Якісна питна вода повинна бути максимально наближена до внутрішньоклітинної води організму людини, тоді її можна пити сирою, каже керівник відділу ендоекології людини Українського інституту екології людини Михайло Курик. На жаль, у нас такої води дуже мало.

“Оцінити санітарно-гігієнічну якість води можна лише через хімічний та мікробіологічний аналіз. Ми такі дослідження проводимо майже щодня, для киян такі аналізи робимо безкоштовно. Нещодавно протестували вісімнадцять зразків питної води, які продають в Україні. Це була вода як вітчизняного виробництва, так і імпортна. Серед них лише три види можна віднести до питної води найвищої якості – усі вони українського виробництва. Загалом можу сказати, що лише третина бутильованої питної води на нашому ринку належної якості. На жаль, часто виробники поводяться непорядно – інформація на етикетці не відповідає вмісту. Ми не можемо стверджувати, що це вода з-під крана, оскільки не знаємо, де її набирали, але скидається на те, – каже Михайло Курик. – Проблема у тому, що в Україні досі не затверджені нові стандарти на питну воду. Ми у своїх дослідженнях користуємось російськими. Якби ці стандарти затвердили, то у нас не можна було б пити ані водопровідну воду, ані криничну. Все це робиться для того, щоб ми швидше вимерли. Якщо українців надалі поїтимуть такою водою, то років за двадцять нас буде п’ятнадцять мільйонів. Саме від якості питної води значною мірою залежить здоров’я та довголіття людей”.

Надто жорстка вода, навіть якщо вона з криниці, може спровокувати появу каменів у печінці та нирках. Кальцій потрібен для кісток, але якщо його забагато у воді, яку ми п’ємо щодня, може спровокувати захворювання шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи. Недостатньо продезінфікована вода – причина вірусних інфекцій та дизентерії...

Для очищення води пропонують безліч фільтрів. Та не усі вони можуть “вловити” зайві елементи, які є у воді. Крім того, такі фільтри чи картриджі до них потрібно постійно міняти, а це теж задоволення не з дешевих. Якщо ви не фільтруєте водопровідну воду, то принаймні варто її відстоювати. Від кишкових інфекцій це не допоможе, але деякі солі таки випадуть в осад.

Є ще такий народний метод очищення води з-під крана. У каструлю (бажано широку) набрати води і поставити в морозильник. Коли вода замерзне тільки коло стінок каструлі і зверху, у льодовій кірці зробити дірку і перелити воду, яка ще не замерзла, в інший посуд. Заморозити її повністю, а потім дати розморозитись при кімнатній температурі. Матимете корисну талу воду. Теоретично шкідливі “важкі” речовини мали залишитись у першій льодовій кірці. Щоправда, аналізу талої води з морозильника не проводили, тож результат гарантувати не можемо.

Автор: Зіновія ВОРОНОВИЧ, «Високий Замок»

Держекоінспекція у Львівській області розпочала полювання на браконьєрів
Еко.portal.lviv.ua / 20.08.2009 17:14
У зв’язку з початком полювання, Державна екологічна інспекція у Львівській області посилила контроль за тваринним світом. Зокрема, під час рейду-перевірки дотриманням вимог природоохоронного законодавства на розливах р. Дністер біля с. Тершаків Городоцького району держінспектори затримали 4 порушників правил полювання, які на території водно-болотних угідь Городоцької райорганізації УТМР проводили полювання без відстрільних карток. Про це повідомляє прес-служба Державної екологічної інспекції у Львівській області.

Окрім того, на території мисливських угідь Дрогобицької райорганізації УТМР поблизу с. Волоща виявлено особу, що перебувала з мисливською рушницею та з собакою без відповідних документів з допуском до полювання.

Довідка

У мисливця, що перебуває на водно-болотних угіддях повинні бути такі документи: посвідчення мисливця, контрольна картка обліку добутої дичини, відстрільна картка, дозвіл на право носіння зброї, при полюванні з собакою – паспорт мисливської собаки з допуском до полювання. Якщо ж хоча б одного з документів нема, то такий мисливець - вже браконьєр.

На Львівщині контролюють періодичність посівів ріпаку
Еко.portal.lviv.ua / 19.08.2009 13:32
"Ми зібрали інформацію про всіх суб’єктів господарювання, які на території Львівщини займають вирощуванням ріпаку. У цій справі важлива сівозміна, ріпак треба сіяти раз в три роки, щоб не виснажувати грунт. Ми також провели аерозйомку, й побачили, де дотримуються сівозміни, а де сіють частіше. Поки що ці господарства отримали попередження", - повідомив під час прес-конференції заступник голови Львівської облдержадміністрації з питань АПК Ярослав Панюра, пише ZAXID.NET.
Я.Панюра повідомив, що збирання озимого ріпаку на Львівщині уже майже завершене. Ріпак зібрано на 3 тис. га, що становить 98,8% посівних площ. За його інформацією, врожайність з 1 га складає 26 центнерів, що на 1,1 центнер більше, ніж торік.

"Займатися вирощуванням ріпаку вигідно. Урожайність на рівні із зерновими, проте якщо продавати ріпак для переробки, то за нього дають 2 650 грн. за тонну, а за найкращу пшеницю - лише 1300 грн", - прокоментував Я.Панюра

На Львівщині незаконно зрізали 37 смерек на 50 тис. гривень
Еко.portal.lviv.ua / 18.08.2009 10:03
Держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Львівській області здійснено перевірку дотримання вимог лісового та природоохоронного законодавства на території Бітлянського лісництва Турківського державного лісогосподарського підприємства «Галсільліс», повідомила прес-служба Держекоінспекції у Львівській області.

Під час перевірки виявлено самовільну рубку, загальний об’єм якої становить 15,07 м3. Зрубано 37 дерев породи смерека. За фактом виявленого порушення нараховані збитки на суму 51 517 грн. Матеріали перевірки направлено в Турківський райвідділ міліції для подальшого реагування.