http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%83 http://www.bershad.ua/berslive/afisha/allselebr/september/14948.html День працівника лісу
День працівника лісу - професійне свято працівників лісового господарства, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості - у відповідності з Указом Президента України № 356/93 від 28.08.1993 відзначається щорічно в третю неділю вересня.
Україна посідає восьме місце в Європі за площею лісу.
Загальна площа земель лісового фонду становить 10,8 млн. гектарів, з яких 9,5 млн. вкрито лісовою рослинністю. Характерним для України є нерівномірне розташування лісів, переважно екологічне їх значення та високий відсоток заповідників (13,7%).
Кожний другий гектар лісу в Україні створений штучно. В даний час на підприємствах лісового господарства функціонує 649 постійних розсадників, тепличні господарства, де вирощують щорічно понад 377 млн. шт. стандартного садивного матеріалу, 16,3 тис. гектарів постійних лісонасінних ділянок
http://www.ua-reporter.com/novosti/13438
Сьогодні відзначають день працівників лісу. Сумно..
19.09.2005 (05:33)
Лісова галузь залишається провідною в Закарпатті.Хоча краденим є кожне третє зрізане дерево.Заробітну плату виплачують у «конверті»
Довідка UA-reporter.com
Запаси деревини в Закарпатській області сягають понад 200 мільйонів кубометрів або 38 відсотків від запасів Карпатського регіону.Щороку в закарпатських лісах приростає понад три мільйони кубометрів лісу або 4,7 кубометра в розрахунку на гектар. Від усіх видів рубок у загальному використовується менше одного мільйона кубометрів, що становить лише 1,6 кубометра з одного га.
Діючі нормативні річні обсяги лісокористування в краї розраховані на 34-відсоткове використання середньорічного приросту. До речі, цей показник у Німеччині та Італії складає 81, Швейцарії - 84, Австрії - 77, Польщі - 72, Угорщині - 75, Чехії і Словаччини - по 67 відсотків.
Україна випередила Бразилію у вирубці лісів
При цьому слід узяти до уваги, що територія неньки нашої в 14 разів менша за територію неньки їхньої, а площа лісів - відповідно у 38 разів. Хто причетний до встановлення такого рекорду - деякі прагнуть називати цей рекорд злочином?
Интернет-издание
UA- Reporter.com http://pryroda.in.ua/blog/mifi-derzhkomlisgospu-2/ Міф №1. «Заповідні» ліси У Розпорядженні № 208-р від 18.04.2006 Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування та розвитку лісового господарства» зазначено, чи то з добрим натяком, чи то поганим, що кількість заповідних лісів на території України складає 13,7 % і має стійку тенденцію до зростання. Здавалося б є всі приводи порадіти. Та справи виглядають не так вже й чудово, якщо придивитися пильніше. Площа лісів України складає 15,6 % від загальної площі країни. Однак можете сміливо, щоб отримати реальну площу природних лісів України, ділити на два, оскільки половина лісів в країні є експлуатаційними (якщо грубо - то для паперу та паркету), що ніколи не стануть, принаймні, в найближчому майбутньому, об’єктами охорони. Далі – гірше. Ні статус заказника, та навіть природного заповідника чи національного природного парку не врятують ліс від безжальної сокири лісників. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 555 від 1995 «Про затвердження Санітарних правил в лісах України» на територіях всіх видів заказників, господарських зон національних природних парків та регіональних ландшафтних парків вибіркові санітарні рубки не погоджуються з природоохоронними органами. І яскравим підтвердженням зловживанням у цій царині є знищення заказника «Володимирівська дача», який знаходиться в Гутянському лісгоспі Харківської області. У межах кварталів 52 та 53 проведені рубки головного користування вже на створеному заказнику. Ця територія також мала стати заповідним ядром майбутнього НПП «Слобожанський». На інших територіях такі рубки потребують, як показує досвід, формального погодження. Так, минулого року було зведено санітарною рубкою десятки га лісу на території Дніпровсько-Орільського природного заповідника. На цьому об’єкті ПЗФ за законом заборонена будь-яка людська діяльність. Само собою, ліс у Дніпровсько-Орільському заповіднику звели начебто після нищівної пожежі. У тій же Харківській області у 2006 році було фактично знищено заказник «Борове озеро» під виглядом санітарної рубки …Цікаво, чи є ще в Україні люди, які не знають про сумну долю заповідного урочища Корналовичі?...
Одним словом, чого нема - того нема…
Міф №2. «Наукова» розрахункова лісосіка.
Одним з основним аргументів наших шановних лісників на закиди природоохоронців щодо нераціонального лісового господарства, є твердження, що в українських лісах використовується всього 40-50 % деревини від її загального щорічного приросту, натомість у тій же Австрії та Швейцарії - майже на 90 %. Ох вже ці безгосподарники-екологи! Однак, чи знає хтось з вас, шановні читачі, що в тій же Швейцарії деревина заготовлюється виключно в результаті вибіркових рубок. Простіше кажучи, зі ста дерев на схилі обережно спилюється 10. У нас же з тисячі бодай одне залишають. Давно блукали Карпатами? Майже всі карпатські схили у шрамах від суцільного зведення лісу…В околицях міста Києва недалеко від Пущі-Водиці ще в зовсім недавньому минулому ліс зводили кілометрами, про що яскраво свідчать кілометрові лісосіки. І такий тип господарювання на території України є домінуючим і ніхто від нього не збирається відмовлятись. Адже українська деревина така дешева та приваблива для експортерів…
Більше того, як засвідчує в.о. начальника лісової інспекції Житомирської області Людмила Опанасюк розрахунки науково-розрахункової лісосіки є застарілими і не відображають реального приросту в лісах. В практично ній не враховуються хворі та всохлі дерева. Держкомлісгосп діє за принципом – скільки захочемо, стільки і спиляємо.
Одним словом, «липа».
Міф №3 Збільшення «лісистості».
Якщо ви вважаєте, що в Україні саджають ліс там, де потрібно, то ви помиляєтесь. Минулого року Запорізьке обласне управління лісового та мисливського господарства розорало на території заказника «Заплава р.Чунгул» Токмацького район 8 га цілинного степу. І чим засадила натомість? Дуже «степовою» рослиною – сосною кримською….Це притму, що степів на Україні майже не залишилось.
Тих, хто бував у Карпатах, не оминало захоплення смерековими лісами. Однак більша частина цих лісів є штучною ( природні смерекові ліси зростають на висоті 1200-1600 м н.р.м) і створена спеціально для вирощування деревини для господарських потреб на місці природних буково-ялицевих лісів. Такі смерекові ліси страждають від вітровалів та шкідників. І тим самим, дають змогу збільшити кількість санітарних рубок… Після яких знову саджають смереку…
Аби хоча б смереку саджали.. Поблукавши восени минулого року Воловецьким районом, Дружина охорони природи «Зелене майбутнє» виявила посадку молодих дерев лише на одному схилі. Всі інші суцільні зруби (близько 10) віддані на відновлення природі. Скажете, нема грошей на посадку лісу в нашій бідній державі? Тільки в Ізюмському держлісгоспі Харківської області в 2004 році в результаті рубок заготовлено деревини 60 тис. кубометрів деревини на 1 млн. грн...
Кто же его посадит? Это же дерево! http://maidanua.org/static/news/2007/1253188464.html 17 вересня 2009 року о 12.00 в Оргуському центрі (приміщення Мінприроди України) відбудеться прес-конференція «Діяльність Держкомлісгоспу України – загроза українській природі», приурочена до Дня працівників лісу. Організатор прес-конференції – Всеукраїнська громадська організація «Національний екологічний центр України».
Учасники прес-конференції:
Сіренко Ігор Павлович – Голова Національного екологічного центру України
Костюшин Василь Анатолійович – Завідуючий відділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України
Головашкін Валерій Анатолійович - автор 87 наукових праць з лісівництва, лісовод, м. Харків
Василюк Олексій Володимирович – заступник голови Національного екологічного центру України, координатор громадської кампанії «Збережемо українські степи!».
Національний екологічний центр України (НЕЦУ) вітає чесних і сумлінних лісоводів з професійним святом – Днем працівників лісу, що святкуватиметься 20 вересня. Проте, на наш погляд, святкові фанфари – не привід закривати очі на проблеми лісової галузі, викликані багатьма шкідливими для природи рішеннями керівництва Держкомлісгоспу України.
Дуже часто з боку природоохоронної та наукової громадськості лунає гостра критика щодо тих чи інших рішень а галузі лісової політики, адже багато таких рішень не мають на меті збалансоване довгострокове використання та охорону лісових ресурсів, а направлені лише на отримання найбільшого миттєвого прибутку від використання лісових ресурсів. Керівництво Держкмлісгоспу не враховує, що ліс - це безмежно складна і багата екосистема, а не склад деревини.
Проблеми пов’язані з лісовою галуззю ускладнюються тим, Держкомлсгосп цілком офіційно втаємничує інформацію матеріали лісовпорядкування — єдину офіційну інформацію про ліси України.
Напередодні прес-конференції, 16 вересня Кабінет Міністрів України розглядав ряд питань, що стосуються лісової галузі, суть яких нам поки що не відома, оскільки проекти цих документів не обговорювались публічно. В ході засідання Кабміну, прийнято 11 урядових документів, серед яких і нова Програма «Ліси України» на 2010-2015 рр., хоча до виконання попередньої програми «Ліси України» на 2002-2015 є багато зауважень (у т.ч. від Рахункової палати України).
На прес-конференції не висвітлювались проблеми пов’язані з організацією полювання, оскільки це потребує окремого висвітлення.
На прес-конференції були озвучені основні претензії та зауваження до діяльності Держкомлсгоспу, які його керівництво жодним чином не намагається виправляти.
1. Рубки.
Українські ліси досі не відновились після жахливих перерубів для післявоєнної відбудови. Частка старовікових лісів, мовою лісників – перестиглих - складає трохи більше 10 відсотків. Однак ліси продовжують нещадно експлуатуватись. Ще у 1960-х роках почали говорити про неприпустимість масових рубок в Карпатах, проте тоді цензура заборонила поширювати інформацію про цю проблему.
На сьогоднішній день на Україні не існує таких лісів, у яких були б повністю заборонені рубки. Нині, завжди є можливість знайти привід, щоб призначити рубку навіть на будь-якій категорії природно-заповідного фонду, навколо великих міст (старі ліси Пущі-Водиці практично вирубали навколо Києва). Останні зміни до правил рубок ввели навіть такі типи рубок, як «ландшафтна», під виглядом якої можна винищити будь-який ліс. Останні зміни до Лісового Кодексу України ліквідували катеригоризацію лісів і тепер в Україні не існує особливо цінного лісу, який рубати було б заборонено. Активно рубається ліс у національних природних парках, які знаходяться у віданні Держкомлісгоспу (наприклад - НПП «Сколівські Бескиди).
Досі переважна частина рубок проводиться так званим суцільним способом (суцільна рубка) – під час неї знищуються всі дерева, кущі, підріст. Вона може мати і іншу назву – суцільна санітарна рубка, лісовідновна рубка. Після цього, територія стає практично непридатною для існування лісових мешканців. У гірській місцевості це має катастрофічні наслідків у вигляді повеней та селів, від яких збитки складають сотні мільйонів доларів. Однак до цього часу, навіть у Карпатах, продовжує здійснюватись цей жахливий середньовічний вид рубок.
Внаслідок багаторічних перерубів, сталась зміна вікової структури лісів – із зменшенням частки старовікових лісів, які особливо цінні як середовище існування дикої флори та фауни. Вже зараз по цій причині в Україні зменшилась чисельність великих хижих птахів.
2. Нищення середовища існування лісових видів.
В серпневому номері видання «Дерев’яний прайс» вийшла стаття голови Держкомлісгоспу Н. Тимошенко, присвячена тому, що Україна має перейти, замість проблемного російського газу на новий вид палива – сушняк та вітровальну деревину в лісах. Для реалізації цього, п. Тимошенко вважає за необхідне навіть збір деревини на землях природно-заповідного фонду.
Ліси в Україні займають 15% території держави і є найбільш збереженим природним ландшафтом в країні. Тому в Україні найбільше збережена саме лісова фауна. При цьому, природні комплекси включають в себе і дуплисті, загиблі дерева та тисячі видів рослин, тварин, грибів і лишайників, а не лише дерева, які є ресурсом ділової деревини. Дуплисті та загиблі дерева є середовищем існування більшості виді грибів та значної частини лісових тварин. Так, більшість видів лісових птахів будує гнізда в дуплах старих дерев.
Роботи з прибирання опалої деревини призведуть до руйнування лісового підліску та стануть причиною, по якій українські ліси стануть мертвими, позбувшись більшої частини видів тварин та грибів.
Це, в свою чергу стане прямим порушенням законів України «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», міжнародної Бернської конвенції, а на — заповідних територіях – Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та ст.252 Кримінального Кодексу України
Детальніше: http://pryroda.in.ua/stepan/novaya-ugroza-ukrainskim-lesam-ot-svoix-zhe-lesnikov/
3. Заліснення степів.
40% території України займає степова зона (південний, східний та центральний регіони). Водночас саме ця територія є найбільш розораною частиною України. Рівень розораності деяких адміністративних районів сягає 85-90% від їхньої загальної площі. Головним негативним наслідком цього є вкрай низький рівень збереженості типових для регіону біотопів, вкритих степовою рослинністю і місцем існування популяцій степових видів. Територія степових біотопів є місцем поширення специфічних видів, які можуть існувати лише в таких біотопах. Жодних інших умов для збереження генофонду степового біорізноманіття не існує.
Відповідно до п. 2. Указу Президента України від 04.11.09 № 995/2008 „Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень” в Україні мають бути створені додаткові 5% (від площі держави) лісів. Для цих потреб Указом Президента доручено виділяти землі запасу. Згідно із наказом Державного комітету лісового господарства від 29.12.08 № 371 „Про затвердження показників регіональних нормативів оптимальної лісистості території України", що є прямою реакцією на зазначений Указ Президента, для кожної з областей визначений оптимальний показник лісистості. Із показників, затверджених цим наказом, особливо частка заліснених територій має зрости для «степових» областей (південь, центр та схід України).
Переважну більшість земель запасу степового регіону, які планують залісити, складають балки та схили вздовж річок, що представляють собою фрагменти степових біотопів. Саме ці об’єкти повинні стати мережею перспективних природно-заповідних об’єктів та основою екомережі регіону. Натомість саме ці території стають полігоном для заліснення, що є прямим знищенням багатьох зникаючих степових видів тварин і рослин та сприяє остаточному знищенню степів на території України. Це порушує вимоги Закону України “Про Червону книгу України” та Конвенції «Про охорону диких видів флори та фауни та середовища існування у Європі» (Бернська конвенція), яка прямо забороняє нищення певних місць існування, насамперед тих, що пов’язані з їх статусом (додатки Конвенції).
При цьому, очевидним є факт, що за нинішніх кліматичних умов створення штучних лісових насаджень в степовій зоні України майже неможливе, адже новостворені ліси на 80% згорають від степових пожеж вже у перші 2 роки, або просто всихають в умовах нестачі вологи та засоленості ґрунту. Створені в степу лісонасадження необхідно саджати наново щороку. Проте відновити втрачене степове біорізноманіття, навіть якщо припинити повторні заліснення, вже майже неможливо. При цьому створення нових лісових насаджень практично не планується в Поліському та Західному регіонах країни, які історично є саме лісовими.
Так, в Луганській області до заліснення намічається до 100 000 га степових територій! Багато цінних природних ділянок заліснено вже цього року. Особливо резонансною стала справа щодо заліснення території чи не найбагатшого на раритетну фауну і флору степового заказника Запорізької області «Заплава річки Чингул» та інших цілинних степових ділянок у Токмацькому районі.
Національний екологічний центр України звернувся до Секретаріату міжнародної конвенції «Про дикі види флори та фауни та середовище існування у Європі» (Бернська конвенція), з листом про проблему заліснення степів.
4. Непогодження створення природно-заповідних територій.
Ще у 2005 році, серед головних негативних тенденцій розвитку лісової галузі в Україні, керівництво лісової галузі назвало і високий відсоток заповідності! З того часу підприємства лісової галузі стали вкрай рідко погоджувати створення природно-заповідних територій на землях держлісфонду. При цьому, саме на землях держлісфонду знаходиться значна частка територій, що потребують заповідання. Згідно з спеціальними Указами Президента України від 2005, 2008 та 2009 року а також рішеннями Комітету Верховної ради з екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи, заповідна справа є пріоритетом державної політики у галузі охорони навколишнього природного середовища. В Україні заплановано створення 43 нових національних природних парків і готуються пропозиції щодо створення ще додаткових. На сьогодні, відсоток заповідності в країні – біля 5%, при тому, що європейські показники повинні знаходитись в межах 10-12% (15%) віз загальної площі держави. Проте Держкомлісгосп України очевидно не вважає, що ці державні пріоритети поширюються на нього теж.
Під час наради з питань розвитку заповідної справи, що проходила 7 липня 2009 р. у Волинській області, Президент України наголосив на перешкоджанні створенню ряду національних природних парків безпосередньо Держкомлісгоспом. Цитуючи прес-реліз опублікований на офіційній інтернет-сторінці Президента України, зазначимо таке:
«Проекти створення значної частини парків «слабко просуваються через перешкоджання Держкомлісгоспу». Зокрема, призупинено створення національних природних парків «Великий бір» (Сумська область), «Дніпровсько-Тетерівський» (Київська область), «Сіверсько-Донецький» (Луганська область), «Орільський» (Дніпропетровська область), «Білобережжя Святослава» (Миколаївська область). «Джарилгацький» (Херсонська область), «Холодний Яр» та «Черкаський Бір» (Черкаська область). Органи Держкомлісгоспу мотивують відмову у погодженні проектів створення НПП загрозою для існування відповідних державних лісомисливських господарств, недостатнім, на їхню думку, рівнем вивчення доцільності створення парків, а також необхідністю повного матеріального відшкодування за території, які передаються у постійне користування паркам. «Які цінності рухають людьми, коли вони проштовхують таке блокування?» - запитав Президент».
У зв’язку із цим, хочеться нагадати, що державні ліси є національним надбанням, а Держкомлісгосп є лише їх тимчасовим користувачем.
Детальніше: www.president.gov.ua/news/14442.html
Висновком до сказаного може бути одне. Політика Держкомлісгоспу наразі скерована переважно на отримання максимального миттєвого прибутку від лісу, який наразі довірений Комітету. І зовсім не на охорону природи, якою є ліси. Держкомлісгосп провадить екологічно невиправдане лісокористування, необдумано заліснюючи степи, знищуючи зникаючі види тварин і лісу і степу. Держкомлісгосп взагалі не здійснює охорони фауни та флори лісу (йдеться не про мисливські види тварин, яких спеціально розводять на відстріл, а про тисячі видів комах, птахів і інших живих істот, що населяють ліси). Такими діями порушується як українське природоохоронне законодавство та ряд міжнародних конвенцій.
Мінприроди України всіляко підтримує наші ініціативи щодо охорони лісів, проте не має важелю впливу на Держкомлісгосп. У зв’язку із цим ми звертаємось до міжнародних конвенцій з проханням запровадити міжнародні санкції та до Кабінету Міністрів з проханням переглянути особовий склад керівництва Держкомлісгоспу, призначивши на ці посади людей, які шанують національне природоохоронне законодавство, усвідомлюють важливість державних пріоритетів та необхідність виконання міжнародних зобов’язань України.
Разом з тим, ми хочемо морально підтримати лісівників-професіоналів, які виступають проти бездумної політики Держкомлісгоспу та намагаються зупинити нищення Українського лісу. Таким є наприклад Валерій Головашкін, звільнений з структури Держкомлісгоспу саме за свою свідому громадянську позицію.
Додатково запрошуємо вас ознайомитись з аналітичним фільмом Валерія Ловчиновського «Куда уехал лес?». Фільм можна переглянути онлайн в інтернеті (http://www.eco-kovcheg.ru/video_forest.html), або завантажити на власний комп’ютер (http://pryroda.in.ua/blog/kuda-uehal-les/). Також, цікавим матеріалом для вас стане аналітичне звернення експерта з питань лісової галузі В.А.Головашкіна до Президента України, яке також доступне в інтернеті (http://pryroda.in.ua/step/svidomi-lisovodi/).
Контакти:
Сіренко Ігор, 8050-5476272, i.sirenko@gmail.com
Василюк Олексій, 8097-1000-473, vasyliuk@gmail.com
Головашкін Валерій, 8067-4548-255, vgolovashkin@rambler.ru
www.necu.org.ua
www.pryroda.in.ua/step
|
