СЦЕНАРІЇ - Форум
Меню сайту
Нові коментарі
Авторизация

Друзі сайту
Оновлення форуму
  • Закарпатська область (3)
  • Дом для Ваших родных (0)
  • Конференції, зїзди, семінари (38)
  • Наші печатні видання (15)
  • Релігії світу та екологічне виховання молоді (58)
  • Работа в интернете (1)
  • Здоров'я спини (0)
  • літературний журнал "Дніпро" (1)
  • Ділимось поезією. (2)
  • Росла собі ялиночка (5)
  • Хмара тегів
    Вестник Мечты ЗРЗ ПИТАНИЕ МАМА-86-Запорожье здоровье Вісник Мрії ВМ-НФ електронні відходи Мама-86 Республіка Мрія Мама-86-Запоріжжя живи органично Запорожье Экомарафон екомарафон Республика Мечта Запоріжжя конкурс екоосвіта Живи органічно
    Пошук
    Статистика



    mail.ru

    Сегодня работали на сайте:

    Сейчас на сайте

    Вітаю Вас, Гость · RSS 19.03.2024, 11:25

    [ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
    • Сторінка 1 з 3
    • 1
    • 2
    • 3
    • »
    Форум » Дитячий екологічний Рух України » Творча сторінка » СЦЕНАРІЇ (сценарії проведення різноманітних еко заходів)
    СЦЕНАРІЇ
    ПВПДата: Суббота, 27.02.2010, 13:09 | Повідомлення # 1
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    В цій темі ми хочемо запропонувати сценарії різноманітних екологічних вечорів, свят, конкурсів, вікторин і т.д. і т.д. Зрозуміло що кожна організація за час свого існування також має великі а можливо і величезні запаси таких сценаріїв. Так що давайте обмінюватися. Тут ми для вашої уваги представляємо сценарії які зібрала чи то розробила наша організація - "Легіони Землі". Деякі з цих матеріалів довелось переписувати з різних чорновиків, окремих аркушів чи то з аудіо (відео) записів, тому деякі з матеріалів не будуть мати своїх авторів. Можливо ви віднайтете в цьому переліку свої матерали так, що просимо повідомити своє авторство, яке ми зазначимо тут

    АКЦІЯ "ЗБЕРЕЖЕМО ЯЛИНКУ"

    Из банка экологической пропаганды
    координационно-методического совета
    студенческих дружин по охране природы

    ЁЛОЧКА
    (новогодняя сказка)
    Действующие лица: Дед Мороз - ДМ
    Заяц - З
    Ёлочка - Ё
    Петрушка - П
    1.На ширме Петрушка.
    П: - Здравствуйте, ребята! Вы меня, конечно, узнали, я – Петрушка. Я очень рад вас видеть, и с удовольствием поиграл бы с вами, но сейчас мне ужасно некогда! Приближается Новый год – мой самый любимый праздник, а у меня ещё нет ёлки. Вот я и собрался пойти в лес и вырубить самую красивую ёлочку. Так что счастливо оставаться!
    Уходит
    2.В зимнем лесу на поляне стоит Ёлочка.
    Ё (поёт):- Я ёлочка пушистая, стою, стою в снегу
    Под белой снежной шубою
    Согреться не могу.
    Мороз шагает по лесу,
    А вьюга все сильней,
    Ах, как бы, как бы Ёлочке
    Дожить до теплых дней! (вздыхает)
    - Ой, как холодно в лесу! Я стою тут, на поляне, жду не дождусь, когда же весна прейдет. Как тогда хорошо в лесу будет, тепло! Деревья проснутся, цветы расцветут, птицы запоют! Только бы дождаться весны, не замерзнуть!
    Вбегает испуганный, запыхавшийся заяц.
    З: - Ой, ёлочка, спрячь меня скорее, лиса по лесу рыщет, меня, зайца, ищет! (прячется за елочку, через некоторое время высовывает голову, прислушивается, затем выходит, переводит дух.)
    - Спасибо, тебе, Ёлочка! Лиса со следа сбилась, теперь меня не поймать! Ох, и тяжело же мне зимой приходиться! Холодно, есть нечего, да ещё чуть замешкаешься – самого съедят. Страшно! Хорошо тебе, стоишь себе и стоишь. И бояться некого.
    Ё: - Ну что ты, зайчик, и мне нелегко! Знаешь, как трудно быть маленьким деревцем! И снег может поломать и лось обглодать, а страшнее того – прейдёт человек с топором и срубит к Новому году. Людям-то что, у них праздник, они веселятся, а о нас не думают! Вырасти бы мне поскорее, стать бы взрослой. Я бы тогда никого бы не боялась, лесу бы верой и правдой служить стала: белок, дятлов да клестов шишками бы кормила, птичьи гнезда на ветвях держала бы.
    З (испугано прислушивается): - Ой, ёлочка сюда идёт человек! Вдруг Охотник?! Я лучше убегу. До свиданья, Ёлочка!
    Заяц убегает
    Входит Петрушка с топором, напевая песенку:
    П: - В лесу родилась ёлочка…
    Ё (зрителям): - Ой, ребята, боюсь! Неужели он меня срубит?!
    П (оглядывая Ёлочку со всех сторон): - Вот именно, такая ёлочка мне и нужна! Маленькая, пушистая – замечательная ёлка! Вот её и срублю.
    Ё: - Не надо, Петрушка, не руби меня. Если срубишь, то я погибну, засохну!
    Петрушка оборачивается и смотрит по сторонам.
    П: - Ой, кто это говорит! (кричит) Кто здесь есть? Ау?!
    Ё: - Это я, ёлка, говорю. Не руби меня, Петрушка, оставь в лесу. У тебя дома я быстро высохну, и ты меня выбросишь. Лучше попробуй обойтись без ёлки, зато я буду встречать тебя на этой поляне каждый раз, когда ты прейдешь в лес.
    П: - Ишь ты, чего придумала! А ты разве не знаешь, что скоро будет Новый год? не могу же я встречать свой любимый праздник без ёлки?!
    Петрушка замахивается топором.
    Ё: - Петрушка, остановись же! Ведь у меня тоже праздник! Если срубят все ёлочки, что же будет с лесом?! Видишь на поляне свежие пенёчки? Это все были мои сестрёнки, их унесли в город люди, а я осталась одна. Не руби меня, пожалуйста, мне так хочется вырасти большой!
    П (сердито): - Хватит! Замёрз я тут, надоело тебя слушать. Заладила: «Не руби, не руби». А мне нужна ёлка!
    Рубит ёлочку и с песенкой уходит.
    3. Комната Петрушки.
    Петрушка наряжает Ёлочку и поёт: «В лесу родилась ёлочка». Повесив на Ёлочку все игрушки и полюбовавшись своей работой, уходит.
    4.Ночь. Ёлочка стоит в комнате одна.
    Ё: - Ох, как здесь душно и жарко. Я очень хочу пить и у меня болит стволик. Вот и всё. Никогда не стану большой красивой елью, никогда птицы не будут вить на моих ветвях гнёзда!
    Ёлочка плачет
    Входит Дед Мороз
    ДМ: - Кто тут плачет? Кому тут плохо?
    Ё: - Это мне плохо, дедушка!
    ДМ: - А что случилось?
    Ё (рассказывает): - В лесу родилась ёлочка,
    В лесу она росла,
    Зимой и летом стройная,
    Зелёная была!
    ДМ: - Да, всё так, а дальше что же?
    Ё: - Метель ей пела песенку:
    «Спи ёлочка, бай-бай»
    Мороз снежком укутывал…
    ДМ: - Было дело, укутывал, чтобы не замёрзнуть. Да в чём же дело-то?
    Ёлочка горько плачет, прячет лицо в ветки и говорит сквозь слёзы.
    Ё (Ёлочка всхлипывает): - Срубил Петрушка ёлочку под самый корешок!
    ДМ: - Ах, вот в чём дело! Люди праздник справляют, веселятся, а каково деревьям, никто не думает. Много в эти дни гибнет ёлок!
    Ё: - А так просила Петрушку, чтоб он оставил меня в лесу, я так хотела жить! Ему-то я нужна только на одну неделю. А теперь я умираю, прощай дедушка!
    ДМ: - Ёлочка, погоди, не умирай! Я придумаю, чем тебе помочь! Слышишь, ёлочка!
    Ёлочка молчит.
    Дед Мороз подходит и дотрагивается до неё рукой.
    Ёлочка не шевелится
    ДМ: - Вот и всё, Ёлочка умерла. Бедняжка, я не успел ничём помочь ей. Хотя …Ведь завтра последний день старого года и я могу сделать любые, самые невероятные чудеса! Я придумал, как помочь Ёлочке!
    Дед Мороз уходит.
    5.Утро. В комнате по-прежнему стоит ёлочка.
    Она совершенно засохла, часть хвои осыпалась, почти все игрушки упали. В комнату с весёлой песенкой вбегает Петрушка. Увидев, что Ёлочка засохла, он умолкает и останавливается около неё.
    П: - Ой, елка что с тобой такое?! Молчит, а ведь раньше она умела разговаривать со мной. Она умерла и засохла, значит ей было плохо у меня. Она так вчера просила, чтобы я её оставил в лесу, а я не послушался и убил её. А ведь всё равно остался в Новый год без ёлки. Как мне теперь стыдно, как плохо!
    Появляется Дед Мороз
    ДМ: - А теперь кому плохо, кто в Новый год не веселится? Что случилось, Петрушка?
    П: - Дедушка Мороз, помоги мне. Я срубил в лесу самую красивую ёлочку, а теперь она вся осыпалась, и я не знаю, что мне делать?
    ДМ: - Нет, Петрушка, я тебе помогать не буду. Ёлочке так хотелось стать взрослой, а ты унес её из леса. Ты тогда думал только о себе, и теперь наказан совершено справедливо. Вы согласны со мной, ребята? Вот видишь, Петрушка, все они со мной согласны.
    Петрушка собирается уходить
    П: - Дедушка Мороз! Погодите, не уходите, пожалуйста. Я уже понял, что поступил плохо, мне очень стыдно. Помоги мне, пожалуйста, вернуть ёлочку в лес, ведь сегодня возможны любые чудеса!
    ДМ: - А как же ты будешь справлять Новый год без ёлки?
    П: - Это ничего, Дедушка Мороз! Я обойдусь и так. Пусть она живет!
    ДМ: - Ну, если так, сделаю для тебя Новогоднее чудо!
    Ударяет посохом 3 раза.
    6. Дед Мороз, Петрушка, и Ёлочка оказываются на лесной поляне.
    ДМ: - Вот мы и в лесу. Теперь, Петрушка, поставь Ёлочку на место и соедини её стволик с пеньком.
    Петрушка ставит Ёлочку на прежнее место. Дед Мороз трижды ударяет посохом и ёлка оживает.
    Ё: - Ой, я кажется заснула! Здравствуй, дедушка! Мне снился очень страшный сон: как будто меня срубил Петрушка, принёс домой и я умерла. Как хорошо, что это был только сон.
    П: - Ёлочка, и вини меня, пожалуйста! Это был не сон, это всё было на самом деле, а Дедушка Мороз вернул тебя в лес. Но я обещаю, что больше никогда не буду обижать ни тебя, ни другие деревья!
    Ё: - Спасибо тебе, дедушка! Не знаю, как и благодарить тебя! А на тебя я не сержусь, Петрушка, мы с тобой будем друзьями.
    ДМ: - К сожалению, я могу делать такие чудеса только один день в году. Я не могу спасти все новогодние ёлочки, ведь повсюду не успеешь. А уж раз помог тебе – живи и расти большая.
    На полянку выскакивает заяц
    З: - Я слышал, что Петрушка жалеет о своём поступке и хочет быть нашим другом. Правильно, Петрушка?
    П: - Да, да, конечно!
    З: - Тогда ты должен пообещать, что не будешь ломать деревья, рвать цветы, разорять птичьи гнёзда, стрелять из рогатки. Обещаешь?
    П: - Обещаю! Обещаю! И не только сам не буду, но и своим друзьям не позволю этого делать.
    Заяц и Ёлочка наперебой
    З: - Вот и хорошо, Петрушка!
    Ё: - Приходи к нам в гости с друзьями!
    З: - Мы расскажем тебе про все лесные тайны.
    Ё: - Покажем все лесные тропинки!
    З: - Познакомим со всеми зверюшками.
    П: - Спасибо! Мы обязательно прейдём!
    ДМ: - Ну, раз Петрушка исправился, он должен получить Новогодний подарок. Пусть он и его друзья встретят Новый год у нарядной ёлки!
    Ударяет посохом и на поляне появляется искусственная ёлка.
    ДМ: - Вот тебе, Петрушка, елка, только не живая, а
    искусственная, теперь ты сможешь всегда встречать Новый год не рубя молодых деревьев!
    П: - Спасибо, Дедушка Мороз! Вот это настоящий Новогодний подарок!
    В это время Ёлочка стоит грустная и тяжело вздыхает.
    ДМ (Ёлочке): - Что же тебя теперь печалит, Ёлочка? Гляди, как всё хорошо кончилось!
    Ё: - А мне все равно страшно, дедушка. А вдруг кто-нибудь из ребят опять срубит и я больше не оживу?
    ДМ: - Ну, что ты, Ёлочка! Я думаю, что теперь все ребята будут друзьями леса и не будут рубить ёлочки. Правильно я говорю, ребята? Вот видишь, Ёлочка?! Тебе теперь нечего бояться. Вон сколько друзей появилось у тебя и твоих сестрёнок-ёлочек! Они вас в обиду не дадут. Растите большие.
    П (поёт): - В лесу родилась ёлочка,
    В лесу она росла.
    З: - Чтобы земля всегда у нас зелёною была!
    Ё (поёт): - Я ёлочка пушистая,
    Стою, стою в снегу,
    Под белой снежной шубою
    Согреться не могу.
    Дед Мороз, Заяц, Петрушка вместе:
    - Мороз шагает по лесу и вьюга все сильней
    Мы все желаем Ёлочке дожить до теплых дней!
    Ё: - Деревья в снегу по колено,
    За окнами вьюга метет,
    З: - А ёлочки в юбочках белых
    Встречают в лесу Новый год!
    П: - Давайте рубить их не будем,
    Давайте оставим их тут.
    ДМ: - На радость и лесу и людям
    Пусть ёлки большими растут
    Все вместе:
    - До свидания, ребята! С НОВЫМ ГОДОМ!
    КОНЕЦ

    Платье для Ёлочки шьется и одевается
    на куклу-девочку из набора для
    кукольного спектакля.
    Когда Ёлочка-кукла умирает, её
    заменяют веткой засохшей ели


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Суббота, 27.02.2010, 13:11 | Повідомлення # 2
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ВІДКРИТИЙ УРОК (ЛЕКЦІЯ, СЕМІНАР)
    ПРИРОДОЗНАВСТВО
    Тема. Земля – планета. Форма Землі.
    Мета. Сформувати уявлення про форму Землі; вчити, як слід оберігати рідну Землю і прикрашати її своєю працею. Виховувати любов до землі, до рідного краю.
    Обладнання. Ілюстрації “Як народилася земля”, малюнки “Будова земної кулі”, “Велетенська морська хвиля” – цунамі”, “Землетрус”, “Виверження вулкана”.
    Хід уроку
    Учитель оголошує тему:
    -Тема сьогоднішнього уроку: “Земля – планета”.
    Ми повинні з вами відповісти на такі запитання:
    1.Якою люди уявляли Землю колись?
    2.Як можна довести, що Земля має форму кулі?
    3.Які спостереження свідчать, що Земля – це куля?
    4.Чому, стоячи на березі моря і спостерігаючи за кореблем, людина спочатку бачить щогли, а потім корпус?
    5.Чому ми говоримо: “Земля – матінка, земля – годувальниця, земля – лікувальниця”?
    Самостійна робота з підручникомю
    Відповідь на запитання спочатку за допомогою підручника, а потім доповнення на основі прочитаного із додаткової літератури.
    -Якою уявляли люди Землю колись?
    У давнину люди думали, що Земля – плаский або опуклий круг. Індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів.
    Вавилоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавилонія.
    Грецький філософ Фалес (VІ ст. до н.е.) вважає Всесвіт рідкою масою, всередині якої міститься великий міхур, що має форму півкулі. Вигнута поверхня цього міхура – небо; на нижній пласкій поверхні, подібно до корка, плаває Земля.
    Послідовники іншого стародавнього вченого – Піфагора - пішли далі: вони визнавали, що Земля – куля, і вважали, що кулясту форму має не лише Земля, а й інші планети.
    Знаменитий учений стародавнього світу Арістотель (ІV ст. до н.е.) не лише сприйняв кулястість Землі, а й перший науково довів це. Арістотель вказував, що якби Земля не мала форму кулі, тінь, яку вона кидає на місяць при його затемненнях, не була обмежована дугою кола.
    Видатний астроном стародавнього світу Арістарх Самоський (кінець ІV ст. до н.е.) висловив думку, що не Сонце разом з планетами рухається навколо Землі, а Земля і всі планети обертаються навколо Сонця. Проте він не міг науково обгрунтувати свою думку; лише через 1700 років це зробив геніальний польський учений Копернік.
    -Як можна довести, що Земля має форму кулі?
    -Люди давно помітили, що на рівній місцевості поверхня Землі проглядається у вигляді круга. Те ж саме помітно на кораблі у відкритому морі. При підйомі вгору лінія горизонту віддаляється, а горизонт розширюється.
    Багато років минуло, поки люди зрозуміли, що Земля – куля.
    Додаткові повідомлення дітей:
    1-й учень. Фотографії із космосу, які зробили перші космонавти, довели, що Земля – куля.
    2-й учень. Перша кругосвітня подорож мала велике значення для науки. Експедиція Магеллана, обійшовши навколо Землі, підтвердила, що Земля – куля.
    3-й учень. Я прочитав, що зірки і планети утворились із космічного пилу. Крихітні пилинки утворили газово-пилову хмару. Ця величезна хмара оберталася навколо Сонця. Згодом утворились згустки, які почали набирати круглої форми. Минуло багато часу, поки Земля охолола і стала твердою. Ще через багато літ утворилися на земній кулі вода і суша. А точний вік Землі, день її народження невідомий.
    4-й учень. Я прочитала, що Земля обертається навколо себе, мов дзига, та ще й летить навколо Сонця. Наша домівка – планета Земля – не одна. Ще вісім планет, більших і менших, кружляють навколо Сонця. Отака сонячна сім’я!
    5-й учень. Я прочитав у дитячій енциклопедії, що якщо взяти і порівняти м’яч і пшонину, то Сонце, як м’яч, а Земля, як пшонина. Сонце нам здається маленьким, бо воно дуже далеко. Насправді Сонце – це велика розжарена куля, до Землі доходять лише його промені. Наша Земля – найулюбленіша дочка Сонця, бо лише на ній є життя.
    6-й учень. Я прочитав, що яйце схоже на земну кулю.
    Розглянемо яйце в розрізі. Земля так само вкрита корою, наче шкарлупою. Під нею наче перша, досить тверда оболонка – мантія, що складається з розпечених металів і мінералів – заліза, каміння, сірки. Ну, а в середині – ядро, як у яйці жовток. Тільки земний “жовток” – то велика вогняна куля, там усе кипить.
    7-й учень. Я прочитала, що Земля тріскається під час землетрусу так, як картопля, коли вариться на великому вогні. То страшне стихійне лихо, яке зненацька несе велику шкоду, руйнування. З ним важко боротися. Проте зараз уже вчені вміють передбачати землетрус, виверження вулкану, цунамі і завчасно попереджують про небезпеку.
    -Що таке цунамі? – запитують учні.
    Цунамі – це величезні морські хвилі, що виникають під час землетрусів в океані (вчитель показує малюнок).
    Доповнення вчителя.
    В Землі – наше коріння,
    В Землі – наша сила,
    І сила в плечах
    Від лугів і полів.
    Земля – нагодує,
    Додасть більше сили,
    Ти тільки для неї
    Себе не шкодуй.
    Дійсно, від Землі ми отримуємо дуже багато, і недарма її з дитинства звемо матір’ю.
    Фізкультхвилинка (діти виконують рухи на масажних килимках під мелодію “Земле моя”).
    Учитель запитує:
    -Які ви знаєте підземні скарби?
    -Нафту, вугілля, мінерали, метали, газ.
    Колись давно нафту, газ, кам’яне вугілля цінували лише як пальне. А нині з них навчилися робити пластмаси, тканини, капронові нитки, олівці, фарби, лаки, парфуми (духи, одеколон). Із залізної руди у спеціальних печах варять сталь, без якої не зробити жодної машини.
    -Діти, а ви забули про пісок і глину. Адже без них не можна збудувати будинок, дорогу. З глини роблять посуд, цеглу, труби. Виходить, вони теж дуже цінні.
    Отже все, що дає нам Земля із своїх надр,є справді скарбом. А поверхня Землі дає нам чисте повітря, тепло, їжу. То ж недарма народне прислів’я говорить: “земля – наша мати, всіх годує”.
    Ми повинні вивчати і берегти Землю, нашу матінку-годувальницю. Земля – найцініше з усіх природних багатств, які можна собі уявити. Від того, як ми до неї ставимося, як бережемо її, настільки вміло, дбайливо на ній господарюємо, величезною мірою залежить наш добробут, те, як ми живемо сьогодні, як будемо жити завтра..
    Виявлення чистої, щирої любові до рідної землі, милування її плодючими силами, багатствами, барвами яскраво передано в поетично – гіперболізованих висловах народу: “Увіткни в неї ціпок – дерево виросте”, “Увіткни весною оглоблю, а на осінь будуть груші”, “Така добра земля, що дитину посади, то виросте, не то що”. Діти, а які ви знаєте прислів’я і приказки про землю?
    Діти відповідають:
    -Земля – тарілка, що покладеш, те й візьмеш.
    -Землі частіше кланяйся – до хліба ближче будеш.
    -Землю обдуриш раз – вона тебе сто раз.
    -Хто землю удобряє, тому земля й повертає
    Звертаємо увагу, що славиться не лише багатство землі, а й працелюбство, роботящі людські руки.
    -А скільки дивовижі ми спостерігаємо на землі: лісів, лугів, боліт!
    У лісах, на луках, болотах росте стільки дивовижних рослин, вони не лише прикрашають землю, а ще й мають цілющі властивості. Природа подарувала їх людині. З роду в рід, з покоління в покоління передавались знання про рослин. Диво-трави допомагають позбутися людині страждань. Сьогодні ми з вами вирушим у коротеньку мандрівку до скарбниці Землі – природи. Побуваємо у лісах, гаях, на луках.
    Визначити стежину мандрівки нам допоможе загадка:
    Маю плаття зелененьке,
    Гнучкі, ніжні віти,
    Білу кору, стан тоненький,
    Як я звуся, діти?
    -Береза.
    -Які її лікувальні властивості?
    -Корисні березовий сік, бруньки.
    -У народній медицині здавна застосовують березові бруньки, листя і березовий сік.
    Настій березових бруньок застосовується для лікування ран, виразок, виготовлення компресів при захворюванні суглобів.
    З кори готують дьоготь для лікування хвороб шкіри. Сік уживають для загального зміцнення організму. Немає, мабуть, у нашій місцевості більш відомого дерева, ніж береза. Скільки пісень про неї складено, скільки віршів написано!
    Учениця читає вірш Л.Забашти “Берізонька”:
    Берізонько, берізонько, ти мавко лісова,
    Зелені твої кісоньки вітрисько розвіва.
    Стоїш ти при дорозі у травах і кущах
    І білі свої ноги все миєш на дощах.
    Прошу вас, із берези ви соку не точіть,
    Ви краще їй сестричку зелену посадіть.
    Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,
    Щоб прилітав до неї друг лісу, добрий птах!
    Учитель привертає увагу дітей на те, що авторка не просто милується красою дерева, а закликає берегти його, підказує, як це зробити.
    -А тепер відгадайте, що це за рослина.
    У вінку зеленолистім,
    У червоному намисті.
    Видивляється у воду
    На свою хорошу вроду.
    -Калина.
    -Без калини ми навіть уявити не можемо свою землю. У народі говорять: “Без верби і калини нема України”. Чим же цінна калина?
    -Із ягодами калини печуть пиріжки. Калину вживають від кашлю.
    -Наша земля багата цілющими і рідкими травами. Відгадайте, про які з них йде мова? “білі дзвіночки висять, гойдаються, як називаються?”
    -Конвалія. З них готують ліки від хвороб серця.
    -“Я найперша зацвітаю синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, бо мене не стане влітку”.
    -Пролісок – красива рослина, занесена до Червоної книги.
    -“Стоять у лузі сестрички, білі вії, жовті вічка”.
    -Ромашка – теж лікарська рослина. Її вживають при хворобах шлунку, вона вбиває мікробів.
    -Земля багата цінними рослинами. Чи будуть вони збережені – залежить від усіх нас.
    Підсумок.
    -Що цікавого ви дізнались про Землю – планету?
    -Земля має форму кулі, утворилася вона з космічного пилу.
    -Чому в народі говорять: “Земля – матінка”, “Земля – годувальниця”, “Земля – лікувальниця”?
    -Як потрібно нам ставитись до землі? Чому?
    -До землі потрібно ставитись дбайливо, з ласкою, оберігати її багатства, турбуватись про її родючість.
    -Який висновок зробимо з уроку?
    Земля – це планета, що має форму кулі. Земля – найулюбленіша дочка Сонця, бо на ній є життя. Земля – наша матінка, годувальниця, лікувальниця, її треба берегти (напис на кодоскоп).
    Домашнє завдання: Дібрати літературу до наступної теми “Глобус”.
    Л.М.Різник, викладач Переяслав-Хмельницького
    філіалу КДПІ ім.М.Драгоманова


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Суббота, 27.02.2010, 13:13 | Повідомлення # 3
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ЕКОШОУ «ЖИВИ ЗЕМЛЯ»
    «Сострадание есть главнейший, и может быть единствен-ный закон бытия всего человечества» О.М.Достоевский
    І. Частина: Життя/Гармонія/Вічність/Космос
    ІІ. Частина: Самознищення/Жертовність/Загибель/Хаос
    ІІІ. Частина: Безвихідність/Незворотність
    ІV. Частина: Надія
    V. Частина: Ностальгія
    В програмі звучить музика з творів Гуно, Баха, Малера, Вагнера, Верді, Рахманінова, Вівальді, Бортнянського, Жан Мішеля Жара, «Пінк Флойд», Пола Уітнера, Емерсона, Гершвина, «Мотлі Кру». Використані слайди по творам художників: С.Баттічелі, С.Далі, В.Кандінокего, Г.Мемлінга, Д.Жилінського, А.Рубльова, Р.Санті, Ель Греко, А.Альдорфера, М.Шагала, Г.Грундіга, Н.Пуссена.
    Концепція виживання людства полягає в переході до автотрофного типу життя. Одна з умов автотрофності – це перехід до прямого використання сонячної енергії. Створення синтетичної їжі – можливий варіант досягнення автотрофності людства.
    І так, дорогий друже, разом зі всім людством ти вступаєш в еру інформації і, можливо, недалекий той день, коли ти визначиш своє місце на нашій планеті. Хотілося би вірити, що наша, інформація допоможе тобі усвідомити себе частиною цілого світу, порушення будь якої ланки якого діє згубно на Тебе, і на Землю, що тебе породила. Якщо ж ти відчуваєш в собі бажання зберегти нашу Землю такою, якою вона безтурботно існувала мільйони років, то знай, що твої однодумці є повсюди. Вони чекають тебе, дорогий друже.
    Коли все почалось? І коли все закінчиться? Як ти поясниш собі безкінечність часу і простору? Бачиш чи ти себе в Космосі? І відчуваєш чи Космос в собі? Твоє Життя – це безсильна іскра у Всесвіті, чи потужний вогонь, здатний поглинути Всесвіт?...
    І так, Задумайся, Людино…
    Через 40-50 років на планеті Земля буде проживати 12-15 млрд. людей… Якщо теперішня схема споживання речовини збережеться, то навіть речовини Галактики вистачить на 2600 років... Людство використовує більше 60000 хімічних агентів, які руйнують біосферу. Кількість їх збільшується на 1000 щорічно… Кожний день на Землі добавляється 2,5 млн. людей, але викид відходів росте швидше, ніж темпи росту населення… Відсутня технологія переробки промислових відходів, в зв’язку з чим розвинуті країни експортують свої відходи в бідні держави.
    На початку 1960-х років книжка американського вченого і письменниці Речал Карсон «Мовчазна весна» збудила світ до небезпеки стійкого впливу інсектицидів, поклавши тим самим початок сучасному руху на Заході за охорону навколишнього середовища. З того часу ми все продовжуємо виробляти велику кількість токсичних хімікатів, які не підлягають природному розкладу і забруднюють навколишнє середовище і нас самих. Аварії, такі як Мінімата, Севеса і Бопал – найбільш трагічні приклади цієї хімічної загрози. Більший злочин – постійне забруднення ґрунтових вод, джерел, рік, озер, морів і океанів не тільки пестицидами, але також стічними водами і в результаті промислової і сільськогосподарської діяльності. Наші індустріальні суспільства виробляють небезпечні для життя відходи, які нелегально зариваються в землю, скидаються в прибережні води і відправляються морським шляхом в країни які розвиваються. Більш 2/3 водних ресурсів Індії – забрудненні, 250 річкових систем наповнюють балтійське море, і 250 великих промислових комплексів забруднюють його. 3/4 стічних вод, які скидаються в Волгу, - неочищені, а Волгограді промислові відходи нараховують 10% середнього стоку річки.
    Тюлені вимирають від невідомого вірусу в Північному морі, де процвітають забруднені водорості, які гублять риб і збіднюють пляжі. Між 1970 р. і 1985 р. відбулося 186 аварій нафтових танкерів, в кожній з них 1360 тон, чи більше потрапило в море. Забруднення морів нафтою збільшується у всьому світі. Такі токсичні елементи як полі хлорований дифеніл і ДДТ, хоча і заборонені в багатьох країнах, все ж продовжують знаходити в рибах, ракоподібних і морських ссавцях. Прибережні води, гирла річок і заболочені землі проявляють ознаки все зростаючої дії вторгнення людини і промислового розвитку. Постійне скидання відходів діяльності людини, сільського господарства і промисловості забруднює наше водне середовище. Спалювання шкідливих хімікатів у відкритому морі – один з таких видів діяльності, якому пора покласти край..
    Максимальне забруднення середовища очікується до 2030 – 2050 років… Жива речовина планети поволі замінюється біомасою людини…
    Розширення озонових дир. – це наслідок пригніченого стану Живої речовини. Поява синьо-зелених і червоних водоростей, які пригнічують все живе, свідчить про наближення екологічної катастрофи. Прискорення геотектонічної активності також пояснюється змінами Живої речовини… Є думки, що ядерні вибухи підсилюють процеси землетрусів.
    Ґрунт – живий біологічний організм, акумулятор життєвої енергії. Щорічно на Землі зникає 5 млн. га родючих ґрунтів.
    Колись тропічні вологі ліси покривали 10% земної кулі. (15 млн. км2), але їх площа вже зменшилася на 1/3. Швидкість руйнування зараз приблизно 100000 км2 в рік, і так ж площа щорічно зазнає значного виродження в цілому втрата 2% в рік. Темп втрати лісів збільшується. Зняті супутниками фотографії показують, що в 1987р. тільки в Бразилії ліси площею близько 200000 км2 були спалені дрібними фермерами і землевпорядниками. Екологи впевнені, що до 2050р. залишаться тільки два великих блоки тропічних лісів – в західній Амазоніт і центральному Заїрі. Але і вони можуть зникнути до середини наступного століття. Рушійні сили за всім цим – бідність і жадібність. Ліси вирубують через їх деревинні ресурси, їх границі зазнають ерозії підсічно-вогневою системою землекористування, великі площі або заливаються задля недалекоглядних проектів гідроелектростанцій або зрівнюються з землею задля короткочасного пасовища для м’ясної худоби. Коли зникають дерева, руйнуються стабільність екосистеми. Неминучий результат – широке розповсюдження ерозії, повені і посухи. В останні роки ми бачили цей процес в Ефіопії, Судані, Китаї, Індії і Латинській Америці. Більшість пустель світу була колись лісами і лісними місцевостями. Пустелі загрожують вплинути на життя близько 850 млн. людей.
    500000 видів живих організмів зникає щорічно. Це еволюційно – масове знищення відбувається головним чином, в тропіках, де сконцентровано 80% видів. Цілому ряду типів тропічних лісів гарантована загибель в найближчі роки…
    Великі кити, слон, тигр, гігантська панда, носоріг – це тварини, яким загрожує вимирання. В полі зору як символ нашого піклування про живу природу, ці тварини стали емблемою руху за охорону навколишнього середовища у всьому світі. Їхні зображення світяться з тисячі телевізійних екранів, вони на значках і плакатах; компанії за їхнє врятування, в основному, мали велику дію, і необхідна боротьба продовжується.
    І все ж ці види – тільки лиш видима верхівка величного айсбергу. Ми стоїмо перед лицем перспективи масового вимирання видів, багато з яких зникнуть раніше ніж ми їх віднайдемо. На сьогодні близько 1,7 мільйона видів рослин описані наукою, більшість з них в регіонах помірного клімату. Загальне число видів в світі нараховує близько 3 мільйонів, але зараз відомо, що тільки комах в тропічних вологих лісах може бути до 30 мільйонів видів. Між 1600 р. і 1900 р. види ссавців і птахів зникали з швидкістю приблизно 1 вид кожні 4 роки. На протязі 20-го ст.. ця швидкість збільшилась в середньому до 1 виду в рік. Прогнози такі, що через знищення тропічних лісів, до 2050-го року види будуть зникати з швидкістю 100 в день.
    Можна посперечатись, що знищення з лиця Землі інших форм життя – морально помилкове, тому що вони також мають право на існування, але цей доказ легко під-тримати, коли конфлікт – між живою природою і економі-чною вигодою; важко – коли конфлікт – між живою приро-дою і людським життям, як воно має місце в багатьох час-тинах світу. Можна також посперечатися, що це – естетич-но помилково, тому що кожний вид – єдине створіння, втрата якого зменшує різновидність природи. Ясна річ що ці аргументи добрі на ситий шлунок. Інші докази – більш егоїстичні і таким чином, можливо, більш показові. Масове вимирання видів буде мати глобальні економічні наслідки. Ми не тільки можемо втратити види рослин і тварин, які вже дають нам цінні продукти, але знищимо також види, цінність яких ще буде визначена. Останній аргумент простий. Наше особисте виживання залежить від нас, від того як ми підтримуємо структуру життя. Ми порушуємо її природній порядок на свій страх і ризик.
    Планетні зміни клімату – є екологічне вираження наслідків економічної діяльності. Добробут суспільства падає по двох причинах: ідеологічній (людина думає, що вона може переробити природу на свій лад…) і економічній (помилковий погляд, що добробут можливо забезпечити за рахунок росту матеріального виробництва).
    Довгострокова економічна ціна дії парникового ефекту може досягнути 3-4% валового внутрішнього продукту на протязі найближчих 30 років.
    Кислотний дощ – головне питання, яке змінило наше мислення. Він руйнує споруди, окислює озера і річки, забруднює ґрунтові води, висушує дерева і наносить шкоду живій природі. Ця проблема не піде сама по собі, вона не піддається легким рішенням, і вона переходить державні кордони.
    АЕС в процесі їх будівництва витрачають на себе біля 30-35% енергії, яку потім виробляють. Будуються 12 років, а служать біля 30 років. На будівництві кожної працює 25-30 тис. людей…
    «Атомная энергетика уверено ведет человечество к печальному финишу» - Е.Гирусов.
    В своїй книзі «Економія природи» американський професор історії Доналд Вустер пише: «Століття Екології почалось в пустелі за Аламагордо, Нью - Мексіко 16.07.45 засліплюючою вогненною кулею світла і грипоподібною хмарою радіоактивних газів які піднімались. Вперше за 2 мільйони років історії людства з’явилась сила, здатна знищити всю структуру життя на планеті». Більш ніж через 40 років, 26.04.86 р. на Чорнобильській електростанції вибухнув реактор №4; вибухом знесло контейнер – протектор з сталі і бетону, і графіт в центрі реактору загорівся, несучи радіоактивне забруднення на мільйони квадратних кілометрі. Між цим двома подіями, темними віхами на нашому шляху через ядерне століття, ми стали свідками Хіросіми і Нагасакі, Бікіні і Киштим, річки Чок і Паломарес, Уіндскейл і Трі Майл острів – злий наслідок аварій і інцидентів, які нам нагадують про приховане значення і наслідки нашого використання ядерної енергії. З самого початку бомби і реактори розроблялись разом, поки світ не став закутий в ядерні ланцюги, які простягаються від холодних просторів космосу до глибоких океанів, від уранових рудників до ракетних площадок. Ми забруднили землю відходами, які залишаються радіоактивні століттями. Ми створили знаряддя, які можуть порушити ДНК в наших клітинах, і які можуть зробити з цієї повної життя, синьо-зеленої планети холодну і безплідну пустелю. Битва за обмеження і контроль атомної енергії, яку ми звільнили в світ, буде постійною на протязі всього нашого життя наших дітей і наших внуків. Ціна, яку ми повинні заплатити за виживання, - постійна настороженість.
    Є прикмети того, що ми починаємо думати розумно. Техніка верифікації дозволяє нам створити взаємне довір’я між країнами, які володіють зброєю, торуючи шлях договорам по контролю над озброєнням і послабленню міжнародної напруги. Програми будівництва реакторів, скорочуються (правда не у нас), і багато країн повністю відмовляються від ядерного рішення в пошуках більш прийнятного варіанту. У нас було 40 років для оцінки загальних небезпек; можливо, зараз ми можемо знайти загальне рішення. Можливо, ми можемо замінити «взаємно гарантоване руйнування» на «взаємно гарантоване виживання» і замурувати храми енергії в бетонні моноліти, в той час як ми намагатимемось зменшити використання енергії в цілому і направити великі засоби (до цього вкладені в ці храми) на розвиток нешкідливої енергогенеруючої техніки – з турботою про навколишнє середовище.
    В 1948 р. вчений Фрейд Хол пророкував: «Як тільки з’явиться фотографія Землі, знята зовні… отримає вихід нова ідея, потужна, як будь яка інша в історії». Ця ідея завойовує свою позицію. За останні 30 років ми прийшли до нового, живого і ясного, розуміння нашої планети. Це – складна система в стані постійного руху, динамічна планета, в якій хімічні елементи, необхідні всім живим організмам, постійно рециркулюються в давньому круговороті. За допомогою супутників і суперкомп’ютерів ми зараз знаємо, що атмосфера, геосфера, гідросфера і біосфера взаємодіють до такої степені, що ніщо не може бути зрозуміле чи вивчене в ізоляції від інших явищ.
    Це термінове повідомлення. Діяльність людини може зараз вплинути на великі планети сонячної системи, і наслідки цього – невідомі. Перед нами стоїть маса проб-лем, які вимагають філософськи цілісних рішень. Боротьба почалась: за те щоб скинути нашу земну обмеженість, наше столітнє шаблонне мислення і поведінку, які вивели нас з печер, але які непридатні зараз, в століття ядерної техніки, коли найменша помилка в суджені змусить все – всі мрії, набутки пам’яті і роздумів, кожний зафіксований момент людської думки і почуттів – безслідно зникнути. Існує всезростаюче почуття свідомості того, що ми досягнули межі нашого теперішнього типу буття, це показано на мові точних наук і духовно, в мистецтві і філософії. Що наш мозок погано інтегрує з нашими емоціями, наші політичні погляди – з етичними, наш образ життя – з нашою планетою. Що реальність вимагає набагато більшого, ніж контроль кризи. Ми поділяємо загальну долю. Тільки працюючи разом, перемагаючи перешкоди, створені людиною, і навчаючись ходити по землі обережно, тільки тоді ми можемо надіятись на виживання. Нам потрібна надія, сила і далекоглядність.
    Ми всі можемо щось зробити.
    Ми всі ПОВИННІ щось зробити.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Суббота, 27.02.2010, 13:16 | Повідомлення # 4
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СВЯТО ЗУСТРІЧІ ВЕСНИ
    “Весна іде красу несе”
    Учитель. За острологічним календарем весна починається 22.03, у день весняного рівнодення, а закінчується 22.06, у день літнього сонцестояння. Дещо по-іншому говорить народний календар: на Стрітення (15.02) зима з літом зустрічається, а на Василя (24.02) весна збиває роги зимі. Але перша зустріч весни повсюди відзначалася 14.03. Другу зустріч весни влаштовували 22.03. У цей день чекали прильоту перших пернатих гостей, пекли “жайворонки” – булочки з тіста у вигляді пташок. Всенародним святом була третя зустріч весни на Благовіщення, яке відзначалося 7.04.
    Сьогодні ми і зібралися для урочистої зустрічі весни.
    Діти. Ведуть хоровод (по двох колах йдуть у різні боки): Ой минула вже зима,
    Снігу-льоду вже нема.
    Ой нема, ой нема,
    Прилетіли журавлі,
    Й соловеєчки малі.
    Ой малі, ой малі,
    Соловеєчки малі.
    Лугом квіти вже цвітуть,
    Вівці травку вже пасуть,
    Ой пасуть, ой пасуть,
    Вівці травку вже пасуть.
    Всі веснянку співаємо,
    Весну-красну вітаємо!
    Вітаємо, вітаємо,
    Весну-красну вітаємо!
    Діти повертаються до вчителя і виконують “Закличну”: Благослови, мати,
    Весну закликати.
    Весну закликати,
    Зиму проводжати.
    Зимоньку в возочку,
    Літечко в човночку.
    Учитель виймає з кошика булочки у формі пташок (“жайворонки”), роздає їх дітям і каже: Діти, мої діти,
    Діти боженята,
    Йдіть до мене “гурточком”,
    Виберіть жайворята.
    Жайворонки беріте,
    На високу гору йдіте.
    Пісеньок гарних співайте,
    Весну-красну величайте.
    Просіть жита, пшениці,
    Всякої пашниці,
    Дощика дрібненького,
    Сонечка ясненького.
    Учениці (під музику речитативом читають):
    1.Ой виходьте, дівчата,
    Та в сей час на вулицю,
    Весну-красну стрічати,
    Весну-красну вітати.
    2.Будемо весну стрічати
    Та віночки сплітати.
    А віночки сплетемо,
    Хороводом підемо.
    Дівчинка-весна виходить, вклоняється до всіх.
    Я весна-красна,
    Пробуджую землю від сну,
    Людям радість я несу
    Хлопчики (4) звертаються до дівчинки-весни:
    Учень 1.Ой весна, весна, днем красна,
    Що ж ти, весно, принесла?
    Дівчинка-весна. Принесла я вам літечко,
    Ще й рожеву квіточку,
    Хай вродиться житечко,
    Ще й озимая пшениця
    І усяка пашниця.
    Учень 2. Весна-красна, що ж ти нам принесла?
    Дівчинка-весна: Коробочку з веретенцями,
    А скринечку з червінцями,
    Старим дідам по кийочку,
    Старим бабам по серпочку,
    Малим дітям по яблучку.
    Учень 3. Ой весна, весна, ти красна,
    Що ж ти нам, весно, принесла?
    Дівчина-весна. Принесла я вам літечко,
    Ще й запашнеє зіллячко,
    А дівчатам по вінку
    З хрещатого барвінку.
    А хлопчикам батіжки
    Випасати корівки.
    Учень 4. Ой весна, весна,
    Що ти, весна-красна, нам принесла?
    Дівчинка-весна. Принесла я вам
    Зеленую травицю,
    Холодную водицю,
    Принесла я вам ягнятко,
    Ще й маленькеє телятко.
    Учитель. У березні земля пробуджується від зимового сну, у квітні вдягає зелене вбрання, у травні – квітує.
    Звучать вірші-загадки Степана Жупаніна про весняні місяці.
    Учень 1. Ще вітер зимовий з дощем загуде,
    Ще сніг острівками блищить де-не-де.
    Береза сережки свої розпускає.
    Чи ви здогадались, коли це буває?
    Усі. У березні.
    Учень 2. Вже пташки вернулися в наш край,
    Про весну співають поле й гай,
    Ніжаться на сонці трави, квіти,
    Вже настав ласкавий місяць…
    Усі. Квітень.
    Учень 3. А в цім місяці підряд маємо багато свят.
    Зеленіють буйно трави, то іде веселий…
    Усі. Травень.
    Учитель. У народі складено багато прислів’їв і приказок про весняні місяці, про весну.
    1. від березневих дощів земля квітне.
    2. Квітень з водою – травень з травою.
    3. Весняний дощ зайвим не буває.
    4. Матінка-весна всім красна.
    5. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде добрий урожай.
    6. Травень холодний – рік хлібородний.
    7. Квітневий день рік годує.
    - А тепер пригадаємо народні прикмети про цю чудову пору року.
    Учні розділяються на дві команди і пригадують народні прикмети про весну.
    1. Грім на початку квітня – буде тепле літо.
    2. Черемха зацвітає перед останніми приморозками
    3. Ластівка прилетіла – скоро грім загримить.
    4. Коли в травні дощ, то жито буде
    5. Проліски й підсніжники розкривають свої пелюстки – на гарну погоду, закривають – на негоду.
    6. Якщо початок травня теплий – наприкінці місяця буде холодно, і навпаки.
    7. Зацвіла верба – пора сіяти редиску, моркву, цибулю, кріп і петрушку.
    8. Вільха уквітчалася сережками – сій гречку.
    9. Птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерев – на холодне літо.
    10. Цвіте черемха – лови лящів.
    11. Ранній приліт жайворонків – на теплу весну.
    12. Береза перша за вільху листя розпустила – літо буде жарке.
    Учитель. Навесні пробуджується природа, оживає земля. Молодь виходить на залиті сонячним світлом левади, вкриті першою прозеленню пагорби. Тут можна затіяти гру, повеселитися, радіючи ласкавому сонцю і теплу.
    Дівчинка-весна. Дівчаточка-вороб’ята,
    Радьмося.
    Та виходім на травицю,
    Граймося!
    Та виходім на травицю
    В добрий час.
    Нема таких співаночок,
    Як у нас!
    Дівчинка-весна виводить дітей у коло. Починається гра “Лис”. Побравшись за руки, діти стають у коло, а один з гравців за вибором стає за лиса і йде у середину. Коло рухається то праворуч, то ліворуч з піснею: Ха-ха, ха-ха, гі-гі-гі!
    Лис зловився в капкані.
    Качки, кури, голуб’ята,
    Тіштесь, смійтесь: гі-гі-гі!
    Злодій вже у капкані.
    Ой, ой! Вирвавсь – утікайте!
    Тепер в нього страшна злість,
    Кого зловить, того з’їсть.
    Коли проспівають усі пісню до кінця, то кидаються врізнобіч, а лис ловить. Кого спіймає, той стає лисом, і гра починається спочатку.
    Наступна гра – “Пташка у клітці”.
    Пташко, пташко, коли з клітки в небо злетиш?
    Тричі повторюють діти, ходячи довкола “пташки”, що стоїть нерухомо із зав’язаними очима. Потім всі зупиняються, і один з гравців запитує:
    Пташко, пташко, вгадай, хто відчинить твою клітку?
    Кого пташка впізнає по голосу, той і займає її місце.
    Дівчинка-весна. Досить нам уже гратися, пора вже і потанцювати.
    (Діти виконують танець “Гопак”.)
    Учитель. А які загадки ви пам’ятаєте про весну?
    Учні. 1. Я найперша зацвітаю
    Синім цвітом серед гаю.
    Відгадайте, що за квітка,
    Бо мене не стане влітку.
    Усі. Пролісок.
    2. Перший я приніс весну,
    Пробудив усе від сну,
    Заспіваю під вікном,
    Ну а звуть мене…
    Усі. Шпаком.
    3. Швидко скрізь цей птах літає,
    Безліч мошок поїдає,
    За вікном гніздо будує,
    Тільки в нас він не зимує.
    Усі. Ластівка.
    4. Білі горошини на зеленій стеблині.
    Усі. Конвалія.
    5. Вірно людям я служу,
    Їм дерева стережу,
    Дзьоб міцний я маю,
    Шкідників ним здобуваю.
    Усі. Дятел.
    Хоровод: хлопчики становляться в одне коло, а дівчатка в друге.
    Дівчатка. Ой хвалилася та березонька:
    Що на мені кора й біленька,
    Що на мені листя та й широке,
    Що на мені гілля та й високе.
    Хлопчики. Ой обізвався зелений дубочок:
    Ой не хвалися та й березонько.
    Не ти свою кору та й білила,
    Не ти своє листя та й широчила,
    Не ти сеє гілля та й височила.
    Вибілило кору та й ясне сонце,
    Широчив листя та й буйний вітер,
    Височив гілля та й дрібен дощик.
    Гра “Понадився журавель”. (Діти стають в коло, посередині – “баба” і “журавель”.)
    1.Понадився журавель, журавель
    До бабиних конопель, конопель.
    Приспів
    Сякий-такий журавель,
    Сякий-такий довгоносий,
    Сякий-такий довгоносий,
    Сякий-такий виступає,
    Конопельку все щипає.
    2. Буде лихо журавлю, журавлю,
    Коли його я зловлю, я зловлю.
    3. Щоб ти більше не літав, не літав,
    Конопельку не щипав, не щипав.
    Дівчинка-весна. Досить нам уже співати,
    Пора вже й потанцювати.
    Звучить музика, і всі танцюють “Польку”
    Дівчинка-весна. Принесла я вам літечко,
    Щоб родило житечко,
    Червоніли квіточки,
    Щоб квітчалися діточки.
    Пісеньки співали,
    В решето складали.
    Повісили решето на вербі,
    Як налинули лебеді
    Та звалили решето додолу
    Час вам, дітки, вже додому.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Суббота, 27.02.2010, 13:19 | Повідомлення # 5
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СЦЕНАРІЙ СВЯТА
    “ПЕРША СІВБА”

    Декорація: хата, тин, криниця
    З хати виходить мати – господиня
    Мати: Жито сіяли і жали, коли місяць був серпом. Хліб родив гарний, дорідний. Час уже господаря піднімати і в поле готувати. Добре сплять. Та що вдієш – весняний день годує. Уставайте, батьку і всі діточки – соколята!
    Виходять сини.
    Син: Ой, спасибі тобі, ненько, що ти будиш нас раненько, а ми слухаєм – встаєм, з татом в поле ми підем.
    За синами вибігають молодші діти. Старші підходять до криниці.
    Старший син: Люба криниця, дай нам водиці, щоб здоров’я мати, людей шанувати. А тобі – відерце, соснове серце, з дном дубовим, з обручем ясеневим.
    Найстарша сестра набирає кухлем води з відра, промовляє:
    Старша сестра: Пийте, братчики, вмивайтесь, у сорочки одягайтесь. І на згадку про цю днину посадіть ось тут вербину.
    Найменша сестра подає найстаршому братові деревце; вдвох саджають його.
    Заходить рідня.
    Рідня: Добридень, люба родино.
    Будьте з цим днем здорові.
    І вам щастя й здоров’я.
    Чим хата багата? – Хлібом і родиною.
    Звідки сходить сонце? – Із хати.
    А хліб? – З пісної діжі.
    А як той хліб їсти? – За столом гуртом.
    А де його взяти? – В полі посіяти.
    Мати звертається до дітей
    Мати : Діти, а де ж це ваш батько?
    Дочка: Певне, в хаті зачинили.
    Син: Он ідуть (показує).
    Діти гукають
    Діти: Тату, тату не баріться, дядько з дядиною йдуть. Сміх у решеті несуть. А на згадку ще й зерно, щоб посіять заодно.
    Батько звертається до родини
    Батько: Дорога родино! Будьте з днем здорові. Заходьте до господи.
    Мати бере решето, кришить у нього паску, шкарлупу з крашанок, кладе цілу крашанку, перемішує все, набирає жменю зерна, підкидає вгору, промовляючи.
    Мати: Рости велике та сильне дітям на добро, батькам на злагоду.
    Старші діти виносять з хати хліб на рушнику, миску з коржиками – жайворонками. (В тісті має бути запечена копійка). Мати розрізає коржики спочатку дітям, потім дорослим, промовляючи. Мати: Хто перший копійку знайде, той першим сіячем буде.
    Менші діти подають батькові миску з кисилем.
    Батько: Морозе, Морозенко, ходи до нас кисіль їсти, щоб тобі наше житло і поле стерегти, градом не бити, червом не точити, всякому в полі цілому бути.
    Ставить миску на підвіконні. Мати подає господареві хлібину. Він загортає її в рушник і каже.
    Батько: З хлібом у поле підем, пісню заведем. Хто старший, - на возі сідайте, хто копійку знайшов, - уперед ідіть, засівалочками будете.
    Хлопці з батьком ідуть, співаючи.
    Мати за спиною хрестить їх.
    Мати: Дай же вам, Боже, у полі роду. У полі роду, у хаті – згоду. Дай же вам, Боже, широкі ниви, а на тих нивах рясні ячмені – пером перисті, зерном зернисті. Дай, Боже, у зерно зернистості, у колос колосистості..
    Маленький хлопчик: Сійся, родися, жито – пшениця. Часник – як бик. Цибуля – як гуля.
    Мати: Молодець, Іваночку!
    Дівчинка: Добрим зерном землю засівай – збереш гарний урожай. Сій вчасно – вродить рясно.
    Мати: Бачу, донечко, татова наука знадобилася. Йди до діток кисіль їсти.
    Діти беруть ложки і стають коло миски з кисилем. Один з-поміж них говорить.
    Дитина: Будем їсти ми кисіль, ложки дали нам усім. І кленові, калинові, і грушеві, і тернові, щоб мороз їх не побив. Лиха їм не наробив.
    Хлопчик: А давайте ще й звіврів покличемо.
    Вовки, ведмеді, лисиці, куниці, йдіть до нас кисіль їсти!
    Вбігає хлопчик у вивернотому кожусі, ляпає дітей.
    Мати: Діти, вгомоніться. Лишіть трохи киселю для Мороза.
    Хлопчик у кожусі виносить кисіль на город.
    Мати: сьогодні, дітоньки, у нас свято – початок весняної сівби. Сіячі скоро додому повернуться, а у нас ще багато роботи. Ви мені допоможете готувати святковий обід.
    Діти допомагають матері: сидячи на рядні, перебирають квасолю, чистять цибулю, часник.
    Старші діти починають дражнити Степанка, який лінується.
    Діти: Тарадайка, тарадайка! Ходи до нас!
    – Не хочу.
    А як твоє ім’я? – Тарадайка
    Хочеш їсти? – Подай – ка.
    Степанко відказує дітям.
    Степанко: Оленочка невеличка, замурзане личко. На порозі вмостилася як перепеличка.
    Мати: Тихше, діти, бо малу сестричку збудите.
    Мати починає люляти колиску. Дівчинка підбігає до матері.
    Дівчинка: Ідіть, мамо, своє робити, а я сестричку поколихаю.
    Колише, співаючи колискову.
    Мати: А що, діти, закінчили роботу? От і добре. Я піду готувати на стіл, а ви потанцюйте
    Діти танцюють веснянки.
    Ой, вже красне сонечко припекло, припекло.
    Ясне щире золото розлило, розлило.
    Ой, травонько, травонько, зеленись, зеленись.
    І ясному сонечку поклонись, поклонись.
    Мати: Ну й молодці мої діти. А ви ще покличте сонечко, щоб нашим сіячам добре працювалось. (співають веснянки).
    Вийди, вийди, сонечко,
    На бабине полечко,
    На дідове зіллячко,
    На наше подвір’ячко,
    На червоні квіточки,
    На маленькі діточки.
    Мати: А онде і наші сіячі з поля вертаються. Готуймося їх зустрічати.
    Дівчинка біля криниці подає воду.
    Дівчинка: Вода у відеречко – любі, умивайтесь. Рушники на кілочку – ними утирайтесь.
    Сіячі умиваються, обливають один одного.
    Сіячі: Вода холодна, стечи з мене кругом. А з кого не стече, того сонце припече.
    Решту води мати виливає на синів.
    Син: А щоб на наше поле дощик пішов.
    Мати: Нехай іде: у травні дощ надворі – восени хліб на коморі.
    Усі співають пісню “Іди, іди, дощику”.
    Діти: Зійди, хмаронько, із неба, бо нам дощику треба. Дощику хоч жбаночок покропити віночок.
    Батько: А ось і віночок, і Віронька-квітонька, майбутня жниця.
    Дівчинка: Хай майбутня жниця йде, та віночок одягне. А віночок голубий, наш господар золотий. Він багато грошей має у господу жниць приймає.
    Співають “Подоляночку”.
    Син: Ноги так і не стоять – танцювати вже хотять, Гей, музики, награвайте та від нас не відставайте!
    Дівчатка несуть хліб на рушнику.
    Дівчатка: Доля на вінку, хліб на рушнику. Квітам уклоняється, з мамою прощається
    Мати бере хліб, вклоняється.
    Мати: Файно дякую за хліб – сіль, дорога родине. Дякую тобі, мій господарю, що рано вставав, дітей до праці привчав. А це вам, рідня, щоб була здорова вся. А це синам, моїм соколам. А це Марійці, Оленці, Маринці за те, що з мамою вставали, усього лад давали.
    Дає хліб.
    Дядько звертається до присутніх.
    Дядько: Вставайте, панове – молодці, та подякуйте за хліб цей чесний та золотий.
    Дядько: На цім слові будьте здорові самі з собою, та з усім домом, та з усім родом. Бажаєм щастя, здоров’я на роки довгі. І щоб горя ви не знали, і щоб горя ви не знали, і щоб людям помагали. Щоб вас люди шанували, щоб вас щастя не минало.
    Співають пісню “Щоб ви і ми щасливі були”

    Мухомор В.С. – вчителька
    молодших класів.
    Ємець Т.Д. – вихователь
    продовженого дня, НСШ №3
    м.Рокитне Київської області


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Суббота, 27.02.2010, 13:20 | Повідомлення # 6
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ГАЇВКИ, ВЕСНЯНКИ ТА ОБРЯДОВІ ІГРИ
    Розширити знання про один з найдавніших видів народно-обрядової творчості – веснянки, гаївки, обрядові ігри. Сформувати усвідомлене ставлення дітей до свят, вчити дотримуватись традицій та обрядів свого народу, залучати дітей до безпосередньої участі у святах.
    Матеріал: печиво “жайворонки” , свищики.
    Хід заняття:
    Звучить мелодія гаївки “А вже весна скресла”. Діти беруться за руки ведуть хоровод.
    Вихователь: Діти, щойно ми з вами виконали пісню, яку співають лише на весні. Так, веснянки виконували лише в певну пору року. І розпочинали їх переважно діти. Тільки-но земля звільнялась від снігу, молодь заспівувала:
    - Весняночка-паняночка,
    Де ти зимувала?
    - Зимувала у садочку,
    На колочку пряла.
    Горобцю на сорочку.
    Що виведу нитку –
    Горобцю на свитку, -
    Що виведу другу –
    Горобцю на пугу,
    Щоб позоставались кінці –
    Горобцю на штанці.
    На Івана Предтечу, тобто 9 березня, матері випікали спеціальне печиво, так звані “жайворонки”, котре мало форму різноманітних пташечок. Дітлахи, зібравшись гуртом, високо тримали в долонях печиво і наспівували:
    Ой весна, весна – днем красна,
    Що ж ти, весно, принесла?
    - Принесла я вам літечко,
    Ще й рожевую квіточку,
    Хай вродиться житечко,
    Ще й озимая пшениця,
    І усякая пшениця.
    Весна красна,
    Що ж ти нам принесла?
    - Коробочку з веретенцями,
    А скринечку з червінцями,
    Старим дідам – по кенточку,
    Старим бабам – по серпочку,
    Малим дітям – по яблочку,
    А дівчатам – по віночку,
    А хлопчатам – по батожочку.
    Облюбувавши звільнений від снігу пагорб, діти, ставали в коло, починали грати й підспівувати найужитковішу весняночку “Журавель”.
    Та внадився журавель, журавель
    До бабиних конопель, конопель. І т.д.
    У різних регіонах України починали співати веснянки тоді, коли вперше закує зозуля, чи подасть свій голос вівсянка. Зачувши її свист, хлопчаки декламували: “Шмаровіз, шмаровіз, покинь сани – бери віз!”
    Як підсохла земля, веснянки проводили невеликими групами на околицях. Певними діями (рухами, кроками, мімікою та жестами) зображували усе те, про що в даний момент співали.
    Дівчата стають у два ряди, один проти одного, кожен ряд співає, кланяючись:
    Дівчата: А ми просо сіяли, сіяли,
    Ой див-ладо, сіяли, сіяли.
    Хлопці: А ми просо витопчем, витопчем,
    Ой див-ладо, витопчем, витопчем.
    Дівчата: Та як же вам витоптать, витоптать,
    Ой див-ладо, витоптать, витоптать?
    Хлопці: А ми коні випустим, випустим,
    Ой див-ладо, випустим, випустим.
    Дівчата: А ми коні злапаєм, злапаєм,
    Ой див-ладо, злапаєм, злапаєм і т.д.,
    Одна дівчина перебігає з першого ряду в другий, гра повторюється, аж поки всі не перейдуть в другий ряд.
    У веснянках оспівується пробудження природи, висловлюються надії на щедрий врожай:
    Посіяв я горошок на зеленій нивці,
    Купив ж я черевички своїй чорнобривці;
    Ще й горошок не зійшов, тільки лободочки,
    Витоптала ж черевички – тільки зап’яточки.
    Діти взявшись за руки, ходять повільно колом, притупуючи і приспівуючи.
    Дуже поширеними були ігри-таночки: “Огірочки”, “Мак”, “Буряк”, “Коноплі”, “Горішки”.
    Діти відтворюють дії у веснянці “Мак”:
    При долині мак, при широкій мак,
    Коренастий, головастий,
    Хлопці молодії, не ходіте на вулицю,
    Станьте ви у ряд, як в долині мак!
    При долині мак, поспіває мак,
    При долині мак, молотила мак,
    При долині мак, продавала мак,
    При долині мак, упилась за мак.
    Гра “Горішки”:
    Посередині майданчика малюється коло – “сад” розміром 6-8 кроків. Біля “саду” знаходиться “хата”, в якій сидить “господар”. За сигналом ведучого діти біжать до саду та вдають, що зривають там горіхи, збирають їх на землі, причому говорять:
    “Рвемо, рвемо орішечки, - не боїмось тебе, панцю, нітрішечки.
    А пан за горою, а ми за другою.
    Дзень! Дзень! Нема пана цілий день”.
    Тоді несподівано вибігає господар із своєї хати, діти розбігаються, він їх ловить, і до кого доторкнеться, того веде до своєї хати.
    Спіймані допомагають господарю ловити інших дітей. Гра продовжується доти, поки не переловлять всіх дітей, причому останній зловлений стає господарем.
    Коли приходила весна, все зеленіло довкола, спрагла нива чекала щоденної праці. Для розваг залишалось все менше часу. Надходила пора завершувати й весняні ігри. Тоді в кожному селі влаштовували забави біля річки чи ставу. Хлопці готували опудало (ляльку, яка символізувала зиму). Її прив’язували до високої жердини, і коли дівчата урочисто розпочинали танки, хлопці з піснями і вигуками несли опудало.
    Свято починалось з Подоляночки”. Взявшись за руки старші дівчата утворювали величезне коло, а молодші – трохи вужче. В центрі, мала стояти найгарніша.
    Діти співають і ведуть “Подоляночку”.
    Закінчувалось свято “кривим танцем”. Четверо дівчат, ставши або присівши на певній відстані одна від одної, утворювали чотирикутник. А інші, взявшись за руки, водили наколо них кривулястий танок з різними рухами. Потім хлопці підпалювали “зиму” – опудало і жартували. Весняний обряд закінчувався. Від тоді, аж до наступної весни не водили веснянок.
    Діти танцюють “Кривий танець”.
    Гра “Буряк”:
    Вибирають найбільшу і найсильнішу дівчину маткою. Їй на коліна сідає друга дівчина, і так сідають всі – від найсильнішої на найслабшої, крім ведучої.
    Кожна міцно держить на колінах свою подругу. Ведуча також повинна бути сильною. Вона на одній нозі прискакує до сидячих і здоровиться з маткою.
    - Чого прийшла? – питає матка.
    - Буряка.
    - А де той?
    - Я поставила на полицю, а він упав на дійницю і розбився.
    - Тягни собі.
    Ведуча легко витягує першу дівчину, тому що крайні найслабші дівчата. Потім ведучій допомагають ті, яких вона забрала. Вкінці всі витягують матку. Витягли – виграла ведуча, не витягли – виграла матка.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Суббота, 27.02.2010, 13:23 | Повідомлення # 7
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ГРА
    «ВПІЗНАЙ МЕНЕ»
    Бажаючі гравці по черзі розповідають кожний про свою тварину, не називаючи її. Інші гравці відгадують назву тварини. Спочатку учні формулюють описи своїми словами як можуть. Потім учитель знайомить їх із загадками-описами у віршованій формі. Дані загадки-описи можна надрукувати (написати) на окремих аркушах. На цьому ж уроці вчитель читає загадки сам чи роздає дітям, які вже вміють читати, для загадування однокласникам. Якщо ж матеріал призначено для наступного уроку, то бажаючі можуть вивчити по одній загадці вдома напам’ять.
    Гавкає, кусає, а в дім не пускає.
    (Собака)
    Голодна – мукає, сита – жує,
    Всім дітям молоко дає.
    (Корова)
    Жовтенькі клубочки
    Ходять біля мами-квочки.
    (Курчата)
    Хоч не шию я ніколи,
    А голок завжди доволі.
    (Їжак)
    Я вухатий ваш дружок,
    В мене сірий кожушок.
    Куций хвостик, довгі вуса,
    Я усіх-усіх боюся.
    (Заєць)
    Я веселенький звірок:
    Плиг з ялинки на дубок.
    (Білка)
    Хвіст гачком,
    Ніс п’ятачком.
    (Свиня)
    Попищали, попищали,
    Дружно просо подзьобали –
    І до матері стрибочком
    Жовті збіглися клубочки.
    Заховались під крило,
    Наче їх і не було.
    (Курчата)
    Довгі вуха, куций хвіст,
    Невеличкий сам на зріст.
    На городі побував
    Там капустки пожував.
    Довгі лапки: скік та скік;
    Ми погнались, а він втік.
    (Заєць)
    Влітку сіренький, а взимку біленький.
    Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає.
    (Заєць)
    Червонясту шубку має,
    По гілках вона стрибає.
    Хоч мала сама на зріст,
    Та великий має хвіст.
    Як намисто оченята…
    Хто це? Спробуй відгадати.
    (Білка)
    У воді сидить охоче,
    Та не риба і не рак.
    Вистромля булькаті очі
    І співає: «Кум-квак».
    (Жаба)
    Я ловлю комах, жучків,
    Їм біленьких черв’ячків,
    В теплий край я не літаю:
    Під стріхою хату маю.
    Цвірінь – сів я на хлівець,
    Звуть мене всі…
    (Горобець)
    Довгі ноги, довгий ніс.
    Прилетів – обід приніс:
    Смачних жабеняток
    Для своїх маляток.
    (Журавель)
    Відгадайте, діти, хто
    Має носик-долото?
    Ним комах з кори виймає,
    Про здоров’я лісу дбає.
    (Дятел)
    Хоч у нього й шуба є,
    Та, як холод настає,
    Він не їсть тоді, не п’є,
    І не ходить, не гуляє,
    А у лігво спать лягає.
    (Ведмідь)

    Добре в лісі, в глушині
    Мати хатоньку мені:
    Затишненьку, тиху, просто,
    Без віконець, без помосту.
    Застелив сухеньким листом –
    І в хатинці тепло й чисто.
    Вдень я сплю, а зайде ніч,
    Я виходжу полювати –
    Стережись, мишва хвостата!
    Не злічу вже, скільки штук
    За життя я з’їв гадюк.
    Я – колючий, мов будяк,
    Здавна звуть мене…
    (Їжак)

    Зимою в білому, як сніг,
    А літом в сірому гуляє,
    Вловить його ніхто не міг
    Тому, що ноги довгі має.
    Великі вуха, косий зір,
    Як називається цей звір?
    (Заєць)

    Що воно за дивна птиця?
    Світла денного боїться…
    Дзьоб крючком, великі очі,
    І не спиться їй щоночі.
    Ху-ху-ху! – кричить вона.
    Відгадали? Ні? …
    (Сова)

    Вдень спочиваю,
    А вночі гуляю.
    Маю круглі очі,
    Бачать серед ночі,
    Хто мене впізнав?
    Прошу, щоб сказав.
    (Сова)
    Вірно людям я служу,
    Їм дерева стережу,
    Дзьоб міцний і гострий маю,
    Шкідників ним здобуваю.
    (Дятел)
    В мене є великий хист,
    Я співаю, як артист.
    Спів мій радісний усюди
    Дуже люблять слухать люди.
    (Соловей)
    Які ноги, такий ніс, по болту ходить скрізь,
    Хату на хаті має, жабам рахунок знає.
    (Лелека)
    Хто гнізда свого не має,
    Яйця іншим підкидає,
    Та у лісі, в холодку,
    Все кує: «Ку-ку! Ку-ку!»
    (Зозуля)
    Я труд поважаю,
    Все літо літаю
    У поле до гаю,
    Збираю медок
    Із різних квіток.
    Кого не злюблю,
    Того жалом колю.
    (Бджола)
    Сірий – та не вовк,
    Довговухий – та не заєць,
    З копитами – та не кінь.
    (Осел)
    В мене шубка з колючок,
    В мене сіра спинка.
    Ніс, як чорний п’ятачок,
    Очі – намистинки.
    (Їжак)
    Котиться клубочок,
    Зовсім без ниточок.
    Замість ниточок –
    Триста голочок.
    (Їжак)

    Не ходжу я, а скакаю,
    Бо нерівні ноги маю.
    Через поле навмання
    Перегнав би я коня.
    Я страшенний боягуз,
    Всіх на світі я боюсь.
    (Заєць)
    В’ється вірьовка, на кінці головка.
    (Змія)
    У зеленому жакеті
    Галасує в очереті,
    Хоч і плавати мастак,
    А не риба і не рак.
    (Жаба)
    Дуже товсті ноги маю,
    Ледве їх переставляю,
    Сам високий я на зріст,
    Замість рота в мене хвіст.
    (Слон)
    Хто хвіст залишає,
    А від ворога втікає?
    (Ящірка)
    Пухова руденька шуба
    Із сосни стриба на дуба.
    Хвіст у неї, як мітла,
    А сама на зріст мала.
    Очі сяють, як намисто,
    Мов дві цяточки вогнисті.
    В неї хата гарна, тиха,
    Взимку повненька горіхів,
    В лісі любить вона жити,
    Відгадайте, хто це, діти?
    (Білка)
    Влітку гуляє, а взимку спочиває.
    (Ведмідь)
    Буркотливий, вайлуватий
    Ходить лісом дід лахматий,
    Одягнувся в кожушину,
    Мед шукає і ожину.
    Літом любить полювати,
    А зимою – в лігві спати.
    Як зачує він весну –
    Прокидається від сну.
    (Ведмідь)
    Живу я там, де вічний лід,
    Люблю я рибу на обід.
    В кожусі білому завжди
    Виходжу часто я з води,
    Умію плавати й пірнати…
    А як мене, малята, звати?
    (Білий ведмідь)
    На дереві все грається,
    Угору піднімається,
    Кривляється, чіпляється,
    На хвостику гойдається.
    І зветься це малятко –
    Веселе…
    (Мавпенятко)
    Швидко скрізь цей птах літає,
    Безліч мушок поїдає,
    За вікном гніздо будує,
    Тільки в нас він не зимує.
    (Ластівка)
    Сам вечірньої години
    Заховався в кущ калини
    Та на дуду голосну
    Грає пісню чарівну.
    (Соловей)
    Бідовий хлопчина
    В теплій сорочині
    По дворах стрибає,
    Крихти підбирає.
    (Горобець)
    Біла латка, чорна латка по дереву скаче.
    (Сорока)
    ГРА
    «Я ДЕРЕВО»
    Школярі по черзі розповідають товаришам про листя, плоди, кору, квіти «свого» дерева, а однокласники мають упізнати, що це за дерево. Наступні тексти-описи можна використати у формі гри-змагання між двома (трьома, чотирма) командами.
    У мого дерева гладенька біла кора. Коли я постарію, на моїй корі з’являться глибокі тріщини. Крона мою ажурна. Листочки – трикутної форми. Квітки зібрані у сережки. Мій плід – малесенький горішок з двома перетинчастими крилами. (Береза)
    Моє дерево може вирости дуже високим. Кора у нього червонувато-бура з лусочками. Замість листочків – хвоя. Хвоїнки ростуть поодинці. Вони короткі й колючі. На дереві ростуть шишечки, в яких заховались насінинки. Це дерево – символ Нового року. (Ялина)
    Це дерево можна зустріти частіше, ніж ялину. Воно високе, має довгу хвою. Хвоїнки розташовані парами. Насіння знаходиться в шишечках. Воно висипається тоді, коли шишка дозріє і розкриється. (Сосна)
    У мого дерева широка крона, міцні гілки, товстий стовбур. Листки мають особливу, красиву форму. Росте в лісах, рідко – в парках. Плоди називаються жолудями. Дерево живе дуже довго. (Дуб)
    Це дерево з густою розлогою кроною. Листочки округлі, серцевидні. Квіти світло-жовтого кольору, дуже духмяні. Бджілки п’ють з них нектар. А ще з цих квітів можна приготувати цілющий чай. Росте в парках, уздовж доріг, рідше – в лісах. (Липа)
    Моє дерево найчастіше росте в садах. Воно має розлогу крону у формі кулі. Кора світла. Пелюстки квітів білого або рожевого кольору. Плоди на різних деревах бувають різних кольорів: зеленого, жовтого, жовто-зеленого, червоного, зелено-червоного кольорів. Вони смачні й корисні. (Яблуня)
    Зустрічається це дерево і в місті, і в лісі, і вздовж доріг. Не дуже високе, з яйцевидною кроною. Листки складні, складаються з 9-15 маленьких листочків. Квітує суцвіттями. Пізніше з’являються ягідки, які восени червоніють. Їх дуже полюбляють їсти пташки, особливо взимку. (Горобина)
    Це дерево росте у садах. Квітує у травні так рясно, що здалеку схоже на білу кульку. Плоди червоного кольору. На смак кисло-солодкі. (Вишня)
    ГРА
    «ПОРИ РОКУ РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО СЕБЕ»
    Щоб спонукати дітей до складання цікавих і більш повних розповідей, можна спочатку попрацювати колективно. Ми вирішили розповідати не словами, а мовою жестів. Один учень показує пантоміму, а інший (за бажанням) коментує вголос. Решта класу уважно спостерігає, може ставити питання для уточнення, допомагаючи цим коментаторові. Пантоміму можна проглянути без коментування, а потім назвати пору року, аргументуючи свій вибір. Ось приклад такої пантоміми.
    Зима. Учень імітує дрижанням холодну погоду. Потім «взувається» (взуття) і «одягається» (верхній одяг, шапку, шарф, рукавички) і «виходить надвір». Із захопленням дивиться в небо, підставляє долоньку сніжинкам, розглядає їх на одязі (на руці), радіє такій гарній погоді. Закінчується пантоміма «катанням на лижах» або «на ковзанах». Якщо показує хлопчик, то може ще зобразити гру в хокей.

    ГРА
    «ЩО ЗАЙВЕ»
    Один із гравців називає рослини, а інший визначає зайві та обґрунтовує свою відповідь. Дані приклади мають на меті ще й розширити, доповнити знання школярів про існуючі рослини.
    Назви зайву рослину:
    Дуб, береза, ромашка, осика.
    Дуб, береза, осика, яблуня.
    Дуб, малина, береза, осика.
    Подорожник, кульбаба, кропива, айстра.
    Подорожник, порічки, кульбаба, кропива.
    Подорожник, кульбаба, горобина, кропива.
    Проліски, підсніжник, троянда, ряст.
    Пролісок, липа, підсніжник, ряст.
    Калина, пролісок, підсніжник, ряст.
    Гвоздика, троянда, шипшина, гербера.
    Чистотіл, гвоздика, троянда, гербера.
    Троянда, сосна, гербера, гвоздика.
    Ясен, клен, груша, ялина.
    Слива, черешня, тополя, абрикос.
    Дуб, яблуня, береза, сакура.
    Помідор, огірок, диня, капуста.
    Соняшник, буряк, морква, кавун.
    Цибуля, суниця, часник, перець.
    Чорниця, суниця, полуниця, порічки.
    Жоржини, кактус, бегонія, герань.
    Лілія, пальма, півонія, фіалка.
    Персик, глід, айва, сосна. (пастка)


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 09:28 | Повідомлення # 8
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СЦЕНАРІЙ СВЯТО ПТАХІВ

    Сороченко Л.М. вчитель
    Рудниківської СШ Миколаївського р-ну
    Свято “день птахів” – форма пропаганди серед учнів школи знань про птахів. Це, також підсумок їх річної природоохоронної роботи. Свято розпочинається оголошенням конкурсу, до дня птахів. На ньому учні демонструють свої знання про птахів, змагаються у декламуванні віршів про них, проводять конкурс на кращу шпаківню і годівницю. Обладнання актового залу: художньо оформлені гасла з висловами видатних вчених, зоологічні ребуси, кросворди, загадки тощо.
    Орієнтовна програма свята “День птахів”:
    На контрольному талоні запрошення вміщено запитання для учасників конкурсу. Двоє учнів перевіряють відповіді (див.зразки запитань). Звучать позивні конкурсу.
    Ведучий: яка прекрасна наша Батьківщина! Різноманітна і дивовижна її природа. Вона чарує нас яскравими барвами лісу золотої осені, казковою красою зими, буйним цвітінням весни. Але навіть найкрасивіший куточок природи залишається мертвим без птахів.
    Птахи – не тільки окраса нашого життя, а й друзі, які допомагають у боротьбі зі шкідниками полів, садів.
    Перший учень: Сова за літо знищує до 1000 полівок, зберігаючи тонну зерна.
    Другий учень: Шпак за одинь день поїдає комах більше, ніж важить сам.
    Третій учень: Боривітер за місяць виловлює біля 180 ховрахів, 90 полівок.
    Декламується вірш Д.Білоуса “Другові пернатих”
    Четвертий учень: Вірші? Пробачте! До чого тут поезія? Яке це має відношення до нашого свята? Такі думки виникли, напевно, у вас, шановні друзі!
    Перший доповідач: Розповідає про твори Л.М.Толстого, О.І.Купріна, Е.Сетон-Томпсона, Р.Д.Кіплінга, В.Біанкі, в яких описані птахи, їх життя, звички.
    Другий доповідач: А який величезний вплив мають птахи на музику, гармонію звуків. Спів пташок надає природі звукового забарвлення. Іноді він становить цілі музичні фрази, які сприймаються як мелодія. Існує навіть новий напрям – музична орнітологія. Музичну структуру співу птахів вивчають композитори. Відомо, що голоси птахів використовували М.А.Римський - Корсаков, Л.Бетховен та багато інших. Вважають, що в другій частині Пасторальної симфонії Бетховена використано спів соловейка, перепела і зозулі (звучить запис голосів птахів).
    Вікторина: “Чи знаєте ви птахів”
    Щоб відповісти на загадки вікторини, учні повинні впізнати птаха за певною ознакою, за особливими звичками, слідами, дзьобом, оперенням, формою крил, хвоста тощо.
    Далі розпочинається концерт самодіяльності, після якого організовується конкурс знавців приказок, прислів’їв, прикмет, загадок про птахів.
    Ведучий повідомляє про підсумки конкурсу і нагороджує переможців. Сурмачі сповіщають про закінчення свята. Всі йдуть до лісу. У цей день школярі розвішують шпаківні (протягом року учні відвідуватимуть своїх підшефних і спостерігатимуть за ними).
    Зразки запитань на контрольному талоні:
    1.який птах пірнає під лід, добуваючи їжу? /річник/
    2.чи є пташине молоко і у кого? /у пінгвіна/
    3.чи всі пташенята беззахисні? Пташата яких птахів уміло захищаються? /буревісника/
    4.який найбільший птах живе на території України? /дрохва/
    Зразки запитань вікторини:
    1.які птахи прилітають до нас з півдня першими? /граки/
    2.які наші птахи ночують у снігу? /тетереви/
    3.які птахи не сідають на землю /стрижі. Вони сідають на стовбури дерев, скелі, дахи будинків. Якби стриж сів на землю, то через довгі крила не зміг би злетіти/
    4.який найменший птах живе та території України? /волове очко, кропивник/
    5.які співочі птахи – хижаки? /сорокопуд/
    6.пташенята якого птаха сичать як змії? /крутоголовки/
    7.в яких птахів самка більша і сильніша за самця? /у хижих/
    8.чи всі птахи виводять пташенят раз на літо? /деякі птахи за літо встигають вивести пташенят 2-3 рази. Це горобець хатній і польовий, синиця велика, коноплянка, ластівка, шпак, жайворонок лісовий, вівсянка та інш./
    9.чиї пташенята не знають своєї матері? /зозулі/
    10.який найменший птах у світі? /колібрі ельфа/
    11.який птах може літати хвостом наперед? /колібрі/
    12.який птах літає найшвидше? /орел, швидкість польоту якого досягає понад 200 км/год/
    13.який найбільший птах живе на території України? /дрохва, вага якої іноді досягає 16 кг/
    14.який птах видає звуки, подібні до гавкання собаки? /самець білої куріпки/
    15який птах виводить пташенят у будь-яку пору року. Навіть узимку? /шишкар/
    16.які птахи завдають шкоди бджільництву? /бджолідки звичайна і зелена. Один птах за добу може з’їсти до 200 бджіл/
    17.який птах найбільший у світі? /африканський страус/
    18.чому птах, який попав в глибокий колодязь, не може з нього вилетіти. /жодний птах не летить угору по прямій або дуже похилій лінії/
    19.який тропічний птах на час виведення пташенят замуровує свою самку в дуплі? Чому? /так роблять птах-носорог. Він замуровує самку, щоб у гніздо не залізла змія або хижий птах, і годує її через залишений отвір/
    20.чи дихає курча в яйці? /курча в яйці дихає через пори шкарлупи/
    21.який птах на земній кулі вважається найбільш рідкісним? /ківі з Нової Зеландії/
    22.коли відлітають від нас останні чайки і качки? /відлітають перед замерзанням річок, озер, ставків/
    23.назви яких птахів пов’язані з кольором? /блакитна сорока, рожевий шпак, зелений дятел, біла куріпка та ін./
    24.який північний птах живе в нас тільки взимку? /взимку до нас прилітає пуночка/
    25.чим характерна будова кісток птахів? /вони заповнені повітрям/
    26.які птахи завдають великої шкоди мисливському господарству? /сіра ворона, яструб малий, лунь болотяний/
    27.чому весною шпаки і галки сідають на коней, корів, овець? /птахи вискубують з тварин шерсть для гнізд, викльовують комах/
    28.у якого птаха найдовший язик? /у дятла, до 15 см/
    29.який птах робить в гнізді підстилку із риб’ячих кісток? /зимородок/
    30.які птахи навіть в люті морози знищують комах-шкідників? /синиці, корольки, дятли/
    Можна зіграти ігри, що носять назву птахів:
    “Горобець”
    У неї грають переважно хлопчики. Роблять коло із трьох або більше пар, беруться за руки і рухаються в один бік, приспівуючи: Горобеїчку, шпачку, шпачку!
    Чи бував ти в садку, в садку?
    Чи бачив ти, як мак сіють?
    Як мак сіють, як мак сіють!
    Проспівавши це, зупиняються: хлопчики повертаються один до одного і, затиснувши кулаки, розмахуються, наче сіють мак, і б’ють в такт у боки один одного по три рази з приспівом: Оце так мак сіють. (5 раз)
    Потім роблять попереднє коло і рухаються, як і раніше, приспівуючи: Горобеїчку, шпачку, шпачку!
    Чи бував ти в садку, в садку?
    Чи бачив ти, як мак цвіте?
    Як мак цвіте, як мак цвіте!
    Коло розривається, хлопчики повертаються один до одного і вдаряють по щоках три рази то правою, то лівою рукою, приспівуючи: Оце так мак цвіте (5 раз)
    Знову стають у попереднє коло і рухаються, як і раніше, приспівуючи: Горобеїчку, шпачку, шпачку!
    Чи бував ти в садку, в садку?
    Чи бачив ти, як мак трусять?
    Як мак трусять, як мак трусять!
    Після цього швидко розривають коло, кидаються один до одного, хватаються за чуба, стукаються головами і приспівують: Оце так мак трусять (5 раз)
    У цей час трясуть один одного добре. Ще співають інакше: Шпачку, шпачку, горобеїчку,
    Чи бував же ти в мачку, в мачку?
    Чи видав же ти, як мак сіють?
    О так, так сіють мак,
    Морквочку, пастернак.
    Шпачку, шпачку, горобеїчку,
    Чи бував же ти в мачку, в мачку?
    Чи видав же ти, як мак полють?
    Чи видав же ти, як мак полють?
    От так, так полють мак,
    Морквочку, пастернак.
    Шпачку, шпачку, горобеїчку,
    Чи бував же ти в мачку, в мачку?
    Чи видав же ти, як мак товчуть?
    Чи видав же ти, як мак товчуть?
    От так, так товчуть мак
    Морквочку, пастернак.
    “Гуси”
    Вибираються вовк і господиня, решта грають гусей. Вовк ховається де-небудь у засідці, а господиня, вибравши місце для своєї хати, гонить у поле гусей із двору. Коли гуси відійдуть на чималу відстань, господиня гукає: – Гуси, додому!
    Гуси – Вовк за горою.
    Госп. – Що робить?
    Гуси – Гуску скубе.
    Госп. – Яку?
    Гуси – Сіру, білу, волохату.
    Госп. – Швидко ж, мої гуси, до хати!
    Гуси летять додому, вовк кидається ловити і, якщо зловить яку небудь, веде її до своєї засідки. Господиня знову гонить в поле гусей і знову кличе їх, як і раніше. Це триває до того часу, поки вовк не переловить усіх. Тоді господиня іде шукати своїх гусей і заходить до вовка:
    – Здоров, кум!
    Вовк – Здраствуй, кума!
    Госп. – чи не бачив моїх гусей?
    Вовк – А які твої гуси?
    Госп. – Були сірі, були й білі, та з двору десь залетіли; ось уже третій день шукаю.
    Вовк – І не бачив, і не знаю.
    Господиня хоче йти, але вовк зупиняє її: - Вернись, кума, побалакаєм.
    Господиня зупиняється, чує писк і сичання гусей:
    – Що це сичить, куме?
    Вовк – Та це, кума, льон товчуть.
    Господиня іде додому, вовк знову зупиняє її: - Кума, побалакаємо.
    Господиня зупиняється і чує, як гуси б’ють крилами: – Що це таке, куме?
    Вовк – Це плаття перуть.
    Господиня іде, вовк знову: - Та постривай, кумо, побалакаємо.
    Господиня зупиняється і чує крик гусей. Вона обертається у той бік, звідки чути крик, і запитує: – А це хто кричить, куме?
    Вовк–Це гуси прилетіли. Іди подивись, може тут і твої є!
    (Господиня іде дивиться і бачить своїх гусей. Усі вони сидять, взявшись за руки). - Пізнавай, кумо, де твої гуси.
    Господиня говорить: - Оце мій, оце мій, а, крий Боже! Оце тутоньки всі мої. Сірий вовк, щоб ти згинув!
    Вона гонить своїх гусей додому, і тим закінчується гра.
    Народні прикмети.
    1.якщо граки на Герасима (17 березня) прямо на гнізда летять – дружня весна.
    2.як бузок запахне скрізь – прилетить зозуля в ліс.
    3.ластівка прилетіла – незабаром грім загримить.
    4.зяблик рюмить – на дощ
    5.горобці перелітають зграйками з місця на місце – перед сильним вітром.
    6.зозуля стала кувати – морозу більше не бувати
    7.кімнатні птахи мовчать перед заметіллю
    8.голуби гуркочуть – тепло віщують
    9.птахи в’ють гнізда на сонячному боці дерев – на холодне літо.
    10.де чайки, там і риба.
    11.гуси полощуться – на тепло
    12.качка б’є крилами і чиститься – на дощ
    13.курка на одній нозі стоїть – на холоднечу
    14.ластівки літають низько – на дощ.
    15.снігурі під вікном цвірінькають – на відлигу.
    16.ворона купається – на дощ.
    17.ранній приліт жайворонків – на теплу весну.
    18.коли добре чути дятла – буде дощ
    19.чайки часто купаються на дощ.
    20.гуси летять – зиму на хвості несуть.
    21.синиця до хати – зима у двір
    22.горобці ховаються в укриття – на мороз або заметіль
    23.горобці дружно цвірінькають – на відлигу.
    24.ворона кричить улітку – дощ, узимку – на заметіль
    25.ворона ховає дзьоб під крило – на холод.
    26.зимою ворони літають і кружляють стаями – буде мороз
    27.сорока ховається під стріхою – на заметіль.
    28.півні співають перед відлигою
    29.ластівки прилетіли пора - сіяти льон
    30.гуска лапку піднімає – на холод.
    31.ворони і галки зимою в’ються у повітрі – перед снігом, сідають на землю – перед відлигою, сідають на верхівки дерев – перед морозом, на нижні гілки – перед вітром.
    32.якщо деякі качки прилетіли вгодовані – весна буде холодна і довга.
    33.зозуля закувала – пора сіяти льон.
    34.Благовіщення без ластівок (7 квітня) – холодна весна
    35.на Благовіщення прилітають практично всі співучі птахи
    36.зозуля на Юрія – на неврожай.
    37.птахи дружно відлітають – сувора зима буде.
    38.за два-три дні чує мороз горобець: збирає різне ганчір’я, пір’я, нитки та інш.
    39.три похолодання бувають весною: на птахів, на вербу, на черемху.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 09:30 | Повідомлення # 9
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ПРИГОДИ З РОМАШКОЮ

    ДІЙОВІ ОСОБИ:
    Джмелик – веселик.
    Ромашка – символ України.
    Маргаритки – (6) – символ Польщі.
    Дзвоники – (3) – символ Німеччини.
    Незабудки – символ Англії.
    Тюльпан – символ Голландії.
    Лілея – символ Франції.
    Метелики – 3.
    Оливкові гілочки – символ Ізраїлю.
    Зоряний принц.
    Атом.
    Сцена – лужок між деревами.
    ХОР: На лужку зеленім між берез і кленів
    Вироста ромашка, вироста!
    Сонечку всміхалася, дощиком вмивалася,
    Щоби гарною зросла!
    Білі пелюсточки, жовта серединка, -
    Знає нашу квітку цілий світ біленький!
    Зацвіте ромашка в сонячнім промінні
    І прийде до неї дітвора,
    Щоб зібрати квітів і сплести віночків
    Для краси і для добра!
    Пр.:…У пісню вплітаються звуки джмелика.
    Джмелик: Я – Джмелик, Джмелик, Джмелик!
    Я – Джмелик – веселик!
    Я лечу і гуджу-жу-жу-жу!
    Наказало красне Літо облітати цілий світ,
    Привітати чемні квіти,
    Передати їм привіт!
    Пр.:… Вас запрошуємо з Літом
    На веселий карнавал!
    Будуть співи, будуть жарти,
    Ну, а потім буде бал!
    зупиняється перед Ромашкою : Ромашко! Від імені Літа запрошую тебе на бал!
    Ромашка: Дякую!
    Джмелик: (оглядаючи Ромашку) Ой! А що це з твоїми пелюсточками? А що з чудовими кісками?
    Ромашка: (намагаючись озирнутись) Де?
    Джмелик: Ось, поглянь у краплинку роси!
    Ромашка: Ой, моє платтячко! Ой, мої коси! (плаче)
    Джмелик: Що, Ромашко, трапилось з тобою?
    З платтячком і з русою косою?
    Може, ти від сонечка ховалась?
    Може, ти росою не вмивалась?
    Може, ти на вітрі не гойдалась?
    І ось виросла така?
    Ромашка: Я на сонечку зростала,
    Я росою умивалась
    І з вітрами бавилась завжди!
    Лиш коли була я насінинкою,
    Хтось торкнув пекучою жаринкою
    Волоссячко моє і пелюстки!
    Джмелик: Знаю, хто в тім горі винуватий:
    Кажуть, називається він Атом!
    Він такий летючий і кусючий,
    Ніби ціла сотня злих джмелів!
    Та коли б він стрінувся зі мною –
    Я б свою дістав колючу зброю
    І його подужати зумів!
    За наказом сонячного Літа
    Я тепер лечу по цілім світі
    Може, і розбійника знайду?
    Я усіх про нього розпитаю!
    Я його напевне розшукаю
    І примушу справити біду!
    Ромашка зітхає
    Джмелик: Не плач, Ромашко, не зітхай.
    Мене з дороги дожидай.
    Джмелик: Любі Маргаритки! Вас так багато – чи не зустрічався вам часом Атом?
    Маргаритки: Напевно він тобі дуже потрібний, бо ти, Джмелику, навіть привітатися забув!
    Джмелик: Справді! Вибачте квіточки! Добрий день! Красне Літечко запрошує вас на карнавал квітів!
    Маргаритки: Дякуємо, Літечко. І тобі Джмелику, що приніс нам добру звістку! А навіщо тобі потрібен Атом?! Він теж запрошений на карнавал?
    Джмелик: Що ви друзі! Це ж такий розбійник! Він зіпсував пелюсточки нашій Ромашці!
    Маргаритки: Який сором! Яка ганьба! Оце так розбишака!
    Джмелик: Я теж так думаю і хочу відшукати його та покарати як слід!
    Маргаритки: Правильно! Молодець! Який ти хоробрий! Але ми нічим не можемо тобі допомогти: ми не зустрічали Атома! Ми підемо потішити бідну Ромашку – може і допоможемо їй в чомусь!
    Джмелик: А я лечу далі – мушу розшукати цього розбишаку! Щасливо!
    Маргаритки: Бувай здоров!
    Дзвоники: Ми – дзвіночки! Ми – дзвіночки!
    Дінь-ді-лень! Дінь-ді-лень!
    Чути наші голосочки цілий день!
    цілий день!
    У своїм коханім краю
    Ми ростемо і співаєм
    Для вітчизни дорогої
    Сонячних пісень!
    Джелик, Джмелик, Джмелик летить!
    Джмелик-веселик в гості спішить!
    Джмелик: Добрий день, друзі!
    Дзвоники: Добрий день, Джмелику!
    Джмелик: Друзі! Вас вітає красне Літо і запрошує на веселий карнавал!
    Дзвоники: Дякуємо!
    Джмелик: Любі Дзвіночки! Чи знаєте ви що-небудь про Атом?
    Дзвоники: Ми ніколи не бачили його, але чули, що у великих лікарнях він допомагає лікувати людей від тяжких хвороб. А що трапилось?
    Джмелик: Цей Атом так зіпсував пелюстинки нашій Ромашці, що вона не може піти на бал!
    Дзвоники: Ох, яка біда! Ох, яка неприємність! Треба негайно іти до неї – може, ми допоможемо їй у чомусь?
    Джмелик: Поспішіть, друзі!
    Дзвоники: До побачення!
    Джмелик: До побачення!
    Пісня:
    Літо приходить на берег британський,
    Квіти чудові вкривають луги.
    Не для прикраси у гарних палацах
    В полі широкім я буду цвісти.
    Незабудка, Незабудка подарує вам ніжну красу,
    Незабудка нагадає про кохану вітчизну свою.
    Джмелик: Добрий день, люба леді!
    Незабудка: Добрий день, сер!
    Джмелик: Літо запрошує Вас на карнавал квітів!
    Незабудка: Я неодмінно буду.
    Джмелик: Скажіть, будь ласка, чи не доводилось Вам зустрічати Атома?
    Незабудка: Я не бачила його, але чула, що на узбережжі він допомагає людям отримувати прісну воду із солоної морської, а ви знаєте, як це важливо для нашої країни, яка розташована на острові і зусібіч оточена солоною водою!
    Джмелик: Так ось цей Атом зіпсував нашій Ромашці пелюстинки, і вона не зможе піти на бал!
    Незабудка: Ах, бідна квіточка! І невже нічим не можна їй допомогти?
    Джмелик: Не знаю. Вибачте, але я поспішаю – попереду ще така довга дорога – адже треба облетіти всі квіти!
    Незабудка: А я поспішу до Ромашки – може, зможу їй допомогти. Щасливої дороги!
    Джмелик: До побачення!
    Незабудка: До побачення!
    Тюльпан: Я залишив голландські рівнини
    І приїхав в країну чужу,
    Бо кохаю струнку і вродливу –
    Королеву квіток чарівну!
    Навіть вітер-пустун затихає,
    Як цвіте білосніжна краса!
    Вітер лілію тихо гойдає,
    Щоби їй не прим’яти й листка
    А метеликів зграя барвиста,
    Облетівши квітучий сад,
    Лиш над нею кружляє невпинно
    І вдихає п’янкий аромат!
    Лілея: Де в світі наймиліша, серденьку найлюбіша,
    кохана Франція,
    Квітне в садах розкішних квіточка найгарніша,
    прекрасна Лілія!
    Хай вітер жартівливий, метелик пустотливий,
    співучі солов’ї
    Зранку по ночі млу славлять красу мою –
    байдуже все мені!
    Бо лиш один Тюльпан серцю моєму пан –
    Друг найщиріший мій!
    Поруч його листка Лілії не страшні буря і грозовій!
    Разом з метеликами танцюють менует, відходять на задній план.
    Пісня метеликів: Над квітами над запашними
    Літає метеликів зграя:
    Від ранку до пізньої ночі
    Я з ними у танці кружляю.
    Так весело і безтурботно
    Між гарними квітами жити,
    І хочеться щось надзвичайне
    І дуже потрібне здійснити!
    Метелики: Ой, хтось падає?!
    Джмелик: Не можу! Ой, не можу! Ой – падаю! Ох!
    Метелик: Що з Вами трапилось?
    Джмелик: Я стомився! Дорога до Незабудки така далека! А коли я повертався назад, подув сердитий вітер і оббризкав мої крильця солоною водою! Я ледве не потонув у морі!
    Метелик: Я здогадуюсь: Ви той Джмелик, котрий носить запрошення від Літа на веселий квітковий карнавал?! Не турбуйтесь – я Вам допоможу! Відпочиньте трішечки і летимо до наших квітів!
    Дорогі друзі! Красне Літо запрошує нас усіх на чудовий веселий карнавал квітів!
    Квіти: Дякуємо, ми неодмінно будемо!
    Метелик: Друзі! Наш гість розшукує незнайомця по імені Атом. Чи не зустрічали ви його часом?
    Лілея: Ні!
    Тюльпан: Ні! Але я чув, що у нашій Голландії він нагріває воду для теплиць і завдяки цьому ми квітнемо цілий рік!
    Метелик: Цей Атом зіпсував пелюстинки Ромашці з далекої України, і вона не зможе піти на бал!
    Лілея: Ах, як це жорстоко! Так поспішимо ж їй на допомогу!
    Тюльпан: До побачення!
    Джмелик: До зустрічі!
    Пісня Мака:
    Серед лугу, серед поля
    Зацвіли квітки ясні.
    Їх заколюють іспанки
    У голівки чарівні.
    Спів гітари не змовкає,
    Лине музика стрімка.
    І танцює Мак вогнистий
    Із дівчатами танка.
    Метелик: Чудові вогнисті Маки! Літо запрошує вас на карнавал!
    Маки: Дякуємо! Ми обов’язково будемо. Яке щастя, що ми розквітнули саме в цю пору!
    Метелик: Усі квіти чудово повеселяться, лише самотня Ромашка з України сумуватиме: розбійник Атом зіпсував їй пелюстинки, і вона не зможе піти на бал!
    Мак: Атом! Як це на нього не схоже! Адже по всіх країнах він робить багато корисних справ! Він дає електричний струм, від якого вночі робиться ясно, мов удень.
    Метелик: Так. Але він зробив таку прикрість нашій милій Ромашці – хотів би ти опинитись на її місці?
    Мак: О ні! Що ви! Ромашко, бідна Ромашко! Ми поспішаємо тобі на допомогу! Бувайте здорові!
    Метелик: До зустрічі!
    Пісня:
    Ми за рідний край
    Кращого не знаєм.
    Тут вода йорданська
    Дивну силу має.
    Ми ростемо й квітнемо
    Між садів зелених.
    Час настане – підемо
    До країв студених.
    Запашний наш цвіт
    Не всі люди знають,
    Та чудовий плід
    Радо всі вітають.
    Метелик: Оливкові гілки! Просимо вас на бал!
    Квіти: Дякуємо!
    Метелики: Вам не зустрічався Атом? Він зіпсував пелюстинки нашій Ромашці!
    Квіти: Знаєм! Знаєм! На Україні цей Атом вирвався на волю з реактора і завдав багато горя і сліз! До нашої країни приїзджали діти на лікування – нам так шкода було дивитися на їх бліденькі личка. Ми робили усе, щоби їх потішити, щоб вони не сумували за своєю Батьківщиною! Якщо ви хочете зустріти Атом, шукайте його на Україні – там, де росте ваша Ромашка!
    Метелики: Дякуємо!
    Квіти: Заждіть, і ми звами!
    Сцена порожніє.
    Квіти оточили Ромашку. Чути голоси:
    - Не плач, Ромашко, не сумуй! Ось, візьми мою найкращу пелюстинку! Приміряй мого чудового капелюшка! Не горюй!
    Атом: Пропустіть і мене – може, я допоможу!
    Квіти: А ти хто такий?
    Атом: Я? Я - …
    З’являються Джмелик, Метелики, Оливкові гілки. Показують пальцем:
    Метелики: Ось він – Атом!
    Квіти: То це ти? Розбійник! Лиходій! Розбишака! Ось ми тобі зараз! (Наступають на нього).
    Атом: Друзі! Почекайте! Я ж не хотів, я не винуватий, зупиніться! (Грізно): Зупиніться! Інакше я буду боронитися і вжию свою могутню зброю – тоді ви всі станете такими, як Ромашка! (Спалахи світла).
    Квіти завмирають. Пауза. Звучить тривожна музика Атома. В неї вплітається дивна, мелодійна і незвичайна космічна музика. Космічний корабель – літаюче блюдце опускається на землю. З нього виходить Зоряний принц в шоломі.
    Принц: Зупиніться, друзі! (бере Атома за руки). Він не винуватий! Я кожного ранку прибираю свою планету, а люди занедбали Землю! Колись разом із Антуаном де Сент-Екзюпері ми так любили літати і дивитись на її чисті озера і ріки, на блакить морів, на кришталеві шапки гірських вершин… А тепер блакитна планета почорніла від бруду, її повітрям не можна дихати, не одягнувши захисної маски! І все це зробили люди! І тільки вони зможуть повернути планеті її дивну красу. Я привіз для Ромашки Промінь надії – він один може допомогти і маленькій квіточці, й усім нам!
    Пісня:
    Я ніжний малий промінець
    Далекої Зірки Надії,
    Та можу прекрасних сердець
    Здійснить заповітнії мрії.
    Затримаю чорну біду
    На мить, на хвилинку, назавжди.
    Коли допоможуть мені
    Любов, благодарство і правда.
    Загоряється світло… Квіти кричать “Ура!” (Ромашка виходить в чудовому платті). Вона дякує Принцеві.
    Принц: А тепер – всі на бал! (Квіти з гомоном ідуть).
    Атом з джмеликом ідуть, обійнявшись, останніми. Атом зупиняється: З атомним вогнищем бавляться люди,
    Прошу нікого із вас не забути –
    Помилка кожна грозить вам бідою,
    Тому обережними будьте зі мною!

    Кріль Н.М. – керівник дитячого екологічного театру ЛОЕНЦУМ


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 09:32 | Повідомлення # 10
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    «ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ»

    (огляд композиція)

    Оформлено кн. виставку: «Мужність і біль Чорнобиля».
    Епіграф: Печуть калинові червоно сльози.
    Та ти ж на себе перебрала дози –
    І стала так на захист України.
    (Василашко В. Печуть калинові червоні сльози: Вірш. Літ. Україна. – 1990. – 15 берез. – С. 4).

    На плакаті звернення до Чорнобиля:
    Ти відомий сьогодні кожному –
    Не ім’ям своїм, а бідою.
    Тою вулицею порожньою
    Понад прип’ятською водою…

    Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!
    У якому ти жив сторіччі?
    Запеклись перестиглі ягоди,
    Наче кров, на твоїм обличчі.
    (Білий І. Ти відомий сьогодні кожному: Вірш. –
    Дніпро. 1989. - №5. – С.23).
    1 ведучий: 26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.
    Першою спробою реального відтворення драматичних подій на чорнобильській землі стала документальна повість Ю.Щербака «Чорнобиль» (К., Дніпро, 1989). У видавництві «Рад. письменник» вийшов друком роман В. Яворівського «Марія з полином у кінці століття» (К., 1988), про трагічні події на чорнобильській АЕС розповідає збірник документальних і художніх творів «Фантом» (М., Мол. гвардія, 1989). З’явились численні публіцистичні та поетичні твори: дзвони Чорнобиля не замовкають, трагедія не віддаляється, вона щодень стукає у двері – вибухом захворювань, спустошеними землями, непогамованим людським нещастям.
    2 ведучий:
    Хіба ж я винен, що болить
    Мені та рана до нестями,
    І що на серці чорні плями
    Лягають вибухом щомить?
    І уявити не могли
    (Та й хто б сказав),
    що так розквітне
    Ота весна – свинцевим квітнем
    Серед литавр і похвали.
    (Шовкошитний В. Хіба ж я винен…: Вірш,
    Ранок. – 1989. - №6. – С.11).
    1 ведучий: «В глуху ніч Насті приснився лихий сон. Звідкілясь узялася чорна рука і залила все довкруг. Залила вулиці її села, затопила хати, проковтнула ліс, луги, поглинула Прип’ять. А в тій річці – тисячі людей: старі, молоді, діти, немовлята. Настя бачить їхні спотворені жахом і криком лиця, а голосів не чути. Як у німому кіно. Одна жінка підняла своє дитя у білесенькій льолі аж до неба – чистий тобі ангел. Тільки нікому взяти те дитя з її рук. Чорні буруни накрили все і всіх, накрила молоду матір, а янголя у білій сорочечці пішло поверхнею ненажерливої ріки, світячи сяйливим волоссячком, як німбом.
    2 ведучий: Так починається оповідання Катерини Мотрич «Політ журавлів над не толоченими травами» (книга «Перед храмом любові і болю» - К., Молодь, 1989), що відкривається болісною присвятою – «І мертвим, і живим, і ненародженим жителям чорнобильського Полісся».
    1 ведучий:
    Жилось легковажно, жилось безбережно:
    Та вибух дістав нас – пожежа!
    Сади очманіло квітують, бентежно,
    А в дзвонах вітрів – пожежа!
    Йовенко С. Вибух: Поема (Йовенко С. Віч-на-віч:
    Вірші та поема. – К., Рад. письменник, 1989. – С.19).
    Книга Лідії Віриної «Тієї вогняної ночі» (К., Молодь, 1989) – це не тільки біографічна оповідь про хлопців-пожежників, що ціною власного життя рятували світ, а й
    дослідження витоків проявленого ними героїзму. Автор досягає цього, вводячи в текст щоденникові записи, а також свідчення знайомих, очевидців.
    І ведучий:
    Зойкнула Земля чаїним криком:
    - Сину, вбережи і захисти! –
    Вийшла мати із іконним ликом:
    - Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?
    Спалахнуло небо, впало крижнем:
    - Сину, вбережи і захисти! -
    Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
    - Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?

    … І уже ні сина, ані мужа,
    Лиш розверсті зоряні поля…
    Та пліч-о-пліч стали Біль і Мужність
    Дух і воля, Небо і Земля.
    (Йовенко С. Віч-на-віч: Вірші та поема. – К.:
    Рад. письменник, 1989. – С.22).
    2 ведучий:
    Віктору Кібенку
    Миколі Титенку
    Володимиру Тищурі
    Володимиру Правику
    (Мов з козацького реєстру,
    Чи не правда?)…
    І всі шестеро – пожежники,
    Тільки сьомий,
    Володимир Шевченко, -
    Кінорежисер…
    Де ви тепер,
    Матерів своїх діти,
    Коливаєте сон?
    Такою присвятою відкриває Борис Олійник свою поему «Сім». (Олійник Б. Поворотний круг. – К.: Молодь, 1989. – с.54).
    1 ведучий:
    Хлопчики мужні, синочки, воїни честі!
    Ваша смерть відмінила тисячі може смертей.
    ви ступили в огонь і стояли, як ті, що в Бресті
    В чорні дні Вітчизняної… Нині Ваш красний день!
    Руки Ваших батьків цілує вся Україна.
    Серце Ваших батьків цілує вся Білорусь.
    Перед подвигом вашим схиляється вся країна
    Перед Вашими дітьми вогнем сльози обпалюсь.
    (Йовенко С. Віч-на-віч: Вірші та поема. – К.:
    Рад. письменник, 1989. – С.24-25).
    2 ведучий: Це згодом в характеристиці Володимира Правика з’являться слова: «мужня людина, герой». А в книзі Галини Ковтун «Я писатиму тобі щодня» (К., Веселка, 1989) він – звичайний хлопець: школяр, курсант, лейтенант-пожежник. За листами Володимира Правика до своєї нареченої, а згодом дружини надії, вміщеними в книзі, можна писати біографію тих днів. І його біографію – становлення, змужніння, входження в службу, біографію його щасливого сімейного життя, що обірвалося трагічно і раптово – аварією на Чорнобильській АЕС.
    1 ведучий:
    Біля мертвої Прип’яті – дерево-хрест,
    поруч – братська ЧАЕС,
    ліс рудий хоронили і щоночі, й щодня,
    тільки хрест уберігся, як нагадування.
    Із могилою поруч і побіля ЧАЕС,
    біля мертвої Прип’яті – дерево-хрест,
    Тих, що впали у квітні, мов у герці війни,
    просить дерево-пам’ять: «Пом’яни… пом’яни»…
    (Жигульський С. Дерево-хрест: Вірш/Україна. – 1989.
    - №17. – с.10).
    2 ведучий: Евакуація. Цей термін воєнного часу, що жив тільки у пам’яті людей, які спізнали лихоліття часів Вітчизняної, увірвався в наше сьогодення. Його викликав чорнобильський ураган, вирвавши людей із обжитих ними місць, відірвавши від коренів, що єднали з рідною землею. Деяких вже похилого віку людей, відселених після аварії, тягне назад: тільки їм відомими стежками повертаються вони до покинутого дому. Так, їм гірко і страшно тут жити, вирощувати на забрудненій землі картоплю, тримати домашню худобу, але ці люди, названі в народі
    самоселами, ще більше бояться бути вигнаними звідси.
    Це дуже боляче – жити в батьківській хаті за колючим дротом і бачити, як спустошується, поступово вмирає твоя найрідніша батьківщина.
    Але ще важче знати, що на твоїй з діда-прадіда землі не можна жити.
    1 ведучий:
    Зона.
    На всій планеті до сьогодні ти одна,
    на сотні літ приречена, приречена,
    тут совість кожного тобою опромінена,
    тобою біографія оміряна.
    Ти ніби свіже унаочнення біди.
    Чи ж коли-небудь цвістимуть тут сади?
    Терпіть і ждать. Така тепер твоя судьба.
    Терпи і жди. Триває наша боротьба.
    (Урвін С. Зона: Вірш// Україна. – 1989. - №17. – С.10).
    2 ведучий:
    А в тім селі – ні голосу, ні звуку,
    І вікна випромінюють розпуку,
    І двері навхрест дошками забиті,
    І журавлі криничні сумовиті,
    І тихий сад біля старої школи,
    І дітям в ній не вчитися ніколи.

    Навколо пустка і печаль біблійна,
    Навколо смерть, незрима і повільна,
    Зело і квіти стронцій роз’їдає,
    І час пересипається пісками
    На полі, що шуміло колосками.
    (Луків М. Дощ у зоні Чорнобиля: Вірш// Дніпро. –
    1989, №2, с. 80).
    1 ведучий: Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними місцями відпочинку, багатими лісами славилася чорнобильська земля, та тільки до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Звідтоді ця земля стала називатися зоною. Тим страшним словом, що жило у фантастичному творі братів Стругацьких «Пікнік на узбіччі». Тепер воно перейшло в нашу реальність, означаючи скалічену, непридатну до життя місцевість.
    2 ведучий:
    В зеленім лісі я, була царівна,
    В зеленім лісі я була жива…
    Рудим став ліс, рудими стали тіні.
    Рудою стала крона і трава.
    Іржавий ліс. Пустеля. Мертва зона.
    Апокаліпсис? Марсіанський краєвид?
    Табличка: «Дихать і ходити заборонено!»
    І незбагненне: «Не торкатися трави!»
    (Клименко Н. Чорнобиль: Вірш// Київ. – 1989. - №3.
    – с.20-21).
    1 ведучий: Людина – теж частина природи. І постраждала вона не менше, аніж луги, ліси та звірі. Проте люди ще живуть і працюють на забруднених радіонуклідами територіях, ходять в школи і садки діти. Вони вже хворі. Це – перший наслідок чорнобильської аварії. Яке майбутнє чекає цих людей, та й чи є воно в них? Задумайтесь над протиріччям: чому з території, де гине природа, з’являються потворні мутанти, впродовж довгих п’яти років не відселяють людей, тим самим провокуючи їм повільну радіоактивну смерть.
    2 ведучий:
    Печеня пахне… Блимають зірки…
    І десь собака виє: рветься з цепу.
    Вдягаються дівчата й парубки,
    Щоб вийти на село гучним вертепом…
    Вже все село ось-ось почне гулять.
    В танку веселім гратимуться дітки…
    … І на восьми ногах сліпе козля
    З причиненої визирне повітки…
    (Чеклишев О. Спокута: Вірш// Дніпро. – 1990. - №2.
    – с.53).
    1 ведучий: Чорнобильська трагедія, як у дзеркалі, відбила наші стереотипи, стандартність мислення, прагнення до показухи, злочинне нехтування технологічною дисципліною.
    Чорнобиль пред’явив нам суворий рахунок. Чи стане
    квітнева трагедія 86-го для нас уроком біди, яку ми самі не підозрюючи того, виношували в собі? Адже Чорнобиль починався задовго до аварії, спочатку звершився духовний Чорнобиль – Чорнобиль наших душ.
    2 ведучий:
    Тож коли над Чорнобилем ніч розірвало,
    Біля горла відчули ми ядерний ніж,
    Не дивуймось, що в нас ця трагедія сталась,
    Дивно інше – що тільки тепер, не раніш.
    (Кулиняк Д. Мічені атоми, або Сліпий політ:
    Фрагменти з поеми// Вітчизна. – 1989. - №8. – с.18).
    1 ведучий: Наша свідомість після Чорнобиля не могла залишитись такою, як була. Для багатьох людей – чесних і совісних – Чорнобиль став катарсисом, душевним очищенням і прозрінням.
    Чорнобиль…
    Кровоточить квітень –
    Читає погляди вдовині…
    Гуляє стронцієвий вітер
    В душі, у слові, у травині,
    Час вивіряє крутолобий
    промови мильні і паради.
    Знай, підірвався ти, Чорнобиль,
    На наших куцих напівправдах.
    І решетять свідомість градом
    події , факти і причини.
    Вдивляється у мене правда
    Твоїми, Прип’яте, очима.
    (Софієнко О. Квітень: Вірш// Жовтень. – 1989. - №6.
    – с.12).
    2 ведучий: Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Минув десятий. А біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса.
    Поки знов ця земля зцілиться,
    проминуть віки, не народи.
    Мушу ждати. Незнані побачивши лиця,
    затамує востаннє свій подих.

    Ліси і села за дротом,
    І тяжко зітхає глина.
    Перед Поліссям, стражденним народом –
    стають на коліна.
    (Кордун В. Зона: Вірш// Поезія – 2. 89. – К.,
    Рад., письменник, 1989. – с.34).
    1 ведучий: Поетична збірка Івана Драча «Храм Сонця» (К., Рад. письменник, 1988) вмістила два твори, схожі за тональністю: поему «Чорнобильська мадонна» та переклад із старовірменської мови частини «Скорботних пісень» Г. Нарекаці. Поема про Чорнобиль – це теж скорботна пісня трагедії, що випала на долю української жінки. Та найважча все-таки остання її ланка, що під йменням «Чорнобиль» вкарбована в спадковий код поколінь – як сучасних, так і прийдешніх.
    2 ведучий:
    Триста літ поволеньки пролине –
    Стронцій розпадеться і помре, -
    На новому полі неодмінно
    Час його, мов попіл, приоре.
    Час очистить Прип’ять незглибиму,
    Оживуть і луки і сади,
    Та Чорнобиль вічно берегтиме
    Хрест своєї чорної біди.
    Вічно буде пам’яттю судити
    Тих, хто розп’яли його в огні,
    І з ребра, що стронцієм пробите,
    Кров його тектиме по мені.
    (Гнатюк І. Нове літочислення: Вірш// Жовтень. –
    1989. - №1. – с.5).
    1 ведучий: Чорнобиль атомний. Він, мабуть, зникне після того, як ми втратимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не заживає чорнобильська рана. І не відшукати нам слова – художнього і публіцистичного, що вгамує її біль.

    На закінчення можна подивитись фільм на дану тематику.

    Буган Ю.В., Тимчишин О.І., Борисик С.В. «Збірник сценаріїв»


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 09:35 | Повідомлення # 11
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    “ПОВЕРХНЯ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ”

    (відкритий урок, семінар)
    Від якості засвоєння початкового курсу “Географія рідного краю” залежить успіх подальшого вивчення предмета. Якщо пізнавальний інтерес учнів до навчання не з’явиться у V класі, наївно думати, що він проявиться далі. Тому так важливо при підготовці до уроку добирати такі форми, методи і прийоми організації навчального процесу, котрі зацікавлювали б п’ятикласників, розвивали у них пізнавальний інтерес до географії.
    Колись прочитала в журналі “Георгафия в школе” про віршований урок. Розробила схожий урок з теми: “Поверхня та корисні копалини”. Завчасно пропоную учням спробувати написати вірші до основних понять теми, а ще даю їм завдання зібрати зразки мінералів та гірських порід своєї місцевості. Це спонукає п’ятикласників до дослідництва, відкриває простір для творчого пізнання ними світу.
    Пропоную розробку уроку.
    Тема: “Поверхня, корисні копалини”.
    Тип уроку: Узагальнення та систематизації знань.
    Освітні цілі:
    - навчальні – повторити та закріпити основні поняття теми: гірські породи, мінерали, рельєф, корисні копалини; узагальнити та систематизувати краєзнавчий матеріал;
    - розвивальні – розвити вміння працювати з картою, спостерігати за природою, збирати та оформляти зразки мінералів; розвивати особисту творчість учня;
    - виховні – здійснювати естетичне виховання шляхом сприймання прекрасного навколо, виховувати любов до рідного краю завдяки його пізнанню.
    Обладнання: фізична карта України, колекція мінералів та гірських порід, план м. Києва, добірка літератури.
    Хід уроку: 1.Організація класу.
    2.Узагальнення знань.
    Учитель: Є на все в програмі міра,
    Все розписано конкретно.
    Тема: “Мінерали і поверхня”
    Закінчилася, на жаль.
    І тепер покличе вдаль
    Тема нова, теж цікава,
    Тільки крапку ставить рано.
    Про рельєф Землі в природі,
    Мінерали, ґрунт, гірські породи,
    Їх походження, зв’язок
    Знати треба назубок.
    Для найкращого засвоєння
    Нині гра-повторення.
    І етап: Мінерали та гірські породи.
    Ну, раз гра, то розпочнемо.
    Буде ярмарок у нас.
    В мене є “товар” по темі,
    На купівлю буде час.
    (На столі розкладені зразки мінералів та гірських порід: слюда, кварц, сіль, граніт, вапняк, мармур).
    До дошки виходять 6 учнів і беруть по одному зразку. Мінерал це, чи порода? – розкажіть,
    Їх властивість опишіть.
    Готові всі відповідати?
    З кого можемо почати?
    Відповіді учнів:
    Кварц – це мінерал; колір молочно-білий, димчастий; має значну твердість (моріон, цитрин, аметист); походження – магматичне.
    Запитання: “Що називають мінералами?”
    Сіль – це мінерал; колір білий; твердість незначна, крихкий, на смак солоний, розчинний у воді; походження осадове.
    Запитання: “Що таке гірські породи?”
    Слюда – це мінерал; колір – темно-коричневий, чорний, блискучий; твердість незначна; пластинчаста будова; походження – метаморфічне.
    Запитання: “На які групи поділяються гірські породи за походженням?”
    Граніт – це гірська порода; колір – сірий, рожевий, твердість значна. Складається з слюди, кварцу і польового шпату; походження – магматичне.
    Запитання: “Які породи називаються магматичними?”
    Вапняк – це гірська порода; колір – білий, жовтуватий; твердість – незначна; складається з кальциту; походження – осадове.
    Запитання: “Які породи називаються осадовими?”
    Мармур – це гірська порода; колір – білий, сірий рожевий; твердість – значна; походження – метаморфічне.
    Запитання: “Які породи називаються метаморфічними”
    ІІ етап: Корисні копалини
    Учитель: Мінерали і породи
    Дуже живописні.
    А скажіть – для людства
    Чим вони корисні?
    Відповіді учнів.
    Учитель: Щоб закласти знань
    Міцні підвалини,
    Хто нам скаже чітко:
    Що то – корисні копалини?
    Відповіді учнів.
    Запитання: “Якими корисними копалинами багата наша місцевість?”
    Відповіді учнів.
    Запитання: “Як групуються корисні копалини за використанням?”
    Відповіді учнів.
    ІІІ етап: Рельєф.
    Учитель: Корисні копалини – це мінерали і гірські породи. А як мінерали і гірські породи пов’язані з рельєфом?
    Відповіді учнів.
    Учитель: Перед вами є гора.
    Мені потрібні “альпіністи” два.
    Учні – мужні, здібні, не прості,
    Знання рельєфу у котрих на висоті.
    До дошки виходять два учні – “альпіністи”. На магнітній дошці намальована гора. Біля підніжжя
    закріплено два прапорці (на магнітах). За кожну правильну відповідь учень просуває прапорець на пункт вище. Сходження на гору
    Тим лиш учням впору,
    Хто об’єкт знайде на карті.
    В путь! Щасливого вам старту!
    Перевірка готовності “альпіністів”.
    Запитання: “Що називається рельєфом?”
    1.А чи є гірські масиви
    В нашій славній Україні?
    Покажи їх і скажи,
    Де розміщені вони?
    2.Гори мають всі вершини.
    Ось, наприклад, полонини.
    Це в Карпатах, чи в Криму?
    Дайте відповідь одну.
    Запитання: “Які форми рельєфу є основними?”
    Звикли гори з давніх пір
    По висоти вести спір.
    Важко, діти, а чи просто
    Їх розставити за зростом?
    Ну, а Кримські гори? Нині
    Ми позначимо вершини.
    Може, тюркське слово знаєш,
    Що “безліса” означає?
    Оцінюють відповіді “альпіністів”.
    Учитель: В гори високо ходили,
    Про вершини говорили.
    Та рельєф в своїй окрузі
    Треба знати, друзі.
    Запитання: Який рельєф у Київській області?
    ІV етап: Географічне положення.
    Учитель: Хто про положення розкаже?
    Ще й на карті нам покаже,
    Як кордони України пролягли
    Й саме де живемо ми?
    Відповідь за картою.
    Учитель: А тепер – словник по темі.
    Збережем уроку час!
    Я читаю вам рядки,
    Ви – лиш відповідь ураз.

    Від дощів, текучих рік
    Він росте із року в рік,
    Ворог він усім полям,
    Сінокосам і ґрунтам.
    (Яр)
    Залягаю на Поліссі,
    Де в болотах сонця зарево.
    Я зігріти можу,
    Хоча й не калорійне паливо.
    (Торф)
    Я – рельєфу форма дивна
    Дуже плоска і рівнинна.
    Та у назві у моїй
    Звучить рельєф гірський.
    (Плоскогір’я)
    V етап: Творчі роботи учнів.
    Учитель: На цьому можна було б завершити наш урок: всі знання ми узагальнили, “розклали по
    поличках”. Але мені б хотілося, щоб останнє слово сказали ви – своєю творчістю.
    Учні демонструють зібрані ними колекції гірських порід та мінералів своєї місцевості, розповідаючи, де саме зібрана колекція, що в ній представлено.
    Учитель: Добре, що ви змогли навіть у маленькому камінці, як в краплині води, побачити велич природи, її досконалість. Так казав давній філософ Пліній Старший.
    Учні читають вірші, які вони склали до уроку.
    К.Градова: Анди, Альпи, Гімалаї,
    Український степ безкраїй,
    Еверест, що в гору пнеться –
    Все оце рельєфом зветься.
    Ю.Сіракова: Про мінерали дізналися трішки,
    Щоб їх розшукати, ходили ми пішки.
    Збирали, вивчали, стомилися вкрай,
    Та добре пізнали рідний свій край.
    Щоб мінерали й породи всі розрізняти
    Нам геологію треба вивчати
    К.Градова: Вапняк – гірська порода загадкова,
    Утворилась з органічних речовин,
    Походження він має осадове,
    Бо прийшов до нас з морських глибин.
    А слюду, напевне кожен знає,
    В неї твердість зовсім незначна.
    Темна, блиск чудовий має
    І найдивовижніша вона.
    Учитель: Всі хто спробував написати вірші – молодці. Для людини дуже важливо
    …в одній хвилині – бачить вічність,
    В камінній глибі – безкінечність,
    І світ увесь – в малій піщинці,
    І небо – на пелюстках, на росинці!
    (У.Блейк)
    Учитель завершує урок, ознайомлюючи учнів з додатковою літературою, за допомогою якої вони можуть поглибити та розширити знання з теми.:
    *Краткий геологический словарь для школьников /Под ред. Г.И.Немкова. – М.:Недра, 1989.
    *Мир и человек (атлас).
    *Соболевский В.И. Замечательные минералы. – М.: Просвещение, 1983.
    *Шнюков Е.Ф. Мир минералов. – К.: Наукова думка, 1986.
    *Юльберт Р. Определитель минералов. – М.: Мир, 1978.
    На такому уроці учні закріпили знання про рельєф, мінерали та гірські породи, намагалися естетично сприймати навколишню неживу природу, про що свідчить їхня творчість.
    Завдяки багатому краєзнавчому змісту курс “Географія рідного краю” має прекрасні можливості для розвитку пізнавальних інтересів учнів. Тільки не варто забувати, що географія – не просто шкільний предмет, а особливе бачення світу, яке допомагає маленькій людині відкрити багатогранність і красу довкілля.
    Валентина Бойко
    вчителька СШ№290 м.Києва


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:24 | Повідомлення # 12
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ВЕСНЯНА ЗАБАВА
    “ВОРОДАЙ”

    Лунає “Веснянка” у виконані Ніни Матвієнко.
    Вчитель: Весна – чи не найулюбленіша пора року не тільки дітвори, але й дорослих. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаються в зелень, квітнуть дерева і левади, гаї перегукуються голосним пташиним співом… Не випадково наші пращури в давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік.
    Весну зустрічали радісно і пишно, з піснями, танцями, іграми. Ці пісні називаються веснянками. Існують і паралельні назви: на Поліссі – маївки, магівки, на Волині – рогульки, а у нас на Галичині – гаївка, гагівка, гагілка, ягілка, гагулька, галагівка, загалагілка. А у старій формі назви цих пісень були: гаголки, яголки, галаголки. Загальновідомою по всій Україні була і є “Подоляночка”.
    Усі ці пісні були пов’язані з символом Сонця, приходом весни. Колись давно, в це свято, на честь Сонця палили вогні. А ще був звичай робити і ось таке солом’яне опудало.
    Хлопець: Опудало – це символ смерті, зла,
    Його вивозили з села,
    Де у річці топили,
    А назад весну і літо привозили.
    Вчитель: Був колись цікавий звичай, прекрасна великодна забава “кликання Вородая”, яка збереглась, зокрема, біля Самбора. На Поділлі цю назву перемінили на “Володар”.
    Тут дві дівчини беруть на руки малого хлопчика й обносять довкола церкви, приспівуючи пісні, в яких згадується “Золоте дитятко”, яке золотим ножиком крає срібне яблучко.
    У наших гагілках часто співають про Ладу і Діда. Дід – це Сонце, що його внуками називали себе українці. А Лада – богиня любові, весни та праматір людей.
    Можливо, і сама назва “Великдень” прийшла до нас з часів язичества, бо свято гагілок припадало на той час, коли день збільшувався.
    Виходять Дід і Лада.
    Дід: Мені багато дуже літ,
    Я – Сонце, українців Дід.
    Їх величаю внуками своїми,
    Весну стрічаю разом з ними.
    Лада: О люди, рада вас вітати,
    Я – Лада, всіх людей прамати.
    Приїхала на золотому возі,
    Три дівчини було зі мною у дорозі.
    Тримаю я завжди дитину,
    З яблуком золотим хлопчину.
    1: Ще звали Ладу Бабою Золотою
    2: І панею Золотою
    3: Або тільки Золотою
    Даруй, о Ладо – Сонце, дні ясні,
    Ми раді веснонці - весні.
    Вона прийшла, весела та ласкава,
    А з нею "Вородай" - весняна забава.
    ("Ой дан - білодан").
    ( Спів птахів).
    Вчитель: Чи чуєте, птахи летять, повертаються на україну. І птахи чують свято весни. Ще наші предки вірили, що приносили вони ключі на своїх крилах, які закривали зиму, а відкривали весну. А свідчення цього є давньоруська поезія.
    "Галонько - ключнице"
    Дівчина: Галонько - ключнице,
    Чорная ключнице,
    Та вилети з - за моря
    Та винеси два ключі.
    Два ключі у золоті,
    А третій у сріблі.
    Ти замкни зиму,
    Зиму холодную
    Та голодну.
    Одімкни весну,
    Впусти літо тепле
    Та веселе!
    Хлопець: Ой вилинь, вилинь, гоголю,
    Винеси літо з собою,
    Винеси літо - літечко,
    Зеленеє житечко,
    Хрещатенький барвіночок,
    Запашненький васильочок!
    Дівчина: Чи ти, жайворонку, рано з вирію вилетів:
    Іще по гороньках сніжечки лежали,
    Іще по долинах криженьки стояли?
    Хлопець: Ой, я ті криженьки крильцями розжену,
    Ой, я ті сніженьки ніжками потопчу.
    Вчитель: Головна думка цих веснянок - закликати весну за допомогою її вістунів - птахів.
    В українських селах, щоб ви знали,
    Пташок із тіста випікали,
    Їх до палиць кріпили,
    Чи підкидали до гори. Ось так робили.
    Спекла моя матуся жайворонки,
    Для сина і для доньки,
    Щоб закликали весноньку, просили,
    Обрядове печиво селом носили.
    - Весна, весна красна, прийди,
    Весно, з радістю, з великою милістю.
    (Ставши в шеренгу):
    - Пташок викликаю
    З теплого краю:
    - Летіть, соловейки,
    На нашу земельку.
    - Спішіть, ластівоньки,
    Пасти корівоньки.
    (Пригощають печивом).
    Веснянка "Розлилися води" і "Дунай".
    Вчитель: Як починались веснянки, то перший раз варили горщик каші, виносили на вулицю, закопували його і прибивали кілком. Це був звичай чарувального характеру. За звичаєм каша варилась тільки із пшона, бо просо один із перших злаків, освоєних людиною в давнину.
    Отже, на святі нашому ми маємо каші із різних регіонів нашої України.
    - Є каша "майова" у нас
    Із самих вона Черкас.
    - На Переяславщині добре знана,
    Каша вівсяна.
    - А на Поділлі добре знана,
    Славна каша засипана.
    - І про тебе найкращі слова,
    Луганська каша "степова".
    - Кашу в складчину ще й нині,
    Варять на Чернігівщині.
    - Кликали проворну молодицю
    Зварити сумську кашицю.
    На рідній моїй Сумщині,
    Кашицю варять і понині.
    Вчитель: А на Полтавщині та Чернігівщині варилась "гуртова каша" з розмахом аж на три села..
    - Закопали горщик каші,
    Ще й кілком прибили,
    Щоб на нашу, на вулицю,
    Парубки ходили.
    - Та на нашу вулицю, на нашу,
    Та несіть пшоно на кашу,
    Будемо кашу варити,
    Будемо хлопців манити.
    Наша каша солона,
    Щоб нам не було сорома.
    Наша каша із проса,
    Наша вулиця хороша.
    Пісня:
    - Ой накладу вогник,
    Та наварю кашки,
    Що ж у тій кашці?
    Ложечка масла.
    Кому ж її їсти?
    Дівочкам, дівочкам.
    - Ой покладу вогник,
    Та наварю кашки.
    Що ж у тій кашці?
    Жаб'яча ніжка.
    Кому ж її їсти?
    Парубкам, парубкам.
    (Пригощають кашею).
    Вчитель: Найстародавнішими за походженням хороводи - ігрові пісні про землю.
    ("Просо", "Чижик").
    Вчитель: Віддавна люди глибоко шанували землю, називали її "мати", "свята земля", "годувальниця наша", землею клялися. Землю уявляли живою істотою, яка відчуває біль; її не можна бити, обпльовувати… Весною, коли розквітають проліски, з'являється ряст, парубки та дівчата юрбою ходили в ліс і там топтали ряст, набираючись сили від землі: "Хто здоров'я хоче мати, нумо з нами ряст топтати".
    (Учитель показує рухи "топтання рясту").
    Всі: Топчу, топчу ряст, ряст,
    Бог здоров'я дасть, дасть.
    І ще буду топтати,
    Щоб на той рік діждати.
    (Веснівка "Фіалонька", "Кривий танець", який він виявляє пробудження життя в природі).
    Вчитель: Навесні, як розпуститься верба, дівчата вилазили на неї, або сходили на високі пагорби і загукували весну протяжним
    Всі: Гу-гу-гу!
    Вчитель: Яке котилось від села до села.
    Благослови, мати,
    Весну закликати,
    Весну закликати,
    Зиму проводжати!
    Прийди, весно, прийди,
    Прийди, прийди красна.
    Принеси нам збіжжя,
    Принеси нам квіток…
    "Вербовая дощечка".
    Виходять хлопці та дівчата.
    Ой, виходьте, парубочки,
    На високу гілку.
    Вибирайте, парубочки,
    Найгарнішу дівку.
    Кожна гарна, кожна гарна,
    Жодна не погана.
    А між ними Галюсина,
    Як вимальована.
    Ой, виходьте, дівчата,
    Та в сей вечір на вулицю.
    Весну-красну стрічати,
    Весну красну вітати.
    Гу-гу-гу!
    Будемо весну стрічати,
    Та віночки сплітати,
    А віночки сплетемо,
    Хороводом підемо.
    Виходить Весна:
    Ой ти весна, ти весна,
    Ти чого до нас прийшла?
    Весна: Я прийшла до вас з теплом,
    Із зеленим житечком,
    Із хрещатеньким барвінком,
    Із запашненьким васильком.
    - Весна, весна красна,
    Що ти нам принесла?
    - Мужикам - по тростині, (дарує)
    - Бабам - по хустині,
    - Дівкам - по віночку,
    Парубкам по квіточці,
    По гарній дівочці.
    Дівчина: Ой ти, веснянко - веснище,
    А я дівчина - красниця.
    А ти, козаче, не будь пан,
    Візьми дівчину під жупан.
    Хлопець: А я жупана не маю,
    Хіба під свиту сховаю.
    Як не під свиту, то під кожух,
    В мене, дівчино, молодий дух.
    "Голубка".
    "Царівна".


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:29 | Повідомлення # 13
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ДЕНЬ ПТАХІВ

    Прилетів до нас здалеку у гніздо своє…
    (Лелека)
    Швидко скрізь цей птах літає,
    Всіх комашок поїдає,
    За вікном гніздом будує,
    Тільки в нас він не зимує.
    (Ластівка)
    Шубка з сірого пушку,
    Скаче в жовтім фартушку.
    Чорний шарфик та шапчина.
    Хоч маленька ця пташина,
    Та корисна трудівниця
    Називається…
    (Синиця)
    Маленький, сіренький,
    По гаях літає, уночі співає.
    (Соловей)
    На зріст маленька,
    Свитка сіренька
    І у лісі в холодку
    Все кує: «Ку-ку! Ку-ку!»
    (Зозуля)
    Що то за птах, що в чужині гнізда
    Яйця підкладає?
    (Зозуля)
    Які ноги заввишки,
    Такий ніс завдовжки,
    Хату на хаті має,
    Жабам рахунок знає.
    (Лелека)
    Довгі ноги, довгий ніс.
    Прилетів – обід приніс.
    Смачних жабеняток
    Для своїх маляток
    (Журавель)
    У ночі гуляє,
    А вдень спочиває,
    Має круглі очі,
    Бачить серед ночі.
    (Сова)
    Перший я приніс весну,
    Розбудив усіх від сну.
    Чув пісні мої усяк,
    Називають мене….
    (Шпак)
    Хто комах з кори виймає,
    Про здоров’я лісу дбає?
    (Дятел)
    Спритний хлопчина,
    В сірій сорочині,
    По дворах стрибає,
    Крихти підбирає.
    (Горобець)
    Вірно людям я служу,
    Їм дерева стережу,
    Дзьоб міцний і гострий маю,
    Шкідників ним добуваю.
    (Дятел)
    Без рук, без сокири зроблена хата.
    (Гніздо)
    Птах поважний, чорно-білий,
    Ловить рибу він уміло,
    Добре може він пірнати,
    То нащо йому літати.
    Здогадались ви, що він
    Називається…
    (Пінгвін)
    Що воно за дивна птиця?
    Світла денного боїться.
    Дзьоб гачком, великі очі,
    І не спиться їй щоночі.
    - Ху-гу-гу! – вночі співа.
    - Відгадали? Це ж …
    (Сова)
    Біла латка, чорна латка по березі скаче.
    (Сорока)
    Бусол
    В сінокосах,
    В срібних росах
    Заросився
    Бусол босий.
    Ворона
    Кричала ворона, як угору летіла,
    А як униз, то й опустила крила.

    Вона живе в селі і в місті
    Обіч доріг, де є гаї,
    Роками не міняє місця.
    Осівши, в теплії краї
    Не кличе діток відлітати,
    Аби де стане зимувати.

    Ця ворона чорноброва
    І весела, і здорова,
    Бо маленькі воронята
    Всі навчилися літати.
    Дятел.
    Пише хвостиком лисиця
    Пише дятел, гарна птиця,
    Слід по росяній траві.
    Дивні знаки на корі.

    Дзвонить дятел цілий день –
    Дзінь - дзень, дзінь – дзень!
    Чується веселий стук –
    Вилізай, шкідливий жук!
    Горобець
    Горобець біднесенький
    На віконце сів:
    «Їсти. Їсти! Їстоньки!
    Холодно. Джив! Джив!
    Пожалійте пташечку,
    Дайте крихіток,
    Я вам зацвірінькаю
    На увесь садок!»

    Голосисті горобці
    Всюди в місті й в полі:
    Цвірінчать свої пісні
    В гороб’ячій школі.
    Грак
    Танцюють граки.
    Танцюють граки,
    Аж гомін стоїть на осінніх лугах.
    І тануть у небі летючі хмарки,
    Коли в них пірнає розлучений птах.
    Жайворонок
    В небі жайворонки в’ються,
    І щебечуть, і співають,
    Заливаються – сміються.
    З весною світ вітають
    Грають, дзвонять цілий день,
    Дзвоном радісних пісень.
    Журавель
    Линуть в небі журавлі,
    Линуть сірими ключами,
    А курличуть до землі…
    Відмикають білі брами.
    Зозуля
    Кує зозуленька й кує,
    Ой горе-горенько моє, -
    По всьому тужить гаю:
    Дітей не розшукаю.
    Іволга
    В дуба на раменах
    В дуплах потаємних
    Сплять вітри.
    Там, мабуть,
    Іволги живуть.
    Голуб
    Коло млина, коло броду
    Два голуби пили воду.
    Пугач
    Ой спав пугач на могилі
    Дай крикнув він: - Пугу!
    Чи не дасть Бог козаченькам
    Хоч тепер потугу!...
    Синиця
    Синиці голодом намлілись -
    Оце б у вирій полетіти, -
    Така зима, така зима!...
    Так батьківщини ж там нема.
    Снігур
    Звідки гості налетіли
    Стоголосим табуном
    Розсипались в полі
    Над розсипаним зерном?
    Заспівали, задзвеніли,
    Мов заграли кобзарі…
    Де взялася весела зграя,
    Жарогруді снігурі?
    Сова
    Що воно за дивна птиця?
    Світла денного боїться.
    Дзьоб гачком, великі очі.
    Не спиться їй щоночі.
    Ху-ху-ху! - кричить, співа.
    Відгадали хто?...

    Сова Лесю зустрічає,
    Чемно так її питає:
    - Скільки вушок Леся має
    - Вушок - двоє.
    - Оченят?
    - Двоє, як у совенят.
    - Ручки дві та ніжки дві,
    Каже дівчинка сові.
    Чапля
    В чаплі чорні черевички.
    Чапля чапа до водички.

    Вміє чапля рахувати,
    Може й цифру показати.
    Шию вгору тягне птиця,
    Дзьоб униз - це одиниця!

    Вітер дме і не втихає,
    Чапля крила розправляє.
    Дзьоб підняла, тепер всім
    Добре видно цифру сім.
    Лебідь
    Що я почув у високому небі?
    О, досі ще я пам'ятаю.
    Як у блакиті сріблястій лебідь
    Звав лебедину зграю.

    Лебедята на лебідку
    Задивились, мов на квітку.
    Дуже гарна й горда птиця -
    Ця цариця - лебедиця!

    Пливе лебідь у ставку,
    Вигнув шию він тонку,
    Хвостик вгору при підняв,
    Цифру два нам показав.
    Лелека
    - Лелеко, лелеко,
    До осені далеко!
    Викрикує на лузі
    Засмагла дітвора.
    А він веслує в хмарі
    - З лелечихою в парі.
    Мовляв, у вирій, друзі,
    Мені ще не пора.
    А крилатий наш лелека
    Облітав краї далекі:
    Африку і Аргентину.
    Але любить Україну!
    Орел
    Ой не вітер в полі грає,
    Не орел літає -
    Ото ж Сірко з товариством
    По степу гуляє.
    Шпак
    Прилетіли шпаки,
    Дорогі співаки,
    Прилетіли весну зустрічати.
    У шпаківнях нових
    Скоро будуть у них
    Жовтороті малі пташенята
    Соловей
    Дощик, дощик. Ти вже злива!
    Плаче груша, плаче слива.
    Ти перещіть заходився,
    Соловейко застудився.
    А тепер лежить під пледом.
    П'є гарячий чай із медом.
    Сорока
    Сорока сороці
    Сорочечку шила.
    І сумно сороці
    Таке говорила:
    - Я сорок ушила
    Сусідським сорокам,
    Сама ж без сорочки.
    Бідна сорока.

    Стрекотали три сороки,
    Три сороки-білобокі.
    Так новинами хвалились,
    Язички аж потомились.

    Раз, два, три, чотири, п'ять
    Діти вийшли погулять.
    Тут сорока поруч сіла
    І водить тобі звеліла
    Чайка
    Хочеш-вір, а хочеш-не вір:
    В чайки шапка набакир,
    Бо носила чайка сіно,
    Обросилась по коліна;
    Збило сіно шапку чайці,
    Натрусилось у сап'янці.
    Так зате дітки чайчині
    Не в болоті сплять, а в сіні.
    Юрок
    Юрок - і спритний, і швидкий,
    Ти не гукай йому "Завжди!",
    Бо він весняної пори
    Звільняє двір від мошкари.
    Ґава
    - Що за шум, що за гам? -
    Запитала я у гав.
    Метушлива й говірка:
    Обізвалася чорна ґава,
    - Ми гулєм, ми справляєм
    Новосілля у шпака.

    Каже ґава ґавеняті
    - Йдуть дощі, густі, лапаті.
    Вирушаючи у путь,
    Парасольку не забудь!
    Ластівка
    Малесенька ластівка зранку мені
    Співає - щебече пісні весняні
    І весело в'ється вгорі над вікном,
    І махає привітно стрілчастим крилом


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:33 | Повідомлення # 14
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ДЕНЬ ДЕРЕВА

    Сидить - зеленіє,
    Летить - пожовтіє,
    Падає - почорніє.
    Листя
    Ніщо не летіло,
    Ніщо не злякало,
    А вся затремтіла,
    А вся задрижала.
    Осика
    Висока, струнка, запашна
    В небо тягнеться вона.
    Весь одяг золотистий,
    Тільки шапка зелена.
    Сосна
    Пахощі солодкі
    Чути вже здаля,
    Але поки квітну -
    Часу не втрачай -
    З моїх квіток взимку
    Можеш пити чай.
    Липа
    Ех, раз! Ех, два!
    Рубає старший брат дрова.
    Чому ж один чурбак
    Не розвалиться ніяк?
    У чурбаці сокира загрузає -
    Хто це в'язке дерево знає?
    В'яз
    Восени намистом рясним
    Вона віти прикрашала.
    Як весна-красна настала
    Намистин уже не стало!
    Без окраси залишилась
    Ти, красуня, недаремно -
    Взимку пташок годувала
    Намистинами ти, певно.
    Горобина
    Стоїть над водою
    З розплетеною косою.
    Верба
    Зелена, а не гай,
    Біла, а не сніг,
    Кучерява,
    А без волосся.
    Береза
    Батько тисячу синів має,
    Кожному шапочку справляє.
    Дуб, жолуді
    Як дерево називається,
    Що в білий пух одягається?
    Тополя
    Навесні біла, влітку зелена,
    Восени жовта, взимку добра.
    Груша
    І маленькі, і старенькі,
    Влітку, взимку, навесні,
    Всюди вдягнені гарненько
    У зелені сукні всі.
    Ялинки
    - Вона червона?
    - Ні, чорна.
    - Чому ж вона біла?
    - Тому, що зелена.
    Смородина
    Червоний колір,
    А винний смак,
    Кам'яне серце,
    У кого це так?
    Вишня
    Кругле та рум'яне,
    Я росту на гілці,
    Люблять і дорослі,
    І маленькі дітки.
    Яблуко
    В них багато є роботи,
    Хоч стоять вони весь час.
    Від дощу та від спекоти
    Захистять, врятують нас.
    Не лягають спать одвік,
    Не бояться плину рік
    І завій, і вітру реву.
    Хто ж вони таку?
    Дерева
    Буси червоні висять,
    Із кущів на нас глядять.
    Дуже люблять буси ці
    Діти, птиці, ведмеді.
    Малина
    Восени, як скину листя,
    Ягідками приберусь.
    Кожна гілка як в намисті -
    Я …….. зовусь.
    Шипшина
    У вінку зеленолистім,
    У червоному намисті,
    Видивляється у воду
    На свою хорошу вроду.
    Калина
    Немов їжак колючий,
    Солодкий та пахучий.
    Ягідку зірвеш -
    Руку обдереш
    Аґрус
    У зеленім кожушку,
    Кістяній сорочечці,
    Я росту собі в ліску
    Всім зірвати хочеться
    Горіх
    Дякуємо, голубко,
    Що в них смачний білок,
    Тоненька шкаралупка
    І кістяний жовток.
    Слива
    Ягоди зелені,
    Але всі їх хвалять,
    Ростуть з кісточками,
    Висять гронами.
    Виноград
    На дереві гойдається,
    Жупан колючий має.
    На літо одягається,
    А восени скидає.
    Каштан
    Біла кора, тоненькі віти
    Що то є? вгадайте діти.
    Береза
    Восени не в'яне
    А взимку не вмирає.
    Ялинка
    Стоїть кущ над водою
    З червоною бородою.
    Калина
    На весні тебе радую,
    Влітку прохолоджую,
    Восени годую,
    А взимку грію.
    Дерево
    Заблудилась у верболозі,
    День і ніч капають сльози.
    Верба
    Я дерево-красень,
    Зовуть мене….
    Ясен
    Влітку й узимку
    Кольору одного.
    Ялини
    У шубі взимку,
    А зимою голі.
    Дерева
    В кістянім пальтечку хлопчик
    З гілки стриб, немов грибочок.
    Як посадиш вчасно, в строк -
    Славний виросте дубок.
    Жолудь
    Що за дивна звичка
    В нашої Марічки?
    Влітку пишні шати любить одягати,
    Восени під ноги почина скидати.
    Дерево
    Тут сім'я у нас велика
    Є дуби, ялинка, липи.
    Це така собі краса
    Що це….
    Змішані ліси
    Що це за дерево:
    Завжди і скрізь зелено!
    Сосна
    Що ж це за дівчина:
    Не швачка, не майстриня,
    Нічого сама не шиє,
    А голки під дощем миє.
    Ялина
    Що влітку і взимку
    У сорочці одній?
    Ялиця
    Начебто сосна,
    Начебто ялина,
    Взимку без хвоїнки
    Називається….
    Модрина
    На гілках -
    Щільні комочки,
    В них дрімають
    Клейкі листочки
    Бруньки
    Падають з гілочки
    Золоті копій очки
    Осінні листочки
    І на модрині - я
    Й на ялині - я,
    На сосні - я
    Всім відома…
    Хвоя
    І з бруньок з'являються,
    І до літа розпускаються…
    Листки
    Невидимий вітер, немов футболіст,
    Ганяв по дорозі березовий…
    Я слідом ішов через площу і міст
    На пошту відправити братові….
    Лист
    Багато рук, нога - одна
    Дерево
    ПРИКМЕТИ
    Ліс тріщить - мороз стоятиме довго
    У лютому багато інею на деревах - на тепло.
    Із берези тече багато соку - на дощове літо.
    Якщо на березі листя розпускається раніше від вільхи, літо буде сухе; якщо на вільсі - дощове.
    Якщо на дубі листя розпускається раніше від ясена, то літо буде сухе.
    Пізно зацвітає горобина - на довгу осінь.
    У розпал літа на деревах з'являється жовте листя - осінь буде рання.
    Сухі гілки в тиху погоду опадають із дерев - на дощ.
    Якщо в лісі горіхів багато, а грибів мало - зима буде сніжною і холодною.
    Великий урожай горобини провіщає теплу осінь.
    Багато жолудів на дубі - на сувору зиму.
    У лісі багато горобини - осінь буде дощовою; горобини мало - осінь буде сухою.
    Урожай на горіхи, а грибів немає - зима буде сніжною і холодною.
    Якщо з берези листя не опало, сніг ляже пізно.
    Якщо восени листя берези жовтіє з верхівки - весна буде ранньою, знизу - пізньою.
    Верба рано інеєм покрилась - на довгу зиму.
    Швидкий, дружний падолист - на сувору зиму.
    Пізній падолист - на сувору зиму.
    Якщо листя з дерев не все опало, зима буде холодною.
    Поки листя з вишні не опало, скільки б снігу не випало, відлига його зжене.
    Якщо сніг залишається на деревах, то він скоро розтане.
    Шумить узимку ліс - на близьку відлигу.
    ВІРШІ
    Брунька на гілці -
    Стулена жменька.
    В жменьці сховалася
    Квітка маленька.
    Сонце пригріє -
    Жменька розтулиться,
    Цвітом запахне
    Вся наша вулиця
    **********
    Веселі вишні вкрили віти,
    Виблискують з гущавини.
    Василько воду ллє на квіти,
    Щоб вищі виросли вони.
    **********
    Сіло сонце на сосну,
    Сонно мовило: "Засну!"
    Сосни сонечко гойдали,
    Сосни сонечко благали:
    - Сонце, сонечко, не треба,
    Стане темно нам без тебе!
    ***********
    Кольорове диво - осінь.
    Чиста-чиста неба просинь.
    Скрізь червоно, золотаво.
    Жовтизна встелила трави.
    Сизі ранки, синь ріки,
    Білі в ній пливуть хмарки.
    Бронза дуба, зелень сосен.
    Кольорове диво - осінь.
    **********
    В лісі яблунька,
    В лісі дичка,
    Рясно яблучок
    Невеличких.
    Плаче яблунька,
    Плаче дичка:
    - Родять яблучка,
    Звуть - кислички…
    ***********
    В горішнику горішина
    Горішками обвішана.
    Оришка і Тимішко
    Струшують горішки

    Білка по гілках стрибає,
    У дупло свій скарб ховає:
    Жолуді, гриби, горішки,
    Ягоди шипшини й шишки.
    **********
    Яся ягоди збирала,
    Біля ясеня кружляла.
    Раптом ящірка шмигнула…
    Наша Яся не збагнула:
    - А-я-я, а-я-я!
    Няню, няню, то змія!
    ***********
    У планети є легені -
    Це дерева всі зелені.
    Вони кисень нам дарують,
    І печалять і хвилюють.

    Одягають і годують.
    Наші кривди й болі чують.
    Зберігають і вологу -
    Так надай їм допомогу!


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:35 | Повідомлення # 15
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    КУПАЛЬСЬКЕ СВЯТО
    "Купала - свято радості й пісень"

    Оформлення залу: річка, на якій віночки, купай лиця, колесо, прикрашене стрічками, солом'яне опудало.
    Виходить Весна: Я Веснонька прекрасна,
    Квітуча, тепла, ясна,
    Завітала на свято до вас,
    Нам прощатися час.
    Ви мене не забувайте,
    Літо-літечко стрічайте.
    Гаївка "РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ".
    Літо: Літо-літечко моє ім'я,
    Чи не правда, гарна я?
    Немовби Мавка - чарівниця,
    Мої коси, як у полі пшениця.
    Суниці у лісі збираю,
    Тому і вустонька червоні маю.
    Як волошки в мене очі,
    Бровенята, як літної ночі.
    Не можу жити я без сонечка,
    Бо я його кохана донечка.
    Сонце: Купала - свято радості, пісень,
    Купала сонця день
    Із літнім сонцестоянням співпадає,
    Про Купалу вся Європа знає.
    Вчитель: Івана Купала - це найяскравіше свято із усіх літніх свят. Воно яскраве, пишне. Це свято парубків та дівчат.
    Пісня "ГЕЙ НА ІВАНА, ГЕЙ НА КУПАЛА"
    До свята готувались заздалегідь: хлопці шукали гарну крислату вербу, зносили дрова для вогнищ. Вогнище - символ сонця. Дівчата прикрашали купальницю стрічками, квітами, готували вінки. У цей день обов'язковим був обряд купання. За народним віруванням, вранці цього дня купалось навіть Сонце.
    Дівчата та хлопці виходять і прикрашають купальницю.
    1-а: Обрядове дерево оце -
    Купай лиця, або гільце.
    Із гілок верби ще й нині,
    Його роблять на Поділлі і Волині
    2-а: Вербу вінками та стрічками прикрашали,
    Її купайлицею, чи Мареною звали.
    Хлопець: Солом'яне опудало ще й нині,
    На нашій роблять Полтавщині
    І лялька Мара оця,
    Кріпилась до високого стовпця
    Хлопець: Клали купу кропиви жалючої,
    Злючої - пре злючої.
    Будемо сьогодні босоніж
    Перестрибувати чим скоріш.
    Хлопець: А ось і Київське село.
    Знаєте, як там було?
    Жердину з колесом чіпляли,
    Це все Іваном звали.
    Вчитель: А бувало, що в інших селах, замість солом'яного опудала садили на траву дитя, вбране квітами та вінками, яке грало роль Купала.
    Виходять Дід, Баба, Купало.
    Дід: По дорозі ми Купала зустріли
    І на свято його запросили.
    Баба: Купайло, Купайло,
    Де ти зимувало?
    Купайло: Зимувало в пір'ячку,
    Літувало в зіллячку.
    Дід: А що ж вечеряло?
    Купайло: Вечеряло варенички,
    Варенички з цибулею,
    З цибулею, з чорним маком,
    З чорним маком, пастернаком,
    І з юшкою, петрушкою,
    Ой рано, на Івана.
    Хлопець: Наш Купайло із верби,
    Понесемо його до води,
    Обплетемо волошками, барвінком,
    Уквітчаємо любистком.
    (журн. "Дошкільне виховання", №5, 1989р.)
    Хороводна гра "ОЙ ІВАНКУ - КУПАЙЛЕЧКУ".
    (Обирають Іванка. Він відходить від гурту).
    Ой Іванку - Купайлечку,
    Знайди синю фіалочку,
    Хоч давно в ліску одквітла,
    Квітка синя ця тендітна.
    Може десь ще у ярочку,
    Нам зустрінеться привітна.
    Під сухим вона листочком
    Заховалась непримітна.
    Ой Іванку - Купайлечку,
    Знайди синю фіалочку.
    Щойно діти перестануть співати, як виходить із кошиком Іванко. Він раз у раз схиляється до землі, збираючи штучні квіточки. Діти вітаються з ним:
    - Добрий день, Іванку!
    - Добрий день! - відповідає хлопчик.
    Діти утворюють півколо. Іванко стає навпроти них, тримаючи букети квітів за спиною.
    Пісня виконується діалогом:
    Діти: Ой Іванку - Купайлечку,
    Знайди синю фіалочку!
    Іванко: Вже давно в лісу одквітла,
    Квітка синя ця тендітна.
    Діти: Може де ще у ярочку
    Виростає непомітна?
    Іванко: Під сухим вона листочком,
    Заховалася привітна.
    Діти: То чого ж ти, хлопче, ходиш,
    Що шукаєш, чого бродиш?
    Іванко: Рву барвінок в луговині,
    В нього теж очиці сині.
    Діти: Покажи нам барвіночок,
    Ставай з нами у таночок.
    (Іванко показує букетик. Всі танцюють. Іванко всередині кола. Гра продовжується з новим Іванком).
    Хлопець: Хто не вийде ввечері до Мари,
    Не минути тому кари.
    Чудове свято це таки,
    Розпочинали його дівки.
    (Виходять дівчата з віночками. Раптом вибігає відьма).
    Відьма: Веселитись захотілось вам!
    А я не дам!
    Ага, злякались! Так, це я.
    Відьма моє ім'я.
    Боїтеся ви мене!
    І ніхто не прожене!
    Заберу я молоко в корівок,
    Зачарую парубків і дівок,...
    Буде вам усім кінець -
    Зведу свято нанівець!
    Дівчина: Ой на Івана Купайлого
    Ходила відьма ногайлою.
    Як на дуб лізла - кору гризла,
    А з дуба впала - зілля копала,
    Свої корови заправляла.
    Дівчина: Як заправила у вівторок,
    То видоїла корів з сорок,
    А як заправила в середу,
    То видоїла всю череду.
    Хлопець: Ідіть, хлопці, смолу брати,
    Відьмі очі заливати.
    Щоб по ночах не ходила,
    Чужих корів не доїла,
    Бо корівоньки старенькі,
    В них телятка маленькі.
    Дід: На Купалу вогонь крешуть,
    Нехай відьми на пень брешуть.
    Нехай брешуть, нехай знають,
    Нехай молока не відбирають.
    Баба: Не лякайтеся!
    Колись ось так було:
    Виносили Купалу за село.
    Так злих відьом виганяли,
    Моя бабуся ще мене навчали.
    (Купала виганяє відьму).
    Вчитель: На Івана Купала дівчата ворожили, причаровували хлопців. Причаровувати можна було жабою, барвінком, змією, рибою, глиною.
    Чарування змією:Потрібно було спіймати змію, з пащеки вирвати жало і висушити його. Таким жалом потім вистачало лише доторкнутись до того парубка, якого хотіла привабити дівка.
    Чарування рибою: Спійману рибу дівчина клала собі за пазуху біля серця. Носила її три дні. Потім висушувала, а суху терла на порох, який потім давала з'їсти парубкові.
    Чарування глиною: Якщо дівчині полюбився якийсь парубок, вона непомітно стежила за ним, поки не взяла з його сліду глину. Цю глину потім вдома замастила до глиняної печі, примовляючи: "Щоб тебе пекло так за мною, як буде пекти ту глину"
    Вчитель: Існує вірування, що вночі, напередодні Івана Купала, дерева переходять з місця на місце й шумом гілля розмовляють між собою. Їхню розмову розумів той, хто віднаходив цвіт папороті, що розквітав опівночі. Розумів мову тварин і міг бачити заховані в землі скарби.
    Наші предки вірили, що кожна рослина повинна була мати квітку, а що в папороті її ніхто ніколи не бачив то й виникло багато легенд про таємничий цвіт папороті.
    Хлопець: Щоб зірвати квітку милу,
    Перебороти треба нечисту силу,
    Скатертину Великодню розстелити,
    Ножем свяченим коло зробити,
    І чекати, не стуливши очі,
    Бо розквітає папороть лиш опівночі.
    Вчитель: Микола Гоголь використав народні перекази про цвіт папороті у своєму оповіданні "Вечір напередодні Івана Купала". Як мав би виглядати той цвіт папороті: "Дивіться, - червоніє маленька брунька квітки і, як ніби жива, рухається. І справді дивно. Рухається і стає все більша, більша і червоніє, як жевріюча вуглинка. Спалахнула зірочка, щось тихо затріщало: і квітка розгорнулася перед його очима, ніби полум'я, освітивши й інших біля себе"
    (Підіймається Папороть).
    Дівчина: Я - ніжний папороті цвіт,
    Мене шукають сотні - сотні літ.
    Хто у лісі віднайде мене,
    Того здоров'я і добро не обмине,
    Птахів та звірів зрозуміє мову,
    І з ними зможе вести розмову.
    (Бігає навколо уявної загорожі Чорт)
    Чорт: Я - надійна папороті сторожа,
    Та що це? Загорожа?
    Я - чорт! А ти хто? Озвись!
    Мене жахайся, стережись!
    О, я до тебе доберусь,
    Одних лиш півнів я боюсь.
    Співають півні. Чорт утікає.
    Дівчата виходять, плетуть віночки.
    Вчитель: На Івана Купала дівчата плели вінки з барвінку, верби, вплітаючи любисток, рум'яна, запашні квіти, пшеничне колосся. Вінок з квітів та колосків - символ дівочої краси. А ще прикрашали дівчата шапки та капелюхи хлопців квітами. Вінки пускали за водою. У який бік попливе - туди дівка заміж піде. А якщо тонув, то це віщувало розлуку з милим або смерть.
    Дівчина: Піду я в садочок, нарву квіточок,
    З тих квіточок зроблю віночок.
    А тоді візьму віночок
    Та й укину у ставочок.
    Пливи, віночок, за водою,
    Пливе доля за тобою.
    Танець "МАРЕНА".
    Дівчина: Світились від багаття річки води,
    І всі водили хороводи.
    Було це свято для старих і для малих,
    Пісні лунали і веселий сміх.
    Вчитель: Про це свято, свято Івана Купала, Леся Українка писала : "Поки вогнище палає, дівчата співають пісень, зачіпають хлопців у тих піснях, а ті їм відповідають часом піснями, часом жартами". На Київщині у ХІХ столітті на свято Івана Купала, вранці, ще до сходу сонця, дівчата брали довгу тичку, насаджували на неї мітлу, розмахували нею, співаючи несмішливих пісень.
    Приповідка:
    Хлопець: На Івана Купала,
    Гуска в борщ упала.
    Хлопці бігли, як летіли,
    Дівки гуску з'їли.
    Дівчина: На Івана Купала,
    Жаба в борщ упала.
    Дівки бігли, як летіли,
    Хлопці жабу з'їли.
    Дівчина: Купала Івана -
    Свиня в борщ упала.
    Хлопці виганяли,
    Зуби поламали.
    Дівчата граблями,
    А хлопці зубами.
    Дівчата кілками,
    А хлопці руками.
    (Потім дія відбувається навпаки).
    Пісня "КУПАЛА НА ІВАНА".
    Дівчина: На Купала, на Івана,
    Ластівонька купалася,
    На бережечку сушилася,
    Дівка Наталка журилася:
    Рушників ще не наткала,
    А Петруся сподобала.
    Рушників ще не зробила,
    А Петруся полюбила.
    Пісня "ОЙ НА КУПАЛА, КУПАЛОЧКА"
    Вчитель: На Івана Купала Хлопці перестрибували через вогнище, яке розпалювалось тертям сухих гілок. Цей вогонь вважався "живим". Перестрибуючи, хлопці набирались сили і здоров'я, очищаючись перед жнивами.
    Хлопці та дівчата біля "вогнища".
    Хлопець: Є прадавній звичай ще,
    Розпалювати вогнище,
    Тертям гілок сухих,
    Палатиме живий вогонь для всіх.
    Вбігають хлопці, "розпалюють уявне вогнище"
    Дівчина: Світи, світи, місяцю,
    Та й на нашу вулицю,
    А на нашій вулиці,
    Усі хлопці молодці.
    Хлопець: Щоб здоров'я, силу мати,
    Нумо, хлопці, через вогнище стрибати.
    Боягузів немає між нами,
    Очищаємось вогнем перед жнивами.
    Вчитель: Якщо хлопець з дівчиною подбались одне одному, то перестрибували вогнище парами. Перед тим, як стрибати через вогнище, парубок знімав вінок з голови дівчини і одягав собі, а дівчина одягала його шапку або капелюх. Перестрибнувши, стають назад. Ось так: Катерина із Петром,
    Як тополя з явором.
    А Микола з Галиною,
    Як дубок з ліщиною.
    Оксана з Васильком,
    Як ружечка з барвінком.
    Ігор із Уляною - сусідкою,
    Наче лебідь із лебідкою.
    Пісня "ОЙ ЯВОРЕ, ЯВОРОНЬКУ"
    Вчитель: Ось і наближається наше свято до кінця. Догорає вогнище. Закінчується свято обрядом урочистого спалення Купайлиці, супроводжуваного піснями, радісними вигуками. Гілочки від купай лиці несли додому, а на другий день виносили на город.
    Дівчина: Допалимо соломоньку,
    Та підемо додолоньку.
    Лежи, лежи, Купайлочку,
    У червоному, багаттячку.
    Пісня "ДОДОМУ".
    (Кує зозуля. Запаливши свічки, дівчатка обходять коло із віночками і "пускають" їх на уявну річку).
    Вчитель: Наше свято закінчилося, а попереду у вас канікули і справжнє свято Івана Купала. Нехай зозуля накує вам багато - багато щасливих років, наповнених прекрасними звичаями нашого народу, такими, якими багате і свято Івана Купала.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:37 | Повідомлення # 16
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    Володимира Круковська "Пори року"

    КРАСА ЗЕЛЕНОГО СВІТУ

    На сцені ведуча, Ведучий, дівчинка-Пташка, цариця Флора - дівчина, в зеленому одязі, в неї накидка або велика хустинка в квітах, на голові - корона з квітів, оздоблена пташками. Лісовичок - одягнений у зелене латаття - із листячками плаття.
    Ведуча: Ми вам розповімо, як з'явилися на землі різні квіти й трави.
    Ведучий: Легенда про це розповідає так. Тож слухайте.
    Виходить група дітей.
    1-ша дитина: Коли з'явилися перші люди, то лишень високі дерева виростали, мох і колючі чагарники землю покривали. У тих заростях дикі звірі жили, повсюди ходили, а люди їх підстерігали, ловили та вбивали. З них шкіру зривали, сушили на сонці й себе одягали - від холоду захищалися, а м'ясом харчувалися.
    2-га дитина: Колись у людей було серце жорстоке. Вони підглядали, де причаїлося звіря одиноке, його ловили - так і жили… А все це бачила цариця лісу - Флора. Вона хотіла так зробити, щоб звірів захистити, людей навчити природу любити.
    3-тя дитина: Треба було щось таке вчинити, щоб похмурих людей розвеселити.
    4-та дитина: Зажурена ходила лісом Флора-цариця: їй не спиться, ні на високій горі не сидиться. Вона день і ніч думу гадає, як зробити нелегку справу має.
    3-тя дитина: Якось цариця сиділа на високій горі й сумувала, до неї прилетіла маленька пташка й защебетала.
    До цариці Флори дівчинка-Пташка приступає
    і з тривогою промовляє
    Пташка: Царице, царице, я всюди буваю, про все знаю. Кожній людині щебетанням душу звеселяю. Я бачу, що ти день і ніч у зажурі. Чи можу я тобі пораду дати?
    Цариця Флора: О добра, гарна Пташко, хто тебе не знає. Ти увесь день безжурно співаєш пісень, та мене розвеселити не зможеш і не допоможеш, лишень своє мале серденько розтривожиш.
    Пташка: А ти царице, не поспішай, а мені про все розповідай.
    Цариця Флора: Добре, Пташко. Ти не допоможеш, знаю, та розкажу, бо тягар на серці маю. У нас на землі живуть люди непривітні та злі. Гілочки з дерев та кущів ламають, звірів великих і малих убивають. Я б хотіла, щоб люди до природи любов мали.
    Пташка: Гаразд, царице, я тобі допоможу!
    Дівчинка-Пташка "відлітає", а цариця Флора
    в задумі ходить по сцені.
    5-та дитина: І пташка маленька враз від неї відлетіла, бо допомогти цариці дуже хотіла. По лісах, по ярах, по долах і горбах стрибала, над водоймами й ставками літала. Усім про біду цариці Флори розповідала.
    6-та дитина: Тут із лісів, ярів, долин, висот і низин, водоймищ і ставків різні істоти стали вилізати, бо всі хотіли славній цариці допомагати.
    7-ма дитина: Порадили їй, щоб до людей послати і вони зможуть їх до добрих справ схилити - тоді всі будуть у злагоді й любові жити.
    Ведучий: Але цариця Флора лишень важко зітхнула і сказала.
    Цариця Флора: Я вже не раз посланців до людей посилала, але вони не вертали. Люди їх не розуміли та вбивали. Так було щораз, можуть вбити й вас. Я не хочу ризикувати і на смерть вас посилати.
    Пташка і Лісовичок до цариці Флори приступають
    і переконливо промовляють.
    Лісовичок: Всесильна царице зеленого лісового царства, зроби, щоб ми квітами розквітали, зеленими травами поставали. Злі люди будуть нас помічати, а ми їм - серця звеселяти.
    Пташка: Вони кращими й добрішими ставатимуть.
    Пташка і Лісовичок стають біля цариці Флори.
    8-ма дитина: Відтоді маленькі чоловіки-Лісовички, красуні лісові - Маївки, Колючики, Цвіркунчики - стали квітками. Вони красою втішають нас разом із пташками.
    Ведуча: На землі багато різних трав і квітів: маленьких і великих. Вони людей звеселяють, із ними в щасті й горі бувають. Усе життя людину супроводжують квіти - символи вічного життя, любові та пам'яті.
    9-та дитина: Народжується людина - її квітами зустрічають, хрестять - зеленим барвінком квітчають, доброї й щасливої долі бажають.
    10-та дитина: У день весілля на щастя дорогу ними встеляють.
    1-ша дитина: Як добру справу зробиш, то квітами вітають, щастя, довгих літ і доброго здоров'я бажають.
    2-га дитина: Квітами людину на вічний спочинок проводжають.
    Ведучий: Квіти радості й суму бувають, про них так говорять: квіти кохання, квіти розлуки, квіти знайомства, квіти суму.
    3-тя дитина:
    Волошки в полі - це наші долі.
    Маки червоні в пшениці, житі -
    Це наші душі з любов'ю злиті.
    Ромашки білі - це думки смілі,
    Це наші очі й слова пророчі…
    На світі квіти, як наші діти:
    Ростуть низенько, ростуть високо -
    Вони усім нам милують око.
    Журба і радість в квіти вплелися -
    Тож, друже, серцем до них горнися.
    4-та дитина: Квіти - наше життя. Кожна квітка, травинка, коріння і стеблинка нас лікують, коли їх правильно збирати й зберігати.
    5-та дитина: Ростуть ліки на землі -
    Це трави різні запашні,
    Це квіточки всяких порід -
    Про це не раз казав мій дід.
    Ліки із трав, ліки з квіток,
    З коренів, і з галузок…
    Використовують їх люди
    Від болю, також від застуди.
    Ведуча: Із них ліки виготовляють, які всім хворим допомагають. Здавна люди квіти шанували, любили й оберігали. Квіти - це чарівна усмішка матінка-Землі, краса, здоров'я і натхнення…
    Ведучий: Квіти, немов діти. Ними не тільки маємо милуватися, а й про них піклуватися. Про них складають міфи, легенди, вірші й пісні. Назвами квітів називають батьки своїх дітей. А скільки чудових творів написано про невмирущу красу Землі!
    Ведуча: Призабуті нині символіка квітів. Колись рослини мали ритуальну значимість. Квіти й досі відіграють важливу роль в українських звичаях та обрядах.
    6-та дитина: Квіти були оберегами: на свято Трійці люди замаювали свої оселі м'ятою, любистком, татарським зіллям; встеляли долівку пахучими травами - так від злих сил сім'ю оберігали.
    7-ма дитина: Від русалок - в усі куточки кімнати полин і петрушку клали. На Маковея святили мак і різні трави - сім'ю від поганих навіювань захищали.
    8-ма дитина: Калиною прикрашали коровай, подекуди оздоблювали весільне гільце, щоб засвідчити дівочу чистоту й невинність. Цвітом калини квітчали коси дівчини. Калину кидали в першу купіль дитини, щоб тіло було біленьке, як калиновий цвіт, а личко червоненьке, як плід. Калину садили на могилі як символ пам'яті.
    9-та дитина: Барвінок - символ молодості. Він зеленіє влітку і зимою, порівнюється із вродою молодою. Барвінок п'ять пелюстків має, і кожна пелюстка щось означає: перша - красу, друга - ніжність, третя - незабутність, четверта - злагоду, а п'ята - вірність. Барвінок зелененький служив подружній парі: вельон молодої барвінком квітчали й весільний вінок із нього виплітали.
    10-та дитина: Волошки дарували як символ ніжності та скромності.
    1-ша дитина: Листок папороті - символ довіри; маки червоні - краси й молодості; фіалки - радості та веселості; едельвейс - кохання та мужності, патріотизму й вірності; барвінок - освідчення в коханні…
    2-га дитина: У букетах переважно поєднували два кольори: червоний із блакитним - вірність і кохання; жовтий із червоним - недовіра; білий із червоним - повага; пурпуровий із зеленим - мудрість, обережність, пересторога.
    3-тя дитина: Квіти дарують з певної нагоди. Важливо знати, кому які букети можна дарувати. Дівчатам дарують квіти з напів розпущеними бутонами як символ чистоти; чоловікам - хризантеми, гладіолуси, гвоздики - квіти з великими розквітлими бутонами; одруженим жінкам не дарують червоних квітів - вони означають кохання. Дуже важливо, аби букет мав непарну кількість квітів - це на щастя.
    Ведуча: нехай квіти будуть вам окрасою життя.
    Ведучий дарує квіти ведучій, кланяючись.
    Ведучий: Даруйте один одному квіти до кожної нагоди - квіти краса від матінки Природи.

    ЖАЙВОРОНОК
    На сцені стоїть хлопець-Жайворонок, одягнений відповідно
    до своєї ролі. До нього підбігають діти.
    Всі співають на довільну мелодію.
    Діти: Уже Жайворонок до нас прилетів!
    Він не побоявся морозів й снігів.
    Жайворонок: Я летів із вирію, ніжки натомив,
    І багато пір'ячок своїх загубив.
    Натомив я ніженьки й крилечка свої,
    Щоб до вас принести пісеньки мої.
    Діти: Жайворонку-пташечко, хто тебе послав,
    Хто тобі в дорозі сили додавав?
    Жайворонок: То Господь із неба мене посилав,
    Силоньки для ніжок і крилець давав.
    Ключі золотії він мені вручив,
    Щоби ними Землю скоріш відчинив.
    Діти: Жайворонку-пташечко, пташечко мала,
    Що тобі за цеє Земленька дала?
    Жайворонок: Земля розквітає, наче маків цвіт,
    Бо Весна-цариця розбудила світ!

    ВІРШІ ДЛЯ САМИХ МАЛЕНЬКИХ
    …Пишається калинонька,
    явір зеленіє.
    А кругом них верболози
    Й лози зеленіють. Т.Шевченко

    Дрімає калина
    В червонім намисті,
    Лиш з вітром шепочуть
    Листки золотисті. Ю.Шкрумеляк

    І верби листки довгенькі,
    Гостроверхі та дрібненькі,
    Все шепочуть потихенько
    Під вітрами навесні. М.Познанська

    Дуб міцний завжди поважний
    І привітний, наче дід.
    Ти вивчай його уважно:
    Силу цю любити слід!
    Як впаде вбрання барвисте,
    Кожна гілка, мов кілок.
    А поглянь: дубове листя
    Не опало із гілок! М.Познанська

    Ось широке листя клена:
    П'ятикутне і різьблене,
    Наче скульптор різаком
    Працював над тим листком. М.Познанська

    Спасибі людям, що зростили ліс!
    За всі дуби спасибі, за ялини,
    і за красу отих зелених кіс
    берізок, милих серцеві людини.
    М.Познанська
    ЗАГАДКИ
    Стоїть, коливається,
    Головою величається,
    А торкнешся-кусається. (Будяк)

    У жнива-гіркі,
    А в мороз-солодкі.
    Що за ягідки червонобокі? (Калина)

    У вінку зеленолистім,
    У червоному намисті
    Задивляється у воду,
    На свою хорошу вроду. (Калина)

    Восени намистом рясним
    Вона віти прикрашала.
    Як весна-красна настала,
    Намистин уже не стало.
    Без окраси ти лишилась,
    Красуне, не даремно.
    Взимку пташок годувала
    Намистинами, напевно. (Калина)

    Стрімко вибігли на гору
    Ці подружки білокорі.
    Дощик їм полоще кіски,
    Звуть подружок цих… (Берізки)

    Я - високий, я - кирпатий,
    малим жолудям я - тато. (Дуб)

    Ніхто не лякає,
    а вся тремтить. (Осика)

    Стоїть колюча на узліссі,
    одягнена в багрянець.
    хто підійде, того поколе (Шипшина)

    Стоять красуні на воді,
    Вінки в них білі й золоті. (Лілеї, глечики)

    Зелена, а не гай, біла, а не сніг,
    Кучерява, та без волосся.
    (Береза)
    Синьоока ця заброда
    в полі водить хороводи.
    Де вона вінки спліта -
    пшениці рідкі й жита (Волошка)

    Сам маленький
    а шуба дерев'яна. (Горіх)

    Серед літа метелиця:
    Пух летить і стелиться. (Тополя)

    Сонечко в траві зійшло,
    усміхнулось, розцвіло.
    Згодом стало біле-біле
    і за вітром полетіло.
    (Кульбаба)
    ВІНОК
    КОТИВСЯ ВІНОК З ПОЛЯ…
    В коло, Місяцю, кого несекмо?
    Вінок селом несемо,
    Вищий від плота,
    Дорожчий від золота!
    ************
    Котився вінок з поля,
    Із поля на дорогу,
    А з дороги до стодоли,
    Зі стодоли до комори,
    З комори до світлиці
    На пухкі паляниці!
    Вийся, вінойку, гладко,
    Як червоноє ябко.
    Із барвінку зеленого,
    А із вівса жовтейкого.
    ***************
    Місяцю, Місячейку,
    Світи нам доріженьку!
    Щоби ми не зблудили,
    Вінойка не згубили;
    Бо наш вінойко красний,
    Як місячейко ясний,
    Іще вищий від плота,
    Ще дорожчий від злота.
    Іще вищий від гори,
    Ще ясніший від зорі!
    Вінок - своєрідний символ Матері-Землі, її життєдайної сили; ритуальний предмет, елемент вбрання виконавців обрядів, апотропей (з грецької - той, що відводить лихо).
    Барвистий віночок із чарівного зілля на голові дівчини - символ любові і таїни вінчання Матері-Землі зі святим духом зоряного неба.
    Жила в народі наука плетіння вінка. Важлива було знати, як і коли плести, як зберігати квіти у вінку, яке зілля з яким має сусідити і т.д. Збирали квіти у певні дні й у певну годину залежно від призначення вінка, з росою чи без неї. Категорично заборонялося вплітати до вінка листя і квіти "нечистого" зілля, як от листя папороті, цвіт вовчих ягід, дурман, гірчицю, осот, осоку та ін. Перед виплітанням вінка квіти "очищали".
    Вінок - оберіг, що знімає болі, береже волосся. Вплетені в нього квіти виконували роль символу: деревій - нескореності; барвінок - життя; безсмертник - здоров'я; квіт вишні та яблуні - материнської любові; калина - краси та дівочої вроди, символ України; любисток та волошки - людської відданості, уміння бути корисним; ромашка - здоров'я, доброти, ніжності; хміль - гнучкості то розуму.
    Дуб шанують за міцність, красу, довговічність. "Міцний як дуб", - кажуть про сильного чоловіка. Освячений на Перунів день жолуді використовують у магії родючості і шанують як чоловічі обереги, які носять на шиї в ладанках або зашивають в одяг. В цей же день жінки вінкують чоловіків вінками з гілочок дуба. вінки зберігають протягом року до наступного свята і використовують в оздоровчій магії для своїх чоловіків та синів, щоб вони були міцними та дужими.
    У ХVІ - ХVІІ ст.ст. в період боротьби за національну незалежність у вінках з'явилися мак - символ суму та туги, блавати - символ прозріння.
    Усього в українських вінках 12 квіток.
    Звичай плести вінки - це частина зустрічі весни-літа.
    Згубити вінок означає позбутися незайманості.
    Прощання з весною, з юністю, з молодими літами уособлює звичай кидання вінків у воду на Івана Купала. Плетіння купальських вінків особливо характерне для українців і білорусів. У вінках обов'язково мав бути полин як оберіг від відьом і русалок. Пустити вінок за водою - ворожити про майбутнє: такий віночок має знайти судженого.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:49 | Повідомлення # 17
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ІМЕНИНИ
    СТАРОГО САДУ

    І дія
    Старий предковічний сад переливається багатством осінніх кольорів. Велика галявина біля розкішного ставка, у який впало по – осіньому прозоре небо.
    Старенький дідусь і діти складають листячко в різнобарвні віночки, вплітаючи в них калину, на галявині плетуть кошики, роблять свищики.
    Дівчинка
    (помітивши думу – зажуру в дідусевих очах):
    Чому замислились дідусю,
    Не посміхаєтесь у вуса?
    І на чолі застигла згадка,
    Так, наче десь в імлі
    Вже казка переходить кладку,
    До нас іде, дива веде.
    Хлопчик
    (підхоплює жваво):
    Про сад оцей старий,
    (Він теж колись був молодим.)
    Нам розкажіть, дідусю милий.
    Мабудь, і ви його садили?
    Дідусь
    (відганяючи задуму):
    Атож, хлоп’ятка і дівчатка
    Я пам’ятатиму до віку…
    Як лиш стулю повіки,
    А чи зведу очима –
    Оцього саду казка
    У мене за плечима.
    (Діти тісніше обступають старого, зачаровані його розповіддю.)

    ІІ дія
    І враз перед очима вражених дітей та дідуся на осінній галявині, вкритій опалим листям, з’являється осавула Микита на коні.
    Микита
    (гукає):
    Агов, Іване і Федоро,
    Остапе і Андрію,
    Збирайтеся, та скоро,
    На похваті вже день.
    Пан Крицький вас просив
    Йти за село, в ярище,
    До поля ближче
    Й закласти сад
    На честь уродин сина,
    Щоби у нього прибувала сила!
    Молодиці, баби і діди, дівки і парубки з лопатами копають ямки, садять молоді деревця. Біля них діти малі. Стоїть підвода, а на ній діжа з водою, малі водоноси носять воду. Лунають жарти, сміх. Раптом стихає веселий гомін. З’являється бричка з паном і панею та священиком.
    Пан
    (до людей):
    Спасибі, добрі люди,
    За послугу цю щиру
    Вам дяка добра буде,
    Бо праця ваша ця
    Премила Богові і миру,
    І наші радує серця.
    Та й сад ми хочем освятити,
    Як немовлятко, охрестити.
    (влоняється священикові)
    Священик здійснює обряд освячення саду.
    Пані і пан
    (запрошують присутніх):
    Вельмишановні гості,
    Це ж від сьогодні
    У цього саду – іменини,
    Тож просимо всіх щиро
    На гостину!
    Пани, гості, селяни розходяться, на галявині залишаються лише посаджені молоді деревця.
    З’являється дівчина – красуня Доля.
    Доля:
    Я цього диво – саду Доля,
    Що виріс у яругах, серед поля,
    Його благословила вічно жити,
    І радість, і добро в серцях будити.
    Я не забула день,
    Коли його садили
    На доленьку щастиву.
    Тоді, як і тепер,
    Був теплий, золотий четвер…
    А як поклали під ножі панів,
    І кров невинная цвіла…
    Мій сад змарнів,
    А я у світ пішла…
    Тепер його шукаю всюди.
    Чи не стрічали
    Мого саду, любі?
    Діти
    (граючись на галявині):
    - Не бачили …
    З’являється старий Садівник, а з ним Сад, молодий, гарний парубок.
    Доля
    (придивляється до них, пізнаючи):
    Кого я бачу!
    Це ти, старий Садівнику?
    А хто ж с тобою?
    Оце то так!
    Мій давній Саде,
    Розквіт, як молодий козак!
    Сад:
    Ласкава Доле,
    Я лукавити не буду:
    Таким мене зробили
    Добрі люди.
    Життя дали нове, омолодили.
    Ввілляли нові сили.
    Й сьогодні в мене
    Знову іменини…
    Діти
    (хором):
    Осінь! Осінь! Тепла та гожа,
    В намисті з шипшини,
    Прилинь на свято до свого сина!
    З’являється Осінь. Вона у вінку з барвистого листя і калини, у намисті з шипшини.
    Осінь:
    Гукали, друзі?
    А я собі у лузі
    Калину підв’язала
    Та яблук назбирала…
    Намисто у дубині,
    Синила із ожини.
    Сад
    (вклоняється Осені):
    Моя хороша матусю,
    Сьогодні іменини в мене,
    Та сам не дам я раду,
    Братів покличмо
    На пораду.
    Осінь
    (звертається до дітей):
    Чи знаєте моїх синочків, діти?
    Діти
    (радо):
    Знаємо!
    Осінь:
    Гукнемо першого.
    Анумо, пригадаймо?
    Діти
    (хором гукають):
    Вересень!
    На галявину вибігає молодий парубок у вінку з чорнобривців, айстр.
    Вересень:
    Гукали, мамо?
    Я був далеко,
    У вирій проводжав лелеку,
    Був заблукав і притомився,
    З дороги, бідний, збився.
    Осінь
    (до дітей):
    Спасибі скажемо ми сину
    За порятовану пташину.
    Діти:
    Спасибі, Вересню!
    Осінь:
    А тепер кого гукнете,
    І на ім’я назовете?
    Діти
    (гукають):
    Жовтень!
    Гарний парубок у вінку із різнобарвного листя з’являється перед Осінню.
    Жовтень:
    Не гнівайтесь, матусю!
    Я був за рікою,
    Очеретам густим та ласкавим
    Визолотив чубчики русяві.
    Осінь
    (знову звертається до дітей):
    Кого з моїх синів
    Покликати ще варто,
    Щоб знати: холод –
    То не жарти…
    Діти
    (хором):
    Листопад!
    З’являється Листопад – гарний хлопець з темно-синіми очима у вінку з горобини.
    Листопад:
    Матусенько, мені ще не пора.
    Хай садом тішиться
    Ще дітвора.
    Усі сини – місяці між собою радо вітаються, підходять до молодшого брата Саду, здоровлять його.
    Осінь
    (до гостей):
    Ласкаво просимо!
    Ходімте з нами,
    Частуйтесь саду
    Дивними дарами.
    Всі підходять до широких столів, заставлених яблуками, грушами, виноградом, глечиками з фруктовими соками, наливають чай із самовара. Сад усіх пригощає, кучері катають дітей на бричці. З’являються троїсті музики, розпочинаються ігри, танці.
    Швидко згасає осінній короткий день. В багрянці і золоті Осені світитться молодий, духмяний Сад.

    Мала Академія народних мистецтв
    Стецівської загальноосвітньої школи


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:50 | Повідомлення # 18
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ЖНИВАРСЬКЕ СВЯТО
    "Плетися, вінчику, плетись з дозрілого колосся"

    Святково прикрашений зал: снопи, серпи, стрічки, віночки, дідух.
    Вчитель: Раді вітати дорогих гостей господарі свята-обряду жнив. Давно-давно, ще коли людина повністю залежала від сил природи, не вміла пояснити природні явища, то вважала дощ, грім, вітер та інші сили природи живими істотами-богами. Богом блискавки і грому був Перун, вітру - Стрибок, сонця і весни - Ярило, жнив, добра і достатку - Дажбог. Щоб задобрити богів, люди вдавалися до різних дій, які називались обрядами. Пісні, що виконувались під час обрядів, називались обрядовими. Одним із найважливіших обрядів вважався обряд жнив, який пов'язаний з великим і відповідальним періодом у житті хлібороба.
    Господар: Сьогодні ще раз ми згадаємо, які чудові свята маємо,
    Традиція ця не нова - вас запросили на жнива.
    Господиня: Хто пам'ята традиції народу,
    Не буде тому роду переводу,
    Будуть повними закрома -
    Хліборобам не страшна зима.
    Господар: Трудились в полі від зорі і до зорі селяни-трударі
    Лунає честь і слава нині природі і людині
    Вчитель: Наші предки-землероби з нетерпінням чекали на прихід весни, на повернення птахів, бо вірили, що принесуть вони тепло, "замкнуть" зиму, а "відімкнуть" весну.
    Хлопець: В українських селах, щоб ви знали,
    Пташок із борошна випікали,
    І до палиці кріпили,
    Чи підкидали до гори - тепла просили.
    Підкидаючи борошняних жайворонків, примовляє:
    Принеси старим дідам сіяння, чоловікам орання.
    Учень: Орел поле ізорав, пшеницю засіяв,
    Крилечками зволочив,
    Дрібний дощик примочив,
    Щоб косарі скосили, молодиці згребли,
    А дівчата зв'язали, на коровай держали.
    Вчитель: А ось які знаряддя праці мали хлібороби:
    1-й хлібороб: Це що таке, ану впізнавайте,
    А не впізнали, то вже знайте:
    У землеробстві перший друг -
    Український плуг!
    2-й хлібороб: У господарстві лиш одного плуга мало,
    Його доповнювало рало:
    Безполозове, з дишлом, з держаком,
    Із полозом та ральником.
    Вчитель: Вірили наші предки у народні прикмети, знали, коли поле засівати.
    Хлопець: Справдиться на врожай надія,
    Як посіяти в день теплого Олексія.
    Не пізніше вересня жито сій,
    Тому цей місяць зветься житосій.
    Хто не посіяв до Богослова -
    Той не варт і доброго слова.
    Зерно посіяне весною - яровина,
    А восени - озимина.
    Вчитель: І ось на поле вийшли сіячі.
    Володимир Симоненко "Засівна".
    Гей, прослала нива чорне полотно.
    Ллється жовта злива - сіється зерно.
    Сійся-родися, колосом розвийся,
    Засівайся, ниво, людям на добро!
    1-й сіяч: У Південній Україні
    Мішок-сіва є й понині.
    Треба мати силу і вміння,
    Щоб підняти двадцять кілограм насіння.
    2-й сіяч: Наші любі Карпати,
    Прийшла сівба до вашої хати.
    Мішок строкатий на плечі вдягався,
    Він тайстрою називався.
    3-й сіяч: Збіжжя сипали в сиваньку, із сонечком вставали зранку,
    Хлібороби - полісянки і засівали свої лани.
    4-й сіяч: А буковинський сіяч - молодець
    Брав на плечі свій мішок - скопець.
    Хлопець із серпом: Від діда - прадіда я - хлібороб.
    Нема і не було у нас нероб.
    Ми вмілі, вправні молодці,
    А величають нас женці.
    Жниця: Даруй, о Ладо - Сонце, дні ясні,
    Над нивою нехай дзвенять пісні
    Женців на поле наш господар проводжає,
    І зажинкова пісня вже лунає.
    Пісня "Женчиком - Бренчиком".
    Жниця: Ой, панночку наш, наш, та заведи нас, нас,
    Та в добрий час.
    Господар: Поможи нам, Боже, ниву пожати,
    Ниву пожати, в копи скласти,
    Копи скласти, копи повозити,
    Копи повозити з поля до обори.
    З обори до стодоли. Зі стодоли до комори.
    З золотої ниви в щасливу годину.
    Жниця: А ось постадниця - легка на руку жниця,
    Привітна, гожа, білолиця.
    На середину ниви першої ступа
    І зажинає першого снопа.
    Постадниця: Прикрашайте воєводу, молодиці,
    Його місце на покуті у світлиці!
    Дівчата прикрашають снопа різнокольоровими стрічками. Постадниця обходить весело круг, піднявши снопа:
    Мій сніп - воєвода ходить коло города.
    Мій сніп - останець поведе постадницю в танець.
    Виходять женці і косарі з серпами та косами.
    Жнець: Ось і почалися жнива. Де праця - там і пісня жива,
    З нею хлібороби працювали, з нею і відпочивали,
    У ній оспівувалися хлібороби, висміювалися гультяї й нероби.
    Пісня "Ой, на горі жита много".
    Жниця: Жнива. Тут стільки праці і мороки,
    Тому і придумали толоки.
    За сусіда був сусід у турботі,
    Допомагали у спільній роботі.
    - Сьогодні ідемо до Степана...
    - А завтра до Охріменка Івана...
    - Допоможемо і Катерині - удовиці,
    Вправній, працьовитій молодиці...
    Господиня: Господиня в холодочку не лежала,
    На женчиків чекала.
    На біленько руки помила,
    Для них вечероньки зварила.
    Наварила вареників повен стіл,
    Наїхало женчиків повен двір.
    Для них рум'яні калачі
    І пампухи, що тільки-но з печі.
    Женці дякують господині за частування.
    Вчитель: Тяжка, виснажлива жниварська робота від зорі і до зорі. Та пісня була підтримкою у тяжкій праці.
    Жниця: Гіршої не може бути долі, як працювати на чужому полі,
    Запряжені до панського ярма, знедолені, та панові дарма.
    Жниця: Наглядач, той панський посіпака, кричить і лає, як собака
    Від праці ломить спину і де подіти крихітну дитину?
    (Тарас Шевченко "Сон")
    Жниця: Бодай пана громи вбили, як ми рученьки потомили.
    Тобі, пане, не вгодили. Бодай пан пив - не напився,
    Бодай пан їв - не наївся. В ложці води утопився,
    А якщо ні, то вдавився.
    Пісня "Ой літає соколонько".
    Вчитель: І ось найурочистіший момент для хлібороба - обжинки.
    Косар: Добрі ми женці були, пшеницю пожали
    Самі пов'язали, в копи поскладали.
    Жниці зі снопом: П'ять снопів у купі - п'ятки, десять - бабки,
    Тридцять - полукопи, а шістдесят - це копи.
    Жниця: Скільки в небі зірочок,
    Стільки на полі кіпочок.
    На небі зірок не злічити,
    А кіпочок на полі не зложити.
    Хвалилася нива, що сто кіп вродила.
    І ще буду родити, як будемо у світі жити.
    Коломийки.
    Жнець: А в нашого господаря сивий кінь.
    Ой літає він по полю, як сокіл.
    Ой, літає він по полю, літає,
    Та все своїх женчиків питає:
    Господар: "Ой, женчики, женчики ви мої,
    Чи дожали житечко ви мені?"
    Жнець: "Ой дожали житечко, дожали,
    Щоб здорові на другий рік діждали".
    Вчитель: Ось і пов'язали женці останнього снопа, який називався "осталець" або "дід".
    Жниця: Склали жито у сто кіп і пов'язали останній сніп.
    Уквітчали стрічкою червоною гарно, трудилися ми немарно.
    Прикрашає сніп червоною стрічкою.
    І останній сніп оцей, в якому праця тяжка людей,
    Несли з піснями у село. Всім радісно було.
    Вчитель: А на полі залишали жменю невижатого збіжжя, прикрашеного стрічками і квітами, що називалося "бородою", "козою" або "перепілкою". Колосся заламували до землі, зерно висипали у розпушену землю, клали хлібину і ставили воду. За язичеськими віруваннями, збереження у хаті на покуті останнього снопа та обряд завивання "бороди", пов'язані з духом рослинності і покликані повернути силу, що перейшла в колосся, землі, а також усьому хазяйству господаря.
    Жниця: Пішли дівчата в долину по червону калину.
    Калиноньку ламати, борідоньку вбирати.
    Гра "Перепілка".
    А в нашої перепілки та головка болить
    Приспів: Тут була, тут була перепілочка,
    Тут була, тут була білозірочка
    А в нашої перепілочки білі рученьки болять.
    Приспів:
    А в нашої перепілочки та ніженьки болять.
    Приспів:
    А в нашої перепілочки та старий муж іде.
    Приспів:
    Він на нашу перепілочку та нагайку несе.
    Приспів:
    До нашої перепілочки молодий муж іде.
    Приспів:
    До нашої перепілочки черевички несе.
    Косар: Ми борідоньку задарили,
    Її стрічками прикрасили.
    Ось тобі, борода,
    Хліб, сіль і вода.
    Жниця: Шана господарю і всій його родині.
    Даруємо калину господині.
    Спи, господарю, до волі,
    Вже твоя пшениця в стодолі.
    Вчитель: Закінчивши жнива, женці качалися по стерні, щоб не боліла спина і легко було жати на наступний рік:
    Ой ниво, наша ниво! Верни нам нашу силу.
    Ми на тобі жали, силоньку положили!
    Вчитель: Жнива скінчилися. Поле густо вкрите копами. Високі навантажені гарби, ритмічно поскрипуючи, везуть урожай з поля додому. У той день, як скінчилися жнива, дожинали останню нивку; женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть один спільний вінок із пшеничних та житніх колосків - символ щедрого та успішного завершення жнив. Вінок, заквітчаний маками, волошками, калиною, одягали найкращій жниці, яку величали "княгинею".
    Жнець: Котився віночок по полю,
    Просився до господаря в стодолу.
    Пускай, господарю, в стодолу,
    Вже я набувся на полю!
    Вже я на полю набувся,
    Буйного вітру начувся,
    Ранньої роси напився.
    Я не довго полежу -
    Зараз на поле побіжу.
    Богдан Лепкий "Плетися, вінчику, плетись".
    Примружу очі...Весь обрій -
    Мов злото розлилося.
    Плетуть царівні польовій
    Віночок із колосся.
    Плетися, вінчику, плетись,
    Най веселиться хата,
    Бо ще в нас не перевелись
    Ні збіжжя, ні дівчата.
    Бо ще в нас жито - як Дунай,
    Дівчата - як богині,
    Буде колись наш рідний край
    Подібний до святині.
    Буде наш рідний край колись,
    Як у казках голосять.
    Плетись, вінчику, плетись,
    З дозрілого колосся.
    Вчитель: Вінок готовий.
    Колоски найкращої пшениці
    Вінчають спечені виски
    Запишеної жниці.
    Вона на килимах стерні стоїть,
    Немов богиня,
    І все, що бачиш на землі,
    Усе - її святиня.
    Вчитель одягає віночок дівчині - "княгині".
    Пісня "Жито, мамцю"
    Косар: Зашуміла діброва,
    Залящала дорога.
    Господареві женці йдуть,
    Золотий вінок несуть.
    Пісня "Живо, женчики, живо".
    Жниця: Ой, наш господар дуже рад,
    Що є на полі виноград.
    То не виноград, то женці.
    У вінках дівчата, молодиці,
    Які гожі, білолиці.
    Жниця: Несемо віночок гуртом,
    Несемо всім селом.
    Наш віночок вищий від плота,
    Наш віночок дорожчий від злота,
    Не із злота, не із яриці,
    А із озимої пшениці.
    Жнець: А в нашого пана золотая брама
    І срібная призьба,
    Сяде женчиків триста.
    Вже пан-господар вдома,
    Приїхав зі Львова.
    Там підпори купував,
    Скирдоньки попідпирав.
    Косар: Доки ми будемо стояти,
    Траву - мураву топтати,
    Просіть нас до хати,
    Кажіть нам сідати.
    - Ой, на небі ясен місяць з зірками,
    Вийди, вийди, господарю з дітками!
    - Стоїть пан на дорозі, чорний чобіт на нозі!,
    Біла ручка в кишені, тримає гроші у жмені
    - Наш віночок торохкоче, викупитися хоче.
    Віночок на кілочок, рублика на таночок.
    Танець "Полька". Виходить Урожай зі снопом пшениці.
    Володимир Сосюра "Урожай".
    Я - веселий урожай, золотий - золотий.
    Всі, хто любить рідний край ізо мною радій!
    Славлю землю я добром, нагодую всіх.
    Щоб розквітнули кругом труд, і пісня й сміх.
    Наші дні немов розмай, повні сонця і надій,
    Я - веселий урожай, золотий - золотий!
    Жнець: Ой, обжинки, наш паночку, обжинки!
    Дай нам меду і горілки...
    Жнець: Закотилось сонечко за зелений бір,
    Ми підемо вечеряти у багатий двір.
    Косар: А в багатому дворі - хліб - сіль на столі.
    І хліба, і солі - всього доволі:
    Вареники в маслі, горілочка в пляшці.
    Дівчина підходить до господаря: Дай вам Боже, щоб щасливо дочекали на той рік сіяти, орати, а ми здорові збирати.
    Кладе вінок на хлібину.
    Дівчина із короваєм на рушнику:
    Жнива - прадавній наш звичай,
    Рідну землю величати,
    Народ рідний прославляти - рідний край.
    І любити своє рідне скрізь і все.
    Український народ славний,
    Український звичай давній -
    Хай цвіте!


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:52 | Повідомлення # 19
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    "БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ"

    Н.С. Глузд, вчитель. с. Хрещате, Чернігівська область.
    (Матеріал цієї розробки краще використовувати у березні - травні. Вона розрахована на учнів 1-4 класів)
    Мета. Узагальнити і доповнити знання учнів про рослинний світ нашої місцевості, ознайомити з елементами народної медицини, показати відображення теми в легендах, загадках, прислів'ях. Виховувати любов до природи, бережне ставлення до всього оточуючого.
    На сцені імітація лісу (дерева, кущі, квіти) - берізка, дуб, ліщина, шипшина, звіробій, папороть, медунка, мурашник.
    Лісовичок - учень 3-4 класу.
    Гасла - "Земля - наш дім", "Природа - мати"
    Учитель. Діти! Сьогодні ми з вами побуваємо у лісі. Познайомимося з деякими деревами, кущами, квітами. Адже людина дістає від природи все, що їй потрібне для життя: тепло, повітря, воду, їжу, одяг, житло. Ми повинні вивчати природу, щоб уміти використовувати її багатства. Природа захоплює нас своєю неповторною красою. Ми милуємося квітучим кущем калини, польотом метелика, співом соловейка. А чи знаєте ви, що зелений колір листя і трави знімає втому, заспокоює людину? Спілкуючись з природою, ти відкриваєш для себе щось нове. Природа - непрочитана книга. І нам треба вчитись її читати. Ліс - це частина природи. Народна мудрість говорить: весною звеселяє, влітку прохолоду має, восени годує, взимку жар дарує. І це справді так. А чи ми завжди віддячуємо йому? Ні, не завжди. Ліс прохає нас: "Я краса, я легені ваші. Людина, рятуй мене!!!" кожна зламана гілка, кожний пійманий метелик, кожна зірвана квітка - це велика рана, нанесена природі. Якщо такі рани будеш ти наносити природі, а потім ще хтось, - що стане з природою? Зараз люди всієї планети зрозуміли, що природа в небезпеці. На місце вирубаних лісів люди саджають нові. Заборонено збирати рідкісні рослини і полювати на рідкісних тварин. Створюються заповідники.
    Діти:
    Невже в майбутньому на світі
    Не будуть квітнуть дивні квіти -
    Конвалія й фіалки ніжні
    І вісник березня - підсніжник?
    Невже ми більше не побачим,
    Як сон-трава росою плаче,
    Троянда степу, квітка мрій,
    Жар-цвітом землю не зігріє.
    Зараз ми вирушаємо до лісу. А буде нас супроводжувати… Через хвилинку ви взнаєте його. (Чути стук у двері. До залу входить Лісовичок).
    Лісовичок. Добридень, діти!
    Діти. Доброго здоров'я!
    Лісовичок. Я почув, що ви тут говорите про природу, про ліс. І захотілося мені запросити вас у царство дерев, кущів і квітів. Згода?
    Діти. Згода!
    Лісовичок. Але зачекайте. А чи умієте ви чемно вести себе в лісі? Я хочу перевірити. Зараз я роздам правила, а ви подивіться, подумайте та позначте ось так: ?те, що можна в лісі робити.
    - ?Не калічте дерева. Не зривайте дарма ні травинки, ні листочка.
    - У лісі можна листям кидатися, квіти рвати. А що? Зелені багато, ще виросте.
    - Галасуй, кричи, перегукуйся - весело і нікому не заважаєш. Ліс великий!
    - ?Шуму - бій: ліс злякається, притихне і ти не довідаєшся жодної таємниці.
    - Жабка, вужик, гусінь - бр-р-ридота! Краще б їх зовсім не було.
    - ?Усі звірі потрібні - кожний з них робить свою корисну справу.
    (Перевіряє правильність позначень).
    Лісовичок. Молодці! Ось тепер я можу спокійно йти з вами до лісу. Тож рушаймо!
    Учень. Ось і ліс, нарешті!
    Лісовичок.
    Хто у нашому гайочку
    Носить біленьку сорочку.
    У тонесенькі кіски
    Вплітає жовті стрічки,
    А панчішки в чорну риску
    Прикрашають її взимку.
    В неї листячко, мов слізка,
    А зовуть її…?
    Діти. Берізка!
    Учитель. А чи знаєте ви, що береза живе до 150 років. У неї є жіночі і чоловічі сережки. Навесні зелена жіноча сережка стирчить угору, а чоловіча сережка жовтого кольору звисає з гілочки і розгойдується на вітрі. Восени з жіночих сережок вивільняються схожі на метеликів плоди з крильцями, які легко розносяться вітром.
    Учень. А мені бабуся розповідала легенду про березу. У давні часи над сивим Дніпром жив молодий красень Доброслав, одинак у матері. Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги . пішов син воювати, серце материнське кров'ю обливалося, сльози туманили очі… Якось почула стара мати кінське іржання коло воріт. Осідланий стояв без вершника кінь.
    Заплакала гірко мати, схилилась на ворота у тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому, мабуть, що хата вдовина стояла при самому березі, то й назвали те дерево березою. Від материнського доброго серця має береза багато цілющих ліків.
    Учениця. Я чула, що березу називають деревом чотирьох справ: перша - світ осіяти, друга - крик втихомирювати, третя - хворих зцілювати, четверта - дотримуватися чистоти.
    Лісовичок. Я думаю, діти, вам цікаво буде дізнатися, що означають ці слова.
    "Світ осіяти" - колись селянські хати освічувались березовою скибкою.
    "Крик втихомирювати" - із берести одержували дьоготь - чорну масляну пахучу рідину. Цим березовим дьогтем змащували колеса возів і карет, які без змащування рипіли і пищали.
    "Хворих зцілювали" - березовий сік, березові бруньки, кора - добрі лікарські засоби.
    "Дотримуватись чистоти" - це дуже просто. З березових гілочок роблять віники та мітли, а ще віники для лазні: березові листочки мають цілющі властивості.
    (Осторонь від усіх дітей стоїть зажурений хлопчик).
    Лісовичок. А чому це ти такий сумний, Петрику?
    Петрик. Якось важко на душі. Бо я пригадав вірша про знищену березу.
    У березневий день її зрубали,
    Вона, немов лебідонька, стояла,
    Стан обвивали шовковисті коси,
    Була нам мила в спеку і в морози.
    У березневий день її зрубали,
    Від болю затремтіла, застогнала,
    Мов скошена, упала при дорозі,
    Весняним соком пролилися сльози.
    Той сік цілющий, а вона вже мертва.
    Рука не заніміла не затерпла!
    Яке ж жорстоке серце треба мати,
    Щоб ту красу навіки зруйнувати?
    Стікали долу ще живі сльозинки…
    А небо чисте - жодної хмаринки!
    Весна ішла - життя всім дарувала,
    А на землі берізка помирала…
    Вчитель. Я думаю, що прослухавши цей вірш, ніхто з нас і не подумає таке зробити. Адже береза - символ невинності, ніжності. З кори берези люди робили посуд, легке взуття, а також по ній писали.
    Учень. А це щось таке цікаве лежить на землі? Погляньте.
    Лісовичок. О! та про це ви взнаєте, коли відгадаєте загадку: Живе один батько, тисячі синів має,
    Усім шапки справляє, а собі не має.
    Діти. Дуб і жолудь.
    Учитель. Якось розгнівалась троянда на шипшину, звинуватила в тому, що вона затуляє їй сонце. Шипшина побачила, що тінь від неї таки справді падає на квіти троянди. Стало їй боляче. І вона звернулась до матінки Покрови, щоб та їх розсадила. Богиня рослинності вислухала шипшину. І вирішила їх розсадити. Прикрасила колюче тіло шипшини червоними ягідками, сказавши: "Ти будеш не тільки красивою, а й корисною, будеш завжди щедрою і доброю до людей. А колючки нехай лишаються з тобою. Краса не повинна бути безборонною. Листя, квіти і ягоди твої віками лікуватимуть людей". І справді. З неї роблять препарати, сиропи, що лікують запалення печінки і жовчного міхура. Настій із самої шкірочки плодів шипшини вживають при запаленні сечового міхура, каменях і піску в нирках. Шипшина має багато вітамінів.
    Учениця. (біжить вперед і всіх гукає). А, йдіть-но сюди! Яка гарна квітка золотиста! Лісовичку, що це за квітка?
    Лісовичок. О, та це ж звіробій. Це ліки, кажуть у народі, від дев'яносто дев'яти хвороб. Якщо пропав апетит чи захворів шлунок треба вживати спиртові настої. При ангіні - полощіть рота. Вживайте при ревматизмі, запалені печінки, головному болі.
    Учитель. Діти! А ось на нашому шляху цікава рослина росте - папороть. Про неї є багато легенд. У народі говорять: хто побачить цвіт папороті, той буде щасливий. Вона цвіте тільки в ніч на Івана Купала. Діється начебто так. Між листками, схожими на крила орла, підноситься, мовби палаючий вуглик, пуп'янок. Він рухається, підстрибує. Як соловейко щебече. Опівночі квіткова брость розкривається, з'являється вогненна квітка, яка освітлює все навкруг. Це, звичайно, легенда. А насправді ця рослинна є дивовижною, таємничою. По всьому світу живуть її родичі. В Україні папороть поширена майже по всій території. Наукова назва її "Орляк звичайний". Це багаторічна рослина з великими листками, що виходять ніби з землі, а насправді ростуть з підземного кореневища. Папороть ніколи не цвіте, бо розмножується спорами, які утворюються на нижній поверхні листка. Тому-то люди ніколи не бачили цвіту папороті й склали про неї легенду.
    Учениця. Лісовичку, а розкажи, що це за квітка "світлофор".
    Лісовичок. А, це лісова медунка. Своїми квітами вона подає сигнали бджолам. Адже, на одному стеблі у медунки розміщені рожеві квіти, малиново-фіолетові та сині. Перші сигналізують про те, що солодкого соку ще немає; малиново-фіолетові вказують на те, що нектару багато, сині - соку вже немає.
    Діти. А це, що за купа серед лісу? Ворушиться!
    Лісовичок. А це діти мурашник - хатинка мурах. Існує багато різних видів мурашок: руді лісові, медові, листорізи, мурашки-кравці та ін. Усі вони живуть колоніями. Їхні колонії (мурашники) величезні чітко організовані: кожен займається своєю справою! Біля входу до мурашника стоять на варті мурашки-солдати. Вони впізнають мешканців свого мурашника за запахом і не допускають до нього чужаків. Робочі мурашки здобувають поживу. Вони залишають позаду себе пахучий слід, щоб потім знайти зворотну путь до мурашника. Молоді мурашки піклуються про яйця. Щоб яйця не пересохли, мурашки постійно змочують їх оболонку слиною. Цариця цілий день відкладає яйця. Молоді мурашки приносять їй їжу. Крила мають тільки самці та цариця. Цариця скидає їх перед початком відкладання яєць.
    Учень. А я читав про медових мурашок. Там писалося що у медових мурашок робочі особини зберігають у черевцях зібраний родичами запас нектару для всієї колонії.
    Учитель. Можна в лісі погуляти…
    Зібравшись із друзями для гри у лісі виберіть "вовка". Він ховається за деревом, а інші починають співати пісеньку…
    В ліс підемо погуляти,
    Коли вовк вкладеться спати.
    Бо коли помітить, враз
    Розтерзати може нас.
    Поки ж вовк собі дрімає -
    Залюбки там погуляєм.
    Вовку, сплюху, годі спати -
    Спробуй нас мерщій спіймати!
    Вовк відповідає:
    Вже надягаю штанці!
    Або,
    Вже надягаю сорочку!
    Вже надягаю курточку!
    Вже надягаю черевички!
    Вже надягаю шапочку!
    Діти продовжують прогулюватися поряд із вовком і знову співають пісеньку, а він раптом каже:
    Хто мене потривожив?
    Я на лови виходжу!
    Тоді всі розбігаються, щоб вовк їх не зловив.
    Учень. Послухавши і побачивши оце все, я твердо вирішив, що буду я природі другом:
    Йтиму садом, полем, а чи лугом
    Буду я природі вірним другом.
    Не столочу навіть і трави.
    Я скажу їй: - Зеленій, живи!
    Коли лісом буду я іти,
    Теж посію зерна доброти.
    Побажаю дереву і пташці,
    Щоб віки жили у мирі й щасті.
    (С. Жупанин)
    Лісовичок. Давайте ще раз пригадаємо правила поведінки в лісі: не розпалюй багаття; сміття після пікніка збирай у пакет і забирай із собою, щоб потім викинути на смітник; не захоплюйся збиранням квітів; не топчи молоді паростки; не спилюй і не обламуй гілки дерев; не дозволяй собакам бігати де попало; не роби надрізів на корі дерев, тому що це відкриває шлях хворобам, а також комахам, які вигризають ніжні частини стовбура дерева.
    Учитель. Закінчується наш похід у природу. Багато чого ви взнали, побачили. І я впевнена, що ви зробили свій висновок на все своє життя: "Природу треба берегти, як рідну матір!" Все, що нас оточує: травинку і квіточку, кущик і деревце, кожну пташку і мурашку, бо без них буде сумне наше життя. Хай душі ваші стануть добрішими, серця теплішими.
    Діти. До побачення пане Ліс. Ми повернемося до тебе знову. Чекай нас!


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Понедельник, 01.03.2010, 10:57 | Повідомлення # 20
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    Екологічна фізкультхвилинка «Загадка поруч із зарядкою»

    Швець – не швець, кравець – не кравець,
    Держить у роті вуса, а в руках – ножиці. (Рак)
    Діти розставляють руки, як клешні у рака. Положення рук повинно бути фіксованим. Потім починають робити оберти верхньої частини тулуба вправо вліво.
    Летить – пищить, сяде – мовчить.
    Хто його вб'є, той свою кров проллє. (Комар)
    Діти розставляють прямі руки на рівні плечей. Починають швидко ворушити пальцями і голосно «дзеленчати». Потім замовкають, складають руки і присідають на підлогу. Вправу повторюють декілька разів.
    Зимою спить, літом бринить,
    Понад садами літає, солодку росу збирає. (Бджола)
    Діти розставляють прямі руки на рівні плечей, а потім згинають їх у ліктях і впираються пальцями у пояс. Починають рухи руками вперед назад і при цьому голосно «дзеленчать».
    Голова є, шиї нема; очі є, а брів нема;
    Рот є, а не говорить; без ніг, а далеко ходить. (Риба)
    Діти повільно відкривають рота, а потім його повільно закривають (начебто позіхають). При цьому з кожним «позіхом» вони максимально розпрямляють спину і роблять невеликі оберти головою вправо вліво (цю вправу можна робити, сидячи за партою).
    Вірно людям я служу, їм дерева стережу,
    Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним довбаю. (Дятел)
    Діти згинають пальці рук і «барабанять» ними по кришці парти. Цим вони імітують стукіт дятла (цю вправу можна робити, сидячи за партою).
    Уночі гуляє, а вдень спочиває,
    Має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)
    Діти широко розкривають очі і роблять повільні помахи руками (імітуючи політ сови). Потім складають руки і голосно промовляють: «Угуу угу! Угууугу!» Вправу повторюють.
    Хтось на дереві сидить, «Карркарркар» весь час кричить,
    Визирає через крону. Це співає так… (ворона).
    Руки весь час зігнуті у ліктях і пальці торкаються плечей. Лікті піднімають догори, максимально розпрямляючи спину, при цьому треба кілька разів «каркнути». Потім лікті опускають, а спинні м'язи розслабляють. Вправу повторюють.
    Хто в землі метро будує і всю зиму там полює? (Кріт)
    Руки витягують вперед на рівні плечей, трохи згинають у ліктях і широко розставляють пальці. Затуляють очі і роблять рухи руками, начебто щось розгрібають (лікті залишаються напівзігнуті).
    Сіренька, маленька, хоч якого кота з місця стягне. (Миша)
    Руки у ліктях притиснуті до боків тулуба, кисті розкриті і пальці розслаблені. Обличчя витягнуті догори, начебто щось «винюхують». Повільно обертати обличчя вправо вліво, «нюхаючи повітря» (цю вправу можна робити, сидячи за партою).
    Влітку сіренький, а взимку біленький,
    Довгі вуха має, швидко в лісі стрибає. (Заєць)
    Пострибайте на обох ногах, а потім по черзі на правій і лівій нозі (6-8 разів).
    Буркотливий, вайлуватий, ходить лісом дід мохнатий,
    Одягнувся в кожушину, мед шукає і малину.
    Літом любить полювати, а зимою в лігві спати.
    Як зачує він весну – прокидається від сну. (Ведмідь)
    Ноги ставлять на ширину плечей і трохи присідають. Руки тримають на рівні плечей, трохи згинають у ліктях, широко розпрямляють пальці. Повільно переступаючи з ноги на ногу, обертаються навколо себе.

    Екологічна гра «Добре чи погано»

    Кількість учасників: 20-30 учнів.
    Вік учасників: 7-10 років.
    Місце проведення: клас.
    Хід гри.
    Діти стоять навколо ведучого на відстані приблизно 10 кроків. Вони уважно слухають і виконують прохання ведучого, який зауважує, що гравці мають бути відвертими, щирими і самокритичними. Зрештою, це лише гра, і ніхто не засуджуватиме їхні вчинки. Ведучий, не поспішаючи, зачитує твердження, і, залежно від відповіді, діти роблять один крок вперед чи назад. Таким чином, до ведучого найближче підійдуть лише ті гравці, вчинки яких щодо природи правильні і не шкодять довкіллю. Твердження:
    Знайшовши в кишені непотрібний папірець, ти не викидаєш його на землю (крок вперед).
    Ти підгодовуєш птахів взимку (крок вперед).
    Ти полюбляєш збирати букети дикорослих квітів (крок назад).
    Перебуваючи на природі, ти ходиш стежками тихо і обережно (крок вперед). Ти розвішуєш штучні гнізда для птахів навесні (крок вперед.)
    Знайшовши пташеня, яке ще погано літає, ти забираєш його додому (крок назад).
    Ти не кидаєш сміття у водойми і в лісі (крок вперед).
    Ти залишаєш в лісі ще не згасле вогнище (крок назад).
    Весною ти саджаєш живці дерев (крок вперед).
    Ти любиш слухати спів птахів (крок вперед).
    Навесні ти не береш свою собаку з собою в ліс (крок вперед).
    Ти полюбляєш влітку ловити метеликів, жуків та інших комах (крок назад).
    У лісі неїстівні гриби ти збиваєш ногами (крок назад).
    Ти завжди закриваєш водопровідні крани так, щоб вода не бігла (крок вперед).
    Тобі може не подобаються жаби та змії, але ти їх не вбиваєш (крок вперед).
    Ти ставишся з повагою і обережністю до всіх рослин і тварин (крок вперед).
    Зауваження. Після гри ведучий повинен пояснити, чому є поганими ті вчинки, під час озвучення яких окремі гравці робили крок назад.
    Екологічний аспект. Діти мають можливість перевірити свої знання про правила поведінки у природі і чи не шкодять їхні дії довкіллю.

    Екологічна гра «Ходить буква рядами»

    Кількість учасників: 20-30 учнів.
    Вік учасників: 7-10 років.
    Місце проведення: клас.
    Хід гри.
    Група дітей рухається по колу. Ведучий всередині кола рухається у протилежному напрямку і говорить слова:
    Ходить буква рядами,
    Дружити хоче з вами,
    Кого за руку візьме,
    Нехай той птаха назве.
    Ведучий торкається гравця і говорить, наприклад, букву С. Дитина повинна за певний час назвати птаха, назва якого починається з цієї букви. Час на роздуми визначає ведучий, який для цього плескає у долоні 5 разів. Якщо дитина встигла дати вірну відповідь (наприклад, сова), то гра продовжується, а якщо забарилася або відповідь була помилковою, то гравець вибуває з гри. Перемагає той гравець, хто залишився останнім. Зауваження. Слово «птах» у лічилці наступного разу можна замінити на «тварину», «комаху», рибу», «рослину», «дерево» тощо.
    Екологічний аспект. Перевіряється, наскільки діти ознайомлені з різноманіттям рослинного і тваринного світу.
    «Екологічний вісник»
    №19 березень-квітень 2009 р.

    Екологічна гра «Придивимось до себе»

    Місце проведення: клас, клубне приміщення.
    Матеріали: папір, кольорові олівці, булавки.
    Поняття та взаємозв’язки: харчовий ланцюг, продуцент – консумент (тобто виробник – споживач), хижак – здобич.
    Мотивація: ця гра проводиться після розповіді про певну екологічну систему. Діти вже знають, які рослини та тварини можуть в ній зустрічатися. Нехай вони пограють в «молодняк», який пізнає оточуючий світ та самого себе, - свої розміри, окрас, місце проживання, характер та час харчування.
    Завдання: за допомогою простих запитань як найшвидше визначити тварину (рослину, частину рослини), яку представляє кожен учасник, знайти ланки (дітей) свого харчового ланцюга.
    Гра: ведучий заздалегідь повинен підготувати різнокольорові зображення (назви) ланок 2-4 харчових ланцюгів однакової довжини.
    Картки із зображенням (назвами) фрагментів ланцюгів ведучий прикріплює на спини учасникам. Пояснює правила гри: отримавши свою картку, кожен учасник повинен як найшвидше з’ясувати, хто він. Запитувати він може всіх учасників гри, відповідати можна тільки «так» або «ні». Коли учасник впевнений, хто він, то підходить, до ведучого і говорить йому про це.
    Ті хто вже з’ясували, кого представляють (однаковий колір ланок), починають будувати харчовий ланцюг. Перемагає та група, яка перша побудує правильно харчовий ланцюг.
    В кінці діти знайомлять один одного зі своїми харчовими ланцюгами та обговорюють, що трапилося б, якщо одна з ланок харчового ланцюга занадто розмножилася або зникла.
    Варіанти для старших дітей: не робити харчові ланцюги різнокольоровими. В цьому випадку ланцюги не мають будь-як співпадати.
    «Екологічний вісник»
    №1 листопад 2006 р.

    День сімейного читання батьків з учнями 1-х класів
    “З МАМОЮ І ТАТОМ ДО БІБЛІОТЕКИ”

    На захід запрошуються учні 1-х класів – читачі бібліотеки разом з батьками, дідусями та бабусями.
    Під час Дня можна провести такі заходи: Екскурсія по бібліотеці; Бесіда бібліотекаря з батьками “Значення читання в житті дитини”; Перегляд літератури “До нас нова книга прийшла”; Літературна гра “З якої ми казки” (Поле чудес); Калейдоскоп віршів; Конкурс на краще читання віршів.
    Ранній вік – основа, фундамент у формуванні людської особистості. Відомий педагог Василь Сухомлинський стверджував, що від одного року до п’яти дитина бере з оточуючого світу в багато разів більше для свого розуму, волі, характеру, почуттів, ніж після п’яти. Як навчити уважно і вдумливо читати, виховувати в дитині основи культури читання? А також, що потрібно вміти майбутньому першокласнику, щоб ретельно підготуватись до навчання в школі. (Навчитись читати по складах, малювати, володіти ручкою, мати певні уявлення про навколишній світ, вміти думати та висловлювати свої думки, бути відповідальним за доручену справу, правильно поводити себе в колективі). На ці та інші питання батьки отримали відповідь, прослухавши бесіду бібліотекаря “Значення читання в житті людини” Поки доросла аудиторія опановувала педагогічну науку та слухала виступ бібліотекаря з оглядом періодики тематичного спрямування, дошкільнята мали змогу випробувати свій хист до малювання.
    Далі діти грали в гру “Що покладемо у ранець?”
    ВЕДУЧИЙ
    Любі бабусі, мами і тата - Ведмедя, ляльку і м’яча
    Вас запрошуєм на свято Кладем у ранець – так чи ні?
    А щоб вам не нудьгувати, -НІ!
    Допомагайте дітям грати! - Цвях, молоток, кусок заліза,
    - Зіграти хочеться мені із вами, Не зволікайте, ні чи так?
    Друзі, в “Так чи ні”. -НІ!
    Скажіть у ранець покладем вишні? - А ручки , ножиці, папір
    Не гайте з відповіддю! Кладем у ранець? Так чи ні?
    -НІ! - ТАК!
    - А іграшковий свій літак? - Папужку, котика, собачку
    Кладем у ранець? Ні чи так? Берем у ранець? Так чи ні?
    -НІ! -НІ!

    Літературна гра “З якої ми казки?”

    Ведучий: Добрий день , діти!
    Казочки любите слухати? А загадки відгадувати? А грати любите?
    Спочатку - розминка
    Порозгадуємо загадки, підготуємось до гри.
    Загадки для розминки:
    1.”Б’ють мене старі й малі,
    І в повітрі, й на землі,
    Та від цього не вмираю,
    Тільки весело стрибаю” (М’яч)
    “На стелі в куточку висить сито,
    Не руками звито” ( Павутиння)
    3.”Що сходить без насіння” (Сонце)
    4.“Було собі два брати, і обидва Кіндрати,
    Через доріжку живуть, а один одного не бачать” ( Очі)
    5. “Вдень з ногами, а вночі без ніг” (Черевики)
    6.”З гірки ми рушаєм в путь, а на гірку нас везуть” (Санки)
    7.”Тілі-бім, тілі-бім!
    В господині гарний дім.
    Хто у домі тім живе
    І гостей до себе жде?” (Киця)
    А зараз будемо грати. (Обираємо першу трієчку гравців).
    Хто з дітей першим розгадає загадку стає гравцем.
    Хто це казав:
    “Котику-братику! Несе мене Лиска
    Далеко не близько. Порятуй мене!”. (Півник)
    З якої казки слова:
    “Няв! Няв! Няв! А ті й думають: от вражого батька син, - ще йому мало. Ще він нас поїсть”. (Пан Коцький)
    “Через поле, через ліс, хтось співаючи котивсь”.
    Хто це був? (Колобок)
    Ми обрали перших учасників гри. Питання для них:
    “Зажурився дружок.
    Взяв бандуру й молоток.
    Та й пішов співати
    До лисиччиної хати,
    Лисичку виганяти, дружка виручати” (Котик)
    Діти відгадують по буквам. Обираємо другу трійку гравців.
    1.»Була курочка в діда, баби.
    Знесла курочка яєчко.
    Куди б воно не падало -
    Нізащо не билося.»
    Що то за яєчко? (Золоте)
    2.»Дід садив щось у городі.
    Баба поралась в господі.
    Виріс овоч - тягне дід
    Та подужати не зміг» (Ріпка)
    3.«Що підніме найменша дитина,
    а через хату не перекине і щонайсильніша людина?»
    (Пір’їна)
    Питання до другої трійки гравців:
    “Баба з дідом в ліс пішли.
    Щось під кущиком знайшли.
    Що за пташка там жила
    І яка вона була?” (Качечка)
    Діти грають.
    Гра з глядачами.
    “Я прийшла на цей базар,
    Щоб придбати самовар,
    І який же він гарненький,
    Весь блискучий та новенький”
    Хто ходив на базар? З якої казки?
    (Муха, Чуковський “Муха-Цокотуха”)
    Діти відповідають.
    Обираємо третю трійку гравців.
    1.”Дає здоров’я спорт.
    Вагу - солодкий торт.
    Мед - працьвиті бджоли.
    Знання глибокі...” (Школа)
    2.”Маленьке, біленьке.
    По дошці стрибає,
    Білий слід лишає” (Крейда)
    3.”Я без діла не лежу-
    Кого хочете здружу,
    Всіх здружу я , крім людей.
    Зрозуміли, хто я? (Клей)
    Запитання до третьої трійки гравців:
    “Що продав Буратіно на базарі? (Буквар)
    Діти грають.
    Переможців трьох турів гри запрошують до гри у фіналі
    Запитання:
    “Вам розкаже всі пригоди,
    А сама мовчить ізроду” (Книга)
    Діти відгадують.
    Перможця фінальної гри запрошують до гри у суперфіналі.
    Запитання:
    “Як звати Лисичку, яка завела Буратіно на поле чудес?”
    (Аліса)

    “Робота з дитячою книжкою”.

    Основним завданням є “Розширення активного й пасивного читацького кругозору дітей”, а саме: усвідомлення індивідуальних духовних можливостей і запитів; уміння користуватися довідковою літературою; удосконалення загальної і спеціальної читацької культури.
    1 сторінка “Гімн книзі” - проходить захід у вигляді бесіди-огляду, на якому розкривається роль книжки в житті людини, розповідається про людей, які творять книгу. На засіданні діти знайомляться з творчістю художника-ілюстратора Вікторії Ковальчук.
    2 сторінка “Віконце в історію” - гра –подорож. Розповідь про перші книги, першу бібліотеку, засновника першої бібліотеки Ярослава Мудрого.
    3 сторінка “До природи з любов’ю” – інтелектуально-екологічна гра “Подорож у чарівний ліс”. Використовуються твори різних жанрів про красу і різні пори року.
    4 сторінка “Цікаві зустрічі в читаймістечку”. Театралізований огляд літератури “Поетичні хвилинки”: твори А.Малишка, Д.Білоуса, С.Руданського , А.Качан, Марійки Підгірянки, Є . Гребінки.
    5 сторінка “Традиційні свята дідуся - роковика” . Легенди, вірші, оповідання про традиційні народні свята.
    6 сторінка “Народні обереги” . Дослідження давнього побуту. Використовуються книги М. Людкевича “Крила білої хати”, Л. Голоти “Бабусина пісенька”, Лесі Храпиви “Вишивані квітки”.
    7 сторінка “Золото добувають із землі, а знання з книжок”.
    Основні вимоги до учнів на кінець вивчення курсу: Мати уявлення про - Бібліотечний фонд, Тематично-ілюстровану картотеку, Історію створення книжки, Науково-художню та довідкову літературу; Вміти - Користуватися різними видами літературних видань, Передбачати зміст книжки на основі трьох показників ( автор, назва, ілюстрація), Самостійно аналізувати художні твори.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 09:53 | Повідомлення # 21
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ПРИРОДОЗНАВСТВО

    Тема екскурсії: Осінні зміни у природі
    Мета: Спостерігати за осінніми змінами у житті рослин і тварин, з’ясувати причини, які викликають яскравий колір листя, зібрати колекцію осіннього листя, плодів, насіння та гербарій, виховувати бережливе ставлення до природи.
    Обладнання: Гербарні папки, коробки або корзинки, термометри.
    Місце проведення: Ліс
    Об’єкти спостережень: Осінні зміни у природі, листопад, небо, птахи, мурашник, комахи, кущі вересу, клен, горобина, тополя, береза, ясен, дуб, бузок, вільха, конюшина, дика редька
    Хід екскурсії: І.Дорога до лісу. Дорога до лісу проходить берегом річки. Звертаємо увагу учнів на берег річки. Який вкритий заростями вільхи.
    - Вільха тільки-но почала скидати своє листя. Воно падає зеленим, а, впавши на землю, через деякий час чорніє і скручується. Річка все ще весело шумить. Вода в ній зараз настільки прозора, що добре проглядається дно. Над водою снують, шелестять скловидними крилами бабки.
    Далі дорога йде через поля. - Зверніть увагу на озимину. Вона зелена. Поля вже спустіли. Зернові культури зібрані. Кукурудза засилосована. Трактори орють на зяб. Але ще працюють люди на бурякових ділянках, поспішають зібрати врожай цукрових буряків. А ось і ліс.
    ІІ. Біля лісу зупиняємося. Ведемо з учнями коротку бесіду.
    - Яка зараз пора року?
    - Рання осінь.
    - Яка сьогодні погода?
    - Сонячна
    - Яке небо?
    - Безхмарне, синє
    - Сильніше,ніж декілька днів назад,гріє сонечко чи слабше?
    - Слабше
    - Яка зараз температура повітря? (Вимірювання температури повітря за допомогою термометра.)
    - Ми з вами зараз зайдемо в ліс і будемо спостерігати, які зміни відбулися у природі порівняно з літом. Пам’ятайте, діти: під час екскурсії не ламати гілок, не рвати букетів, не руйнувати мурашники, не ловити метеликів.
    - Як, за вашими спостереженнями, змінилась погода у нашій місцевості порівняно з літом?
    - Стало холодно, особливо вночі
    - Подивіться ще раз на ліс і скажіть, як він змінився
    - Пожовтів
    - Зверніть увагу,який він гарний восени. Вкритий золотом і багрянцем. Наш народ про цю чудову пору року склав багато загадок, прислів’їв, приказок. Давайте з вами пригадаємо деякі з них. Учні згадують загадки і прислів’я про осінь.
    1.Хто золотом дерева вкриває, а потім його зриває? (Осінь)
    2.Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає. (Осінь)
    3.Як листя жовтіє, то поле смутніє
    Далі вчитель розповідає про листяні й хвойні рослини.
    - Порівняйте листок берези і дуба з хвоїнками сосни. Хвоїнки – теж своєрідні листки. Дерева і кущі з листками, схожими на листки берези і дуба, називаються листяними. Дерева і кущі з хвоїнками називають хвойними.
    - Чому сосна та ялина залишаються зеленими взимку і не скидають листя? – запитують учні.
    - Голчасті листки сосни і ялини мають малу поверхню, голки в них міцні,шкірясті,вкриті восковим нальотом і тому слабо випаровують воду. Вони успішно переносять зимову посуху, дуже холодностійкі. Хвоя теж опадає, але хвоїнки міняються поступово, протягом року. А хто пригадає загадки, прислів’я про хвойні і листяні дерева?
    1.Зимою і літом – одним цвітом. (Сосна, ялина)
    2.Я дерево красен, звуть мене … (Ясен)
    - Зверніть увагу на зміну кольору листя на різних деревах і кущах. Ось перед нами бузок і вільха. Які в них листочки?
    - Зелені
    - Праворуч від нас клен, а ліворуч – горобина. А які в них листочки?
    - Червоні
    -А берізки які красиві!Ніби одягнені в золоті сарафани. Саме від того,що листя різноманітно зафарбоване,ліс ранньої восени такий гарний. Цю пору року називають золотою осінню.
    -А від чого ж восени жовтіє і червоніє листя?
    - Зелений колір листку,ми вже знаємо,надає хлорофіл. Але виявляється,крім хлорофілу,є й інші фарбувальні речовини (пігменти):ксантофіл-пігмент жовтого кольору і каротин-пігмент оранжевого кольору. Влітку,коли під впливом сонячного світла хлорофіл у листках рослин утворюється у великій кількості,жовті і оранжеві речовини непомітні. Вони маскуються інтенсивним зеленим кольором хлорофілу. Восени утворення хлорофілу йде повільно,а потім і зовсім припиняється. Тоді стають все більш помітні жовті фарбувальні речовини, і листя рослин жовтіє.
    -А червоні листочки? – запитують діти
    -У таких листках особлива фарбувальна речовина-антоціан Антоціан дає малинові,вишневі відтінки,а у поєднанні із ксантофілом і каротином дає нескінченну гаму кольорів: червоних, оранжевих і т.д.
    - Діти, пригадайте весняну квітку, добре вам знайому медунку. Якого кольору в неї листочки?
    - Синього, рожевого
    - Так,спочатку квіти її рожеві,а потім сині. Чому так змінився колір?А тому,діти,що антоціан залежно від того,в якому середовищі знаходиться-в кислому чи лужному,здатний швидко змінювати відтінки,і при кислій реакції він має рожевий колір, а при лужній - синій. Квіти медунки спочатку дуже багаті кислотами. Потім кислотність знижується,й антоціан синіє. Ці зміни антоціану можна спостерігати вам і вдома. Прокип’ятимо шматочок столового буряка, вода від антоціану буде брудно-червоного кольору. Додамо оцту - червоний колір. Додамо соди - розчин стає фіолетовим, потім синіє.
    -А що ще відбувається з листям дерев і кущів?
    - Опадає
    - Зверніть увагу, діти, чи з усіх дерев уже опадає листя?
    - Ні, є такі дерева, з яких листя ще не опадає
    -Правильно. Найпершими скидають листя тополя,ясен,клен і береза. Найпізніший листопад у дуба і осики. А листя бузку і вільхи опадає зеленим (учитель підводить учнів до названих дерев і кущів, звертає увагу на колір листя, прояви листопаду).
    - Чому ж листочки опадають?
    - Листопад просто необхідний для життя дерев і кущів. Чому саме?По-перше, ви вже знаєте,що листки випаровують велику кількість води. Скинувши листя,дерева в сотні разів зменшують випаровування. Якби листочки не опадали,то випаровування води у зимовий час не припинялось би,тоді як надходження води в рослину через корені взимку майже припиняється. Тому якби наші листяні дерева залишались на зиму в своєму зеленому вбранні,вони загинули б від браку вологи. По-друге,скидаючи на землю листя,дерева захищають себе від механічних пошкоджень. Ви помічали, що взимку під час снігопаду під тиском снігу ламаються навіть великі гілки дерев. Дуже багато було б зламаних гілок,якби листя не опадало і сніг затримувався б на його поверхні. По-третє,листопад сприяє видаленню різних мінеральних солей, велика кількість яких накопичується в листках під осінь і стає шкідливою для рослини. Листопад має велике значення і для живлення рослин. Чому,як ви думаєте?Листочки перегнивають,і мінеральні солі із них знову йдуть у ґрунт і використовуються для живлення рослин. До листопаду дерева готуються. Ще влітку в пазурі черешка зароджується брунька,а в клітинках деревини відкладаються запаси органічних речовин. Прийде весна-і за рахунок цих запасів брунька розвивається у молодий пагін з листочками. На осінь в основі листового черешка утворюється корковий шар клітинок. Він,наче перемичка, відокремлює черешок листочка від гілочки,і коли така перемичка буде повною,листочок легко,навіть від власної ваги відокремлюється від гілочки,на якій знаходиться (вчитель показує). Отаке цікаве пристосування існує у природі. З листопадом у народі пов’язано багато прикмет. Давайте з вами пригадаємо їх. Учні по черзі відповідають.
    - Листя, хоч і пожовтіло, але опадає повільно – морози настануть не скоро.
    - Пізній листопад – на тривалу і сувору зиму. Якщо листопад приходить швидко, треба чекати суворої зими. Якщо з дерева листя опадає не повністю – буде холодна зима.
    - Діти,розгляньте ще раз опале листя і визначте,яких листків серед них більше: зелених чи тих,які частково змінили свій колір.
    - Із змінним кольором
    - Таким чином, ви самі переконались, що під час листопаду чередується зміна кольору листків. А зараз ми з вами вивчимо вірш про листочки:
    Листочки-парашутики, як стомлені пташки,
    Летять і опускаються на трави і стежки.
    Листочків-парашутиків у лісі не злічить.
    То осінь опускається, бо хоче відпочить.
    - Діти, ви всі взяли з собою папки, корзинки? Почнемо збирання різних листочків.
    Учитель пояснює учням,що збирати потрібно лише листки,які опали,оскільки,зриваючи їх,можна поламати гілку і цим завдати дереву або кущу шкоди. Такий підхід до збирання екскурсійного матеріалу виховує в учнів бережливе ставлення до природи.(Діти весело перегукуються,ходять між деревами в пошуках найкращих листочків. Швидко наповнюються папки, корзинки.)
    - Цими листочками ми прикрасимо наш клас, використаємо на уроці малювання, зробимо букети для шкільної їдальні.
    - Тепер зверніть увагу на трав’янисті рослини. Чи змінились вони порівняно з літом?
    - Теж змінюють колір
    - Вони не просто темніють,в’януть. Уважно придивіться до них,і побачите,що трав’янисті рослини восени не менш різноманітні за кольором,ніж дерева і кущі. Але деякі з них навіть цвітуть. Відшукайте, будь-ласка, квітучі рослини.
    Діти знаходять і запитують учителя, як вони називаються. Учитель показує всім і називає: - Це біла конюшина,це червона конюшина,дика редька,грицики,триколірна польова фіалка,ромашки. Зверніть увагу,діти,на цей кущ з фіолетово-рожевими суцвіттями.(Учитель підводить дітей до куща вересу.)Це типовий пізноцвіт – верес. Він зацвітає пізніше за всі рослини і встигає до настання холодів закінчити своє цвітіння,дати дозріле,дуже дрібне насіння і за допомогою осінніх вітрів поширити його. Осінь-це час дозрівання плодів і насіння. Подивіться,які плоди ви бачите серед опалого листя. (Діти знаходять плоди клена, ясена, липи, берези.)
    - Зверніть увагу,діти,всі ці плоди мають “крильця”, які й допомагають їм за допомогою вітру перелітати на деяку відстань і повільно опускатися на землю. За допомогою вітру поширюються плоди і насіння багатьох рослин. А які гарні плоди в горобини,калини,бузини!(Вчитель показує учням ці плоди.)Такі плоди поїдають птахи. Насіння має міцну оболонку і,проходячи через систему травлення птаха,не втрачає свого первісного вигляду. Подивіться,будь-ласка,
    на насіння череди.(Вчитель підводить учнів до цієї рослини.)В неї насіння дуже добре прилипає до тіла тварини і до одягу людини і таким чином переноситься на значну відстань. Зверніть,будь-ласка,увагу на ці плоди і зберіть їх для нашої колекції.
    За бажанням одна група йде збирати плоди,насіння, лікарські рослини,гриби,а друга з учителем розпалює вогнище, пече картоплю,смажить сало. Вчитель звертає увагу на правила користування вогнем у лісі. Потім за сигналом усі збираються на галявині,їдять картоплю. Проводиться хвилинка фантазії: кого могли б діти зустріти у лісі.
    Друга частина екскурсії спрямована на вивчення осінніх змін у житті тварин. Учитель звертає увагу учнів на нитки павутиння і розповідає:- На осінь з яєць деяких видів павуків виводяться молоді павучки. Павучки,як і дорослі павуки,здатні виділяти павутинку. Випущену павутинку підхоплює потік повітря і несе за вітром. Мандрівка павучків - хороший спосіб розселення. Прибувши на нове місце проживання,павучки заховуються під листя,у суху траву,в щілини кори і там спатимуть до весни. Навесні прокинуться і більше літати ніколи не будуть-виростуть і стануть важкими
    -А чи чути зараз музику цвіркунів і коників?
    - Ні, не чути.
    - Восени завмирає життя комах. Зовсім мало ми можемо побачити комах,літаючих у повітрі. Але під листям ми можемо знайти завмерлих жучків(сонечко).А ось літає джміль. Джмелі,діти,наші друзі. Лише вони,маючи довгий хоботок, можуть запилювати квіти червоної конюшини,яку ми з вами бачили. Гніздо джмеля розміщується у землі. Восени вся джмелина сім’я вимирає. Живими залишаються лише молоді джмелі,які,перезимувавши,весною створюють нове гніздо. Тому зимуючих джмелів треба берегти і восени для колекції їх не збирати. Про комах існують народні прикмети: “Поява комарів пізньої осені – на м’яку зиму”; “В мурашнику ходи з північної сторони – на теплу зиму,з південної – на сувору, холодну”. Давайте подивимось на мурашник на цій галявині,перевіримо прикмети. Прислухайтесь до співу птахів. Уже не чути того співу, що влітку. Чому?
    - Птахи почали відлітати в теплі краї
    - Співочим птахам восени стає холодно,і вони одні за одними залишають нас. Раніше за всіх відлітають комахоїдні птахи, пізніше – зерноїдні і водоплавні. А чому?
    Діти відповідають: - Тому, що зникають комахи, і птахам нічим живитись. А зерноїдні птахи ще довго можуть знаходити собі їжу восени.
    - Ще наприкінці серпня відлетіли стрижі,зозулі. Вже давно не видно іволги,горихвістки,славки. Але ми і зараз чуємо дзвінку пісеньку піночки. Перед відльотом птахи збираються у зграї і живляться на полях. Не треба турбувати в цей час птахів. Урожай з полів вже зібраний,а від того,ситими чи голодними вирушать у дорогу птахи,залежить,як вони витримають довгий і важкий переліт. З птахами у народі пов’язано багато прикмет.
    Учитель пропонує учням пригадати прикмети, які їм розповіли їхні бабусі. Учні пригадують: - Шпаки довго не відлітають – суха осінь. Журавлі летять високо,не поспішаючи, часто курликають – останні дні осені будуть гарні. Гуси летять – зиму на хвості несуть.
    Після закінчення екскурсії учні роблять висновки про осінні зміни у природі.
    Домашнє завдання: Упорядкувати гербарій, написати про враження від екскурсії. Дібрати загадки, вірші, скласти оповідання про осінь. Намалювати малюнки.
    Л.М.Різник, викладач Переяслав-Хмельницького
    філіалу КДПІ ім.М.Драгоманова


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 09:56 | Повідомлення # 22
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ГРАЄМО В ПРИРОДІ

    ОЗИРНИСЬ НАВКОЛО
    Палітра:
    Грають: окремі особи.
    Необхідні матеріали: палітра для кожного.
    На заздалегідь виготовлену палітру (вирізаємо з паперу зменшений варіант палітри, центральну частину якої можемо змастити клеєм) кожний учасник гри ліпить шматочки природного матеріалу (кора, листя, насіння, соломка тощо) так, щоб шкала кольорів була якнайбагатшою. Цікаво повторювати „палітри” в різних природних середовищах (ліс, лука, місто, садок) і в різні пори року.
    Записування звуків:
    Грають: окремі особи або групи
    Необхідні матеріали: ручка, олівці, папір.
    На аркуші паперу кожний учасник спробує записати перелік звуків, почутих під час екскурсії, прогулянки. можливі різні варіанти запису звуків (за допомогою малюнка-картинки, абстрактними рисками, з визначенням тривалості у часі; окремо локалізовані місцеві звуки, багато одноманітних звуків і т.п.). грати можуть як окремі особи самостійно, так і групи.
    „Знайти свою пару”:
    Грають: окремі особи або групи
    Необхідні матеріали: шкала запахів (природні екстракти, природні ароматичні речовини).
    Ведучий гри наносить кожному учаснику краплину екстракту за комір (для орієнтації решти учасників гри), а також на зовнішню частину кисті руки (для власного контролю свого запаху). Ведучий намастить однаковим екстрактом пари або групи згідно свого задуму.
    Завдання полягає в тому, щоб визначити свого „брата” за запахом.
    Дегустація:
    Грають: пари – господар плюс дегустатор, або господар плюс група дегустаторів.
    Необхідні матеріали: все, що знайдете в природі (обережно з невідомими та отруйними матеріалами!)
    Господар пропонує дегустатору, очі в якого зав’язані, дещо з предметів дегустації (листя, кору, шматочок кореня, квітки тощо), які мають виразний смак.
    Дегустатор має впізнати, що він куштував.
    Впізнати навпомацки:
    Грають: група, колектив, окремі особи.
    Необхідні матеріали: комплекти природних матеріалів (корова, коріння, листя, квіти, плоди тощо), коробочки, мішечки, хусточки для зав’язування очей).
    У коробочках або мішечках довільно розкладені різні природні матеріали – незвичні, не стандартні, - для пізнання на дотик. Учасники торкаються їх, обмацують, описують свої відчуття, орієнтуються в предметах, упізнаючи їх на дотик.
    Впізнай своє дерево:
    Грають: пари – провідник + відвідувач (із зав’язаними очима).
    Необхідні матеріали: шарфи або хустинки для половини гравців.
    Провідник підводить відвідувача (із зав’язаними очима) до незнайомого дерева. Відвідувач „знайомиться” з деревом, торкаючись його, принюхуючись до нього, прагнучи розпізнати, запам’ятати. Потім провідник повертає свого підопічного на місце, той розв’язує очі і тоді вже має знайти і впізнати „своє” дерево.
    Коктейль пахощів:
    Грають: окремі особи.
    Необхідні матеріали: вазочка чи інша посудина для кожного учасника.
    Кожен з гравців має чашку або склянку й готує для решти своїх товаришів „коктейль пахощів” з природних речовин, які тільки зустріне навколо, а також дає назву своєму коктейлю.
    Гравці імпровізують „зустрічі за коктейлем”, день народження під час яких всі дегустують коктейлі, даючи їм різні назви, описуючи свої відчуття.
    Природні фарби:
    Грають: окремі особи.
    Необхідні матеріали: папір на кожного учасника.
    Кожен з учасників дістає стандартний аркуш паперу і завдання відтворити свої враження від навколишньої природи (можливо, окремих її деталей), взагалі від того, що найбільше вразило.
    Умова гри: не можна використовувати ні олівці, ні фарби. Користуватися дозволяється лише природним матеріалом, знайденим під час екскурсії, а також природними барвниками (квіти, кора, глина тощо).
    ЛІС. ЙОГО ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ОХОРОНА
    Порівняти і знайти:
    Пізнання рослин таким способом зацікавить молодших школярів.
    З кошика, куди ми поклали певні рослини або їхні окремі частинки (листя, квітку, насіння), дитина може дещо вибрати, а потім відшукати на таблицях (малюнках, картках) подібне зображення.
    Варіанти: Під зображенням на таблиці можуть бути проставлені помилкові назви, які треба виправити.
    Все бачити. Нічого не забути:
    На серветку покладено 10 предметів, попередньо зібраних дітьми під час прогулянки в лісі. Протягом 10 секунд їх можна роздивлятись. Потім їх накривають серветкою, а учасникам гри надають можливість назвати й описати їх.
    Варіанти: після того, як предмети прикрили від дітей, можна деякі з них поміняти місцями або додати інші. Діти мусять визначити, які зміни відбулися.
    Загадковий ліс:
    Діти дістають завдання намалювати (олівцями, фарбами, пером) сюжет на „лісову” тему. Не треба обмежувати їхню фантазію, творчість. Коли робота буде закінчена, складемо реєстр усіх звірів, птахів, рослин та інших предметів, що увійшли до дитячих малюнків. Враховується і їхня кількість, повторюваність. Наприклад, було намальовано 5 білок, 3 лисиці,10 ялинок тощо.
    Під час екскурсії до лісу перевіримо, чи справді можна побачити там усе, зображене на малюнках. Що можна зустріти частіше, що рідше, що взагалі в лісі не зустрічається, про що забули?...
    Дитячі малюнки на тему „Ліс моєї фантазії” слід обов’язково оформити у виставку в класі чи де – інде.
    Музей природи:
    Під час прогулянки в лісі навчимося звертати увагу на речі, на перший погляд, непомітні.
    Кожний з учасників прогулянки збирає до свого кошика чи пакета все, що зустріне особливе, незвичне – за формою, структурою, забарвленням. Наприклад, кольорові камінці, шматочки кори, фрагменти коріння, засохлі квіти, плоди тощо.
    Під час роботи в класі з цим матеріалом дамо дитячій фантазії простір. Адже уява дітей може підказати найфантастичніші варіанти: шматочок кореня – це казковий змій, фрагмент кори – гірський пейзаж і т.ін. Що це за предмети? Звідки вони походять? Що з ними трапилося б, якби їх залишили в лісі?
    Як підсумок із знайдених матеріалів зробимо виставку – музей природи. Знайдене можна доповнювати для створення повноти образу (домалювати, розфарбувати, зліпити). Необхідні матеріали: нитки, ножиці, клей, фарби, папір, картон.
    Звуки в лісі:
    А) змагання.
    Умова змагання полягає в тому, щоб кожен учасник протягом обумовленого попередньо часу намагався почути й розпізнати якнайбільше звуків лісу. За кожний звук (їх записують у блокноті) учасник дістає бал.
    Наприклад: вітер, голоси птахів, голоси звірів, вода (струмочок, водоспад, річка), двиготіння комах, звуки, що походять від діяльності людини (пила, транспорт, туристи тощо).
    Б) вчимося сприймати звуки.
    Невелика група учасників може зробити вельми точний опис почутих звуків. Для кращого сприйняття звуків можна навіть лягти на землю, притулитися вухом до стовбура дерева й заплющити очі.
    В) вчимося відтворювати звуки
    Тепер окремі звуки спробуємо відтворити. Також будемо створювати нові звуки (при цьому дозволено плигати, повзати, терти шматком кори стовбур дерева, ламати сухі гілки та палиці, рухатися, занурившись у листя тощо).
    Г) складаємо реєстр звуків.
    У класі або просто в лісі (під час екскурсії) на папері робимо реєстр почутих звуків: Хто, що, коли й які звуки створює? Які звуки переважають? Які звуки гучні, які тихі, які звуки сприймаємо як „рушійні”? Яких звірів ми не почули і з якої причини?
    ПТАХИ КОМАХИ РОСЛИНИ ЛЮДИ ТЕХНІКА
    Сприйняття лісу як середовища, де живуть звірі, птахи, комахи.
    Наступні завдання виконуємо підчас прогулянки до лісу (парку), до заздалегідь визначеного дерева, галявинки...
    Діти уважно роздивляються, вивчають своє дерево на дотик, на запах, а також – його форму й структуру кори.
    З’ясовують, які особливості притаманні саме цьому дереву (дупло, пташине гніздо, будиночок білки або ходи, зроблені комахами)... Спостерігають, кому належить гніздо, які комахи живуть під корою. Оглядаючись навколо, знаходять „родичів” свого дерева. Визначають вид дерева. Продовження роботи – в класі. На дошці розвісимо малюнки лісових мешканців, яких зустрічали під час прогулянок у лісі. Намагаємось відтворити в малюнках наші враження від лісової прогулянки. Зіграємо в рухливу гру, імітуючи рухи різних лісових мешканців. Спробуємо порівняти життя людини з життям тварин (добування їжі, родинне життя і т.д.) Будемо повторювати прогулянки до нашого дерев, лісу, галявини в різні пори рок, намагаючись водночас аналізувати значення кожної пори року в житті нашого дерева, а також у житті лісових мешканців.
    Чи б’ється серце у дерева?
    Дерево –це жива істота. Воно дихає, відпочиває, п’є, а його „кров” циркулюється так, як і наша. Ритми його серця чутні, перивчасті, але вони стимулюють струми його життя. Найкращий час, щоб почути „серце” дерева – рання весна, коли дерево посилає перші імпульси до крони, стимулюючи розвиток бруньок, коли починається „сокорух”. Виберемо дерево приблизно 15 сантиметрів у діаметрі і з грубою корою. Листяні види дерев більше підходять для досліду, ніж хвойні. Міцно притулимо до стовбура обраного дерева стетоскоп і тримаємо його непорушно (уяви, що ти лікар і слухаєш серце хворого). Можливо, тобі доведеться змінити кілька місць на стовбурі, поки знайдеш потрібне і відчуєш биття „серця” дерева. Порівняй ритми свого серця з ритмами „серця” дерева.
    НАШІ ДРУЗІ – ЗВІРІ Й ПТАХИ
    Створюємо портрет звіра (птаха):
    Яких звірів чи птахів ви любите? Хто любить великих звірів? А хто – маленьких? Кому подобається гладити звірят? А хто боїться, коли його торкається якась тварина (обнюхує собака, кріль або ховрашок)? Чи навчились ви чого-небудь у звірів? Чого саме? А хто з вас навчив чого-небудь своїх звірят? Оберіть собі тварину, яку любите або не любите. То може бути звір, якого ви боїтеся, або – який вам подобається і якого ви б хотіли мати серед своїх друзів. Намалюйте (опишіть) портрет свого обранця. Можете описати його словами, намалювати фарбами чи олівцями, - як вам подобається.
    Термін провадження: 1 година.
    Необхідний матеріал: папір, олівці, фарби, ножиці.
    Створюємо образ звіра (птаха):
    Через наш егоїзм та наївність, які створюють у нас почуття, що людина має право на найкраще місце під сонцем, ми забуваємо, що наші життя і доля тісно пов’язані з життям і розвитком рослин і тварин. Дуже рідко ми ототожнюємо себе з іншими живими формами, і ще рідше прагнемо вникнути до думок та почуттів інших істот. Втім діти в цьому відрізняються від дорослих. Жива уява, схильність до гри спонукають їх до творчості, перевтілення, і зрештою – до здатності співчувати світові істот, співпереживати з ним. Чи чули ви про звірів, які можуть сумувати? А хто з вас бачив тварину, яка виказує почуття радості? Хто знає про священних тварин інших культур чи країв? Що це за звірі (птахи)? Які почуття на вашу думку притаманні звірям, птахам? Оберіть звірятко чи пташку, що вам подобається, викликає почуття поваги або любові. Намалюйте на папері обрис його голови (можна схематично, спрощено). Спробуйте надати якогось виразу його „обличчю”: веселого, гнівного, сумного, смішного і т.д. Обрис голови зробіть великий, щоб його можна було роздивитись здалеку.
    На цю роботу вистачить 5 хвилин.
    Перегорніть малюнок на зворотній бік. І ще раз намалюйте обрис голови, але – без деталей. Потім впишіть до обрису думки цієї тварини, - справді, про що думає звірятко?
    На цю роботи вистачить 15 хвилин.
    Коли закінчите роботу, потримайте малюнок перед очима якийсь час (зворотнім боком). Ви ніби перевтілюєтесь у свого улюбленця і читаєте його думки. Залишившись в образі свого звірятка, спробуйте поспілкуватись зі своїми товаришами по грі.
    Термін: до 45 хвилин.
    Допоміжні матеріали: папір та олівці.


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:00 | Повідомлення # 23
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    СВЯТО «ЗОЛОТА ОСІНЬ»

    Сценарій позакласного заходу можна використовувати як узагальнюючий урок після вивчення розділу «Відділ покритонасінні рослини» або «Сільськогосподарські рослини».
    Вчитель Збаразької школи-інтернату
    Яськевич Р.Й.
    Осінь, чародійка кольорів, і вересень – її вправний і меткий учень – швидко малюють декорації до прощального грандіозного карнавалу природи, чарівного балу падолисту, увертюра до якого вже бринить у повітрі. Та раптом, ніби прокинувшись від невчасно розпочатої сплячки, сонце розливає над нивами і лісами, вулицями і будинками незвичну благодать. В цей час появляються «бабине літо». Палахкотять голубі квіти петрових батогів й бузкової герані, по луках розсипаються жовті кульбаби й ромашки, знов веселять очі незабудки, удруге вбираються у весільний одяг глуха кропива й суниці. Небеса осягаються сріблястим цвітінням, що вкриває проліски, гаї, пожовклу стерню, чіпляється за жоржини та айстри, чорнобривці й сальвії, які прикрашають до останнього подиху осені парки, сади, сквери. І більшає навкруг метеликів, і гудуть джмелі та бджоли, їх знову до трудів праведних кличе нескінченість вже минаючої розкоші… Саме такі природні чародійства припадають на першу половину вересня, а тоді продовжуються і до його кінця. В такі дні, коли вкорочується відстань між сходом і заходом нашого дорогоцінного світила, приходить Спасівка.
    І варіант
    Зал святково прикрашений плакатами, гірляндами із квітів і листя. На столах букети квітів, лісові ягоди, овоч, фрукти, сніп та українська вишиванка.
    Голос: Увага! Увага! Увага! Говорить «осінь»
    Слухайте люди, слухайте люди!
    Свято осені сьогодні в нас буде!
    Кличем старих і малих, і усіх,
    Будуть в нас пісні, радість і сміх.
    Під музику
    І Ведуча:
    Серед тихих долин
    Павутинкою тоне
    З-під зелених хустин
    Жовтим листям гляне
    Під туманом густим
    Пропливе над лататтям,
    То запахне мов дим,
    Мов картопля з багаття.
    Засія над селом
    Промінцем горобини
    На відльоті крилом
    Помахає буслини.
    ІІ Ведуча: Сьогодні, привітати вас із святом прийшла Королева осені із своїми вірними слугами – братами Вереснем, Жовтнем та Листопадом. Давайте запросимо їх до залу і розпочнемо свято:
    (Під музику входить золота Осінь – Дівчина в довгому платті з листям, в косах калина, намисто з горобини, з букетом квітів, у місяців корзини з овочами та фруктами).
    Осінь: Добрий день Вам, друзі! О! Як багато Вас зібралось. А як тут красиво, зовсім, як в моєму рідному домі – жовтий лист кленовий, тугий колос і червона калина гожа. Я вже бачу, чую – зібрались тут справжні
    друзі природи, дбайливі діти рідної землі. Дякую Вам, друзі, що не забули про осінь!
    А день який сьогодні!
    Цвітуть осінні сині небеса, м’яке повітря.
    У величній задумі стоять кущі й дерева –
    Все золотом сія.
    Осінь: Трушу груші по садах, землю золотим листям вкриваю, хай спочиває наша люба ненька. Вона стільки трудилась, стільком проросткам дала силу, стільки плодів налила.
    А зараз лежить стомлена, але щаслива і горда. Горда за людей, що квітчають її квітами і колосом. Я теж горджуся ними.
    Кому ж, як не мені, Осені, приймати в свої комори працю рук мозолистих.
    Осінь – найдорожча серцю хліба пора. Отож і на святі нашому славитимемо тих, хто любить землю, вирощує хліб, садить сади, плекає землю квітами.
    Вересень: Кланяємося Вам низько, шановні хлібороби. Хвала рукам Вашим роботящим.
    Вклонимося і Вам, діти, хліборобській зміні.
    Жовтень: Чув я від весни і літа, що добре Ви працювали, рано вставали, сонце в полі зустрічали піснею і піснею проводжали.
    Бачу (показує на повні корзини), що недаремною була Ваша праця. Ось такий багатий сніп у цьому залі, аж очі розбігаються.
    Листопад: Ой, які гарненькі яблука! Червоненькі та пахучі, так і хочеться з’їсти. А груші, а виноград. Чим, тільки ти не порадувала нас, золота осінь! Але, щоб смакувати цими ласощами, потрібно було добре потрудитись. Весною потрібно оглянути кожне дерево, кожну гілочку, щоб гусінь не поїла. Потрібно обкопати дерево, розпушити ґрунт в пристовбурних кругах.
    Вересень:
    Вересень плоди рахує
    І нові жнива готує,
    А дітей дзвінком вітає
    Всіх до школи закликає.
    І пташки дзвінкоголосі,
    Знають, що літа вже нема,
    Хоч і тепло ще, та осінь
    Вже підходить жартома.
    В червоні, жовті кольори
    Вона фарбує лист,
    Щоб веселіше догорів
    Осінній літній блиск.
    Жовтень:
    Подивись на видноколі,
    Мов змінилися ліси,
    Хто ж це їх у жовтий колір,
    Так барвисто покрасив.
    А маляр – це місяць жовтень,
    У відерцях чарівних,
    Жовту фарбу перебовтав
    І розбризкує по них.
    Листопад:
    В листопаді дні морозні,
    Сірі, нічого й казати –
    Айстрів спалахи тривожні
    Відцвітають біля хати.
    Осінь:
    Побажаєм добрим людям
    Здоров’я з дзвінкою криниці,
    Хліба запашного з надзбручанської пшениці
    Рум’янців від калини,
    Щоб були в доброму настрої кожної днини.
    Вересень:
    Дзвонить вересень в комори,
    Кавуни і помідори,
    Спілих яблук, груш і слив,
    Цілі гори натрусив.
    Йде до гаю, де гриби
    Виростають що доби.
    На чолі іскриться піт –
    Сто турбот і сто робот.
    Жовтень: За теперішнім календарем жовтень – другий місяць осені і десятий року. Назва місяця пов’язана з кольором листя.
    Глянеш – і замилуєшся: неначе
    Чарівник пофарбував все навкруги.
    В червоні й жовті, багряні і мідні
    Кольори.
    Осінь: Господарює Жовтень скрізь, де не глянь. Убрав золотом сади, ліси, парки і струшує додолу
    жовте листячко.
    Листопад: Листопад … Чомусь він завжди приходить до нас сумним і похмурим. Може це від того, що робити в цю пору нічого? Адже усе листя менший брат жовтень майже пострушував.
    Листя з лип і беріз
    Осипається,
    За стебло верболіз
    Зачіпається.
    Стали трави, стежки
    Золотистими.
    А гілки тоненькі
    Та й безлистими.
    Місяці віншують і посівають.
    Вересень:
    Сієм на вас жито,
    Щоб вам в мирі жити.
    Жовтень:
    Сієм на вас пшеницею,
    Щоб вам родило сторицею.
    Листопад:
    Сієм на вас зимовий овес,
    Щоб вами гордився рід увесь.
    Осінь: А зараз, дорогі друзі, ми з братами – місяцями
    почастуємо вас запашними осінніми дарами.
    (осінь і місяці роздають дітям яблука, груші, сливи)
    Ведуча: Сьогодні для вас ми підготували вірші, пісні, різні ігри, загадки про золоту пору року «Осінь». Одним словом зробити все для того, щоб вам було весело.
    ЗАГАДКИ
    (дві ведучі по черзі загадують)
    1 – Не птах, а з крилами,
    Не бджола, а над квітами літає.
    (Метелик)
    2 – В мене є великий хист,
    Я співаю, як артист,
    Спів мій радісний усюди,
    Дуже слухати люблять люди.
    (Соловей)
    3 – В небі я труджуся, -
    Знає мене кожний,
    Я на всіх дивлюся, -
    А на мене ж – не можна.
    (Сонце)
    4 – Що за звір у тиху нічку
    Понанизує кислички
    На свою колючу спину,
    І несе собі в хатину,
    Щоб ген-ген біля річки,
    Де берізки та дуби…
    А на ньому піджачок,
    Тканий з гострих гілочок,
    Звір відомий …
    (Їжачок)
    5 – Ходить полем з краю в край,
    Ріже чорний коровай.
    (Трактор)
    6 – Маю жовтий вусок,
    Запальний колосок,
    Буде з мене мука,
    Й паляниця смачна.
    (Пшениця)
    7 – Не дід, а сивий,
    Не спить, а стелиться,
    Вкриває землю й океан,
    А звуть його …
    (Туман)
    8 – Що за дивна непосида
    На стежину шишку кида?
    З гілки скік на гілку
    Упізнали друзі…
    (Білку)
    9 – Він скрізь: у полі і в саду,
    А в дім не попаде,
    І я лиш з дому йду,
    Коли він вже не йде.
    (Дощ)
    10 – Срібну скибку кавуна,
    Видно ввечері з вікна.
    Подивись - но у вікно,
    - Що воно?
    (Місяць)
    11 – Поховались за пеньки
    Довгоногі хлопчаки
    У картузиках руденьких
    Називають їх …
    (Опеньки)
    НАРОДНІ ПРИКМЕТИ
    1.Коли горобці купаються в куряві, чекай дощу.
    2.Мурашки збираються біля мішарки в землі – на дощ.
    3.Перед дощем дуже пахнуть квіти.
    4.Якщо влітку на деревах з’являються жовті листки, то чекай ранньої осені.
    5.Раки і жаби виходять на берег – перед негодою.
    6.Тепла осінь – бути довгій зимі.
    7.Багато жолудів на дубі – на теплу зиму.
    8.Ластівки низько літають – дощ обіцяють.
    9.Риби вискакують з води – перед негодою.
    10.Літо з дощами – осінь – з грибами.
    ПІСНІ, ВІРШІ, ТАНЦІ
    1.Пісня «Осінь»
    2.Вірші «Осінь», «Коник – стрибунець».
    3.Танець «Осінь» (виконується в костюмах осінніх кольорів).
    4.Пісня «П’є журавка воду».
    5.Вірш «Яблуко».
    6.Танець «Прощай, літо»
    7.Пісні «Вже настала осінь».
    «Осінь починається»
    «Моя Україно»
    «Ой у лузі червона калина нахилилася»
    «Два півники»
    «Сопілка»
    8.Танець «Дари осені».
    9.Монтаж «Опеньки».
    10.Пісня «На Україні я родилася»
    11.Танцюють всі.
    КОНКУРС НА КРАЩУ ГАЗЕТУ
    «Щедра осінь».
    «ОСІНЬ»
    «Кращий букет».
    «Дари природи».


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:02 | Повідомлення # 24
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ШУМОВІ ЗАБРУДНЕННЯ.
    ВПРАВИ ТА ІГРИ

    Асоціативні слова.
    Обладнання: ручки та папір.
    Мета: продемонструвати вміння розпізнавати різні звуки.
    1. Складіть список слів, що описують звук та запропонуйте класові поділити їх на категорії, а саме: приємні звуки, неприємні звуки, нейтральні звуки, тощо.
    Список може бути таким: удар, вибух, гавкіт, дзвоник, дзвін дзвонів, чирикання, гуркіт плач, стогін, свистіння, гудіння комахи, нявчання, поп-музика, рев, спів, постріли, глухий стук, тявкання, крик, тощо.
    2. Порівняйте результати в класі – це мають бути різні думки про звуки.
    3. Ця вправа також може бути виконана з використанням звуків, записаних на магнітофону плівку.

    Знайди пару.
    Обладнання: не потрібне.
    Мета: вміти концентруватися, прислуховуватися, орієнтуватися в звуках.
    1. Вчитель перелічує 10-15 видів звуків для різних частин класу.
    2. Спочатку один з учасників щось вигукує, а потім двоє чи троє повторюють цей звук. Далі так само інші діти вигукують різні звуки.
    3. Діти починають рухатися по кімнаті, прислухаючись і шукаючи саме звій звук.

    Звукова орієнтація.
    Обладнання: не потрібне
    Мета: вміти концентруватися, кооперуватися, розслаблятися, прислуховуватися.
    1. Учасники лежать на підлозі з закритими очима.
    2. Один з учасників починає говорити.
    3. Всім іншим у групі пропонується повзти на голос із закритими очима і при цьому намагатися не наштовхуватися один на одного.

    Хранитель ключів.
    Обладнання: в’язанка ключів, пов’язка на очі.
    Мета: вміти сконцентруватися, сидіти спокійно, слухати, фізичний контроль та поворотність.
    1. Вся група розташовується по колу.
    2. Добровольцеві зав’язують очі та саджають у центр кола.
    3. В’язанка ключів знаходиться у того, хто сидить напроти добровольця.
    4. Одного з групи вибирають для того, щоб за допомогою ключів створювати дзенькіт.
    5. Учень із зав’язаними очима повинен визначити, звідки чутно дзенькіт.
    Якщо він вгадав, то вибирають нового ключника, а тому, хто був ключником, зав’язують очі.

    Визначте вірно.
    Обладнання: піаніно чи гітара.
    Мета: вміння концентруватися, розпізнавати.
    1. Один з учасників підбирає різні ноти та інструменті.
    2. Учасники гри визначають тон звуків і помічають крапками на умовній шкалі (високі, низькі).

    Поглиначі звуків:
    Ця вправа демонструє різновиди поглиначів звуку з твердих та м’яких матеріалів. М’які матеріали поглинають вібрації, що створюють звукові хвилі, а тверді відлунюють їх. Ось чому в приміщеннях, де поверхня вкрита твердим покриттям (басейнах,
    туалетах, гімнастичних залах) набагато сумніше ніж у кімнатах з килимами, м’якими меблями і т. д.
    Обладнання: механічний будильник, товстий светр, порожній ящик, коробка для картотеки.
    Мета: продемонструвати ефективність поглиначів звуку.
    1. Поставте будильник на найбільшу гучність. Нехай задзеленчить.
    2. Коли будильник почне дзеленчати, загорніть його у светр. Чи відчули ви різницю у гучності будильника? Чому?
    3. Спробуйте тепер різні поглиначі – коробку, ящик, скомбінуйте поглиначі та занотуйте, яким буде ефект.

    Захист слуху:
    Обладнання: вата, вушні тампони, навушники від стереоапаратури, хутряні навушники, різні засоби шуму.
    Мета: продемонструвати ефективність захисників слуху.
    Захист
    Звук Вата Хутряні навушники Ніякого Стерео навушники
    Голоси у класі
    Радіо
    Транспорт
    Гітара
    Галас

    ПЕРЕВІР СВОЇ ЗАННЯ ПРО ШУМ
    1. Шум це:
    Гучний звук; музичний звук; небажаний звук; дивний звук.
    2. Звук може дати тобі:
    Попередження; приємні відчуття; біль; інформацію.
    3. Шум подорожує на звукових хвилях
    Так; ні
    4. Наука про звук називається:
    Звуки; акустика; шумія.
    5. Шум вимірюється у:
    Буцефалах; децибелах; віберелах.
    6. Який із найсильніших шумів ти чув? Який рівень шуму може зашкодити твоєму слухові? Намалюй їх на шумовій шкалі.
    7. Назви матеріали, які використовуються для приглушення шуму:
    Войлок; дерево; ізоляція; провідники.
    8. Шум може зробити тебе:
    Щасливим; втомленим; зляканим; роздратованим.
    9. Що з нижчезазначеного може зашкодити твоєму слухові?
    Шум на роботі; галасні розмови; гучна музика; гра на барабанах.
    10. Яке місце може бути непридатним для використання твоєї музичної апаратури?
    У саду; у ліжку; на вулиці; у класі.
    11. Шум це вид:
    Забруднення; комфорту; сили; звуку.
    12. Звук – це:
    Вид хвиль; вид вибуху; вид пострілу.
    13. Шум, що дратує тебе – це:
    Незручність; руйнівник здоров’я.
    14. Який шум може дратувати ваших сусідів?
    Телевізор; газонокосилка; собака, що гавкає; двері, що риплять; гучна музика.
    15. Розташуйте ці звуки у порядку зростання шуму від найтихішого до найгучнішого:
    Пневматична дрель; концерт поп-групи; шум в офісі; вулиця; вантажівка.
    16. На які з ваших органів чуття впливає шум?
    Зір; нюх; слух; смак; дотик.
    17. У передмісті чи селі немає шуму?
    Так; ні.
    18. Що з нижчезазначеного ви можете назвати шумом?
    Шепіт; удар, гуркіт; дзвін; нявкіт; плач; пронизливий крик.
    19. Найкращий шлях уникнути шумових дратівників:
    Подзвонити до міліції; рахуватися з іншими; одягати навушники; жити в селі.
    ЛАБОРАТОРНА РОБОТА
    Використання планування для запобігання шумові
    Подивіться план містечка Тихого. Це чудове містечко, що знаходиться на узбережжі моря. Сюди приїздить багато людей, щоб відпочити. Подивись на план А.

    Де б ти побудував аеропорт? Ти маєш звернути увагу на ефект від побудови аеропорту для життя людей і міста.
    Зроби таблицю, як показано нижче.

    Частини міста Ефект від побудови аеропорту
    Місто
    Приміський парк
    Заповідник
    Індустріальна зона
    Житлова зона
    Пляж
    Шосе

    Які площі зазнають найменшої шкоди від побудови аеропорту?
    Де б ти збудував його?

    Подивись план Б. Літовище збудовано. На плані відмічено три повітряні коридори. Який з них буде найдоцільнішим? А який ні?
    ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ШУМ
    1. Уяви, що ти намагаєшся пояснити слово «шум» комусь, хто не знає, що це означає. Що ти скажеш?
    2. Склади список звуків, які тобі до вподоби – чи багато з них ти визначиш як шум?
    Декілька прикладів: собаки, що гавкають; грім; рев мотоцикла; оперна музика; важкий металічний рок; дитина, що плаче; вигуки футбольних вболівальників; завивання сирени.
    3. Склади список звуків, що тобі подобаються – чи можеш ти назвати деякі з них шумом.
    Наприклад: спів птахів; нявкіт котів; рев мопеда; оперна музика; звук прибою; вигуки вболівальників.
    4. Порівняй свій список звуків із списками, що склали товариші у класі. Чи дійшли ви згоди, які звуки приємні, а які надто гучні?
    ВИМІРЮВАННЯ РІНЯ ШУМУ
    1. Чи можеш ти сказати, який із звуків найгучніший: рев мотоцикла; шум дощу; концерт важкого металевого року; шурхіт у спальні; звуки працюючого порохотяга; звичайна розмова; інтенсивний вуличний рух; шелест листя; у твоїй класній кімнаті під час перерви..
    ШУМ ТА ЗДОРОВ’Я
    Поміркуй про час, коли дуже галасливо вдома чи у школі.
    Мабуть ти по різному реагуватимеш на різні види шуму: раптовий шум, що змусить тебе підскочити; безперервний шум, що може призвести до втоми чи головного болю; дуже сильний шум, що може оглушити тебе.
    Як ти себе почуватимеш при нескінченому шумові?
    Весь день гавкає собака; у твоїх сусідів гамірна вечірка; вантажівки та автобуси, що проїжджають вулицею; пилосмок та пральна машина вдома; відбійний молоток на вулиці.
    Склади список деяких шумних робіт та захоплень.
    ЯК ПРАЦЮЮТЬ НАШІ ВУХА
    Опиши, як на твою думку, може бути пошкоджено слух. Як ти вважаєш, люди з шумною професією чи хобі можуть захистити свій слух? Які ідеї є в тебе з цього приводу?
    ТАК ЧИ НІ
    А тепер за допомогою цього тесту визнач, як багато ти знаєш про свій слух.
    1. Гучний звук може зашкодити твоєму слухові.
    ТАК НІ
    2. Це барабан вібрує у моєму вусі, коли звукові хвилі б’ють у нього.
    ТАК НІ
    3. Якщо я втрачу свій слух, це можна буде вилікувати.
    ТАК НІ
    4. У середньому вусі є дві кістки.
    ТАК НІ
    5. Приємний звук, такий як музика, менше шкодить слухові, ніж неприємний, такий, як гучний барабанний бій.
    ТАК НІ
    6. Чим гучніше звук, тим люди краще себе почувають.
    ТАК НІ
    7. У моєму внутрішньому вусі є волосинки, що захищають мій слух.
    ТАК НІ
    8. Коли я сплю, то нічого не чую.
    ТАК НІ
    9. Не всі полюбляють гучні вечірки.
    ТАК НІ
    10. Сильний шум, який я люблю, може зашкодити моєму слухові.
    ТАК НІ
    11. Тільки старі люди можуть бути глухими.
    ТАК НІ


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    ПВПДата: Пятница, 05.03.2010, 10:05 | Повідомлення # 25
    800-1200
    Група: Керівник проекту
    Повідомлень: 856
    Репутація: 13
    Статус: Оффлайн
    ЗАДАЧІ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я

    Запам’ятайте, любі діти милі,
    Як буде на душі, так буде і на тілі.
    Тому з хорошими словами подружіть,
    Веселими та добрими живіть!

    Здоров’я бережіть, доки малі,
    І мудрими ідіть по цій землі.
    Хай кожен з вас в житті запам’ятає,
    Що без здоров’я щастя не буває.

    А є здоров’я, буде все, як треба,
    Сміятиметься сонечко із неба.
    І дітям світ постелеться під ноги,
    Щоб ви пройшли усі дороги.

    Здорові діти – здорова нація,
    Багата Україна і чудова!
    То ж, діти, ви здоровими ростіть,
    В майбутнє добрими ідіть
    1. В шкільну їдальню привели 4 ящики буряків по 9 кг у кожному та 8 ящиків моркви по 7 кг у кожному. Чого привезли більше: моркви чи буряків і на скільки?
    * Чи вживаєш ти моркву? Морква дуже корисна для здоров’я. Їж її сирою, а також вареною. Чи знаєш ти, що сік столового буряка допомагає при нежиті! Його треба розвести з водою наполовину і закапувати ніс.
    2. В одному бідоні було 12 кг меду, а в другому на 9 кг більше. Увесь мед розлили в трилітрові банки. Скільки банок використали для розливу меду?
    * Чи знаєш ти? Мед бджолиний солодкий продукт. Він дуже корисний для дітей. Одна ложка меду корисніша за 5 ложок цукру. Необхідно вживати мед взимку для профілактики простудних захворювань.
    3. Одна бджолина сім’я за сезон (весну і літо) може зібрати 15 відер меду. Скільки відер меду може принести 3 бджолині сім’ї? Довідка – 150 кг меду = 15 відер.
    * Найкраще вживати мед 2-3 ложечки на день: вранці та ввечері, довго затримуючи в роті.
    4. Учні ІІІ класу посадили 6 рядів малини по 9 кущів, а четвертокласники – 7 рядів по 8 кущів. Скільки всього кущів малини посадили учні?
    * Малина – лікарська рослина. При застуді, коли потрібно знизити високу температуру тіла хворого, йому дають пити гарячий чай з малини.
    5. В одному кошику 54 головки часнику, в другому – на 9 головок часнику менше. Скільки всього головок часинку зібрала бабуся?
    * Часник називають „королем” у профілактичній медицині. При епідемії грипу рекомендується їсти та нюхати часник. Корисна порада! На блюдечко порізати часник і поставити на ніч у кімнату, де ви спите. Зробіть намисто з часничин.
    6. З однієї грядки зібрали 45 кг цибулі, а з ІІ на 18 кг більше. Усю цибулю розсипали у сітки по 9 кг у кожну. Скільки сіток потрібно, щоб розсипати зібрану цибулю.
    * Цибуля – всім відома рослина. Вона широко використовується у приготуванні їжі. Найбільш корисна цибуля у сирому вигляді. Речовина, що є в цибулі, вбиває шкідливих мікробів. Корисна порада! Під час епідемії грипу, щоб не захворіти, можна приготувати протигрипозну підвіску. Взяти пластикову коробочку від „Кіндера” гарячою голкою зробити якомога більше дірочок. Прикріпити нитку. Всередину покласти порізані шматочки цибулі. Носити на шиї. Часто нюхати. „Цибуля від семи недуг лікує”.
    7. Учні третього класу заготовили 5 кг хрону, а учні четвертого класу – в 3 рази більше. На скільки кілограмів хрону менше заготовили третьокласники?
    * Хрін використовують для профілактики та лікування простудних захворювань. Понюхайте натертий хрін – з сльозами піде і простуда.
    8. Влітку Оленка зібрала 7 стаканів смородини, а Дмитрик на 14 стаканів більше. У скільки разів більше зібрав смородини Дмитрик, ніж Оленка?
    * Смородина – кущова рослина. Пийте корисний чай з ягід, листя, гілочок смородини при простудних захворюваннях.
    9. В магазин привезли 90 кг картоплі. До обіду продали 9 сіток по 5 кг у кожній. Скільки картоплі залишилося продати?
    * Лушпиння від картоплі зварити. Воду злити. Зверху покласти кілька листочків м’яти. Дихати парою 10 хвилин.
    10. З одного вулика взяли 7 кг меду, з другого на 2 кг більше. Скільки кілограмів меду взяли з третього вулика, якщо з трьох вуликів було взято 31 кг меду?
    * Корисна порада! 1 чайну ложку меду залити склянкою окропу, потім 1 хвилину поварити на слабенькому вогні. Відтак остудити. Полоскати горло – тричі на день.
    11. Учні заготовили 4 кг чорноплідної горобини, а червоноплідної в 3 рази більше. Якої горобини зібрали більше і на скільки кілограмів?
    * Червону горобину полюбляють взимку клювати пташки. Увага! У плодах чорної горобини найбільше йоду. Щоб попередити захворювання щитовидної залози треба вживати смачні ліки. До 1 кг ягід додати 1 кг цукру, ретельно перетерти. Вживати по 1 чайній ложці тричі на день.
    12. У нашому класі 24 горщики герані кімнатної. Вони стоять на 3-х підвіконнях порівну. Скільки герані на кожному вікні?
    * Герань – дивовижна рослина за своєю красою і за лікувальними властивостями. У народі її ще називають пеларгонією. Настій із листя та квітів герані заспокоює нервову систему.
    13. Школярі посадили 3 сосни, а ялин у 5 разів більше. Скільки всього дерев посадили школярі?
    * Людину лікує все дерево сосни: цілющі бруньки, насіння, хвоя, живиця. Чай з подрібненої хвої має дезинфікуючу дію. Дуже корисно гуляти в сосновому лісі.
    14. В шкільну їдальню привезли 15 кг апельсинів, а лимонів в 5 разів менше. На скільки менше кілограмів лимонів привезли в їдальню?
    * Цедрою лимона натертою на терці можна вилікуватись від бородавок.
    15. Дідусь посадив 9 беріз. Тато на 6 беріз більше, а Миколка у 8 разів менше, ніж дідусь і тато разом. Скільки беріз посадив Миколка?
    * Цікаво знати! Активоване вугілля. Яке п’ють при отруєнні, виготовляють з обгорілих гілок берези. Попіл з берези – найкраще добриво для рослин. Береза допомагає людині і рослинам.
    16. Біля школи зацвіло 7 білих гладіолусів, а червоних у 4 рази більше. Скільки квітів зацвіло біля школи?
    * Мало хто знає, що гладіолуси добре допомагають усунути алергію.
    17. Україно моя, ще здалека
    Бачу рідний шматочок землі.
    Де на гніздах клекочуть лелеки
    В сивій тиші, в ранковій імлі.
    * Задача – жарт. Коли лелека стоїть на одній нозі, то важить 3 кг. Скільки важитиме лелека, коли стане на обидві ноги?
    18. Маса лебедя 9 кг, а страуса у 8 разів більша. На скільки кілограмів лебідь легший від страуса?
    * Цікаво! Чи знаєш ти, що страус може обігнати автомобіль.
    19. Маса вовка 45 кг, лисиці у 5 разів менша, а зайця на 6 кг менша ніж лисиці. Знайди масу зайця.
    * Обережно! Не підходь близько до тварин. Вони можуть бути хворими на сказ.
    20. У шести ящиках 54 кг яблук, порівно в кожному. Скільки яблук у чотирьох таких ящиках?
    * Чи миєш ти яблука перед вживанням? Чи знаєш ти, що яблука треба з’їдати з шкіркою, з лусочками, з насінням. Це дуже корисно для здоров’я.
    21. Коли бусол стоїть на одній нозі. Він важить 3 кг. Скільки кілограмів буде важити бусол коли стане на обидві ноги?
    * Як у народі називають цього птаха.
    22. На столі стояло 3 склянки з вишнями. Андрійко з’їв одну склянку вишень і поставив пусту на стіл. Скільки склянок залишилося?
    * Чи любиш ти їсти вишні? Чи миєш ти їх перед вживанням?
    23. Рибалка за три хвилини спіймав 6 рибин. За скільки хвилин може рибалка спіймати 8 таких рибин?
    * Чи вживаєш ти рибину? Споживай рибні страви, це дуже корисно для здоров’я!
    24. Одне яйце може зваритись за 5 хвилин. Яка найменша кількість хвилин потрібна, щоб зварити 3 таких яйця?
    * Якщо у тебе болить живіт, то можеш з’їсти зварене яйце.
    25. Полічи скільки дієслів і іменників вжито у вірші. Чого більше і на скільки?
    Щоб снага і здоров’я було
    Шануватися треба, як мати нас вчила:
    Тільки б сонечко не обпекло,
    Тільки б дощиком не промочило,
    Щоб зійшли на руках мозолі,
    Коли хтось до роботи береться, -
    І засвітиться хліб на столі,
    І воскресне мелодія серця.
    26. В банку вміщається 3 л березового соку, а в бідон на 3 л більше. Скільки розлили у 4 банки і 7 бідонів?
    * Цікаво знати! Березовий сік смачний, корисний, чистий, як сльоза. У відварі з листя купають дітей. Відвари з бруньок лікують нирки. З кори добувають – дьоготь. А ним лікують хвороби шкіри, виводять бородавки. Збираючи сік, пам’ятай про збереження дерева.
    27. У нашому класі 32 учні. Одна восьма частина з них займається плаванням. Танцями займаються на 16 учнів більше, ніж плаванням, інші діти відвідують екологічний гурток. Скільки дітей у кожному гуртку?
    * Займайся плаванням! Це дуже корисно для здоров’я. Чи вмієш ти поводитись на водоймах? Пам’ятай, ігри на водоймах можуть бути небезпечними!
    28. У книзі 126 сторінок. Денис читав 5 днів по 12 сторінок у день. Скільки сторінок йому залишилось прочитати?
    * Чи любиш ти читати? Пам’ятай! Читати лежачи та в транспорті – шкідливо для зору.
    29. Одна група юннатів зібрала 360 кг капусти, а друга 450 кг. Всю капусту вони розклали у 9 контейнерів. Скільки кілограмів капусти у кожному контейнері?
    * Чи знаєш ти? При високій температурі на чоло накладають листки капусти, вони знижують жар.
    30. В шкільній їдальні 68 кг цибулі і часнику. Часнику 12 кг. Чого більше? Часнику чи цибулі і на скільки?
    * Часник наш перший рятівник. Він не дає мікробам псувати не лише себе, а й усіх, хто поруч. Якщо в квартирі є хворий, досить почистити 2 зубки часнику, подрібнити їх та, поклавши на тарілочку, поставити біля хворого. Через кілька днів він одужає.
    31. Оленка зібрала 8 кг ягід бузини, а Яринка на 4 кг більше. Усі ягоди дівчатка розклали у 5 пакетів. Скільки кілограмів бузини дівчатка насипали в один пакет?
    * Вживай варення з бузини проти кашлю. Споживай його з чаєм або з молоком.
    32. Юннати зібрали 9 кг волошок, а липового цвіту на 6 кг менше. У скільки разів більше зібрали юннати волошок ніж липового цвіту?
    * Волошка є лікарською рослиною. Вона лікує хвороби нирок, застосовується проти гарячки, для примочок на очі.
    33. На городі посадили 7 рядів малини по 8 кущів у кожному і 5 рядів аґрусу по 9 кущів у ряду. Чого посадили більше і на скільки?
    * Цікаво знати! При простудних захворюваннях корисно пити чай з малини. Чай варять з малинових гілочок і листя. Такий напій містить багато вітамінів.
    34. Учні ІІ класу зібрали 12 к липового цвіту, а третьокласники на 18 кг більше. Скільки всього липового цвіту зібрали учні?
    * Чи знаєш ти, що липа це символ спокою. Всі нехороші слова, сказані людьми, липа приймає на себе. А тому в ній буває більше наростів, ніж на інших деревах. А щоб липка була без наростів, що потрібно?
    Липа виділяє багато кисню і затримує пил, поглинає шкідливі речовини. Через це дерево у місті живе до 60 років, а в лісах – 300 і навіть до 500 років. Зривати липовий цвіт біля доріг шкідливо. Воно брудне.
    35. За 12 кг печива заплатили 36 грн. Скільки треба заплатити за 5 кг цукерок, якщо кілограм цукерок дорожчий від кілограма печива на 10 грн.?
    * Пам’ятай, після того як з’їси цукерку або печиво бажано почистити зуби.
    36. Відгадай загадку:
    хоч великі зуби маю,
    та нікого не кусаю.
    Як мене ж хто вкусить,
    То заплакать мусить.
    Я до цього звик,
    Звуть мене...
    * Часник
    37. З дослідної ділянки юннати зібрали 15 кг овочів, 1/3 овочів становили помідори, 1/5 морква, а решту капуста. Скільки було капусти?
    * Капуста, морква, помідори – багаті на вітаміни. Краще вживати у їжу їх в сирому вигляді. Можна готувати салат. Тоді вітаміни краще зберігаються, ніж у варених овочах.
    38. Якщо засушити 80 кг свіжих грибів, то вийде 10 кг сушених. У скільки разів сушених грибів стає менше, ніж свіжих?
    * Пам’ятай! Гриби дітям вживати без дозволу дорослих не можна. Гриби можуть бути небезпечними для здоров’я!
    39. У хлопчика було 12 горіхів. Він дав по 5 горіхів двом товаришам. Скільки горіхів у нього залишилось?
    * Горіхи багаті на вітаміни та мікроелементи.
    40. На ділянці посадили 50 беріз і сосен. Берези становили 1/5 всіх дерев, а решту – сосни. Скільки посадили сосен?
    * Березовими бруньками і хвоєю сосни можна лікувати деякі хвороби. Корисно пити чай із цих дерев: бруньки березові або хвоя сосни.
    41. У 3 тарілки і 2 блюдця розклали 18 апельсинів. По скільки апельсинів клали в кожне блюдце, якщо у кожну тарілку клали по 6 апельсинів.
    * Апельсини багаті на вітамін С.
    42. Було 11 л молока. Ним наповнили 5 глечиків місткістю 2 л кожний. Скільки літрів молока залишилось?
    * Вживання молочних продуктів корисне для здоров’я. Корисно їсти кисломолочні продукти: сир, сметану – вони багаті на кальцій.
    43. Палиця має 2 кінці. Скільки кінців у половині палиці?
    * Пам’ятай Граючись палицею можна отримати серйозні травми!
    44. У мішку було 60 кг картоплі. Потім картоплю розсипали у ящики по 8 кг у кожний. Скільки кілограмів картоплі залишилося у мішку? Запиши розв’язання задачі у вигляді прикладу на ділення з остачею.
    * Картоплю дуже корисно їсти печену. Особливо корисно для здоров’я їсти таку печену картоплю із шкіркою.
    45. На дослідній ділянці посіяли 50 кг пшениці, жита – у 5 разів менше, ніж пшениці, а гречки у 2 рази менше, ніж пшениці і жита разом. Скільки посіяли гречки?
    * Вживай частіше у їжу гречану кашу і пшеничну, та житній хліб – це корисно для здоров’я!
    46. Рибалка піймав 10 карасів, коропів у 5 разів менше, ніж карасів а окунів у 2 рази більше ніж карасів і коропів разом. Скільки окунів піймав рибалка?
    * У рибі багато цінних вітамінів, в їжу рибу корисніше вживати вареною, так краще зберігаються всі корисні речовини.
    47. Учні обкопали 4 ряди порічок по 11 кущів у кожному ряді. Кущів смородини вони обкопали у 3 рази більше, ніж порічок. Скільки всього кущів обкопали учні?
    * Смородина і порічки корисні ягоди. Вони багаті на вітаміни. Варення із смородини часто вживають при застудних захворюваннях як лікувальний засіб.
    48. У хлопчика було 10 морквин. Він дав двом кролям по 4 морквини. Скільки морквин у нього ще залишилося?
    * Морква багата на вітаміни і корисна для зубів.

    ЖЕЛ №24


    vprystupa@inko.lviv.ua
     
    Форум » Дитячий екологічний Рух України » Творча сторінка » СЦЕНАРІЇ (сценарії проведення різноманітних еко заходів)
    • Сторінка 1 з 3
    • 1
    • 2
    • 3
    • »
    Пошук:

    Авторське право належить керівникам проекту та авторам матеріалів © 2024
    Сайт управляється системою uCoz