Екологія, екологічне проблеми, екологічне виховання та освіта, сьогодні ці та інші вирази, в яких вживається слово екологія, доводиться чути майже щодня. Ці слова ми чуємо на вулиці мимоволі стаючи свідками чужих розмов, чуємо із екранів телевізорів та з динаміків радіо, читаємо про це в різноманітних друкованих ЗМІ, а про інтернет так, як кажуть, і говорити не приходиться. Але разом з тим що слово екологія ввійшло в наше повсякденне життя, і майже все населення в більшій чи меншій мірі є екологічно освіченим, ми бачимо що екологічна ситуація в країні не те що не покращується, а й навіть можна сказати, що погіршується. Шукаючи причини цього, все більше і більше людей приходить до думки, що екологічну освіту та виховання потрібно розпочинати ще зі шкільного віку, а той навіть з дитячого садка. Сьогодні переважна більшість науковців, які займаються системою екологічної освіти на державному рівні, та представників екологічних громадських організацій переконані у тому що процес еко освіти та виховання має розпочинатися в якомога ранньому віці. Саме постулат «Екологічна освіта та виховання з пелюшок» може дати в майбутньому відчутний результат. Ще одним аспектом отримання в майбутньому людини, яка буде не лише дбайливо, а й з любов’ю ставитися до природи є те, що процес екологічної освіти та виховання має бути безперервним. Тобто після народження дитини цим мають займатися батьки, згодом дитячий садок потім школа, при цьому батьки не виключаються з цього процесу на протязі всіх цих етапів. Якщо розглядати дитячі екологічні НГО, то вони також можуть, і повинні, бути присутніми у всіх цих етапах становлення «людини екологічної», і відігравати при цьому значну роль. Це власне повинно проявлятися у співпраці громадських організацій з батьками дітей, що є членами даної організації, співпраці з дошкільними установами, у формі проведення цікавих еко ігор та забав, а також співпраці зі школами у різноманітних формах, від проведення наукових конференцій та диспутів до проведення екологічних КВК та вечорів. Сьогодні розглядаючи і піддаючи аналізу складові формування з дитини дорослого члена суспільства доводиться говорити про те що коли складовій «освіта» приділяється значна, хоча можливо і не така, як би нам хотілось, увага, то складова «виховання» чомусь відходить на задній план. В світлі цього хотілося б відмітити хибну думку про те що будь-яка освічена людина є вихованою. Даючи знання дитині про природу, про процеси що відбуваються в ній, про взаємозв’язок всього живого, про харчові ланцюги та різноманітність як тваринного так і рослинного світів ми спокійно думаємо що це в кінцевому варіанті призведе до отримання нами з маленької людини дорослого громадянина який буде любити і оберігати навколишній світ. Хоча в деякої частини дітей саме через знання і прокидається ця любов до природи, але за бортом нашої уваги лишається більшість дітей, для яких знання про довкілля це лише інформація для засвоювання, це як математика чи фізика. Хоча нам хочеться щоб предмет екологія був чимось більшим ніж вправи по хімії чи задачі з геометрії, він все ж таки, саме так сприймається більшістю дітей. Тому враховуючи все вище сказане хотілося б сьогодні більшу увагу приділити саме питанню екологічного виховання. Забігаючи наперед і відчуваючи можливо критичні відгуки стосовно першості екологічної освіти чи виховання, хотілося б відмітити те що екоосвіта та ековиховання це дві складові одного процесу, і аж ніяк не протиборчі сили. Також ще один ключовий фактор на якому хотілося б зазначити у нашій подальшій розмові – це те що екологічне виховання включає в себе екологічну освіту як сам процес, але не як табу чи аксіому. Оскільки екологічне виховання більш багатогранне і більш багатополярне ніж екологічна освіта, його і потрібно розглядати з різних боків і з різних підходів. Розглядаючи ж саме поняття екологічна освіта, можна сказати так, зрозуміло що якісь мінімальні знання з екології потрібні всім, що з стосується більш детального вивчення основ екології, так це як на нашу думку необхідне більш для дітей які бачать своє подальше майбутнє саме у цій сфері. Завантажувати у голови дітей які цікавляться автомобілями, літаками, чи бачать своє майбутнє у бізнесі величезним масивом знань з екології не так вже важливо. Головне що б ця дитина, яка можливо згодом стане інженером конструктом чи директором банку, у своєму серці, через все своє життя, пронесла іскру любові то оточуючих її тварин, рослин, до всього живого. Щоб згодом передала цю любов своїм дітям та внукам Розглядаючи систему екологічного виховання хотілося б відмітити шляхи якими можлива реалізація цього процесу. Як вже зазначалося це – батьки; різноманітні офіційні державні установи; дитячі екологічні громадські організації. Будучи представником саме останньої, ми і розглянемо шляхи і підходи по створенню екологічно вихованої молодої людини. Саме з підходів недержавної дитячої організації ми проаналізуємо і запропонуємо різноманітні методи і форми співпраці між всіма складовими які можуть приймати участь в екологічному вихованні молоді, покажемо шляхи якими можлива ця співпраця. Переходячи до розгляду участі НГО в процесі прищеплення дитині любові до природи, декілька слів хотілося б написати і про державні установи які також можуть, та й зрештою і повинні, долучитися до цієї справи. В першу чергу це звісно дитячі садки і школи. Також не потрібно викидати з цього списку і такі структури як, звісно в першу чергу, станції юних натуралістів всіх рівнів, станції юних туристів, будинки дитячої творчості, різноманітні студії та гуртки за інтересами, та й зрештою бібліотеки. Тобто всі ці структури і установи які можливо будуть зустрічатися дитині до її повноліття. Якщо брати до уваги дві основні структури дитячий садок та школу, то все ж таки слід визнати, що основна ціль цих закладів це освіта, це випуск зі своїх стін освічених людей. Власне визнаючи це громадські екологічні організації і повинні співпрацювати зі всіма цими структурами, наповнюючи освітній процес ще й виховним. При цьому слід було б відмітити два основним моменти цього партнерства, а це власне наповнення самого освітнього процесу ековиховними складовими і участь чи самостійне проведення різноманітних позакласних заходів. Розглянемо більш детально саме ці дві позиції. Вживаючи вираз «наповнення освітнього процесу ековиховними моментами» ми мали на увазі екологізацію самого навчального процесу. Саме так, всього навчального процесу, не біології чи зоології, не географії чи навіть не самого предмету екологія (якщо він такий є у деяких школах). Духом любові до природи мають бути пронизані всі предмети що викладаються сьогодні у школах. Можливо хтось здивується і запитає, як таке можливо, як можна математику викладати з екологічним ухилом. Прикладів багато, але ми наведемо просту і всім нам відому задачу до про два яблука. Пам’ятаєте, у Петрика було два яблука, він одне віддав Оленці, скільки залишилося у Петрика яблук. На цій задачі виросло не одне покоління і ніхто навіть не думав змінювати умови, підлаштовуючись під реалії сьогодення. Сьогодні, не змінюючи стиль самого тексту можна написати, що у Петрика було два яблука, але він Оленці не віддав жодного бо вони були хімічно забруднені. Він їх викинув. Скільки у нього залишилось яблук? Змінивши трішки текст можна задати задачу такого змісту – «Петрик доглядав у лісі дві козулі. Одну козулю вбив браконьєр. Скільки залишилося козуль?. І т.д. і т.д. можна ще багато писати і вправлятися в різноманітності складання математичних задач з екологічним ухилом, але висновок один – математика також може бути союзником у екологічному вихованні. Перебираючи у пам’яті інші предмети шкільного курсу я не знайшов жодного де б не можна було б, ненав’язливо і непомітно, провадити екологічне виховання. Це уроки географії на яких можна розповісти про озера, що зникли внаслідок бездумної діяльності людини і про повені, що виникають кожного року внаслідок безжалісного вирубування лісів у Карпатах, і про зміну клімату, яка стала можливою внаслідок знищення тропічних лісів. На уроках музики можливе прослуховування співу птахів та шуму чи то лісу, чи то морського прибою. Якщо брати такі предмети як хімія чи література, так тут, як кажуть вже сам Бог велів, займатися ековихованням по повній програмі. Розповідаючи дітям про хімічні елементи не забудьте оминути своєю увагою те, яку шкоду приносять ці елементи чи їх похідні довкіллю. Проводячи уроки з літератури давайте дітям вчити чи можливо самим складати вірші про природу, проводьте ці читання в парку чи сквері. Можна було б сьогодні детально обговорити кожний предмет шкільної програми, але все ж таки залишимо це для подальшої фантазії самих вчителів цих предметів. Покладаючи це на вчителів не слід забувати і про можливу значну участь у цьому дитячих еко організацій, які повинні допомагати вчителям наповнювати викладання своїх предметів екологічними зернятами. Саме на дитячі громадські організації покладається велика надія у перетвореннях що мають відбутися у підходах викладання того чи іншого предмету. Саме дитячі еко НГО мають зробити так щоб вчитель трудового навчання чи малювання, фізкультури чи малювання не стояв осторонь процесу екоовиховання. Пишучи про різні підходи і методики викладання того чи іншого предмету у школі можна було б багато говорити про те як впроваджувати екологічне виховання на різних уроках. Власне всі ці бажання екологізації освіти випливають з самого процесу екологічного виховання, з розуміння того що виховання і власне його кінцева ціль – прищеплення любові до навколишнього природного середовища, є багатовекторне. Потрібно зрозуміти нам всім, як представникам громадських організацій так і людям від офіційної освіти, що виховання любові до природи є досить складний і деколи навіть не зрозумілий процес. Всім нам добре відомо що кожна дитина це особистість це індивідуум зі всіма своїми нюансами і відповідно і виховний процес має бути індивідуальний. Але оскільки сьогоднішня офіційна освіта не може забезпечити індивідуального підходу до кожного учня, потрібно урізноманітнювати виховні підходи, щоб кожен учень сам знаходив щось своє, щось для себе. Думаю ні для кого не бути відкриттям, що навчити дитину любити не можливо. Поняття любові до природи, до всього живого на планеті є більше поняттям духовним ніж фізичним. А душа, як казав класик, «потьомки». У однієї дитини ця любов може прокинутись на уроках малювання при замальовуванні та спогляданні живих картин природи, у іншого на уроках трудового навчання при виготовленні різноманітних витворів з природного матеріалу, і т.д. і т.д. Як кажуть скільки дітей, скільки і можливих підходів. Думаю сьогодні можна було б дати Нобелівську премію тій людині яка б винайшла методику виховання у школярів любові до природи. Оскільки такої методики ще не знайдено, тому нам і потрібно використовувати шкільний процес як одну із складових, у досягненні своєї цілі, а саме у прищепленні дітям цієї любові. Саме використовуючи весь шкільний процес, а це і уроки і позакласні заходи, а також підключивши до цього і позашкільні установи, які можуть заповнити чимось цікавим дозвілля дитини можна буде зрушити екологічне виховання з мертвого місця. Описуючи і розглядаючи всі ці процеси, що відбуваються у сфері екологічного виховання ще раз хотілося б нагадати, що всі ці розмірковування є з позицій представника дитячої екологічної організації, тобто з позицій співпраці НГО з державними освітніми закладами. При цьому слід зазначити що нам є зрозумілими проблеми з якими стикаються вчителі шкіл у переформатуванні своїх предметів на екологічні рейки, ось саме й тому ми закликаємо дитячі екологічні організації допомогти їм у цьому. Власне дитячі еко НГО зі своїми підходами і зі своїм баченням процесу ековиховання мають стати для вчителів та вихователів друзями та помічниками. Співпраця вчителів, які знають свій предмет і бачать навчальний процес як кажуть з середини, і представників громадських організацій, які мають іноді і нетрадиційні підходи до вирішення різних проблем і бачать навчальний процес ззовні, має дати хороші результати. Роблячи основний наголос на екологізації предметів, що викладаються у школі, хотілося б обговорити ще один аспект шкільного життя, про який ми говорили раніше – це позакласний час, позакласна робота. Тут, як і в попередньому прикладі з різними предметами, також велике поле діяльності для впровадження ековиховних технологій. І хоча сьогодні час що школяр проводить в школі, але не на уроках, можна на сто відсотків піддати екологічному впливу, вчителі все ж в переважній більшості ідуть «набитим» шляхом. Проводячи різноманітні вечори, КВК, диспути, конференції, конкурси і ще багато чого цікавого вони не замислюються над тим як і яким чином це може знадобитися для екологічного виховання. Так незаперечним фактом є те, що у школах проводяться різноманітні екологічні заходи, але в основній своїй масі вони зводяться до святкування Дня Довкілля, Дня трагедії на ЧАЕС і ще можливо пара-трійка інших акцій. Але ж, як ми вже писали, скільки дітей – стільки і підходів. То якщо День Довкілля чи день збереження первоцвітів не зачепить за живе більшість учнів, то вони що так і залишаться на узбіччі процесу екологічного виховання? Перебуваючи постійно у коловороті екологічних заходів, новин та подій громадські екологічні організації повинні у співпраці з вчителями заповнювати різноманітними цікавими заходами весь вільний час, який дитина проводить в школі. Яскравим прикладом такої співпраці може стати використання екологічного календаря, де на відміну від звичного календаря вчителі та діти зможуть взяти у свою скарбничку знаменні події, які стосуються довкілля, і яких буде більш ніж достатньо для проведення позакласних виховних заходів. Це День Води та День Землі, Дні птахів та День збереження водно-болотних угідь та багато інших. При цьому слід було б зазначити що офіційні екологічні календарі, які можна зустріти на різноманітних сайтах також не повинні стати для дітей, з їхньою фантазією і постійним пошуком чогось нового, догмою. В процесі своєї роботи вчителі у співпраці з НГО повинні використовувати різноманітні знаменні дати та визначні події, які як би й на перший погляд нічого спільного з екологією не мають, але це як кажуть на перший погляд. За час свого існування людство накопичило такий величезний фактаж різноманітних подій, що траплялися на нашій планеті в різні роки і століття, що випускати з рук таку «золоту рибку» для представників недержавних організацій було б злочинно. Беручи у руки різноманітні книги чи енциклопедії з історії людської цивілізації підходьте до всіх подій та дат з позицій екології, і тоді вам відкриються такі можливості у проведенні різноманітних і цікавих шкільних заходів, що вам цього вистачить для проведення тих же самих вечорів, КВК і т.д. на кожен день навчального року. Як приклад візьміть календар визначних людей і ознайомтесь хто і що винайшов, хто і що відкрив. У день народження людини яка відкрила енергію атому, ви може розповісти про АЕС. Є ще науковці які відкрили різноманітні пестициди і гербіциди, які відкрили зв'язок між екологічними забрудненнями та хворобами, відкрили світу нові види тварин та рослин, відкрили процеси що відбуваються в тілі тих же самих тварин і рослин. Можна знову ж було б багато про це писати, але залишимо це для пошуку дітям, і для відкриття ними нових дат та подій які згодяться у екологічному вихованні. Ще однією похідною, екологізації позакласного життя учнів, від використання екологічного календаря та використання інших дат та подій для проведення екологічних позаурочних заходів є використання звичайного для нас річного календаря. В той час як значна частина педагогів з позакласної роботи займається пошуком того який би захід провести, активісти громадських організацій мають змогу допомогти їм у цьому. Гортаючи листки календаря, знову ж таки повторюся, можна проводити дуже багато різних заходів які хоч і будуть мати не екологічне спрямування, але все ж таки десь там глибоко в душі дитини торкнуться струн любові до природи. Натрапивши в календарі на День театрів в цей день поставте у себе в школі виставу на екологічну тему. Підійшов день Дня музеїв – відвідайте з дітьми природничий музей. Новий рік – проведіть у школі акцію «Збережемо ялинку». День космонавтики – розкажіть дітям про планету Земля, дайте їм зрозуміти, що вона у нас одна і ресурси її не безмежні. День туриста – вийдіть з дітьми у похід на природу. І т.д. і т.д. цей перелік можна продовжувати до безкінечності, головне правило шукати у всьому екологічний аспект. Коротко розповівши про різні методи наповнення шкільного процесу екологічними аспектами не слід також забувати і про різноманітні заходи та акції які можна проводити в стінах школи не прив’язуючись до конкретних дат чи подій. Як приклад наведемо всім відомі операції «Збережемо ялинку» та «Первоцвіти просять захисту». Менш відомими є операція «Мурашка» по обліку та догляду за мурашниками своєї місцевості, операція «Зустріч птахів» результатом якої має стати виготовлення та розвішування жител для птахів, операція «Годівниця». Також у пригоді педагогам школи так і активістам зеленого громадського руху можуть стати різноманітні телепередачі та проекти, що сьогодні реалізовуються на ТБ. Використовуючи правила проведення телепередачі «Що? Де? Коли?» проведіть у себе в школі цей захід наповнивши його питаннями з екології, це саме стосується і телепередач «Перший мільйон», «Самий розумний» та інших. Провівши у себе в школі вечір «Вгадай мелодію» заповніть її піснями про красу природи. Використовуючи бренд «В гостях у казки» можна провести у себе в школі літературний вечір по написанню казок на екологічну тематику Ще одним хоча і не повсякденним, але дієвим заходом у екологічному вихованні школярів може бути проведення різноманітних конкурсів. На сьогодні можна виділити чотири основні категорії у яких можна проводити такі конкурси, це конкурс екологічного плакату та малюнку, конкурс фотографій на екологічну тему, конкурс літературних творів (проза та вірші) та конкурс наукових рефератів. Хоча такі конкурси у школах проводяться один або два на рік, матеріали цих конкурсів можна використовувати частіше для проведення виставок чи проведення літературних вечорів. Цікавим є використання літературних творів, що написанні безпосередньо дитячою рукою. Як приклад можете запропонувати дітям прийняти участь у конкурсі по написанню літературного твору до дня збереження ялинок або первоцвітів, що будуть написанні у формі листа браконьєру. Провівши цей конкурс у себе в школі педагоги школи разом з громадськими організаціями можуть розіслати ці листи людям, які були затримані працівниками екологічних інспекцій. Адреси порушників природоохоронного законодавства можна отримати саме в цих інспекція. Розповідаючи про різні форми екологічного виховання в школі не слід забувати і про наповнення цими ж самими ідеями дозвілля дитини. Якщо розглядати весь шкільний навчальний рік то можна виділити чотири періоди де громадські організації мають змогу приділити більше уваги екологічному вихованню. Мова йде про шкільні канікули а саме літні, осінні, зимові, весняні. Використовуючи ефективно цей час дитячі еко організації у співпраці з вчителями можуть значно підвищити рівень екологічної вихованості дітей. Хоча основним виховним заходом у цей період можна запропонувати проведення екологічних наметових таборів, проте під час їх проведення можна використовувати всі вище запропоновані форми з впровадження екологічного виховання. Окрім проведення наметових таборів можна запропонувати провести з дітьми цікаві екскурсії про природничих музеях. Також одним із варіантів заповнення дозвілля дитини під час канікул може бути підготовка школярами завдань до різноманітних конкурсів, про які ми вже писали вище. Коротко розповідаючи про шляхи співпраці громадських дитячих організацій і шкільних установ в царині екологічного виховання хотілося б наприкінці нагадати читачам що це лише один аспект діяльності екологічних НГО. Повторюючи перші абзаци цієї статті пригадаємо, що у своїй роботі недержавні дитячі організації мають змогу і повинні співпрацювати і з різноманітними позашкільними установами. Хоча дитина більшу частину свого часу проводить все ж таки у школі, співпраця з будинками дитячої творчості, бібліотеками та іншими позашкільними структурами також може принести свою користь у вихованні в дітей любові до природи. Як різноманітним може бути той стимул який запалить в дитині вогонь цієї любові, так і різноманітною може бути діяльність дитячої екологічної організації. І хоча в цій назві і звучить «дитяча екологічна», в своїй роботі таким НГО не потрібно цуратися і інших підходів, які на перший погляд можуть видатися і чужими для виховного процесу. Використовуючи в своїй діяльності багатогранність виховного процесу та залучаючи до цього процесу якомога більшу частину дітей можливо з часом і вдасться змінити екологічну ситуацію в Україні та і в цілому світі на краще. Можливо прийде той час коли на захист природи стануть не лише екологи-науковці, а й прості громадяни, прості робітники різноманітних професій, інженери та студенти, яким в дитинстві пробудити любов до своєї землі, до своєї маленької планети. Ось власне тоді, коли на цю боротьбу піднімуться не лише ті хто своє життя присвятив вивченню екології як науки, а й ті хто з дитинства захоплювався фізикою чи хімією, математикою чи літературою, але хто ще в дитинстві відчув біль природи, відчув її красу та велич, ось тоді і наступить той переломний момент у становленні не лише людини розумної, а й становленні людини екологічної.
