З нагоди Європейського тижня сталої енергетики, Робоча
група неурядових організацій з питань зміни клімату розіслала звернення до
Міністра освіти Дмитра Табачника, Міністра екології та природних ресурсів
України Олега Проскурякова, та Голови Державного агентства екологічних
iнвестицій України Дмитра Гончаренка.
Громадські організації звертають увагу профільні
міністерства на той факт, що в шкільних програмах тема енергозбереження та
зміни клімату освітлена дуже слабо, що ускладнює дії по енергоефективності та
пом’якшенню змін клімату, і просять інтегрувати ці теми в предмети природничого
циклу.
 Висвітлення
проблем змін клімату у шкільній програмі
Шановний Дмитре
Володимировичу,
Зміна клімату є
однією з найбільших загроз людству. Без успішної всесвітньої протидії змінам
клімату вже за кілька десятиліть існування людства на Землі у теперішньому
вигляді стане неможливим.
Україна, як
країна, що ратифікувала Рамкову Конвенцію ООН по зміні клімату та Кіотський
протокол, взяла на себе зобов’язання з захисту кліматичної системи. Зокрема,
ст.6.а Рамкової Конвенції ООН по зміні клімату визначає, що Україна бере на
себе зобов’язання стосовно розроблення і здійснення програм просвіти та
інформування громадськості з проблем зміни клімату і її наслідків.
Шкільна освіта є
ключовою компонентою інформування громадськості. Та, на жаль, як свідчать
результати соціологічного опитування, проведеного в рамках проекту «Preparation
For The Development Of National Educational Programme On Energy Saving / Energy
Efficiency / Climate Change» Under UNDP Project «0005258: Energy Efficiency In
Ukraine’s Educational Sector», учні середніх шкіл посередньо проінформовані про
проблему зміни клімату та заходів з енергоефективності. Інформацію про тему
зміни клімату та енергозбереження вони здобувають переважно не в рамках
шкільного навчання, а за допомогою інтернету та ЗМІ. Зокрема, за результатами
цього опитування, учні не розуміють важливості користування громадським
транспортом, частішого користування душем, а не ванною, заміни звичайних
електричних лампочок на енергозберігаючі та багато інших подібних речей. Рівень
їх орієнтації в питаннях правового регулювання проблеми зміни клімату та
енергозбереження, як на міжнародному, так і на національному рівні, є слабким,
а розуміння механізмів парникового ефекту та енергозбереження є вкрай слабким.
Такий стан речей
зумовлений тим, що в шкільних предметах обов’язкового циклу вкрай мало
інформації про зміни клімату та практичні заходи з енергозбереження. Тема зміни
клімату висвітлюється лише в рамках програми з екології для 11 класу в темі
«Тенденції зміни клімату»; коротенька згадка про зміни клімату є в рамках
програми географії для 10 класу в темі «Глобальні проблеми людства». Слабка
обізнаність учнів із такою нагальною глобальною проблемою, та відсутність у них
уявлення про те, яким чином можна протидіяти зміні клімату, створює складнощі в
питанні інформування громадськості з проблем зміни клімату, і в реалізації
заходів з енергоефективності вже зараз та у майбутньому.
Для інформування
школярів з питань зміни клімату можливо вдатися до факультативів з
енергозбереження. Проте, з їх програмами зможе ознайомитися лише обмежена
кількість учнів, а, за результатами вищенаведеного соцопитування, ставлення
учнів та вчителів до введення додаткового предмету «Енергозбереження» в
обов’язковий цикл шкільної програми негативне. Це – закономірний наслідок
перевантаженості шкільної програми. Натомість, вчителі та учні позитивно
ставляться до освітлення теми зміни клімату та енергозбереження в рамках відповідних
тем предметів фізики, хімії, біології, географії, історії тощо.
В рамках проекту
технічної допомоги ПРООН в Україні «Енергоефективність в освітньому секторі
України» був розроблений методичний посібник для вчителів з вивчення курсу
«Енергозбереження та пом’якшення змін клімату» в загальноосвітньому навчальному
закладі. Відповідно до посібника, питання енергоефективності та зміни клімату
можуть бути легко інтегровані в предмети природничого циклу 8-9 класів у
відповідних предметах, а саме:
У біології: майже в кожній
темі, яка вивчається впродовж 8-9 класів, знайдеться місце для того, щоби
прослідкувати зв’язок зміни клімату на живі організми.
У хімії: в рамках теми
Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами; основні класи
неорганічних сполук; періодичний закон і періодична система; будова атома;
хімічний зв’язок і будова речовини; розчини; хімічні реакції; найважливіші
органічні сполуки.
В географії: в рамках теми:
геологічна будова; мінерально-сировинні ресурси; кліматичні умови та ресурси;
внутрішні води; рослинний покрив; тваринний світ; природно-територіальні
комплекси; зона мішаних і широколистяних лісів; зона лісостепу; зона степу;
Українські Карпати; природні комплекси морів, що омивають Україну;
геоекологічна ситуація в Україні; використання і охорона природних умов і
природних ресурсів; системи розселення і розвиток поселень; загальна
характеристика господарства України; Економічний потенціал України;
промисловість – загальна характеристика; паливна промисловість;
електроенергетика; металургійна промисловість; машинобудування і металообробка;
хімічна промисловість; лісова і деревообробна промисловість; промисловість
будівельних матеріалів; сільське господарство; транспорт; Україна і світове
господарство; географія своєї області.
У фізиці: в рамках теми:
робота і енергія; кількість теплоти, теплові машини; електричний струм; атомне
ядро, ядерна енергетика.
На допомогу
вчителю є в наявності розроблені методичні рекомендації по інтеграції питань
енергозбереження та зміни клімату в загальноосвітні навчальні предмети.
Питання
енергозбереження можуть легко бути інтегрованими і в навчальні предмети
молодших класів, таких як природознавство, Я і Україна, основи здоров’я,
Доцільним є також проведення додаткових шкільних заходів, присвячених
енергозбереженню, як-то тиждень енергозбереження, Година Землі тощо.
Ми, робоча група
НУО з питань зміни клімату, просимо включити питання енергозбереження і зміни
клімату у вищеозначених предметах, ініціювати проведення Години Землі та тижня
енергозбереження у школах на всеукраїнському рівні, і готові надавати всебічну
методичну підтримку цьому процесові.
Просимо надати
письмову відповідь про результати розгляду цього листа на адресу: Екоклуб, А/с
73 Рівне 33023
З повагою,
Голова Робочої
групи НУО
з питань зміни
клімату
Андрій Мартинюк | 
