Карл Лінней, знаменитий шведський природодослідник, народився в Швеції, в селі Розгульт, 13 травня 1707 року. Він був незнатного роду, предки його - прості селяни; батько, Нилє Ліннеус, був бідним сільським священиком в Стенброгульте.

Вчився в початковій гімназії в містечку Вексіє. Після закінчення гімназії Карл вступає до Лундського університету, але незабаром переходить звідти в один з найпрестижніших університетів Швеції - в Упсалу. Ще будучи студентом. Карл почав викладати в університеті. Дуже істотною для молодого ученого стала подорож по Лапландії. Лінней пройшов пішки майже 700 кілометрів, зібрав значні колекції і в результаті опублікував свою першу книгу - "Флора Лапландії".

Весною 1735 роки Лінней прибув до Голландії, до Амстердама. У маленькому університетському містечку Гардервіке він склав іспит і 24 червня 1935 року захистив дисертацію на медичну тему - про лихоманку, написану ним в Швеції.

У виданих в 1736-1737 роках працях, полягали в більш менш закінченому вигляді його головні і найбільш плідні ідеї: система родових і видових назв, поліпшена термінологія, штучна система рослинного царства.

У 1742 році збулася мрія Ліннея і він стає професором ботаніки в своєму рідному університеті. Ботанічна кафедра в Упсалє придбала при Ліннєє незвичайний блиск, якого вона ніколи не мала ні раніше, ні після.

Кар Лінней займався науковими дослідженнями. Він описав всі відомі у той час лікарські рослини і вивчив дію виготовлених з них ліків. Лінней винайшов термометр, скориставшись температурною шкалою Цельсія.

Головна робота "Система рослин" зайняла цілих 25 років, і лише в 1753 році він опублікував свою головну працю.

Учений запропонував бінарну номенклатуру - систему наукового найменування рослин і тварин. Грунтуючись на особливостях будови, він розділив всі рослини на 24 класи, виділивши також окремі роди і види. Кожна назва, на його думку, повинна була складатися з двох слів - родового і видового позначень.

Карл Лінней перший ввів в науку строго визначену, точну мову і точне визначення ознак. У його творі "Фундаментальна ботаніка", виданому в Амстердамі під час його життя у Кліффорта, викладені підстави ботанічної термінології, якою він користувався при описі рослин.

Зоологічна система Ліннея не зіграла в науці такої крупної ролі, як ботанічна, хоча в деяких відносинах стояла і вище за неї, як менш штучна, але вона не представляла головних її достоїнств - зручності при визначенні. Лінней був мало знайомий з анатомією.Роботи Ліннея дали величезний поштовх систематичній ботаніці і зоології. Вироблена термінологія і зручна номенклатура полегшили можливість справитися з величезним матеріалом, в якому раніше так важко було розібратися. Незабаром всі класи рослин і тваринного царства піддалися ретельному вивченню в систематичному відношенні, і кількість описаних видів збільшувалася з годині на годину.

Пізніше Лінней застосував свій принцип і до класифікації всієї природи, зокрема, мінералів і гірських порід. Він також став першим ученим, який відніс людину і мавпу до однієї групи тварин - приматам. В результаті своїх спостережень природодослідник склав ще одну книгу - "Систему природи". Над нею він працював все життя, час від часу перевидаючи свою працю. Всього учений підготував 12 видань цієї праці.

Помер Карл Лінней 10 січня 1778 року, на сімдесят першому році життя.