СЦЕНАРІЇ - Сторінка 2 - Форум
Меню сайту
Нові коментарі
Авторизация

Друзі сайту
Оновлення форуму
  • Закарпатська область (3)
  • Дом для Ваших родных (0)
  • Конференції, зїзди, семінари (38)
  • Наші печатні видання (15)
  • Релігії світу та екологічне виховання молоді (58)
  • Работа в интернете (1)
  • Здоров'я спини (0)
  • літературний журнал "Дніпро" (1)
  • Ділимось поезією. (2)
  • Росла собі ялиночка (5)
  • Хмара тегів
    Вестник Мечты ЗРЗ ПИТАНИЕ МАМА-86-Запорожье здоровье Вісник Мрії ВМ-НФ електронні відходи Мама-86 Республіка Мрія Мама-86-Запоріжжя живи органично Запорожье Экомарафон екомарафон Республика Мечта Запоріжжя конкурс екоосвіта Живи органічно
    Пошук
    Статистика



    mail.ru

    Сегодня работали на сайте:

    Сейчас на сайте

    Вітаю Вас, Гость · RSS 19.03.2024, 06:14

    [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    • Сторінка 2 з 3
    • «
    • 1
    • 2
    • 3
    • »
    Форум » Дитячий екологічний Рух України » Творча сторінка » СЦЕНАРІЇ (сценарії проведення різноманітних еко заходів)
    СЦЕНАРІЇ
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:08 | Повідомлення # 26
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СВЯТО ВРОЖАЮ

    Цікава, різноманітна країна загадкових овочів. Її ви не знайдете на географічній карті. Іноді ви можете уявити її величезною, очима не обхватиш, іноді маленькою – такою, що вміститься на підвіконні. Це країна повної тиші. Коли її жителі хворіють, або хочуть пити, допомоги вони просять беззвучно. Якщо ви подбаєте про них, вони в боргу не залишаться, невдячних серед овочів немає.
    Мандрують по цій країні лише пішки.
    Щоб потрапити в країну загадкових овочів підемо ось по цій стежці. Це стежка історії. На нашому шляху – 4 загадки від представників овочів, а яких саме, ми зараз довідаємось.
    ЗАГАДКА №1
    Почалось це давно коли людина одягалася у тваринну шкіру, не вміла ні сіяти, ні будувати, полювання було її єдиним ремеслом. Першим вчителем був “голод”, його змінив “досвід”. Людина навчилася спушувати землю, саджати, сіяти, поливати, відбирати кращі рослини на насіння. Коренеплід який росте і в Європі, Азії, Америці. Його їдять і печеним, і вареним, сирим, пареним. А хто знає як цей овоч зветься. ( Ріпка)
    Щоб вам стало ще зрозуміліше, ми покажемо знайому вам з дитинства казку. Але розповім я її не звичайною мовою (казка “Ріпка”)
    ЗАГАДКА №2
    Мандруємо стежкою далі, і ось наша 2-га загадка. З повагою ми згадуємо давню Грецію і дні Олімпійських ігор. Тут більше 25 тис. років тому проходили Олімпійські ігри, свято миру та мужності, краси. Однією з нагород переможцями був вінок з рослини у якої цінні і корінець і насіння та вершечок. Цей овоч має кам’яне ім’я, так як з грецької означає камінь. Цим ім’ям називали хлопчиків в надії, що вони будуть стійкими до негараздів. Міцними як камінь. Це ім’я носить один з казкових героїв. (Петрушка)
    ЗАГАДКА №3
    За вживання в їжу цього овочу у древній Греції, був заборонений вхід в храм. В країні Індії турботлива мати одягала на шию дитини талісман – головку цього овочу. Воїни давнього Риму вживали його перед боєм. Давали його поклювати півням , щоб вони краще бились. В Древньому Єгипті ним лікували всі хвороби: зубну біль, простуду, а також таку страшну хворобу, як – чума. Що це за овоч? (Часник)
    ЗАГАДКА №4
    300 років тому, діти не знали, що таке морозиво, не могли купити до свята різні солодощі, торти та тістечка. Ці солодощі стали звичними завдяки одному овочу, тому, що саме з нього виділили білу кристалічну речовину, без якої не можливо приготувати не одне кондитерське блюдо. Якому овочу ми повинні бути вдячні? З нього виготовляють цукор. (Цукровий буряк)
    Ведучий: Ми пройшли з вами стежку історії, відгадали загадки, перед нами відкриваються ворота до країни овочів. Які ж дива ми можемо побачити сьогодні на зеленому городі?
    Діти: 1. На зеленому городі –
    Ну дива тобі та й годі:
    На зеленому городі
    Заблудили ми сьогодні!
    Кукурудза круглоока
    Поросла така висока, -
    Заблудили я й Петрусь,
    А знайшов нас там дідусь.
    2. Він за руки нас узяв,
    Весь город нам показав:
    - Ось квасолька і горох,
    Бачте, родичі: в обох
    Круглі зернятка уряд
    У стручках зелених сплять.
    А отам копни раз-другий –
    І побачиш в глибині
    У сіренькому лушпинні
    Картоплиночки рясні.
    3. Там он кріпчик і петрушка,
    Запахущі та рясні, -
    Будем їсти борщ чи юшку –
    Вкиньте їх собі й мені.
    Ось часник, а он цибулька.
    Що за горді та сердиті!
    Золотими кожушками
    Аж по саму шийку вкриті.
    4. А отут вам хто лежить,
    Причаївся і мовчить?
    - Це ж зелений огірок
    Заховався під листок!
    - Гичка вгору, хвостик вниз,
    Ціле літо гарно ріс.
    А скажіть, він зветься як?
    - Ой дідусю це ж буряк!
    5. - А оце хто тут уклався?
    Чи не спати він зібрався?
    Бач, як боком в землю вгруз!..
    Хто цей лежень? – То ж гарбуз!
    - А отут зручненько сіла
    Капустина, кругла, біла,
    Загорнулась в сто хусток,
    А корінчик весь промок!
    6. А оце хто причаївся?
    Бачиш, як зачервонівся!
    Е, та ще ж і не один…
    - Помідором зветься він!
    - Гріло сонечко ясне,
    Землю цілувало, -
    От і соняшник розцвів –
    Золоте кружало.
    7. Що то купками росте
    Та дрібненько так цвіте?
    - То щавель, борщу смачного
    Не навариш ти без нього.
    Он редиска червоненька.
    Хоч бува вона гіркенька,
    Та дорослі і малі
    Полюбляють всі її.
    8. - А ото що кучеряве?
    - То морквиця там на славу.
    Заховалася вона, -
    - Бо солодка та смачна.
    … На зеленому городі –
    Ну дива тобі та й годі!
    А щоб більше див було,
    Щоб гарненько все росло, -
    Треба вмілі ручки мати,
    Треба добре працювати,
    Доглядати день при дні, -
    Стане див тобі й мені.
    Ведучий: Діти, а хочете пограти? Овочі пропонують вам “Заморочки з загадкової бочки”.
    1. Яким овочем в давнину карали ледачих та неслухняних? (горохом)
    2. Цю овочеву рослину в Росії називають матінкою, а буває вона савойська, брюссельська, червоноголова, білоголова, також кольрабі. Назва цього овочу пішла від латинського слова “капут” (капуста)
    3. Батьківщина помідора. (Америка)
    4. В що перетворилась карета Попелюшки? (гарбуз)
    5. В якому овочі є велика кількість вітамінів росту? (морква)
    6. Найовочевіша казка. (Чіпполіно)
    7. Який овоч нагадує космічну тарілку? (патисон)
    8. Вусатий, полосатий, та не кіт. (кавун)
    Ведучий: Історія овочу, про який піде мова сягає в іспанські часи Христофора Колумба. Колись один з матросів прославленого мореплавця, привіз з Південної Америки скромний трофей – небачені в Європі екзотичні довгасті плоди з жорсткою оболонкою. Ці плоди були дорогоцінніші за золото і коштовності. І їм судилося поширитися по всій земній кулі.
    Квітами цієї рослини королеви прикрашали свої зачіски. Протягом своєї історії ця рослина змінила багато імен. Її називали земляним яблуком. Та все ж, ім’я італійського походження виявилось найживучішим. По-італійські – “тартуфель”, по-російські - ……. картошка (відповіді дітей), по-українські - …….. картопля.
    Ведучий: Для того, щоб на вашому столі були смачні страви з картоплі, треба гарно попрацювати і спочатку картоплю треба виростити.
    Зараз ми пограємо в гру, яка називається “Посади картоплю”.
    Ведучий: Зібрали ми з вами гарний урожай. А які ви знаєте страви з картоплі?
    Зараз пограємо в гру “Хто швидше наліпить вареників з картоплею”.
    Ведучий: Вареники з картоплею – це дуже смачно, ситно і корисно. Але, звісно українська кухня на цьому не вичерпується. Перша страва, якою відома Україна – це наш традиційний червоний борщ.
    УЧЕНЬ: Бабуся і мама з базару прийшли
    Картоплю і моркву, й горох принесли
    Буряк і петрушку, капусту і кріп
    Не гілку, не трішки, а так – цілий сніп
    І овочі тут суперечку звели:
    Хто кращий, смачніший усіх на Землі?
    А мама тим часом ножа узяла
    І різати всі овочі тут почала
    В каструлі кипіли всі овочі враз
    І суп овочевий зварився якраз
    Всі овочі разом духмяні, смачні
    І кожний окремо: важливі, значні.
    Ведучий: (показує червоний буряк) Борщ вважається національної їжею. Але не завжди так було. Князь Володимир, наприклад, ні разу в житті не куштував борщу, і древні греки і римляни теж., по тій простій причині, що на Русі, та й не лише, а також в Німеччині, Франції не знали буряка-корінець.
    Борщ зварили набагато пізніше, приблизно тисячу років назад, і зварили його на Сході. Східним умільцям вдалося вивести перший коренеплідний буряк.
    Ведучий: Так, як буряк на сьогодні в нас є, пропоную пограти в гру “Звари борщ”.
    Ведучий: Чи сподобалось вам грати? Так? Тоді пропоную українську народну гру “На баштані”.

    ГРА “НА БАШТАНІ”
    Ось у нас баштан, де дозрівають кавуни та дині. Гарний урожай. Його сторожить дід Панас. Ось він ходить, радіє з багатого урожаю. Стомившись, йде відпочивати до куреня.
    Підемо тим часом по кавуни, кого дід спіймає, той сам стане дідом Панасом, хто буде грати піддавки, той вибуває з гри.
    Діти: Крадем, крадем кавуни,
    Нема діда вдома,
    Поїхав по дрова
    Дрова погоріли,
    Вовки діда з’їли.
    Ведучий: (звертає увагу на велику торбу) - діти, а що це за торба? Чи не знаєте, яка історія з нею пов’язана?
    Діти: Знаємо!

    ПІСНЯ “ТА ОРАВ МУЖИК КРАЙ ДОРОГИ”
    Дитина: Це ж Семена торба, він поїхав коня підкувати і вже до нас повертається.
    (Звучить музика. Приїжджає Семен. Гарцює на коні).
    Ведучий: Семене, а чи твоя це торба?
    Семен: Моя.
    Ведучий: А що в ній, Семене?
    Семен: Тут різні овочеві цікавинки (витяга горох).
    А чи знаєте ви хто з овочів найсильніший?
    Учень: Виявляється це наш звичайний горох. Силу проростаючого гороху випробовував англійський вчений Телль. Накривши кришкою горщик, в якому був намочений горох, він поклав невелику гирю. Набухаючи, горошини підняли кришку. Вчений все збільшував і збільшував навантаження. Дійшло до того, що розбухаючі горошини вижали гирю, вагою в п’ять пудів, що по-теперішньому – в 80 кг.
    Семен: Цікавинка друга (витягає квасолю).
    А чи знаєте ви яким овочем миють голову?
    Дівчинка: Виявляється квасолею! Є вуглувата квасоля – адзуки. Її мілкі боби мелють на мельницях, з муки печуть пиріжки і тістечка, варять каші. Шампунем з квасолі – адзуки, миють голову.
    Семен: Цікавинка третя (витягає цибулю).
    А чи знаєте ви який овоч має невидиму зброю, що без болі і печалі викликає сльози?
    Учень: Звісно це цибуля. Коли ми її розрізаємо, вона викидає в повітря невидимі стріли. Ми невідчуваємо їх уколи, але у нас щипле очі. А ось, якщо на шляху невидимих стріл трапились збудники хвороб – шкідливі мікроби – вони їх знищують. Ці дивні стріли вчені називають фітонцидами. Фітон – це рослина, цидо – убиваю.
    Семен: А чи знаєте ви плоди якої рослини можуть бути смачною кашею, відром, бутелем, барабаном і навіть бочкою для засолки огірків?
    Учень: Це рослини з великої гарбузової родини! Де тільки не зустрінеш гарбуз! На заводі, де виготовляють дитяче харчування.
    В погрібах! На Кавказі родичка гарбуза – горлянка – це бутель в якому тримають вино.
    На вулиці негритянського селища. Вона – оранжеве відро з водою, яке несе на голові жінка. Вона – барабан тамтам, який б’є тривогу і підзадорює танцюючих, і на річці. Ось така родичка гарбуза може стати в пригоді дітям, які хочуть навчитися плавати, бо легко тримається на поверхні води, ніби рятувальний круг.
    Семен: Цікавинка п’ята (витягає помідор).
    А чи знаєте ви, чому звичні помідори називають помідорами?
    Учень: У перших привезених з Америки томатів плоди були жовтого кольору і мілкі, як райські яблучка. На сонці вони світились, як золото. Італійці ахнули: “Помодоро”. “Помо” – по-італійські – яблуко, “доро” – золото. Так в побуті і залишилось за цим овочем дане йому золоте і’мя.
    Ведучий: Спасибі тобі, Семене за чудові цікавинки. Я хочу розповісти про ще одну рослину родом з Мексики – це соняшник. Звичайно, це не овоч, але в нашій загадковій країні без нього аж ніяк. Це з його насіння виготовляють олію, якою ваша мама заправляє салати, борщі, інші страви, це з нього виготовляють речовину, яку додають до масляної фарби.
    Ким був соняшник довгі роки в Європі? – Садовою квіткою.
    Ким він став на Україні? – Цінною масляничною рослиною.
    І ми вправі сказати, що квітка сонця, як ще називають цю рослину знайшла свою другу Батьківщину.
    Уже важка як олово
    Роса за перелазами,
    А в соняшників голови
    Тканиною пов’язані.
    Тканиною барвистою,
    І маминою хусткою,
    Щоб горобці – пройдисвіти,
    Насіння не полускали.
    Стоять вони і граються,
    У півжмурки, як діти,
    На вітрі колихаються
    І листям ловлять літо.

    ПІСНЯ “БУРЯК І СОНЯХ”
    Діти в масках: Ми з гарбузової родини
    Виростаєм для людини.
    За те нас люблять і шанують
    Що різні страви з нас готують.
    Який салат без огірка!
    А що за борщ без буряка.
    Чи то без моркви, без капусти
    Без нас в каструлі буде пусто.
    Це правда, хлопчики й дівчатка
    Ми є і всі живуть в достатку
    Гей, музиченьки! Заграйте веселіш.

    ПІСНЯ “ГОПАК”
    Ведучий: Ось і закінчилась наша мандрівка. А можливо і не можливо ви захочете повторити її самі. Країна загадкових овочів буде згадувати вас і в полі, і на городі, і в овочевому магазині, і на кухні, де мама готує обід. Зараз дуже просто зварити борщ чи суп, приготувати салат. Але, щоб це стало так просто, стільки відкриттів зроблено, скільки праці втрачено, скільки віків пройшло?
    Так скажімо спасибі всім, хто створював цю країну, хто розширяв її рубежі, примножував її багатства, сміливим мореходам, мудрим вченим і просто невідомим, безіменним, тим хто шукав, сіяв, саджав, вирощував.
    Скажімо спасибі і тим, хто прийшов їм на зміну, знову шукає, ставить досліди, творить, сіє, вирощує овочеві культури.
    А можливо комусь з вас захотілося сіяти і саджати самому? Тож запрошує вас до гуртка “Юні овочівники”. Адже, одна з найважливіших людський радостей – побачити, як з насіння, яке ти посадив в землю дали свої ростки, згодом рослину, а потім смачні і поживні плоди.

    Сценарій Короткої Тетяни Олександрівни, заступника директора з навчально-виховної роботи облЦЕНТум


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:13 | Повідомлення # 27
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НАВКОЛИШНІМ СВІТОМ

    Тема: Природа навколо нас.
    Мета: Розширити знання дітей про живу і неживу природу. Вдосконалювати вміння робити висновки. Виховувати бережливе ставлення до природи.
    Обладнання: Малюнок “Латаття”; діафільм “Червона книга України”; малюнок “Підсніжник”
    Хід уроку: Оголошується тема уроку. Учень, що зазделегідь підготувався, читає вірш із підручника “світ навколо тебе”, с.108 (С.Жупанін “Буду я природі другом”).
    Йтиму садом, полем, а чи лугом,
    Буду я природі вірним другом.
    Не столочу навіть і трави,
    Я скажу їй: - Зеленій, живи!
    Коли лісом буду я іти,
    Теж посію зерна доброти.
    Побажаю дереву і пташці,
    Щоб віки жили у мирі й щасті
    - Отже, ми сьогодні поговоримо про природу, - каже вчитель.
    На дошці записуються такі запитання:
    Що таке природа?
    Яка буває природа?
    Що ми відносимо до неживої природи?
    Що ми відносимо до живої природи (живе, росте, дихає, розмножується, вмирає)?
    Робота з підручником. Діти самостійно читають, розглядають малюнки і відповідають на запитання, записані на дошці. Висновок учні роблять за допомогою вчителя, заповнюючи схему:
    Природа

    Жива
    Нежива

    Люди, тварини, рослини Сонце, місяць, земля, зорі, вода
    - Природа – не тільки джерело здоров’я і радості, краси людської душі. Вона – наш вірний друг, неоціненне багатсво. Природа вимагає від людей любові і поваги, турботи і бережливого ставлення. Берегти природу – значить берегти Батьківщину. Особливо великого значення охороні природи надається сьогодні. У природі все тісно пов’язане між собою. І людина, яка сама є частиною природи, також пов’язана з навколишнім світом: із землею, річками, повітрям і всім, що живе навколо. Залежно від того, як ставиться до природи, вона може бути доброю матір’ю або злою мачухою. У прислів’ях і приказках наш народ намагався довести це дітям: “Не кожному природа є матір’ю, іншому й мачухою”. Учні пригадують прислів’я і приказки, у яких йдеться про необхідність дбайливого ставлення до природи (на попередньому уроці вони отримали завдання відшукати їх, запитати у бабусь і дідусів).
    1.Горнися до природи – не матимеш пригоди.
    2.До землі з ласкою – будеш з паскою.
    3.Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
    4.Від природи бери те, що вона дає, та й за те дякуй.
    - Людина на земній кулі вже знищила понад 270 видів диких тварин. знищено багато рослин. Тому Міжнародна спілка охорони природи видає Червону книгу, куди занесено рідкісні та зникаючі види тварин і рослин.
    Демонструється книга Б.В.Заверухи, Ю.С.Шемшученка, В.І.Бабенка “Рослини Червоної книги” (К.,1985)
    - До цієї книги занесено підсніжник звичайний, який зацвітає, як тільки сходить сніг.
    Далі вчитель розповідає казку “Чому білий сніг”.
    - Колись, дуже давно, квіти всі цвіли круглий рік. Сніг падав на землю, але він був безбарвний, прозорий, і його ніхто ніколи не бачив. Захотів сніг, щоб і нього люди дивились і щоб ним, як квітами, милувалися. Пішов сніг до червоної рути і попрохав її, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому відповіла: “Я червона, і ти будеш червоний, і все навкруги буде буде червоним”, - і не дала йому свого кольору. Тоді пішов сніг до зеленої травички і нумо її прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому відмовила. Звертався він і до айстри, і до фіалочки – і ніхто не допоміг снігові. Лише коли сніг звернувся до білого підсніжника, той йому дав трохи білого кольору. І відтоді, коли з землі сходить сніг, з’являються підсніжники.
    Доцільно продемонструвати діафільм, загостривши увагу учнів завданням: “Запам’ятайте рослини, які є в нашій місцевості, і ті, які занесені до Червоної книги України”. Після перегляду діафільму пропонується відповісти на запитання:
    - Діти, ви запам’ятали, які рослини занесені до Червоної книги Укпаїни?
    - Едельвейс, латаття, конвалія.
    - А які зустрічаються у нашій місцевості?
    - Латаття, конвалія.
    - Чому ці рослини треба берегти?
    - Їх залишилося мало, вони гарні й корисні.
    Розповідь про латаття (вчитель показує малюнок)
    - Коли дивишся на ці чарівні квіти, тебе завжди охоплює якесь надзвичайне почуття. Ніби в казку потрапив! У далеку давнину в індійців існувала легенда, нібито це не квіти, а зорі падали сюди з небесної височини, та й так і залишилася на воді. Вірили також і в те, що латаття утворилося із іскор, які впали після зіткнення двох зірок. Взагалі, мабудь, немає такої країни, де б не було легенди про водяну білу лілію. На Україні поширене таке повір’я: квітку білої водяної лілії не слід приносити в дім, бо разом з нею до хати прийде нещастя. Діти, це повір’я правильне, адже людина, яка склала цю легенду, хотіла, щоб люди не нищили красу природи, а , навпаки, оберігали її. Ось тому і було складене таке повір’я. Біла лілія – це цінна лікарська рослина. Як ви вже знаєте, вона занесена до Червоної книги України, і її потрібно оберігати.
    Розповідь про білу березу. - Наш народ так любив і шанував рослини, що склав про них легенди, загадки, казки, пісні. Ось послухайте одну з таких легенд про нашу красуню – березу. -У незапам’ятні часи над сивим Дніпром жив молодий і ставний красень Доброслав. Був він один у матері-вдови, то ж стара жінка мала його за єдину опору в житті, за єдину надію і втіху. Уже й одружувати хлопця прийшов час, уже й пригледіла мати синові пару, а собі невістку, молоду й гарну дівчину Любаву. Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. І пішов Доброслав з княжою раттю проти супостата. Серце материнське кров’ю обливалося за сином, сльози туманили старі очі. А син у січах кривавих відстоював рідну землю, захищав і материнську старість, і молодість своєї нареченої Любави.
    Якось почула стара мати кінське іржання під ворітьми. В надії й тривозі вийшла з хати і побачила сивого коня, на
    якому син поїхав битися з ворогами. Осідланий, стояв він під ворітьми без вершника і жалісно, мовби когось оплакуючи, іржав. Усе зрозуміла мати, заплакала гірко, схилилася на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому, мабуть, що хата вдовина стояла при самім березі, то й назвали те дерево березою. Від материного доброго серця має береза багато цілющих ліків. А що гарна, як тиха сумовита пісня, то теж не дивно, бо хіба може бути на землі хтось кращий, ніж мати для сина?
    З лікувальною метою використовуються бруньки, листки,
    кора та сік цього дерева.
    Розповідь про тваринний світ. - Природа – це не лише рослини, це й різноманітний тваринний світ. У природі все пов’язане і немає нічого зайвого. Згадаємо всім вам відому маленьку комаху-сонечко. Вона поїдає попелиць, їхніх личинок і взагалі нищить шкідників рослин. Для того щоб знищити попелиць, сонечка спеціально розводять, а потім розкидають на полях, де багато попелиць. Живе сонечко два місяці. Їх мало хто їсть, вони отруйні, зате вони багато нищать шкідників.
    -А чи уявляєте ви природу без пернатих друзів?
    - Ні
    - Яких ви знаєте птахів?
    - Ластівку, шпака, синичку, дятла, солов’я.
    -А які птахи, що люблять гніздитися у близькому сусідстві з людиною, занесені до Червоної книги України?
    -Лелека.
    - Правильно, лелека. Цього птаха ще називають чорногуз, гайстер, веселик, бузько. Звичайно чорногузи гніздяться у лісах, поблизу озер, болота – там, де плодиться багато жаб, які разом з гадюками та вужами є головною поживою для цього птаха. Згадайте прислів’я: “Ковтнув, як бузько, жабу” і приповідку, “На кожній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить”. Ось послухайте легенду.
    Підготовлений зазделегідь учень розповідає: - Коли вперше поселив Бог людину на землі, він доручив їй однести на край світу лантуха, в якому зібрана була вся нечисть. Перед тим як чоловіка відправити в дорогу, Бог попередив, аби він не розв’язував мішка. Але чоловік не послухався. Сівши на перепочинок, він таки поцікавився, що там є. Але тільки-но він розв’язав зашморг, як звідти розповзлися навсебіч вужі, жаби, гадюки. “Оскільки ти не послухався мене, - розгнівивсь Бог, - я перевтілю тебе в птаха, і будеш ти все життя виловлювати випущену на волю нечисть”. Ось так, начебто, людина у прообразі лелеки й досі ходить полями та болотами, визбируючи плазунів.
    Значна частина лелек селиться у близькому сусідстві з людиною. Гніздяться на хаті, на великих деревах, стовпах. Гніздо будують не на один, а на багато років. Кожної весни, коли пара лелек повертається з далекої подорожі, вона лише підправляє своє старе гніздо і там виводить, як правило двох пташенят.
    У народі кажуть: “Де лелека водиться, там щастя родиться”. У тій хаті, на якій лелека мостить гніздо, за повір’ям, буде щасливе життя. Цікаво, що, дивлячись на лелеку, можна визначити напрям вітру: він завжди стоїть “обличчям” назустріч повітряному потоку.
    В останні десятиліття з різних причин в Україні значно поменшало цих птахів. Це – наслідок хімізації полів, забруднення струмків, річок, осушення боліт, де споконвіку годувався білий лелека. Не випадково ці птахи занесені до Червоної книги. За останній рік їх з’явилося більше, особливо часто можна зустріти їх на полях, мабуть, це пов’язане із зменшенням кількості хімікатів, які вносяться в ґрунт.
    Висновок: - Дерева, квіти, тварини, птахи – це жива природа. Їх охороняють у заповідниках і заказниках. У Києві є Ботанічний сад, в Асканії - Новій (Херсонська обл.) - заповідник, який здобув світове значення. Велике наукове значення заповідника Асканія - Нова полягає насамперед у тому, що він являє собою еталон природи, причому однаковою мірою це стосується і ґрунтів, і рослин, і тварин. найближчим до нас є Канівський заповідник, у якому охороняються рослини, тварини, ведуться наукові дослідження.
    Нежива природа.
    - Що належить до неживої природи?
    - Сонце, Місяць, Земля, зорі, вода, повітря.
    - Що ви знаєте про Сонце, Місяць, воду?
    Підготовлені учні розповідають:
    1.Сонце – велика куля, що складається з розжарених газів. У центрі нього температура сягає 20 мільйонів градусів, а на поверхні – 6 тисяч градусів. Від нього ми отримуємо багато світла і тепла – джерел життя на Землі. Віддаль від Землі до Сонця – 150 мільйонів кілометрів. Якщо Сонце уявити як великий кавун, то Земля за розміром – як пшонина. Так можна уявити розміри Землі і Сонця.
    2.Ми на Місяць прилетіли, на зручній площадці сіли,
    І скафандри одягли, і у подорож пішли.
    3.Як незвично нам ходити, так і хочеться злетіти!
    Тут, на Місяці, в шість раз легші стали ми ураз.
    4.Місяць – супутник Землі, темна непрозора куля, що освітлюється Сонцем і обертається навколо Землі. Майже 15 земних діб на його поверхні триває день і стільки ж діб – ніч. На Місяці немає ні води, ні льоду, сила тяжіння тут у 6 разів менша, ніж на Землі. Ось тому всі стали легшими у 6 разів.
    5.На місяці ніколи не буває вітру. Над ним завжди безхмарне чорне небо, на якому при яскравому Сонці блищать зорі. Протягом місяцевих 15 днів його поверхня нагрівається до +1200. Зате за 15 місяцевих ночей його поверхня охолоджується до –1600. Через те, що на Місяці немає ні води, ні повітря, його поверхня не розливається, не руйнується.
    6.Вода – розчинник, вона розчиняє, а сама при цьому не змінюється від розчинених у ній речовин. Завдяки цьому вода стала джерелом життя на Землі. Всі розчини – у тілі людини, тварини, рослини – приготовлені на воді. Тіло людини на 2/3 складається з води. Вода є скрізь, навіть у гірських породах, у повітрі.
    7.Щоб випарувати воду із чайника, треба в 5,5 рази більше тепла, ніж для того, щоб його закип’ятити. Якби у воді не було такої властивості навіть у жару повільно випаровуватися, багато річок і озер влітку б висохли до дна і все живе у них загинуло б.
    Підсумок уроку:
    1.Що таке природа? (Сонце, Місяць, Земля, зорі, вода, повітря, рослини, тварини, люди – це природа.)
    2.Що відносимо до живої природи?
    3.Що цікаве ви дізнались про живу природу?
    4.Що відносимо до неживої природи?
    Що ви дізнались про Сонце, місяць, воду?
    Домашнє завдання:
    Для тих хто любить природу, - цікавинки:
    1.Куди зайцю легше бігти: згори чи на гору? Чому? (Зайцеві легше бігти на гору, бо у нього задні лапки довші, а передні коротші.)
    2.Чим цікавий за будовою язик дятла? (язик дятла тонкий і липкий, його він просуває у пророблений дзьобом отвір і здобуває комах.)
    3.Чим корисний часник? (раніше часником лікували всі хвороби – від нежиті й зубного болю до прокази, божевілля й чуми. Настоянка на медичному спирті обчищених зубців часнику розчиняє вапно, яке осіло на стінки кровоносних судин. Його кладуть у ковбасу, консерви, маринади, їдять сирим.)
    4.Що швидше нагрівається: вода чи пісок? (Вода нагрівається у 5 разів повільніше, ніж пісок)
    5.Що швидше нагрівається: вода чи повітря? (Щоб нагріти 1 л води, потрібно тепла у 3300 разів більше, ніж для нагрівання 1 л повітря.)
    6. Найбільша глибина, з якої люди беруть воду для життя (колодязь) – 2138 м. Це артезіанський колодязь у Австралії.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:15 | Повідомлення # 28
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ГРАЄМО В ПРИРОДІ

    Біг з гори на гору:
    Виховна мета: тренування моторики, спостережливості, вміння визначати на око розмір та вагу.
    Кількість учасників: 10-15 гравців, 1-2 організатори.
    Вікова категорія: 1,2.
    Місце проведення: місцевість навколо табору
    Пора року: літо. Час доби: день
    Тривалість гри: 1-2 години.
    Фізичне навантаження: середнє.
    Час на підготовку гри: 1 година.
    Реквізит: секундомір, терези, сантиметр для організаторів.
    Зміст гри.
    Команди з однаковою кількістю гравців (3-5) збираються на пагорбі неподалік табору, але хоча б за один кілометр від нього, - на старт. Вони отримують заклеєного конверта з кількома завданнями, що їх слід виконати перед виходом на бігову трасу. Кожна команда має знайти по дорозі до старту або ще в таборі камінці вагою 100, 250, 500, 750, 1000 грамів, а також гілки завдовжки 10, 25, 50, 75 та 100 сантиметрів. З гілок треба зробити коло площею 1 кв.метр. Всі ці довжини та ваги можуть бути встановлені лише приблизно, а в таборі суддя усе перевірить, - зважить, виміряє. Припускається відхилення не більше 10 процентів. Окрім того, кожна команда одержує завдання визначити час (допускається відхилення те саме – не більше 10 процентів).
    Поки в гравців не буде усіх речей необхідної ваги та довжини, команди не мають права продовжувати гру.
    Тільки коли команда виконає всі завдання, вона вирушить до фінішу, розташованого на іншому пагорбі неподалік табору. Першість визначається за швидкістю проходження дистанції.
    Ельдорадо:
    Виховна мета: тренування фантазії, взаємодопомоги, фізичних здібностей
    Кількість учасників: до 30
    Вікова категорія: 2,3
    Місце проведення: біля річки або ставу
    Пора року: літо. Час доби: день
    Тривалість гри: 2 години.
    Фізичне навантаження: від середнього до великого.
    Час на підготовку гри: 1 година (означення траси змагання).
    Реквізит: човен (каное, гумовий човен і таке подібне), сокири, пили, ножі та велика кількість довгих цвяхів.
    Лібрето: на березі річки Моно розташована ділянка з багатим родовищем золота, яка поки ще ніким не орендована. Бажаючих орендувати цю ділянку так багато, що місцева адміністрація вирішила віддати перевагу тому, хто в призначений день швидше за всіх подолає встановлені на трасі перешкоди й застовпить ділянку.
    Зміст гри.
    За ділянку змагаються три пари старателів на „собачих упряжках”. Старателів обирають до початку гри з усіх учасників. Пари старателів добирають собі з решти учасників „собак” для упряжок. У кожної пари їх має бути однакова кількість. Гра складається з двох частин. Спочатку кожна пара разом зі своїми собаками (які дуже активно допомагають) має виготовити санчата для перевезення човна та шість стовпчиків завдовжки 25 сантиметрів і діаметром 5-6 сантиметрів. Стовпчики мають бути на кінцях обпалені на вогні. Кожна команда отримує човен, сокиру, пилу, ніж та вісім цвяхів. Інший потрібний інструмент команда повинна сама собі дістати.
    Друга частина гри починається через 90 хвилин. Кожна пара старателів за допомогою своїх собачих упряжок перевозить на щойно зроблених санчатах визначеною трасою на обумовлене місце човен та стовпчики. На ділянці, де знаходиться золото, вони мають вкопати ці стовпчики по кутах квадрату з довжиною сторони 6 метрів у землю.
    Заключна частина гри проводиться на місцевості з водною перешкодою, щоб старателі вимушені були користуватися човном.
    Пари мають право розмовляти зі своїми упряжками тільки під час першої частини гри, а потім перемовлятися їм заборонено. Старателі керують собаками, подаючи команди, на які собаки не мають права відповідати. Кожна з собак прив’язана до санчат мотузкою (не довшою за 3 метри). Під час другої частини гри не дозволено нікому з упряжок вільно пересуватися або допомагати тягнути чи підтримувати човен або санчата руками. Водну перешкоду долають тільки старателі , собаки з упряжками лишаються на березі.
    Фінська стежка:
    Виховна мета: тренування відваги та моторики. Коли змагаються команди, гра має великий вплив на формування колективу.
    Кількість учасників: 15-35 гравців, 4-6 організатори.
    Місце проведення: місцевість з природними перешкодами (густі хащі, високі дерева, скелі, водні потоки та поверхні).
    Пора року: літо, весна, осінь.
    Час доби: день
    Тривалість гри: 2-3,5 годин.
    Фізичне навантаження: велике.
    Час на підготовку гри: 2 години (підготовка траси).
    Реквізит: альпіністські вірьовки та карабіни, секундомір, колоди та інші природні матеріали.
    Зміст гри.
    Передусім, це – низка перешкод на кільцевій трасі, яку долають гравці. Більшість перешкод пов’язана із справжньою або уявною небезпекою, а тому учасник має не лише використати всі свої сили, а й подолати страх. Траса сама по собі не повинна бути занадто довгою. Одну з фінських стежок вдалося подолати за 7 хвилин (то був найкращий час). Але на тій самій трасі слабшим учасникам знадобилося майже 45 хвилин...Отож, завжди треба враховувати велику різницю у часі подолання траси учасниками різного рівня підготовки.
    Ось приклади перешкод однієї фінської стежки.
    Підйом на зламані дерева до 2-х метрів заввишки та стрибок у молоді зарості. Подолання вузького скельного кряжу. Пересування поміж двома вірьовками, нижня з яких прив’язана на висоті трьох метрів над рівнем моря, а верхня – на відстані витягнутої руки від неї. Спуск по виступу скелі довжиною 12 метрів під кутом 45 градусів, який закінчується маленьким озером. Канатка – спуск по канату, закріпленому під нахилом над поверхнею озера (ухопити закороткий шнур з карабіном). Стрибок у воду зі скелі висотою 10 метрів (під навислою скелею без виступів завжди багатометрова глибина). Сповзання по трубі, що закріплена під кутом. Діаметр труби – 30 см, останній метр занурений у воду. При організації цієї гри завжди потрібно виходити з матеріальних можливостей на даний момент, з характеру навколишньої місцевості і природних перешкод. Добре організоване змагання проходить у напруженій атмосфері боротьби. А якщо вдається подолати страх, то людина відчуває піднесення й захоплення, набуває впевненості в собі. Це добра основа для встановлення якісних зв’язків. Можливість допомагати бігунам на трасі порадою підтримує винахідливість, вміння передбачати різні ситуації і знаходити вихід із них. Контакт з бігунами дає можливість пізнати людей у різних ситуаціях, підвищує почуття відповідальності за інших, помітно об’єднує колектив.
    Методичні вказівки.
    Фінська стежка була також проведена у варіанті „змагання індивідуалів”. Звичайно змагаються 4-6 членів команди, при цьому одна змінює іншу як в естафеті. В такому випадку гра проходить швидше, але втрачає напружену атмосферу, учасники менше цілеспрямовані (заради себе людина, як правило, долає менші перешкоди, ніж заради колективу), менше відчувають відповідальність за результати. Дуже часто дискутується проблема небезпеки. Ніколи не вдається віднайти абсолютно безпечні завдання, виконання яких зможе примусити подолати страх. Крім звичайного інструктажу й зауваження ступеню небезпеки необхідно дотримуватись закону: Ніхто не зобов’язаний і ні до чого не примушується
    і дати можливість вибирати довші, але менш небезпечні варіанти траси чи нараховувати штрафний час за пропущені перешкоди. Організатори ні в якому разі не повинні переоцінювати роль страху. Неписаний закон стверджує, що всі перешкоди на фінській стежці інструктори й ведучі спочатку мають подолати самі.
    Десятка:
    Виховна мета: перевірка фізичної сили, витримки, моральних якостей.
    Кількість учасників: 25-40, 5-6 організаторів.
    Вікова категорія: 1, 2, 3
    Місце проведення: Кільцева траса довжиною у 4-5 кілометрів широкими польовими й лісовими шляхами
    Пора року: весна, літо, осінь.
    Час доби: день
    Тривалість гри: 2 години.
    Фізичне навантаження: високе.
    Час на підготовку гри: лише для пошуку відповідної траси.
    Реквізит: м’яч для гольфу чи пінг-понгу для кожної команди.
    Хід гри.
    Всіх гравців ділять на команди по 5-6 чоловік. Команд має бути як мінімум 5 для цікавішого перебігу гри. Команди приблизно однакові за силами, тому спочатку розподіляються по різних командах фізично сильні, а потім до них додаються слабші. Кожна команда розподіляє між своїми членами номери від 1до 5 (чи 6), але бажано так, щоб фізично сильніші чергувалися зі слабкішими. Встановлена черговість не змінюється протягом усієї гри.
    Всі команди стартують одночасно і в одному напрямку. Вони переміщують м’яч вказівним пальцем, ніхто не має права торкнутися м’яча інакше. Першим б’є по м’ячу гравець під номером 1, потім – 2 і так далі. Потім знов починає перший номер. По м’ячу можна бити, коли він котиться чи коли вже зупинився, але обов’язково на тому місці, де він знаходиться – а це може бути і рів, і кропива, й вода. Переносити м’яч на більш зручне місце заборонено. На трасі яскраво позначають ділянки, на яких м’яч не повинен зупинятися, інакше вся команда змушена буде на хвилину зупинитись. За дотриманням правил спостерігають судді, які прямують за кожною командою, водночас підтримуючи команду морально, вболіваючи, створюють дух колективізму, без якого гра втрачає сенс.
    Довжина траси – 9 кілометрів. Ця гра дуже виснажує, але дає можливість відчути дух команди, співдружності, взаємодопомоги.Треба передбачати відпочинок після змагань.
    Комунікації:
    Виховна мета: знайомство учасників гри між собою та встановлення зв’язків, налагодження взаємин.
    Кількість учасників: 20-30 гравців, 2-3 організатори.
    Вікова категорія: 1, 2, 3.
    Пора року: будь-яка.
    Час доби: будь-який.
    Тривалість гри: 1-1,5 години.
    Фізичне навантаження: відсутні.
    Час на підготовку: 3 хвилини.
    Реквізит: багато паперу, олівці.
    Хід гри.
    Гравці розташовуються так, щоб добре бачити одне одного й мати змогу писати. Оскільки вони ще не знайомі, кожний прикріплює на одяг картку з іменем.
    Гра складається з чотирьох кіл.
    Перше коло (20 хвилин).
    Гравець пише листи будь-якій кількості адресатів: „Любий друже! Я хотів би поговорити з тобою про ...” і пропонує тему розмов, як, на його думку, буде прийнятною для адресата (різним людям можна пропонувати різні теми, обирати їх, виходячи не лише з власних інтересів, але й з розрахунку на відповідь).
    Друге коло (20 хвилин).
    Гравець вибирає з отриманих листів ті, що його зацікавили, і пише про своє ставлення до запропонованої теми. Пропонує одне запитання й дві підтеми. Дозволяється вибрати максимум 6 листів. У листі – відповіді гравець кожному своєму адресату надсилає один фант.
    Третє коло (15 хвилин)
    З отриманих відповідей гравець вибирає не більше як 4 листи і відповідає на них. Тепер він уже надсилає по два фанти.
    Четверте коло (15 хвилин)
    Після чергового обміну листами гравець обирає лише два з них, на які дає відповідь, завершує листування й надсилає чотири фанти.
    Виграють усі, але трохи більше той, у кого фантів виявиться найбільше.
    Методичні рекомендації: гру найкраще проводити в перші дні знайомства, коли учасники мають уже деяке уявлення одне про одного, але недостатньо знайомі. Листи складаються перед гравцем, але читати їх можна лише після закінчення кожного кола. Потрібний „поштар” (2-3)
    Гра допомагає подолати комплекси у встановленні контактів і дає можливість гравцям краще познайомитись.
    Встановлення контактів:
    Виховна мета: полегшити знайомство гравців.
    Кількість учасників: 12-30 гравців (разом із керівниками), 1 організатор.
    Вікова категорія: 1, 2, 3
    Місце проведення: приміщення
    Пора року: без обмеження.
    Час доби: вечір
    Тривалість гри: півтора години.
    Фізичне навантаження: відсутнє.
    Час на підготовку гри: 5 хвилин (підготовка аркушів паперу з іменами).
    Реквізит: все потрібне для письма і малювання. Перед кожним гравцем – аркуш з його іменем, написаним п’ятисантиметровими літерами.
    Хід гри.
    На аркуші паперу формату А-5 будь-хто будь-кому з гравців може під час вступного кола гри надіслати контактного листа, в якому крім підпису, має бути три обов’язкових запитання і одне довільне, на власний вибір.
    Обов’язкові запитання:
    Чому, на твою думку, встановлюю контакт?
    Який би подарунок Ти подарував (подарувала) мені на день народження?
    Якби Ти дізнався (дізналася) якусь приємну новину, чи був би я першим (першою), з ким би Ти нею поділився (поділилась)?
    Питання на власний вибір пишеться тільки після написання цих двох.
    Контактний лист з відповідями повертається відправникові. Виходячи з відповідей, він або припиняє контакти й листування на цьому закінчується, або на аркуші формату А-5 відсилає нового листа з проханням підтвердити контакт. Адресат, який не хоче, щоб контакт перервався, у відповідь йому надсилає графічного листа (якийсь нескладний малюнок), на зворотному боці якого напише „Контакт підтверджую” і підпишеться. Кожен гравець зацікавлений в отриманні якомога більшої кількості графічних листів – це головне завдання гри. Кореспонденцію розносить „поштар” (один з гравців, інструктор, тощо).
    Методичні рекомендації: гра дозволяє учасникам краще познайомитися, особливо тоді, коли немає можливості використати для цього традиційні форми. Надає можливість „непомітно” виявити до когось інтерес. Цю гру оцінять сором’язливі люди.
    Не обов’язково суворо дотримуватись правил, листів можна написати одне одному і більше, і довільних запитань може бути поставлено більше. Табличка контактів, складена за графічними листами, зможе дещо розповісти про взаємини, яких не видно на поверхні.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:18 | Повідомлення # 29
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СВЯТО ОСЕНІ

    Гошовська П.Є. вчитель-методист Дзвиняцької загально освітньої школи І-ІІ ступенів Заліщицького району.
    Діти розпочинають свято обжинками, яке припадає у нас на Іллю. Тут подяка щедрому колоскові, щедрій ниві. Дівчата прикрашають сніп «бороду Іллі», обережно, як святиню несуть із поля обжинковий вінок. Український народ з незапам’ятних часів був госте приємним, щирим і працьовитим. Саме ці риси звучать і обжинкових піснях. З особливою увагою діти готують спасівський кошик. Звичай освячувати дари саду, пасіки сягає своїми коренями в дохристиянські часи. У нашім краю саме на цей час припадає дозрівання фруктів і городини, а пасічники готують пасіку до зими. Спасівське освячування – це повага і дяка щедрій ниві, і віддяка щедрої ниви хліборобові за благородну працю на ній. У цей день не їдять м’яса, а вживають страви із рослинних продуктів. Ми повинні вчити поваги і милосердя до старшого, немічного і пам’ятати за померлих. Дерево без кореня гине, народ, який забуває своє коріння, вмирає духовно. Саме у день Спаса горить свічка, як пам’ять про померлих. На цьому святі я зовсім не звертаю уваги на працю учнів на шкільній ділянці. Цей матеріал, як звіт, діти готують на підсумковий урок, або відкрите засідання гуртка. На святі я хочу підкреслити обряди, звичаї нашого народу, ознайомити школярів із поезією на цю тематику.
    Читець:
    Осінній день. Осінній день, осінній!
    О синій день, о синій день, о синій
    Осанна осені, о сум! Осанна!
    Невже це осінь, осінь. О – та сама
    Останні айстри горілиць зайшлися болем
    Ген килим витканий із птиць летить над полем
    Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій,
    І скаче коник серед трав – нема мелодій.
    І ведучий: «Жнива кінчаються – осінь починається». Кінець жнив у нас збігається із святом Іллі. З цього приводу казали «На Іллі – новий хліб на столі», «То не ґазда, що на столі немає нового хліба на Іллі».
    ІІ ведучий: «Жниварі у нашому селі, завершуючи косовицю, залишали на узбіччі лану жмут колосся, який називали «бородою», або «бородою Іллі».
    Ходить Іллія по межі
    Дивується бороді.
    Жмут колосся дівчата обв’язували стрічками, колоски надламували, щоб вони хилилися до землі, як дяка щедрій ниві. Під бородою ґазда клав хліб і дрібок солі – ознака достатку, тоді вим’ятим пучком зернин засівав поле.
    Ґазда: «Сійся – родися, жито – пшениця, всяка пашниця, рік у рік, краще ніж торік». (Стає на коліна і вклоняється тричі, складає руки до молитви). «Роди Боже на всяку долю: бідного і багатого, вдовиці і сироти»
    (Виходять дівчата) Наше жито вже в кінця. Нум дівчата до вінця. А вже пшениченьці нашій кінець. Плете ґаздиня наша вінець. (Виходить ґаздиня, несе вінок із колосся і вручає одній із дівчат).
    Дівчина:
    Котився вінок по полю –
    Просився до господаря в стодолу,
    Пускай, господаре в стодолу,
    Вже я набувся на полю.
    Вже я на полі набувся,
    Буйного вітру начувся,
    Ранньої роси напився.
    Я не довго полежу
    Знов на поле побіжу.
    (Дівчину у вінку беруть у коло і співають)
    Зашуміла діброва,
    Залящала дорога,
    Господареві женці йдуть
    Золотий вінок несуть.
    Місяце - місяченьку
    Світи нам доріженьку
    Щоб ми не заблудили
    Віночок не загубили.
    (Підходячи до господаря, дівчата співають).
    Ой обжинки, наш господарю, обжинки,
    Дай нам меду, дай нам меду і наливки.
    Несемо поклон
    Ізо всіх сторон,
    Із гір, із подвір’я
    На ваше подвір’я.
    Із подвір’я до стодоли,
    Із стодоли до комори,
    З комори на нивоньку
    У щасливу годиноньку.
    Ой чуй, пане чуй, вечеряти нам готуй.
    (Підходить дівчина із вінком до господаря)
    Дай вам, Боже, щасливо дочекати
    На той рік сіяти, орати,
    А ми, здорові збирати!
    Господар:
    Дай, Боже, дочекати в добрім здоров’ю!
    А ти, молода, здорова, росла
    І шлюбного вінця доросла.
    (Дівчина, даючи вінець, приказує)
    Нате вам вінець, а нам дайте на танець
    (Господар бере обжинковий вінок і вручає дівчині гроші)
    Дівчата співають:
    Закотилось сонечко за зелений бір
    Ми підем вечеряти у багатий двір
    А в багатому дворі
    Хліба солі на столі,
    І всього доволі,
    Вареники в маслі, наливочка в пляшці.
    (Ґазда із ґаздинею частують дівчат)
    Дівчина:
    А ми жито ізжали,
    Щоб за рік знов дочекали.
    Скільки в небі зірочок,
    Стільки на полі копичок.
    (Дівчата виходять)
    Друга ведуча: З Іллею, який завершував жнива, пов’язано чимало прислів’їв та приказок. «У цей день до обіду – літо, а після обіду – осінь». «Тільки до Іллі рої, а по Іллі, повісь по роя на гіллі».
    Читець:
    Вже в стельниках стерні
    Немає меду – сонця,
    І дика груша журиться одна,
    Лиш клаптики червоного суконця
    Шпаком минає сіра долина.
    Проходить осінь, посмішка землиста
    Скляніють очі неба і води.
    Суху розмову полум’я із листом
    До ночі сумно слухають сади.
    Перша ведуча: Після жнив приступають до збору врожаю овочів і фруктів, бо якраз в цей час городина і садовина поспіла. Треба поспішати, бо скоро починається осіння сівба.
    Друга ведуча: Приходить Спас, то пішло літо від нас. З цим святом пов’язується цікава традиція: освячування дарів природи: яблука, сливи, груші, мед, цибуля, часник, конопля і все інше, а також лікарське зілля. Обов’язково клали чорнобривці і васильки. У чорнобривцях купали дівчат, або вмивались дівчата, щоб бути чорнобривками. До Спаса виготовляли свічки-трійці.
    Перша ведуча: Повернувшись із церкви, господар із трійцею обходив весь двір, кожен вулик і тоді сідали до столу. Страви мусили бути із борошна та овочів і риби.
    Запивали яблучним та виноградним соком, щоб садовина родила.
    Друга ведуча: Із Спасом завершується літня пора, починається осінь, про що свідчать приказки.
    (Діти читають прислів’я). «Прийшов Спас – бери рукавиці про запас». «Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а прийде Пречиста – забере їх нечиста». «До Спаса бджола робить на пана, а по Спасі – на себе». «По Спасі тримайся в запасі».
    Перша ведуча: Сьогодні учнями 7,8,9 класів представлені спасівські кошики. Просимо журі оцінити уміння правильно і гарно збирати кошик.
    Читець: «Осінь».
    Перша ведуча: Більшість робіт по збору врожаю городини і садовини годилося закінчити до Успення Божої матері, 28 серпня, бо після цього свята розпочиналася сівба озимини. Завершували осінню сівбу до другої Пречистої (21 вересня).
    Друга ведуча: У давні часи осінній початок засіву мав урочисту обрядовість.
    Інсценування «Початок осіннього засіву». (Сільський двір, збоку мішок із насінням, лавка, на якій сидить ґазда і ґаздиня, святково одягнені).
    Господиня: Дочекались Пречистої, а ти чоловіче приготував мішок із насінням.
    Ґазда: Все приготував і сьогодні, три святі, треба його освятити. Неси обжинковий вінок.
    (Господиня вносить обжинковий вінок, господар виминає із колосків зерно, змішує із насінням у мішку, примовляючи): «Руками діда, прадіда сію у мішок, щоб його руками сіяти у полі».
    Разом: Благослови Боже.
    Господиня: Хоч би погода завтра була гарною аби розпочати посів.
    Господар: Сьогодні треба швиденько обійти господарку, щоб відпочити, бо виїхати в поле мусимо разом із сонцем. Так годиться. (Обоє виходять).
    (Картина ранку на сільському дворі, входить господиня, вона несе кошик із продуктами, трійцю, кладе на стіл).
    Господиня: Треба приготувати все до обіду. Ось варені яйця, сир із сметаною, коржики з маком, ой, щоб не забути яблук та грушок приготувати. (Вносить фрукти). Ось хліб, свячена вода, (бере відро) піду попораю худобину, бо вже пора і в поле вирушити.
    (Входить господар). Жінко, чи все в тебе вже приготовлено до обіду? Бачиш зоря займається, земля прокидається від сну, треба в поле вирушати.
    Господиня: Сідай до столу, а я принесу молока та хліба, будемо снідати.
    Господар: Ні, снідати годиться в полі, складає все в кошик.
    Господиня: А ти мішки пов’язав?
    Господар: Зерно та борони на возі, я ще з вечора приготував, йду впрягати коні, а ти відкривай ворота.
    Господиня: Іду, я приготую трійцю. (Вона засвічує свічку і обходить подвір’я, приказуючи в кожному кутку): Благослови, Боже, у добрий час почати. (Кладе свічку на стіл і виходить).
    (Картина поля, господиня несе кошик, скатертину, господар мішок із зерном, кладуть на краю поля).
    Господиня: Розстели скатертину, бо вже сонечко піднялося, і пора починати посів, то ж поснідаємо.
    Господар. (Розстелює скатертину). Роса сьогодні аж блистить, буде гарна погода.
    (Сідають біля скатертини і кладуть кошик на неї, і беруться до сніданку).
    Господиня: Чоловіче, чи чуєш вітер дме з півдня, це на гарний урожай вівса.
    Господар: Дивись, дивись, вже летить перше павутиння, а його мало на траві, то осінь буде сухою. Треба поспішати з посівом, бо у перший тиждень вересня любить бути пару дощових днів, то треба до дощу посіяти.
    Господиня: То добре, як би на Євтихія пішов дощ, це на гарний урожай озимини.
    (Встають від сніданку, господиня накриває кошик, збирає скатертину, господар розв’язує мішок).
    Господар бере у жмені зерна, ґаздиня окроплює свяченою водою зерно і поле, примовляючи: «Роди, Боже, на всяку долю: бідного, багатого, вдовиці і сироти».
    Господар: (Розсіває зерно). Руками діда-прадіда і моїми сію цей святий хліб на тобі і тобі, моя ниво. Сійся, родися на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб вродило краще, ніж торік. Благослови Боже, ниву мою насіння це прийняти. (Обоє стають на коліна) . благослови Боже (хрестяться).
    Перша ведуча: До другої Богородиці годилося повністю зібрати садовину, бо в цей час поспіли вже і зимові сорти яблунь та груш, а перші приморозки до 21 вересня будуть сигналом до завершення збору. Дівчата, збираючи урожай, наспівували:
    Пречиста по груші ходила,
    Пречиста мішок загубила.
    А Спас ішов – мішок знайшов,
    - Спасику - братику, віддай мішок,
    Не буду ходити у твій садок.
    Друга ведуча: З цим святом пов’язана ще одна цікава подія: збір калини. Кетяги калини, як символ України, мусили бути у кожній хаті.
    Читець:
    Дала мене мати моя заміж
    Дала мене за Дунай бистрий,
    Дала човник плисти
    Дала мені і веселечко:
    - Пливи, доню, моє сердечко!
    Дала мені калинові вітки,
    Заткни, доню, за білу намітку:
    Щоб калини не поломити,
    Ягідок не подавити
    Свого роду не прогнівити.
    Перша ведуча: Збір калини проводили тільки дівчата. Повертаючись додому, хлопці перестрівали дівчат, щоб забрати калину.
    Пісня про калину.
    Друга ведуча: Кілька гілочок калини вносили в хату, підвішували під образи, а решту залишали під стріхою. Це була ознака, що в сім’ї є дівчина на відданню. На Пречисту годилося приходити сватати дівчину. «Як прийде Пречиста – стане дівка речиста», «Старости на Прречисту – в хаті речисто».
    Перша ведуча: Для таких гостей в хаті прибирали, прикрашали. Як уміють скласти букет із осінніх квітів наші хлопчики і дівчата, оцінить журі.
    Читець:
    Двори стоять у хуртовині
    Яка рожева й синя хуртовина
    Але чому я думаю про вас?
    Це так природно – відстані і час
    Я вже забула – не моя провина
    То музика нагадує про вас
    То раптом ця осіння хуртовина
    І ваша скрізь присутність невловима
    Двори стоять у хуртовині айстр
    Яка сумна й красива хуртовина.
    Можна читати інший вірш про осінь.
    Друга ведуча: а зараз слово журі. (Підсумки виставки кошиків, і виставки букетів і композицій).


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:26 | Повідомлення # 30
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    Конспект лекцій з «Екологічного менеджменту»

    Урок №1. Вступ. Поняття «Екологічний менеджмент», «Менеджер».
    Тест на перевірку професійної етики.
    Ми починаємо вивчати новий для нас предмет – екологічний менеджмент. Щоб краще зрозуміти та освоїти що таке екоменеджмент розглянемо з вами менеджмент.
    Хто знає що таке менеджмент?
    Сьогодні слово «менеджмент» знають всі, так як воно за короткий час міцно увійшло в словарний запас українців. При дослівному перекладі з англійської «management» звучить як «управління». Людина, яка займається управлінням або організацією управління, називається менеджер. Менеджери працюють на всіх «ешелонах» управління і в задачу менеджера входить організація конкретної роботи в рамках певного числа співробітників, які йому підкоряються.
    На західних підприємствах відрізняють:
    • Top management – вища ланка управління;
    • Middle management – середня ланка управління;
    • Lower management – нижча ланка управління.
    Розглянемо нашу школу екологічного вело тренування (приклад) :
    - Головний патрульний інспектор – Top management
    - Інструктори – Middle management
    - Командири патрульних загонів – Lower management.
    Менеджер – центральна фігура на фірмі. Праця менеджера складається з наступного: ставити цілі, будувати план дій, організовувати роботу, зацікавлювати людей в результатах їх праці, перевіряти, чи все йде як треба. Враховуючи все це менеджер забезпечує виконання роботи.
    Яким бачите сучасного менеджера? Якими якостями та знаннями він повинен володіти?
    Особисті якості:
    • широкий кругозір;
    • професіоналізм та творчий підхід до роботи;
    • винахідливість;
    • впевненість в собі;
    • комунікабельність;
    • стійкість до стресів;
    • віра в успіх;
    • внутрішня потреба до саморозвитку;
    • психологічна здатність впливати на людей.
    Та етичні норми:
    • гарні манери;
    • бути вимогливим (особливо до себе);
    • вміти виконувати обіцянки.
    Недоліки, які найчастіше допускають менеджери при роботі :
    • невміння управляти собою;
    • нечіткі цілі;
    • недолік творчого потенціалу;
    • нерозуміння особливостей управління.
    Також менеджер повинен керувати групою так, щоб досягнути високого результату було легше.
    Існує три основних стилі керівництва:

    * Автократичний

    * Демократичний

    * Laisser faire (фр.) – хаос

    Автократичний. Цілі та цінності вибирає сам керівник, чітка ієрархія. Керівник приймає рішення одноособово, не враховуючи думки групи.
    Демократичний. Керівник має чіткі цілі, основані на злагоді між членами групи та керівником. Керівник враховує думку групи, признає індивідуальність кожного.
    Хаос. Немає ані правил, ані рамок. Керівник не має впливу на групу.

    Урок №2. принципи менеджменту. Методи менеджменту.
    Не дивлячись на різноманітність типів та видів менеджменту, йому притаманні спільні основи, вихідні положення та правила. Вони називаються принципами менеджменту. Принципи менеджменту – це ідеї і правила поведінки керівників по виконанню своїх управлінських функцій. Вони визначають вимоги до конкретної системи, організації менеджменту. Ведучий принцип менеджменту – оптимальне поєднання централізації та децентралізації управління. Тобто за вищим рівнем управління стоять питання стратегічного характеру, а за нижчим – оперативне управління. Наприклад. У нашій Школі екологічного вело тренування вищий рівень управління – Головний патрульний інспектор. Він заключає угоди, встановлює порядок роботи школи, ставить загальну задачу патрулям. Нижчий рівень – інспектори. Кожен із них виконує безпосередньо свої функції. Я, наприклад, навчаю вас менеджменту. Реалізація цього принципу вирішує проблему оптимального розподілу функцій при прийнятті управлінських рішень.
    З цього принципу випливають інші:
    * Принцип вмілого використання єдиноначальності та колегі-альності в управлінні. Це означає, що кожний робітник строго відповідає за свою ділянку роботи, за прийняте ним на своєму рівні рішення. Кожен із нас повинен робити тільки ту роботу, яку йому доручили, та за результати якої він відповідає. Але остаточне рішення залишається за топ-менеджером.
    * Принцип наукової обґрунтованості управління. Він означає, що управління повинно здійснюватися на основі застосування науки. Кожне доручення має бути науково обґрунтовано. Наприклад, якщо вам доручать добігти до Пустомит за 5 хв., ви не повинні згоджуватись, оскільки ваша швидкість не дозволить вам це зробити.
    * Принцип плановості. Діяльність організації (як поточна, так і перспективна) повинна плануватися. Наша школа має календарний план виконання всіх робіт, за виконання якого ми будемо звітувати перед Управлінням.
    * Принцип поєднання прав, обов’язків, та відповідальності, тобто робітник повинен нести відповідальність тільки за ті задачі, які попадають в коло наданих йому повноважень. Громадські інспектори з охорони природи мають право контролю промислових підприємств, але при цьому вони зобов’язані виконувати законодавчі акти.
    * Принцип демократизації управління. В сучасній економіці виконавці мають високий професіоналізм, освіту і кваліфікацію, а також культуру та потребу приймати участь в управлінні виробництвом. Використання персоналу в управлінні організацією є реалізація даного принципу. Думку інспекторів нашої Школи завжди враховують на верхньому рівні керівництва. Я обов’язково врахую ваші зауваження щодо моїх лекцій. Але цей принцип не завжди враховується в реальному житті.
    Ці принципи не треба брати за правила. Економічне життя не стоїть на місці, воно змінюється, а разом з ним і принципи менеджменту.
    Методи менеджменту.
    Під методами розуміють поєднання прийомів та способів впливу на об’єкт управління. Всі методи менеджменту можна поділити на 4 групи:
    • організаційно-адміністративні;
    • економічні;
    • соціальні;
    • психологічні.
    До організаційно-адміністративних відносяться прямий адміністративний наказ, дисципліна, заохочення, стягнення. На практиці ці методи реалізуються у вигляді конкретних без варіантних завдань виконавцям. Не виконання веде за собою певне стягнення (певне покарання). Наприклад, вам вчитель наказує прибрати в класі. Ви не прибрали. Наслідок – прибираєте ще тиждень.
    Важливу роль відіграють економічні методи. На відміну від адміністративних, вони не орієнтовані на пряму дію. Вони базуються на залежності матеріальної забезпеченості людини від результатів ї діяльності. Конкретними формами є: фінансування, ціноутворення, заробітна плата, премії, грошові штрафні санкції. Грошові штрафні санкції часто не враховують саме те, що безпосередньо впливає на результат праці. Мається на увазі погіршення психологічного клімату в колективі, низький рівень професіоналізму, непродумані кадрові переміщення.
    Для тих людей, для яких гроші не є стимулом для роботи, застосовуються соціальні та психологічні методи.
    Розглянемо соціальні методи. Завжди краще працюється там де здоровий соціально-психологічний клімат, де існує творча обстановка та взаємодопомога. До соціальних методів можна віднести організацію відпочинку та свят. Наприклад, ті, що будуть гарно працювати весною поїдуть в похід.
    Найважчими для керівника є психологічні методи. Для того, щоб застосувати ці методи треба знати психологічні особливості кожного працівника. Наприклад, вас розділили на групи, намагаючись врахувати бажання кожного та ваші психологічні особливості.
    Але найголовніше в цих методах: ефективне використання не тільки того чи іншого методу, а й їх погодження між собою.

    Урок №3. Організація та її середовище.
    Головними змінними внутрішнього середовища організації є цілі, структура, завдання, технологія та люди.
    Цілі. Ціль – це конкретний кінцевий стан або бажаний результат, якого прагне досягти організована група.
    Постановка цілей – це дуже важливий момент в діяльності організації, бо учасники повинні знати до чого прагнути.
    У організації можуть бути різні цілі. Але головними спільними цілями будуть ті, що направлені на: * існування;
    * прибуток;
    * перспективи.
    Структура. Утворення структури – це наслідок розділу праці між спеціалістами різних видів. Сфера контролю – це кількість осіб, що безпосередньо підкоряються одному керівнику. Існує широка та вузька сфера контролю, залежно від кількості осіб. Не можливо визначити, яка сфера контролю краща та яка структура найкраща. Це залежить від специфіки організації та її цілей.
    Задача – це запланована робота, яка повинна бути виконана установленим способом.
    Задачі діляться на 3 категорії:
    1. Робота з людьми.
    2. Робота з предметами.
    3. робота з інформацією.
    Задачі характеризуються частотою повтору та часом виконання. Якщо задача може бути виконана за короткий час та вона повторюється багато разів на день, то праця є монотонною.
    Технологія. Технологія – це засіб перетворення сировини в шукані продукти та послуги.
    Люди. Люди – найважливіша змінна. Один з керівників крупної американської компанії сказав: «Заберіть у мене абсолютно все, залиште тільки людей, з якими я працюю, і щонайменше через 5 років ми знову досягнемо того ж рівня».
    Для того, щоб керувати людьми треба знати психологію людини, враховувати особливості кожної людини.
    Дамо коротку характеристику особистості.
    «Конструкція» особистості досить складна. Найпростішими особистими властивостями є:
    - статус особистості;
    - суспільно-функціональні ролі;
    - ціннісні орієнтації.
    Статус особистості – це положення особистості в суспільстві (повага колег, повага до себе). Як людина сприймає своє положення в тій чи іншій групі.
    Суспільно-функціональні ролі. Ролі – це способи поведінки людей, відповідно до певних норм. В день людина грає безліч ролей. Існують соціальні, професіональні, міжособистісні ролі тощо.
    В організації рольова поведінка дуже важлива: цілі тільки тоді будуть досягненні, якщо кожний гарно та правильно виконує свою роль.
    Для того, щоб краще пізнати людину, треба «побачити» його в різних ролях.
    Ціннісні орієнтації. Це переваги, які людина віддає певним сторонам дійсності. Саме у відповідності з ціннісними орієнтаціями формуються властивості особистості.
    В структурі особистості є більш складні форми: мотиви, характер, потреби, темперамент, здібності. Роздивимось їх.
    …………………..
    Задача менеджера – враховуючи особливості темпераменту працівників, доручати їм таку роботу, яка розкриває їх найкращі риси, щоб їх потенціал використовувався по-максимуму.
    Коротка характеристика людей з різними домінуючими типами темпераменту.
    Сангвінік – енергійний, працьовитий, комунікабельний, активний, контактний, ініціативний; добре освоюється в новій обстановці, легко звикається з новими вимогами; продумує та добре організовує діяльність, раціонально думає, чітко ставить задачі, схильний до творчості, не полюбляє монотонну роботу. Для сангвініків характерна схильність до лідерства. Сангвініка можна критикувати – він малочутливий. (Серед відомих – А.І.Герцен).
    Холерик – на відміну від сангвініка, високочутливий, неврівноважений. У нього дуже велика стійкість інтересів, наполегливий. Йому краще не доручати монотонних видів робот: вони його дратують. Холерик швидше інших орієнтується в обстановці, що змінюється, винахідливий в спорах та дискусіях; до нових умов швидко адаптується. Холериків краще всього використовувати в маркетинговій діяльності. (Серед відомих – А.В.Суворов).
    Флегматик – людина серйозна, завжди рівно і спокійно настроєний; важко переключається з одного виду діяльності на інший, до нового звикає повільно; винятково наполегливий; не дуже винахідливий, але дуже виконавчий. Флегматика добре використовувати на ділянках роботи, де є конфлікти і там потребується великий напряг сил. Вважається, що найкращі конструктори, економісти, бухгалтера – флегматики. (Серед відомих – І.А.Крилов).
    Меланхолік відрізняється високою емоційною чутливістю, може бути образливим. Він швидко втомлюється. Виявляє наполегливість у подоланні труднощів. Його праця найбільш продуктивна там, де потрібна висока чутливість, вдумливість, обережність. У відношенні до інших людей меланхоліки, як правило, м’які, тактовні, чуйні. (Серед відомих – М.В.Гоголь).

    Т И П Н Е Р В О В О Ї С И С Т Е М И
    Основні властивості нервової системи Невтримний Живий Спокійний Слабкий
    Сила сильний сильний сильний слабкий
    Урівноважженість неврівно-важений урівноважений урівноважений неврівноважений
    Рухливість рухливий рухливий інертний інертний рухливий
    Тип темпераменту холерик сангвінік флегматик меланхолік


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    mechДата: Пятница, 05.03.2010, 10:38 | Повідомлення # 31
    0-20 сообщений
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 5
    Репутація: 0
    Статус: Оффлайн
    А хто автор конспекту лекцій?
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:49 | Повідомлення # 32
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    3-4 класи
    „Про все на світі”

    1. На яку тварину перетворила розгнівана богиня дівчину, яка ткала краще за неї?
    * На павучка. Видатний учений Карл Ліней, який дав назви величезній кількості тварин і рослин, замислившись над тим, як назвати павуків, пригадав одну з легенд Стародавньої Греції, у якій розповідалося про майстерну ткалю – дівчину на ім’я Арахна („арахна” – від грецького „павук”). Одного разу на змаганнях на кращу ткалю Арахна виткала тканину, кращу, ніж тканина, виготовлена богинею Афіною. Мстива Афіна не визнала першості Арахни і перетворила її на павука. З тих пір Арахна, втративши красу, безперестанку все тче і тче...
    2. У Білоруській легенді розповідається про те, як Бог покарав жінку, яка часто йшла з дому, залишаючи своїх дітей без нагляду. Ким вона стала?
    * Зозулею.
    3. Слово „Сахара” у перекладі з арабської мови означає...
    * Пустеля. У топонімічному словнику Л. Петринки та в Малій географічній енциклопедії походження назви пустелі Сахара по-в’язується з арабським „сахра”, що означає „пустеля”, „пустин-ний степ”. Сахара – найбільша пустеля у світі. Піщані рівнини і бархани чергуються тут із скельними плато і величезними каме-нями, а також поодинокими кущиками сухих колючок. Такий пейзаж обумовлений характером клімату пустелі. Хмари і дощ з’являються над Сахарою дуже рідко, а тому земля беззахисна пе-ред палаючим сонячним промінням. Денні і нічні температури тут дуже відрізняються: 50-600С вдень та приблизно 00С вночі. За останні 50 р пустеля Сахара „виросла” на 650 тис км2 – це біль-ше, ніж територія України! Найвідоміші оазі Сахари – Фаджа, загрожує зникнення внаслідок наступу барханів. До речі, в Японії є музей пустель. У ньому можна побачити пісок з усього світу, а також дізнатися, як утворюються пустелі та хто в них живе.
    4. Здогадайся, яке дерево буде наступним у переліку: акація, береза, верба, граб, дуб,...
    * Евкаліпт.
    5. Озонова діра над Землею небезпечна, бо ...
    * Крізь неї з космосу проникає на Землю космічне випромінюван-ня. Озон – це сполука з трьох атомів оксигену (молекула кисню складається з двох атомів оксигену). Озоновий шар – дуже важ-лива частина атмосфери. Найщільніший він на висоті 20-30 км над рівнем моря. Озон поглинає основну частину небезпечного ультрафіолетового випромінювання Сонця. У невеликих дозах ультрафіолетові промені, що досягають земної поверхні, є корис-ними для людей. Але їх надлишок шкідливий як для людей, так і для рослин, тварин. Якщо ви купуєте якийсь продукт в аерозолях, зверніть увагу, чи зазначено на упаковці, що цей виріб не містить речовин, які руйнують озоновий шар.
    6. Яку сільськогосподарську культуру (соняшник, цукровий буряк, ячмінь, жито, чай) не вирощують на Україні?
    * Чай. Чай росте у вологих субтропіках. Ця рослина потребує ду-же теплого і дощового клімату та багатого на мінеральні речови-ни ґрунту. Чайний кущ вирощують на обернених до океану гірських схилах Інді та Китаю, на Кавказі, у Південній Америці, на острові Цейлон. Лідером у світі за виробництвом чаю є Індія.
    7. Наслідки цієї трагічної події, яка сталася у квітні 1986 року, будуть відчувати ще багато поколінь українців та жителів сусідніх держав. Забруднено мільйони гектарів земель, тисячі сімей залишили рідні місця, величезної шкоди завдано здоров’ю і дорослих, і дітей. Місто, у якому це сталося, називається ...
    * Прип’ять. 26 квітня 1986 року у м. Прип’ять сталася трагедія – пожежа на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС), яка призвела до забруднення радіоактивними речовинами значної частини території України, Білорусі та ряду районів Росії. Мешканці багатьох містечок і сіл були евакуйовані. Місто Прип’ять знаходиться у Чорнобильському районі Київської області. Воно було містом енергетиків, де мешкали 20 тисяч чоловік – переважно працівники ЧАЕС та їх сім’ї. При евакуації вони залишили не тільки свої домівки, але й меблі, одяг, книги, фотографії – усе, до чого вони звикли і без чого не уявляли свого життя. Сьогодні Прип’ять – мертве місто з порожніми будинками, які поступово руйнуються; з дитячими майданчиками, які заросли чагарниками. Це – нагадування людству про те, що воно має бути передбачливим і мудрим у своєму технічному розвитку.
    „Птахи”
    1. Кого запрошувала до себе в гості лисичка з відомої дитячої казки?
    * Журавля. Лисичка запрошувала в гості журавля, щоб пригостити його кашею. Насправді журавель харчується переважно зеленими частинами трав, ягодами, а також комахами та черв’яками.
    2. Хто з наших птахів любить збирати в своє гніздо блискучі предмети?
    * Сорока. Усі воронові птахи мають славу злодійкуватих. Однак орнітологи – практики стверджують, що у гніздах ворон сторонніх речей не знаходили. А от сорока любить збирати до гнізда блискучі предмети, іноді навіть самі гнізда будує з алюмінієвого дроту, який знаходить на звалищах. Ця шахрайка тягне в кубло все, що погано лежить і їй припало до смаку: шматки дроту, ґудзики, скельця. До речі, в Дніпропетровську з’явився новий злодій мобільних телефонів – сорока. Як повідомили „Комсомольську правду” читачі, вона поцупила забутий на столі маленький блискучий телефон і віднесла його до свого гнізда. Міняються часи – міняються звички і у сорок!
    3. Згідно з давнім повір’ям нашого народу, цей птах приносить дітей.
    * Лелека. В нашого народу лелека користується чи не найбільшою повагою з-поміж інших птахів. Саме йому в легендах і повір’ях людина довірила найважливішу роль- приносити маленьких дітей.
    4. З чого будує гніздо ластівка?
    * З глини. Ластівка будує гніздо з глини, яку розмочує слиною. Іноді вона в основу гнізда вплітає соломинки, а середину гнізда вистеляє пір’ям і пухом.
    5. Хто з птахів дав назву козацьким човнам?
    * Чайка. Козацькі човни звалися чайками від назви невеликого кулика – чайки.
    6. Який птах може пересуватися стовбуром дерева донизу головою?
    * Повзик. Серед наших птахів лише повзик може пересуватися стовбуром донизу головою, завдяки міцним і гострим кігтикам на лапках.
    7. Де ще гніздяться шпаки, крім шпаківень?
    * В дуплах. Шпаки належать до дуплогніздних птахів. У природі вони гніздяться в дуплах, видовбаних дятлами; в норах берегових ластівок, у крутих урвищах, міжгір’ях, уступах кам’янистих обривів, під дахами будинків, в щілинах глиняних споруд; інколи вони використовують гнізда інших птахів. Шпаки – невибагливі птахи, однак часто шпаківні, розвішані на деревах у дворах, залишаються порожніми, бо конструкція, загальні розміри, вибір місця і деякі інші будівельно-архітектурні рішення при створенні шпаківні не завжди виявляються вдалими. Птахам не до вподоби, коли будиночки на деревах розташовані надто щільно. У селах на Русі віддавна майструють будиночки для шпаків. Іноді їх роблять у вигляді смішних чоловічків або звірів. Не можна розфарбовувати шпаківні дуже яскраво, щоб не відлякати птахів. Шпаківню можна повісити на дереві або на стовпі, так щоб вона не була доступною хижакам (кішкам). При виготовлені шпаківні головне, щоб кришка була підігнана щільно, без щілин, а внутрішню поверхню дощок у жодному випадку не можна гладко обстругувати. Якщо в дні шпаківні будуть невеликі щілини, птахи самі заліплять їх при гніздуванні.
    8. Хто з птахів ніколи не сідає на землю?
    * Серпокрилець. У серпокрильця такі довгі крила, що злетіти в повітря він може лише з вертикальної поверхні, тому ніколи не сідає на землю. А утримуватися на вертикальних стінках йому допомагають гострі кігтики і те, що всі чотири пальці на лапках повернуті вперед.
    9. В кого з наших диких птахів оперення буває лише білого кольору?
    * У лебедя. Повністю біле оперення з названих диких птахів нашої фауни має лише дорослий лебідь. Пригадуєте, яких страждань зазнало мале лебедя у казці „Гидке каченя”? А це тому, що усі молоді лебеді – сірого кольору. І лише дорослі птахи стають білосніжними. Лебедів вважають символом вірності й кохання. Живуть ці прекрасні птахи сім’ями. Чорних лебедів, яких ви могли бачити на штучних водоймах і в парках, завозять з Австралії і розводять у нас на фермах.
    10. Хто з цих птахів (сіра чапля, фазан, перепілка, баклан,
    припутень) є об’єктом полювання мисливців?
    * Фазан, перепілка, припутень.
    5-6 класи
    „Про все на світі”
    1. Товщина людської волосини – 50 деньє (одиниця виміру), а найтоншої „нитки” у природі – лише 0,07 деньє. Що це за нитка?
    * Павутина. Деньє (Den, Denier) – одиниця вимірювання товщини нитки (волокна) у тканинах. 1 деньє – це товщина нитки, маса якої становить 1 г, а довжина – 9 км. Більшому числовому значенню деньє відповідає товстіша нитка, а, отже – товстіша тканина. Товщина людської волосини – 50 деньє, а павутини – 0,07 деньє. Це означає, що волосина людини завдовжки 9 км (якби така виросла!) має масу 50 г, а маса павутини такої ж довжини – 0,07 г. 300 грамів павутини достатньо, щоб опоясати Земну кулю вздовж екватора!
    2. Ринду (пристрій для створення звукових сигналів) на кораблях запровадив Петро Перший у ХVІІІ ст. До того часу на кораблі возили у клітці тварину і безжалісно кололи її спицею, щоб вона подавала голос. Яка це тварина?
    * Порося.
    3. Вдома пил найшвидше накопичується на...
    * На екрані телевізора. Рухаючись у різні сторони, пилинки пові-льно осідають донизу. Наріжте багато маленьких клаптиків папе-ру, включіть телевізор і з висоти ледь піднятої по відношенню до екрана руки повільно розсипайте папірці біля екрана. Папірці, так само які пилинки, прилипатимуть до поверхні екрана. Під час роботи екрани телевізорів і дисплеї комп’ютерів заряджаються позитивно. Внаслідок електризації пилинки „прилипають” до екрана телевізора, тому на екрані їх накопичується більше, ніж на горизонтальній поверхні, на яку пилинки осідають.
    4. Американець Джім Беркланд щодня уважно переглядає газети і підраховує кількість оголошень про загублених домашніх тва-рин. Коли частота таких випадків зростає, Беркланд провіщає...
    * Землетрус. Народні повір'я говорять, що тварини відчувають наближення землетрусу. Науковці зацікавились цим, і впродовж багатьох років спостерігають за тваринами, які проживають у сейсмічних зонах. Вони зауважили , що звірі і птахи перед початком землетрусу поводяться незвично. Таку чутливість тварин до землетрусів пояснюють їхньою здатністю вловлювати звуки дуже низької частоти, яких людське вухо не сприймає.
    5. Які з цих пар слів китайською мовою позначаються однаковими ієрогліфами? (Книга і мудрість, Сонце і повітря, Вода і життя, Тютюн і хвороба, Бадьорість і чай)
    * Бадьорість і чай. Чай як напій відомий у Китаї здавна: вперше про чай згадується 5800 років тому назад. У давньокитайських трактатах записано, що „чай посилює дух, пом'якшує серце, знімає втому, не дає лінуватися, бадьорить тіло”. Секрет чаю – в тому, що він одночасно і збуджує, і заспокоює. Ці протилежні, на перший погляд, властивості поєднуються завдяки наявності в чаю двох складників: кофеїну (теїну) і таніну (дубильних речовин). Танін стримує збуджуючу дію кофеїну, тому властивості благотворно впливати на кровообіг і центральну нервову систему проявляються у чаю повільніше, ніж у кави, зате довше зберігаються. У великих кількостях кофеїн токсичний – 10 г кофеїну може мати на людину згубну дію. Не лякайтесь, у склянці чаю (150 г) міститься лише 30-60 мг кофеїну.
    6. 300 років тому французький король Людовік кожного ранку приймав такі водні процедури – душ, ванну, джакузі, мився до пояса над умивальником, витирав лице і руки мокрим рушником.
    * Витирав лице і руки мокрим рушником. Водогони є сьогодні у кожному містечку. Щодня кожен з нас витрачає 10-12 відер води. А ось у ХV – ХVІ століттях житель такого великого міста, як Париж, витрачав лише одне відро води на день! Не дивно, що води витрачали так мало: адже водогонів тоді ще не було. Де-не-де на площах були колодязі, воджу носили відрами, як сьогодні в маленьких селах. У колодязях часто знаходили трупи котів і щурів. У давнину людям не вистачало і води, і охайності. Митися щодня люди почали не так давно. Років триста тому навіть королі не вважали за потрібне вмиватися щодня. В розкішній спальні французького короля ви знайшли б величезне ліжко, таке велике, що його не можна було застелити без допомоги спеціального інструменту – „постільної палки”. Ви побачили б там пишний балдахін на чотирьох позолочених колонах, схожий на маленькі хороми. Ви б помітили також чудові килими, венеціанські дзеркала роботи найкращих майстрів. Однак, скільки б ви не шукали, ви не знайшли б звичайнісінького умивальника. Щоранку королю подавали мокрий рушник, яким він витирав лице і руки. І всі вважали, що цього достатньо. Білизну парижани змінювали раз на місяць, а той на два. Тоді дбали не про те., щоб сорочка була чиста, а про те, щоб мереживо на манжетах було дорогим і щоб сюртук був розшитий золотом.
    7. Першими відомими в історії астрологами, яких покарали за не-дбале ставлення до службових обов'язків, були китайці Хі та Хо. У 2198 р до н.е. імператор наказав стратити їх за те, що вони не передбачили - засухи, народження двійні у імператриці, сонячного затемнення, нашестя саранчі, нападу сусідньої держави.
    * Сонячне затемнення. Люди захоплювались зоряним небом. Особливо запам'ятовуються нам астрономічні явища, побачені на власні очі. В когось вони викликають цікавість, у когось – захоплення, а когось – панічний страх. Такі масштабні явища, як сонячні і місячні затемнення, часто ставали причиною масового психозу цілих народів, впливаючи на хід розвитку всього людства. Сонячне затемнення навіювало жах на людей. Астрологи лякали простих людей затемненнями, переконували, що зникнення світила віщує лихо, наприклад, епідемії, голод чи кінець світу.
    „Птахи”
    1. Хто з цих птахів вважається символом мудрості? (Чапля, орел, сова, яструб, курка).
    * Сова. Сова (разом з кішкою, жабою, змією і вороном) споконвіку вважається помічницею відьом і чаклунів. Недаремно сова завжди супроводжує персонаж традиційного російського фольклору – Бабу-Ягу. У Стародавньому Римі сова була символом смерті. Її зловісний крик у нічній темноті віщував усілякі біди тому, хто його почує. А от у Стародавній Греції сова була символом мудрості та наук, зокрема філософії. У грецькій міфології сова - обов'язковий атрибут зображень богині Афіни, а також символ афінської Академії.
    2. Хто з наших птахів будує гніздо-рукавичку?
    * Ремез. Ремез – найменша пташка з сімейства синиць. Цей непосидючий і верткий птах вирізняється великою майстерністю в гніздуванні. Гніздо ремеза – це вертикально витягнутий мішечок з бічним трубчастим вічком у верхній частині, що загалом нагадує рукавичку, яку птахи приплітають рослинними волокнами на тонких кінцях вербових або березових гілок низько над водою (1-1,5 м від рівня води), а на суші – значно вище (у 3-6 м від землі). До такого гнізда хижакові не добратися. Матеріалом для споруди служить пух від вербових сережок, переплетений павутинням, шерстинками та іншим волокнистим матеріалом. Стінки споруд, наче щільно скачана повсть. Своєрідність гнізда цієї пташки призводить до того, що людина, яка знаходить таке гніздечко, не проти взяти цю „екзотику” на пам'ять, для музейної експозиції або просто до особистої колекції, незважаючи на те, чи живе хтось в гнізді чи ні. Ускладнює і так нелегке життя ремеза господарське і рекреаційне освоєння земельних ділянок, на яких мешкає ця пташка.
    3. Що робить зозуленя з яйцями у гнізді прийомних батьків?
    * Викидає з гнізда. Зозулі відкладають від 10 до 25 яєць – по одному в кожне гніздо, яке їм сподобалось і спокійно вирушають на зимівлю. Кожна зозуля „спеціалізується” на декількох видах птахів, яким і підкладає яйця. Яйця зозуль подібні на яйця цих птахів кольором, формою, вагою і розмірами. Зозуленя, маленьке і голеньке, але сильне, з'являється на світ раніше від своїх зведених братів і сестер на 1-2 дні. У нього проявляється інстинкт викидання: зозуленя викидає будь-який предмет, до якого торкнеться голою спиною. А це, в першу чергу – яйця або пташенята названих батьків. Воно поспішає, немовби знає, що інстинкт викидання триває 3-4 дні, а потім згасає. Навіть якщо зозуленя не встигне викинути пташенят, вони все одно приречені. Зозуленя перехоплюватиме всю їжу, яку їм принесуть батьки, котрі наче не помічають змін у гнізді та старанно вигодовують зозуленят, не розуміючи, що це – не їх діти. Давайте не будемо засуджувати зозулю, за те, що „кидає своїх дітей”. У природі все взаємопов'язане, до неї не застосовані норми людської моралі. Зозуля – дуже корисний птах. Серед комах, особливо серед гусениць метеликів, є отруйні. Доросла зозуля за годину з'їдає приблизно сто гусениць, працюючи та по десять годин на добу. А якщо в лісі, де живе зозуля, з'являється багато шкідників, то птахи гаруватимуть до тих пір, поки не знищать всіх комах. Дуже шкода, що зозулю вважають шкідливим птахом і прагнуть знищити її або її пташенят.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:51 | Повідомлення # 33
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ВИСТУП ЕКОЛОГІЧНОГО ТЕАТРУ
    "ЗДОРОВ'Ю ДИТИНИ – ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО"

    Доброго дня Вам!
    Дозвольте представиться.
    Ми – це театр,
    Що екологією займається.

    Сьогодні мета перед нами така:
    Довести до кожного батька й школяра
    Про найважнішу в людини коштовність -
    Здоров'я, про його цінність і неповторність.

    Здоров'я це те, що в людини єдине,
    Воно відкриває можливості дивні
    Досягнути успіху в навчанні, в труді
    Отримати впевненість в будь які дні.

    КАЗКА ПРО ЗОЛОТИЙ КЛЮЧИК
    Ведучий: Жив собі на світі бродячий шарманщик, звали його Карло. Сумно було одному по світу ходить, от він і вирішив зробити собі з поліна дерев'яного хлопчика. Назвав Буратіно. Зробив Карло для свого нового синочка все можливе, дав йому їжу, одежу. Та коли став уму-розуму навчати, Хлопчисько вирішив сам про все довідатися та й втік від Карло. І поринув Буратіно у бурхливий світ товарно-ринкових відносин.
    Буратіно: Ось я і вільний! Для мене всі шляхи відкриті. Схочу - підприємцем стану, ні, краще директором!
    П'єро: Всі! Всі! Всі! заходьте до нас на виставу!
    Буратіно: Он, якась установа, ага, ляльковий театр. Піду туди. (звертається до Карабаса Барабаса) Доброго дня. Вам директор не потрібний?
    Карабас Барабас: От дурний хлопчисько! В нас вже є директор – це я, Карабас Барабас.
    Буратіно: Ну а хоча б управляючий?
    Карабас Барабас: Ні, не потрібно!
    Буратіно: Так, а хоча б працівник потрібен?
    Карабас Барабас: Так, нам прибиральник необхідний. Будеш працювати з ранку до вечора, ось тобі мітла.
    Ведучий: Так залишився Буратіно у театрі, працював з ранку до ночі, і от настав час зарплати.
    Карабас Барабас: Ти гарний хлопчисько! Ось тобі за твою сумлінну працю зарплата.
    Буратіно: Що це? Лише 5 гривень?
    Карабас Барабас: Так.
    Буратіно: Та це ж замало!
    Карабас Барабас: Хлопчик, забирай свої гроші та йди звідси, а то і цього не буде. (штовхає Буратіно)
    Ведучий: І знов залишився наш герой на вулиці. Від страху, голоду та холоду він втратив останні сили і впав без свідомості.

    (На сцені з'являються Артемон і Мальвіна)

    Мальвіна: Бідний хлопчисько. Необхідно допомогти йому. Давай віднесемо його до нашого домику. (уводять Буратіно)
    Ведучий: Коли Буратіно відкрив очі, то побачив дівчинку. Гарнішої, мабуть, на світі не знайдеш. У неї навіть волосся було незвичайне – блакитне.
    Мальвина: А зараз, Буратіно, я почну вас виховувати. Зранку завжди необхідно робити зарядку. Почнемо! Станьте струнко. Виконуємо вправу: роби раз, роби два… (Буратіно робить все невірно, без бажання)
    Мальвина: Наступна вправа… (показує) Раз, два, три, чотири. Буратіно! Будьте більш уважні!
    Буратіно: Та я так не вмію. Не забувай, я ж дерев'яний. І взагалі, не розумію, нащо мені оці вправи потрібні?
    Артемон: Ранкова гімнастика – це бадьорість, радість життя, хороший настрій на весь день.

    В ранці прокинься вчасно, вікна відчини,
    Досить лежати в ліжку – зарядку розпочни!
    Вправи виконуй чітко, лінощі відгоні -
    Зміцниться твоє тіло, приємно буде душі!

    Мальвина: Досить на сьогодні. Сподіваюсь Буратіно, ти зрозумів для чого необхідна ранкова гімнастика.
    Буратіно: (бурчить собі під ніс) Як би не так, краще я поспав би ще пів годинки (позіхає)
    Мальвина: Хлопчики! Хлопчики! Вже готовий сніданок.

    (Буратіно сідає за стіл і хватає пиріжок брудними руками…)

    Мальвина: (робиться зле) АААх! Хто займався вашим вихованням? Не можу на це дивитись. Ви ж не помили руки. Подивіться, які вони брудні.
    Буратіно: Навіщо їх мити? Я їх вже мив…. Кажись на тому тижні. (дивиться на руки, вони дуже брудні).
    Артемон: Негайно встаньте! Я відведу вас до умивальнику.

    Кожний ранок добрий буде,
    Якщо лінощів не буде.
    Почисти зуби, посміхнись,
    Вимий руки, шию, ніс.

    Необхідно завжди пам'ятати, якщо ви забуваєте про правила гігієни, на вашому тілі накопичуються мікроорганізми, які можуть стати причиною багатьох хвороб. Тому, неслухняний хлопчисько, ніколи не забувай мити руки, якщо не хочеш захворіти.
    Буратіно: Домовились… (миє руки й говорить) Ніколи не мив руки і нічого зі мною не траплялося, а тут такі справи…
    Мальвина: А зараз, шановний Буратіно, почнемо вчити уроки…(садить хлопчика за парту) Я буду диктувати речення, а ви записуйте його! (диктує) А роза упала на лапу Азора.

    (Буратіно дивиться на ручку, не знає що з нею робити, бере у рот і гризе)

    Мальвина: Що ви робите! Цього неможна ні в якому разі робити! Ручка брудна, і на неї завжди багато мікробів. Я не можу більше витримувати цього! Артемон, заберіть цього хлопчиську до прикомірки - це буде йому покарання.
    Артемон: (веде Буратіно й повчає)
    Є в чоловіка приховані вороги,
    Шкідливі звички звуться вони -
    Нігті кусати, гризти олівці -
    Зовсім не потрібно тобі житті!
    Вважаю, що Мальвина права у тому, що покарала вас. Посидьте тут, та поміркуйте про свою поведінку. Але ж зверніть увагу, що ми все робимо лише для того, щоб вам було добре!
    Ведучий: Але ж Буратіно так нічого й не зрозумів, в
    нього лишилась тільки образа на дівчинку, яка хотіла допомогти Хлопчику набути корисних звичок.
    (На сцену виходять ліса Аліса та кіт Базиліо)
    Ліса Аліса: Ми бродячі шукачі пригод.
    Кіт Базиліо: Нас нічого не турбує.
    Ліса Аліса: Буде щось ковтнути (ковтає з пляшки), і от, життя знов стає приємним.
    Кіт Базиліо: Стій! Не випивай все, залиш мені.
    Ліса Аліса: Як би не так!
    Кіт Базиліо: Ах ти хитрюча, а ну віддай пляшку!
    Ліса Аліса: Не віддам (починають сваритися, штовхають один одного, падають і бачать Буратіно)
    Ліса Аліса: Бідненький Буратіно…Багатенький Буратіно…Підемо з нами, ми тебе навчимо, як на світі правильно жити. Якщо хочеш бути багатий, якщо хочеш бути щасливий, підемо з нами!
    Буратіно: Так, але ж мене всі повчають, повчають. Набридло вже!
    Кіт Базиліо: Та не хвилюйся, нічого такого не буде. Просто роби як ми, і будеш щасливий. На от спробуй потягнути в себе дим цієї цигарки.
    Буратіно: (втягує дим) Дійсно, приємно. Щось в голові шумить. Що це зі мною?
    Ліса Аліса: Так й повинно бути! Це тільки початок, пішли з нами, побачиш, далі буде веселіше.
    Ведучий: Буратіно пішов з лісою Алісою та котом Базиліо, які тільки і прагнули забрати в нього гроші.
    Ліса Аліса: А зараз, ми підемо до поля чудес у країну дурнів. Там, на рослинах, ростуть гроші. Ти хочеш бути багатий?
    Буратіно: Так, так, дуже хочу.
    Ліса Аліса: Тоді зроби так: викопай тут невеличку ямку, поклади туди свої 5 карбованців, загорни, посолі, та скажи чарівні слова Кребс-Пекс-Фекс.
    Кіт Базиліо: І вранці побачиш, як виросте дерево, і на ньому замість листочків виростуть карбованці!
    Буратіно: Тоді я розпочну негайно! Відвертайтеся!
    Ліса Аліса: Не турбуйся! Нам твої гроші не потрібні! (підглядають)
    Буратіно: (виконує все, що йому сказали) Рию ямку, кладу гроші, загортаю, солю, кажу Кребс-Пекс-Фекс. Залишається тільки чекати….
    Кіт Базиліо: Ти так і буде сидіти тут?
    Буратіно: Так, до ранку.
    (Аліса з Базиліо тихенько домовляються)
    Ліса Аліса: Ми вирішили, щоб тобі не було сумно сидіти тут до ранку, запропонувати тобі спробувати чудовий напій (протягують пляшку). Ковтни, і відразу відчуєш себе по-іншому.
    Буратіно: Дякую. (ковтає, кашляє). Що це? Дійсно, почуваюсь якось дивно! Дайте ще!
    Кіт Базиліо: Пий! Пий, дурненький!
    Буратіно: (встає, шатається) Ой, що зі мною? (падає)
    Ведучий: Звісно, ліса та кіт забрали гроші в Буратіно, а самого хлопця кинули в болото, яке знаходилось поблизу. Буратіно прокинувся лише вранці.
    Буратіно: Де я? Що зі мною сталося? Як болить голова! Мені так погано, ніколи більше не буду пити той напій!
    Черепаха Тортіла: (підпливає) Добрий ранок Буратіно. Дозвольте представиться. Мене звуть черепаха Тортіла. Я живу у цьому болоті вже понад 200 років, але ще не коли не бачила, щоб сюди попадали хлопчики у такому поганому стані.
    Буратіно: Шановна Тор тіла! Чи можете ви мені пояснити, що зі мною трапилось. Я, здається нічого не пам'ятаю.
    Черепаха Тортіла: І не дивно. Ці шахраї кіт та ліса дали тобі випити спиртний напій. Між тим, дітям неможна це вживати. Ось чому, вночі, ти втратив свідомість, а зараз так погано себе почуваєш. А тим часом, бандити вкрали твої гроші та втекли.
    Буратіно: Що ж мені тепер робити? Бідний я нещасний. Свого часу не послухав старого Карло, потім образив дівчинку Мальвину, яка давала мені корисні поради. А зараз я залишився один, без грошей, і мабуть втратив своє здоров'я через злодіїв Алісу та Базиліо.
    РОБОТА З ЗАЛОМ
    Ведучий: Шановні глядачі. Буратіно не знає що йому роботи. Розкажіть, яки помилки він припустив і як він повинен поводитись у майбутньому?
    (Глядачі підіймають руки і пропонують правила дотримання здорового образу життя)
    Ведучий: Дуже дякуємо за ваші поради, а зараз дізнаємось, що відповіла Буратіно черепаха.
    Черепаха Тортіла: Я тобі допоможу. В мене є золотий ключик, який може відчинити чарівні двері, що приведуть тебе до щастя. Ось, візьми його, та запам’ятай – цей шанс для тебе останній. Скористайся їм!
    Буратіно: Спасибі тобі, шановна черепаха. Не знаю, чи знайду я ті двері, але, у будь якому разі, мені необхідно повернутися у рідний дім до тато Карло. (закриваються завіси)
    Ведучий: Коли Буратіно повернувся, то одразу ж знайшов у коморі Карло дверцята, які і відчинив золотим ключиком. За ними хлопчик знайшов спортивну залу нашої школи. Тут всі діти займаються спортом, виконують різні вправи, танцюють. Ніхто з них не палить та не вживає спиртні напої, не має шкідливих звичок. Не вірите – так подивіться самі!
    (Відчиняється завіси на сцені діти виконують під музику вправи та акробатичні композиції)
    Ми вдячні вам за вашу увагу.
    Але ж запитати хочемо в залу.
    Чи зрозуміли ви, глядачі,
    Як треба поводитись в своєму житті?

    Ви нашу виставу не забувайте,
    Шкідливі звички скоріше втрачайте,
    Здоров'я своє бережіть день при дні
    Будьте щасливі, веселі й мудрі!
    Авторський сценарій завідувача організаційно-масовим відділом Херсонського облЦЕНТум Восколович Тетяни Олександрівни.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 11:05 | Повідомлення # 34
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    А хто автор конспекту лекцій?

    Попробую відшукати автора. Поки, що не знаю - цей матеріал я знайшов у своїх старих записах. Я це записував для себе тому автора не вказав. Сьогодні вже не памятаю де це я знайшов, але постараюся пошукати


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 12:57 | Повідомлення # 35
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    “ЛЮДИНА І СВІТ”

    Тема: Рослини
    Мета: Поглибити знання дітей про рослини, умови для їх нормального життя, про вербу та калину як символи України, виховувати любов і бережливе ставлення до рослин, до природи, до Батьківщини.
    Обладнання: Малюнки верби і калини, листя дерев на кожну парту, будь-яка рослина з корінням.
    Хід уроку:
    І.Відповідаючи на запитання вчителя, учні актуалізують свої знання.
    А)Як ви розумієте слово “рослини”? (Це все те, що росте – дерева, кущі, квіти, трави)
    Б)Які дерева, кущі, квіти і трави ви бачили під час екскурсії на шкільне подвір’я, до парку, поля, річки, на луг, до лісу? Які з них ростуть біля вашого будинку?
    Діти називають: дерева – тополя, верба, ялина, липа, дуб, клен, береза, осика..; кущі – бузок, ліщина, смородина, калина..; квіти – троянди, ромашки, нагідки, чорнобривці, проліски, підсніжники…
    ІІ.Далі вчитель ставить проблемне запитання: що потрібно рослинам, тваринам і людям для життя? Щоб відповісти, розгадаємо ребус. Пропонуються малюнки: парта, олівець, відро, індик, трактор, риба, яблуко. За першими літерами назв предметів учні називають: повітря. Аналогічно називаються також вода (малюнки: віник, окуляри, дерево, апельсин); їжа (їжак, жук, автобус); сонечко (малюнок жука-сонечка). Сонечко дає нам світло і тепло. Учитель узагальнює відповіді дітей: “Отже, для життя необхідні повітря, їжа, вода, тепло і світло”.
    ІІІ.Поглиблюючи поняття учнів про рослини, вчитель запитує: - Діти, у вас є руки, ноги, голова, рот, щоб говорити й їсти. А які частини є у рослин і для чого вони?
    -У кожної рослини є корінь, стебло, листя.
    -Для чого рослині корінь?
    Рослина коренем всмоктує воду. Корінь постачає воду у надземну частину рослини.
    Можливо, ви допомагали виривати із коренем гарбузиння. Здається, у цієї рослини корінь невеличкий. А якщо всі корені гарбуза витягнути в один ряд, їх загальна довжина досягла б кілька десятків кілометрів. Бо не лише воду добувають корені, а й різноманітні поживні речовини, мінеральні солі, що розчинені у воді. Коли повітря сухе, то корені більше добувають води з-під землі, а якщо повітря вологе, то й корені менше випивають води.
    -Для чого рослині листя?
    Листя у рослини буває різної форми. За допомогою форми листка можна впізнати дерево. Спробуємо це зробити.
    Дидактична гра “З якого дерева листок” (учитель показує листя берези, каштана, дуба, верби, калини, троянди, а діти називають рослини)
    -Але листя – це не просто окраса дерев. Це – диво-фабрика.
    Листок – це довершене творіння природи. Листками рослини вловлюють і засвоюють сонячні промені або вберігаються від їх надмірності. Листки мають живильні артерії, якими постачається “сировина” і переробляється на “їжу” для всієї рослини. Листки дихають і вдень і вночі, а коли дуже жарко, випаровують зайву перегріту вологу. У листку є численні
    зелені зернятка хлорофілу: від чого листок зелений. Листя - це легені дерева. Саме ці зерна поглинають сонячні промені, ховають їх у своїх крихітних комірчинах і виробляють “їжу” для стовбура, гілок, коріння. Цей процес називається фотозинтезом.
    Листок ловить із повітря вуглекислий газ (це той, що видихають люди, тварини, рослини), вологу, яку дістає корінь, і мінеральні солі. Під впливом сонячного світла й тепла у зелених хлорофілових лабораторіях утворюються крохмаль, жири, білки, інші речовини, без яких неможливе життя на Землі.
    “Зелений листочок, а точніше мікроскопічне зерно хлорофілу, є фокусом, точкою у світлому просторі, в якому з одного кінця прибуває енергія Сонця, а з другого беруть початок нові прояви життя на Землі”, - писав видатний учений К.А.Тімірязєв.
    Висновок: Здійснюваний листям фотосинтез – найважливіший процес на всій Землі за всі віки. Рослини не лише самі живляться сонячною енергією, а й щедро постачають її всьому живому на планеті. І ми, люди, отримуємо від рослин найнеобхідніше для життя й праці.
    Прислів’я й приказки про рослини:
    1.Рослина – землі окраса.
    2.Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.
    3.Посієш вчасно – збереш рясно.
    4.Без дощу і трава не росте.
    5.Багато води – багато трави.
    6.Добре грунт угноїв – урожай потроїв.
    З рослинами пов’язаний ряд народних прикмет:
    Зацвіла верба – пора сіяти редиску, моркву, цибулю, кріп і петрушку;
    Вільха уквітчалася сережками – сій гречку;
    Квітує черемха – саджай картоплю;
    Ячмінь сіють, коли калина цвіте;
    Цвіте черемшина – лови лящів;
    Листя на дубі розвивається – ловля щук починається;
    Зацвіла ліщина – бджолярі без сумніву виставляють вулики.
    -Діти, які ви знаєте загадки про рослини?
    -Навесні я тебе радую,
    Влітку прохолоджую,
    Восени годую,
    А взимку грію. (Дерево)
    -Отже, ця загадка говорить про значення дерева у житті людини.
    -Стоїть кущ над водою
    З червоною бородою. (Калина)
    -Стоять у полі сестрички –
    Білі вії, жовті вічка. (Ромашки)
    Фізкультхвилинка проводиться під мелодію “Ой єсть в лісі калина”
    -Прочитайте хором прислів’я, написане на дошці.
    -Без верби і калини нема України.
    -Що ви знаєте про вербу і калину?
    -Верба – дерево. Калина – кущ.
    -Верба, калина – одвічні українські символи, якими опредметнювалось найсвятіше, найдорожче – любов до рідної землі, до свого народу.
    Навіть важко уявити українське село без верб. Ними обсаджують дороги і городи, греблі і ставки, піщані пагорби і береги річок, левади, видолинки і болота.
    -А чи знаєте ви, чому це дерево називається вербою?
    Послухайте легенду, яка прийшла до нас з далеких часів.
    Жила в одному селі дівчинка Марічка. Була вона така вже красуня, що й очей не одведеш. Одного разу пішла вона до Дніпра купатися. Запливла на середину річки і раптом відчула, що хтось смикнув її за ногу, потім ще сильніше. Дівчина не встигла навіть крикнути, чиясь міцна рука тягла її на дно.
    Коли прийшла до пам’яті, побачила пред собою чарівний сад. А тут, біля неї, стояв парубок. Це був син Нептуна. Марічка йому сподобалась, і він вирішив одружитися з нею. Але Марічка кохала Миколу, вона не могла зрадити його.
    Юнак повів її по своєму саду,показав і розповів про дерева на які перетворились зачаровані дівчата. Береза – дівчина, що любила прибиратись, але була дуже жорстокою. Груша – дівчина некрасива, але добра. Ліщина – то весела дівчина, що страждала за милим і втопилась.
    -Чи будеш ти моєю дружиною? – запитав юнак дівчину востаннє.
    -Ні, в мене є коханий Микола! – гордо мовила Марічка.
    -Так бути ж тобі вік вербою. І рости тобі по берегах річок, щоб міг милуватися тобою лише я. Ти будеш моєю. Плач усе життя. І твій Микола ніколи не здогадається, що це гарне дерево – його кохана!
    От і стоїть верба над річкою, скидаючи сльози у воду.
    -Не можна уявити Україну і без калини.
    Цим і пояснюється те, що так багато є населених пунктів з назвами Калинівки, Калинове.
    Не було у народній медицині найкращих ліків від застуди, ніж калиновий чай. Свіжі ягоди з медом і водою вживалися при кашлі, серцевих захворюваннях. Соком навіть очищали обличчя, щоб рум’янилося.
    А як потрібна була калина на весіллі! Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його калиною.
    З давніх-давен український народ поетизував цей кущ, оспівував у піснях. І ми з вами розучили пісню “Ой єсть в лісі калина”.
    -Звідки взялася калина? Чому її так називають? Послухайте казочку про це.
    Колись, давно-давно, в одному селі жила привітна й ласкава дівчинка. Звали ту дівчинку Калинкою. Дуже вона любила квіти. Яких тільки квітів не росло у неї по підвіконні! Їх вона переносила з лісу. Видно, й рослинам до вподоби ця маленька дівчинка, бо жоден кущик, жодне стебельце не зів’яли. Усі люди в селі любили Калинку за її добре та щире серце.
    Навесні Калинка, як завжди, пішла до лісу. Нелегко було їй сюди добиратися. Довгий курний шлях пролягав від села до лісу. А обабіч ні деревця, ні кущика. “Дай, - думає Калинка, - посаджу тут щось, нехай росте…”. Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонісіньке стебельце і посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.
    Звеселилося стебельце. Росло воно в гущавині, ніколи не бачило ясного сонечка й водиці не пило доволі. А тут, на привіллі, швидко розрослося у великий крислатий кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт витирає, бачить – рясний кущ. Підійшов ближче. Під кущем трава зеленіє. Польові квіти привітно голівками кивають. Пташечки між віттям радісно щебечуть. Ну як ти не сядеш тут перепочити? Усміхнувся весело подорожній і сказав:
    -Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущ посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!
    Тут весь кущ немов од сну стрепенувся. Гілочки напружились, листячко поширшало. Гульк – і враз укрився ніжним білим-білим цвітом. Дивиться перехожий – що це воно далі буде? Обсипався цвіт, а замість нього ягоди червоні, як намистинки, виблискують. І дивно – в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце.
    Прийшла Калинка до свого улюбленця – і здивувалася. Звідки такі зернятка?
    А кущ нахиляється до неї і шепоче:
    -Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім’я, Калинко.
    Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину – калиною.
    Робота з підручником.
    -Що де росте?
    Жолудь - на дубі, конвалія - в лісі, конюшина – в лузі, яблуко – на яблуні в саду.
    Гра “Де мій дім?”
    Соняшник – на городі;
    Гриб – у лісі;
    Кавун – у полі;
    Груша в саду на дереві.
    Дидактична гра “Прикрасимо дерево листочками”.
    У дітей на партах листя калини, берези, дуба, верби і малюнки (контури) цих рослин. Потрібно правильно покласти листочки.
    -Ряд рослин швидко зникає, і їх забороняється збирати. Так, у нашій місцевості заборонені для збирання конвалія, підсніжник, первоцвіт весняний, анемона дібровна, горицвіт весняний, проліска дволиста, ряст, сон, цибуля ведмежа та ін. (учитель показує всі рослини на малюнках-картках, щоб діти запам’ятали і при зустрічі з ними не зривали їх).
    Цікавинки:
    Капуста за добу витрачає 1 л води;
    Стеблина кукурудзи за період росту і розвитку пропускає через себе 200 л води;
    Стебло пшениці за добу витрачає 50 г води;
    Якщо 1 г хвої за годину засвоює 2 г вуглекислого газу, то 1 г листя – від 5 до 10 мг;
    За добу листя споживає і віддає води більше, ніж міститься у ньому;
    На 1 г надземної маси картопля витрачає 0,46 г води, горох – 0,76 г води, пшениця – 1,3 г, ячмінь – 1,67 г, овес – 1,94 г, ромашка пахуча – 2,78 г води.
    Підсумок:
    1.Що таке рослина?
    -Дерево, кущ, квітка, трава, все, що росте.
    2.Які основні органи рослини?
    -Листя, корінь, квітка, стебло.
    3.Чому листя зелене?
    -Від зелених зерняток (хлорофілу)
    4.Що потрібно для гарного життя рослин?
    -Повітря, вода, сонце.
    5.Що ви дізнались про вербу, калину?
    -Це наші символи, їх треба оберігати, насаджувати.
    Л.М.Різник, викладач Переяслав-Хмельницького
    філіалу КДПІ ім.М.Драгоманова


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 12:58 | Повідомлення # 36
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ГРАЄМО В ПРИРОДІ

    Кукс Брауна:
    Виховна мета: тренування комунікативних здібностей на невербальному рівні.
    Кількість учасників: 6 -30 (парна), 1 організатор.
    Вікова категорія: 1,2,3.
    Місце проведення: приміщення або галявина
    Пора року: будь - яка.
    Час доби: день
    Тривалість гри: 0,5 - 1 година (залежно від кількості учасників).
    Фізичне навантаження: мале.
    Час на підготовку гри: 3 – 5 хвилин на ознайомлення з правилами .
    Реквізит: не потрібний
    Лібрето:
    Поблизу королівського двору на Латі розташований замок та колишній монастирський госпіталь Кукс, побудований за розпорядженням графа Шпорка. Скульптури, які прикрашають Кукс, виконані визначним скульптором Матіашем Браном. Його скульптури нині є цінними пам’ятками мистецтва часів бароко. Особливе місце посеред них посідають алегоричні скульптури, які зображують одинадцять основних людських чеснот та найбільші хиби. Скульптури настільки вірні та виразні, що уважний глядач неодмінно впізнає зображену чесноту чи хибу.
    Зміст гри.
    Гравців поділяють на дві команди, кожна з яких дає суперечкам завдання зобразити якусь людську рису, - чесноту чи хибу. Виконує один із членів команди, якому забороняється розмовляти з іншими. Він має лише за допомогою пантоміми пояснити те, що саме він зобразив. Далі ця команда дає завдання одному з членів протилежної. Ведучий слідкує, котра з команд відгадала більше слів і визначає переможця. Замість рис характеру можна зображувати душевний стан людини (радість, кохання, відчай, смуток, втому і т.д.)
    Симпатія:
    Виховна мета: пошук близьких духовно людей.
    Кількість учасників: 20 – 25 гравців.
    Вікова категорія: 2,3.
    Місце проведення: приміщення
    Пора року: довільна.
    Час доби: будь-який
    Тривалість гри: 2 години
    Фізичне навантаження: відсутнє.
    Час на підготовку гри: 1 година (підготовка запитань) .
    Реквізит: секундомір, табличка для запису симпатій, дипломи Міс і Містер Симпатія, письмове приладдя.
    Хід гри.
    Тут не ставиться питання про перемогу, про перевагу над суперниками про результати. Мета – надання можливостей відшукати серед гравців людей, які тобі симпатичні, чиї погляди ти поділяєш. Гра складається з трьох кіл. Перше коло – розминка. Прості питання, наприклад, про вподобання, про ставлення до ровесників тощо. Кожне коло починається жеребкуванням питань. Після жеребкування – перерва на підготовку відповідей – 5-7 хвилин (залежно від складності гри й віку учасників). Коли відведений на підготовку час скінчився, кожен гравець відповідає на своє питання. Тривалість відповіді – до хвилини. Тобто, відповідати треба коротко, але якомога повніше. І перед відповіддю прочитати вголос витягнуте запитання. Кожний з гравців протягом трьох кіл гри може взяти хвилинну перерву (для кращого обдумування питання чи для підготовки відповіді). Після третього завершального кола гравці записують імена своїх „симпатій” і передають записки ведучому. Після коротенької перерви – підсумовування кожен з гравців оприлюднює свої симпатії. У підсумку присуджуються титули Міс і Містер Симпатія тим, хто набрав під час гри найбільше „симпатій”. Можна також назвати пари, котрі присудили свої симпатії взаємно одне одному. Методичні рекомендації: заздалегідь старанно підготуємо достатню кількість запитань для всіх трьох кіл гри і не забудемо їх пронумерувати. У першому колі можна скористатись і з запитань, отриманих від гравців. Велику паузу на обдумування можна заповнити тихою ненав’язливою музикою. Не забути про скромні подарунки для Міс і Містера. Запитання добираються залежно од віку гравців. Число кіл у грі можна міняти в залежності від кількості учасників гри. Гра проводиться в один з перших табірних днів.
    Замальовки:
    Виховна мета: побачити природу іншими очима.
    Кількість учасників: необмежена.
    Вікова категорія: 2,3.
    Місце проведення: природа
    Пора року: весна, літо, осінь.
    Час доби: день
    Тривалість гри: півтора години
    Фізичне навантаження: відсутнє.
    Час на підготовку гри: не потрібний .
    Реквізит: папір для малювання, вуглики.
    Хід гри.
    Як давно це було, коли ми малювали востаннє! Мабуть, іще в школі на уроці малювання. І тоді всі ми мусили малювати на задану тему. А тепер ми не в класі, і навколо нас – дерева, кущі, квіти, вкриті мохом валуни, зарості папороті. Біля наших ніг зелені джунглі трави де сновигають тисячі жуків, стрибають коники, літають метелики. Кожен візьме свої аркуші паперу, олівець чи вуглину й вирушить кудись на околицю табору. Затримається біля „об’єкту природи”, що привернув його увагу й викликав інтерес (це може бути квіточка, гілка, пень тощо) і спробує перенести на папір кількома штрихами. За годину всі повертаються і разом влаштовують виставку. Всі малюнки анонімні. Комісія їх розгляне, розділить місця й вигадає почесні нагороди. Виставка може відкриватися урочисто. На вернісажі виступить „відомий знавець мистецтва”, - але його виступ необов’язково має бути іронічним.
    Практикум із залицяння (ситуація):
    Виховна мета: порівняння власного уявлення щодо найліпшого розв’язання типових ситуацій (знайомство хлопця з дівчиною) з уявленням решти членів групи.
    Кількість учасників: 20 (і більше) гравців.
    Вікова категорія: 2,3.
    Місце проведення: затишне приміщення, де увага не розпорошуватиметься.
    Пора року: будь-яка.
    Час доби: в дощ, після обіду, присмерки, вечір.
    Тривалість гри: дві години
    Фізичне навантаження: відсутнє.
    Час на підготовку гри: вдома 1-3 години (вибір найрізноманітніших ситуацій під час знайомства); одна година на місці (вибір 5-6видівситуації для різних категорій) .
    Хід гри.
    Ведучий уже заздалегідь підібрав кілька типових ситуацій, що виникають під час знайомства юнака з дівчиною (це – їхня перша зустріч раніше вони не були знайомі, складається перше враження, встановлюються перші контакти). Ситуації поділяються на дві групи.
    1.Коли активність виявляє кавалер (К)
    2.Коли активність на боці дами (Д)
    З цими заздалегідь заготовленими видами ситуацій гравців можна ознайомити або зачитавши їх, або за допомогою зіграної, як у театрі, сценки (тут важливо не перегравати, щоб не перетворити всю ситуацію на жарт). Далі гравці дають оцінку різним ситуаціям. Юнаки оцінюють ситуації К: вибирають дві – три, найближчі їм за складом характеру; відзначають найтиповіші; відзначають на їхню думку найуспішніші. Після цього хлопці оцінюють ситуації Д за їх успішністю (від 1 до 5 очок). Дівчата оцінюють ситуацію подібно до хлопців. Ситуації категорії К – оцінюють, а категорії Д – вибирають. Під час перерви (непогано б заповнити її танцями) ведучий переглядає відповіді, підраховує оцінки окремих ситуацій (з позицій протилежної статі), а також визначає, які ситуації своєї поведінки найбільше обрані дівчатами й хлопцями. Потім він повертає записи гравцям і оголошує результати. Гравці можуть порівняти свій вибір з думкою більшості, з думкою гравців протилежної статі. Можливе проведення відповідних дискусій. Методичні рекомендації. Цю гру можуть проводити лише досвідчені організатори, які здатні швидко і правильно реагувати на ситуації, що викають, коментувати їх, керувати ними. Втім, і вони мусять мати заздалегідь підготовлений план гри.
    Втрати та знахідки:
    Виховна мета: пізнання себе, пізнання оточення.
    Кількість учасників: 20 гравців, 1 організатор.
    Вікова категорія: 3.
    Місце проведення: невелике приміщення.
    Тривалість гри: 1 - 2 години
    Час на підготовку гри: не потрібний.
    Реквізит: письмове приладдя
    Хід гри.
    Кожний з учасників гри письмово коротко себе характеризує. Підписавши свої аркуші, гравці здають їх ведучому. Потім розташовуються так, щоб усім було добре видко лавку, на яку по черзі сідатимуть групи з 5 чоловік, доти, поки на цій лавці не перебувають усі учасники гри. Склад груп формує ведучий. Коли група зайняла лавку, ведучий зачитує характеристики кожного з неї – всі в жіночому роді і з порядковими номерами замість імен авторів. Читає він повільно, чітко, кожне речення повторює. Решта гравців уважно слухає і намагаються зрозуміти, хто з тих, що сидять на лаві, відповідає прочитаній характеристиці. Завдання гравців – поставити біля кожного номерами ім’я. Прочитавши всі характеристики, ведучий відкриває імена авторів. Той, хто вгадав автора характеристики, записує собі очко. Хто не вгадав – віддає своє очко тому, чиє ім’я не вгадав. Потому на лавку сідає наступна п’ятірка учасників, і все повторюється. Перемагають – той, хто вгадав найбільше імен, і той, хто залишився загадкою для більшості гравців.
    З казки до казки:
    Виховна мета: тренування уяви, фантазій, творчих здібностей і вміння самовираження.
    Кількість учасників: 20 - 30 гравців, 3 організатори (журі).
    Вікова категорія: 1,2,3.
    Місце проведення: залежно від погоди.
    Час доби: вечір
    Тривалість гри: 2 - 3 години
    Фізичне навантаження: невелике
    Час на підготовку гри: входить у гру.
    Реквізит: аркуші паперу з назвами казок (казок стільки, скільки команд плюс одна), різноманітне спорядження і костюми.
    Хід гри.
    Жеребкуванням усі гравці поділені на команди, яких має бути не більше 5. Представники команд тягнуть аркуші з назвами казок і номерами, що визначить черговість виступу. Отже, кожна команда – казка. Потому всім надається 30 – 45 хвилин на розподіл ролей, підготовку костюмів і реквізиту. Коли минає відведений час, усі сідають у „глядачевій залі”, а команда, чия черга виступати, оголошує свою казку й залишається на „сцені”. Таким чином, змінюючи одна одну, зіграють свої казки всі команди. Журі розподіляє місця. Крім головного призу кращій команді, присуджуються також Оскари за краще виконання чоловічої та жіночої ролей. Методичні зауваги: зверніть увагу членів команд на можливість самостійної інтерпретації казок. Це викликає зацікавленість. Неодмінною умовою змагання має бути обов’язкова участь у виставі всіх членів команди. Тобто, у кожного має бути своя роль, хоча б маленька. Після закінчення відведеного на підготовку часу займатися костюмами й реквізитом не можна – всі сидять у залі.
    Ріо:
    Виховна мета: розвиток різноманітних здібностей, фантазії; добра забава.
    Кількість учасників: 20 - 40 гравців.
    Вікова категорія: 2,3.
    Місце проведення: урочисто прикрашений зал або майданчик на свіжому повітрі.
    Пора року: літо
    Час доби: по обіді або ввечері
    Тривалість гри: 2 - 4 години
    Фізичне навантаження: середнє
    Час на підготовку гри: 2 години.
    Реквізит: грим, карнавальні атрибути, звукоапаратура, відповідна музика.
    Лібрето:
    Сумно стало на Землі після смерті короля Педро. Колись тут буяло життя, тепер в усьому відчувається агонія. Щоб повернути колишнє розкішне життя, Землі необхідний король...
    На честь новообраного володаря влаштовується банкет. Король вирішив одружитися й оголошує конкурс на майбутню королеву. Одразу ж після цієї звістки утворюються дві групи, кожна з яких прагне провести в королеви свою кандидатку. Претендентки мають пройти різні випробовування. Результат урочисто оголошується. Триває карнавал, конкурс танцювальних пар. Королева Фантазія вступила в свої права.
    Хід гри.
    Карнавал є лише оздобою конкретних подій, передусім таємним голосуванням обирається новий володар та ватажки обох груп підтримки королеви. Новий король призначає чотирьох членів королівської ради. Керівники груп визначають своїх прибічників, потім кожна група обирає серед своїх дівчат претендентку на титул королеви. Після розподілу ролей і починається власне підготовка до урочистостей. Король – головна дієва особа має концентрувати на собі увагу всіх гравців. Йому варто було б одразу запропонувати свій спосіб організації та проведення карнавалу, визначити термін окремих програмних блоків.
    Королівська рада – виконавчий орган – забезпечує урочисте оформлення залу та майданчика на вулиці, потрібно апаратуру, освітлення, перехід від одного блоку програми до іншого тощо.
    Керівники груп організовують підготовку претенденток, виводять їх на сцену, режисують виступи.
    Претендентки готують вбрання, танок та пісню для короля, влаштовують на його честь малий бенкет.
    Програма вечора може бути побудована, наприклад, таким чином.
    До святково оформленого залу входить король, очікуваний народом. Виголошує промову, гідну державного діяча й політика, пропонує розпочати церемонію обрання королеви. Потім запрошує присутніх на бенкет на честь свого обрання. Після бенкету музика й танці, далі розпочинається змагання претенденток. Починаються малі бенкети претенденток. Король таємно оголошує своє рішення Королівській раді, і та починає готувати церемонію коронування нової королеви. Потім – танці масок, змагання танцювальних пар, в якому обов’язковим танцем є танго.
    Найкращу пару нагороджує король.
    РІО закінчується веселою забавою всіх присутніх.
    Методичні поради: головний тягар підготовки покладається на Королівську раду та керівників груп. Від їхньої кмітливості, ініціативи залежить динамізм і різноманітність програми, сама атмосфера свята.
    Організація та хід програми мають узгоджуватися головними дієвими особам, щоб не виникло втрати динамізму у грі.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 14:00 | Повідомлення # 37
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СВЯТО «ЗОЛОТА ОСІНЬ»

    Наш великий поет Т.Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страдає, питається:
    Чи ти рано до схід – сонця
    Богу не молилась?
    Чи ти діточок непевних
    Звичаю не вчила?
    Отже, за словами Шевченка, не вчити своїх дітей звичаїв – це великий гріх. Осінь – пора, коли звичаїв в українського народу було досить багато. Вони, мабуть, менше зв’язані із релігійними обрядами, а більше складались історично, народжуючись самим життям. У виконанні їх можна бачити повагу до землі – матінки, до природи як рідного дому. Це можна побачити, на прикладі нашого свята, свята осені. Особливу увагу звертаємо на свято осіннього засіву. Тут звичай тісно пов’язаний із періодом сівби, що припадає на половину вересня у нашій місцевості. Перша жменя зерна висівається із словами «руками діда-прадіда і моїми сію святий хліб на тобі і тобі, моя ниво. Сійся – родися на щастя, на здоров’я, на новий рік, щоб родило краще, ніж торік». Боже, благослови ниву мою насіння це прийняти. Ця жменя висівається в перший день після Богородиці, зранку до сходу сонця. У свято включені і національні традиції дівочих розваг – збір калини. На другу Пречисту, коли осінні роботи закінчені, а перші приморозки «почервоніли» калину. Кетяги вішали при вході до оселі як знак: в хаті є дівчина до сватання, часто калину вкладали між рамами вікон: вона разом із зеленим мохом захищала оселю від злих духів. Жінки затикали калину за калитку, щоб її не поламати, свій рід не прогнівити. Після другої Пречистої (21 вересня) наступає пора сватання. «Друга Пречиста – в хаті речиста». Дітям забава прибирати, прикрашати оселю. Якраз з цією метою діти готують букети, композиції з осінніх квітів. Період проведення свята – друга половина вересня. Мета свята – рухи, дії і слова, що на перший погляд є ніби нічим, повинні діяти на дитячу душу своїми чарами, збагачувати її новою силою, силою поваги і доброти.
    До залу з піснею і з дарами осені в руках заходять усі учасники свята.
    Перед ними вбігає один із учасників і говорить:
    Спустилося сонце з високості,
    Уже не гріє й не пече
    На свято наших любих гостей
    Осінь – красуня приведе
    Ой! Ой! Тихенько. Я щось чую
    Здається, це вже гості йдуть
    І заспівають і затанцюють
    Веселий настрій принесуть.
    З піснею заходять гості. На вишитому рушничку заносять великий кошик або підноси з овочами і фруктами, і співають:
    Відкрийте нам ворота,
    Бо йде до нас пані злота
    Посадіть її на лаву,
    Бо вродила нам на славу.

    А для нас ви не скупіться
    За працю з нами розплатіться,
    Бо ми добре працювали,
    Що такий врожай дістали.
    Дівчата підносять кошика і вручають директору школи або вчителю біології.
    Дівчина І.: Прийміть, шановна, цей кошик щедродарний, як символ урожаю осені, зібраного нами на пришкільній ділянці.
    (Слово директору), кошик кладуть на почесне місце.
    Дівчина ІІ.
    Ми такий врожай зібрали,
    Бо нам осінь помагала,
    І дощі нам поливали,
    Бо ми пісню їм співали.
    Айда, дівчата, заспіваймо.
    Виконують пісню «Іди, іди, дощику», коментують в колі з горщиками і серпами.
    Іди, іди, дощику,
    Зварю тобі борщику,
    Зварю тобі борщику
    В полив’янім горщику.
    Поставлю тя на горі,
    Щоб не з’їли комарі,
    Поставлю на горі,
    Ще трохи в коморі.
    Іди, іди, дощику,
    Зварю тобі борщику,
    Поставлю тя в кутику
    На зеленім прутику.
    Іди, іди, на поля,
    Щоб вогка була земля,
    Щоб було доволі
    В коморі й стодолі
    Виросло нам жито,
    Будем молотити.
    Виросла пшениця –
    Буде паляниця
    Фруктів в кошику украй,
    Бо зібрали урожай,
    Бо зібрали жниво
    Всій землі на диво.
    Дівчина І.: Та не обійшлося в жнива без давніх селянських знарядь праці – серпа та коси.
    (Інсценізація пісні «Молодії косарі». Виходять хлопчики з косами).
    І. Молодії косарі устали
    Раненько, устали раненько.
    Взяли коси тай пішли
    В поле зелененьке

    Молодії косарі пшениченьку
    Косять пшениченьку косять,
    А дівчата сестрички
    Їсти нам приносять.
    Молодії косарі коси погострили,
    Коси погострили,
    А дівчатка сестрички
    Снопи поносили.
    Дівчина ІІ:
    Ви скажіть нам, любі гості.
    Як вас величати?
    Звідки, хто ви?
    Дуже просим нам тут
    Розказати.
    Гарбуз.
    Повз, мов танк, я на городі,
    Повз на грудині і загруз.
    Та чомусь мене в народі
    Звуть не так. А як?
    (Гарбуз)
    Огірочки.
    Ми зеленої всі масті,
    Всі довгасті, всі смугасті.
    Пов’язали нас в рядках
    На зелених ланцюжках.
    Гарбуза ми сини й дочки
    Звати як нас?
    (Огірочки)
    Морква.
    В темній я живу коморі
    А коса моя на дворі.
    Гарбузова я сестричка
    Мене звати?
    (Морква)
    Буряки.
    Ми цукрові, ми кормові
    Є брати у нас столові.
    Учні всі у нашій школі
    Виривали нас у полі.
    Ми зростали там рядками
    Люди звуть нас…
    (Буряками)
    Диня.
    Я на грядці сонцем сяю.
    Родичів багато маю.
    Гарбузову господиню
    Усі знають? Хто я?
    (Диня)
    Дівчина.
    А чи живі, чи здорові
    Овочеві делегати.
    Гості (хором)
    Ми хочемо вам сказати
    Ми осені делегати.
    (Виступ кожного гостя)
    (Діти стають в коло, щоб виконувати пісню «Ходить Гарбуз по городу).
    Дівчина І.: Подивіться, яке багатство у нас на столі! А які гості в залі! Ці червоні помідори, туга соковита капуста, білозубий часник, червонобокі яблука, запашний виноград, вирощені золотими руками трударів. У цьому багатстві є часточка і нашої праці. Адже ми з вами трудимося в саду, на полі, на пришкільній ділянці. Все це дари матінки-осені. (Виступ вчителя біології, юннатів)
    Дівчина І. : Жаль, що Осінь до нас не прийшла на свято, а то вона пораділа б цим даром, такому урожаю, а ми їй гарно подякували б за щедроти.
    Осінь. : Я тут, Я прийшла, але не виходила, бо хотіла поспостерігати, як ви підготувалися до свята. Чи вмієте ви цінувати працю людських рук і мою роботу. Тепер я бачу, що вмієте.
    Учасниця.
    Осінь така мила, осінь славна
    Осінь матусі їсти несе:
    Борщику у горщику,
    Кашка у жменьці,
    Скибка у пазусі,
    Грушка у фартусі
    Осінь така мила,
    Осінь славна.
    Осінь.
    Рада всіх вас тут вітати
    В цьому залі, на цім святі
    Я пройшла вже над землею,
    Зупинилась над ріллею,
    Скрізь бувала, скрізь ходила
    Листя скрізь позолотила,
    А тепер до вас на свято
    Я із радістю прийшла.
    Веселитись, танцювати.
    Я вам радість принесла.
    Учасниця.
    Подивіться на осінь, яка вона красива!
    Вбрання найкраще осінь вдягла,
    Шовк підібрала грайливо-барвистий,
    До нас сьогодні у гості прийшла.
    Настрій принесла бадьорий і чистий
    Учасниця.
    Дощ сполоснув з її кіс пилюгу,
    Вітер пригладив їй косу тугу,
    А туман стан її огорнув.
    Чи щось, є красивіше, я не збагну.
    Осінь.
    А зараз, друзі, я вам хочу загадати загадки. Хто першим відгадає, той отримає сувенір. (Беруть участь глядачі).
    1.
    Як не віриш – перевір!
    На мені 12 шкір!
    А гризнеш – в сльозах покинеш,
    Бо я звуся…
    (Цибулина)
    2.
    Що за дивна непосида,
    На стежинку шишки кида?
    З гілки скік та скік на гілку
    Ви впізнали, друзі…
    (Білку)
    3.
    По дорогах стрибає, крихти всі збирає,
    Ростом він маленький, справжній молодець,
    Хто він…
    (Горобець)
    4.
    Плід оцей зеленошкірий,
    Чи рябий, чи сизо-сірий,
    Круглий, мов футбольний м’яч.
    Лиш лежить, не мчить ускач.
    Хоч і родич жовтій дині,
    Та червоний в середині,
    Доторкнись ребром-долонь
    Обпече, як жар-вогонь
    А насіння скільки в нього
    В цього плоду чарівного
    Між тонких очудих – струн!
    Здогадались? Це…
    (Кавун)
    Осінь: Може хтось знає віршика про осінь. Просимо розказати.
    Учасниця.
    Скинули наряди пишні
    Липи, яблуні і вишні
    У гаях, садах кущі –
    Познімали кльош-плащі
    Учасниця.
    Гай без листя, поле голе,
    В тумані усе змінилось.
    Колесом за сині гори.
    Сонце тихо закотилось.
    Учасниця.
    Все це осені прикмети
    Все це золота пора.
    Бо на землю нашу рідну
    Багряна осінь надійшла.
    Осінь. : Спасибі вам, хто прийшов привітати мене та цьогорічний урожай. Зичу усім вроди красної від квітів. Чистоту душі. Миру злагоду у світі, щоб щасливі були всі.
    Дівчина. : Свято продовжується. Зараз «Танцювальна програма».
    В перерві підготовки до танцювально-розважальної програми ми підготовимо підсумки виставки-конкурсу учнівських композицій, букетів, аплікацій, з природного матеріалу. Вручаються заохочувальні призи.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 14:04 | Повідомлення # 38
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    5-6 класи
    „Про все на світі”

    1. Гілка якого дерева вважається символом миру?
    * Гілка оливи. Оливкове дерево віддавна вважається символом миру. Вперше ми зустрічаємо згадку про оливу у біблійній оповіді про Всесвітній потоп. Ця оповідь, без сумніву, мала під собою реальний ґрунт. Маслина відігравала надзвичайно важливу роль у житті стародавніх греків: якщо вороги вирубували оливкові гаї, то на корінних жителів чекала голодна смерть, а процвітаючі плантації маслин були ознакою благополуччя. Саме тому оливкова гілка стала символом життя на противагу смерті, іншими словами – символом миру на противагу війні.
    2. Іменем якої квітки називалася війна, що розпочалася в Англії за правління Генріха VІ?
    * Троянди.
    3. В пустелі Сахара їх спостерігають приблизно 160 тис. раз на рік. Учені навіть склали карту місць, де вони зустрічаються. Про що йде мова? (Про дощі, про оази, про напади диких звірів, про міражі, про каравани).
    * Про міражі. Уявіть собі розпечену Сонцем пустелю. Навкруги, куди не глянеш – гарячий пісок. І раптом попереду, десь поблизу лінії горизонту, виникає озеро. Його видно цілком реально. Здається, якщо подолати один – два кілометри, то можна буде освіжитись. В уяві навіть виникає плескіт води. Але ви проходите один, і другий, і третій кілометр, а озеро все ще попереду, а навколо піски, піски... Це – підступні міражі, які переслідують спраглого мандрівника. Як вони виникають? Промені світла, що йдуть від блакитного неба, заломлюються в приземному шарі повітря, температура в якому спадає з висотою. Промені відхиляються в бік спостерігача, і він, сприймаючи їх, як прямі, бачить попереду блакитну поверхню води. Тремтіння зображення, обумовлене зміною густини гарячого повітря, створює ілюзію текучості або коливань поверхні води.
    4. Одним з перших курців Європи був іспанський матрос Родріго де Гієра. Його дружина побачила дим, що виходив з носа чоловіка, і повідомила про це ... (поліцію, пожежну охорону, інквізицію, службу порятунку, швидку допомогу).
    * Повідомила інквізицію. Свята інквізиція – це заклад католи-цької церкви, створений для боротьби з єретиками – людьми, що висловлювали думки, які суперечили ідеям, проголоше-ним церквою. Інквізиція у ХІІІ – ХІХ ст. була системою судів в католицькій церкві, які не залежали від державної влади. Вона переслідувала інакомислячих, катувала їх і засуджувала до страти. Можна лише здогадуватись, на які тортури прирекла іспанського матроса перелякана дружина! Родріго став не лише одним з перших курців, але й першою жертвою куріння. Сьогодні немає інквізиції, але є жертви куріння. Дослідження, проведені у США, довели, що в групі американських хлопчиків 15-річного віку тютюн, згідно з прогнозами, вб’є, перш, ніж вони досягнуть 70 років, у три рази більше з них, ніж наркотики вбивства, самогубства, СНІД, дорожньо-транспортні пригоди і алкоголь, разом узяті! У 2000 році в розвинутих країнах куріння стало причиною 30% смертей чоловіків віком від 35 до 70 рр.
    5. За обсягами міжнародної торгівлі перше місце посідає нафта, а друге - ... (Папір, борошно, вугілля, цукор, кава).
    * Кава. Понад 20 млн. людей займаються вирощуванням, торгівлею і виробництвом кави. Оборот, пов’язаний з кавою, займає в статистиці світової торгівлі друге місце після нафти, що свідчить про важливу роль кави у світовій економіці.
    6. Мешканці цієї країни називають її „Країною вранішнього Сонця”, оскільки вони одними з перших на планеті зустрічають новий день. Що це за країна? (Китай, Індія, Японія, Австралія, США).
    * Японія. Згідно з картою часових поясів, відлік нової доби починається від 1800 меридіана, який називають „лінією зміни дати”. Першими новий день зустрічають жителі країн, які розташовані на захід від цієї лінії – Чукотського півострова (Росія), Нової Зеландії, невеликих островів Тихого океану (Фіджі, Тувалу та ін.), а згодом – японці.
    7. Чисельність алеутів, що живуть на островах Берингового моря, у ХХ столітті різко скоротилась. Основна причина цього - ... (Війни з іншими народами Півночі, винищення китів та морського звіра внаслідок розвитку звіробійного промислу, переїзд мешканців на материк, глобальні зміни клімату, наступ моря і затоплення островів).
    * Винищення китів та морського звіра внаслідок розвитку звіробійного промислу. Алеутські острови – це голі і безплідні верхи вулканів, покриті тундровою рослинністю. Їх омивають холодні води Берингового моря, ліс тут не росте, хліб у суворому кліматі не визріває. Основною життя на островах були рибальство і морський промисел. Моржі і тюлені алеутові життєво необхідні: їх м’ясом він харчується, салом – освітлював житло, із шкур – робив юрту та човен, з кишок – водостійку плівку, з сухожилля – нитки, з кісток – голки, ножі, каркас для житла. Винищення морських тварин призвело до вимирання алеутів, їх кількість скоротилася більше, ніж удвічі, і сьогодні становить приблизно 6 тисяч чоловік. Алеути належать до наймалочисельніших народів світу. Коли полювання на китів заборонили, то для алеутів зробили виняток, щоб зберегти традиції і культуру цього народу
    8. На верхніх поверхах нью-йоркських хмарочосів оплата житла у декілька разів вища, ніж на нижніх. Які причини погіршують якість життя мешканців нижніх поверхів? (Вихлопні гази автомобілів, система вентиляції метрополітену, шум вулиць, птахи що літають між будівлями, неможливість покататися у ліфті).
    * Вихлопні гази автомобілів, система вентиляції метрополітену, шум вулиць. Будівництво хмарочосів у великих американських містах вирішувало одразу дві проблеми – житлової кризи і зростання цін на землю в центрі міст. Так, у Нью-Йорку з’явилися 102-поверхові „Емпайр стейт-білдінг” заввишки 381 м, „Крайслер-білдінг”, „Рокфеллер центр” та інші. Острів Манхеттен в Нью-Йорку називають „заказником хмарочосів”. Але будівлі такої висоти дуже дорогі в експлуатації, тому в забудові центральних частин Нью-Йорка, Чикаго, Лос-Анджелеса переважають 20-30-поверхові будинки. Через них вулиці міст називають „кам’яними джунглями”. Там вічні протяги і автомобільні „корки”, вітер розносить різношерсте сміття, важко дихати через вихлопні гази, не змовкає гул машин, сирен, реклами. З вентиляційних ґрат метрополітену, прокладених уздовж тротуарів, піднімається відпрацьоване повітря. Зате на верхніх поверхах хмарочосів розташовані пентхаузи з басейнами, терасами, садами і чарівними краєвидами.
    „Наші птахи”
    1. Який птах має спеціальне пристосування для перенесення риби ? (Чапля, пелікан, пірникоза, мартин, лелека).
    * Пелікан. У пелікана на нижній щелепі є спеціальний шкіряний мішок, який слугує для вилову і транспортування риби, якою він живиться і годує пташенят. Дзьоб пелікана є найдовшим серед птахів (0,5 метра). Головна функція дзьоба – ловля риби. Язик пелікана дуже малий, однак мішечок контролює складна система язикових м’язів. Скорочуючи ці м’язи, пелікан може затягувати його, зловивши рибу, а також виливати з нього зайву воду, проштовхувати їжу до горла.
    2. Птах, політ якого безшумний, - це ... (Лебідь, крук, сова, припутень, чайка).
    * Сова. Безшумний політ – у сови. Махові пера в неї мають не суцільний край, як у більшості птахів, а розпушений. Завдяки цьому сова може полювати на мишей, які мають дуже добре розвинений слух.
    3. У якого птаха у вистилці гнізда виключно риб’ячі кістки? (У крячка, у рибалочки, у берегової ластівки, у скопи, в орлана).
    * У рибалочки. Рибалочка харчується дрібною рибою. Кісточки, які не перетравилися, птах відригує у вигляді пелетки, якою він вистилає гніздо. Рибалочка – птах 2007 року в Росії.
    4. Як ластівки п’ють воду? (з берега, з листя, на льоту, отримують воду з їжею).
    * На льоту. Ластівки і серпокрильці п’ють воду на льоту, зачерпуючи її нижньою щелепою під час польотів над водою. Купаються ластівки теж на льоту. Поблизу води вони збирають і матеріал для гнізд – вологу глину, землю, гній, а як розчин, що скріпляє грудочки будматеріалу, використовують свою клейку слину.
    5. Чим годують пташенят у перші дні їхнього життя голуби? (Пташиним молоком, зерном, комахами, крихтами хліба, дрібними камінцями).
    * Пташиним молоком. Основним кормом голубів – насінням злакових культур – маленькі пташенята харчуватися не здатні. Пташине молоко – це розм’якшена і частково перетравлена їжа, якою голуби годують потомство в перші дні після вилуплення. Це молоко – біла, кашкоподібна речовина – починає утворюватися в зобу у голубів-батьків незадовго до появи пташенят. Воно так і називається – зобним, або пташиним молоком. У домашніх голубів молоко виділяється 18 днів, а в диких – значно довше.
    6. Пух якого птаха вважається найтеплішим? (Гагари, гаги, орлана, крижня, гуски).
    * Гаги. Найтеплішим вважається пух гаги. Своїми унікальними властивостями гагачий пух завдячує особливій будові пушинок. На маленькому м’якому стрижні міститься багато (60-80) довгих звивистих борідок першого порядку, а на них – велика кількість подовжених борідок другого порядку. Завдяки такій будові всі пушинки міцно пов’язані між собою і навіть при сильному вітрі пух тримається купи. Міцне зчеплення пушинок забезпечує еластичність пуху, високі теплоізоляційні властивості – адже між борідками завжди залишаються повітряні прошарки.
    7. Хто з наших птахів імітує голосом механічні звуки, почуті на вулицях міст? (Шпак, грак, сойка, зяблик, горобець).
    * Шпак, сойка. Шпак і сойка є добрими імітаторами і можуть повторювати почуті звуки, зокрема, і механічного походження.
    8. Леонардо да Вінчі вважав, що птахи сповільнюють швидкість, розвертаючи і розпускаючи хвіст. Насправді птахи регулюють швидкість за допомогою... (Дзьоба, хвоста, крил, очей, вух).
    * Птахи регулюють швидкість за допомогою крил. Птахи регулюють швидкість здебільшого за допомогою крил, а хвіст при цьому виконує лише допоміжну функцію. Основне призначення хвоста – керування напрямком польоту.
    9. Який горобиний птах вміє плавати під водою, збираючи корм на дні? (Шпак, пронурок, рибалочка, тинівка, горіхівка).
    * Пронурок. Пронурок або водяний горобець (рос. – „оляпка”) живе в Карпатах і харчується водяними комахами і личинками, яких збирає на дні гірських річок.
    10. Чия мати не могла б сказати, що її дитину приніс лелека? (Ярослава Мудрого, Михайла Грушевського, Лесі Українки, Тараса Шевченка, Володимира Вернадського).
    * Ярослава Мудрого. На території сучасної України білий лелека з’явився лише у ХVІ-ХVІІ ст., а отже, мати Ярослава Мудрого не могла сказати, що її сина приніс лелека.
    11. Хто навесні прилітає з вирію раніше? (Шпаки, ластівки, горобці, вивільги, серпокрильці).
    * Шпак. Шпаки – одними з перших серед перелітних птахів (у березні) повертаються на гніздування. Не випадково поява шпака після зими у багатьох асоціюється з настанням справжньої весни.
    12. Колорадських жуків їдять лише ... (Шпаки, граки, фазани, горобці, лелеки).
    * Фазани. З названих птахів колорадських жуків їдять лише фазани. Зі свійських птахів колорадськими жуками ласують цесарки; до цього їх привчають з дитинства, додаючи помалу в корм товчених колорадських жуків; а з диких – їх полюбляє сіра куріпка. Однак на боротьбу з колорадськими жуками птахів не кличуть: вони б розпорпали усе поле! Досвідчені городники для боротьби з колорадським жуком селять на ділянках лісових мурашок.
    13. Яким органом видає звуки під час токового польоту баранець? (Дзьобом, хвостом, крилами, очима, вухами).
    * Хвостом. Баранець під час токового польоту видає звуки хвостом, а точніше – стерновими перами, які вібрують при швидкому польоті, утворюючи звук, подібний до бекання ягняти.
    14. Який птах у польоті тримає шию не рівно, а S-подібно зігнутою? (Лелека, лебідь, чапля, качка, голуб).
    * Чапля. Лише чаплі в польоті тримають шию зігнутою. Довга і тонка шия птаха, зігнута у вигляді латинської букви „S”, - „фірмовий знак” чаплі. У польоті, він помітний особливо чітко.
    15. Як птахи відчувають, що прийшов час міграції? (Зменшується тривалість світлового дня, підростають пташенята, холоднішає, зменшується кількість їжі, приходить лісник і всіх виганяє).
    * Зменшується тривалість світлового дня та кількість їжі. Птахи дізнаються про час відльоту з цілого комплексу ознак, однією з найважливіших серед яких є скорочення світлового дня. Міграції птахів вражали уяву людей з незапам’ятних часів. Чи знаєте ви, що про це писав Гомер за 1000 років до нашої ери, що це питання вивчав видатний давньогрецький філософ Аристотель? Проте, сьогодні ми все ще не можемо впевнено відповісти на усі запитання про це вражаюче явище – міграцію птахів. Під міграцією ми розуміємо переміщення птахів на південь восени і на північ – навесні, з рівнин – на високогір’я або з глибини материка – на морське узбережжя. Ми досить непогано уявляємо, чому птахи перелітають. Наприклад, вони перебираються до теплих країв, тому що багато хто з них не може вижити в зимових умовах. Ті птахи, які харчуються комахами певних видів або дрібними гризунами, не можуть знайти собі їжі взимку. Як не дивно, температура сама по собі не є причиною перельотів. Чи знаєте ви, що наприклад, ваша канарейка здатна вижити на морозі до -450 С, якщо у неї буде вдосталь їжі? Якими б не були причини перельотів (а їх багато), звідки птахи дізнаються, що їм час вирушати в свій тривалий переліт? Відомо, що вони відлітають щороку в той самий час, коли відбувається зміна пір року. А що є найвірогіднішою, безпомилковою ознакою такої зміни.? Тривалість дня! Вважається, що птахи можуть визначити, коли дні стають коротшими (або довшими – навесні), ось це і служить їм сигналом до початку міграції. Оскільки птахи розмножуються в літній час, це також пов’язано з їхніми міграціями (йдеться про переліт на північ). Навесні певні залози в організмі птаха починають виробляти речовини, пов’язані з розмноженням. Птах відчуває потребу до розмноження і прямує на північ, де настає літо.
    16. Хто з перелічених птахів занесений до Червоної книги України? (Очеретяний лунь, чорний лелека, савка, беркут, слуква).
    * Чорний лелека, савка, беркут.
    17. Хто з цих птахів прилітає в Україну лише взимку? (Шпаки, граки, снігурі, зяблики, чечітки).
    * Снігур та чечітка. Хоча в Карпатах є своя осіла популяція снігурів.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 14:08 | Повідомлення # 39
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СЦЕНАРІЙ СВЯТА
    “ПТАШИНА ЯЛИНКА”

    Мета: Націлити юннатів на необхідність допомоги птахам взимку. Виготовлення і вивішування годівниць, підкормка і спостереження. Сприяти розвитку таких моральних якостей як інтерес і любов до живої природи, колективізм. Ініціативність. Виховувати творчі здібності, відповідальність за доручену справу.
    Атрибути: 1) Зал: Декілька засніжених ялинок, зроблених з картону, на підставках, що закривають на певний час “пташину ялинку” – прикрашену годівничками, пташками, ватою, “дощиком”.
    Справа “будинок юннатів” – зроблений з картонних ящиків, пофарбованих білилами з аплікацією вікон, кімнатних квітів, табличкою "юні натуралісти”. Біля будинку стіл з годівничками, будиночками, мішечками з кормами.
    2) Атрибути для інсценізації:
    - маски пташок: синиці, дятла, снігура, повзика, щиглика, чечітки, горобця;
    - сніжки;
    - годівниці;
    - мішечок з загадками;
    - для гри “стрибунці-горобці”: маски горобців 10-12 шт., маска ворони
    Примітка: Ще в кінці листопада вивішується об’ява про проведення цього свята:
    “Всім! Всім! Всім!
    Друзі юннати! Нам, пташкам, дедалі важче стає знаходити собі поживу. Чекаємо на вашу допомогу: зробіть, будь ласка, “пташині їдальні” і підгодовуйте нас у важкий зимовий час. А ми з радістю віддячимо вам улітку!" Ваші пернаті друзі.
    Напередодні свята, з’являється друга об’ява:
    УВАГА!
    З радістю дізналися, що … відбудеться наше традиційне свято “Пташина ялинка”. (дата) Охоче пограємо і потанцюємо з нашими друзями-юннатами. Чекайте нас на свято. Зимуючі птахи
    Ведучий 1: Шановні друзі! Всі ми знаємо, яку величезну користь приносять птахи в боротьбі з шкідниками садів, лісів, с/г культур.
    Наприклад, жовтоголовий корольок знищує на протязі року від 8 до 10 мл. комах, а грак за один день під час оранки 400 комах, сова за день знищує стільки, скільки важить сама. Зима важка пора для птахів. В зимовий час птахи гинуть не стільки від холоду, а від того, що не вистачає їжі. Особливо важко птахам в ті часи, коли ожеледиця і сильні снігопади, коли земля, гілки дерев покриті льодом і снігом. Ось у ці скрутні часи для птахів на допомогу повинні прийти юннати, учні шкіл. Якщо кожна школа в нашій країні поставить хоча б одну годівницю, то всі птахи будуть забезпечені кормом. Допоможемо птахам взимку, а вони віддячать нам влітку! А зараз побачимо, чи знаєте ви зимуючих птахів нашої місцевості.
    ГРА “ЗИМУЮЧІ ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ”
    Учень:
    Гуляють білі сніговиці. Тріщить мороз, гудуть вітри
    Сидять зажурені синиці, І повзики і снігурі
    Зима. Зима. Не те, що влітку. Біліє далич снігова
    І на малесеньку чечітку, Колючий острах навіва
    Дзьобатий дятел діловито, У стовбур стука, не дріма
    Але тепер йому не літо – Кругом зима, кругом зима!
    А сніг летить, а вітер злиться, І навіть щиглик на біду
    Хоч звичка в нього – бадьориться, Притих від кущиком в саду
    Сніжинки білі не комахи. А ковдра біла – не тепло
    І повели розмову птахи. Про те, що буде, що було
    Ведучий:
    Уявімо себе зимуючими пташками (хтось синичкою, хтось горобчиком), послухаємо музику і зрозуміємо, як стужно пташкам взимку.
    (Звучить романс Р.Грієва)
    Синиця:
    Скільки тут пташок співало. Веселилося щодня
    Коли сонце пригрівало. І літала комашня
    Кожен кущик, кожну гілку. Обсідали залюбки
    Щоб не шкодили ніскільки. Їм зажерливі жучки
    Сили в крильцях не жаліла, Кожна пташка – ой лю-лі!
    І комах і гусінь їла. На зеленому гіллі
    Я одна тоді, бувало, Не хвалюся задарма,
    За добу комах з’їдала. Скільки важила сама
    А тепер кругом зима – Ні комашечки нема.
    Всі хором:
    А тепер кругом зима! Ні комашечки нема!
    Дятел:
    Ой було, було, було. Всюди зелено цвіло
    Хто працює, а не спить. Досхочу міг їсти й пить
    Пробудився на зорі – Застрибав по корі –
    Де сховався жучок. Короїд, черв’ячок…
    Лиш прицілився – стук, стук! І уже у дзьобі жук.
    Не одне деревце. Звеселило оце:
    Стук – стук – стук! Стук – стук – стук!
    То личинка, то жук.
    А тепер кругом зима – Їжі доброї нема!
    Всі птахи:
    Ой нема, нема, нема. Бо зима, кругом зима
    Снігур:
    Рід наш, друзі, не з добра. Взяв наймення – снігура
    Крихти їжі на бігу. Ми шукаємо в снігу.
    Та бува це не завжди: Не знайшов, то й так сиди.
    Тільки як воно сидіть, - Ще примерзнемо, глядіть,
    До водиці, до землі – Ми ж малі, малі, малі!
    Краще стриб – стриб – стриб, - Може їжі знайшли б
    (стрибає навколо кущика)
    Стриб, стриб, стриб. Дарма! Знову їжі нема.
    Всі птахи:
    Стриб, стриб, стриб. І дарма, ой зима, зима, зима!
    Повзик:
    Оце б мені, повзику, Та піти б на ковзанку,
    Відшукати гірочку, Взяти в лапку гілочку,
    Відштовхнутись другою, Позмагатись з хугою …
    (щулиться від холоду)
    та на мо – морозику, холо – холодно повзику
    бо знайшов за днин очку, лише зе – зерниночку
    І усе – згадувати шкода. Ой біда, біда, біда.
    Всі птахи:
    Навіть згадувати шкода. Ой біда, біда, біда.
    Щиглик:
    Не чути свисту – щебету. У нашому саду
    Невже звикають до шепоту. В пташиному роду
    Давайте обміркуємо. Обдумаємо всі: ми лихо пророкуємо
    Що нам зима несе. Мені оце вважалися
    Не лиш морози злі. А й друзі, що зосталися
    У птахів на Землі. Не кидали мир рідної ніколи сторони
    Й багато праці плідної. Звершили ми з весни
    З мотивами дитячими. Сплітавсь пташиний гам
    Так будем, друзі зрячими. Підмога прийде нам
    Бо як трапиться біда. Вірний друг не покида.
    Всі птахи:
    Може й вірно він гада. Друг в біді не покида!
    (Звучить весела музика. Пісня “Зимонька”. Пісня “Дзвоники”. В цей час на шкільне подвір’я вибігають школярі, грають в сніжки, забігають в будинок “юний натураліст”).
    Чечітка:
    Я, що звуть мене чечітка. Буду в щиглика за свідка
    Чи не ми трудилилсь чесно. Вздовж, і вшир, і перехресно,
    Облітали гай і ниви, Берегли сади й посіви
    А чи нам того не знати. Як нам дякують юннати.
    За оту просту і строгу. Безкорисливу підмогу
    Он погляньте в тому домі. Школярі живуть знайомі
    Що не раз мене, чечітку. Годували навіть влітку.
    То ж пошлеш до них синицю. Всього птаства представницю
    А вона метка на слово – Все налагодить чудово!
    Пташки:
    Вірно, вірно, хай синиця. Буде наша представниця
    (Синиця летить до будинку, стукає в віконце)
    Тук – тук – тук
    (З-за “вікна” визирають діти)
    Діти:
    Хто тут?
    Синичка:
    Пташка я озвусь синиця. Всього птаства представниця
    Діти:
    Що сталося?
    Синичка:
    Ой мороз, кий мороз.
    Всіх пташок проймає дрож
    Скачуть, скачуть горобці.
    Дайте нам зерна, ців-ців
    А синички невеличкі.
    Просять: дайте рукавички
    Снігурі сидять вгорі.
    Заздрять дуже дітворі:
    Вам, дівчатка і хлоп’ятка,
    Тепло, бо у вас є хатка
    А у нас нема хатинки.
    Й на обід ані зернинки.
    (Діти вибігають на вулицю)
    Діти:
    1) Зрозуміло в чому річ, Допоможем, друзі,
    Певно, важко день і ніч. Порпатись в галуззі.
    2) Їжі мало, бо зима! Ну, то я – до зали!
    Годівниці недарма, Значить, майстрували!
    3) Заготовили кормів. Для пташок доволі.
    Є насіння бур’янів, Є зерно у школі…
    4)Різних ягід також є – Все, як бачте вчасно
    Сяде пташка, поклює - І зими не страшно!
    ПРІЗВИЩА МАЙСТРІВ
    Ведучий:
    А чи знаєте ви, діти, чим можна підкормлювати пташок?
    Юннат 1:
    Пташок можна підкормлювати насінням соняшника, гарбуза, кавуна, коноплі, дині, проса.
    Юннат 2:
    Також можна збирати насіння бур’янів: кінського щавлю, мишиного горошку, лободи, головки реп’яшків лопуха.
    Юннат 3:
    Пташок можна також кормити крихтами білого хліба. Крихти чорного хліба для пташок шкідливі.
    Юннат 4:
    Залюбки пташки їдять сир, вершковий маргарин. Синиці та дятли полюбляють клювати несолоне сало та м’ясо.
    Учень 1:
    Як почув Василь пташок, Одягнувся в кожушок,
    Взяв пшона і хліба скибку, На подвір’я вибіг швидко,
    Всіх пташок нагодував, І здалось – мороз пропав.
    Горобці защебетали. І синичкам тепло стало.
    Юннат 1:
    Любі пташки.
    Не летіть, почекайте хвилинку.
    Ми запрошуємо вас
    На пташину ялинку.
    (Ялинки, вкриті “снігом”, розступаються і відривають ялинку,
    прикрашену пташками, годівничками).
    Ведучий:
    Пташенята, бачимо ви змерзли, то ж запрошуємо вас на танок.
    Ведучий:
    Хтось стукає до нас, треба відчинити. (Залітає горобчик)
    Це хлопчик-горобчик
    Але чому такий сумний?
    Горобчик:
    Вся журба моя у тім,
    Що, шукаючи ваш дім,
    З заметіллю в полі стрівся,
    Щиро був розговорився,
    Розказав куди лечу,
    Що ніяк вас не знайду.
    Добра заметіль була
    І до вас аж занесла,
    Потім під густий сніжок
    Для вас дала ось цей мішечок.
    Ось чому сумую я,
    В цьому і журба моя.
    Тут загадок повен міх –
    Відгадать не можу їх.
    Ведучий:
    Ми тобі допоможемо
    (з мішка дістають папірці, на них написані загадки)
    Іноді лагідний, часом лютує
    Часто на вікнах його впізнаєм
    Сильним він стане – квіти малює
    Слабшає – сльози течуть ручаєм
    (Мороз)
    Хто наткав полотна
    Аж від лісу до вікна
    Сміється і задається
    Ось яка ширина
    (Зима)
    Шумить, гуде і все горою йде
    (Завірюха)
    Півня ця калюжа
    Здивувала дуже
    Є у ній водиця
    Не дає напиться
    (Лід)
    На майданчику вона
    Вся блискуча, чарівна
    По слизьких її боках
    Ідуть діти в саночках
    (Льодова гірка)
    І маленькі, і старенькі.
    Взимку, влітку, навесні
    Всюди вдягнені гарненько
    У зелені сукні всі
    (Ялинка)
    Хто однаково всіх любить
    Всіх однаково голубить
    Кожен з коса лише гляне
    А обняти не дістане
    (Сонце)
    Маленький, сіренький,
    На соняшник сів
    Надзьобався добре, й далі полетів
    (Горобець)
    В’ється, стука молоток
    Поправляє наш садок
    (Дятел)
    Швидко скрізь цей птах літає
    Безліч мошок поїдає
    За вікном гніздо будує
    Тільки в нас він не зимує
    (Ластівка)
    Біла як сніг, чорна як жук
    Вертеться як біс і повертає в ліс
    (Сорока)
    ПІСНЯ “СОЙКА”
    Ведучий: Друзі, ви знаєте, що людина споконвіку намагалась передбачити погоду заздалегідь. В цьому добрими порадниками були природні явища, поведінка тварин і птахів, які віщували стан погоди як на найближчі дні, так і на майбуття. На підставі таких багатовікових спостережень наші предки вивели певні закономірності і втілили їх в прикмети.
    Зараз ми пограємо в гру “Продовж речення-прикмету”
    Я буду зачитувати першу частину речення, а ви повинні його продовжити.
    Наприклад: Кричать голосно галки, буде - … (віхола)
    Сіра ворона при заході сонця самотньо сидить на верхівці найвищого дерева – чекай …. (лютого морозу)
    ГРА
    1) Галки збираються у великі зграї і сильно кричать – (на мороз і ясну погоду)
    2) Сорока літає поблизу житла і лізе під стріху – (буде віхола).
    3) Ворони влаштовують у небі хороводи – (на снігопад)
    4) Якщо заспівав снігур, а сорока сховалася під стріху – (чекай хуртовину)
    5) Гуси і качки купаються в снігу – (на відлигу і вітер)
    6) Гуси сидять, поховавши голови під крило – (буде похолодання)
    7) Півні дружно співають – (на відлигу)
    8) Кури хвостами махають – (на вітер)
    ГРА “БІОЛОГІЧНІ ЗАМОРОЧКИ З БОЧКИ”
    Ведучий:
    Сподобалось вам грати? Хочете пограти в іншу гру?
    ГРА “СТРИБУНЦІ-ГОРОБЧИКИ”
    Креслимо велике коло (місце, де розсипане “зерно”, діаметром 5-8 метрів). Гравці-горобчики розташовуються поза колом. В середині кола великий птах – ворона стає всередину кола. Горобчики повинні скакати на одній нозі. Вони то заскакують в коло, то вискакують з нього. Ворона, бігаючи по колу, не дає горобчиком збирать зерно і “клює їх”, доторкуючись рукою до гравців, які заскочили в коло. Горобчики, яких клюнула ворона продовжують грати. Найбільш спритних гравців вона ні разу не доторкнулась рукою.
    Правила: Зміняти ногу можна тільки після 3 підскіків. Ворона може доторкатись горобчиків тільки в межах кола.
    Хоровод пташок і юннатів
    Юннати:
    1) Ніколи не зробимо шкоди. Ми пташці у нашім краю.
    Хай лише в гаї і в лісі. Співає для нас у маю.
    2) Ми друзі і вірні і чуйні, Бо ми бережем повсякчас
    Пташок, що літають у вирій. І тих, що зимують у нас.
    3) Зустрінуться в рідному краї. З ключем журавлиним вгорі
    Синичок і щигликів зграї, Вітаючи спалах зорі.
    4) Тримайтесь, жуки і комахи. Де сад або нива цвіте.
    На святі зимуючих птахів. Ми договір склали про те.
    5) І лапкою навіть синиця. Приклала печатку сама,
    Даремно хурделиця злиться, Даремно лютує зима!
    Ведучий 2:
    Ось і закінчилось наше свято. То ж дорогі наші пташата,
    Хочемо вам побажати, Щоб хорошими були
    І дружили із людьми, Щоби діти про вас дбали
    І про вас не забували.
    (Діти вивішують годівниці на шкільному подвір’ї).
    ДО ГРИ “ПЕРЕЛІТНІ І ЗИМУЮЧІ ПТАХИ"
    Треба хлопнути в долоні, коли серед перелітних птахів буде названа зимуюча пташка.
    1. лелека 21. камінка
    2. чапля 22. синиця
    3. бугай 23. соловей
    4. баклан (подекуди зим.) 24. горихвістка
    5. дикі гуси 25. дрізд
    6. яструб (зим.) 26. вівчарик
    7. куріпка (зим.) 27. очеретянка
    8. кулик 28. повзик
    9. бекас 29. малинівка
    10. мартин (подекуди. зим.) 30. ворона
    11. горлиця 31. галка
    12. ластівка 32. грак
    13. стриж 33. сорока
    14. сова 34. шпак
    15. сич 35. горобець
    16. рибалочка (подек. зим.) 36. коноплянка
    17. дятел 37. корольок
    18. жайворонок 38. оляпка
    19. трясогузка 39. одуд
    20. зяблик (подек. зим.)

    Сценарій Короткої Тетяни Олександрівни, заступника директора з навчально-виховної роботи облЦЕНТум


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 14:11 | Повідомлення # 40
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ДЕСЯТЬ ЗАДАЧ З РАДІОЕКОЛОГІЇ

    Нелла Мунін учитель СШ№36 м.Київ
    Жизнь беззащитна
    И Любовь – нежна
    И Разум – Землю
    Облагает данью
    И точная Ответственность
    Должна
    Сопутствовать
    Великому познанью.
    (М.Дудін. напис на атомному реакторі. 1985 р.)
    Незабаром людство із сумом відзначить двадцятиліття техногенних катастроф 1986р.: вибухи атомного реактору Чорнобильської АЕС та космічного корабля «Челленджер». Ці події кінця ХХ ст. показали, яку страшну небезпеку можуть нести всьому живому витвори нашого розуму. Саме він обкладає Землю податком, сплатити який їй вже не під силу. Про це можна нагадувати на уроках географії задачами відкритого типу, які, маючи інформаційне навантаження, пропонують осмислити факти, змоделювати інженерне рішення, спрогнозувати ситуацію, застосувати знання з різних шкільних дисциплін. Використання таких задач доцільне в ході опрацювання тем: Паливо-енергетичний комплекс», «Раціональне природокористування» та «Глобальні проблеми людства».
    1. Природа «не запрограмувала» в живих організмах радіоактивний цезій-137. однак сьогодні і в людей, і в тварин він зустрічається. Чому? (В організмах людей та тварин цезій-137 з’явився після випробування ядерної зброї та аварій на атомних станціях.)
    2. Яким фактором викликається уражуючи дія радіоактивних речовин на живі організми? (Цей фактор – радіоактивність, тобто розпад ядер атомів, при якому виникає випромінювання. Воно має велику енергію, і, проникаючи в живі тканини, порушує їх фізико-хімічні властивості, впливає на життєдіяльність організмів, впливає на життєдіяльність організмів).
    3. У Києві середня щільність забруднення радіоактивними елементами становить менше 1 Кюрі на км2 у той час, як у м.Плавську Тульської області після аварії на ЧАЕС – до 15 Кюрі на 1 км2 (як у Народичах). Як це можна пояснити? (У перші моменти після вибуху на ЧАЕС радіоактивні речовини розповсюджувались потоками повітряних мас складної динаміки).
    4. Винесення радіоактивних речовин за межі 30-кіломе-трової зони відбувається в основному шляхом водного переносу. В київське водосховище щороку виноситься близько 344 Кюрі стронцію. Краснянсько-Бенівська заплава внаслідок великої обводненості дає до 40% виносу радіації. Найбільшу небезпеку несе похований «рудий ліс», що біля Яновського водозабору. Яку саме небезпеку? Як їй запобігти? (Сильно забруднена радіоактивним пилом ділянка соснової посадки перетворилась на «рудий ліс». Для зменшення випромінювання дерева звалили і прикрили ґрунтом. Для попередження виносу радіоактивних речовин водойми забрудненої зони обвалували. Проте це викликало нову проблему – піднесення рівня підземних вод, які можуть підмити і «рудий ліс», і могильники забрудненої техніки. На місці «рудого лісу залишили кілька дерев для експерименту. Виявилось, що хвоя на них стала відновлюватися).
    5. У місцях радіоактивного забруднення весняний обробіток ґрунту проводиться по можливості раніше, поки земля ще волога, а також після дощу та зрошення. Чим це обумовлено? (Радіоактивні речовини піднімаються в повітря з пилом. Щоб він не потрапляв у дихальні органи людей, які проводять обробіток ґрунту, останній має бути вологим)
    6. Влітку 1986 р. у районі ЧАЕС проводились заходи щодо запобігання опадам: в атмосфері з літаків розсипали спеціальні речовини. Для чого? (Дощова вода виносила б з поверхні ґрунту радіоактивні речовини у ще не обваловані водойми).
    7. Під час Чорнобильської аварії виник специфічний, що раніше не зустрічався, тип забруднення. В результаті горіння графіту утворились окисли і карбіди радіоактивних металів. Вони погано змиваються водою з поверхні рослин і ґрунту. Рослини всмоктати їх не можуть. Яка подальша «доля» цих сполук? (Ці частинки стануть «вічними мандрівниками». Їх переносять вітер і вода. Засобів їх знешкодити поки що не знайдено).
    8. Директор національного центру досліджень в галузі атомної енергетики М.Танака (Японія) відзначив, що в результаті вибуху атомної бомби над Хіросімою сумарні викиди становили 0,74 кг., в результаті аварії на ЧАЕС – 63 кг. У скільки разів Чорнобиль «випередив» Хіросіму? Чим відрізняється забруднення радіонуклідами при ядерному вибуху в Хіросімі від теплового на четвертому реакторі ЧАЕС? (При ядерному вибуху ізотопи, радіонукліди розкладаються до молекулярного, атомного стану і, потрапивши на місцевість, проявляють себе як хімічно активні речовини (окислюються, розчиняються, мігрують тощо), тобто переходять з ґрунту в повітря, воду, рослини. Таким чином відбувається природне самоочищення. При тепловому вибуху на ЧАЕС радіонукліди близько 450 типів не розклались до молекул і атомів, тобто виявились зв’язаними в аерозольних частках. Вони хімічно не активні, не розчинні).
    9. Під час запуску потужних ракет-носіїв цілісність озонового шару порушується. При виведенні на орбіту станції за допомогою ракети-носія «Сатурн-5» в іоносфері Землі утворилось «вікно» діаметром 1800 км., що затягнулось через 1,5 години. Запуск за короткий період 125 носіїв призведе до ліквідації озонового шару. Які наслідки для живих організмів можуть мати «озонові вікна»? Чи є альтернативи космічним кораблям? Які? (Озон атмосфери захищає живі організми від надлишку згубного ультрафіолетового проміння. Шкідливі промені вражають клітини, викликаючи хвороби, в тому числі рак шкіри. Альтернативою космічних ракетам можуть стати кораблі багаторазового використання, які менше руйнують атмосферу).
    10. Відпрацьовані елементи космічних ракет, рештки супутників у результаті аварії іноді не повністю згоряють в атмосфері, падають на землю зі значною руйнівною силою. Чи «застраховані» атомні станції від зустрічі з такими об’єктами? (Повітряні шляхи для літаків, космодроми для запуску космічних ракет розташовуються в стороні від екологічно небезпечних об’єктів (атомних реакторів, хімзаводів, гідроелектростанцій). Від зустрічей з НЛО земного походження такі об’єкти не застраховані, отже, не виключена можливість глобальних катастроф. Їх імовірність зростає, оскільки постійно збільшується кількість космічних апаратів та екологічно небезпечних об’єктів на Землі.
    Д Е С Я Т К А
    Географія + Хімія
    Запитання:
    1. Які хімічні елементи дістали імена від назв частин світу?
    2. Які хімічні елементи названі на честь країн?
    3. Назви яких хімічних елементів походять від назв столиць європейських держав?
    4. Який хімічний елемент названий іменем острова?
    5. Назва якого хімічного елемента походить від назви півострова?
    6. Які хімічні елементи названі на честь міста в США; штату в США?
    7. Який хімічний елемент дістав свою назву від міста в Стародавній Греції?
    8. Назва якого шведського села дала ім’я чотирьом хімічним елементам? Назвати ці елементи.
    9. Який хімічний елемент названий на честь провінції в Німеччині?
    10. Який елемент другої періодичної системи Д.І.Менделєєва дістав свою назву від села в Шотландії?
    Відповіді:
    1. Європій. Америцій.
    2. Германій. Францій. Полоній – на честь Польщі. Рутеній – на честь Росії.
    3. Гольмій – від старовинної назви Стокгольма. Лютецій – від старовинної назви Парижа. Гафній – від старовинної назви Копенгагена.
    4. Мідь (латинська назва Cuprum) – від о. Кіпр.
    5. Скандій – від Скандинавського півострова.
    6. Берклій – від м. Берклі. Каліфорній – штат Каліфорнія.
    7. Магній – від м. Магнісія.
    8. Ітрій, Тербій, Ербій, Ітербій – від села Іттербі.
    9. Реній – від Рейнської провінції.
    10. Стронцій – від села Стронціан.
    Метеорологія + Біологія

    Запитання:
    1. Дерево, листя з якого опадають гілочками.
    2. Квітка, яка цвіте один раз в житті.
    3. Рослина, плоди якої за смаком нагадують ананас.
    4. Назва рослини подібна до назви східних солодощів.
    5. латинська назва квітки, на листку якої пливла Дюймовочка.
    6. Яке дерево весною розквітає саме перше?
    7. Які лісові ягоди можуть слугувати прикметою початку і закінчення літа?
    8. Зробіть прогноз на літо про терміну розпускання берези, клену, вільхи.
    9. Листя яких дерев восени червоніють? Залишаються зеленими.
    10. Які прикмети передбачають сувору зиму?
    Відповіді:
    1. Араукарія.
    2. Агава.
    3. Монстера.
    4. Зеферамб.
    5. Анторіум Андре.
    6. Вільха сіра. В Південній Карелії вона цвіте десь в середині квітня.
    7. Полуниця і лісова малина.
    8. Якщо береза зазеленіє раніше клену і вільхи, літо буде сухе.
    9. Листя червоніє в горобини, осики, клену і залишається зеленим в вільхи, так як вона пізно закінчує вегетацію і скидає листя лише з першими морозами.
    10. Зима буде суровою, якщо: пізній, швидко пройшовший листопад; багато ягід на горобині і жолудів на дубі; грибів мало, а ягід багато; білка будує гніздо на дереві низько; вхід в нору крота розміщений на південь; осикові листки лягають при листопаді «обличчям» вгору.
    Література + Ботаніка
    Запитання:
    1. Мати дитя кормила, та на землю опустила, а дитя не плаче і мати не сумує.
    2. Головою вниз акробат повис, на палиці гойдається, 1090 днів не зривається.
    3. Кругла й солоденька, червона й гладенька, їли-плювалися, але задоволені зосталися.
    4. Синій мундир, жовта підкладка, а в середині солодко.
    5. Лежить бичок, білий бочок, товстенький й гладкий, він прив’язаний до грядки.
    6. Тіло різане без болю, м’ясо з’їли без солі, кістки вийняли, на землю кинули, а бігли собаки – й нюхати не стали.
    7. Всередині червоне, а зверху зеленим оксамитом укрите.
    8. Батько тисячі синів має, кожному мисочку справляє.
    9. В зеленому лісочку, під мережаним листочком, червоніє невеличка стигла ягідка…
    10. Білі горошини на зеленій стеблині.
    Відповіді:
    1. Яблуко на яблуні.
    2. Яблуко яке достигає.
    3. Вишні.
    4. Слива.
    5. Кабачок.
    6. Кавун, диня.
    7. Кавун.
    8. Дуб, жолуді.
    9. Суничка.
    10. Конвалія.
    Біологія + Географія
    Запитання:
    1. У якої тварини язик в півтора рази довший від її тіла?
    2. Яка риба плаває найшвидше?
    3. Який птах вміє літати хвостом вперед?
    4. Який птах на земній кулі вважається найрідкіснішим?
    5. Яке місто має назву птаха?
    6. Яким тваринам поставлені пам’ятники і де?
    7. Скільки видів риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців налічується на Львівщині?
    8. Який найбільший птах у світі, а який на Україні?
    9. Який найменший птах у світі, а який на Україні?
    10. Яка рослинність переважає у Львівській області?
    Відповіді:
    1. Хамелеон.
    2. Риба меч. Швидкість 130 км/год
    3. Колібрі.
    4. Ківі з Нової Зеландії
    5. Орел. (Найшвидший птах в світі, швидкість може досягати до 200 км/год)
    6. В Парижі – сенбернару Віто; в Токіо – їздовим собакам, яких залишили в Антарктиді; в Петербурзі – собакам, в Ленсингтоні (США) – коневі, в Баварії – журавлям, в Канаді – казарці, в Японії – лебедю Одетті, в Австралії – метелику огнівці, в Польщі – бджолі, в Лондоні – рисі, в Висбурзі – оленям.
    7. 340. З них 75 видів ссавців. Найбільше видів серед птахів.
    8. В світі – африканський страус. На Україні – дрохва (16 кг).
    9. В світі – колібрі ельфа. На Україні – волове очко, кропивник.
    10. Лісова.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 14:13 | Повідомлення # 41
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    Ю.Д.Жданова
    С.Т.Сімененко
    МАТЕМАТИЧНІ ЗАДАЧІ НА ОСНОВІ ПРИРОДОЗНАВСТВА

    І. Складання та віднімання.
    Бабки та метелики належать до комах. Вони мешкають на всіх континентах Землі (крім Антарктиди). Нині відомо понад мільйон видів комах, тобто значно більше, ніж усіх інших живих істот на землі, взятих разом. Але з кожним днем їхня кількість зменшується. Багато видів бабок і метеликів занесених до Червоної книги.
    1. У метелика 4 крила, у бабки – стільки ж крилець. Скільки крилець у бабки?
    2. У мухи – 2 крила, у бабки – 4 крила. На скільки крилець у мухи менше?
    У більшості комах досить невеликі розміри. Це й зрозуміло: чим комаха менша, тим їй легше заховатися від ворогів. Бабка жовтецева та метелик голуб’янка – найменші представники бабок та метеликів, що зустрічаються на території України.
    3. Тіло бабки жовтецевої завдовжки 2 см, а метелика голуб’янки – 3 см. На скільки сантиметрів тіло бабки менше за тіло метелика?
    М’якотіла тварина восьминіг належить до головоногих молюсків. Ця назва склалась історично, тому що його щупальці тривалий час вважали кінцівками.
    4. Скільки щупалець у восьминога?
    Зі звичайного карася вивели в Китаї золотих рибок. Вони бувають різного забарвлення: золотаво-червоні, біло-рожеві, чорно-золотаві. Є породи з довгим „вуалевим” хвостом.
    5. У рибки вуалехвіст 2 грудних плавця, 2 черевних плавця, 1 спинний плавець та хвостовий плавець. Скільки всього плавців у цієї рибки?
    Тіло кита схоже на риб’яче, але з горизонтальними лопатями хвостових плавців. Його передні кінцівки перетворилися на ласти.
    6. У кита – 1 хвостовий плавець; у карася – 7 різних плавців. На скільки менше плавців у кита, ніж у карася?
    Риба сприймає звуки бічною лінією, що міститься по обидва боки тіла риби.
    7. Скільки бічних ліній у риби?
    8. У птаха 2 ноги. Скільки пар ніг у птаха?
    9. У курки 1 пара ніг. Скільки ніг у курки? Хто ще має стільки ж пар ніг?
    10. У кота 4 ноги. Скільки пар ніг у кота?
    Павуки живуть скрізь: і на землі, і під землею, і на деревах, і в будинках, і навіть у воді. Всього їх налічується близько 21000 видів. Павуки – помічники людини. Щорічно на кожному гектарі лісу вони знищують не менше як два центнери шкідників. Тож не вбивайте павуків!
    11. У павука 4 пари ніг. Скільки ніг у павука?
    12. У кота 2 пари ніг, у павука – 4. на скільки більше пар ніг у павука, ніж у кота?
    13. Улітку перепілка відклала в гніздо 8 яєць. Тхір знайшов гніздо і з’їв 3 яйця. Скільки яєць залишилося у гнізді?
    14. Синиця навесні відклала в гніздо 4 яйця. Зозуля підкинула в її гніздо ще 1 яйце. Скільки пташенят вилупиться в гнізді синиці?
    15. У гнізді славки вилупилося 6 пташенят. Пташеня зозулі викинуло з гнізда пташенят славки. Скільки пташенят залишилося в гнізді?
    16. миша у природних умовах живе 3 роки. Морська свинка – на 4 роки більше. Скільки років живе морська свинка?
    17. Метелик капусниця живе 1 рік. чорний тарган – скільки ж. Скільки років живе чорний тарган?
    Бурундук зовні схожий на білку, тільки із смужками на спині. Він живе в тайзі й живиться насінням хвойних дерев. Особливо до вподоби йому кедрові горішки.
    18. Бурундук зробив зимові запаси: в одну комірчину відклав 1 кг насіння сосни та 4 кг кедрових горішків. Скільки всього кілограмів їжі відклав бурундук на зиму в одній комірчині?
    Сіамський кіт розумний і норовистий. Він добре пам’ятає і ласка і образу. Найдавніша з котячих порід – ангорська, або перська. Шерсть у них довга, пухнаста. Майже всі білі ангорські коти з голубими очима – глухі.
    19. Ангорський кіт важить 5 кг, а сіамський – на 2 кг менше. Скільки важить сіамський кіт?
    Лисиці – чудові батьки. Самець і самка разом дбайливо виховують маленьких лисенят.
    20. У лисячій норі сиділи лис, лисиця та 5 лисенят. Лис із лисицею пішли на полювання. Скільки лисиць залишилося у норі?
    21. У Болгарії знайшли гриб-порхавку масою 13 кг та гриб-боровик масою 3 кг. Який гриб має більшу масу й на скільки?
    Бджоли та джмелі належать до перетинчастокрилих комах, які запилюють рослини. Адже без запилення рослини не дають плодів і насіння. Джмелі на відміну від бджіл можуть запилювати квітку з довгими віночками. Запилюючи рослини, бджоли та джмелі приносять у 15-20 разів більший прибуток, ніж вартість усієї продукції бджільництва (мед, віск, прополіс). Саме завдяки запиленню підвищується врожай багатьох рослинних культур.
    22. Бджола за 1 хв. запилює 5 квіток маку, джміль за той самий час – 9 квіток дзвіночок. На скільки більше квіток запилює джміль? Скільки всього рослин після запилення дадуть насіння?
    Усі рослини ростуть набагато швидше в теплу пору року та коли випадає достатня кількість вологи.
    23. У теплому кліматі тополя навесні була заввишки 1 м. До кінця літа вона досягла 2 м. На скільки метрів виросла тополя за літо?
    24. Сибірська сосна (кедр) заввишки 40 м, а сосна звичайна – 10 м. Скільки сосен звичайних потрібно поставити одна на одну, щоб вийшла висота сосни сибірської?
    Близько 260 років тому була остаточно встановлена приналежність китів до класу ссавців. Завдяки поживному материнському молоку новонароджені кити ростуть дуже швидко, набираючи щоденно 100 кг ваги. Адже китеня щоразу одержує 40 кг молока.
    25. Тіло дорослого блакитного кита завдовжки 30 м, а новонародженого китеняти – 10 м. На скільки метрів довжина тіла китеняти менша за довжину тіла його матері?
    Серед численних та різноманітних мешканців морів і океанів найхижою вважається меч-риба. Під час атаки вона пересувається із швидкістю 120 км/год.
    26. Тіло меч-риби завдовжки 50 дм. Її міцний кістяний меч завдовжки 15 дм. Яка загальна довжина меч-риби?
    27. Літнім ранком корова дала 10 л молока. У спекотний полудень вона дала на 4 л молока менше. Скільки літрів молока дала корова у спекотний полудень?
    Відомо, що молоко – якісний продукт харчування, який містить багато речовин і вітамінів, необхідних людині. Але найцікавіше, що подекуди зовсім не обов’язково розводити корів: досить лише взяти відро й ножа та піти до лісу. У Південній Америці на берегах річки Амазонки росте дерево, яке місцеві жителі називають „соска”, бо його сік нагадує коров’яче молоко.
    28. За одне „доїння” молочне дерево дає 4 л молока. Скільки літрів молока дадуть 2 дерева за одне „доїння”?
    Страус – найбільший птах на Землі. Маса яйця страуса – 1-1,5 кг і півовалом завдовжки 30-35 см. Шкарлупа яйця настільки тверда, що нею можна користуватися як посудом.
    29. Місткість одного яйця африканського 20 курячих яєць, а одного гусячого яйця – 2 курячих яйця. Скільки гусячих яєць може вміститися в одному яйці страуса?
    Кобра веде активний спосіб життя вдень лише навесні та восени. У спекотні літні дні вона виповзає в ранкові й вечірні години. В липні самка відкладає яйця у шкіряній оболонці, а у вересні з них вилуплюються маленькі кобри.
    30. Кобра в перший день відклала у гніздо 6 яєць, наступного дня – ще 6 яєць. Скільки всього яєць відклала кобра?
    Дикого предка коня – коня Пржевальського – востаннє бачили на волі в 1879 році. Нині майже всі коні Пржевальського „переселилися” зі степів до зоопарків різних країн світу.
    31. Скільки диких коней Пржевальського живе в країнах Європи, якщо в Чехії їх – 17, у Німеччині – 8, в Англії – 6, в Україні – 3 та по одному – у Франції та Італії?
    Білі журавлі (стерхи) – рідкісні птахи. Вони живуть лише в Сибіру, Казахстані та Канаді, а тому взяті під охорону та занесені до Міжнародної Червоної книги.
    32. У Сосвинському заповіднику в Західному Сибіру живе 15 білих журавлів. У травні 2 пари журавлів звили гнізда. Скільки журавлів звили гнізда? Скільки журавлів лишилося без сімейних турбот та клопотів?
    Карликова африканська білка дуже маленька та схожа скоріше на пухнастохвосту мишу, аніж на білку. Важить вона менш як 10 г. Єдиний її вид мешкає у тропічних лісах Камеруну та Габону.
    33. Тіло карликової африканської білки завдовжки 7 см, хвіст на 5 см збільшує міні-тваринку. Яка завдовжки ця білочка від кінчика носа до кінчика хвоста?
    Королівська гігантська білка отримала свою назву через хвіст. Вона плигає з дерева на дерево семиметровими стрибками. Дуже допитлива. Її крик – голосне „кудкудакання”.
    34. Тіло королівської гігантської білки разом із хвостом завдовжки 96 см, а від кінчика носа до початку хвоста – 30 см. Який завдовжки хвіст цієї білки?
    Під дією сонячних променів поверхня Землі нагрівається нерівномірно. Розподіл температур на поверхні Землі залежить від географічної широти: чим далі від екватора на південь чи північ, тим нижчою є температура.
    35. Улітку ґрунт пустелі Сахари нагрівається до +700С, степів України – до +280С. На скільки градусів менше нагрівається ґрунт у степовій зоні, ніж у Сахарі?
    36. У липні в степовій зоні України повітря нагрівається до +380С, а в лісовій зоні – до +220С. Яка різниця температур між степовою та лісовою зонами?
    Річна кількість опадів залежить від циркуляції атмосфери, географічного розташування, рельєфу, океанічних течій.
    37. Щороку у тундрі випадає 300 мм опадів, а в пустелі – 100 мм. У якій природній зоні випадає опадів більше і на скільки?
    38. На Мадагаскарі росте гігантське хлібне дерево заввишки 20 м. А на Канарських островах росте драконове дерево такої самої висоти. Якщо скласти висоту цих дерев та додати ще 10 м, то одержимо висоту дерева бальси – найлегшого в світі дерева. Яким є дерево бальси заввишки?
    У людини різного віку серце скорочується з неоднаковою швидкістю.
    39. У дорослої людини серце скорочується 70 разів на хвилину, в однорічної дитини – на 10 разів більше, а в новонародженої – на 30 разів більше, ніж в однорічної. Скільки разів на хвилину скорочується серце в однорічної дитини; у новонародженої?
    40. Скелет коропа складається з 4386 кісток, а скелет людини має 4174 кістки менше. Скільки кісток у скелеті людини?
    Індійського слона легко приручити. Слони здатні переносити великі вантажі – до 350 кг і більше. Тварин використовують на лісорозробках, де вони не лише пересувають величезні стовбури спиляних дерев, а й виконують інші складні роботи.
    41. Індійський слон у зоопарку з’їдає протягом дня 100 кг різноманітних рослинних кормів. На волі за той самий час тварина з’їдає 225 кг кормів, а робочий слон – 365 кг. На скільки кілограмів більше з’їдає робочий слон, ніж слон, що живе на волі чи в зоопарку?
    Справжніми довгожителями землі є ворони та черепахи. Вони живуть по кілька сотень років.
    42. Собака живе 20 років, вівця – 15 років. Кінь живе стільки, скільки собака та вівця разом. Скільки років живе кінь?
    43. Вовк живе 20 років, заєць – на 8 років менше, ніж вовк, а лисиця – на 3 роки менше, ніж вовк та заєць разом. Скільки років живе заєць; лисиця?
    Під час осінніх та весняних перельотів птахи піднімаються на максимальну для них висоту.
    44. Лебідь піднімається на висоту 2400 м, стриж – на 600 м вище за лебедя, ластівка – на 100 м вище за стрижа, а кондор – на 1940 м вище за ластівку. На яку висоту піднімається кондор?
    45. Курка сидить на яйцях 21 день, тетерка – на 3 дні довше за курку, а яструб – на 10 днів довше за тетерку. Скільки днів висиджує яйця яструб?
    46. Маса гусеняти, який щойно вилупився із яйця, становить 98 г, а голубеняти – 11 г. Якщо відняти від маси гусеняти масу голубеняти та ще 1 г, то одержимо масу пташеняти орлана-білохвостого. Якою є маса пташеняти орлана-білохвостого?
    Довше живуть ті теплокровні тварини, які мають більші розміри та невелику плодючість.
    47. Зебра живе 38 років, індійський слон – на 29 років більше, ніж зебра. Гіпопотам живе на 11 років більше, ніж зебра, але на 18 років менше, ніж індійський слон. Скільки ж років живе гіпопотам?
    Птахів від інших тварин відрізняє наявність пір’я. Пір’я виконує різноманітні й важливі функції. Воно є своєрідним терморегулятором, створює „обтічну” поверхню тіла та охороняє від ушкоджень.
    48. На голові чорної іволги росте 2226 пір’їн, на грудці – 1000, а на кожному крилі – по 880. Яка кількість пір’їн на тілі чорної іволги?
    Однією з „таємниць” природи є „квіткові годинники”. Різні квіти відкриваються та закривають свої пелюстки в різні годин доби.
    49. Цикорій розкриває пелюстки о 4 год., а закриває о 15 год. Мак розкриває свої пелюстки на 1 годину пізніше, ніж цикорій. Мак і цикорій активні однаковий час. Скільки годин бувають активними квіти маку та цикорій? О котрій годині мак закриває свої пелюстки?
    Фінікова пальма дає людині солодкі смачні фініки, деревину для будівництва, листя для плетіння різних виробів, сік для приготування прохолоджуючих напоїв та цукор.
    50. З одного пальмового дерева за сезон одержують 40 кг цукру та 60 кг сухих плодів. Скільки кілограмів цукру та сухих плодів можна одержати з трьох пальмових дерев?
    ІІ. Множення, ділення, знаходження частини від числа.
    Метелики належать до лускокрилих комах. Їхні крильця вкриті переливчастими лусочками. Саме вони й утворюють велику різноманітність забарвлення. Є серед метеликів і гіганти. Метелик мертва голова свою назву отримав за своєрідний малюнок на спині, що нагадує людський череп.
    51. Метелик мертва голова має розмах крилець 10 см, а найбільший у світі метелик агріппа має розмах крилець утричі більший. Який розмах крилець у метелика агріппа?
    Хмари утворюються з краплинок води в атмосфері. З хмар, що знаходяться в нижніх шарах атмосфери, випадають опади.
    52. Найнижчі хмари в атмосфері розташовуються на висоті 1 км 500 м від землі, а найвищі – втричі вище. На якій відстані від землі розташовуються найвищі хмари?
    У басейні річки Амазонки живе анаконда – найбільший та найсильніший з усіх відомих удавів. На території України зустрічається жовтобрюхий полоз. Він живиться гризунами, яйцями птахів, ящірками. Свою здобич жовтобрюхий полоз полює вдень та вбиває, притискаючи своїм тілом до землі.
    53. Найбільша в світі змія – анаконда завдовжки 1200 см, а жовтобрюхий полоз – 200 см. У скільки разів анаконда довша за жовтобрюхого полоза?
    Фіфі – рухливий куличок, який спритно бігає по моху або траві. Лаштує своє гніздо завжди на землі. Висиджують кладку самець і самка.
    54. У кладці куличка фіфі 4 яйця масою 22 г кожне. Маса всієї кладки така сама, як і маса самого куличка. Яка маса куличка фіфі?
    Самець страуса висиджує яйця та бере на себе всі батьківські клопоти. Гнізда він не в’є, а вириває у піску ямку, куди кілька самок відкладають яйця. У кладці буває від 10 до 100 яєць. Але не з усіх яєць з’являються страусенята.
    55. У кладці страуса ему – 18 яєць. Кожне яйце масою 1500 г. Яка маса всієї кладки яєць страуса ему?
    56. У кладці страуса – 40 яєць. Самець страуса має масу 60 кг, а яйце – 1500 г. Яку частину маси самця становить маса яйця?
    57. Самець страуса нанду висиджував 45 яєць, але на світ з’явилося лише 15 пташенят. З якої частини яєць не з’явилися пташенята?
    58. Маса одного яйця страуса 1500 г, а маса одного яйця імператорського пінгвіна в 3 рази менша. Яка маса яйця імператорського пінгвіна?
    Один з видів хом’яка, відкритий у 1893 р. в Сирійській пустелі, названий золотавим. Кожна самка золотавого хом’яка за рік може народити близько 80 малят.
    59. Золотавий хом’як від кінчика носа до кінчика хвоста завдовжки 30 см. Його хвіст завдовжки 5 см. Яку частину довжини хом’яка складає його хвіст?
    60. Популяція золотавого хом’яка складається з 320 особень. Дорослі хом’яки складають 1/3 частину популяції; 2/3 популяції припадає на малюків. Скільки в популяції маленьких хом’ячків?
    Жуки – чітко окреслена група комах. Основна їхня ознака – тверді передні крила, які прикривають зверху черевце, та складені на ньому задні перетинчасті крила. Їхні личинки дуже ненажерливі.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 14:17 | Повідомлення # 42
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СВЯТО ПЕРШОЦВІТІВ

    Сьогодні гурток “Юні квітникарі” запросив вас на свято первоцвітів, на свято зустрічі з природою.
    Одна з кращих рис людського характеру – це любов до природи.
    Чи може бути щось красивішим за квітку, що розкриває назустріч сонцю свої пелюстки? Чи може бути щось красивішим від пелюсток, що тягнуться до сонця, вкриті, мов намисто, краплинами роси?
    Кожної весни під лісовим покровом відбувається чудо. Зацвітають ранньоквітучі рослини.
    Підсніжник, проліска, конвалія “Яка краса!”.
    Та кажуть, що краса беззахисна. Можливо цьому причина, що заради скороминучої втіхи люди вигублюють цілі галявини тепер, вже рідкісних рослин? Та чи потрібна природі така “любов”, і чи єдиний це спосіб наблизитись до природи?
    Тож озернімося! Яка прекрасна наша земля! Скоро… весна і вже сама згадка про неї будить в серці світлу радість. Це свято відновлення і відродження природи.
    Дитина 1:
    Незабаром, незабаром!
    Буде зміна в цілім світі
    Гей, Природо, з легким паром
    Все в воді і все умито.
    Почорніли, заіскрились
    Всі стежинки і доріжки
    Сонечко в калюжі вмилось
    Сполоснуло ручки й ніжки.
    Дитина 2:
    Таловинки, таловинки
    Став благеньким шар снігів,
    І вже лічені хвилинки,
    До буяння ручаїв.
    Таловинки – чорні очка
    Позносилася зима
    З шуби вилізли горбочки
    Снігу вже на них нема.
    Дитина 3:
    Та це ж весна
    Бо тане сніг
    Дивись, струмок
    З гори побіг.
    Шумить вода,
    Ламає все.
    Дитина 4:
    Весна іде
    Тепло несе
    Шумить, гуде
    Веселий гай
    І гомонить: вставай, вставай,
    Розтане сніг
    Зима мине
    Земля кругом,
    цвісти почне.
    ПІСНЯ “ЙДЕ ВЕСНА ВЕСЕЛА”
    (Звучить музика. Діти з блакитними стрічками імітують струмок, звучить музика, з’являється дівчина. Весна в віночку, з квітами в руках, кружляє в танку).
    Весна:
    А ось і я, весна-красна
    Куди ступлю я –
    Сонце сяє
    І все навколо оживляє,
    І все пробуджую
    Від сну
    Я нашу землю чарівну
    (Звертається до дітей квітів, які присіли і вдають, що сплять)
    Годі діточки вам спати
    Час давно вже вам вставати
    Гляньте, сонечко сміється
    В небі жайворонок в’ється
    В’ється, радісно співає
    Він весну нам сповіщає.
    (Звучить музика. Весна дзвонить в дзвіночки. Діти-квіти пробуджуються, відкривають личка, солодко позіхають, прислухаються. Весна йде по галявині, знімає білі хусточки з дітей-квіток. Вони поволі випростовуються, кружляють по колу навколо Весни)
    Квіти:
    Підсніжник:
    Весна – чарівниця,
    Неначе цариця.
    Наказ свій послала,
    Щоб краса вставала.

    Проліска:
    І проліски, і травка,
    І зелена муравка,
    У кульбаба рясна,
    І фіалочка ясна.
    Сон-трава:
    Всі квіти весняні,
    Веселі, кохані,
    З під листя виходять
    Голівки підводять,
    Од сну зимового,
    До сонця ясного!
    (Звучить музика. Квіти кружляють разом з Весною,
    на сцені залишається квітка-підсніжник.)
    Пролісок 1:
    Я перша зацвітаю,
    Білим цвітом серед гаю,
    Відгадайте, що за квітка,
    Бо мене не стане влітку.
    Пролісок 2:
    В кінці лютого, на початку березня, як тільки весняні промені відкриють у сніговому покривалі перші таловини, на галявинах і узліссях листяних лісів з’являємося ми, маленькі білосніжні квіточки, схожі на дзвоники.
    Пролісок 1:
    Кажуть, якщо добре прислухатися, можна почути передзвони наших маленьких дзвіночків. Це ми хочемо розбудити ще огорнені міцним сном інші весняні квіти.
    Пролісок 2:
    Ми, тендітні і ніжні квіти, першими вступаємо в боротьбу з суворою зимою. За нашу здатність рости і цвісти ранньою весною, ще до того, як розтане сніг, ми і дістали назву – підсніжник.
    Весна:
    Мої маленькі перші квіточки - підсніжники символізують ніжність, чистоту і стійкість.
    Дивувалася зима
    Як посміли над сніга,
    Проклюнутись квітки,
    Запахущі і дрібні?
    І найдужче над тим,
    Дивувалася зима,
    Що на цвіт той дрібний,
    В неї сили нема.
    А що знають юннати про цю рослину?
    Юннат 1:
    В кінці травня, коли вся надземна частина рослини відмирає, невеличка, вкрита лусочками цибулинка залишається під землею й чекає наступної весни, щоб знову пробитися крізь сніговий покрив назустріч весняному сонцю.
    Юннат 2:
    Рідкісність цієї квітки можна пояснити природними умовами, а ще … нашою надмірною “любов’ю” до неї, так, як вона є об’єктом масового збирання. Десятки й сотні тисяч квіток нещадно зриваються на весняні букети, часто разом з квітками вириваються і цибулинки, що призводить до знищення рослин.
    Юннат 3:
    Минуло не більше трьох десятиліть, і ось тепер, у місцевостях, де колись підсніжник вкривав землю “мереживною білою скатертиною його вже не побачиш. Сьогодні, підсніжник звичайний віднесено до категорії рідкісних рослин нашої флори. Зривання його квітів та використання цибулин заборонено. Квітку занесено до Червоної Книги України.
    Весна:
    А ще в мене є квіточка, дуже схожа на підсніжник, але свій колір вона взяла з блакитного весняного неба, а ще ці квіти звуть – снігурчині сльози. Чи здогадались ви, діти, як ці квіти називаються?
    Плакала снігуронька
    в лісі за зимою.
    Плакала зажурена
    Ставши всім, чужою.
    Там, де йшла і плакала
    Гинули морози
    Виростали … проліски –
    Снігурчині сльози.
    Проліска 1:
    Я – перша квіточка весни,
    Я – пролісковий цвіт,
    Я пережив зимові сни
    І знов родивсь на світ.
    У мене очі голубі,
    Такі, як неба синь,
    Росту між кленів, між дубів
    Люблю і сонце й тінь.
    Проліска 2:
    Зелені рученьки мої
    Листочками зовуть,
    Я полюбив ліси й гаї
    Живу я здавна тут.
    Я вірю: люблять всі мене
    Як весну золоту
    Бо знають, що зима мине
    Коли я розцвіту.
    Проліска 1:
    Ботаніки називають нас проліскою дволисною. Ми починаємо цвісти в березні-квітні. Це дуже захоплива картина. Поверхня лісового грунту аж виблискує ніжною синявою, ніби клаптики весняного блакитного неба впали на землю і синіють серед голого віття дерев і чагарників.
    Проліска 2:
    Ми, проліски, не тільки прегарні декоративні квіти, ми маємо також цілющі лікарські властивості, адже лікуємо хвороби дихальних шляхів.
    Сон-трава:
    І от, прокинулась густа
    Сон-трава,
    Сонце і сон
    Свою пісню співа.
    Ковалик-вівчарик
    Заспівує теж
    Радість весняна
    Не має меж.
    Я сон-трава маю ніжну світло-рожеву квітку, що схожа на келих. Я дуже тонко відчуваю зміну погоди: на дощ чи негоду стуляю пелюстки і схиляюсь до землі…
    Засинаю … звідси і назва моя – “Сон” або ще “Сон-трава”. Я можу будь-кого приспати, бо маю снодійну силу.
    Зростаю я на галявинах дубових лісів, трав’янистих сонячних узліссях. На жаль зривають мої квітки навесні в великих кількостях, а це може привести до мого цілковитого зникнення.
    Юннат:
    Не журись, чарівна, сон-трава, ми знаємо, що твоя краса не повинна зів’янути передчасно. Юннати донесуть твою тривогу до людей. Вони стануть твоїми захисниками. (звертається до залу) Тим паче, що ця рослина занесена до Червоної книги України.
    Весна:
    Є в мене квітки-первоцвіти, які вирощують люди в своїх садках, парках, прикрашають ними кам’яні гірки.
    Крокус 1:
    Гарно, тепло у садку,
    Снігу, вже немає
    Із –під листя у кутку
    Крокус виглядає.
    Наче золотом горять
    Пелюстки жовтенькі
    І листочки мерехтять
    Ніжні, зелененькі.
    Крокус 2:
    Ми, крокуси маємо ще одну назву – шафрани. З давніх-давен нас вирощували для виготовлення, ліків та прянощів, з гострим смаком і пряним запахом.
    Крокус 1:
    В давнину шафран цінувався і як цілюща рослина проти багатьох недуг: коли треба було втамувати біль. А ще кажуть, що ми здатні збуджувати сміх та веселості. Як рідкісна рослина крокуси також занесені до Червоної книги і перебувають під охороною закону.
    Юннат:
    Для того, щоб з’явилися пізні весняні квіти, треба, щоб тепліше пригріло сонечко.
    Діти:
    Вийди, вийди, сонечко,
    На дідове полечко,
    На бабине зіллячко,
    На наше подвір’ячко,
    На весняні квіточки.
    На веселі діточки,
    Там вони граються
    Тебе дожидаються.
    (Звучить весела музика. Підскоками вибігає сонечко. До нього приєднуються: конвалія, фіалка, нарцис, кульбаба, тюльпан,
    барвінок. Роблять півколо).
    Фіалка:
    Фіолетову фіалку,
    Юний ранок пригорнув
    І фіалка на світанку
    Пробудилася від сну.
    Конвалія:
    Із зеленої сорочки,
    Що зіткав весною гай
    Білі дивляться дзвіночки,
    Як звуть їх? Відгадай!
    Квіти:
    Конвалії
    Барвінок:
    Барвіє барвінок у нас біля хати,
    Синіє над стежкою ніжний, хрещатий
    І каже барвінок: “Є квіти у мене
    Ще листячко те, що й зимою зелене.
    Кульбаба:
    Перший раз цвіла –
    Жовтою була,
    Як дозріла – побіліла
    Схопилася – полетіла
    Знову десь рости
    Й жовто зацвісти.
    Хто ж я?
    Квіти:
    Кульбаби
    Тюльпан:
    Я - весняний красний пан
    А зовуть мене …
    Квіти:
    Тюльпана
    Нарцис (роль виконує дівчинка):
    Нарцисі тендітні,
    Ласкаві нарциси
    Сьогодні на святі
    В руках у Лариси
    Вона їх ростила,
    Вона поливала,
    А нині учительці
    Подарувала.
    ПІСНЯ “СОНЕЧКО”
    Сонечко всміхається радісно і щиро,
    Тепло шле всім людям сонячний привіт.
    Мабуть, йому дуже, дуже захотілось
    Обігріти землю, цілий білий світ. (2)
    Приспів:
    Сонечко, єдине для всіх,
    Обігріє землю теплом,
    Хай завжди лунає лиш сміх
    І крокує поруч добро.
    І нехай не буде біди,
    Хай пощезнуть війни страшні,
    Нам іще рости і рости,
    Сонечко, ясніш нам світи!
    А земля заквітчана ніжним білим цвітом
    І радіє сонечко, що прийшла весна,
    І ясні промінчики розлилися світом,
    Лине над прірвою пісня чарівна. (2)
    Юннат 1:
    Багата і квітуча наша земля. Куди б ми не пішли: в ліс чи в поле – всюди нас зустрічають рослини: зелені друзі. Кожна квіточка, кожне деревце – то загадка природи, сповнена краси і довершеності.
    Кажуть, що краса врятує світ.
    Всі:
    То ж бережімо її!
    ПІСНЯ “ПЕРША КВІТОЧКА”
    Як іде десь подорожній, думка думку доганя.
    Бачить квітка на морозі мати-мачуха одна.
    Перша квіточка - жовтий цвіт,
    то не мачуха, - людям лік.
    З давен-давен у народі
    Так велося з року в рік:
    Трави, квіти на городі –
    Для людей на довгий вік.
    Кожна квіточка, -
    Людям лік,
    Прийде літечко,
    То зберіть.
    Рідний край наш любо квітне:
    Гори, доли і ліси…
    Не збирайте усіх квітів,
    Нехай будуть для краси.

    Сценарій Короткої Тетяни Олександрівни, заступника директора з навчально-виховної роботи облЦЕНТум


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    mechДата: Пятница, 05.03.2010, 15:48 | Повідомлення # 43
    0-20 сообщений
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 5
    Репутація: 0
    Статус: Оффлайн
    Quote (ПВП)
    Попробую відшукати автора. Поки, що не знаю - цей матеріал я знайшов у своїх старих записах. Я це записував для себе тому автора не вказав. Сьогодні вже не памятаю де це я знайшов, але постараюся пошукати

    Желательно найти. С точки зрения уважения к законам мы должны быть примером для подрастающего поколения. Речь веду о Законе Украины об авторских правах.
     
    ПВПДата: Воскресенье, 07.03.2010, 12:32 | Повідомлення # 44
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    Обіцяю пошукати.

    Відкриваючи тему "Сценарії" я писав, що є матеріали авторів котрих ми не знаємо. Так сталося що колись з цим проблем не було. Ось наприклад я приходжу в школу і вчитель дає мені зошит з різними сценаріями. Авторів немає, він дістався їй у спадок від іншого вчителя. Дещо переписали від інших вчителів (які авторство цих матеріалів не уточнювали). Тому сьогодні виникає така проблема, або ці матеріали не подавати взагалі (і нехай ними користуються лише поодинокі люди), або "трішки" порушити закон. Я пишу "трішки" бо авторство цих матеріалів ми не привласнюємо. Ми не пишемо автора бо не знаємо. На початку теми я про це писав. Так що якщо ми знайдемо автора або він сам віднайдеться ми по-перше вибачимося, по-друге вкажемо його авторство.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    mechДата: Воскресенье, 07.03.2010, 12:51 | Повідомлення # 45
    0-20 сообщений
    Група: Администраторы
    Повідомлень: 5
    Репутація: 0
    Статус: Оффлайн
    Я думаю, что было бы правильно указывать - "неизвестный автор" и "передано для публикации учителем таким-то, школа такая-то". Когда найдется автор, этот учитель сможет подтвердить его авторство.
     
    ПВПДата: Воскресенье, 07.03.2010, 14:28 | Повідомлення # 46
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    My WebPage

    А вже весна, а вже красна...

    Урок з розвитку зв’язного мовлення (3-4 класи)

    Мета: формувати інтерес до рідної мови, прагнення вдосконалювати свої знання з української мови, розвивати інтерес до слова, бажання писати замітки й оповідання, закріпити уявлення про професії журналіста, художника-дизайнера, коректора, головного редактора, виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

    Обладнання: заготовка газети, завдання для груп, вирізки до теми «Весна», які будуть використані для оформлення газети, підбірка народних прикмет про весну, мелодії: Вівальді, «Пори року», Чайковський, цикл п'єс «Пори року», «Вальс квітів» з балету «Спляча красуня», Бетховен, «Пасторальна».

    ХІД УРОКУ

    Учні розбиті на п'ять груп (по 4-6 дітей), які сидять разом (парти підсунуті одна до одної так, щоб дітям було зручно спілкуватись).

    І. Вступне слово вчителя
    Любі друзі, давайте пригадаємо, з якими професіями ми зустрічались, коли їздили в гості до редакції дитячої газети, та як розподіляли ці професії, випускаючи попередню стінгазету. (Діти відповідають на запитання. Учитель при необхідності коректує відповіді, допомагає та згадує батьків тих учнів, які працюють у журналістиці, акцентуючи увагу на тому, що робить спеціаліст кожного профілю).
    Сьогодні на уроці розвитку зв'язного мовлення ми знову перевтілимось у працівників редакції газети й випустимо ще один номер нашої стіннівки. Отже, між собою у групах ви визначите, хто з вас буде журналістом, художником-дизайнером, коректором, оператором з набору, а в нашому випадку, оскільки газета рукописна, буде каліграфістом. Роль головного редактора я візьму на себе. Добре? (Діти обговорюють ролі у групах.)

    ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
    Учитель. Тему нашої газети ви дізнаєтесь, послухавши мою загадку.

    Все у зелені довкола:
    Пасовище, ліс і поле.
    Мчать струмочки до ріки,
    Ліплять гнізда ластівки.
    І в сороки новина,
    Сповіщає всіх вона:
    Наближається... (весна).

    Учитель. Тож про буде наша газета сьогодні? (Про весну.)
    Як ви дізнались? (Бо в загадці сказано: зеленіє все довкола, ліплять гнізда ластівки...)
    Вірно. Подивіться на заготовку нашої газети та зверніть увагу на рубрики. (Діти зачитують їх.)

    ІІІ. Знайомство з обсягом роботи
    Учитель. На правах головного редактора газети я познайомлю кожну групу із завданням.
    І група
    Вам треба в рубрику «Історична довідка» підготувати розповідь про весну. У нашу редакцію надійшов такий матеріал.(Учитель показує листа, в якому знаходиться завдання для групи.) Він потребує коректури, тобто виправлення помилок. Скажу по секрету, що вам необхідно пригадати правила написання ненаголошених [е] - [и] та написания слів з подовженими приголосними звуками. Ви маєте виправити помилки та переписати на ці аркуші (за розміром рубрики газети вирізані листочки у клітинку), а потім наклеїти їх у газету.

    Історична довідка

    Слово в_сна утворене від слова «весантас», що в перекладі означає «ясний день».
    Березень - перший місяць весни. Раніше Новий рік розпочинався в б_резені, його назва з'явилась лише два століття тому, тобто відлік року вівся від 1 б_резня. Ця назва пов'язана з розвиван_ям у цей час б_рези, збиран_ям соку. Тому й назвали люди перший місяць в_сни сочнем, соковиком.
    Було ще у б_резня ймен_я «март». Давні римляни назвали так його на честь Марса - бога війни. Де ж тут логіка? Виявляється, у римлян Марс символізував в_сну та врожай, тобто март - символ початку в_сни.
    Квітень - пора цвітін_я рослин. У народі вживали й форму «цвітень». Саме в цей час з_мля починає квітувати. Були й інші назви: краснець, дзюрчальник, водолій, апріль (у перекладі з латинської мови дане слово означає «сонячний»), лукавець (через примхливу погоду).
    Травень - радує нас буйним ростом трав. Свою назву він отримав у минулому столі_ті, а до цього звався «май» (від імені давньоримської богині в_сни Майї). Інші назви травня: пісеник, місяць-громовик, травник.

    ІІ група
    Учитель. (Показує ілюстрацію проліска.) Подивіться уважно на цю квіточку. Чи впізнали ви її? (Це пролісок.)
    Так. Вашою рубрикою є опис проліска. Зверніть увагу на те, де та як у газеті ви будете розміщувати свій матеріал. Усі добре знають цю квітку. Вірш М. Познанської «Пісня проліска» буде вашим помічником. (Група отримує ілюстрацію проліска та вірш, який діти читають, обговорюють його та разом складають опис квітки, який потім перепишуть на підготовлені вчителем аркуші у клітинку й наклеять у газету.)

    Я - перша квіточка весни,
    Я - пролісковий цвіт.
    Я пережив зимові сни.
    У мене очі голубі,
    Такі, як неба синь.
    Росту між кленів, між дубів,
    Люблю і сонце, й тінь.
    Зелені рученьки мої
    Листочками зовуть.
    Я полюбив ліси й гаї,
    Живу я здавна тут.
    І вірю: люблять всі мене,
    Як весну золоту,
    Бо знають, що зима мине,
    Коли я розквіту.

    ІІІ група
    Учитель. Ви готуєте рубрику «Поетична сторінка». Вам треба «зібрати смужечки-рядки» за змістом так, щоб утворився вірш про весну. (Діти отримують смужечки. Складають із них вірш, а потім переписують на підготовлений учителем аркуш у клітинку.)

    Як весну я пам'ятаю
    Наш дідусь малят питає,
    Як весну хто пам'ятає.
    Пам'ятаю квіти з гаю,
    Пам'ятаю - в ліс ходив,
    Та найкраще пам'ятаю:
    Дві берізки посадив.
    Посадив їх навесні
    Біля стежки при вікні.
    Рясно дощики пішли -
    Дві берізки підросли.

    ІV група
    Учитель. Ваша група буде «заквітчувати» нашу газету. Ви маєте «посадити» клумбу. А щоби зробити це, розгляньте малюнки. (Учитель дає групі підібрані ілюстрації.) Назвіть кожну весняну квітку. Вашими помічниками в цьому будуть вірші. (Учитель роздає тексти віршів.) Складіть кросворд, позначаючи рядок і квітку однаковою цифрою. У виділених клітинках має вийти слово «квіти». Пам'ятайте про одну хитрість - у вас квітів більше, ніж клітинок кросворду. Після того як кросворд буде готовий, наклейте його й відповідні квіти (не забудьте їх пронумерувати) та вірші в рубрику «Наша весняна клумба».

    Весняні квіти
    Весна чарівниця,
    Неначе цариця,
    Наказ свій послала,
    Щоб краса встала.
    І проліски, і травка,
    Й зелена муравка,
    І кульбаба рясна,
    Й фіалочка ясна -
    Всі квіти весняні,
    Веселі, кохані
    З-під листя виходять,
    Голівки підводять
    Од сну зимового
    До сонця ясного!
    Ті квіти дрібненькі,
    Мов дітки маленькі,
    Розбіглись у гаю,
    Я їх позбираю
    В пучечок докупи -
    Для мами-голубки!
    Із зеленої сорочки,
    Що зіткав весною гай,
    Білі дивляться дзвіночки,
    Як зовуть їх - угадай,
    Це конвалії у гаї
    На галявині цвітуть.
    І ніде, ніде немає
    Кращих квіточок, мабуть.
    Котики-воркотики
    Котики-воркотики
    Всілися рядком.
    Поїть сонце котиків
    Теплим молоком.
    Котики-воркотики
    В мене на вікні.
    Котики-воркотики,
    Гості весняні.
    Не глядить на котиків
    Лиш вусатий кіт.
    Мабуть, зна, що котики -
    Це вербовий цвіт.
    V група
    Учитель. Ваше завдання - підготувати матеріал у рубрику «Прикметі вір, але перевір» про весняні народні прикмети. Ось деякі з них. (Учитель дає дітям завдання.) Вони розбиті на дві частинки. Вам лише треба їх правильно з'єднати. А потім зробити ілюстрацію до кожної прикмети та наклеїти в газету малюнок і відповідний текст до нього.
    Групи можуть приступати до роботи. А щоби працювалось веселіше - допоможуть вам весняні мелодії. Зверніть увагу, як композитори музикою передають характер і настрій цієї пори року. (Діти працюють. У класі стиха звучать класичні твори Вівальді «Пори року», Чайковського «Пори року», «Вальс квітів» з балету «Спляча красуня», Бетховена «Пасторальна».)
    Під час роботи вчитель підходить до кожної групи, дає пораду або допомогу. Підготовлений матеріал групи по черзі наклеюють у газету. Коли всі завдання будуть виконані, представники від груп зачитують усьому класу свій матеріал.

    IV Підсумок уроку
    Учитель. Діти, скажіть, чи цікаво вам було працювати в редакції?
    Яка професія вам більше сподобалась?
    Чи хотіли б ви в майбутньому працювати в журналістиці?
    А що для цього потрібно?
    Я бажаю вам добре знати українську мову і щоби ваші мрії здійснились.

    Автор: О. Соломонюк

    Джерело: http://ostriv.in.ua/


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Среда, 10.03.2010, 11:03 | Повідомлення # 47
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    My WebPage

    Сценарії вечора

    пам'яті до дня Чорнобильської трагедії

    "Поріс чорнобилем Чорнобиль - бідою нашою поріс"

    "...Третій Ангел просурмив і впала з неба велика звізда, що горіла, немов світильник. І впала на третину рік і на джерела вод. Ім'я цієї звізди — полинь. І третина вод стала полином. І багато людей вмерли від вод, тому, що вони гіркими стали..."
    /Біблія. Новий завіт. Откровення святого Івана Богослова/.
    І вед. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хв. 40 сек., коли всі спали безтурботним сном, над 4-м реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний, Гіркий. Печальний...
    Читець:
    Жорстокий, ніжний і свавільний світе,
    Скажи скоріш, що діяти мені,
    Тебе чи ненавидіти, а чи любити
    У міражах чорнобильських вогнів?
    Мовчиш... А серце жде і прагне слова,
    Немов земля обвуглена — тепла
    Людських долонь, котрі не пахнуть кров'ю,
    Бо маками у полі проросла.
    О, світе мій, твоя палає врода,
    І полум'я шалено гоготить,
    Обпалює епохи і народи,
    І в мене мисль...
    А час іде — не спить.
    Не спить і серце, відповіді хоче
    За всіх, хто жив, живе і буде жить...
    Допоки нам дивитиметься в очі
    Зловісний стронцій атомних страхіть? /В.Сташук. Атомний диптих/
    II вед. У ці дні ми привертаємо увагу, як української так і світової громадськості, до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, а це 3 міл. ІОО тис. наших співвітчизників і жителів інших держав: Білорусії та Росії. Серед них і ті, хто захистив світ від страшної біди
    ціною свого здоров'я, а інколи й життя. Ми схиляємо перед ними голову.
    /пісня "На Чорнобиль журавлі летіли"/
    І вед. Пам'ятІ Володимира Правика, Віктора Кібенха, Миколи Тищенка, Миколи Ващука, Василя Ігнатенка, Володимира Тищури, які першими вступили у двобій з аварією на ЧАЕС, присвячується
    Читець:
    З бідою, кажуть тільки ніч
    Потрібно перебути.
    І знову сни прийдуть до віч,
    Та біль принишкне спрутом
    А я принижений іду,
    І дибиться дорога.
    Несу у світ свою біду
    Крізь сумніви й тривоги
    Несу, неначе, немовля,
    Що так зайшлося криком,
    Аж захиталася земля
    Тривожно й огнелико.
    Хай світ довкруг її гуде,
    Я буду колихати.
    Її щоночі і щодень —
    Біда повинна опати.
    Віддати людям на землі себе
    У кожнім добрім і гарячім олові,
    Допоки світить небо голубе,
    Допоки світ займеться із любові.
    Віддати все: і доброту, і мсту,
    Що не дадуть й камінню збайдужіти,
    І навіть злість, і зненависть святу,
    Що світ Ілюзій може спопелити.
    Віддати людям на Землі себе. /В.Стащук. Віддати людям на Землі себе/.
    II вед. Серед тих, хто першими опиняється на місцях, позначених смертю і болем обов'язково є медики. Їм не звикати до екстремальних умов. Але тоді, у 1986-му, мало хто знав, що собою представляє аварія на ЧАЕС. Це — пізніше. А тоді, у травні І98б-го, вірні своєму обов'язку, медпрацівники-фельддери Ю.П.Петренко, В.С.Калістратенво, лікар швидкої допомоги Старосілецької дільничної лікарні Д.Шульгань, медсестра Г.І.Гетманенко, фельдшер-лаборант З.Р.Гордієнко, водії М.Г.Денисюк, 0.Ю.ЗеЙналов поспішили в "зону". Їм першим було найважче. Насамперед тому, то знали, як це може позначитись з часом на здоров’ї людей. Про себе тоді ніхто не думав. Завідуюча тарапевтичним відділом поліклініки В.М.Ясінська одна з тих 50 працівників, котрі протягом місяця проводили медобстеження в Овруцькому районі. Нині вона відповідає за надання медичної допомоги потерпілим від аварії на ЧАЕС.
    І вед. Поміж ти, хто брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС були 196 військовозобов’язаних жителів нашого району. Ризикуючи власним здоров’ям і навіть життям ці, в основному молоді люди, в ті дні не спасували перед труднощами. Серед них В.Батюк, Н.Крищенко, О.Чудовський, В.Павлов, П.Васильєв, М.Волинець і інші. Це завдяки їхній і інших ліквідаторів мужності та звитязі вдалося нарешті приборкати смертоносну стихію, врятувати рідну землю від радіаційного опустошення.
    II вед. Вони були серед перших, і першими пішли із життя. Коли їм у 1986 році сказали: "Треба”, вони нічого не питали, зібрали наспіх свої речі і поїхали в "зону". Працювали. Кожен з них поруч з тисячами інших робив там свою звичну справу. Сьогодні зрозуміло: наслідки аварії на ЧАЕС могли б бути значно більшими, якби не самопожертва і мужність тих, хто був там у перші тижні після лиха... Ці троє теж були там... Нині їх вже нема серед живих: Гурман Степана Давидовича /1933-1994/ - водій АТП 11842, Понятківський Володимир Іванович /1950-1994/ - робітник агробуду, Придаток Петро Миколайович /1954-1995/ - старшина міліції.
    Читець. Чорнобильський дзвін
    За ким же б’є він?
    За тим, хто пішов
    У високу блакить,
    Щоб звідти на мудрість
    Нам очі відкрить.
    Щоб пам’ять не згасла,
    Щоб ти пам’ятав
    Як розлючений той
    Там реактор палав.
    Чорнобильський дзвін
    Печаль і журба,
    За ними б'є він
    Кого вже нема...
    І вед. Їх було 16 - пожежників нашого району. Їх було 16-ть з
    Коростишева і Стрижівки, хто за тривогою відбув до Чорнобиля у ті страшні не тільки для України дні. Дорошенко Михайло Володимирович, Волгаєв Борис Григорович, Громницький Константин Станіславович, Андрушко Олександр Григорович, Майданюк Володимир Петрович, Бедило Сергій Іванович, Кримський Петро Евстахієвич, Жиленюк Андрій Григорович.
    Пильов Микола Олександрович, Налімов Анатолій Миколайович, Жигадло Олег Петрович, Дзядевич Станіслав Антонович, Бісик Володимир Борисович, Вацьківський Віктор Флоріанович, Доманський Анатолій Антонович, Шклярук Микола Васильович. Майже всі вони потерпілі другої категорії.
    II вед. 3-поміж активних учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС були і наші зв’язківці. Їм доручили забезпечувати безперебійний телефонний та радіозв’язок не тільки з Києвом, а й з найвіддаленішими куточками колишнього Союзу. Першим у Чорнобиль тоді поїхав електромонтер А.Рудницький. Бригада електриків під керівництвом В.П.Журби двічі виїжджала в села Народицього району. Вахтовим методом працювали там оператори В.Сиричник, Л.Бондаренко, телефоністка В.Фламінг.
    І вед. Гіркий чорнобильський хрест випав й акумуляторнику райтелекому М.Королю. У той час, коли сталася аварія хлопець служив у армії і його разом з інтими солдатами одразу ж
    послали на ліквідацію катастрофи. Ризикуючи життям, вручну скидав графіт із розбурханого реактора.
    Читець: Чорнобильський вітер по-душах мете,
    Чорнобильський пил на роки опадає,
    Годинник життя безупинно іде ...
    Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає. /Олена Матушек/
    ІІ вед. Всього в нашому районі проживає 1924 чол., котрі постраждали через аварію на ЧАЕС, в т.ч. 1445 дітей, 285 учасників ліквідації, в т.ч, першої категорії 11 чол., другої - 221, третьої - 53. За роки, що минули від того чорного дня, в районі померло 12 чоловік, котрі мали статус потерпілих від аварії на ЧАЕС, в т.ч. 9 ліквідаторів, З - переселенці.
    І вед. Важко знати, що на твоїй з діда-прадіда землі не можна жити. Дорога, що веде в нікуди... Спорожнілі будинки з розбитими вікнами вдивляються у вічі, душу, в саме серце, наче вони кричать і благають про допомогу. Скажений вітер шугає порожніми квартирами, риплять незачинені дверцята. Холодом віє пустка... Жодної живої душі, а на підвіконні залишена
    дитиною лялька. Вона, як згадка про щасливе минуле, як надія на добре майбутнє, як доказ страшного сьогодення.
    Читець: Мій біль, мій жаль, моя біда,
    Моя ти пам’ять вічна.
    Земля покинута й не та,
    Отруєна й незвична.
    Зелений край, колишній рай,
    Краси шматки роздерті,
    Отруйний дощ на чорний гай,
    Тепер - це зона смерті.
    Колючий дріт, залізний щит,
    Богом полишена земля, і
    Сірий байдужий краєвид -
    Мій біль, печаль моя...
    /звучить пісня А.Арцибасова "Покинута хата"/ '
    ІІ вед. Дорога в нікуди... Точніше, вона в Чорнобиль, але вона не має вороття. Чорнобиль... Раніше це слово асоціювалося зі спокоєм і красою, а тепер - зі смертю, скаліченими долями, з табличками біля криниці: "Пити воду - заборонено", "Радіація".
    А кращих криниць, здавалося, не було по всіх округах. Із
    прапраглибин били джерела дзвонкової.
    Читань: Чим більше води з криниці брати,
    То тим вона смачніша.
    Завмер журавлик біля хати,
    В цеберці - синя тиша.
    Журавлик сам біля порога -
    Нема кого вітати.
    Вдивляється в німу дорогу,
    Як вартовий на чатах...
    Воді в криниці вік журитись,
    Бо квіти в’януть тихо.
    Як журавлю на те дивитись
    І не зарадить лиху?
    І вед. Обезлюдніли села, де століттями ростили жито, виховували дітей. Тепер у селах моторошна тиша. Лише гадюччя і вужі повзають на його околицях. Довкруг все заростає бур’яном.
    Ні звуку, ні скрипу, лиш вітер
    Гуляє в порожніх оселях...
    Ще треба й таке пережити –
    Безлюдні покинуті села.
    Читець: автор Олена Колодюк.
    Було село. І називалось Рудня.
    На річці Жерев. Рудня Жеревецькою була.
    Була на карті малюсінька краплина,
    Вула... Була... тепер нема.
    Радились діти тем. Старі там помирали,
    Корови паслись, чувся крик гусей.
    Лелеки клекотіли над хатами,
    І співом півень вдосвіта будив. людей.
    Було село. Тепер села немає.
    Там річка омивала береги
    І люди там жили,
    Тепер і їх немає -
    Роз’їхались по світу хто куди...
    О Господи! За що таке прокляття
    На мій народ, на рід мій, на село?
    Прости нас, Господи, за сльози наші
    І за молитви недосказані, прости.
    ІІ вед. Здавна чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними місцями відпочинку, лісами, багатими ягодами, грибами, горіхами славилась чорнобильська земля. Та тільки до жахливої ночі 1986 року. Відтоді ця земля почала називатися "зоною".
    Пройшла гроза і не була озонною,
    А де тепер не "зона" на землі?
    І де межа між зоною й не зоною?
    І вед. Зоною радіаційного забруднення стали Народицький, Овруцький, Олевський, Лугинський, Малинський, Коростенський райони нашої області. Радіація - це пустка, страх, смерть. Проте люди це живуть і працюють на забруднених радіонуклідами територіях, ходять в школу і садки діти. Але вони вже хворі. Це перший наслідок аварії на ЧАЕС.
    Повертають люди в зону жити,
    Де росте уражена трава,
    Де убивчий стронцій сіють квіти
    й стала мертвію вода жива.
    ІІ вед. Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.
    І вед. "Мирний атом" став для України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від аварії на ЧАЕС доведеться відшкодувати ще дуже довго...
    ІІ вед. Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.
    /Звучить пісня "Молитва" у виконанні 0.Білозір/
    Читець: Подай у душі доброго вогню -
    Хай воскресає світ животворящий,
    Хай до нащадків озоветься пращур,
    Хай древній рід збере свою рідню.
    Очисть від скверни воду нам і кров
    Хай доля нас завчасно не займає...
    Пошли нам, Боже, згоду і любов,
    І той вогонь, що в світі нас тримає.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Четверг, 15.04.2010, 16:37 | Повідомлення # 48
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    22 КВІТНЯ ДЕНЬ ЗЕМЛІ

    My WebPage
    Сценарий «Дня Земли»

    Команды участников:

    «Лесовички»

    «Луговички»

    «Полевички»

    Команды готовят:

    Эмблема (отражает название команды);

    Девиз (на экологическую тему);

    Костюмы (соответствуют животным и растениям леса, поля или луга);

    Песня о природе (от каждой команды);

    Стихи о природе (по 2 стихотворения от команды);

    Капитан (представляет свою команду в произвольной форме).

    Ход праздника:

    Ведущий 1: Добрый день, жители прекрасной голубой планеты! Добрый день! Сегодня у нас праздник – день нашей Матушки Земли! И на этот праздник пришли все: и ребята, и взрослые; и гости, и участники! И мы рады приветствовать всех на нашем празднике!

    Ведущий 2: Что же это за праздник – День Земли? И зачем он? Чтобы нам всем стало понятно, я приглашаю вас совершить путешествие по нашей чудесной планете! (слайды о природе) Всё это – наша родная планета. Сколько на ней прекрасного и удивительного: и бескрайние просторы, и горы, уходящие в небо, и синие-синие моря… А жителей на ней – не счесть, и каждый из них – маленькое чудо! Но часто люди забывают об этом, и тогда – дымят трубы, звучат выстрелы, гибнут животные… Чтобы напомнить людям о красоте нашей Земли, и существует этот замечательный праздник!

    Ведущий 1: Но планета наша огромна. И за целую жизнь не может человек обойти её всю, от края до края. Но свой край, в котором родился, должен узнать человек. Только полюбив свою родную природу, человек сможет полюбить весь мир. И я не сомневаюсь, что ребята, которые будут сегодня участниками нашего праздника, знают и любят свою родную природу. Мы все желаем им сегодня удачи!

    Ведущий 2: Итак, мы начинаем нашу праздничную конкурсную программу «Мой край родной». На сцену приглашаются команды-участники: команда «ЛЕСОВИЧКИ», команда «ПОЛЕВИЧКИ» и команда «ЛУГОВИЧКИ»! Встречайте! (на середину зала под музыку выходят команды и становятся полукругом) Просим капитанов представить свои команды! (капитаны называют свою команду, представляют её участников и эмблему, команда предлагает свой девиз – всё не больше 1 минуты) Помогают нашим командам взрослые участники: Вакилова Ася Григорьевна, Кошке Наталья Ивановна и …!

    Ведущий 1: И первый конкурс для наших команд такой. Вам, ребята, за несколько минут нужно будет собрать все картинки животных и растений Луга, Поля или Леса. Члены команд приносят по очереди картинки своему капитану, а капитан складывает правильные картинки в конверт. (картинки с изображениями животных и растений находятся у зрителей; участники команд по одному обегают зал, собирая только нужные картинки; под музыку) Стоп! Молодцы! Команды работали очень дружно! Дорогие капитаны, отдайте ваши конверты нашему жюри, которое оценит, какая команда собрала самое большое число правильных картинок. А пока жюри работает, команда «Лесовички» дарит вам, дорогие зрители, песню. (команда «Лесовички» исполняет песню) Спасибо! А сейчас – слово жюри!

    Ведущий 2: И вас, дорогие команды, уже ждёт следующий конкурс. По нашему описанию вы должны будете узнать животных, обитающих в сибирских лесах. Первое животное – для команды «Лесовички»! (ведущий зачитывает описание животного, команда 5 секунд совещается, затем отвечает) Молодцы! Всё идёт просто замечательно! В этом конкурсе команды показали, что отлично знают животных своего края! Слово – жюри!

    Ведущий 1: А сейчас – превращаемся! Дорогие ребята! Предлагаю вам сыграть в игру, которая так и называется – «Превращения». Превращайтесь и изображайте всё, о чём услышите в моём рассказе! (ведущий читает рассказ, участники движениями, жестами и мимикой изображают; возможно музыкальное сопровождение) Молодцы! Ведь это очень важно – уметь почувствовать на себе, как живёт природа, как живут животные или растут растения. Без этого умения человек не сможет до конца понять природу.

    Ведущий 2: О природе сложено много песен, стихов… И вот сейчас ребята прочтут понравившиеся им стихи о природе. Пожалуйста! (дети читают по одному стихотворению от команды) Замечательные стихи! Но, может быть, команды знают и какие-нибудь песни о природе?.. Ну, тогда вам несложно будет поучаствовать в нашем следующем конкурсе.

    Ведущий 1: По очереди команды должны будут вспоминать и напевать для нас по несколько строчек из песен, в которых есть упоминания о животных, растениях, явлениях природы. (родители помогают командам петь) Вот сколько песен придумали люди о природе! И есть ещё одна очень красивая песня. Её вам споют сейчас ребята из команды «Луговички». (дети поют песню) Спасибо!

    Ведущий 2: А сейчас, ребята, я предлагаю вам немного поиграть. Все вы знаете, что среди животных есть хищники и те, на кого эти хищники охотятся. Таковы законы природы: всё связано со всем и все – со всеми. В нашей игре мы также выберем ведущего – «хищника». Из команды «Лесовички» мы выбираем рысь, а остальные становятся …; из команды «Полевички» – ласку, а остальные становятся …; из команды «Луговички» – сову, а остальные будут …. Когда звучит музыка, … свободно бегают по залу, когда же музыка затихнет, «хищники» выходят на охоту. Пойманным считается тот, кого заметит «хищник». (игра с музыкальным сопровождением)

    Ведущий 1: Молодцы! И хищники, и другие животные – все-все одинаково нужны природе. Не станет на Земле хотя бы одного вида животных или растений, и гораздо беднее будет наша природа. А она ведь – наш Дом. И сейчас мы предлагаем командам поучаствовать в нашем конкурсе «Мы рисуем природу». Каждой команде мы вручаем лист ватмана и карандаши. Чем дружнее будет работать команда, тем лучше получится рисунок. Желаем вам удачи! (музыкальное сопровождение; всего 7-10 минут). Молодцы! Ваши рисунки вышли просто замечательными! Чувствуется, что вы, ребята, любите свою родную природу. И пока жюри знакомится с вашими работами, для вас споют песню ребята из команды «Полевички». (дети поют песню)

    Спасибо всем! А сейчас мы предоставляем слово жюри…


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Четверг, 19.08.2010, 09:58 | Повідомлення # 49
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    «ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ»
    Буган Ю.В., Тимчишин О.І., Борисик С.В.
    (огляд композиція)

    Оформлено кн. виставку: «Мужність і біль Чорнобиля».
    Епіграф: Печуть калинові червоно сльози.
    Та ти ж на себе перебрала дози –
    І стала так на захист України.
    (Василашко В. Печуть калинові червоні сльози: Вірш. Літ. Україна. – 1990. – 15 берез. – С. 4).

    На плакаті звернення до Чорнобиля:
    Ти відомий сьогодні кожному –
    Не ім’ям своїм, а бідою.
    Тою вулицею порожньою
    Понад прип’ятською водою…

    Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!
    У якому ти жив сторіччі?
    Запеклись перестиглі ягоди,
    Наче кров, на твоїм обличчі.
    (Білий І. Ти відомий сьогодні кожному: Вірш. –
    Дніпро. 1989. - №5. – С.23).
    1 ведучий: 26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.
    Першою спробою реального відтворення драматичних подій на чорнобильській землі стала документальна повість Ю.Щербака «Чорнобиль» (К., Дніпро, 1989). У видавництві «Рад. письменник» вийшов друком роман В. Яворівського «Марія з полином у кінці століття» (К., 1988), про трагічні події на чорнобильській АЕС розповідає збірник документальних і художніх творів «Фантом» (М., Мол. гвардія, 1989). З’явились численні публіцистичні та поетичні твори: дзвони Чорнобиля не замовкають, трагедія не віддаляється, вона щодень стукає у двері – вибухом захворювань, спустошеними землями, непогамованим людським нещастям.
    2 ведучий:
    Хіба ж я винен, що болить
    Мені та рана до нестями,
    І що на серці чорні плями
    Лягають вибухом щомить?
    І уявити не могли
    (Та й хто б сказав),
    що так розквітне
    Ота весна – свинцевим квітнем
    Серед литавр і похвали.
    (Шовкошитний В. Хіба ж я винен…: Вірш,
    Ранок. – 1989. - №6. – С.11).
    1 ведучий: «В глуху ніч Насті приснився лихий сон. Звідкілясь узялася чорна рука і залила все довкруг. Залила вулиці її села, затопила хати, проковтнула ліс, луги, поглинула Прип’ять. А в тій річці – тисячі людей: старі, молоді, діти, немовлята. Настя бачить їхні спотворені жахом і криком лиця, а голосів не чути. Як у німому кіно. Одна жінка підняла своє дитя у білесенькій льолі аж до неба – чистий тобі ангел. Тільки нікому взяти те дитя з її рук. Чорні буруни накрили все і всіх, накрила молоду матір, а янголя у білій сорочечці пішло поверхнею ненажерливої ріки, світячи сяйливим волоссячком, як німбом.
    2 ведучий: Так починається оповідання Катерини Мотрич «Політ журавлів над не толоченими травами» (книга «Перед храмом любові і болю» - К., Молодь, 1989), що відкривається болісною присвятою – «І мертвим, і живим, і ненародженим жителям чорнобильського Полісся».
    1 ведучий:
    Жилось легковажно, жилось безбережно:
    Та вибух дістав нас – пожежа!
    Сади очманіло квітують, бентежно,
    А в дзвонах вітрів – пожежа!
    Йовенко С. Вибух: Поема (Йовенко С. Віч-на-віч:
    Вірші та поема. – К., Рад. письменник, 1989. – С.19).
    Книга Лідії Віриної «Тієї вогняної ночі» (К., Молодь, 1989) – це не тільки біографічна оповідь про хлопців-пожежників, що ціною власного життя рятували світ, а й дослідження витоків проявленого ними героїзму. Автор досягає цього, вводячи в текст щоденникові записи, а також свідчення знайомих, очевидців.
    І ведучий:
    Зойкнула Земля чаїним криком:
    - Сину, вбережи і захисти! –
    Вийшла мати із іконним ликом:
    - Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?
    Спалахнуло небо, впало крижнем:
    - Сину, вбережи і захисти! -
    Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
    - Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?

    … І уже ні сина, ані мужа,
    Лиш розверсті зоряні поля…
    Та пліч-о-пліч стали Біль і Мужність
    Дух і воля, Небо і Земля.
    (Йовенко С. Віч-на-віч: Вірші та поема. – К.:
    Рад. письменник, 1989. – С.22).
    2 ведучий:
    Віктору Кібенку
    Миколі Титенку
    Володимиру Тищурі
    Володимиру Правику
    (Мов з козацького реєстру,
    Чи не правда?)…
    І всі шестеро – пожежники,
    Тільки сьомий,
    Володимир Шевченко, -
    Кінорежисер…
    Де ви тепер,
    Матерів своїх діти,
    Коливаєте сон?
    Такою присвятою відкриває Борис Олійник свою поему «Сім». (Олійник Б. Поворотний круг. – К.: Молодь, 1989. – с.54).
    1 ведучий:
    Хлопчики мужні, синочки, воїни честі!
    Ваша смерть відмінила тисячі може смертей.
    ви ступили в огонь і стояли, як ті, що в Бресті
    В чорні дні Вітчизняної… Нині Ваш красний день!
    Руки Ваших батьків цілує вся Україна.
    Серце Ваших батьків цілує вся Білорусь.
    Перед подвигом вашим схиляється вся країна
    Перед Вашими дітьми вогнем сльози обпалюсь.
    (Йовенко С. Віч-на-віч: Вірші та поема. – К.:
    Рад. письменник, 1989. – С.24-25).
    2 ведучий: Це згодом в характеристиці Володимира Правика з’являться слова: «мужня людина, герой». А в книзі Галини Ковтун «Я писатиму тобі щодня» (К., Веселка, 1989) він – звичайний хлопець: школяр, курсант, лейтенант-пожежник. За листами Володимира Правика до своєї нареченої, а згодом дружини надії, вміщеними в книзі, можна писати біографію тих днів. І його біографію – становлення, змужніння, входження в службу, біографію його щасливого сімейного життя, що обірвалося трагічно і раптово – аварією на Чорнобильській АЕС.
    1 ведучий:
    Біля мертвої Прип’яті – дерево-хрест,
    поруч – братська ЧАЕС,
    ліс рудий хоронили і щоночі, й щодня,
    тільки хрест уберігся, як нагадування.
    Із могилою поруч і побіля ЧАЕС,
    біля мертвої Прип’яті – дерево-хрест,
    Тих, що впали у квітні, мов у герці війни,
    просить дерево-пам’ять: «Пом’яни… пом’яни»…
    (Жигульський С. Дерево-хрест: Вірш/Україна. – 1989.
    - №17. – с.10).
    2 ведучий: Евакуація. Цей термін воєнного часу, що жив тільки у пам’яті людей, які спізнали лихоліття часів Вітчизняної, увірвався в наше сьогодення. Його викликав чорнобильський ураган, вирвавши людей із обжитих ними місць, відірвавши від коренів, що єднали з рідною землею. Деяких вже похилого віку людей, відселених після аварії, тягне назад: тільки їм відомими стежками повертаються вони до покинутого дому. Так, їм гірко і страшно тут жити, вирощувати на забрудненій землі картоплю, тримати домашню худобу, але ці люди, названі в народі самоселами, ще більше бояться бути вигнаними звідси.
    Це дуже боляче – жити в батьківській хаті за колючим дротом і бачити, як спустошується, поступово вмирає твоя найрідніша батьківщина.
    Але ще важче знати, що на твоїй з діда-прадіда землі не можна жити.
    1 ведучий:
    Зона.
    На всій планеті до сьогодні ти одна,
    на сотні літ приречена, приречена,
    тут совість кожного тобою опромінена,
    тобою біографія оміряна.
    Ти ніби свіже унаочнення біди.
    Чи ж коли-небудь цвістимуть тут сади?
    Терпіть і ждать. Така тепер твоя судьба.
    Терпи і жди. Триває наша боротьба.
    (Урвін С. Зона: Вірш// Україна. – 1989. - №17. – С.10).
    2 ведучий:
    А в тім селі – ні голосу, ні звуку,
    І вікна випромінюють розпуку,
    І двері навхрест дошками забиті,
    І журавлі криничні сумовиті,
    І тихий сад біля старої школи,
    І дітям в ній не вчитися ніколи.

    Навколо пустка і печаль біблійна,
    Навколо смерть, незрима і повільна,
    Зело і квіти стронцій роз’їдає,
    І час пересипається пісками
    На полі, що шуміло колосками.
    (Луків М. Дощ у зоні Чорнобиля: Вірш// Дніпро. –
    1989, №2, с. 80).
    1 ведучий: Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними місцями відпочинку, багатими лісами славилася чорнобильська земля, та тільки до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Звідтоді ця земля стала називатися зоною. Тим страшним словом, що жило у фантастичному творі братів Стругацьких «Пікнік на узбіччі». Тепер воно перейшло в нашу реальність, означаючи скалічену, непридатну до життя місцевість.
    2 ведучий:
    В зеленім лісі я, була царівна,
    В зеленім лісі я була жива…
    Рудим став ліс, рудими стали тіні.
    Рудою стала крона і трава.
    Іржавий ліс. Пустеля. Мертва зона.
    Апокаліпсис? Марсіанський краєвид?
    Табличка: «Дихать і ходити заборонено!»
    І незбагненне: «Не торкатися трави!»
    (Клименко Н. Чорнобиль: Вірш// Київ. – 1989. - №3.
    – с.20-21).
    1 ведучий: Людина – теж частина природи. І постраждала вона не менше, аніж луги, ліси та звірі. Проте люди ще живуть і працюють на забруднених радіонуклідами територіях, ходять в школи і садки діти. Вони вже хворі. Це – перший наслідок чорнобильської аварії. Яке майбутнє чекає цих людей, та й чи є воно в них? Задумайтесь над протиріччям: чому з території, де гине природа, з’являються потворні мутанти, впродовж довгих п’яти років не відселяють людей, тим самим провокуючи їм повільну радіоактивну смерть.
    2 ведучий:
    Печеня пахне… Блимають зірки…
    І десь собака виє: рветься з цепу.
    Вдягаються дівчата й парубки,
    Щоб вийти на село гучним вертепом…
    Вже все село ось-ось почне гулять.
    В танку веселім гратимуться дітки…
    … І на восьми ногах сліпе козля
    З причиненої визирне повітки…
    (Чеклишев О. Спокута: Вірш// Дніпро. – 1990. - №2.
    – с.53).
    1 ведучий: Чорнобильська трагедія, як у дзеркалі, відбила наші стереотипи, стандартність мислення, прагнення до показухи, злочинне нехтування технологічною дисципліною.
    Чорнобиль пред’явив нам суворий рахунок. Чи стане квітнева трагедія 86-го для нас уроком біди, яку ми самі не підозрюючи того, виношували в собі? Адже Чорнобиль починався задовго до аварії, спочатку звершився духовний Чорнобиль – Чорнобиль наших душ.
    2 ведучий:
    Тож коли над Чорнобилем ніч розірвало,
    Біля горла відчули ми ядерний ніж,
    Не дивуймось, що в нас ця трагедія сталась,
    Дивно інше – що тільки тепер, не раніш.
    (Кулиняк Д. Мічені атоми, або Сліпий політ:
    Фрагменти з поеми// Вітчизна. – 1989. - №8. – с.18).
    1 ведучий: Наша свідомість після Чорнобиля не могла залишитись такою, як була. Для багатьох людей – чесних і совісних – Чорнобиль став катарсисом, душевним очищенням і прозрінням.
    Чорнобиль…
    Кровоточить квітень –
    Читає погляди вдовині…
    Гуляє стронцієвий вітер
    В душі, у слові, у травині,
    Час вивіряє крутолобий
    промови мильні і паради.
    Знай, підірвався ти, Чорнобиль,
    На наших куцих напівправдах.
    І решетять свідомість градом
    події , факти і причини.
    Вдивляється у мене правда
    Твоїми, Прип’яте, очима.
    (Софієнко О. Квітень: Вірш// Жовтень. – 1989. - №6.
    – с.12).
    2 ведучий: Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Минув десятий. А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса.
    Поки знов ця земля зцілиться,
    проминуть віки, не народи.
    Мушу ждати. Незнані побачивши лиця,
    затамує востаннє свій подих.

    Ліси і села за дротом,
    І тяжко зітхає глина.
    Перед Поліссям, стражденним народом –
    стають на коліна.
    (Кордун В. Зона: Вірш// Поезія – 2. 89. – К.,
    Рад., письменник, 1989. – с.34).
    1 ведучий: Поетична збірка Івана Драча «Храм Сонця» (К., Рад. письменник, 1988) вмістила два твори, схожі за тональністю: поему «Чорнобильська мадонна» та переклад із старовірменської мови частини «Скорботних пісень» Г. Нарекаці. Поема про Чорнобиль – це теж скорботна пісня трагедії, що випала на долю української жінки. Та найважча все-таки остання її ланка, що під йменням «Чорнобиль» вкарбована в спадковий код поколінь – як сучасних, так і прийдешніх.
    2 ведучий:
    Триста літ поволеньки пролине –
    Стронцій розпадеться і помре, -
    На новому полі неодмінно
    Час його, мов попіл, приоре.
    Час очистить Прип’ять незглибиму,
    Оживуть і луки і сади,
    Та Чорнобиль вічно берегтиме
    Хрест своєї чорної біди.
    Вічно буде пам’яттю судити
    Тих, хто розп’яли його в огні,
    І з ребра, що стронцієм пробите,
    Кров його тектиме по мені.
    (Гнатюк І. Нове літочислення: Вірш// Жовтень. –
    1989. - №1. – с.5).
    1 ведучий: Чорнобиль атомний. Він, мабуть, зникне після того, як ми втратимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не заживає чорнобильська рана. І не відшукати нам слова – художнього і публіцистичного, що вгамує її біль.

    На закінчення можна подивитись фільм на дану тематику.


    vprystupa@inko.lviv.ua

    Повідомлення відредагував ПВП - Четверг, 19.08.2010, 09:59
     
    ПВПДата: Четверг, 19.08.2010, 10:02 | Повідомлення # 50
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ТРАГЕДІЯ ХХ СТОЛЯТТЯ

    Буган Ю.В., Тимчишин О.І., Борисюк С.В.

    Нам поле люте миром перебути,
    Нам поховати зло в бетон і бронь
    І – не забути! – доки світ і люди,
    Синів землі, що відвели вогонь.
    (Б. Олійник)
    Берег Прип’яті. Мирна весняна українська ніч. 26 квітня 1986 року… Ця дата назавжди залишиться в пам’яті людства. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я.
    Яка біда підступна і падлюча,
    І скільки крутизни хова нутра!
    Повзе вона, звиваючись гадючо,
    До прихистку, який звело добро.
    Щоб зненацька боляче вжалити,
    Лишаючи то рану, то синця.
    Митається, мов звір несамовито
    Цей атом незбагнений до кінця.
    А думалось: впокорений, слухняний,
    Гадалося, служитиме як слід.
    Та вибухнув пекельно день весняний
    Так, що здригнувсь тривожно всенький світ.
    Зів’яв пейзаж, зробивсь таким пасивним,
    Вгорнулось місто в незвичайний дим.
    І мирний атом, ставши агресивним,
    Націлився на села і сади. (К. Лазаренко. Я непокоюсь, як усі поети).
    Біда, що сталася, відгукнулася болем в серцях мільйонів людей, схвилювала міжнародну громадськість. Наша країна вперше зустрілась з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.
    А трагедія кожну мить наростала,
    Мов зібрала зі світу пожежі розплати, війну.
    І, немов з Хіросіми, з безодні повстала,
    Перед людством відкривши свою таїну.
    (М. Сингаївський. Обпалена мужність).
    Найпершим, у кого зупинилось на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Миколайович Шашенюк, який заступив тієї ночі на зміну. Його, опаленого і опроміненого, винесли на руках пожежники й лікарі і він встиг ще простогнати: «Там… Валера…» Втратив свідомість. Більше вона до нього не повернулась. Тіло його вивезли із зони і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія так і не знайшли. Четвертий блок став для нього і могилою, і пам’яттю… Можливо, на тій бетонній стіні колись напишуть, що не реактор там похований, а він, Валерій Ходемчук.
    … По сипкому піску
    Йшли невидимі ноги
    І вервечку чітку і легку
    своїх босих слідів.
    Пропечатали перед нами…
    Бігли босі сліди,
    А пісок тільки спалено вився,
    Шепотів, шерхотів,
    В стежку шлейфом світився,
    А ми німо дивилися –
    От проява непевна яка!
    Може, мати ішла в Саркофаг
    До Валерія Ходемчука?! (І. Драч. Чорнобильська мадонна)
    …Їх було двадцять вісім – пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Сьогодні ми називаємо їх «шеренгою №1». Ніхто із цієї шеренги не здригнувся, не відступив, перед лицем неймовірної небезпеки. І кожен гіден, щоби про нього говорили, писали. Про кожного!
    Коли зловісна блискавиця
    сторуко в серці уп’ялась,
    І обпалила ваші лиця,
    І в танці дикому зайшлась,
    Коли вже хмари спопеліли
    У знавіснілому вогні, -
    Ви ж смерть приборкувати зуміли
    На тім, останнім, рубежі.
    Не віддавали їй на поталу
    Світанків наших ніжний щем,
    Ви як один, супроти стали,
    Пекельним січені дощем.
    У тій жорстокій веремії
    Ви до кінця тримали бій
    І провели свої надії…
    Шумлять жита, як і раніше,
    Пливуть у небі літаки…
    За вас історія допише
    суворі подвигу рядки.
    (В. Затворний. Вогнецвіт надій).
    У ту квітневу ніч начальником четвертого пожежного караулу був лейтенант Володимир Правик. Він першим ступив назустріч атомній біді. Ступив за бар’єр, за межу можливого, ступив туди, куди звичайна людська доля бере новий початок – безсмертя. І стояв, доки вистачило сили.
    Перший удар на себе
    Перший вогонь на себе.
    Так одчайдушний Данко
    Людям віддав своє серце.
    Та все ж ти вибрав на землі,
    де народився,
    де гойдався на хвилях
    своєї Прип’яті у верболозах.
    Де гартувався в буднях та у грозах,
    де змалку прилучався до роботи…
    З такої ти – звитяжної когорти!
    (М. Сингаївський. Обпалена мужність).
    Він, як ніхто інший у ту хвилину, розумів, що необхідно з неухильною точністю вияснити, що ж сталося. Якщо радіація, яка зашкалила прибори, є лише разовий викид, то все не так трагічно. В крайньому разі для тих, хто прийде їм на допомогу. (Про себе мови не було: свою долю він уже взяв…) Але якщо реактор розрушений, то треба, щоб про це взнали ті, хто внизу. Аналізуючи можливі варіанти, підраховуючи основні зони загоряння, визначаючи вогненні рубежі, Володимир Правик думав і про людей, яких він відправить в бій з вогнем.
    Зойкнула Земля чаїним криком:
    - Сину, вбережи і захисти! -
    Вийшла Мати із іконним ликом:
    - Йди, синочок. Хто ж, коли не ти?
    Спалахнуло Небо, впало крижнем:
    - Сину, вбережи і захисти! -
    Вийшла Жінка з немовлятком ніжним:
    - Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?
    І вони ступили у вируюче полум’я, в ту смертельну радіацію. І за наказом командира, і за законом совісті.
    …І уже ні сина, ані мужа.
    Лиш розверсті зоряні поля…
    Та пліч-0-пліч стали біль і мужність.
    Дух і воля. Небо і Земля.
    (Світлана Йовенко. Вибух).
    Володимир Правик мав у своїх руках всі права пожежника. Всі, крім одного, - не було у юного лейтенанта права на помилку. Всі розрахунки показують, що в момент аварії, після сигналу тривоги, який дав Правик, - кожний – підкреслюю – кожний боєць його караулу всі нормативи перевиконав. Хроніка того періоду їхнього життя: …Через 180 секунд караул на чолі з Правиком уже був на місці виклику тривог, поданої сигналізацією. …Через 120 секунд Правик уже прийняв найбільш правильне рішення. Вірно оцінивши ситуацію, він направив свій загін на дах машинного залу.
    Коли біда
    Чорнобильська війнула,
    Коли упав наладчик неживим,
    Був першим тут начальник караулу,
    Володя Правик з воїнством своїм.
    Дивлюсь в його лице – ось-ось розправить
    Одну він зморшку між густенних брів
    Чудовий хлопець, Володимир Правик,
    З тих, чиє серце – гордість матерів.
    (Л. Ошанін. Балада).
    Уже була прокладена магістральна лінія, яка вела на дах. А вогонь все лютував, не вщухав. Необхідно було вияснити всю ситуацію. В розвідку пішли лейтенанти Правик і Кібенок. До цього вони вже діяли пліч-о-пліч. Одними училищними коридорами ходили декілька років тому…В одній і тій же аудиторії слухали лекції…Гуляли по одних і тих же вулицях Черкас…Та один про одного не знали нічого. І лише на цьому роковому рубежі їх долі схрестилися і злилися в єдине яскраве життя – безсмертя. Побачивши мигаючі відблиски, біля яких в здувався і тік бітум, Правик зрозумів: графіт. Радіоактивний, розкалений. Тут вже не потрібні були ніякі прибори, щоб виявити, якій радіації він піддається. Це ж зрозумів і Кібенок. А полум’я розповзалось по покрівлі, жадібно поглинаючи метр за метром. Запекла спека примусила відкинути респіратори… Бітум плавився і тік, наповнюючи повітря удушливим перегаром. Правик заглянув в пройом. Звідти висвічувало зловіще дивно незвичне і нестерпно зеленувате сяйво. Ось вони миті подвигу.
    Пломінь у небі квітує,
    Котить хвилі Дніпро,
    Чорнобиль, тебе врятуємо,
    спільне ти наше добро.
    (К Курашкевич. Не хвилюйся, плането!).
    Правик по рації передав «виклик №3» за яким всі пожежні машини Київської області повинні були негайно вирушити до Прип’яті. На допомогу примчав і начальник пожежної частини майор Л.П.Телятников. Леонід Петрович був на той час у відпустці. Та, дізнавшись про пожежу, негайно викликав машину і помчав до товаришів. Ніколи в житті не було у нього дороги більш тривалої й важкої, ніж ця – завдовжки у хвилини. Він прибіг до станції через прохідну з іншого від пожежних машин боку і побачена картина приголомшила його: відкритий реактор, а зверху, над його смертоносним диханням, на величезній висоті метушилися маленькі постаті. Зруйноване апаратне відділення четвертого енергоблоку. З тріском палала величезна площина покриття над машинним залом і допоміжним корпусом. Навкруги, разом з вогнем, вирував задушливий дим. Розкалений, киплячий бітум пропалював взуття, одежу, в’їдався в шкіру. Люди слабшали від їдкого диму, нестерпної спеки, болю, втрачали силу, падали. Леонід Телятников бачив, як Кібенок разом з Правиком завжди з’являлися саме там, де комусь ставало нестерпно важко, де потрібна була їх допомога.
    Лейтенанти – мужність і звитяга,
    Від землі ви набирали сили…
    Ще далеко десь до саркофага,
    Та вогонь життям ви зупинили.
    Першим важко, ви ж були найперші.
    Із вогню та в полум’я шугали,
    Не до подвигів і не до звершень, -
    Ви ж собою людство заступали.
    (М. Сингаївський. Обпалена мужність).
    Не мислячи про пишні фоліанти,
    Впліта Вітчизна квіти у вінок
    Вам, хлопчики, герої – лейтенанти,
    Володя Правик, Віктор Кібенок.
    Героям надлюдського горіння
    Не буде забуття: бо день по дню,
    Зближаючи тривожні покоління,
    Знов молодість на лінії вогню.
    Вогонь став рватись до третього енергоблоку…
    Що буде враз обидва зрозуміли, -
    Реактор другий тільки б зберегти,
    Їм у собі знайти б незнані сили –
    Не дать вогню в сусідній блок пройти!
    І пломінь збили!!!
    (Л. Ошанін. Балада).
    Ціною життя відважних і безсмертних третій реактор було врятовано. Героями, як відомо, не народжуються. Ними стають. Деякі пожежники на дах енергоблоку, незважаючи на смертельну радіацію, виходили повторно. Всі вони знали, що борються з вогнем в умовах небезпеки, яку вивертає атомний реактор, але ніхто поста не залишив і продовжував бій. На п’яту годину ранку пожежу, за допомогою прибулих пожежників з багатьох інших частин, було ліквідовано. Станцію врятували. Всі 28 чоловік затулили її собою. Всі сміливо і до кінця виконали службовий обов’язок, свою присягу. Шість чоловік загинули, але увійшли у безсмертя. Вони грудьми закрили мільйони людей.
    Із вогню у безсмертя, смерть поправши, ступили вони,
    Та з такого вогню не виходив ніхто ще в житті.
    Жити можна і в затінку, – поринати в розкішні весни,
    А вмирати доводиться перед людством – на видноті.
    Вийти з полум’я – значить себе подолати не раз,
    Перевірити мужністю волю і вдачу свою.
    І щоб вижити – мати життя, хоч на крок, про запас,
    І відчути душею: супроти негоди стою!
    Я обпалений атомним, лютим нещадним вогнем, -
    Хочу вижити, хочу приборкати ядерну смерть.
    І на себе поглянути завтрашнім, сонячним днем,
    Легко, наче хлопчисько, ступив на твердь.
    Щоб земля не хиталась від струсів, від полум’я і смертей.
    А світилась промінням – черешні, трави, чи ріки,
    Щоб садами оцвілась та у снах колисала дітей.
    Лиш земля виліковує всі недуги і душі людські…
    Прости їм, земля, за жадання
    Лишитись – хоч на крок – живими.
    Вони ж, повір, не знали страху,
    Перед вогнем не зупинились.
    І честі роду не зганьбили
    Підступністю чи боягузтвом…
    (М. Сингаївський. Обпалена мужність).
    Вже 10 років, як заснули вони на новому підмосковному Читинському кладовищі. Скромні плити будуть вічно нести імена: 1. Правика Володимира Павловича – українець; 2. Кібенка Віктора Миколайовича – українець; 3. Тишури Володимира Івановича – росіянин; 4. Ігнатенка Василя Івановича – білорус; 5. Ващука Миколи Васильовича – українець; 6. Тищенка Миколи Івановича – українець, які собою закрили нас від лиха.
    Ви – безумство хоробрих – все назавжди зріднили собою:
    Землю сушу, і лютий вогонь, і відвагу людську.
    Нам лишається пам’ять, що світить життям і любов’ю,
    Тим високим життям, що як серце, дається лиш раз на віку.
    (М. Сингаївський. Обпалена мужність).
    Героїзм миті, або мить героїзму завжди поступаються місцем буденній роботі. Але будні – зовсім незвичайні. Вони також героїчні – в небезпечну зону до атомної станції можна було в’їхати тільки на бронетранспортері, в респіраторах. На долю атомників і пожежників після першого жаху трагедії на АЕС було чимало інших грізних випробувань. За перші дні, тижні, які минули після аварії, проведена велетенська робота, завдяки чому і вдалося локалізувати осередок небезпеки, вирішити питання величезної технічної складності, котрі до Чорнобиля ніхто ніколи в світі не вирішував. На атомну станцію в перші ж дні прибули унікальні машини, маніпулятори, які мали замінити роботу людей в екстремальній обстановці. Але яка б «розумна» техніка там не працювала, всім ясно, що людину, її мужність, самопожертву і героїзм у цій ситуації ніхто і ніколи не замінить. Під посиленим натиском радіації відважно діяли і померли в Москві від опіків і опромінення: досвідчений інженер Олександр Акімов, оператор Анатолій Кургуз, Олександр Лелеченко. Вони до кінця виконали свій обов’язок.
    Чи знаєш ти, світе,
    як сиво ридає полин
    Як тяжко, як тужно
    Моєму народу болить!
    (Б. Олійник. Сім).
    Герої Чорнобиля вже відомі всьому світові, їх портрети були на видному місці в пресі, лишилися на полотнах і стендах, в розумі й серцях людей.
    Багато з них навічно стали на свої нові пости і стоять в бронзі, граніті, сталі.
    Ви – безумство хоробрих, що людству звитягу явили,
    Що у ніч вогнебійну забули про звичне, своє.
    Ви уже з потойбіч – від землі брали подих осінній і сили –
    Крок зробили і подвиг, з якого народ постає.
    Ви – коріння народу і його верховіття –
    У жорстокій двобої приборкали хижий вогонь,
    Залишивши у спадок – нащадкам, ровесникам, дітям
    І звитягу, і поступ атаки, що в пам’яті б’ється до скронь.
    (М. Сингаївський. Обпалена мужність).
    Всьому світові за короткий час стала відома цифра 904. цей рахунок став паролем колективізму, товариськості і взаємодопомоги. Тисячі, мільйони людей – шахтарі і хлібороби, вчені і металурги, учні і студенти, пенсіонери – за покликом серця переказували свої збереження на цей банківський рахунок – у фонд Чорнобиля. Наче струмочки, зливалися вони в океан людської доброти і благородства. Чорнобильська трагедія обпалила душу кожного, стала особистою бідою кожного.
    У фонд Чорнобиля переказано понад 0,5 млрд. крб., а в іноземній валюті – 1354000 інвалютних карбованців. Це – дар прогресивних людей планети. Сюди їдуть в’єтнамські донги і польські злоті, індійські рупі і японські ієни, англійські фунти стерлінгів і долари США.
    Житель Воронежа Олександр Іванович Шестаков в травні 1986 р переказав у фонд Чорнобилю зі своїх особистих збережень 2306 крб. У вересні того ж року ще 2910 крб.
    З Омська до Чорнобиля надійшла посилка з корінням женшеня. Її прислав пенсіонер Борис Карпович Кушкін.
    Велику допомогу чорнобильцям подала грузинська сім’я Калівідзе. Подружжя – винахідники. За численні науково-технічні відкриття, винаходи і практичні застосування, вони одержавши премію в 20000 крб. і всю цю винагороду Тамаз і Тіна Калівідзе перерахували у фонд допомоги Чорнобилю в листопаді 1986 р.
    Десятки тисяч людей простягнули руку допомоги Чорнобилю в годину тяжкої біди – робітники та інженери, вчені і спеціалісти, медики і воїни. Їхня героїчна праця по ліквідації наслідків аварії – справжній подвиг. У винятково складних умовах спроектували і звели унікальну споруду саркофага. Вона немає аналогів у вітчизняній та світовій практиці. Її оснащено досконалим устаткуванням, діагностичною апаратурою і засобами контролю. Всю цю техніку в короткі строки виготовили і надіслали в Чорнобиль сотні трудових колективів країни. Гриф «Чорнобиль» був рівнозначний девізу «в першу чергу». Зруйнований реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища.
    Єднання душ, почуттів, трудових зусиль тисяч і тисяч людей, про швидку ліквідацію наслідків аварії на АЕС – ось що перемогло стихію. Роботу було виконано велетенську. Та велич духу людей ще більша. Із небезпечної зони було переселено 116000 чол. Їх сердечно зустріли в інших районах. Влаштували на роботу. Забезпечили всім необхідним. Багато зроблено, щоб радіаційна зона навколо Чорнобиля перестала бути зоною. У широких масштабах дезактивували територію.
    Ти пам’ятай, дорого, їх сліди.
    За ними – чистота, така пресвітла,
    Що можна бігти всій малечі світу
    Босоніж, не питаючи води.
    Ти пам’ятай, дорого, їх сліди.
    По них з окіл на літописну Прип’ять
    Чорнобильці у гнізда свої прийдуть
    І вернуться лелеки назавжди.
    …Ти поцілуй, дорого, їх сліди.
    (Б. Олійник. Дорога на Чорнобиль).
    Для атомників-енергетиків за кілька десятків кілометрів від Прип’яті збудовано місто Славутич. Його звели посланці всіх республік. А для людей, які залишили небезпечну зону, трудівниками збудовано тисячі осель – зручні котеджі з водопроводом, газом; господарські будівлі.
    Так, час мине, і землю ми загоїм,
    і люди повертаються в хати…
    (Л. Горлач. Гніздо).
    Наш земний уклін, наша довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відроджував і продовжує відроджувати до нового життя обпалену радіацією землю. Священна пам’ять про всенародний подвиг ніколи не зітреться з історії людської, не згасне у віках.
    За днями дні – минув повільно рік,
    За днями дні – й десятого немає,
    Нехай же лихо наше проминає
    І в світі не повториться.
    Хай стане мир міцнішим у стократ,
    Хай над землею чисте небо буде.
    Чорнобиль – попередження, набат,
    Його уроків людство – не забуде.
    (М Луків. Біль і пам’ять).


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    Форум » Дитячий екологічний Рух України » Творча сторінка » СЦЕНАРІЇ (сценарії проведення різноманітних еко заходів)
    • Сторінка 2 з 3
    • «
    • 1
    • 2
    • 3
    • »
    Пошук:

    Авторське право належить керівникам проекту та авторам матеріалів © 2024
    Сайт управляється системою uCoz