Профільна екологічна освіта та виховання дітей у початковій школі
(пропозиції щодо організації навчального процесу)
Р.В. Агейкіна
методист регіонального центру
екологічної просвіти
Шлях до формування екологічної культури населення лежить через ефективну екологічну освіту та просвіту, починаючи з дитинства. Екологізація свідомості – важлива умова оптимізації взаємодії суспільства і природи, яка виконує функцію регулювання діяльності людини у довкіллі. Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу життю людей, тому навчально-виховна діяльність школи має бути спрямована на виховання екологічної культури нового покоління, яке зберігатиме та охоронятиме довкілля. Одним з головних факторів вирішення екологічних проблем у теперішній час та у майбутньому є екологічна освіта і виховання підлітків та молоді. Заява Міністрів екології Європейських країн «Про освіту в інтересах сталого розвитку», яка підписана на Міжнародній конференції «Київ–2003», підтверджує, що основою виховання майбутнього покоління повинна стати екологічна освіта. У зв’язку з заявою міністрів екології, ООН оголосило «Десятиліття екологічної освіти з 2005 до 2015 рр.» Проблема екологічного виховання в теорії та практиці шкільного навчання не нова. Особливий інтерес до цієї проблеми виник ще у 70 – 80 роки. За цей час була розроблена «Концепція непереривної екологічної освіти в Україні», в якій наголошується: «… перед сучасною педагогічною наукою і практикою створились нові невідкладені завдання. Необхідно забезпечити підготовку молодого покоління, яке зможе вивести Землю із стану глибокої екологічної кризи, в яку вона потрапила через незнання або ігнорування законів взаємовідношення суспільства й природи... ».
У місті Горлівка розвинуті гірничодобувна, хімічна, машинобудівельна, легка та інша промисловість, що обумовлює складну екологічну ситуацію в регіоні. Розв’язання багатьох існуючих екологічних проблем залежить від знань і активних дій державних контролюючих структур, громадськості, педагогів, молоді та населення в цілому. Високі темпи урбанізації, засилля технічного мислення, наші непрості соціальні умови багаторазово підсилюють відчуженість людини від природи, переводячи це завдання не тільки в розряд найважливіших, а й важко вирішуваних. Відтак вже зараз необхідно розробляти та втілювати комплекс спеціальних послідовних заходів для формування нового екологічного мислення. Мета екологічної освіти і виховання – формування системи наукових знань при розкритті багатогранних цінностей природи, формування людини нового типу з екологічним мисленням, здатного усвідомлювати наслідки своїх дій відносно навколишнього середовища, жити в злагоді з природою. Центральною ланкою в цьому процесі є школа, оскільки саме в шкільні роки поглинання цих знань відбувається найбільш інтенсивно. Для рішення цієї задачі необхідно створити відповідне середовище, використовувати сучасні методи та технології навчання. Нажаль, поки ще лунають висловлювання: «Навіщо екологія у школі? Нехай її читають фахівці в старших класах та вузах, а у початковій школі вона не потрібна». Анкетування вчителів початкових класів показало, що самі вчителі не знають, що вивчає наука «Екологія», не знайомі з Концепцією екологічної освіти в Україні, не володіють термінологією, не можуть сформулювати мету і завдання екологічної освіти, назвати її пріоритети, а потребу екологічних знань поставили на одне з найостанніших міст (тому що вона не перевіряється і не стребується керівництвом, не пріоритетна у школі, не приділяється увага методистами). На сьогодні ми маємо дуже низький рівень еколого-педагогічної підготовки викладачів, особисто початкових класів. На жаль вчителі не вміють проводити уроки для малюків з екології за ефективними сучасними методиками, їх треба цьому вчити. Щоб екологічна освіта набирала темп та досягалась мета екологічного виховання, необхідна підготовка педагогів нового типу з екологічним мисленням. Розпочавши роботу в екологічному напрямку в початковій школі, необхідно усі форми методичної роботи спрямувати на стимулювання творчих пошуків, активізацію педагогів, впровадження перспективних наукових досягнень. Для цього необхідно докласти всіх зусиль і створити емоційно-психологічний клімат у школі, який би стимулював пошук нових ефективних засобів роботи з дітьми. Як казав В.О. Сухомлинський, дух творчого пошуку не терпить грубого дотику адміністрування. Атмосфера доброзичливості, поваги до особистої думки й творчого пошуку педагога сприяє тому, що педагог не боїться висвітлювати свої труднощі, невдачі, охоче ділиться своїми творчими досягненнями та успіхами. Для підвищення активності працівників, якнайшвидшого вирішення проблем екологічної освіти, треба створити творчу групу. Творча група повинна складатися не за вказівкою керівника, а за бажанням викладачів. В таких умовах педагоги дістають задоволення від творчого мікроклімату та від практичної реалізації своїх дій і задумів. Провідна ідея, яка опрацьовується творчою групою – екологічна освіта і виховання дітей. Кожен поглиблено розроблює свою тему та напрямок. Тоді робочі засідання перетворюються на справжню дослідницьку лабораторію. Надалі, разом з керівництвом школи, продумати шляхи доведення до кожного викладача результати та досягнення роботи творчої групи. Необхідно застосувати порівняльний аналіз для забезпечення фахового зростання педагогів, практикувати виступи членів робочої групи на педагогічних нарадах, здійснювати періодичний огляд посібників та методик, якими вони користуються. У діяльність творчої групи пропонується така послідовність дій: - формулювання та обґрунтування проблеми, над якою працюватиме творча група; - добір літератури, вивчення досягнень педагогічної науки з обраної теми; - аналіз наявного педагогічного досвіду з даної проблеми; - підбиття підсумків роботи над проблемою та формулювання висновків; - проведення консультацій, семінарів-практикумів, ділових ігор, моделювання ігрових ситуацій, відкритих занять. Творча група складає план роботи на період, необхідний для вивчення проблеми в теоретичному і практичному аспектах. Завдяки роботі членів творчої групи буде поповнюватися арсенал педагогічних знахідок, відкриватися додатковий канал для поширення методичних новинок, для впровадження всього прогресивного в практику. Цікаві ідеї будуть підтримувати інші педагоги, вдаючись до пошуку засобів педагогічного впливу на дітей. Члени творчої групи допомагатимуть вчителям у складанні конспектів, дадуть ґрунтові пояснення, практичні поради. Елементи екологічного виховання червоною ниткою повинні проходити через весь виховний та освітній процес початкової школи. Екологічним змістом необхідно наповнити уроки мови, математики, читання, малювання та інші. Використовувати надзвичайно цікаві для дітей форми роботи: «хвилинки – цікавинки», екологічну інформацію, задачі з природничим та екологічним змістом, мандрівки екологічною стежиною, розповіді про тварин і рослини, пізнавальні завдання від їх імені, уявні мандрівки в певну пору року, ігри, конкурси, інсценівки та фізкультхвилинки на природничу тему. Проводити виховні бесіди: «Про що можуть говорити дерева?», «Про що думає ялинка в новорічну ніч?», «Не задавай природі шкоди», «Люби і бережи своїх пернатих друзів», «Моє ставлення до природи», «Тиждень Природолюбів» та ін. Запровадити традицію, готувати з дітьми екологічні вистави і показувати їх батькам, дітям інших класів та малюкам з дитячого садочка. Оформити класну кімнату, куточок екологічного виховання дітей. Спираючись на досвід дітей, розробити і виготовити дидактичні ігри природоохоронного змісту: «Оціни вчинок», картки «Правила заборони», які ілюструють, що можна, а чого не можна робити в природі, «Правила поведінки у природі», пам’ятки з екологічної поведінки, «Що було б, якби… раптом перестали квітнути квіти, …зникли лісові звірі і птахи, …не стало води на землі», «Екологічний ланцюжок», «Чиста ріка», «Подорож крапельки», «Подорож до Печери Шкідливих звичок» та інші. Діти усвідомлюють, що саме їм доведеться усувати ті перешкоди, які сьогодні так безвідповідально нагромаджують дорослі. Розуміти, любити і берегти природу діти вчаться з малечку, переступивши поріг школи. Тому треба організовувати і проводити екологічні та природоохоронні заходи, коли діти стають справжніми охоронцями природи: «Посаджу на згадку дерево», «Залишимо ялинку у лісі», «Прикрасимо клумбу квітами». У своїй школі вони стежать, щоб питна вода та світло не витрачалися марно, годують зимуючих птахів та ін. Але треба пам’ятати, досвід не можна передати, якщо свідомістю того, хто його хоче запозичити, не володіє ідея, що стала натхненням для творчості. Жодними адміністративними вказівками не змусити педагога передавати свою майстерність іншому. Це можливо лише за умови, якщо одна людина приваблює до себе іншу своїм горінням, розумом, ерудицією, багатством інтелектуального життя. Сьогодні діти – майбутнє нашої держави. Від їхньої екологічної освіченості, переконаності залежить, якими будуть наша Держава і Земля через декілька десятиліть. Саме тому екологічне виховання дітей має бути глибоко продуманим, систематичним та цілеспрямованою. Активними природолюбами будуть зростати «чомусики» - хлопчики та дівчата. Приємно буде і батькам бачити своїх дітей в роботі. Адже мета єдина – мусить сіяти в дитячі души зерна доброти, поваги і бережного відношення до всього живого в природі. Виховання екологічної культури дітей великою мірою залежить від спільних дій у сім’ї і школі. Тому треба регулярне проведення екологічного лекторію для батьків. Батьки повинні стати активними учасниками свят, акцій, конкурсів та ін. Під час системної роботи з екологічної освіти та виховання дітей у початковій школі, вчителя оволодіють результативними методиками, інноваційними технологіями та накопичуватимуть власний досвід.
Структура
екологічної освіти та виховання дітей
у початковій школі
Методична робота
Творча група з питань екології
Робота з батьками
Робота з учителями
Робота з громадськістю
Навчальна діяльність
Екологізація навчальних предметів
Позаурочна робота Шкільні екологічні заходи
Гурткова робота
Природоохоронні акції
Проектна робота
Спецкурс
"Основи екології – людина та навколишнє середовище"
У місті Горлівка початкові класи ЗОШ № 10, 13, 48, 49 працюють у екологічному напрямку.
|