За підтримки  ІВ

«Вісник Мрії»

5 квітня - Форум
Меню сайту
Нові коментарі
Авторизация
Друзі сайту
Оновлення форуму
  • От этого нельзя отказаться. (1)
  • Релігії світу та екологічне виховання молоді (57)
  • Работа в интернете (0)
  • Еко-календар зі християнськими святами звязаними з природою (6)
  • Організація і проведення малотривалих таборів (6)
  • Цікаві місця мого регіону (13)
  • Россия против убийства малышей - детёнышей тюленей (бельков) (0)
  • Петиция в помощь для создания приютов для животных (0)
  • Конференції, зїзди, семінари (37)
  • Наві теми (17)
  • Хмара тегів
    Легіони Землі екоосвіта ЗРЗ здоровье ПИТАНИЕ сталий розвиток Мама-86 МАМА-86-Запорожье Вісник Мрії Республика Мечта Республіка Мрія електронні відходи Вестник Мечты ВМ-НФ Мама-86-Запоріжжя Живи органічно Запорожье Экомарафон Запоріжжя конкурс
    Пошук
    Статистика



    mail.ru

    Сегодня работали на сайте:

    Сейчас на сайте

    Вітаю Вас, Гость · RSS 05.12.2016, 06:21

    [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    Сторінка 1 з 11
    Форум » Дитячий екологічний Рух України » Екологічний календар » 5 квітня (1889 р народився Тюленєв Микола Олександрович)
    5 квітня
    ПВПДата: Четвер, 11.03.2010, 16:23 | Повідомлення # 1
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Offline
    My WebPage

    ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА М.О. ТЮЛЄНЄВА В РОЗВИТКУ
    СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ОСУШУВАЛЬНОЇ МЕЛІОРАЦІЇ
    НА ТОРФОВО-БОЛОТНИХ ГРУНТАХ
    Проаналізовано життєву та наукову діяльність видатного українського вченого-аграрія, болотознавця, професора Миколи Олександровича Тюлєнєва. Відображені етапи його життя та наукового становлення як ученого.


    Меліорація боліт
    Постановка проблеми. Осушувальна меліорація земель у світі відома із давніх часів. Багаторічна практика використання осушуваних земель показує, що меліорація сприяє зростанню врожайності та валового збору сільськогосподарської продукції, зміцненню економіки господарств, позитивним соціально-економічним змінам.

    В історичному аспекті розвитку меліорації і використання боліт для сільського господарства в колишньому Союзі спочатку були наукові праці пропагандистського характеру. Доцільність меліорації боліт вивчалася в працях М.В. Ломоносова, А.Т. Болотова, І.І. Комова, Г. Енгельмана, А. Стоїковича, П. Введенського. У цих працях висловлювалася думка про економічну доцільність меліорації боліт при їх використанні в сільському господарстві, але шляхів досягнення цієї мети не було.

    Початком наукового вивчення боліт як кормових угідь, що потребують осушення, слід вважати експедицію І.І. Жилінського, яка розпочала свою роботу в 1873 році. У ній брали участь видатні вітчизняні вчені — В.В. Докучаєв, Г.І. Танфільєв, О.І. Воєйков, Е.І. Ейхвальд, Є.В. Оппоков та ін. [1].

    В Україні в значних розмірах осушувальні роботи болотних ґрунтів були розпочаті Волинським і Полтавським губернськими земствами.

    Важливою галуззю ведення сільського господарства для Українського Полісся є тваринництво. Підняття ефективності цієї галузі без збільшення кормової бази було неможливим. Запасів кормів на початку ХХ сторіччя при існуючій наявності худоби в Поліссі не вистачало. З ранньої весни, з моменту сніготаяння і до глибокої осені, а іноді навіть упродовж всієї зими, худоба знаходилася на лісових пасовищах задовольнялася головним чином, вереском, а на більш низьких місцях — очеретом і ситинками. У зв'язку з цим у 1913 році земство Волинської губернії заснувало Рудня-Радовельський болотний пункт. Його можна вважати однією з найстаріших болотних дослідних установ України. Цей опорний пункт, з невеликою перервою у 1916 р., працював до 1917 р. З 1 квітня 1923 року він відновив свою дослідну роботу і був перейменований на Рудня-Радовельську болотну дослідну станцію, розташовану в північній частині колишньої Коростенської округи, в Олевському районі [2]. Її очолив М.О. Тюленєв.

    Наукова робота цієї установи була спрямована на встановлення параметрів осушувальних систем та набору сільськогосподарських культур, придатних для вирощування на осушених торфових ґрунтах.

    Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вивченні та розвитку болотних ґрунтів в різні роки брало участь багато відомих діячів науки і практики — В.В. Докучаєв, Г.І. Танфільєв, Є.В. Оппоков (у своїх працях характеризують болота, описують рослинність). Початком наукового вивчення боліт, слід вважати експедицію І.І. Жилінського [1], роботи по сільськогосподарському освоєнню боліт очолював М.О. Тюлєнєв [2].

    Формулювання цілей статті. Як свідчать дослідження в літературних джерелах, структурні зміни в сільськогосподарському виробництві та приватизація землі потребують інтенсивнішого використання осушуваних торфово-болотних ґрунтів. У цьому зв'язку постала необхідність проаналізувати й об'єктивно оцінити здобутки вітчизняної аграрної науки та окремих її вчених у започаткуванні, становленні й розвитку сільськогосподарської осушувальної меліорації на торфово-болотних ґрунтах.

    Сільськогосподарською осушувальною меліорацією на торфово-болотних ґрунтах в Україні займався видатний український учений-аграрій, болотознавець, професор Микола Олександрович Тюлєнєв.

    Виклад основного матеріалу. Він народився 5 квітня 1889 року в с. Ганівка П'ятихатського району Дніпропетровської області (нині Петрівський район Кіровоградської області) в сім'ї службовця [4].

    У 1907 році він закінчує комерційне училище в Полтаві і в цьому ж році на конкурсній основі вступає до Київського політехнічного інституту імператора Олександра ІІ на сільськогосподарське відділення. У 1911 році Микола Олександрович закінчує Київський політехнічний інститут за фахом учений-агроном 1-го розряду і його зараховують практикантом Мінської болотної дослідної станції, а також спеціалістом-агрохіміком Департаменту землеробства при Ризькому політехнічному інституті.

    Микола Олександрович поглиблено вивчав вітчизняний і зарубіжний досвід культури боліт та луківництва. Під час тривалого закордонного відрядження в 1912 році він знайомився з діяльністю дослідних станцій із цих питань у Швеції, Данії, Німеччині.

    У 1915 році Департамент землеробства відряджає його як старшого фахівця сільськогосподарської частини в м. Рязань завідувачем курсів з підготовки майстрів культури боліт і луківництва.

    З березня 1919 року наукова діяльність М.О. Тюленєва була пов'язана з Україною. У цьому ж році його призначають старшим фахівцем з культури боліт губернського земельного відділу в м. Києві і помічником директора товариства "Торф" (м. Проскурів).

    За його участю здійснено організацію всіх болотних дослідних установ в Україні. Він особисто заснував Козаровицьку лучну та Сагайдацьку зрошувальну дослідні станції [5].

    З квітня 1923 року наказом Наркомзему України його призначають директором Рудня-Радовельської болотної дослідної станції. Одночасно за сумісництвом він читав курс лекцій про культуру боліт і луківництва в Київському сільськогосподарському інституті [4]. На Рудня-Радовельській станції він займався питаннями осушення й сільськогосподарського освоєння торфово-болотних ґрунтів. За роки роботи на станції Микола Олександрович опублікував низку наукових праць: "История возникновения, задачи, программа и первые достижения Рудня-Радовельской болотной опытной станции" (1926), "Результаты агрокультурных опытов и анализ их" (1927), "Итоги работы Рудня-Радовельской болотной опытной станции 1923-1926 гг." (1927).

    З доповіддю "О работе Рудня-Радовельской опытной болотной станции за время с 1-го апреля 1923 года по март 1928 года" він виступив на 1-й нараді луговодів-дослідників при Державному Луговому інституті ім. проф. В.Р.Вільямса у Москві.

    Роботи, проведені на Рудня-Радовельській дослідній болотній станції, були покладені в основу освоєння боліт України.

    На посаді директора він перебував з моменту організації станції і до перенесення її із зони Полісся в лісостепову зону (до липня 1932 року).

    З 1930 по 1934 рік М.О.Тюленєв був дійсним членом Вищої науково-технічної ради Наркомзему України з розгляду проектів меліорації по осушенню і зрошуванню осушених масивів [6].

    У 1930 році він захистив кандидатську дисертацію на тему "Вирощування цукрових буряків на торфових ґрунтах УРСР", а в 1940 році — докторську дисертацію на цю ж тему.

    З 1932 по 1941 рік працював старшим науковим співробітником і науковим керівником болотної дослідної мережі Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації [4].

    З 1939 року до початку Великої Вітчизняної війни був членом експертно-технічного бюро НКЗ України з розгляду проектів меліоративно-гідротехнічного будівництва.

    У період 1940-1941 рр. і в 1943-1947 рр. М.О. Тюленєв працював на посаді декана, завідувача кафедри Київського гідромеліораційного інституту. У цьому інституті він читав спеціальні дисципліни:

    луківництво і культура луків;
    болотоведення;
    насінництво і селекція лугових трав;
    дослідна справа.

    Під час окупації Микола Олександрович продовжував проведення досліджень за відповідною програмою і тематикою Панфільського дослідного болотного поля (м. Яготин Київської області), затвердженою у 1941 р. УНДІГіМ, що дало змогу зберегти повну спадкоємність для проведення подальшої дослідної роботи [9].

    У 1948 р. його обрали член-кореспондентом Академії наук УРСР. З 1949 по 1955 рік працював старшим науковим співробітником і завідувачем лабораторії Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР. Рішенням Вищої атестаційної комісії при Міністерстві вищої освіти СРСР (м. Москва) йому було присвоєно вчене звання професора за спеціальністю "агромеліорація". Протягом 1956-1961 рр. він працював в УНДІ гідротехніки і меліорації на посаді завідувача відділу освоєння заплавних земель. З 1962 р. за станом здоров'я він перейшов на посаду старшого наукового співробітника відділу освоєння Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації. З 1964 по 1969 рік М.О. Тюленєв був науковим консультантом відділу освоєння заплавних земель цього інституту [5].

    Микола Олександрович Тюленєв є визнаним авторитетом серед відомих меліораторів у галузі освоєння осушених земель. Ним було розроблено методику дослідної справи на торфових ґрунтах, яка знайшла застосування у всесоюзному масштабі, підготовлено численні кадри агромеліораторів і кандидатів наук, серед яких М.С. Проскура, А.В. Бакуліна, В.Р. Гімбаржевський та багато інших. Багатьом молодим спеціалістам він відкрив шлях у науку.

    У процесі науково-виробничої діяльності Микола Олександрович брав безпосередню участь у розробці питань з підготовки урядових постанов у галузі освоєння болотних земель України, з проблем Великого Дніпра, Українського Полісся та ін.

    За успіхи у розвитку меліоративної науки і землеробства на осушених землях його неодноразово відзначали Міністерство сільського господарства СРСР і УРСР та інші установи.

    Микола Олександрович Тюленєв помер на 81-му році життя у м. Києві 2 грудня 1969 року.

    Висновки. Наукова діяльність М.О. Тюленєва широко відома, його праці вивчають вчені та спеціалісти сільськогосподарського виробництва. Він був не тільки талановитим дослідником, а й пристрасним пропагандистом досягнень науки. Протягом свого творчого наукового життя він дбав про підтримку тісного зв'язку науки з виробництвом.

    Список використаної літератури
    Жилинский И.И. и др. Очерк работы западной экспедиции по осушению болот (1873-1898) / И.И. Жилинский, И.К. Милицер, И.К. Сикорский и др. — Спб: Изд. Мин-ва земледелия и гос. имуществ, 1899. — 742 с.
    Тюленев Н. История возникновения, задачи, программа и первые достижения Рудня-Радовельской болотной опытной станции 1923-1926 гг. — Коростень, 1926. — С. 7-66. — ([Труды] / Рудня-Радовельской болотной опытной станции; Вып. 1).
    Тюленєв М.О. Зведення результатів роботи болотних опорних пунктів УРСР // Пр. Укр. НДІ гідротехніки та меліорації; За ред. О.Т. Іванова. — К.; Полтава: Держ. вид-во колгосп. і радгосп. л-ри УРСР, 1936. — Т. 2, вип. 1. — 63 с.
    Личные дела сотрудников Наркомзема. Николай Александрович Тюленев. — Центральний державний Архів Вищих органів влади та управління України. — Ф. 27. — Оп. 17-л. — Спр. 4155. — 33 арк.
    Гімбаржевський В.Р., Калантиренко І.І. Тюленєв Микола Олександрович (1889-1969) // Вчені-ґрунтознавці, агрохіміки, землероби. — К.: Аграр. наука, 2003. — С. 316-318. — (Сер. "Українські вчені-аграрії ХХ століття. Кн. 8.)
    История Академии наук Украинской ССР / Редкол.: Б.Е. Патон (гл. ред.) и др.; Академия наук УССР. — К.: Наук. думка, 1979. — 835 с.
    Калантиренко І.І. Тюленєв Микола Олександрович // Українська Радянська Енциклопедія. — К.: УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1. — С. 415.
    Тюленєв Микола Олександрович // Український радянський енциклопедичний словник. — К., 1987. — Т. 3. — С. 444.
    Вергунов В.А., Хижняк В.П. Українські науково-дослідні сільськогосподарські заклади в роки Великої Вітчизняної війни // Історичні записки: Зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України. Східноукр. нац. ун-т імені В. Даля. — Луганськ: Вид-во СХУ ім. В. Даля, 2004. — С. 19-25.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    Форум » Дитячий екологічний Рух України » Екологічний календар » 5 квітня (1889 р народився Тюленєв Микола Олександрович)
    Сторінка 1 з 11
    Пошук:

    Авторське право належить керівникам проекту та авторам матеріалів © 2016
    Сайт управляється системою uCoz