9 липня у ВР був зареєстрований законопроект № 10733 (ініціатива депутатки К.Лук'янової), який обмежує коло дитячих і молодіжних НУО, які зможуть отримати державне фінансування. Ключова вимога – організація-претендент мусить налічувати щонайменше 1 000 членів. Щоб Ви знали про це більше, Громадський Простір зібрав коментарі громадських активістів і експертів.

У 2010 році та ж депутатка К. Лук'янова фактично пропонувала обмежити нечисленні молодіжні і дитячі ГО у доступі до інформації про проекти рішень щодо дітей та молоді від органів державної влади.

Йдеться про законопроект № 2593 "Про внесення змін до Закону України"Про молодіжні та дитячі громадські організації”(щодо вікових обмежень, участі у виборчих коаліціях). Тоді громадські активісти заявляли про дискримінацію молодіжних і дитячих ГО у доступі до інформації за кількісним критерієм. І під тиском громадської думки ініціатива не була підтримана.

Готуючи публікацію, ми поцікавилися кількістю членів у провідних молодіжних організацій. Показово, що у багатьох із них вказували на безлад у відповідних документах і називали тільки приблизні цифри.

До найчисленніших молодіжних організацій в Україні належить Пласт – близько 8 тис. членів. У Молодіжному націоналістичному конгресі повідомили, що мають 1 250 членів. Михайло Лебедь, ВМГО ФРІ, для преси говорить, що членів менше 1 000. Демократичний альянс, за словами його активістки Дарії Малишевої, налічує близько 700 чоловік.

«На практиці застосування таких критеріїв призведе до дискримінації переважної більшості молодіжних та дитячих організацій. Кількісні критерії, сформульовані у законопроекті, фактично розділяють в очах влади молодіжні та дитячі організації на умовно "репрезентативні” та "нерепрезентативні” у наданні їм державної фінансової підтримки. Нагадаю, що відповідно до ч. 5 ст. 36 Конституції "усі об’єднання громадян рівні перед законом”. Отже даний законопроект фактично порушує цей конституційний принцип. Також, відповідно до ст. 5 чинного Закону "Про молодіжні та дитячі громадські організації”, членство в організації може бути не лише індивідуальним фіксованим, а й нефіксованим та колективним. Тобто норма фактично дискримінує такі організації. Норма також дискримінує молодіжні та дитячі організації, які представляють потреби молоді з особливими потребами, адже вони самі по собі є порівняльно не масовими. Варто також зазначити, що в окремих регіонах України відсоток молоді є незначним, отож така вимога, може в цілому дискримінувати молодь певної територіальної громади.

Це не перша ініціатива подібного роду. У 2010 році була ініціатива депутатів обмежити право на доступ до публічної інформації молодіжним та дитячим організаціям, членство яких також не дотягує до якогось там числа. Тоді вдалося депутатів впевнити, що не треба такого робити», - коментує Михайло Лебедь, заступник Голови ВМГО Фундація регіональних ініціатив.

«В принципі безглуздий закон без механізму перевірки кількості членства. Яка різниця, яка кількість членства, головне - якість роботи!» – сказав Іван Кішка, голова Секретаріату ВМГО «Молодіжний націоналістичний конгрес».

Партійні молодіжні організації – часто звинувачують у роздутій кількості членства і браку реальної роботи. На жаль, отримати відповідь від ВМГО «Молоді регіони» не вдалося. А от у ВМГО «Батьківщина молода» нам дали коментар.

«Зараз тривають певні трансформації, тому ми можемо говорити про 5-7 тис осіб, але наголошую що це дуже приблизна інформація. Насправді в МГО важко встановити точну кількість враховуючи, що можна бути одночасно в багатьох організаціях. Ніхто ніколи не перевірить, а якщо хто намагатиметься, то накрутити членство не проблема», – прокоментував Андрій Шекета, керівник Виконавчого секретаріату ВМГО «Батьківщина молода».

Анастасія Красносільська, експертка УНЦПД:

«Так, критерій чисельності є дуже штучним. Він жодним чином не відображає спроможність організації якісно виконувати проекти. Виконання цієї вимоги видається сумнівним. Не визначено, які документи має подати МГО для підтвердження кількості членів (це можуть бути, наприклад списки членів, засвідчені печаткою – їх легко сфальсифікувати, або заяви на вступ і протокольні рішення про прийняття до членів – їх важко перевіряти). Особливих можливостей для перевірки фактичної кількості членів в уповноваженого на це органу - ЦОВВ, відповідального за державну політику у молодіжній сфері (Держкоммолодьспорт наразі) - немає.

Щодо нефіксованого членства. З огляду на обмеженість можливостей для підтвердження/перевірки кількості членів не думаю, що критерій членства може дискримінувати організації із нефіксованим членством. Утім, очевидно, що закон, у разі його ухвалення, потребуватиме визначення порядку підтвердження відповідності кваліфікаційним умовам на підзаконному рівні. Гіпотетично, такий порядок може заблокувати участь ГО із нефіксованим членством».

За словами експертки, законопроект № 10733 встановлює також ще одне обмеження для фінансової підтримки МГО/ДГО за рахунок коштів державного бюджету. Це вимога про всеукраїнський статус організації.

«Ані чинна редакція ЗУ "Про молодіжні та дитячі громадські організації", ані Бюджетний кодекс не пов’язують право МГО/ДГО на отримання підтримки за рахунок коштів державного бюджету зі всеукраїнським статусом (це робить тільки порядок використання відповідних коштів, затверджений КМУ - тобто підзаконний акт). Цей критерій тим більше штучний, новий ЗУ "Про громадські об’єднання" (вступає в дію з 1 січня 2013) суттєво спрощує порядок реєстрації відокремлених підрозділів ГО та підтвердження всеукраїнського статусу. Всеукраїнською зможе стати будь-яка організація, просто ухваливши рішення про створення відокремлених підрозділів, повідомивши про це держреєстратора та на підставі цього підтвердивши статус в Укрдержреєстрі. Як бачимо, такий всеукраїнський статус має не більше зв’язку зі спроможністю організації, ніж кількість членів», - зазначила Анастасія Красносільська, експертка УНЦПД.

Громадський простір зобов’язується згодом опублікувати позицію авторки законопроекту, народного депутата К.Лук’янової, і можливі аргументи "За!", якщо такі будуть.

Підготувала Ірина Салій

Джерело :  Громадський простір