ВИВЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПРИШКІЛЬНОЇ ТЕРИОРІЇ - Статті "Легіонів Землі" - Каталог статей

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії – період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою. Занепокоєні ситуацією, що склалася на планеті, провідні вчені, мислителі й політичні діячі більшості держав світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового стану. Основною причиною надзвичайної актуальності цієї проблеми є інтенсивна зміна природного середовища під впливом антропогенної діяльності: швидкий розвиток промисловості, енергетики і транспорту; хімізація сільського господарства і побуту; високий рівень урбанізації, що призводить до збільшення промислових, сільськогосподарських, транспортних, побутових та інших відходів, які забруднюють навколишнє середовище. Людина є лише невіддільною часткою природи і повинна співпрацювати з нею, а не бути « царем природи ». Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Тільки людина може зупинити природні та техногенні катастрофи, які несуть за собою безліч людських смертей. Але навіть при цьому ми маємо пам'ятати, що Земля не належить нам. Це ми належимо Землі. Сьогодні ми все частіше чуємо слова " екологія ”, " забруднення навколишнього середовища ”, " забруднене довкілля ”… Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. В долі природи – наша доля, і ми повинні зробити все для того, щоб використати останній шанс і допомогти рідній природі, тим самим зможемо продовжити життя в наступних поколіннях – екологічно свідомих. Частиною загальної культури людини є екологічна культура, шлях до формування якої лежить через екологічну освіту. Метою екологічної освіти є формування людини з новим типом мислення, високим рівнем екологічної культури. Роботу виконували протягом лютого – березня 2011 року учні 8 – А класу Щирецької ЗОШ №2 І – ІІІ ступенів під керівництвом учителя біології та хімії Даць О.С. 1. Мета і завдання досліджень Екологічний стан території, що оточує навчальний заклад, істотно впливає на здоров’я і самопочуття учнів. Саме тому метою цієї частини роботи було комплексне вивчення екологічного стану ділянки, прилеглої до Щирецької ЗОШ №2 І – ІІІ ступенів, оцінити роль зелених насаджень у поліпшенні стану навколишнього середовища та показати практичну діяльність учнів школи. До завдань дослідження належать: 1) Описати розташування навчального закладу, визначити відстань від навчального закладу до автодоріг. 2) Провести підрахунки кількості автомобілів упродовж доби. 3) Обчислити кількість вихлопних газів від автомобілів. 4) Обчислити кількості СО2, NO і NO2, що потрапляють у атмосферу мікрорайону школи на основі теоретичних даних. 5) Обчислити концентрації чадного газу. 6) Визначити кількість дерев, необхідних для відновлення кисню. 7) Визначити рівень запиленості повітря в різних місцях пришкільної території. 8) Визначити кислотність снігу . 2. Вивчення екологічного стану пришкільної території ЗОШ №2 І – ІІІ ступенів розташована у центральній частині смт. Щирця Пустомитівського району Львівської області. З усіх боків школа межує з житловими будинками. У зв’язку з тим, що приміщення є не новим і будувалося не для школи, то існує ряд недотримання санітарно – гігієнічних норм: будівля школи повинна бути розміщена на відстані 100 – 170 м від проїжджої частини дороги, мінімум – 25 м, а вона становить – 4 м, по периметру земельної ділянки повинна бути передбачена захисна смуга ( дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м, з боку вулиць не менше 3 – х м, а реально з боку вулиць 1,5 м. Забруднене повітря негативно впливає на хворих серцево - судинними хворобами, викликає алергію, сприяє розвитку астми, бронхіту, змінам показників імунобіологічного статусу організму, змінює показники розумової та фізичної працездатності. Атмосферне повітря забруднене шкідливими компонентами вихлопних газів двигунів. Проблема в тому, що вихлопні гази викидаються в атмосферу в зоні дихання пішоходів – приземному шарі, що утруднює розсіювання шкідливих речовин у повітрі. Найбільше у повітрі домішками є оксиди Карбону і Нітрогену, сірчистий газ, альдегіди. Бензинові двигуни виділяють свинець, хлор, бром. А дизельні – сажу та сильні кіптяви. При вдиханні оксиду Карбону настає швидка втомлюваність, головний біль, запаморочення, порушення сну, ослаблення пам’яті, порушення серцево –судинної та інших систем організму. Крім цього, оксид Карбону з гемоглобіном крові утворює стійку сполуку – карбоксигемоглобін, який блокує транспортування кисню в організмі. Фенол та формальдегіди подразнюють дихальні шляхи і провокують розвиток ракових клітин. Оксиди Нітрогену спричинюють подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. У відпрацьованих газах автомобілів присутній і свинець, який дуже шкідливий для здоров’я. Чим більше свинцю в повітрі, тим більша його концентрація в крові, що призводить до зниження активності ферментів і порушення обмінних процесів. Особливо це стосується придорожніх зон, де він з’являється у результаті спалювання етильованих бензинів у двигунах автомобілів. 1) Визначення відстані від навчального закладу до автодороги. Згідно зі встановленими санітарно – гігієнічними нормами будівля загальноосвітнього навчального закладу повинна бути розміщена на відстані 100 – 170 м від проїжджої частини дороги, мінімум – 25 м, а по периметру земельної ділянки закладу слід передбачити захисну зелену смугу ( дерева, кущі, газони ) завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиць не менше 3 – х м. Захисна зелена смуга школи завширшки 1, 5 м, а з боку вулиці П.Адермаха не 3, а 1,5 м. Будівля розміщена на відстані 4 м від дороги, що не відповідає нормам. 2) Проведення підрахунків кількості автомобілів упродовж доби ( табл. 1.) 3) Обчислення кількості вихлопних газів від автомобілів ( із розрахунку, що один автомобіль за 4 год виробляє 0,17 кг ). 4) Обчислення кількості СО2, NO і NO2, що потрапляють у атмосферу мікрорайону школи на основі теоретичних даних : один легковий автомобіль за добу викидає в середньому до 1 кг відпрацьованих газів ( 30 г чадного газу, 6 г оксидів Нітрогену, бензопірен, сполуки свинцю, сірку ). Таблиця 1 Розрахунок об’ємів вихлопних газів Період досліджен-ня, часКількість автомо-білів, авт./годКількість вихлопних газів, кг/годКількість СО2, кг/годКількість NO і NO2, кг/год
900 – 10003636х0,04= 1,441,44х0,03=0,04321,44х0,006= 0,00864
1200 – 13002626х0,04=1,041,04х0,03=0,03121,04х0,006= 0,00624
1500 – 16004242х0,04=1,681,68х0,03=0,05041,68х0,006= 0,01008
Середній показник1,390,04160,00832
Отже, кількість вихлопних газів за годину у лютому 2011 року у середньому становила 1,39 кг, зокрема – 0,0416 кг СО2, 0,00832 кг NO і NO2. 5).Обчислення концентрації чадного газу( СО ) ( табл. 2.) Ширина зеленої смуги обчислюється за формулою: СОх= 0,5 СОmax – 0,1, де СОх – концентрація СО на відстані х м від дороги у мг/м3, х = ( 0,5 СОmax – СОх)/ 0,1. Найстійкішим забруднювачем повітря, що міститься у вихлопних газах, є чадний газ ( СО). Максимальна концентрація СО визначається за формулою: СОmax = ( 7,33 + 0,026хN) х К1 х К2, де СОmax – концентрація СО біля проїжджої частини дороги, мг/м3, N – інтенсивність руху автотранспорту, авт./год, К1 – коефіцієнт обліку складу транспорту та його середньої швидкості, К2 – коефіцієнт нахилу дороги, що при нахилі менш ніж 10% дорівнює одиниці. СО max= ( 7,33 + 0,026 х 36 ) х 0,80 х 1 = 6,6 ( мг/ м3 ) СО max= ( 7,33 + 0,026 х 26 ) х 0,80 х 1 = 6,4 ( мг/ м3 ) СО max= ( 7,33 + 0,026 х 42 ) х 0,80 х 1 = 6,7 ( мг/ м3 ) Середнє значення СО max = 6,6 мг/м3. Отже, за досліджуваний період СО max перевищує гранично допустимі концентрації ( ГДК ) майже у 2, 2 рази ( норма – 3 мг/м3 ), максимальна разова доза становить 5 мг/м3. Таблиця 2. Розрахунок концентрації СО Період дослідження, часКількість автомобілів, авт./годВантажівки, автобуси, %Середня швидкість руху, км/годСОmax, мг/м3
900 – 10003650506,6
1200 – 13002650506,4
1500 – 16004250506,7
6). Визначення кількості дерев, необхідних для відновлення кисню. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на кожного жителя міста повинно припадати 50 м3 зелених насаджень. Дерево середніх розмірів за добу відновлює стільки кисню, скільки необхідно для дихання 3 – х людей. На території школи та навколо неї росте 70 дерев. Це переважно тополі, клени, горіхи. В одному квадратному метрі зеленого листка за добу синтезується 1 г глюкози і виділяється 0,75 л кисню. Одне доросле дерево здатне за добу відновити від 3 000 до 5 000 г кисню. За добу дерева виділяють таку кількість кисню. якої вистачить для дихання 210 людей ( 70 х 3 = 210 ). У нашій школі навчається 362 учнів. Отже, на території школи потрібно посадити ще мінімум 50 дерев. 7). Визначення рівня запиленості повітря в різних місцях пришкільної території. На листках дорослих дерев за літо осідає в середньому 20 – 25 кг пилу. Відповідно, на наших 70 деревах – 1 400 – 1 750 кг пилу. Отже, запиленість за наявності зелених насаджень, на 40% нижча, ніж без них. 8). Визначення кислотності снігу . Зимові дослідження стану пришкільної території проводилися в лютому 2011 року. Сніговий покрив на території школи був частково забруднений зі східної частини, його колір – світло – сірий із чорними вкрапленнями. Товщина снігового покриву становила 9 ± 1,5 см. Кислотність снігу визначали за допомогою лакмусового папірця. Зміна кольору на жовтий (рН = 6, проба снігу із східної частини території ) свідчить про зміну кислотності, спричинену забрудненням. Найбільшими джерелами шкідливих сполук є автомобільні викиди на вулиці П.Адермаха ( схід ). ВИСНОВКИ На території школи протягом досліджуваного періоду СО max перевищує гранично допустимі концентрації ( ГДК ) майже у 2, 2 рази ( норма – 3 мг/м3 ), максимальна разова доза становить 5 мг/м3. Кількість вихлопних газів за годину у лютому 2011 року у середньому становила 1,39 кг, зокрема – 0,0416 кг СО2, 0,00832 кг NO і NO2. Захисна зелена смуга школи завширшки 1, 5 м, а з боку вулиці П.Адермаха не 3, а 1,5 м. Будівля розміщена на відстані 4 м від дороги, що не відповідає нормам. Найбільшими джерелами шкідливих сполук є автомобільні викиди на вулиці П.Адермаха ( схід ). Оскільки взимку дерева не поглинають забрудників довкілля, на сніг осідає значно більше кислот, ніж на грунт улітку. Саме тому проведення зимових досліджень дає змогу унаочнити значення рослин – очисників. Здатність зелених насаджень вбирати з атмосферного повітря різні шкідливі речовини дає змогу визначити їх як важливий чинник поліпшення якості повітря на території школи. Запиленість за наявності зелених насаджень на 40% нижча, ніж без них. Отже, зелені насадження займають особливе місце в навколишньому середовищі, вони мають цілий комплекс оздоровчих і захисних функцій. Тому загальну площу зелених насаджень у мікрорайоні школи слід збільшити вдвічі.