Найбільші забруднювачі довкілля

До суб’єктів господарювання, що входять до «Переліку 100 об'єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля в Україні» внаслідок виробничої діяльності, з підприємств Чернігівській області відносяться: КП «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради, ВАТ «Чернігівське Хімволокно» та КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль ТОВ фірми «ТехНова».
· Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради
Критерії віднесення – вплив на водні ресурси. Одним із напрямів діяльності КП «Чернігівводоканал» є здійснення очистки стічних вод м.Чернігова.
Очисні споруди підприємства, загальною потужністю 94,0 тис. м3/доб, здійснюють прийом побутових стічних вод від житлових будівель, побутових і виробничих стоків промислових підприємств. Фактичних обсягів надходить біля 50 тис. м3/доб.
Скид недостатньо очищених стічних вод (НДО) від КП «Чернігівводоканал» складає близько 93% від загального обсягу скидів НДО всіх комплексів очисних споруд (КОС) у водойми Чернігівської області.

Динаміка скидів у поверхневі водні об’єкти:

Підприємство– забруднювач
Водний
об’єкт Об’єм скидання, млн. м3 Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються, тис.т/рік
КП «Чернігівводоканал»
м. Чернігів
2006 р. Білоус 27,84 19,63
2007 р. Білоус 26,33 18,71
2008 р. Білоус 25,38 18,05
2009 р. Білоус 20,94 14,59

Скид НДО від КП «Чернігівводоканал» зменшився: в 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 3,8 %, в 2009 порівняно з 2008 роком – на 17%. Помітне зменшення НДО пов’язане з проведенням робіт на підприємстві по удосконаленню системи очистки, кризовим станом в економіці держави, зменшенням роботи підприємств області.
Стічні води проходять через споруди механічної та біологічної очистки, доочищення та обробки осадів. На сьогодні технічний стан всього комплексу очисних споруд задовільний.
Водовідведення здійснюється по двох випусках в р. Білоус – поверхневий водний об’єкт рибогосподарського водокористування ІІ категорії. Концентрація забруднюючих речовин, що скидаються разом зі стічними водами після очищення на очисних спорудах «Чернігівводоканал» в р. Білоус (правобережну притоку р. Десна), перевищує встановлені нормативи гранично допустимого скиду (ГДС) по азоту амонійному, фосфатах, залізу загальному.
За результатами інструментально-лабораторних досліджень до р. Білоус в 2009 році було здійснено скид недостатньо-очищених стічних вод – майже 8 млн. м3,з перевищенням граничнодопустимих нормативів, що негативно впливало на гідрологічний стан водойми.
В І – ІІ кварталах 2009 року, порівняно з минулими роками, значення гідрохімічних показників зменшилися, але покращання якості води в зоні впливу очисних споруд не відбулось. Протягом жовтня 2009 р. зафіксовано перевищення нормативів ГДС забруднюючих речовин по вмісту нітритів, нітратів, фосфатів та хлоридів – підприємством скинуто 1,5 млн. м3 недостатньо-очищених зворотних вод. За індексом забруднюючих речовин якість води р. Білоус відповідає 5 класу (брудна).
Відповідно результатам лабораторного контролю досліджень рівня токсичності у стічних водах – зворотні води не токсичні.
Гідрохімічні показники якості поверхневих вод р. Десна у створах спостереження – зоні впливу р. Білоус – в цілому знаходились в межах норм граничнодопустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення через повноводність, наявність течії.
З метою покращання якості очищення каналізаційних стоків КП «Чернігівводоканал» за кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (2,09 млн. грн.) придбана ультрафіолетова установка для знезараження стічних вод. За власні кошти КП «Чернігівводоканал» (966,4 тис. грн.) протягом 2009 року виконано: капітальний ремонт обладнання запірної арматури та електрообладнання каналізаційних очисних споруд та насосних станцій, ремонт каналізаційних колодязів, виробничих будівель на КОС, вивезення мулу з мулових карт очисних каналізаційних споруд.
Підтримувались також в належному санітарно-технічному стані зони суворого режиму артезіанських свердловин, виконувався ремонт дамб на мулових картах і біоставках.
Для здійснення контролю за скидом стічних вод від промислових підприємств в міську каналізацію м. Чернігова протягом 2009 р. КП «Чернігівводоканал» перевірено 137 підприємств. На 43 підприємствах виявлено перевищення ГДК забруднюючих речовин в стічній воді, загальна сума штрафних санкцій склала 123,3 тис. грн.

· Відкрите акціонерне товариство «Чернігівське Хімволокно»
Критерії віднесення – значні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу, утворення відходів. ВАТ «Чернігівське Хімволокно» належить до категорії об’єктів хімічної промисловості.
Основна діяльність, яка призводить до значних обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, це виробництво: поліамідної нитки для корду та технічних виробів; поліамідної текстильної нитки і волокна; нитки «Анід» для кордних тканин та технічних виробів.
Всього на підприємстві нараховується 334 джерела викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, очистку яких здійснюють 28 пилогазоочисних установок. Ступінь очищення установок очистки газу – 73%-96 %.
Динаміка викидів ВАТ «Чернігівське Хімволокно»:

2007 р.
(тис. т/рік) 2008 р.
(тис. т/рік) 2009 р.
(тис. т/рік)
0, 243 0, 245 0, 074

Номенклатура забруднюючих речовин – суспендовані тверді мікрочастинки та волокна (пил), діоксид азоту, аміак, оксид вуглецю, леткі органічні сполуки. Основні види забруднювачів – викиди аміаку та діоксиду азоту складають майже 77,9% та 12,3% відповідно від загальної кількості викидів підприємства.
Зменшення викидів протягом 2009 р. в 3,3 рази порівняно з 2008 роком пов’язано з обмеженням діяльності підприємства протягом року. Підприємством в 2009 р. заходи по охороні атмосферного повітря не проводилися.
На території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» працює установка з утилізації відпрацьованих ртутьвмісних ламп потужністю 200 тис. шт./рік. Протягом 2009 року ртутьвмістні лампи не перероблялись.
Відходи, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства, передаються іншим суб’єктам для утилізації чи видалення згідно договорів (розміщуються на міському полігоні твердих побутових відходів в с. Масани). На підприємстві утворено 32 тонни виробничих відходів 4 класу небезпеки, 188 тонн побутових відходів. Для їх тимчасового зберігання обладнані місця у відповідності до класу небезпеки та агрегатного стану.

· Комунальний енергогенеруючий підрозділ «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ фірми «ТехНова»
Критерії віднесення – значні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферу, утворення відходів (вугільна зола). Основною метою діяльності підприємства є забезпечення споживачів електричною та тепловою енергією.
Основне енергетичне обладнання ТЕЦ введено в експлуатацію в 1961-1962 та 1973-1974 р.р.
Викиди підприємства в атмосферне повітря складають біля 30% від викидів стаціонарних джерел Чернігівської області та біля 90% від викидів по місту Чернігову. Основна номенклатура речовин, що викидаються: діоксид сірки, пил, діоксид азоту, оксид вуглецю.

Динаміка викидів КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»
за 2005 – 2009роки:

2005 р.
(тис. т/ рік) 2006 р.
(тис. т/рік) 2007 р.
(тис. т/рік) 2008 р.
(тис. т/рік) 2009 р.
(тис. т/рік)
10,658 11,578 11,420 15,470 17,11

В 2008 році підприємством в повітря викинуто 15,47 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 4 тис. тонн (35%) більше за 2007 р. За 2009 рік викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин від КЕП «Чернігівська ТЕЦ ТОВ фірми «ТехНова» збільшились на 14% порівняно з 2008 роком. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення вироблення електроенергії, при цьому більше використовувалось твердого палива в порівнянні з попереднім роком, використання природного газу, відповідно, зменшилось.
На КЕП «Чернігівська ТЕЦ» у 2009 р. виконані наступні заходи, спрямовані на зменшення викидів забруднюючих речовин у повітря: капітальний ремонт золоуловлювачів котла № 1 по заміні металевих збірних коробів димових газів, ремонтні роботи по відновленню пошкоджених місць захисного футеровочного шару золоуловлювачів; поточні ремонти золоуловлювачів №№2,3,4. На підприємстві розроблені плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій.
Капіталовкладення КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»:

2005 р.
(тис. грн.) 2006 р.
(тис. грн.) 2007 р.
(тис. грн.) 2008 р.
(тис. грн.) 2009 р.
(тис. грн.)
67,9 40,8 40,3 116,9 253,3

Вкладення коштів підприємством в 2009 році на природоохоронні заходи дало зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу на 53 тонни, зокрема сірчаного ангідриду на 50 тонн.
Основні виробничі відходи підприємства – зола, що утворюється при спалюванні вугілля. Для розміщення вугільної золи підприємством використовується золонакопичувач № 1, розташований у ІІ поясі санітарно захисної зони р. Десна, на відстані 1 км від підприємства.
Золовідвал, проектною потужністю 1822 тис. т., експлуатується з 1961 року, на ньому розміщено більше 2 млн. т золи. Внаслідок аварійної ситуації та руйнуванні дамби, зола може потрапити до р. Десна. На даному об’єкті вичерпано резервні площі для розміщення золи.

Обсяги утворення та накопичення золи на золовідвалах
КЕП Чернігівська ТЕЦ:

2005 2006 2007 2008 2009 Всього накопичено станом на 01.01.10
Обсяги утворення золи, тис. т 73,36 82,51 77,36 92,63 88,61 2477,7

Потужність золовідвалу № 2, який побудовано в 2005 році на базі ставка-накопичувача ВАТ «Чернігіввовна», становить біля 680 тис. т золи. Через збільшення обсягів утворення золи заповнення вільних площ об’єкту здійснюється дуже швидко. На даний час на ньому розміщено більше 500 тис. тонн золи. Гостро стоїть проблема з виділенням нової ділянки для будівництва нового золовідвалу.
За результатами вишукувань, проведених фахівцями Українського наукового гігієнічного центру, зола Чернігівської ТЕЦ є малонебезпечним видом відходів, відноситься до четвертого класу небезпеки. Виходячи з радіологічних та хімічних досліджень, можливе використання золи для виробництва будівельних матеріалів. У 2008 році 19,6 тис. тонн (21 % від утворених обсягів) передано для використання, як домішки при виробництві цегли, в 2009 році – лише 5 тис. тонн (близько 3 %).

Скандальна й типова нині історія з вирубуванням 200 з лишком дерев біля села Горбово Куликівського району, про яку розповіла наша газета, може видатися дрібничкою в порівняні з тим, що й далі затівається в цьому ж районі. Втім, як і в багатьох інших. На цей раз під знищення намічено вже не дві сотні, а близько 10 тисяч (!) дерев лісосмуги, що прилягає до сусіднього з Горбовом села Ковчин

Нещодавно жителі Ковчина забили тривогу. Вздовж всієї протяжності дороги практично кожне дерево лісосмуги було позначене зарубками на корі — так мітять дерева під вирубування. Межа між землями населених пунктів ближче до Куликівки, а майже 5 кілометрів дороги — на території Ковчинської сільради. Що за вирубування затівається на ковчинських землях, не знає ніхто, включаючи й сільську раду. На недавній сесії райради сільський голова Михайло Мороз і одна з депутатів офіційно звернулися із запитом до голови райдержадміністрації —пояснити, що ж затівається? Той пообіцяв відповісти. Очевидно, саме райадміністрація й знає, що й до чого. В невіданні районний еколог, який не давав дозволу на вирубування лісосмуги. Нічого невідомо у районному шляховому відділі, який міг би законно вести вирубування вздовж дороги. Повний туман.
Що ж хочуть винищити? Тут росте з десяток порід дерев, у тому числі такі цінні, як дуб, сосна, береза, липа. Деревам не більш як 40—50 років. Для таких порід, як дуб, сосна, це взагалі молодий вік. Між тим, намічені під знищення всі дерева, аж до тоненьких. Тобто, йдеться про повне вирізання, після чого дорога стане лисою на довгі десятиліття. Як стає м
можливим таке дикунство?

Перша причина очевидна, загальна. Україна, вирвавшись начебто ж 20 років тому з комуно-радянської імперії, багато в чому досі живе за її законами. В тому числі за дикунським правилом “Після нас хоч потоп”. Особливо загострилося це з переходом від так званої планової економіки до спотвореної моделі ринкової, яку називають диким капіталізмом. Розікравши все, що вдалося, хапуги добралися й до основного багатства України — наших земель, того, що на них росте, насамперед лісів.

Під час проведення земельної реформи, прийняття Земельного і Лісового кодексів України ці нічиї лісосмуги було вирішено оформити, як землі Лісового фонду держави. Але потім виявилося, що чимало цих смуг не представляють для лісівників інтересу як джерело заготівлі деревини. А від догляду за ними лише клопіт. Тому зараз лісівники дуже неохоче беруть на себе ці лісосмуги. До того ж, по сьогодні (а пройшли роки!) не розроблено правовий механізм передачі цієї землі від колишніх колгоспів лісівникам.

Свого часу законом відсторонили від цих земель і сільські ради. Це взагалі ганьба наших українських реалій, нашого законодавства. Є чітко визначена адміністративна одиниця державного адміністративно-територіального устрою, її базова одиниця — сільська рада. Є чітко означена її територія, до якої входять і село (чи села), і всі його землі, в тому числі, звичайно, і лісосмуги. Але нині сільські ради розпоряджаються землями лише в межах села. За його межами своїми ж землями не розпоряджаються! Вони віддані в розпорядження районної влади. Якої саме, адже у нас за Конституцією дві місцеві влади: представницька — тобто ради, органи місцевого самоврядування, і виконавча, нині це місцеві державні адміністрації. Право розпоряджатися сільськими землями надано районним адміністраціям, але донедавна земельні питання, насамперед, щодо виділення земель, мали бути узгоджені з районними радами. І ось у вересні 2008-го, тобто при попередній “народній ” владі, парламент, без всякого галасу, при мовчанні громадськості й демократичних сил, вносить дуже важливу поправку в законодавство, вилучає відповідний пункт із земельного Кодексу України. Відтак районні ради, органи місцевого самоврядування, як і сільради, було відсторонено від земельних питань. Це був ще один крок до дерибану земель держави. Як би ми не критикували ради, депутатський корпус, але до цього земельні питання мали вирішуватися більш-менш гласно, принаймні, в радах, на сесіях можна було підняти питання, що це затіває із землею районна адміністрація? Тепер же все робиться келійно, в тихих кабінетах, за хабарі. Як було допущено отаке в “демократичній, правовій державі” ( стаття 1 Конституції України), як це узгоджується з балачками про європейську модель держави з міцним самоврядуванням?

Повертаючись же до питання лісосмуг, зазначимо, що ці нічийні землі, за винятком тих, що належать шляховикам, також прибрали до рук районні держадміністрації. І вже конкретно про нашу лісосмугу, про ці 18 гектарів лісу між Куликівкою і Ковчином. Вузька смуга вздовж асфальту дійсно у власності шляховиків, причому, це не районний і не обласний “Автодор”, які лише обслуговують дороги, а це Служба автомобільних доріг України. Все інше в цих лісосмугах — в розпорядження районної державної адміністрації. То ж найближчим часом , сподіваємося, стане відомо, хто й що тут затіяв вирізати і з якою метою?

…На цю тему я розмовляв з багатьма земляками. Авдіївка — моє село, тут я народився, виріс, закінчив восьмирічку , яку, до речі, все намагаються закрити. У Ковчині закінчив середню школу. Так от, всі люди просто обурені нахабним вирубуванням лісосмуг. Дехто ставить питання кардинально: а як це, коли й чому ці смуги, як і загалом сільські землі, було забрано у селян, сільських громад? Землі, які сотні років поливали своїм потом люди цих сіл. Дійсно, чи не час повернути ці землі селянам? І лісосмуги найперше, Адже це вже не просто гола земля, це десятки гектарів лісу. Люди резонно запитують: чому ж не передати ці насадження сільрадам, сільським громадам? Адже люди саме цих сіл робили ці насадження, десятки років доглядали їх. В селах колись навіть існували дорожні бригади. І якщо вже частина лісу визріла для лісозаготівлі, чому його повинні вирубувати зальотні хапуги? Чому ж не заготовляти цю деревину самій сільській громаді? Сільський голова Ковчина розповідав мені, що в селі величезна потреба в деревині. Обгородити кладовища, відремонтувати школу, дитсадок, виділити на горожу ветерану чи солдатській вдові. А мій однокласний Петро в Авдіївці розповідає, що коли кинувся купити дошок для якогось ремонту, то йому загилили таку ціну: по 700 гривень за кубометр осики і по 1200 гривень за кубометр сосни. “І це за дерева, які ми колись самі ж садили!”, справедливо обурюється земляк.

Дійсно, додам трохи лірики в цю гостру тему. Ми з Петром, як і інші учні Ковчинської школи, свого часу, понад 40 років тому, теж садили ці дерева по дорозі на Куликівку. Так само, як і на шляху між Ковчином і Авдіївкою. Мій батько свого часу був бригадиром дорожньої бригади в Авдіївці. Своїми руками, разом з колгоспниками, обсаджував і дорогу на Ковчин, і на те ж село Горбове. А тут земляки передали, що під вирубування намічено вже й 7 кілометрів саме цього шляху між Авдіївкою і Горбовом. Невже впадуть під пилкою живоглотів, при потурання так званої нашої народної влади, дерева мого батька, мої і моїх односельців, однокласників?

А неподалік, на станції Муравейка, денно й нощно гудуть пилорами. В деяких районах їх вже десятки. Скоро, кажуть, область випиляють так, що від Чернігова буде видно Новгород-Сіверський. Може, щоб з кабінету губернаторів було легше керувати підлеглими “органами народовладдя”?

Петро АНТОНЕНКО.
Повіний варіант статті читайте в газеті "Сіверщина" за 14 квітня