Цього року, водойми, а саме річки та озера, які мають спільні кордони з двома або більшою кількістю країн, набувають особливого значення. Фахівці визнають, що на міжнародній арені країни схильні більше до співпраці, ніж до боротьби за суміжні водні ресурси. Це також підтверджує той факт, що в новітній історії різні країни підписали близько 300 міжнародних угод щодо спільного управління водними ресурсами, в той час як відомо лише про 37 конфліктів стосовно використання води, або її постачання.

А з огляду на те, що співпраця між країнами в питаннях спільного управління річками та озерами безперечно сприяє поліпшенню рівня людського розвитку, міжнародної торгівлі та політичної безпеки, гаслом цьогорічного Дня води визначено "Спільні водні ресурси - спільні можливості".

«Вода - це наш найцінніший природний ресурс, - зазначив в своєму зверненні Генеральний секретар ООН Пан Гі-Мун. - Сьогодні, більш ніж будь-коли, нам необхідно співпрацювати, щоб розумно її використовувати. Населення планети збільшується та споживає все більше прісної води, проте в багатьох регіонах світу через зміни клімату доступ до чистої води стає все більш обмеженим.

В міру того, як льодовики відступають, передбачити кількість атмосферних опадів стає все складніше, а повені і засухи приймають ще більш критичний характер. Вкрай важливо розпоряджатися водними ресурсами раціонально, збалансовано задовольняючи потребу у воді».

Відео про діяльність Програми розвитку в галузі спільного управління водними ресурсами:

Як відомо, у світових каталогах Україна в переліку маловодних. За ступенем водозабезпеченості Україна посідає одне з останніх місць серед країн Європи, а за водоємністю валового внутрішнього продукту перевищує їх у кілька разів. Водні ресурси України використовують, а отже, і забруднюють у кілька разів інтенсивніше, ніж в інших країнах.

Як відомо, в Україні є близько 220 000 річок, із загальною довжиною 170 000 тисяч кілометрів. Деякі з річок протікають також через території Румунії, Словаччини, Польщі, Росії, Білорусі, Молдови та Угорщини.

Проблема якості питної води була й лишається вкрай актуальною і надзвичайно гострою в Україні. Споживання недоброякісної питної води певною мірою впливає на відставання України від розвинутих країн по середній тривалості життя та високу смертність.

В окремих населених пунктах питна вода за фізико-хімічними показниками (загальна мінералізація, жорсткість, залізо, фтор тощо) не відповідає вимогам національного стандарту. Як наслідок, для багатьох регіонів країни забезпечення населення питною водою є пріоритетною екологічною проблемою. (Читайте детальнішу інформацію про екологічну ситуацію в Україні)

В контексті реалізації Цілей розвитку тисячоліття Україна зобов'язалась збільшити на 12% частку населення, що має доступ до питної води (детальніше).

ПРООН в Україні впроваджує декілька проектів, пов'язаних з покращенням водопостачання та використання водних ресурсів:

Проект Місцевий розвиток, орієнтований на громаду

«Кожна краплина має значення» - ПРООН, «Кока-Кола» та КМДА допомагають місцевим громадам відновити джерела води.

My WebPage

Криза нестачі прісної води у світі постійно загострюється. Зміни клімату спільно з посухами, зникненням плавнів, які служать природним резервуаром води, а також непродумана водна інфраструктура й хибне керування ресурсами роблять цю кризу насправді глобальною.

Люди забувають, як багато дають нам ріки - прісну питну воду, можливість зрошення полів, їжу, зрештою, задоволення від споглядання природи, туристичні розваги. Зі всієї води на нашій планеті тільки 2,5 % представлені прісною водою, більше половини якої перебуває в льодовиках і сніжних шапках. Тобто, людині доступно для використання тільки 1 % всіх водних ресурсів планети. Незважаючи на круговорот води в природі споживання її все-таки більше, ніж відновлення, а ми витрачаємо й забруднюємо воду не замислюючись про наслідки.

Проблеми недостачі води, що однаково стосуються бідних та заможних країн, є першим дзвінком, що нагадує про необхідність захищати природу як джерело води. Всесвітній день водних ресурсів покликаний нагадувати державам країн, що необхідно шукати шляхи рішення, що включають як мінімум зміну способів судноплавства, відновлення застарілої інфраструктури й зменшення забруднення навколишнього середовища.

По даним ООН на сьогоднішній день від недостачі води страждають близько 700 мільйонів осіб у 43 країнах світу, а до 2025 року із цією проблемою зустрінуться більше 3 мільярдів осіб. Проблема води у світі є зараз однієї з найбільш актуальних, що спонукало Генеральну асамблею ООН оголосити 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів для залучення уваги громадськості до цього питання. Цього року свято відбудеться у 18й раз під гаслом "Водні ресурси та санітарія". Період 2005-2015 р.р. оголошений Генеральною асамблеєю Міжнародним десятиліттям дій "Вода для життя", основними завданнями якого є скорочення принаймні наполовину частки населення, що не має доступу до безпечної питної води й санітарії.

По території України протікає багато великих рік: Дніпро, Дністер, Південний Буг, але лише одна з них була внесена Всесвітнім фондом природи WWF у десятку рік по всьому світі, що піддаються найбільшому ризику - це голубий Дунай.

"Ріка швидко вмирає через віддамбуваня, забруднення й зміни клімату, що призводить до збідніння природних багатств і зменшення водопостачання. Результатом неправильного менеджменту й непродуманого захисту природних регіонів може стати те, що вже наше покоління стане свідками пересихання колись повноводної ріки" - заявила др. Крістіна Братрих, експерт WWF з ріки Дунай.

Більше 80 % заплавини уздовж Дунаю, а також багато припливів ріки були загублені з початку 19 ст. До того ж, як частина судноплавства ЄС - "Коридор 7" - ще близько 1000 км Дунаю можуть бути штучно поглиблені, "зарегульовані" або віддамбовані, що зруйнує деякі з останніх природних ландшафтів Європи.

"Багато які з сьогоднішніх підходів до розвитку судноплавства на Дунаю застаріли, занадто дорогі й марні. Ці проекти засновані на спробах пристосувати ріку до постійно зростаючого осідання судів, замість того, щоб використати нові технології у суднобудуванні й судноплавстві, які збільшують вантажопідйомність судів, одночасно зменшуючи їхній вплив на середовище" - затверджує Майкл Балцер, директор Дунай-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи.

Подальше каналізування ріки призведе не тільки до зменшення біорізноманіття й втрати плавневих ділянок - що збільшить ризик затоплення прибережних поселень під час паводку, - але, також, поставить під загрозу доступ до питної води для більш ніж 20 млн місцевих жителів.

Всесвітній фонд природи в рамках Дунай-Карпатської програми веде активну роботу з поліпшення стану экосистем, збереженню біорізноманіття й відновленню природних процесів Дунайської Дельти.

WWF підтримує Міжнародну Комісію із захисту ріки Дунай (ІCPDR), що намагається знайти найбільш слушні норми з захисту навколишнього середовища для того, щоб відгородити ріку від нераціонального судноплавства, що призводить до екологічних криз.

Треба зробити все можливе, щоб відновити й зберегти в природному стані одну із найгарніших та найбагатших рік планети - Дунай – що дає людям воду - основу життя.