За підтримки  ІВ

«Вісник Мрії»

3 листопада - Форум
Меню сайту
Нові коментарі
Авторизация
Друзі сайту
Оновлення форуму
  • От этого нельзя отказаться. (1)
  • Релігії світу та екологічне виховання молоді (57)
  • Работа в интернете (0)
  • Еко-календар зі християнськими святами звязаними з природою (6)
  • Організація і проведення малотривалих таборів (6)
  • Цікаві місця мого регіону (13)
  • Россия против убийства малышей - детёнышей тюленей (бельков) (0)
  • Петиция в помощь для создания приютов для животных (0)
  • Конференції, зїзди, семінари (37)
  • Наві теми (17)
  • Хмара тегів
    Легіони Землі екоосвіта ЗРЗ здоровье ПИТАНИЕ сталий розвиток Мама-86 МАМА-86-Запорожье Вісник Мрії Республика Мечта Республіка Мрія електронні відходи Вестник Мечты ВМ-НФ Мама-86-Запоріжжя Живи органічно Запорожье Экомарафон Запоріжжя конкурс
    Пошук
    Статистика



    mail.ru

    Сегодня работали на сайте:

    Сейчас на сайте

    Вітаю Вас, Гость · RSS 09.12.2016, 09:42

    [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    Сторінка 1 з 11
    Форум » Дитячий екологічний Рух України » Екологічний календар » 3 листопада (1788 — народився Михайло Лазарєв, учений-мореплавець)
    3 листопада
    ПВПДата: Понеділок, 02.11.2009, 14:55 | Повідомлення # 1
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Offline
    ПІЗНАННЯ СВІТУ - ПОШТОВХ ДО ЙОГО ЛЮБОВІ

    My WebPage

    Миха́йло Петро́вич Ла́зарєв (рос. Михаил Петрович Лазарев; * 3 листопада 1788, Владимир — † 11 квітня 1851) — російський учений-мореплавець і військово-морський діяч

    Народився в м. Владимирі (Росія). Зробив внесок у розвиток військово-морського мистецтва, в зміцнення Чорноморського флоту Російської імперії, перетворення його на одного з найкращих вітрильних флотів світу. Він заснував особливу, лазарєвську, школу навчання офіцерів і матросів, що виховала видатних флотоводців П. С. Нахімова і В. О. Корнилова, В.І. Істоміна — героїв оборони Севастополя, О.І. Бутакова. Лазарєв здійснив три навколосвітні плавання. Видатною була його участь у дослідженні Південного океану та у відкритті шостої частини світу — Антарктиди.[1]

    Содержание:
    1. Дитинство
    2. Дослідження Антарктиди
    3. Трете Навколосвітнє Плавання
    4. Життя начальником
    5. Життя адміралом
    6. Джерела

    Михайло Петрович Лазарєв

    Портрет М. Лазарєва
    Ім'я при народженні Лазарєв Михайло Петрович
    Народився 3 листопада 1788 року
    Росія Володимир
    Помер 11 квітня 1851 року
    Австрія Відень

    Титул Адмірал

    1. Дитинство
    Михайла віддали до Морського кадетського корпусу після смерті батька у 1800 р., де його здібності, зацікавленість військово-морською справою відразу привернули увагу командування корпусу. Становлення М. Лазарєва як особистості, набуття ним професійних знань у галузі фізики, загальної історії , морської майстерності й судноволодіння відбувалося під опікою досвідченого моряка, видатного педагога і вченого П. Я. Гамалеї.

    У травні 1803 р. за рекомендацією П. Я. Гамалеї Михайла Лазарєва було направлено гардемарином для навчання «еволюції, практики та астрономічним спостереженням» на корабель «Ярослав» (Кронштадт), а восени того ж року — за кордон для ознайомлення зі станом військово-морської справи на іноземних, зокрема англійському, флотах.

    Повернувся він до Росії у травні 1808 р. і протягом 1808—1813 рр. служив на різних кораблях Балтійського флоту, незмінно отримуючи високі атестації. У 1812 р., під час загрози французького поневолення, М. Лазарєв брав участь у висадженні десанту біля Данцигу, що мав перегородити шлях французьким кораблям до Ризької затоки та полегшити становище м. Риги. Року 1813-го М. Лазарєв став капітаном судна «Суворов», яке мало доставити вантаж із Кронштадта на острів Сітху. Під час річного плавання «Суворова» через Північне море, Атлантичний і Тихий океани, М. Лазарєв відкрив у Тихому океані низку незаселених коралових островів, які назвав островами Суворова.

    2. Дослідження Антарктиди
    В історії світових географічних відкриттів і досліджень першої половини XIX ст. видатним досягненням стала антарктична експедиція, споряджена 11 лютого 1819 р. на двох невеликих кораблях: 28-гарматному шлюпі «Восток» під командуванням капітана 2-го рангу Ф. Беллінсгаузена та 20-гарматному шлюпі «Мирний» під командуванням лейтенанта М. Лазарєва, спеціально споряджена для вивчення Південного полярного моря та Південного полюса. Вона мала дослідити о. Південну Георгію, обійти зі сходу Південні Сандвічеві острови, потім просунутися до Південного полюса з метою відшукати невідомі землі, насамперед, загадковий Антарктида. Безуспішними були пошуки цього материка мореплавців багатьох країн, серед яких був і Джеймс Кук. Оцінюючи льодовитість південних полярних морів, Кук писав: «Жодна людина ніколи не наважиться проникнути на південь далі, ніж це вдалося мені. Землі, які можуть міститися на півдні, ніколи не будуть досліджені».

    Досвід навколосвітнього плавання дав змогу Ф. Беллінсгаузену та М. Лазарєву здійснити майже неможливе: 27 січня 1820 р. «Восток» та «Мирний» досягли 69° 23’ п.ш. та 2° 35’ з.д. і підійшли до крижаного панцира Антарктиди. В рапорті керівників експедиції доповідалося, що того дня вони побачили «біля краю материка суцільну кригу, нагромаджену уламками, а всередині, до півдня, в різних місцях по ній крижані гори». У лютому кораблі ще декілька разів підходили до Антарктиди. «Тут за крижаними полями й островами, — йшлося далі, — було видно крижаний материк, край якого відломлено перпендикулярно і який стягався в міру нашого бачення, підносячись до півдня ніби берег. Плоскі крижані острови, що містилися біля цього материка, чітко показували, що вони є уламками цього материка, бо мали край і поверхню подібні до материка».

    Російські моряки спростували висновки Д. Кука про землю Сандвича як суцільний материк і назвали весь архіпелаг Південними Сандвичевими островами. Крім того, вони довели, що відкрита 1819 р. Смітом Південна Шотландія не є суцільним материком, а групою островів. Крім Антарктиди учасники експедиції відкрили 29 нових островів, встановили їхні координати, описали клімат Антарктиди, пояснили походження водоростей у Саргасовому морі, зробили правильне припущення про походження коралових островів. Велике наукове значення мали звітна карта експедиції, на якій було подано положення усіх пунктів і вперше відкритих земель та спостереження над океанографічними й атмосферними явищами.

    3. Трете Навколосвітнє Плавання

    1822 р. Михайло Петрович як командир фрегата «Крейсер» вийшов у трете навколосвітнє плавання — на о. Сіхту, до берегів російських володінь у Північній Америці. У лютому 1826 р. М. Лазарєв став командиром корабля «Азов», найкращого на той час корабля Російської імперії. 8 серпня 1827 р. він узяв участь у Наваринській битві на боці Греції, в якій турецький флот було цілком розгромлено. За подвиг «Азова» в Наваринській битві М. Лазарєву було надано звання контр-адмірала.

    4. Життя начальником
    У лютому 1832 р. М. Лазарєва призначили начальником штабу Чорноморського флоту і відтоді його подальше життя та діяльність незмінно були пов'язані з Кримом, Кавказом, Чорним морем. За складних умов крейсерської служби зростала майстерність моряків Чорноморського флоту, набувався досвід боротьби з контрабандистами та морською стихією. Все це виявилося під час походу ескадри Чорноморського флоту до берегів Константинополя для його захисту від навали єгипетських військ. Помітну роль відіграв М. Лазарєв і під час підписання Ункер-Іскелесійського договору між Росією й Туреччиною. Йому довелося не тільки командувати Чорноморським флотом за часів украй напружених політичних обставин, а й безпосередньо брати участь майже в усіх дипломатичних переговорах.

    У квітні 1833 р. М. Лазарєва призначили віце-адміралом, а в грудні того самого року затвердили головним командиром Чорноморського флоту й усіх портів на Чорному морі та військовим губернатором міст Миколаєва і Севастополя. Відтоді розгорнулася його діяльність у поліпшенні корабельного складу й озброєння кораблів, організації та будівництві баз на Чорному морі, укріпленні й благоустрої Севастополя як головної військово-морської бази. Здійснювалося будівництво доків, майстерень, берегових укріплень, Севастопольського адміралтейства та його батарей, складів, казарм і бібліотеки. М. Лазарєв також розробив план перебудови Миколаївського адміралтейства, де було збудовано нові елінги, ливарний та канатний заводи, артилерійська, шлюпкова й мачтова майстерні, казарма в селі Спаському під Миколаєвом — новий будинок адміралтейства. Зусиллями М. Лазарєва Чорноморський флот було створено майже заново. В Миколаєві, Севастополі, Херсоні було побудовано 17 лінійних кораблів, 9 фрегатів, 6 парових фрегатів, 7 корветів, 11 бригів, 11 шхун, 8 тендерів, 2 яхти, 28 пароплавів, 33 транспорти, 6 лоцманських суден, 25 канонірських човнів. Ці кораблі були стійкі, верткі, швидкохідні з потужним озброєнням, що стало в пригоді під час Кримської війни 1853 — 1856 рр., коли чорноморські моряки вразили світ розгромом турків біля Синопа й одинадцятимісячною героїчною обороною Севастополя.
    5. Життя адміралом
    1848 р. М. Лазарєв став адміралом. Великий патріот руської землі, який пишався її героїчним минулим, він виховував у моряків Чорноморського флоту почуття патріотизму й вірності військовому обов'язку, вимагав від офіцерів поваги до матросів. Вміння вивчати людей, вирізняти найздібніших, допомагати їм у вдосконаленні своїх знань давало М. Лазарєву можливість згуртовувати навколо себе найкращих флотських офіцерів, ставити їх на керівні посади. Він допоміг розвинутися на повну силу талантам Нахімова, Корнилова, Бутакова, Путятина, Істоміна, Завалишина та ін. Він не мирився з рутиною та відсталістю, вважав, що підвищення боєздатності флоту неодмінно пов'язане з піднесенням загального культурного рівня та військово-морської освіти офіцерів. За його командування вперше на кожному кораблі було створено бібліотеки для офіцерів і моряків.

    Михайло Петрович Лазарєв помер 11 квітня 1851 р. На Землі його ім'ям названо бухту і порт в Японському морі, острів в Аральському морі, шельфовий льодовик, полярну станцію та гори в Антарктиді, острів у морі Дейвіса, атол у групі островів Росіян (Тихий океан), миси в Амурському лимані та на півночі о. Унімак.

    20 липня 1995 р. були підписані міжнародна угода та меморандум про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей». 6 лютого 1996 р. відбулося підняття Прапору України на станції, яка була перейменована на «Академік Вернадський». Зараз на станції перебуває восьма Українська антарктична експедиція.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    Форум » Дитячий екологічний Рух України » Екологічний календар » 3 листопада (1788 — народився Михайло Лазарєв, учений-мореплавець)
    Сторінка 1 з 11
    Пошук:

    Авторське право належить керівникам проекту та авторам матеріалів © 2016
    Сайт управляється системою uCoz