Феніта ля-ПРОГРАМА, або про екологію у передвиборчих програмах кандидатів Екологи б'ють на сполох. Як стверджує російський публі­цист Георгій Медведєв, всемо­гутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль. І за­стеріг: не захоплюйся своєю могутністю, людино, не жартуй із нею. Бо ти й причина, ти й наслідок. Гостра проблема із збере­женням питної води - це знак оклику в списку найболючіших екологічних проблем України. Внаслідок інтенсивного заб­руднення вод промисловими стоками щорічно хворіє майже третина населення. Відомо, що найбільші в світі запаси чорноземів зосереджені на території нашої держави. Як наголошується в одній з ос­танніх доповідей 00Н, подаль­ше існування нашої цивілізації поставлене під загрозу через широкомасштабну загибель родючих земель, що зростає. До кінця XX століття забруд­нення навколишнього середо­вища відходами, викидами, стічними водами всіх видів про­мислового виробництва, сільського господарства, кому­нального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. Не обійшли ці проблеми стороною і Україну, а в деяких моментах (наприклад, радіоактивне забруднення) Україна стала «ліде­ром». Це далеко не повний перелік тих проблем, які вже сьогодні постали перед Україною. Хто буде їх вирішувати? Неурядові організації чи науковці? І як дов­го нам ще жити в такому ре­жимі: безвиході, страху та не­порозуміння. Допоки екологічні програми не будуть прийматись на державному рівні, поки ніхто не зверне увагу не ті реальні зміни, які можуть вже за декіль­ка років зачепити кожного, ре­зультати будуть нульовими. Як будуть вирішувати еко­логічні проблеми політики, які зараз ідуть до влади? Аналіз пе­редвиборчих програм канди­датів на пост президента з точ­ки зору екологічної безпеки - і всі карти розкриті. Реальні проблеми реальної сімки Якщо проаналізувати тих, хто справді прийшов змагатись за пост президента і кого знають люди - то буде ідеальна сімка: Тимошенко, Янукович, Ющенко, Симоненко, Литвин, Тігіпко та Яценюк. Із них усіх тільки двоє будуть серйозно змагатись між собою, а для решти ці перего­ни - це звичайна робота, яку треба просто виконати. Всі програми кандидатів було взято із офіційних сайтів в Інтернеті. «Партія регіонів - партія на­роду, стабільного розвитку, історичної перспективи...» - та­кими словами починається пе­редвиборча програма Віктора Януковича. Значну увагу при­ділено в програмі ідейним пи­танням: друга мова - російсь­ка, політика центризму, грома­дянське суспільство. Увагу звертають в партії аграрній політиці, що можна певним чи­ном трактувати як передумови створення екологічної політи­ки: «...Проведення моніторин­гу земельних ресурсів, велико­масштабного й докладного об­стеження ґрунтів, розроблення та прийняття Законів України «Про використання та охорону ґрунтів», «Про консервацію зе­мель», «Про агрохімічну пас­портизацію угідь»..». Окремим підпунктом йдеться про енер­гетичну безпеку. І все: культу­ра, духовність, соціальний за­хист, спорт. А екологічні питан­ня залишились за бортом Про­грами цього фаворита прези­дентських змагань. Нині діючий Президент Украї­ни Віктор Ющенко свою Про­граму базує на такому тезисі: «Я, Віктор Ющенко, йду на ви­бори, щоб гарантувати збере­ження курсу, який ми разом об­рали на українському Майдані. Це курс національної гідності, соборності і сильної держави. Це утвердження європейських стандартів у житті Української держави і кожного її громадяни­на...». Майданова ностальгія мала би зіграти, на думку Ющенка, на психології людей. Втім, не так сталось як гада­лось. Минулого разу було де­сять кроків назустріч людям. Цього разу Ющенко пішов іншим шляхом: вирішив нама­лювати для усіх Україну: їй бути вільною, сильною, справедли­вою. «Ми запровадимо прозорий ринок землі, що спираєть­ся на сучасний земельний ка­дастр. Держава встановить чіткі правила використання земель і належний контроль за їх дотри­манням...» - єдина думка, що стосується природоохоронної теми. І все. В пункті про енер­гетичну політику вже про еколо­гію не йшлося. А користь де: про тих, хто краще знає екологію З програмою пані Юлії Тимошенко не усе так просто. Юлія Володимирівна розповідає усім про так званий «український прорив». «Я завжди вірила і вірю, що Україна має унікальну, бла­гословенну Богом місію. Вона полягає у створенні для себе та світу принципово нової, спра­ведливої системи організації життя. В цій системі кожна лю­дина відчуватиме захищеність, духовну і матеріальну гармо­нію...» - слова прем'єрш. В Ук­раїні вона буде будувати спра­ведливе суспільство та закла­дати засади громадянського розвитку. І ось - щастя! Тимошенко згадує у своїй програмі про ключові екологічні пробле­ми: «Наш головний енергоресурс — вугілля. Ми запровади­мо екологічно чисті технології його спалювання — водно-вуг­ільну суміш та технологію кип­лячого шару. Створимо власний замкнений ядерно-паливний цикл. Збільшимо видобуток на­фти та газу, зокрема на шельфі Чорного та Азовського морів. Сприятимемо розвиткові не­традиційних та відновлюваних джерел енергії. З 1 січня 2010 р. вже звільнено від податків підприємства, які виробляють енергію з відновлювальних дже­рел — води, повітря, сонця, де­ревина, соломи, біосировини тощо...». Недуже ґрунтовно, але як для формату передвиборчої програми дуже навіть пристой­но. Окремий пункт - контроль над генетично-модифіковани­ми продуктами та якістю води - також присутній у Програмі Тимошенко. Володимир Литвин присвя­чує цілий розділ передвиборчої програми проблемам села та екології, позиціонуючи себе як аграрія в першу чергу. Втім, за гарною назвою дуже мало сен­су. «Складання карт екологіч­ної ситуації з визначенням бюджетних видатків на оздо­ровлення регіонів...» - а яку конкретно користь будуть да­вати такі карти? Визначити ви­датки та виплатити їх - це різні речі. Оцінювати екологічну си­туацію може кожен - пропону­вати реальні варіанти вирішен­ня - далеко не всі. Відшкоду­вання підприємствами та організаціями екологічних збитків, яке пропонує канди­дат, не вирішить проблему, якщо не буде контролю над от­риманими коштами. Можна за­губити якийсь ресурс, заплати­ти гроші - і все. В принципі нічо­го не зміниш грошима, коли, наприклад, не стане питної води. Заборона ввезення в Ук­раїну генетично модифікова­них продуктів харчування, - це, скоріше за усе, перший важли­вий пункт у програмі. Чітко. Ко­ротко. Якісно. Про екологію згадує і лідер комуністів - Петро Симоненко. І не зважаючи на те, що про­грама компартії історично більше схожа на підручник з історії, в якому тільки крити­кується усе і нічого не пропо­нується, знайти там хоча б аб­зац про екологічні проблеми можна. «...Буде радикально пе­реглянуто підходи до охорони навколишнього середовища й захисту людей від наслідків екологічних і техногенних ката­строф. Буде відновлено за­гальнонаціональний контроль над впливом радіоактивного забруднення на громадян, що­річну профілактичну діагности­ку стану їх здоров'я. Буде здійснено широкий комплекс робіт для розв'язання про­блем підвищення якості питної води, насамперед дніпровсь­кої, поліпшення екологічної ситуації в промислових цент­рах Донбасу та Придніпровсь­кого регіону...». Хоча й не чітко. Хоча й з великими «натяжка­ми». Молодим дорога - екологічний плюс Найактивніші молоді (віднос­но) та нові (порівняно) політи­ки - Сергій Тігіпко та Арсеній Яценюк почали свою передви­борчу діяльність вже давно. «Земля - це єдиний ресурс в світі, який не відновлюється. Як зберегти цей капітал - ще один виклик для української держа­ви...» - йдеться у Програмі Яценюка. І все. В принципі по іншим темам також ніякої конкре­тики, як то кажуть, не програ­ма, а дірка від бублика. Проектно та глобально ди­виться на Україну Сергій Тігіпко. Не даремно презентував книгу «Україна: проект розвитку». Але екологічного розвитку кан­дидат, на жаль, не побачив. Ок­ремо пообіцяв розібратись із земельними питаннями, відда­ти землю людям. Але як зберег­ти ці землі від екологічної не­безпеки - ні слова. Хто-хто в екології зо­стався? Було б неправильно забути про програми усіх тих, хто йде на вибори заради кількості чи елементарного мінімального процентного розпорошення. Наприклад, «основні сили дер­жава має спрямовувати вик­лючно на соціальні програми — і першою з таких програм має стати програма захисту життя та екології. Україна з її надзви­чайно багатою природою має стати справжнім зразком для Європи з точки зору захисту життя людей, захисту екології —- річок, лісів, унікальних курор­тних зон. Ми маємо дбати перш за все про наше майбутнє. У країні Чорнобилю не може бути державних діячів, яким байду­же дивитися, що витворяють з нашою екологією...». Це про­грамний підхід до вирішення екологічних питань Василя Противсіх. А Інна Богословська вважає, що головна причина погіршен­ня екологічного стану країни – це корупція. Оцінки з екологи: кому що? Коротко проаналізувавши програми наших кандидатів, можна вже поставити їм оцінки з екології. Ніхто не заслуговує на відмінно. Немає в нас прак­тики дбати про те місце, де жи­веш. Прикро. Насправді природоохоронні питання - це не іграшка. Це не якась суха статистика. Це не абстрактне глобальне потеплі­ння. В Україні немає екологіч­ної стратегії. Але є підприєм­ства та атомні електростанції, кожна з яких вже завтра може стати другим Чорнобилем для нас. Аналізуйте. Придивляйтесь. І тільки тоді робить висновки.

«Купець» № 43 02.12.09. Катерина Бистрицька