Статті "Лісовичка" на шостій всеукраїнській виставці газетних видань
ВИХОВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ГРОМАДЯСЬКОЇ ПОЗИЦІЇ МОЛОДІ ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
В час швидкого розвитку науки та техніки особливо гостро постало питання передачі інформації. Колись великі говорили «Хто володіє інформацією – той володіє світом», сьогодні цей вислів доповнений ще таким «Інформація – це гроші». Отже все це показує яке велике значення має інформація в житті суспільства. Якщо розглядати ЗМІ в контексті розвитку громадянського суспільства та розширення демократії, то можна виділити дві складові, а саме – це передача інформації та отримання цієї інформації. Тобто для повного розвитку всіх сфер життя в державі потрібно не лише поширення інформації але і забезпечення вільного її отримання всіма верствами населення. Особливо це велике значення має в період становлення та розвитку молодої людини. Сьогоднішня молодь та діти потребують все більше і більше інформації, пригадується вислів «Хочу все знати», і наше завдання цю інформацію їм дати. Оскільки держава у своїх ЗМІ може подавати односторонню інформацію, велика роль у поширенні альтернативних думок лягає на плечі громадських організацій, тобто третього сектору влади. Навіть у тих державах де в повній мірі розвинуті демократичні інституції не можна говорити про те, що державні ЗМІ забезпечують всю повноту передачі інформації простим громадянам. Це полягає в тому що кожна людина потребує «своєї» інформації, тобто один цікавиться мистецтвом інший подорожами, один екологічними проблемами, інший політикою, а ще інший розвитком техніки і т.д. Тому окрім надання суспільству альтернативної думки стосовно тих чи інших подій громадські організації можуть надавати і різноманітну інформацію, оскільки вони організовуються та формуються навколо певної ідеї. Тобто екологічні НГО займаються екологічними ЗМІ, політичні – політичними ЗМІ, мистецькі – мистецькими ЗМІ. Аналізуючи хід розвитку суспільства можна помітити, що саме молодь завжди ставала тією рушійною силою яка змушувала державні органи влади приймати ті чи інші рішення, сприяла розвитку суспільства. Можна навіть сказати що саме молодь стала провідником нових ідей та натхненником науково-технічного прогресу, а це як на нас, не можливе без постійного отримання цією молоддю цікавої, корисної, змістовної інформації. Сьогодні можна помітити як ЗМІ стають все більш і більш потрібні, як з кожним днем збільшується їхня роль у житті держав та народів. Але на жаль можна помітити та сказати, що не у всіх сферах діяльності людини, та не у всіх сферах життя суспільства ЗМІ досягли такого розвитку який би повністю задовольняв потреби молоді. Сьогодні складається така ситуація, і не лише в Україні, що незалежні ЗМІ не можуть в повній мірі донести свою думку пересічним громадянам. Це складається як через брак коштів так і можливе «придушення» ЗМІ, які мають інший погляд на ту чи іншу подію ніж державні інформаційні агентства, або ті які є підконтрольними органам влади. Як говорить приказка «Хто платить, той і замовляє музику». Отже в результаті таких дій у молоді може сформуватися однобічне, і доводиться констатувати не завжди вірне, сприйняття тих чи інших подій що відбуваються у світі. Разом з тим тут хочеться відмітити що роль громадських, альтернативних ЗМІ не насадження своєї думки, а надання молодій людині інформації з іншою точкою зору, з іншим баченням та іншим підходом. Власне володіючи всією повнотою інформації молода людина сама має знайти вірну та правдиву інформацію, і визначити для себе що є правда, а що ні. Пошук цієї інформації, роздуми над нею та «перетравлення» її в у собі і є розвитком особистості, є стимулом і тією живильною водою, яка робить з молодої людини повноцінного громадянина своєї країни. Говорячи тут про велику роль і значущість ЗМІ у вихованні соціально-громадянської позиції молоді доводиться і говорити і про недостатність розвитку цих засобів масової інформації. Скільки би не говорила влада про «повальну» комп’ютеризацію нажаль доводиться констатувати той факт, що інтернет не є сьогодні доступний у кожній домівці. В першу чергу це пояснюється економічною стороною життя простого українця. Тобто не кожний сьогодні може собі це дозволити, інтернет не став на скільки дешевий, а простий робітник не став настільки багато отримувати заробітної плати щоб у повній мірі поринути у вир цього виду ЗМІ. Разом з тим негативною стороною інтернет-ЗМІ, особливо це має відношення для дітей та молоді, стало те що шукаючи інформацію у всесвітній павутині підростаюче покоління може натрапити на таку інформацію, яка може негативно вплинути на розвиток особистості. Мова йде про різноманітну інформацію що носить насильницький та сексуальний характер. Сьогодні, на жаль, власники електронних ЗМІ не можуть в повній мірі відгородити дітей та молодь від споглядання цієї інформації, чим може порушити розвиток дитячої психіки. Враховуючи все вище наведене, доводиться сьогодні говорити про те що саме друковані ЗМІ ще на довгі роки залишаться основним засобом поширення інформації. Перевагами таких засобів є те що «вона сама приходить» вам у домівку, і те що вона може мати цільову аудиторію, тобто матеріали у цих ЗМІ можуть підбиратися і друкуватися такі які цікавлять дану людину. Тобто тут можна провести більш чіткіший ніж у інших ЗМІ розподіл – це друковані видання для жінок і чоловіків, для дітей, для екологів і політиків, для тих хто любить автомобілі чи полювання, для тих хто цікавиться нетрадиційною медициною чи спортом. Цей список можна продовжувати і продовжувати, а потім зробити ще розподіл, як наприклад спортивні видання можна розділити на видання про футбол та хокей, про бокс та плавання і т.д. і т.д. Отже кожна людина може отримувати ту інформацію якою вона більше цікавить. І роль друкованих ЗМІ полягає в тому щоб цю інформацію зібрати і вірно скомпонувати. Наводячи переваги друкованих ЗМІ у вихованні та становленні громадянської позиції молодої людини, хотілося б відмітити велику роль у цьому саме розвиток друкованих ЗМІ громадських організацій, політичних партій, студентських та шкільних газет. Головне полягає лише у тому щоб ці засоби масової інформації писали те що цікавить саме цю вікову групу. На колектив газет покладається нелегка задача поставити себе на місце дитини (чи то вже молодої людини) і запитати себе – «Що мене цікавить?». Тобто ці друковані ЗМІ мають бути цікавими та захоплюючими і разом тим нести корисну та суспільно-корисну інформацію. Лише отримавши всебічну інформацію з різноманітних джерел, проаналізувавши різні погляди на ту чи іншу подію молода людина може повноцінно розвиватися. Лише та молодь яка своєчасно і в повній мірі отримувала інформацію, яка аналізувала і виробляла свою думку, яка постійно відчувала настрої суспільства і тримала руку і на пульсі життя цього суспільства може згодом мати повністю сформовану і повноцінну соціально-громадянську позицію. Сьогодні на жаль можна говорити і про негативні тенденції що проглядаються у ЗМІ, мова йде про велике інформаційне навантаження на розум дитини. Хоча тут не можна говорити про те що потрібно обмежувати свободу слова і таке інше, але необхідний суспільний контроль над інформацією. Потрібно щоб молодь та діти отримували скільки інформації скільки вони в стані «переварити» на даний момент розвитку. Хоча як кажуть «Багато інформації не буває», але все ж таки, особливо дітям, деколи буває важко сприймати великий потік різноманітної інформації. Тому тут хочеться відмітити велику користь від таких друкованих ЗМІ які мають свого певного читача, тобто несуть певний обсяг інформації на визначену тему. Тобто кожен отримує те чим цікавиться, що його цікавить на даний момент. Пишучи саме про друковані ЗМІ в контексті виховання особистості потрібно було б поговорити і права та обов’язки цих ЗМІ перед молоддю та дітьми. З одного боку може виникнути невірна думка, що друкованим ЗМІ «легко живеться», тобто потрібно займатися вузькою тематикою орієнтованою на конкретного читача і все – процвітання забезпечено. Але це лише на перший погляд. Разом з великими «правами» на розум та психіку молоді ЗМІ мають і великі обов’язки як в першу чергу перед цими людьми так і перед суспільством в цілому. Тобто на сьогодні ЗМІ відповідають за те якою виросте сьогоднішня молодь а разом з тим і за те якою буде наша країна через декілька років, коли сьогоднішні діти і молодь вступить у свої права. Одночасно з великими обов’язками по освіті та вихованню молоді, на ЗМІ лежить і велике навантаження не втратити свого читача – постійно бути цікавим, постійно оновлюватись, постійно подавати щось «свіже». Тому тут в плані цієї розмови особливою є роль ЗМІ громадських організацій, і в першу чергу дитячих та молодіжних. Оскільки редакції державних та комерційних ЗМІ є більш менш стабільними і по мірі «старіння» колективу їм все важче і важче писати на злобу дня, так щоб молоді будо цікаво, громадські організації у цьому плані виграють. Громадські організації, наприклад дитячі, є організаціями для певної вікової групи і певно соціально орієнтованої. Тобто членство в НГО вимагає постійного оновлення організації. Приходять нові члени, чи то діти, чи то молодь, яких цікавить певна тема, певні проблеми і вона піднімає на поверхню ті питання які є на даний момент суспільно потрібні. Тобто такі ЗМІ пишуть як кажуть на «злобу дня». І головне для громадських, шкільних чи студентських ЗМІ є те щоб втримати свою аудиторію при цьому вірно відчувати соціальні настрої, виховувати в молоді вірну соціально-громадянську позицію. Щоб перейшовши у іншу вікову групу вони стали повноцінними членами суспільства, щоб приймали безпосередню і активну участь у житті своєї держави, не були байдужими до проблем людей що їх оточують і до проблем світу в цілому.
ДОСВІД РОБОТИ ВЛАСНОГО ВИДАНЯ
Задум про видання газети виник ще у 2000 році. На той час Асоціації «Дитяча екологічна організація «Легіони Землі» вже виповнилося 5 років. На протязі свого існування АДЕО випускало різні буклети, брошури, агітки і т.д.. Але це носило разовий, тимчасовий і непостійний характер. Ці матеріали присвячувалися певним датам та подіям, що відбувалися, відбуваються або мають відбутися в середовищі охорони довкілля. Ще одним поштовхом для видання газети стало те, що «Легіони Землі» стали все більше приділяти уваги не екологічній освіті а екологічному вихованню. Це вимагало того щоб матеріали носили різноплановий характер. Тобто це мали бути як інформаційні матеріали «сухі і насичені» так і художні твори (вірші оповідання), як різноманітні ігри, вікторини та конкурси так і матеріали що торкалися традицій, вірувань, легенд народів світу. Тобто це мали бути матеріали для різних читачів. Щоб кожен у цьому виданні знайшов щось своє. Коли в 2000 р. виникла ідея видавати власну газету розглядалося багато різних варіантів та підходів. Почався пошук коштів для фінансування цієї діяльності. Але оскільки до 2003 р. так і не було знайдено постійного джерела фінансування, а кошти які вдавалося віднайти носили разовий характер і в основному направлялися на проведення екологічних таборів, було вирішено видавати газету один раз в квартал. Сама форма видання також була продиктована відсутністю коштів. Так було вирішено видавати газету форматом А4, для того щоб її легко можна було виготовити на звичайному принтері та розмножити на звичайному копіювальному апараті. Але після виходу першого номера в 2003 р. стало зрозуміло, що за час свого існування АДЕО «Легіони Землі» накопичило скільки різноманітних матеріалів на екологічну тему, що їх вистачить для випуску газети щомісяця. Тому згодом було прийнято рішення видавати газету щомісячно. Так в 2003 р. світ побачило 11 випусків газети, у всі інші роки вже виходило 12 номерів. Як вже зазначалося вище, форма газети була продиктована чисто економічними міркуваннями, але зміст і розподіл матеріалів в середині газети планувався з суто практичних та екологічних думок. Так був задуманий другий аркуш (3 та 4 сторінки) – вставка. На цих сторінка ми почали друкувати, і друкуємо, екологічні вікторини, конкурси, ігри та сценарії для проведення різноманітних свят, вечорів, відкритих уроків з охорони навколишнього природного середовища. І саме ці сторінки було вирішено друкувати на окремому аркуші для того щоб діти, а також дорослі які займаються екологічною освітою та вихованням дітей могли ці матеріали зберігати у формі підшивок. Якщо обговорювати теми та рубрики видання то вони не є постійними, за винятком листка-вставки, і змінюються щорічно. Можна лише говорити що рубрики є постійними в межах одного року. Про свої досягнення та плани на майбутнє редакція газети повідомляє своїх читачів в 12 та 1 номерах газети. Так кожного року в першому номері видання редакція доводить до відома своїх шанувальників які рубрики та теми будуть друкуватися в «Лісовичку» цього року. Після чого керівництво газети намагається дотримуватись наміченого плану, щоби не порушити сподівань своїх прихильників. Щодо самого видання газети, то це скоріше можна назвати «самвидав». Як це не смішно виглядає, але на сьогодні газета, яка видається вже восьмий рік, не має фінансування і на неї витрачається мінімум коштів. Так перший примірник номера розробляється та друкується активістами АДЕО. Далі ми звертаємось до своїх колег, знайомих, родичів, батьків дітей, що є членами «Легіонів Землі» з проханням виготовити декілька копій газети. В результаті ми отримуємо від 1000 до 2500 примірників газети. Поширюється газета також власними силами членів організації і не потребує значних витрат. Так певна кількість примірників доставляється в осередки АДЕО по Львівській області які вже поширюють «Лісовичок» у себе на місцях. При зверненні до нас жителів з інших куточків України, ми надсилаємо газету накладним платежем. Тобто читач оплачує лише доставку. Якщо заглянути в глибину історії створення та видання газети то хотілося б відмітити ще один етап у житті нашого «Лісовичка». Так після трьохрічного видання газети нам стало помітно, що нам необхідно розділити аудиторію своїх читачів, тобто здійснити поділ по віковій категорії. Не можна було подавати матеріали для дорослих і дітей в одній газеті. Тому в 2005 році ми розпочали випуск «старшого брата» газети «Лісовичок», а саме газету «Лісовик». Сьогодні це видання видається вже п’ятий рік з періодичністю раз у квартал (зима, весна, літо, осінь). Хоча нам не вдалося зробити дитячу газету повністю дитячою, ми все ж таки стали більше друкувати матеріалів для дітей. Матеріали для дорослих у газеті «Лісовичок» були залишені тільки для того щоб їх могли почитати дорослі які займаються екоосвітою та ековихованням підростаючого покоління. Оскільки, як ми вже писали вище, екологічне виховання є більш багатогранне і багатополярне ніж екологічна освіта, ми намагалися щоб за час свого існування такою ж і була наша газета. В той час як екологічна освіта полягає в простій передачі і засвоєнні основ з охорони природи, екологічне виховання покликане виховати в дитини і дорослого любов до цієї природи. Оскільки кожна дитина розглядається нами як неповторна особистість вона відповідно потребує і індивідуальних підходів у сфері виховання. Не може бути однакових підходів щоб виховати любов до навколишнього світу. Так для однієї дитини цю любов може пробудити читання віршів, оповідань про природу, у іншої споглядання фотографій та малюнків на яких зображена ця природа. В деяких дітей викликає сльозу суха інформація про знищення рослинного чи тваринного світу, а інший може побачити велич і красу природи через екологічні ігри, конкурси та вікторини. Також любов до природи можна виховати через вивчення традицій, вірувань свого народу, а також через вивчення різноманітних релігійних та філософських вчень народів світу. Є також певна група дітей яка може пізнати всю велич природи через пісні та танці, через народні ремесла (вироби з природного матеріалу), через вивчення хімічних та фізичних процесів що відбуваються у природі, і на кінець через вивчення астрономії та астрології, яка також показує єдність всього живого в космосі. Отже врахувавши всі ці тенденції ми і намагаємося подавати різноманітні матеріали у своїй газеті. Бувають випадки коли той чи інший матеріал ніякого відношення до екології немає, але все це на перший погляд, заглянувши глибше в поданий матеріал можна знайти саме ці «сірники», які запалять у дитячому серці любов до природи. Зробивши головний акцент у своїй газеті саме на екологічному вихованні дітей ми не забуваємо і про дорослих подаючи різноманітні матеріали які дорослі можуть використовувати у своїй роботі з дітьми. На сьогодні газета «Лісовичок» видається вже восьмий рік щомісячно, а газета «Лісовик» вже п’ятий рік щоквартально. За цей час у газеті було надруковано багато різноманітних матеріалів, створено багато рубрик, запропоновано багато підходів у галузі виховання дітей. Якщо коротко розглянути історію газети «Лісовичок» то це буде виглядати так: (як вже зазначалося тема листка-вкладки залишалася незмінною на протязі всього існування газети, тому ми її розглядати не будемо) 2003 р. Статут організації АДЕО «Легіони Землі». Стаття «Науково-технічний прогрес та глобальні проблеми сучасності». Стаття «Психологічні проблеми спілкування». Матеріали присвяченні певним екологічним датам та подіям. Закони, постанови, укази що стосуються охорони навколишнього природного середовища. Сторінки історії – матеріали присвяченні акція та заходам, що провело АДЕО «Легіони Землі». Вірші про природу. Народні прислів’я та приказки про природу. Народні загадки про природу. Народні прикмети. Рубрика – «В світі цікавого» та «Невідома Україна» 2004 р. Стаття «Психологічні проблеми спілкування». Рубрика – «Юридичний лікбез». Квітковий календар. Сторінки історії – матеріали присвяченні акція та заходам, що провело АДЕО «Легіони Землі». Вірші про природу. Серія матеріалів про отрутохімікати що використовуються людиною у господарстві – «Увага всі пестициди – отрута! Будьте обережні при роботі з ними!». Сторінки історії – «Календар ядерної ери». Серія статей – «Наметові екологічні табори та експедиції». Інтернет посилання екологічної «довкіллєвої» тематики. Стаття «Проблема води. Інша сторона проблеми». 2005 р. Сторінки історії – «Календар ядерної ери». Список нормативно-правових актів. Рубрика – «Абетка» (розповіді про тварин на певну букву). Матеріали присвяченні певним датам та подіям, що мають екологічний підтекст. Серія статей: «Проблема повітря. Інша сторона проблеми», «Проблема шуму. Інша сторона проблеми», «Проблема харчування. Інша сторона проблеми», Вірші про природу. Віршовані загадки про природу. Екологічна преса України. 2006 р. Спеціальний випуск газети (№5 на 8 сторінках) з нагоди 5-чя АДЕО «Легіони Землі». Вірші про природу. Матеріали про проведення різноманітних акцій та конкурсів. Серія статей про організації та партії що займаються екологічними проблемами – «Екологія. Політика. Громада». Рубрика «Екологічний лікбез». Рубрика – «Абетка» (розповіді про рослин на певну букву). Сторінки історії – матеріали присвяченні акція та заходам, що провело АДЕО «Легіони Землі». Серія статей «Альтернатива». 2007 р. Екологічні новини. Заповідники України. Червона книга України. Матеріали по темі: «Операція вода», «Операція деревце», «Операція лелека», «Операція шум». Давньоукраїнські повір’я та перекази про природу Серія статей про місяці року – у кожному номері про певний місяць. Звернення, листи підтримки, вимоги, петиції. Серія статей про організації та партії що займаються екологічними проблемами – «Екологія. Політика. Громада». 2008 р. Екологічні новини. Вірші про природу. Серія статей про природні парки, заповідники світу. Звернення, листи підтримки, вимоги, петиції. Серія статей «Парки Львова». Рубрика «Чи знаєте Ви, що…?». Стаття «Українські легенди та перекази». Гороскоп Друїдів 2009 р. Вірші про природу присвяченні певному місяцю року. Серія статей про місяці року. Серія статей про порятунок різноманітних видів тваринного та рослинного світу. Зодіакальний гороскоп. Стаття «Українські легенди та перекази». 2010 р. Матеріали з літературних конкурсів. Серія статей про збереження та порятунок певних природних територій від знищення. «Екологічний календар». Китайський гороскоп. Аналізуючи вище наведену розповідь про те які матеріали, статті та рубрики побачили світ на сторінках газети «Лісовичок» можна помітити як з кожним роком все більш і більш групувалися поданні матеріали. На початках свого існування подавалися різноманітні матеріали які не були пов’язанні між собою, а згодом була вироблена певна систематика подання цієї інформації. Так це можна помітити на прикладі різноманітних гороскопів. Так квітковий гороскоп був поданий нами в 2004 році. Коли ми помітили певну зацікавленість читачів цією темою, ми повернулися до цієї теми в 2008 році. Так в 2008 році було надруковано гороскоп Друїдів, в 2009 році – зодіакальний, а в 2010 – китайський гороскоп. Це саме стосується і певних рубрик які були постійними не лише на протязі року, але і переходили з року в рік. Так наприклад матеріали про альтернативні джерела енергії, про партії та громадські організації які піклуються про стан довкілля і т.д.. А така рубрика як вірші про природу стала постійною на протязі всього видання газети. Також хотілося б відмітити що всі ці матеріали час від часу доповнюються чудовими фотографіями чарівних куточків нашої планети, фотографіями представників як тваринного так і рослинного царств, що також є чудовим доповненням до поданих матеріалів.
ОСВІТА В УКРАЇНІ
Сьогодні в цій короткій статті ми хочемо підняти питання про стан освіти в Україні, проблеми та перспективи покращення навчального процесу. Хоча дехто може вважати це питання досить складним і непосильним, ми користуючись давньою українською приказкою «вода і камінь точить», все ж таки спробуємо, як не підняти цей камінь то хоча б заглянути під нього. Сьогодні нам на «допомогу» в редакцію газети «Лісовичок» завітали освітяни міста Львова, а саме Мамчин Ганна Петрівна - вчитель біології СШ№34 ім. М. Шашкевича, Яніна Ольга Петрівна - вчитель хімії СШ№52 ім. М. Лобачевского, Яремкович Наталія Борисівна - вчитель географії НВК «Школа-ліцей «Оріяна», а також представник позашкільної освіти – керівник гуртка дитячої стації туризму та екскурсій Сихівського району міста Львова Олач Теодор Володимирович. І так, ми сьогодні поведемо розмову з нашими гостями в двох напрямках – це власне позитивні та негативні моменти в галузі освіти, що сталися з моменту здобуття Україною незалежності. Лише виявивши всі плюси і мінуси стану освіти в Україні можливий подальший розвиток та прогрес. Отож шановна Ганно Петрівно, що ви можете сказати про наболілі питання освітян, та які позитивні тенденції ви сьогодні вбачаєте в реформуванні освіти. М.Г.П. Маючи багатолітній стаж роботи в школі хотілося б виділити такі моменти, зміни, що відбулися в сфері освіти за останні 19 років. Почнемо мабуть з позитиву. Так думаю ні в кого не викличе сумніву те що зовнішнє незалежне оцінювання це був стрибок вперед у галузі освіти. Нажаль доводиться констатувати, що сьогодні ці процеси згортаються. Думаю майбутнє все ж таки за ЗНО. Другим позитивним моментом стало дванадцятибальне оцінювання знань учнів. Хоча це на початках сприймалося дещо з острахом, час показав практичність такого оцінювання. Сьогодні вчитель має можливість більш точно оцінити знання учня. Нажаль всі ці позитиви затьмарюють негативні тенденції, що намітилися в останні роки, а саме постійна зміна підручників, програм. Деколи по одному предмету є декілька програм і що дивно зустрічаються випадки коли деякі тлумачення є різними у різних авторів. І на завершення хотілося б відмітити ще один негатив, можливо тут більше спрацювало має бачення як мами, а не як вчителя – це освіта з 5-ти літнього віку. Все ж таки діти повинні мати повноцінне дитинство. Дякуємо вам панні Ганно за ваші критичні зауваження, як кажуть лише оголивши рану можливо її лікування. Отож послухавши нашу гостю ми вже склали собі уяву про ті зміни, що відбулися в державі. Хотілося б запитати Вас Ольга Петрівно чи згідні Ви з таким баченням сьогоднішнього стану освіти в Україні? Чи можливо маєте свої зауваження та пропозиції? Я.О.П. Продовжуючи обговорювати тему освіти в Україні я б скоріше не заперечила попереднього співрозмовника, а дещо додала, як до «скриньки плюсів» так і до «скриньки мінусів». Так говорячи про постійну зміну підручників і авторів доводиться констатувати, що по деяких предметах підручники взагалі відсутні. Хоча нам заявляють, що вони є на інтернет сайтах, але… через велику кількість бажаючих, не завжди є можливість відкрити цей підручник у «всесвітній павутині». Та мабуть досить вже про сумне і сумне, думаю варто згадати і ті позитивні тенденції, що проглядаються у розвитку освіти в останні роки. В першу чергу хотілося б відмітити більшу свободу та можливість більшого творчого розвитку у сьогоднішніх учнів. Пригадуючи систему освіти, що була два десятиліття назад, хочеться наголосити на тому, що сьогодні діти мають більше можливості для здобуття різнопланових та різносторонніх знань. Так останні роки збільшується кількість гуртків, кількість різноманітних позашкільних заходів де діти мають можливості проявити як свої знання так і свої творчі здібності. І на закінчення хотілося б підняти ще одне проблемне питання – це зменшення кількості годин природничих наук, мене це як вчителя хімії турбує в першу чергу. Отож ми вислухали думку ще одного освітянина. Почули, як підтвердження наболілих питань попереднього співрозмовника так і вислухали нові приклади негативу та позитиву. Базуючись на останню репліку пані Ольги, ми сформулюємо питання для наступного учасника цієї розмови. Черговий наш співрозмовник вчитель саме природничої дисципліни, отож шановна пані Наталю, чи згідні Ви з тим, що сьогодні зменшується кількість годин викладання природничих наук. Я.Н.Б. Звичайно згідна. Причому хотілося б це питання поставити так, що не просто зменшуються години викладання природничих наук, а ще й на додачу вводяться дисципліни, які, як на мою думку, можна було б вивчати факультативно чи на різноманітних гуртках. Також хотілося б додати ще один негативний момент, що спостерігається з кожним роком все більше і більше – це велике засилля «паперових» справ. В той час коли основне завдання вчителя давати дітям знання ми сьогодні витрачаємо значну кількість часу на різноманітні довідки, списки, дозволи, листи і т.д. і т.д. Я.О.П. Вибачаюсь, що перериваю свого колегу, але хотілося б добавити до цього пункту і те, що немає ніякої системи у всіх цих паперах. Так наприклад районні, міське та обласне управління освіти проводять акції, що можуть бути не погодженні між собою, а деколи і накладаються в часі. І як тут бути вчителю коли йому приходиться «розриватися» між всіма цими заходами. Я.Н.Б. Але все ж таки завершити свою розмову я хочу на хорошій ноті. Великим і ще раз великим позитивом я бачу повернення освіти в Україні до свого національного коріння, до своїх українських освітніх традицій, а також більш поглиблене вивчення історії, географії своєї держави. Це позитив не лише освітній, але і виховний, оскільки так ми виховуємо справжніх патріотів. Ми під час цієї розмови вислухали думки трьох освітян які безпосередньо працюють у школах м. Львова, а от, що нам скаже на всі ці процеси представник позашкільної освіти, які проблеми сьогодні турбують позашкільний сектор. Також пане Теодоре не забудьте згадати і позитивні моменти, які я думаю також є у позашкільній освіті України, а зокрема Львова. О.Т.В. Якщо не торкатись негараздів та хороших сторін шкільного життя, то основним негативом сьогоднішньої позашкільної освіти є все ж таки брак коштів. Якщо за останні роки намітилася тенденція до збільшення та урізноманітнення кількості гуртків, що сприймається нами позитивно, то стан фінансування позашкільної освіти бажав би бути кращим. Отож ми сьогодні вислухали розповіді працівників освіти, які спробували винести на загал ті питання, які потрібно вирішувати у освітянській сфері, а також почули від них і ті хороші моменти, що сьогодні намічаються у розвитку освітнього процесу в Україні. Зрозуміло, що є проблеми більш глибокі які потребують більш широкого обговорення та вивчення, але думаю початок у цьому процесі вже покладений, і сьогодні головне питання це не стояти осторонь тих змін, що відбуваються у сфері освіти в Україні, а самому поринути у цей вир і внести свій посильний вклад у покращення освіти.
Голова АДЕО «Легіони Землі» Головний редактор газети «Лісовичок» Володимир Приступа
