У мене є одне питання. Чому зараз так багато війн? Ці війни, що проходять зараз в Сербії, Албанії, Югославії ні до чого доброго не доведуть. Усі ракети, які запускають у повітря, у них немає нічого доброго. Вони знищують озоновий шар. Вони погіршують наше здоров’я. нам і так багато клопотів із здоров’ям завдала аварія на Чорнобильській АЕС.
Що далі від нас за часом ніч на 26 квітня 1986 року, то величнішим постає подвиг пожежників Чорнобиля. І сповна оцінити всю глобальність зробленого ними ми змогли лише тоді, коли сказали своє слово вчені.
Виступаючи 1989 р. перед ученими десятків країн світу професор Марсель Буало – президент світової енергетичної конференції, сказав: «Аварія на Чорнобильській АЕС, де мали місце некерований розгін реактора, розплавлення активної зони реактора, зруйнування герметичної оболонки -, найсерйозніша аварія, яку тільки можна уявити».
Скористаюся нагодою рішуче заперечити тлумачення дій і дій пожежних. Окрім всього, за ним цілковите нерозуміння самої професії пожежного, який завжди живе в готовності «йти туди, куди йти не можна». Звичайно, міра небезпеки на пожежах щоразу інша, але небезпека завжди впритул.
Часом людина здійснює неймовірне, аби врятувати себе з безвиході, при цьому інстинкт життя помножує її сили.. пожежні Чорнобиля вели бій з радіаційною пожежею, до кінця усвідомлюючи, наскільки ризикують собою.
Україна живе ритмами великої перебудови, в центрі державних та народних турбот. Хто заперечить, що нам вкрай потрібні бізнесмени та менеджери, що нам мабуть як ніколи потрібні вміння рахувати, ділова творчість, заповзятливість.
Та хіба це означає, що при цьому «золоте теля» має перетворитися на провідну рушійну силу нашого життя, суспільства? Але є охочі надто ревно сповідають саме таку думку. Хоч і ризикую викликати на себе вогонь, проте нагадую: без високих ідеалів не існує справді людського життя.
Про пожежних Чорнобиля написано чимало, і прикро, що подекуди в написаному істина губиться за піною. Маю на увазі сенсаційність, поверховість, а часом навіть помилки.
Я думаю краще припинити усі ці війни.
Бо якщо не буде війн, життя наших майбутніх дітей буде спокійнішим.
Учениця 10-В класу СШ№92 Цебрик Ірина
Джерело: http://ecorezerv.ucoz.ua/_fr/0/1164216.doc |
