За підтримки  ІВ

«Вісник Мрії»

Співпраця дитячих еко НГО з батьками - Форум
Меню сайту
Нові коментарі
Авторизация
Друзі сайту
Оновлення форуму
  • От этого нельзя отказаться. (1)
  • Релігії світу та екологічне виховання молоді (57)
  • Работа в интернете (0)
  • Еко-календар зі християнськими святами звязаними з природою (6)
  • Організація і проведення малотривалих таборів (6)
  • Цікаві місця мого регіону (13)
  • Россия против убийства малышей - детёнышей тюленей (бельков) (0)
  • Петиция в помощь для создания приютов для животных (0)
  • Конференції, зїзди, семінари (37)
  • Наві теми (17)
  • Хмара тегів
    Легіони Землі екоосвіта ЗРЗ здоровье ПИТАНИЕ сталий розвиток Мама-86 МАМА-86-Запорожье Вісник Мрії Республика Мечта Республіка Мрія електронні відходи Вестник Мечты ВМ-НФ Мама-86-Запоріжжя Живи органічно Запорожье Экомарафон Запоріжжя конкурс
    Пошук
    Статистика



    mail.ru

    Сегодня работали на сайте:

    Сейчас на сайте

    Вітаю Вас, Гость · RSS 09.12.2016, 09:47

    [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    Сторінка 1 з 11
    Форум » Форум № 1 » Екологічна тематика » Співпраця дитячих еко НГО з батьками (про співпрацю лідерів дитячих еко НГО з батьками дітей)
    Співпраця дитячих еко НГО з батьками
    ПВПДата: Неділя, 27.09.2009, 13:05 | Повідомлення # 1
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Offline
    Цю тему мені запропонував С.М.Федоринчик. У телефоній розмові він довідувався у мене як ми співпрацюємо з батьками дітей що входять у нашу організацію. Хоча у нас ця співпраця не досить на високому рівні, цю тему ми створюємо для того щоб все таки підняти рівень цієї співпраці, довідатись про більш успішні проекти контактів НГО-батьки.
    Щоб задати тему для подальшого обговорення розповімо як ця співпраця відбувалася у нас.
    По-перше під час проведення різних заходів екологічного спрямування.
    Під час проведення наметових еко таборів батьки приїжджали відвідувати своїх дітей. Якщо це було близько. Були навіть такі моменти що батьки залишалися на ночівлю в наметах (якщо це були вихідні дні). Хоч як і не дивно але організація мала з цього подвійну вигоду. Оскільки ми могли з батьками проводити також свого роду екологічне виховання. Та, хоч як це не дивно звучить, була економія коштів на табір, оскільки батьки привозили деякі продукти харчування. Можливо це для когось буде дивно, але нагадаю що більшість таборів ми проводили за свій кошт, так що ця допомога була доречна.
    Були також моменти що батьки відвідували інші заходи еко спрямування - вечори, КВК, концерти.

    По-друге. З батьками дітей, які в тій чи іншій мірі були причетними до охорони довкілля. Так батьки дітей, що перебувають у нашій організації, які працюють у галузі яка тим чи іншим чином причетна до охорони навколишнього природного середовища, надавали нам інформацію про екологічний стан міста, області та інші дані (які ми могли б отримати пишучи довго листи а потім довго очікуючи відповіді). Також співпраця була і зворотньою. Ми цим батькам давали змогу приймати участь у різноманітних конференціях, семінара. На адресу нашої організації надходило багато запрошень для участі в різноманітних наукових семінарах. В звязку з відсутністю коштів і деколи в звязку з відсутністю вільного чкасу, ми пропонували відвідати цей захід батькам. Після чого вони ділилися з нами отриманою інфоормацією.

    На цьому наша співпраця і закінчувалася. Можливо у вас ці справи стоять краще. Напишіть про це. Поділіться зі своїми колегами з інших НГО. Можливо використовуючи ваш досвід ця співпраця стане більш продуктивною.

    Додано (27.09.2009, 14:05)
    ---------------------------------------------
    Аналізуючи всі моменти коли АДЕО "Легіони Землі" "перетинається" з батьками дітей, що є членами нашої організації віднойшов ще одне місце.
    Можна сказати що 99% дорослих в АДЕО це є вчителі (в основному географії, хімії, біології) та керівники гуртків при різних установах. А вчителі чи керівники час від часу зустрічаються з батьками своїх учнів чи гуртківців (в числі яких є і члени нашої організації). Правда це назвати співпрацьою НГО з батьками дітей важко, бо на таких зборах вчителі приділяють більше уваги процесу навчання. Але такий шанс випускати з уваги не варто. Можливо на ці зібрання запрошувати когось стороннього з громадської організації. Думаю батькам буде цікаво поспілкуватися не тільки в вчителем але і з громадським активістом.

    Іще є один момент. Правда не знаю чи це співпраця НГО і батьків.
    Мова про те що всі дорослі громадської організації є також (в переважній більшості) і батьками. Тому потрібно зустрічаюсь з ними підходити до них як до своїх колег по НГО і як до батьків дітей що перебувають в цій НГО.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Неділя, 31.01.2010, 14:07 | Повідомлення # 2
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Offline
    My WebPage

    Форми роботи з батьками з екологічного виховання дітей
    Робота з батьками з екологічного виховання дошкільників є однією зі складових роботи ДНЗ. Тільки опираючись на сім'ю, тільки спільними зусиллями ми можемо вирішити основне наше завдання — виховати людину з великої літери, людину екологічно грамотну, котра буде жити в XXI столітті.
    Кожен із тих, хто чинив та чинить шкоду природі, колись був дитиною. Ось чому велика роль дошкільних установ в екологічному вихованні дітей, починаючи з раннього віку.
    Наше завдання — розкрити батькам необхідність виховання у дітей екологічної культури. Що поєднує в собі поняття «екологічна культура»?
    Екологічна культура — це знання, практичні навички, естетичні переживання — емоційне ставлення і практичні дії, поведінка дітей (співпереживання, співчуття, інтерес та бажання надати допомогу природі, вміння милуватися її красою).
    У роботі з батьками з екологічного виховання необхідно використовувати як традиційні форми (батьківські збори, консультації, бесіди та Ін.), так і нетрадиційні (ділові ігри, бюро педагогічних послуг, круглий стіл та ін.).
    Перш ніж розпочинати роботу слід зрозуміти, з ким передує співпраця (освітній рівень батьків, психологічний стан сім'ї, її мікроклімат).
    Отож важливо проводити роботу диференційовано, об'єднавши батьків у підгрупи.
    Необхідність індивідуального підходу визначається наступним. Традиційні форми роботи розраховані на велику кількість людей, не завжди досягають мети, яку ми собі ставимо.
    Вибираючи форми спілкування з батьками слід пам'ятати: нам слід відмовитись від настанов, потрібно залучати батьків до вирішення важливих питань, знаходження спільних правильних відповідей.
    Як зазначалось, для формування екологічної культури потрібно дати дітям елементарні наукові знання про природу, підтримувати інтерес до пізнання оточуючого, навчити бачити в буденному прекрасне, в звичайному — незвичне, викликати естетичні переживання, співпереживання живим істотам. Одним словом, ми повинні закладати у свідомості дітей відчуття оточуючого світу як домівки.
    Тому можна запропонувати батькам серію спостережень у природі і спеціальних занять типу: прислухатись до голосів птахів, помилуватися фарбами заходу... І якщо подібне пропонувати дітям і батькам регулярно, то вони навчаться слухати музику лугів і полів, милуватися травами, комахами, птахами — одним словом, пильно вдивлятися в життя.
    Відчуття природи є основою екологічної і естетичної свідомості людини. Для цього дітей потрібно не тільки навчати, але і учити тому, як поводити себе в природі.
    Норми поведінки в природі повинні бути засвоєні кожною дитиною як табличка множення.
    Можна запропонувати батькам разом з педагогами скласти правила поведінки в природі.
    Наприклад:
    • Лікарські рослини — це загальна власність, це наше багатство, котре потрібно бережливо використовувати і оберігати. Збирати рослини потрібно грамотно, зі знанням справи.
    Не дозволяйте рвати дітям їх без потреби.
    • Комахи запилюють рослини, створюють красу на нашому лузі. їх ловля — браконьєрство. Без метеликів, коників-стрибунців, бабок, джмелів і бджіл наш луг — не луг. Не ловіть метеликів, коників-стрибунців, бабок, джмелів і бджіл.
    Важливо з раннього дитинства виховувати у дітей почуття непримиренності з фактами безвідповідальної поведінки людей, наприклад, непогашеному вогнищу, залишеному сміттю. їм доречно протиставити правильні практичні дії: прибирання сміття, розчищення джерел і т. д. Особливу увагу потрібно надавати викоріненню в деяких дітей прагнення мучити тварин, вбивати їх. З метою набуття досвіду поведінки в природному оточенні можна викоистати екологічні ситуації.
    Підсумовуючи разом з батьками потрібно зробити висновок: показником ефективності екологічної освіченості й вихованості є не тільки знання І поведінка дитини в природі, але й участь у покращенні природного оточення своєї місцевості. В цьому велика роль дорослого, який своїм ставленням до природи, своєю поведінкою здійснює сильний вплив на особистість дитини.
    Ефективною формою роботи з батьками є, наприклад, круглий стіл «Виховання доброти до природи».
    Розпочати можна з прослуховування магнітофонного запису розповідей дітей про своїх вихованців — тварин. Для батьків, діти яких виявляють жорстокість до тварин, мета бесіди — не зашкодить. Для батьків, діти яких виявляють байдужість, мета — зацікавити. Тому для кожної підгрупи батьків доречно організувати окрему бесіду.

    Запитання до батьків, чиї діти виявляють жорстокість у ставленні до тварин:
    1. Чи є у вас вдома птахи, риби, рослини?
    2. Як ставиться дитина до них у сім’ї, на вулиці?
    3. Чи виявляє співчуття, співпереживання?
    4. Як ви самі ставитесь до тварин?
    5. Які види спільної діяльності у спілкуванні з природою практикуються у вас вдома?

    Запитання до батьків, чиї діти байдужі до тварин:
    1. Чи є у вас вдома об'єкти природи?
    2. Чи виявляє дитина до них інтерес?
    3. Чи є бажання у дитини доглядати за ними? Чи виявляє вона самостійність у наданні допомоги?
    4. Чи замислювалися ви над тим, як привернути увагу дитини, викликати інтерес до природи? Щоб ви запропонували для підтримки інтересу до природи?
    5. Як вважаєте, чи впливає ваша поведінка на формування ставлення дитини до природи?

    Поради батькам, чиї діти виявляють жорстокість у ставленні до природи:
    1. Прочитайте книги про природу Біанки, Пришвіна, Чарушина, Паустовського...
    2. Запропонувати, якщо вдома немає об'єкта природи, завести його і разом доглядати.
    3. Надати разом з дитиною допомогу тваринам на вулиці.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Субота, 13.02.2010, 12:20 | Повідомлення # 3
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Offline
    Шукаючми матеріали у цю тему випадково натрапив на цей матеріал, а особливо на вислів "Приємно було дивитися, як батьки і діти висаджують дерева, лишаючи добрий слід на землі". Відразу виникла ідея-пропозиція-запитання. Чому ми до участі усвіткування дня Землі, дня Довкілля не запрошуємо батьків?. Чи можливо хтось запрошує і вже має такий досвід роботи? Тоді поділіться з нами. Якщо ще ніхто в цій сфері не працював - давайте спробуємо. День Землі не так вже й далеко. СПРОБУЄМО

    „Колос” №31 (9595) 17 квітня 2004 р. (Газета Новоархангельської районної Ради та РДА)
    ДОВКІЛЛЯ
    "ПРИКРАСИТЬ САДОК

    Колись біля школи був посаджений садок. З часом дерева постаріли і утворилися чагарники. Біля Ятранської школи мусить квітнути садок, а не зарослі – так було поставлено питання юними захисниками природи на загальношкільних батьківських зборах.
    Вчителі, батьки, учні при допомозі керівництва СТОВ „Ятранське” прибрали заздалегідь територію. А десятого квітня і дорослі і діти поспішали до школи з необхідним інвентарем – кожен бажав посадити своє деревце. Приходили цілими сім’ями і працювали дуже активно. Зокрема Т.Бондаренко з сином Юрієм, Ю.Соловей з дружиною та сином Сергієм і донькою Світланою, О.Ноголь з сином Миколою і донькою Ольгою, В.Тюхтій, В.Гонтарук, О.Бак, С.Муляренко з дружинами та дітьми .Приємно було дивитися, як батьки і діти висаджують дерева, лишаючи добрий слід на землі. Приємно було дивитися, як батьки і діти висаджують дерева, лишаючи добрий слід на землі.
    Незважаючи на зайнятість – у господарств завершується сівба, директор СТОВ „Ятранське” В.М.Джугостранський і сільський Голова Н.В.Полякова теж взяли участь у закладенні молодого саду.
    Минатимуть роки, навчатимуться в школах інші учні, і сад привітно зустрічатиме їх весно – пишним білоцвітом, влітку – щедрими дарами.”
    І.Кудашкін член РО „ЗС”


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Середа, 10.11.2010, 16:36 | Повідомлення # 4
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Offline
    My WebPage

    Закарпаття: Проект «Трикутник партнерства: вчителі-батьки-діти» презентували представники творчих груп мукачівської школи №2 імені Шевченка
    жовтня 31, 2010 | Прокоментуй!
    Дивовижний, прекрасний і загадковий громадянин майбутнього… Так хочеться, щоб він був щасливим, жив у злагоді з самим собою, зі своїм внутрішнім світом, відчував радість пізнання краси, її чарівність, чаклунство. Але про це повинні подбати ми, дорослі. Ось чому підхід до цього питання потребує перегляду звичних поглядів і установок як у сфері навчання і виховання підростаючого покоління, так і у взаємовідносинах школи, учнів і батьків. Нова освітня парадигма робить наголос на демократизацію відносин «учитель-учень», активно залучає до школи батьківську громадськість.

    Позиція педколективу ЗОШ № 2 ім. Т.Г. Шевченка – це чітко виражений курс на державно-громадську модель управління освітнім процесом, який здійснює рішучий поворот до особистості школяра, створення сприятливих умов для його самовизначення, самореалізації та розвитку при цілеспрямованій взаємодії педагогів і батьків, їх продуктивній співпраці, яка передбачає рівність сторін.

    Вже протягом багатьох років спільна робота з батьками у школі проводиться змістовно і послідовно. На місце переважно одноосібного стилю керівництва директора поступово прийшов колегіальний стиль управління школою, який відображується в роботі «трикутника». Три роки між адміністрацією школи, батьківською громадськістю та учнівським активом підписується Угода про співпрацю.

    Але ці сторони, зацікавлені ідеєю «трикутника» в школі, вирішили працювати по-новому. Адміністрація апріорі погодилась з тим, що батьки школярів та учні повинні творчо підійти до питання співпраці в «трикутнику» і запропонувала кожній із сторін розробити творчі проекти, які б висвітлювали проблемні питання. У рамках проведення міського семінару педагогів-організаторів та лідерів Ради старшокласників, 20 жовтня 2010 р., на презентацію творчих проектів були запрошені представники сторін трикутника.

    Проект «Трикутник партнерства: вчителі-батьки-діти» презентували представники творчих груп у вигляді слайдів. Цікавим напрацювання педагогів поділилась з присутніми вчитель фізики, класний керівник 6-А класу, Русин М.Я. Разом із продуманою системою заходів, акцій, свят і конкурсів, які допомагають згуртуватися для реалізації поставлених завдань, нею було запропоновано впровадити нову форму батьківських зборів, так звані збори-прецеденти, запозичені від наших колег-росіян.

    Вразив присутніх виступ-презентація голови шкільного батьківського комітету Габовди А.М. Нею було яскраво відображено пріоритетні напрямки, над якими необхідно працювати батькам у тісній співпраці з учителями… Це стосується, насамперед, культури мовлення дітей, правила поводження у громадських місцях, тощо. Творчою групою батьків було ініційовано сумісне проведення акції по благоустрою території школи.

    Досить вдалим виявився творчий підхід учнів до презентації своєї роботи. Президент школи Пукман К. презентувала бачення учнів щодо заходів по співпраці. Своїми виступами учні довели, що вони не лише копіюють думки дорослих, а й можуть вносити суттєві пропозиції. Зокрема, ними було запропоновано звернутися до міської ради з проханням про організацію загальноміської дискотеки з метою урізноманітнення спілкування між однокласниками.

    Кульмінаційним моментом заходу став тренінг по створенню співпраці у школі майбутнього, який провела психолог школи Дзямка А.Є. Родзинкою тренінгу став виступ учасників щодо інформації про існуючі школи майбутнього.

    Цікавим виявилося бажання «трикутника» у майбутньому учасниками тренінгу, котрі, розподілились на групи батьки-вчителі-учні, зуміли показати наочно своє розуміння запропонованої проблеми – погляд на школу майбутнього…

    Насамкінець, було представлено проект Угоди про співпрацю, де творчі групи мали можливість внести певні корективи та пропозиції. Хочеться побажати педагогам-організаторам та лідерам учнівських колективів шкіл міста, які були присутні, аби ідеї, запропоновані на семінарі, були донесені до педагогічних, батьківських та учнівських колективів та впроваджувалося у шкільне життя.

    А тим часом система шкільного самоврядування, батьківський актив, вчителі спільно долають труднощі буднів. І поки цей ланцюжок нерозривний, наша шкільна сім’я буде міцною, дружньою і щасливою

    Світлана Дудински, заступник директора ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 ім. Т.Г. Шевченка з виховної роботи


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: П`ятниця, 15.04.2011, 16:52 | Повідомлення # 5
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Offline
    http://www.horting.org.ua/node/1403

    Співпраця вчителів і батьків, громадськості в вихованні дітей

    Сім'я є незамінним, глибоко специфічним соціальним інститутом розвитку особистості. Протягом усього життя родина є найважливішим компонентом мікросередовища, а для дитини, особливо в перші роки її життя, вплив сім'ї домінує над усіма іншими впливами, значною мірою визначаючи її життєвий шлях у майбутньому. Саме в сім'ї закладаються основи ціннісно-мотиваційної сфери особистості, формується її характер.
    Вплив сім'ї на розвиток особистості залежить від її складу, морально-психологічного клімату, соціальної орієнтації, загальної та педагогічної культури батьків, часу і характеру спілкування кожного з них з дитиною, єдності чи суперечливості вимог до-неї, кола сімейних інтересів тощо. Особливе значення для розвитку особистості дитини мають наступні умови:
    1. Батьківське тепло, взаємна повага в сім'ї, довіра до дитини. Моральний розвиток дитини можливий лише в сімейній атмосфері взаємної поваги і довіри Діти, які емоційно залежать від батьків і відчувають до них велику прихильність, виростають більш совісними в порівнянні з тими, хто не знав таких відносин. Довірливі, щиросердечні стосунки сприяють тому, що діти поважають батьків, захоплюються ними і прагнуть бути схожими на них, що в кінцевому рахунку формує в них позитивні моральні якості. Діти, які відчувають турботу, любов і довіру батьків, вчаться так само ставитися до інших. Підлітки, які живуть в атмосфері ворожості і нерозуміння, хоча й бояться своїх батьків, але переймають їхні негативні риси.
    2. Частота и інтенсивність стчкування батьків з дітьми. Те, в якій мірі дитина ідентифікує себе з одним із батьків, залежить від частоти, інтенсивності і близькості їхнього спілкування. Для сина, що проводить більше часу і батьком, вплив останнього буде вирішальним. Аналогічно, дівчинка, якій бпижче товариство матері, скоріше ідентифікує себе саме з нею Завдяки частому й інтенсивному спілкуванню з батьками (особливо якщо воно демократичне) дитина переймає і засвоює батьківські цінності та норми. Однобічний авторитарний вплив батьків веде до більш слабких емоційних зв'язків з дітьми і знижує ефективність виховання.
    3. Сімейна дисципліна, методи виховання, які використовуються батьками
    Сімейна дисципліна впливає на моральний розвиток дітей, коли проводиться в життя не хаотично, а послідовно; коли підтримується за допомогою довірливого спілкування і переконування, а не зовнішнього контролю; коли між дітьми і батьками складаються демократичні стосунки, а не процвітає вседозволеність чи деспотизм
    Одним з найважливіших аспектів дисципліни є послідовність дій батьків та їхня взаємна узгодженість Непослідовність вимог створює в сім'ї нестабільну, нервову обстановку, що, природно, не сприяє моральному розвитку дітей, а іноді призводить до їх ворожості і навіть протиправних вчинків.
    Батьки, які надають перевагу методу переконування і порадам, справляють більш позитивний вплив, ніж ті, хто суворо контролює дітей. Використовуючи методи, спрямовані на розуміння і внутрішнє прийняття певних цінностей, батьки домагаються їх засвоєння дітьми. Пояснення і заохочення з метою направити чи виправити поведінку дитини сприяють моральному розвитку, у той час як фізичні покарання і постійні дорікання призводять нерідко до антисоціальної поведінки і правопорушень.
    Батьки, що покладаються на каральні методи, не досягають справжньої мети: формування у дітей совісності, уміння плідно спілкуватися і взаємодіяти з навколишніми. Жорстокі покарання, особливо на тлі негативних у цілому відносин, ведуть до того, що дитина виростає черствою, байдужою, недисциплінованою. Замість того щоб виховати чуйність, такі методи послаблюють чутливість, діти звикають боятися і ненавидіти, вони не хочуть піклуватися про інших, не прагнуть заслужити схвалення. Підлітка можна змусити підкоритися, але як тільки загроза покарання ззовні зникає, його поведінка стає потенційно антисоціальною.
    Зайва поблажливість з боку батьків також веде до відставання в соціалізації і моральному розвитку дитини, оскільки дітям не допомагають учитися контролювати себе При відсутності зовнішнього регулювання дитина залишається мов би поза мораллю Дітям необхідне батьківське керівництво. Без нього вони можуть вирости "зіпсованими" і швидше за все будуть зазнавати репресій з боку ровесників за відсутність поваги до інших людей, самоконтролю, витримки, внутрішнього стрижня.
    4. Приклад батьків.
    Важливо, щоб батьки самі були моральними людьми, якщо вони прагнуть прищепити своїм дітям моральні норми і цінності. Багаторічні дослідження дорослих, які у підлітковому віці були засуджені за антигромадську поведінку, свідчать, що в період становлення на них найсильніше вплинула антисоціальна поведінка батьків.
    На жаль, є родини, де складаються несприятливі умови для виховання дитини. До них належать сім'ї, уражені алкоголізмом, з аморальною поведінкою батьків, низьким культурним та освітнім рівнем, поганими житловими умовами та недостатнім матеріальним забезпеченням, конфліктністю у взаєминах між членами родини. До неблагополучних зараховують і зовні благополучні родини, у яких систематично припускаються серйозних помилок в сімейному вихованні внаслідок несприятливих взаємин між членами родини, педагогічної неосвіченості, низького рівня педагогічної культури. Діти з таких сімей, незважаючи на матеріальний "достаток, виростають озлобленими, замкненими, з порушеною вольовою активністю.
    У деяких сім'ях батьки цікавляться лише успішністю дітей у школі. Питання морального виховання, поведінки дітей, взаємин із товаришами, статусу їхньої дитини в класному колективі таких батьків не хвилюють.
    Ні про які контакти у стосунках батьків і дітей не може бути і мови у сім'ях, де переважає надмірна суворість у ставленні до дитини, застосовуються антипедагогічні засоби впливу. Деякі батьки не враховують вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхніх інтересів, здібностей. Особливо гостро це відчувається, коли діти переходять у підлітковий вік. У таких родинах дитина почуває себе чужою, страждає від браку взаєморозуміння з батьками.
    Найбільш поширеними помилками сімейного виховання є невміння батьків знаходити адекватні вікові дитини прийоми і методи виховання, неузгодженість виховного впливу дорослих членів сім'ї, а також впливу сім'ї і школи, вчителя. Ці помилки часто не усвідомлюються батьками, і тому виправлення їх вимагає від класного керівника високої професійної майстерності, такту і терпіння.

    Форми співробітництва школи і сім'ї у вихованні дітей

    Досягнення єдності педагогічних вимог сім'ї та школи покладено на педагогічний колектив. Для цього використовуються різноманітні форми співробітництва: індивідуальні, групові, колективні.
    Індивідуальні форми роботи дозволяють встановити особистий контакт вчителя з усіма батьками, з'ясувати сутність педагогічної позиції сім'ї, тактовно допомогти батькам зрозуміти і виправити помилки, якщо вони є, або використати, зробити надбанням усіх кращий досвід сімейного виховання, або вжити рішучих заходів щодо оздоровлення виховної ситуації в сім'ї.
    Найбільш поширеними формами індивідуальної роботи з батьками є бесіди і консультації в школі або при відвідуванні учителем сім'ї учня. Класний керівник проводить і групову роботу. До групи підбираються батьки зі схожих родин. Зокрема, це можуть бути неповні сім'ї, сім'ї, де батькам бракує певних педагогічних знань, родини із стійкими сімейними конфліктами, сім'ї, батьки в яких дуже суворі й надмірно вимогливі, або такі, де немає єдиних вимог з боку батька й матері, тощо. З такими родинами розробляється конкретна програма ліквідації прорахунків у вихованні.
    Велику роль у розв'язанні спільних завдань навчання і виховання відіграють батьківські комітети школи і класу. Обирають їх на відповідних батьківських зборах, і працюють вони у тісному контакті з класними керівниками.
    Класні і загальні батьківські збори є основною формою колективної роботи з батьками. Добре підготовлені і проведені батьківські збори сприяють створенню єдиного колективу педагогів і батьків, мобілізації його на розв'язання конкретних проблем життя і виховання дітей у сім'ї.
    Величезна роль у вирішенні цих завдань належить батьківським комітетам школи і класу. Вони обираються на відповідних батьківських зборах і працюють у тісному контакті з класними керівниками. До шкільного батьківського комітету обираються представники батьківських колективів усіх класів. Голова цього комітету входить до складу педагогічної ради школи.
    Корисно запрошувати батьків на уроки, залучати їх до підготовки і проведення ранків, політінформацій, виховних годин тощо. Все це сприяє кращому взаєморозумінню між вчителями і батьками, дітьми і дорослими, формує єдину спільну шкільно-сімейну систему впливу на дитину.
    Виконання батьками громадських доручень з виховання дітей у школі або за місцем проживання - найбільш перспективна форма підвищення педагогічної культури батьків, озброєння їх педагогічними знаннями і досвідом. Саме така допомога школі особливо цінується дітьми і підлітками, сприяє зближенню учня з батьками і на цій основі - успішному розв'язанню багатьох складних питань виховання. Класному керівникові необхідно знати можливості і бажання батьків у цьому плані і повсякчас заохочувати їх до громадської роботи з дітьми і підлітками. Дуже добре, якщо постійне педагогічне доручення батька чи матері узгоджується і враховується за місцем їхньої роботи.
    Громадська виховна робота з дітьми неминуче розширює коло особистих інтересів батьків, надає життю сім'ї яскраво вираженої суспільної спрямованості. До такої роботи бажано залучити всіх батьків.
    Крім названих форм взаємодії педагогічного і батьківського колективів, у школах широко практикуються конференції з обміну досвідом сімейного виховання, дні відкритих дверей, усні журнали, вечори запитань та відповідей, відкриті уроки для батьків.
    Провідною формою організації педагогічної освіти батьків є народні університети, які діють при школах, клубах і Будинках культури, підприємствах. Завдання їх полягає в тому, щоб дати слухачам систематичні педагогічні і загальнонаукові знання. Поряд з університетами широко розповсюджені педагогічні лекторії, школи молодих батьків, наставників тощо. До читання лекцій запрошуються вчені, педагоги і психологи, керівники шкіл, кращі вчителі, медичні працівники, юристи, громадські діячі. Широко запроваджуються активні форми навчання, зокрема, розв'язання педагогічних задач, ситуацій, диспути, обмін досвідом сімейного виховання.
    У школах або в трудових колективах створюються консультпункти, де батьки можуть одержати кваліфіковану консультацію з питань, які їх хвилюють.
    Поширені й такі форми як педагогічні семінари для батьківського активу, гуртки з вивчення окремих проблем педагогіки та дитячої психології, школи матерів, тематичні батьківські збори, вечори запитань і відповідей, педагогічні вечори для молодих батьків і матерів, батьківські конференції (шкільні, міжшкільні, районні, міські), педагогічні читання для батьків, обговорення статей на актуальні теми сімейного і суспільного виховання, опублікованих у періодичній пресі, передачі по радіо і телебаченню.
    Застосовуючи різні форми і засоби педагогічної' пропаганди, необхідно знайомити батьків з новою літературою, присвяченою проблемам сімейної педагогіки, залучати батьків до обміну кращим досвідом виховної роботи, демонструвати кінофільми на педагогічні теми, влаштовувати виставки учнівських робіт, тематичні виставки-консультації ("Одяг дітей різного віку", "Що читати дітям" та ін).
    Всі згадані форми потрібні для активізації педагогічного всеобучу, мета якого - подолати педагогічну та психологічну неграмотність значної частини батьків, сприяти виробленню умінь та навичок сімейного виховання.
    Форми й методи роботи вчителя з батьками учнів

    Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи є співробітництво школи і сім'ї, яке передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Саме цьому підпорядковані програми школи молодих батьків та педагогічної культури молодої сім'ї, які спираються на систему перевірених досвідом багатьох поколінь найважливіших сімейних цінностей (здоров'я, любов та взаємоповага членів сім'ї, матеріальне благополуччя і духовність). Ці програми ґрунтуються на особистісно-орієнтовному підході, найбільш коректному та ефективному в роботі з сім'єю, який враховує конкретні життєві та індивідуальні особливості. Відповідно орієнтовані й програми з етно- та родинної педагогіки.

    Тісний взаємозв'язок школи та сім'ї може розвиватися завдяки педагогічній освіті батьків і залученню їх до виховної роботи.
    Педагогічна освіта батьків

    Рівень педагогічної освіченості батьків залежить від традицій у сім'ях, в яких виросли вони, набутих знань, життєвого досвіду, здатності до саморозвитку. Майже завжди, на сучасному етапі особливо, у зв'язку з переходом до нового типу суспільства, утвердження нових суспільних, етичних цінностей, а також із процесами глобалізації, одним із свідчень якого є Інтернет, педагогічна освіченість батьків нерідко відстає від реальної педагогічної ситуації, суспільних потреб, очікувань дитини. Тому школа має дбати про постійний розвиток їх педагогічних знань, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:

    Педагогічний лекторій. Передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

    Позакласний педагогічний всеобуч. Спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи роботу з першого класу. Заняття проводять керівники школи.

    Університет педагогічних знань. Передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обговоренні проблем.

    Підсумкова річна науково-практична конференція батьків з проблем виховання. Учасники визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання («Трудове виховання», «Найкоротший шлях до добра — через прекрасне» тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.

    День відчинених дверей. Головна мета — показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань тощо).

    Класні батьківські збори. Традиційна форма роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики («Чи можна спізнитися з вихованням у дитини доброти, чуйності?» тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений питальник («Пригадайте, які життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю», «Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі справжньою трудністю», «Чи часто Ви спостерігаєте за дитиною під час подолання нею труднощів?», «Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?» та ін.).

    Відвідування батьків вдома. Це сприяє налагодженню контактів із сім'єю, з'ясуванню її загальної та педагогічної культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог до дитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи тощо. Відвідувати батьків учнів можна, маючи запрошення від них або домовившись заздалегідь. Несподіваний прихід вчителя викликає ніяковість, збентеження батьків. Під час зустрічі педагог має підкреслити позитивне в дитині, тактовно звернути увагу на недоліки, разом поміркувати над тим, як усунути їх. Дуже важливо створити атмосферу довіри і доброзичливості.

    Листування. Передбачає періодичне надсилання батькам листів про успіхи учня в навчанні, старанність, уважність та відповідальність за доручення. Можна повідомити про певні його труднощі, попросити про зустріч. Варто висловити щиру подяку за хороше виховання дитини. Лист передають батькам через їх дитину, попередньо ознайомивши її із змістом. Найчастіше листування використовують, коли класний керівник не може зустрітися з батьками вдома або запросити їх до школи.

    Консультації батькам. Передбачають надання конкретних рекомендацій, порад з актуальних для батьків питань.

    Запрошення батьків до школи. Найчастіше це роблять для конфіденційної розмови про шкільні проблеми дитини (погана поведінка, неуспішність тощо). Під час бесіди важливо дотримуватися педагогічного такту, створити атмосферу довіри. Педагог висловлює свої міркування, відповідає на запитання батьків, надає корисні поради. Необхідно пам'ятати, що надмірне звертання уваги на недоліки учня викликає в батьків неприязнь, насторогу, навіть якщо учитель має рацію.

    Тематичні вечори запитань і відповідей. Сприяють глибокому пізнанню методики сімейного виховання. На них запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, психологів, соціальних працівників, фахівців, які опікуються проблемами виховання молоді.

    Ознайомлення батьків з психолого-педагогічною літературою. Передбачає відбір і надання рекомендацій щодо психолого-педагогічної, науково-популярної літератури для батьків відповідно до проблем, які є в учнів певного класу, чи в окремої дитини.

    Для забезпечення форм і змісту співпраці школи і батьків використовують усні журнали; педагогічний десант (виступи педагогів на підприємствах). Ефективними є спільні тематичні заходи «дерево родоводу» — зустрічі поколінь; «у сімейному колі» (індивідуальні консультації, зустрічі з лікарями, психологами, юристами); «родинний міст» — зустрічі з батьками та обговорення проблем виховання; «народна світлиця» — звернення до народних традицій у сімейному вихованні; «день добрих справ» — спільна трудова діяльність педагогів, батьків і дітей; «дискусійний клуб» — обговорення проблемних питань виховання; «аукціон ідей сімейного виховання», «батьківський ринг», «дні довіри», «сімейні дні в класі» тощо.
    Залучення батьків до виховної роботи

    У виховному процесі школи, крім педагогів, беруть участь батьки, працюючи в класних та загальношкільних батьківських комітетах, виконуючи рекомендації, прохання вчителів.

    Батьківський комітет класу. Створюють з метою демократизації управління виховним процесом, налагодження зворотного зв'язку сім'я — школа, для поточного коригування управлінських рішень, забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів, надання допомоги сім'ї у вихованні та навчанні дітей. Діє відповідно з положенням про батьківські комітети загальноосвітніх шкіл. До роботи в ньому залучають найактивніших батьків, авторитетних людей з високою громадянською свідомістю, які виявляють інтерес до справ класу, школи. Їх обирають на батьківських зборах класу. На засіданні батьківського комітету обирають голову, відповідальних за окремі види роботи. Батьківський комітет працює у тісному контакті з класними керівниками.

    Загальношкільний батьківський комітет. Обирають на загальношкільних батьківських зборах із представників батьківських комітетів класів. Тоді ж обирають голову батьківського комітету школи, створюють комісії: навчальну, культурно-масової роботи, господарську, трудового виховання і професійної орієнтації, педагогічної пропаганди. Комітет пропонує рішення, які потім обов'язково розглядаються адміністрацією школи. До сфери його діяльності входять піклування про групи подовженого дня, санітарний стан школи, допомога в ремонті школи, організація літнього відпочинку дітей, їх харчування та ін.

    У роботі з батьківськими комітетами вчителі, адміністрація школи повинні виявляти тактовність, доброзичливе, уважне ставлення до їх пропозицій, своєчасно реагувати на них, розуміти, що їх діяльність сприяє спілкуванню, зближенню педагогів з батьками і на цій основі успішному вирішенню багатьох складних питань виховання.

    Виконання батьками практичних рекомендацій, прохань. Сприяє підвищенню культури батьків, озброєнню їх педагогічними знаннями і досвідом. Налагодження контактів, спілкування батьків з дітьми, класним керівником у процесі виконання педагогічних рекомендацій сприяє зближенню дітей з батьками.

    Адресовані батькам рекомендації, прохання найчастіше стосуються таких аспектів шкільного життя:

    — проведення безпосередньої роботи з дітьми: індивідуальної (наставництво, шефство), групової (керівництво гуртком за інтересами);

    — надання організаційної допомоги вчителю: наприклад, сприяння в проведенні екскурсій (надання транспорту, забезпечення путівками), організація зустрічей з цікавими людьми, комплектування класної бібліотеки, клубу аматорів книги тощо;

    — участі у зміцненні матеріальної бази школи, вирішенні господарських питань (допомога в обладнанні кабінетів, виготовлення обладнання, приладів, ремонт школи тощо).

    В організації такої роботи з батьками важливо знайти їх можливості (чим вони можуть допомогти школі), коректно висловити свої пропозиції у письмовій формі (найкраще це робити на класних батьківських зборах).
    Взаємодія з батьками

    Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

    1. Запрошення батьків до співробітництва. Часто вчитель вважає, що батьки перебувають в опозиції до нього. Намагаючись запобігти можливим запереченням з їх боку, він починає розмову в директивному тоні замість того, щоб зрозуміти їх почуття, виявивши стриманість, відкритість. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками — перший крок до співпраці з ними.

    2. Дотримання позиції рівноправності. Об'єднання зусиль учителя та сім'ї школяра можливе за взаємного визнання ними рівноправності. Перший крок має зробити вчитель, оскільки до цього його зобов'язує професійний обов'язок.

    3. Визнання важливості батьків у співпраці. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

    4. Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні та негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю.

    5. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

    Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого-педагогічних правил та вимог. До них належать:

    — використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи, роздратування. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості, громадянського обов'язку як учителів, так і батьків;

    — довіра до виховних можливостей батьків, підвищення рівня їх педагогічної культури й активності у вихованні. Психологічно батьки готові підтримати потреби школи. Навіть ті батьки, які не мають педагогічної підготовки й освіти, з розумінням і відповідальністю ставляться до виховання дітей;

    — педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя сім'ї. Класний керівник — особа офіційна, але за специфікою своєї роботи може стати свідком стосунків, які приховуються від сторонніх. Якою б не здавалася йому сім'я, учитель повинен бути тактовним, ввічливим, інформацію про сім'ю використовувати лише для допомоги батькам у вихованні дитини;

    — життєстверджуючий, мажорний настрій при вирішенні проблем виховання, опора на позитивні риси дитини, орієнтація на успішний розвиток особистості. Формування особистості дитини передбачає подолання труднощів, протиріч у її житті. Важливо, щоб це сприймалося як вияв закономірностей розвитку (нерівномірність, стрибкоподібний характер, причинно-наслідкова обумовленість, вибіркове ставлення дитини до виховних впливів), тоді складнощі, протиріччя, несподівані результати не викликатимуть розгубленості у педагога.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Вівторок, 12.07.2011, 16:45 | Повідомлення # 6
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Offline
    http://vlachentsy.com.ua/publ/1-1-0-96

    Батьківські збори Екологічне виховання дітей у сім’ї

    1. Завдання екологічного виховання на сучасному етапі.

    2. Засоби екологічного виховання дітей в сім’ї.

    3. Роль особистого прикладу батьків в екологічному вихованні молодших школярів

    Екологiчне виховання є складовою частиною всебiчного i гармонiйного розвитку особистостi. На нинiшнiй день важливо добиватися, щоб почуття особистої вiдповiдальності за все живе на Землi, турбота про збереження i планомiрне використання природних ресурсiв стали рисою характеру кожної людини.

    З молодшого шкiльного вiку ми зобов’язані формувати у дiтей якостi доброго i дбайливого господаря, який охороняє i примножує природнi багатства. Успiх у розв’язаннi цiєї проблеми можливий лише при тiснiй спiвпрацi школи i сiм’ї.

    Вiдомо, що у дiтей молодшого шкільного віку пiдвищений iнтерес до природи. Тому так важливо формувати розумне, бережне ставлення до неї; збагачувати досвiд дiтей розумiнням того, що природа є основою життя кожної людини, адже все необхiдне люди беруть у неї. Крiм того, краса навколишнього приносить велику радiсть i естетичне задоволення. Тому треба у юних розвивати i поглиблювати мотиви охорони природи, виробляти потребу в природоохоронній діяльності; попереджувати негативне ставлення до неї; виховувати доброту, турботу, вiдповiдальнiсть i любов до рiдного краю i держави.

    З раннього дитинства важливо привчати дiтей трудитись на загальну користь (озеленення села, мiста; пiдтримання чистоти в парках, на вулицях, в зелених зонах, пiдгодовування птахiв i звiрiв та iн.). На прикладах мiсцевого господарства показувати дiтям, як використовуються землi, водойми i лiси, якi заходи вживаються з метою їх збереження для прийдешнiх поколiнь.

    Стимулювати дiтей до участi в роботi зелених i голубих патрулiв, природознавчих клубiв i гурткiв. Ознайомлювати учнiв з професiями людей, якi турбуються про охорону природи (санiтарний лiкар, лiсник, мисливець та iн.) i переконувати їх у тому, що кожний школяр i дорослий зобов’язані надавати цим людям посильну допомогу.

    Це — сiмейне читання i обговорення тематичних статей, журналiв, книг. Зразками прояву гуманних почуттiв i поведiнки в природi для дiтей можуть стати твори М.Вiнграновського, Л.Костенко, О.Олеся, Д.Павличка, М.Підгiрянки, О.Пчiлки, герої яких дбайливi, добрi, чуйнi до навколишнього, застерiгають вiд бездумного зла, жорстокого ставлення до всього, що оточує нас.

    Великою силою є позитивний приклад батькiв. Вiн сприяє виробленню загальних уявлень про необхiднiсть бережного ставлення до природи, виховує якостi дбайливого господаря природи.

    Можна запропонувати батькам зразки iгор.

    Гра-вправа «Що росте, хто живе?»

    Під час прогулянки в природу накрийте ділянку квiтника або лiсової поляни хустиною чи шарфом. Потiм пiднiмiть хустину і запропонуйте дитинi уважно розглянути цю дiлянку і розповiсти, що на нiй росте, якi рослини цвітуть, або хто живе і що робить; як потрібно себе вести, щоб не зашкодити їм.

    Гра-загадка «Хто обiдав у пташинiй їдальні»

    Батько говорить синовi: "Вчора ми поклали з тобою в годiвничку гiлочку сушеної горобини і крихти хлiба. Вранцi, коли ти ще мiцно спав, прилетiли маленькi сiренькi пташки, хлiб поклювали, горобини не зачепили.

    Давлюсь, аж сіли на годівничку iншi птахи. Животики у них червонi, хвостики, кінцi крил і головки темно—синi, а на крильцях - по бiлiй смужцi. Горобини в годiвничцi не залишилось.

    Подумай, будь ласка, і скажи мені, якi птахи прилiтали до нашої годiвнички? Якi ще птахи могли б з’їсти залишену їм їжу? Яких птахiв потрiбно підгодовувати взимку?

    "Термiновi телеграми”

    «Дорога Надiйко! Від iменi всіх квітiв, що ростуть на клумбi біля твого будинку, до тебе звертається настурція. Давно вже не було дощу. Нам не вистачає вологи, ми голодуєм, не ростем. Дуже просимо - допоможи нам!».

    «Ми — першi дерева i кущi, що зацвіли у лісі край вашого села. І за це нас всі обламують. Просимо, Андрiйку, тебе і твоїх друзiв — зелених патрулiв; допоможіть нам! Ваші зелені друзі».

    Гра-завдання «Що дiти робили неправильно?»

    Чудовий травневий день діти провели в лісі. Вони грались, бiгали, кричали, рвали квіти, плели вінки, збирали великi букети конвалій. На галявинi розполили вогнище, пообідали і залишили пiсля себе багато сміття. Впiймали їжачка й забрали його з собою.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    Форум » Форум № 1 » Екологічна тематика » Співпраця дитячих еко НГО з батьками (про співпрацю лідерів дитячих еко НГО з батьками дітей)
    Сторінка 1 з 11
    Пошук:

    Авторське право належить керівникам проекту та авторам матеріалів © 2016
    Сайт управляється системою uCoz