ГОЛОС КАРПАТ
Крапля робить перші кроки…
Проминувши сиві роки
І бринять гірські потоки.
Одягнувшись в срібні шати
Українськії Карпати.
Усе снігом замело,
Лиш дзюркоче джерело.
Хлюпоче, шепоче –
Гомоніти хоче!
Лиш весною засміється,
Водограєм розіллється
Музика гірського серця…
Огинала круті схили,
Поспішала у долини.
Раптом стихла буйна річка.
Камінь вже вода не точить,
Лихо річці це пророчить.
Не пускають мандрувати
Дерев’яні міцні врата.
Гребля річці, мов в’язниця.
В тихім плесі спить водиця.
А без неї – у долині
Гине риба й звірі нині.
То ж благають Вас Карпати,
Щоб життя не руйнувати,
Припиніть же будувати
Смертні греблі на річках!
Юлій Шеремета-Мер’є 4-Б клас ЛСШ №4 м. Львів | 
