б добре коли б тренінги для лідерів ГО проводили педагоги. А для педагогів – представники ГО. В нас є чому один у одного повчитися. Потрібно перестати варитися у власному котлі – справа спільна, просто підходити різні. У одних освіта у інших виховання, але згадайте класика - „у єдності сила”.
Чи можливі значні успіхи в царині екології педагогів без підтримки громадських організацій? Не потрібно перебільшувати роль одних і применшувати інших, і навпаки. Це дві руки одного тіла. Позбувшись однієї з них - тіло живе, але воно неповноцінне.

Вы только посмотрите, что сегодня происходит в системе образования. Тратятся грандиозные финансовые и человеческие ресурсы. Например, независимое тестирование. Налогоплательщикам преподносят благородные цели, обещают вступительную кампанию без коррупции. Никого не смущает «крестиковая» компетентность, которую предлагают продемонстрировать абитуриентам. В результате таких новшеств востребована лишь зубрежка, которая всегда была противна по-настоящему одаренным школьникам. В результате многие поистине талантливые выпускники, способности которых намного превышают способности нынешних лидеров независимого оценивания, оказываются за бортом. Ну и это не самая большая беда. Оказалось, что вся система независимого оценивания в Украине, в конечном счете, не смогла обеспечить справедливого поступления в ВУЗы на самом последнем этапе кампании. Отныне в ВУЗах за счет государства будут учиться льготники – троечники, ставшие «инвалидами» в последний момент (получившие свою инвалидность или справку чернобыльца известными всем способами) и другие сомнительные категории. Такая несправедливость наносит невосполнимый моральный ущерб всему обществу. От такого «образования» для народа гораздо больше вреда, чем от любого всемирного кризиса. Потрачены миллионы гривен народных денег, а итог разочарования тысяч и тысяч молодых людей, от которых на все 100 процентов зависит будущее нашего государства. Это к вопросу: почему нет средств на детские общественные организации?

Я признаю, что нынешняя система образования не справляется с решением задачи эффективного воспитания подрастающего поколения, и в том числе экологического. Безусловно, при определенных условиях детские экологические организации могут представлять альтернативу нынешней системе. Но вправе ли мы ставить вопрос об освобождении школы от ответственности за эту работу? Сегодня в Запорожской области 622 школы, в каждой из них есть заместитель директора по воспитательной работе и как минимум один организатор. Этот ресурс должен работать? Или как и классное руководство (за 200 гривен в месяц) их работа должна в основном сводиться к заполнению журналов и всевозможных отчетов? Если мы признаем тезис, что школа не воспитывает ("каждый должен заниматься своим делом"), то все воспитательные должности в ней нужно срочно сокращать, а высвобожденное финансирование направлять в прогрессивные сферы, в том числе и на детские экологические организации.

Предлагаю познакомиться с моими статьями относительно зарубежного опыта экологического воспитания в общеобразовательных школах:

http://www.proza.ru/2009/07/27/827

http://npo.vo.uz/publ/13-1-0-3

Там общественные организации налаживают сотрудничество со школами, оказывают всестороннюю помощь, не отделяются от школы, а считают себя важной её частью.

Оставляйте сведения о Вашей организации и будте здесь полноправным хозяином.

Наводжу один із приладів того як можна використовувати музику - екологічне виховання на уроках музики

Сеанс “Наші друзі” — відбірка пісень про наших маленьких друзів — тварин та комах: “В траве сидел кузнечик”, “Два веселых гуся”, “Песня овечек”, “Песенка Муренки”, “Лесной олень”… Пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.
Сеанс “Усмішки”. Усмішка — це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.
Сеанс “Звуки природи” — так звана екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів — діти розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на емоційний стан дитини.
Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
(весь текст на http://posmishka.org/muzichn....adochku )